Визначення економічної доцільності отримання енергії деревообробним підприємством від спалювання власних деревних відходів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Сьогодш споживча кооперацiя мае Bci можливост забезпечити глибоке iнтегрування кооперативних шдприемств у сiльськогосподарський ринок шляхом вщновлення на селi загот1вельно1 галуз1, широкого використання мережi виробничих та торговельних пiдприемств. Створення рiзного роду об'еднань, асоцiацiй з участю шдприемств споживчо! коопераци та iнших суб'екпв АПК дасть змогу посилити конкурентш позици системи на ринку, сформувати нову систему господарських зв'язюв, шдняти ефективнiсть дiяльностi.

Отже, використання стратеги штегрованого розвитку кооперативних пiдприемств дасть змогу зменшити витрати системи, знизити щни на пропо-нованi товари, розширити 1х асортимент тощо i, як наслiдок, пiдвищити кш-цевi результати дiяльностi та конкурентоспроможнiсть системи.

Лггература

1. Бабенко С.Г. Стратегия розвитку кооперативного сектора економiки Украши// Економiка i прогнозування. - 2003, № 4. - С. 38-52.

2. Балабан П.Ю. Споживча кооперащя - соцiально орiентована система// Нацюналь-ний кооперативний рух та структуры змiни в економiцi Украши ХХ1 сташття: Зб. наук. праць. - К.: Укркоопосвгга, 2001. - С. 178-182.

3. Марцин В.С. Проблеми функщонування споживчо! кооперацп та шляхи стабшза-uj'l господарсько1 дiяльностi//Економiка Украши. - 2003, № 4. - С. 24-28.

4. Мзюк Б.М. Стратепчне управлшня пiдприемсгвом. - Львiв: Коопосвiта, 1999. - 568 с.

5. Пархоменко Н. Економiчна ефективнють iнтеграцiйних процесiв споживчо1 кооперацп: регiональнi аспекти// Вiстi. Дшовий випуск. - 2004. - 2 липня.

6. Ринкова орiентацiя споживчо1 коопераци Украши. - Львiв: Коопосвiта, - 1999. - 366 с.

1 2 УДК 630*33 Студ. А.В. Прокп ; доц. М.Е. Матвеев , канд. екон.

наук - УкрДЛТУ

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ДОЦ1ЛЬНОСТ1 ОТРИМАННЯ ЕНЕРГ11 ДЕРЕВООБРОБНИМ ШДПРИСМСТВОМ В1Д СПАЛЮВАННЯ ВЛАСНИХ ДЕРЕВНИХ В1ДХОД1В

Запропоновано методику i математичнi моделi визначення доцшьносп отри-мання енергл з деревних вiдходiв i використання ii для здшснення процесу сушiння деревини на деревообробному тдприемсга.

Stud. A. V. Prokip; doc. M.E. Matvejev - USUFWT

Calculating of economic expedience of receptioning energy from woodwastes at woodworking enterprise

In the scientific study are offered methods and mathematical models of calculation of expedience of energy receipt from woodwastes and it's usage in wood drying process at a woodworking enterprise.

Одшею з проблем роботи деревообробного шдприемства е наявшсть деревних в1дход1в, як потр1бно переробляти або вивозити на спещашзоваш те-ритори, де вони збер1гатимуться. Це створюе ряд питань, до яких можна вщ-

1 Андрiан Володимирович ПРОК1П - мапстрант УкрДЛТУ. Тел.: +38 (066) 7-660-770. E-mail: AProkip@rambler.ru

2 Микола Едуардович МАТВЕЕВ - доцент УкрДЛТУ. Тел.: +38 (032) 237-88-57; 241-70-23.

нести необхщшсть здiйснення витрат на транспортування вiдходiв, проблему екологiчного забруднення вiдходами. З шшого боку, е можливiсть використан-ня цих вiдходiв з метою отримання теплово! чи електрично! енерги. У цьому випадку можна дiяти за двома схемами. Перша передбачае продаж деревних вiдходiв певному шдприемству, основним видом дiяльностi якого е отримання енерги з деревини. Друга схема передбачае закушвлю шдприемством, яке про-дукуе вiдходи, обладнання для спалювання деревини i забезпечення власних енергетичних потреