CC BY
21
Науковий BiCHHK, 2004, вип. 14.1
Лггература
1. Закон РФ Про охорону навколишнього середовища, 1992 р.
2. Закон РФ Про надра, 1995р.
3. Mатeрiали Конференцй ООН у Рю-де-Жанейро, 1992 р.
4. Економжа природокористування Нормативно-методичт документи Минприроды. - М.: Наука, 1996.
5. Донченко В.К. Еколопчна штеграцк , ч.1, - С-П. 1995 р.
6. Дж. В1льям Фунтрелл. Зелене законодавство в США: джерела i перспективи. Зе-лений свiт N 10, 1995 р.
7. Еколопчне оздоровления економжи. - М.: Наука, 1994 р.
УДК 630*33 Студ. А.В. Проюп15 - УкрДЛТУ
ЕФЕКТИВН1СТЬ ОТРИМАННЯ ЕНЕРГП З ДЕРЕВИНИ
Bисвiтлюються основнi питання використання деревини як енергетичного ресурсу, вказуеться на основт и переваги i недолжи. Викладено деякi переваги спалювання деревини для отримання тепловоi' енергп, порiвняно ¡з iншими енергетичними джере-лами. Ствставлено еколопчну сторону отримання енергп з рiзних видiв палива.
Stud. A. V. Prokip - USUFW Efficiency of Extracting Energy from Wood
In the scientific study basic problems of usage of wood as energy resource are pointed, main advantages and disadvantages that appear when using it. The basic positives of wood burning for reception of energy are stated in comparison with other energy resources. Ecological compatibility of extracting energy from different energy recourses is compared.
З поступовим загостренням енергетично! i еколопчно! ситуацп у свш, людство робить спроби пошуку нових джерел енергп, яю б не поступались вже вщомим по кшькосп енергп, яку можна з них отримати, i водночас наносили якнайменше шкоди навколишньому середовищу. Саме тому дедалi бшь-ше уваги придшяеться деревиш, яка може бути джерелом теплово' i елек-трично! енергп i вiдповiдае умовам екологiчностi. Якщо провести детальний аналiз використання деревини як енергетичного ресурсу, то можна побачити що вона мае ряд ¡стотних переваг порiвняно з шшими природними джерела-ми енергil. Наведемо деяю з цих переваг.
За рахунок спалювання деревини можна отримувати додаткову тепло-ву чи електричну енергiю, яка акумулювалася у деревинi у процесi фотосинтезу шд час життедiяльностi деревини.
Спалювання виртуе проблему утилiзацil деревних вiдходiв. У проце-сi будь-яко! дiяльностi утворюються вiдходи якi потрiбно переробляти або зберiгати у спещально вiдведених для цього мiсцях, якщо переробка немож-лива. А спалювання деревини повшстю вирiшуе цю проблему з одночасним виртенням екологiчноl проблеми забруднення довкiлля деревними вiдхода-ми. Окремi вiдходи лiсового чи деревообробного виробництва можуть вико-ристовуватись для виготовлення певно! деревообробно! продукцд!. Тут постае проблема використання уживано! деревини, яка може бути покрита лаками,
15 Наук. керiвник: доц. М.Е. Матвеев, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
4. Економ1ка, планування i управлшня в л1совиробничому комплекс1
181
фарбами, смолами 1 т. д. 1 практично не може використовуватись для виго-товлення деревообробно! продукцй'. Для отримання енергп шляхом спалю-вання деревини можуть використовуватись вс1 види в1дход1в, в тому числ1 1 вживана деревина.
Серед переваг отримання енергп 1з деревини е низька соб1варт1сть ц1е! енергй'. Тут необх1дно зробити зауваження про правильне визначення соб1-вартосп отримання енергй'. До соб1вартост1 в1дносять не лише витрати на безпосередне отримання енергй' з певного ресурсу, але 1 витрати по уткшзацй' наслщюв такого добування енергй'. Як приклад, можемо навести ядерш елек-тростанцй' - варт1сть отримання енергй' становить лише кшька в1дсотк1в вар-тосп захоронення ядерних в1дход1в. Також зазначимо про варт1сть само! деревини, яка шддаеться спалюванню у процесс отримання енергй'. Варт1сть отримання енергй' можна розбити на 2 частини: варт1сть енергоресурсу (в на-шому випадку це деревина) 1 решта витрат, пов'язан1 з процесом одержання енергй' з цього ресурсу:
С = С + С
Ст См т Со ,
де: Ст - варт1сть отримання енергй'; См - варт1сть материалу, з якого одержу-ють енерг1ю; Со - 1нш1 витрати, пов'язаш з отриманням енергй'.
Для спалювання можна використовувати специально вирощену для цього деревину (використання плантацшно! деревини для отримання енергй', про що нижче) або певн1 деревн1 в1дходи (це, наприклад, можуть бути в1дхо-ди певного деревообробного виробництва, уживана деревина, що використо-вувалась у промисловост1 або була предметом споживання, наприклад стар1 мебл1, та 1нше). Якщо для отримання енергй' використовувати плантацшну деревину, то зрозумшо, що вона мае певну варт1сть, тобто См>0. Якщо ж для спалювання використовуються певн1 в1дходи деревообробного виробництва, то варт1сть цих в1дход1в (в нашому випадку енергоресурсу) може бути нульо-вою або додатною. У данш ситуацй' скористаемось концепц1ею альтернативно! вартосп. П1д альтернативною варт1стю блага розум1емо максимальну величину доходу, яку могло б принести благо у випадку використання його за 1ншим призначенням. Тобто альтернативною варт1стю в1дход1в може бути ц1-на, яку !х виробник м1г би отримати, наприклад, продавши !х. Наведемо приклад. Деревна стружка, що утворюеться п1д час обробки пиломатер1ал1в може бути спаленою на цьому ж деревообробному п1дприемств1 з метою от-римання енерг1! або продана на 1нше виробництво (наприклад виробництво ДСП). У такому раз1 альтернативною варт1стю в1дход1в буде ц1на, що !! мож-на отримати в1д найб1льш вдалого продажу цих в1дход1в 1 См>0. Якщо ж аль-тернативних вар1ант1в використання цих в1дход1в немае, то См=0. 1снуе ще 1 випадок, за якого виробник в1дход1в повинен сплатити плату за забруднення або здшснювати витрати, пов'язаш 1з збер1ганням цих в1дход1в. У такому випадку См<0, бо використавши деревш в1дходи як енергоресурс в1н позбавить себе необх1дност1 зд1йснювати витрати по збереженню цих в1дход1в. Вище викладен1 м1ркування п1дтверджують думку про нижчу варт1сть енерг1!, отри-мано! шляхом спалювання деревини.
Науковий вк ник. 2004, вип. 14.1
На сьогодн1шн1й день виникае дедал1 б1льше аргумент1в за викорис-тання деревини в якост1 енергоресурсу. Природн1 енергоресурси, так1 як газ, нафта, вуг1лля е вичерпними, а !х запаси чимраз б1льше вичерпуються 1 ц1л-ком природно, що 1з зменшенням !х запасов ц1на на них буде зростати. Одним 1з можливих вар1ант1в вир1шення ц1е! проблеми е використання плантац1йно! деревини для одержання теплово! та електрично! енерг1!. Використання план-тац1йно! деревини пересл1дуе одночасно 2 мети: по-перше, знижуеться вико-ристання викопних енергоресурс1в, по-друге, усуваеться проблема деф1цит-ност1 деревини, власн1 запаси яко! не можуть задовольняти енергетичн1 потереби сусп1льства. Плантац1! деревини розм1щуються на територ1ях, як1 втра-тили свою актуальность з точки зору сшьського господарства [1].
Також зауважимо, що установки по отриманню енерг1! з деревини ма-ють досить високий р1вень ККД, який у деяких випадках нав1ть вищий в1д того який мають електростанц1!. В якост1 доведення цього наведемо так1 дан1: у 1 м3 деревини при вологост1 15 % у середньому моститься 8750 МДж енергй', а сучасне обладнання дае можлив1сть отримати 7400 МДж енергй', тобто ККД становить 84,6 %. Поряд з цим котельш, що спалюють газ вуг1лля, мазут, ма-ють ККД не вище 75-80 % [2].
Одним 1з основних питань, яке постае при розгляд1 способов отриман-ня енерг1! (особливо, якщо мова йде про спалювання) е еколог1чна безпечн1сть 1 р1вень викид1в, як1 утворюються при спалюванн1 деревини. У таблиц1 1 наведено р1вень викид1в в атмосферу при спалюванн1 р1зних енергоресурс1в.
Табл. 1. Ргвень викидургзнихречовин в атмосферу при спалюваннг деяких видгв
пального, мг/МДж.
—^^^ Викиди Пальне —___ 802 СхНу СО СО2 Пил
Р1дке пальне 140 40 10 50 78000 5
Газ 0 40 5 50 52000 0
Кокс 340 70 10 4500 104000 60
Деревна тр1ска 10 45 2 16 0 4
Прим1тка: дат наведет в таблиц взят1 з [3].
Як видно, деревина мае найнижчий р1вень викид1в в атмосферу. Кр1м газ1в, як1 викидаються у пов1тря внасл1док спалювання деревини е ще один продукт - зола. Сама по соб1 вона може бути як добриво 1 використовуватись для шдживлення деревини, яка у свою чергу може бути використана як енер-горесурс.
В умовах, що склалися в Укра!н1, питання пошуку альтернативних джерел енерг1! стае ще б1льш актуальним. Укра!на потрапила у сильну залеж-н1сть в1д кра!н (переважно Росй'), що постачають енергоресурси. Таким чином з метою нац1онально! безпеки та покращання еколог1чно! ситуац1! до-ц1льно розробляти проекти отримання енерг1! з деревини.
31 зростанням вартост1 викопних енергоресурс1в, чим раз больше уваги придшяеться деревин1. Так у крашах Заходу частка енергй отримано! шляхом спалювання деревини становить 5 %, а в окремих кра!нах (Ф1нлянд1я, Шве-ц1я, Португал1я) досягае 16 %, тод1 ж у кра!нах пострадянського простору ця
4. Економ1ка. планування 1 управл1ння в л1совиробничому комплекс!
183
частка становить лише 0,8 %. У той же час обсяг паливно! деревини доступно! для використання е нижчою шж та, що використовуеться. Так за даними ФАО свиов1 запаси деревини складають 3,5 млрд. м3, з яких 48 % е сировин-ною деревиною, а 52 % - паливною [4], що свщчить про значш можливосп розширення використання деревини як енергоресурсу.
У шдсумку можемо сказати, що ситуащя, яка склалась на сьогодшш-нш день в енергетичнш i еколопчнш сферах потребують пошуку i використання еколопчно безпечних, вщновлюваних та високопродуктивних енерго-ресурсiв. Саме таким ресурсом е деревина, яка дедалi ширше i ширше використовуеться в розвинутих крашах.
Лггература
1. Матвеев М.Е. Eкономiчна доцшьтсть створення плантацiй швидкоростучих по-рщ дерев з метою енергетичного використання// Наук. вкник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 1998, № 8. - С. 190-192.
2. Kaltschmitt, M., Weise, A., Erneurbare Energietaeger in Deutchland. - Springer-Verlag, 1993. - 248 s.
3. Jonas, A., Görtler, F., Schuster, K. - Energie aus Holz, 1994 - 96 s.
4. Fruwald, A., Wegener, G Energiekreislauf Holz - ein Vorbild fuer die Zukunft.// Holzzentralblatt. - 1999/ - Nr. 124. - S 1949/50,1956. ._
УДК37.015.6 Доц. О.М. Свтцов, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ11НВЕСТУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕСУРСУ РОЗВИТКУ СУСП1ЛЬСТВА
Розглядаються особливосп швестицшно! д1яльност1 у сфер1 становления i фун-кцюнування штелектуального катталу суспiльства, який акумулюеться i кристаль зуеться у науково-дослщних центрах та освггньому комплексi та реалiзуеться як ш-формацiйно-iнновацiйний продукт. Визначаються кшьюст та суб'ективнi фактори дохiдностi швестицш в освiту та науково-дослiдницьку дкльтсть.
Ключов1 слова: освiтнiй комплекс, шформацшний ресурс, фонд освiти, освгг-нш потенцiал суспiльства, iнтелектуальний капiтал, сумарна позитивна величина потоку витрат-доходiв.
Doc. O.M. Svyntsov - Ivan Franko SPU of Drogobitch
The Investment Peculiarities Of the Informational-Energetic Sosiety Development Resourse
The peculiarities of the investment activity in the sphere of establishment and functioning of the intellectual capital, which is assimilated and chrystalysed in scientific-research centers and in the educational complex and which is realized as an information-innovatory product are discussed. The quantitative and subjective factors of the investment profitableness us regards scientific-research activity are defined.
Keywords: educational complex, information recourse, educational fund, educational potential of society, intellectual capital, total positive quantity of the income expenditure current.
Сучасна цивЫзащя (маеться на уваз^ перш за все, англосаксонська океашчна та захщноевропейська континентальна субцивЫзацц) характеризу-
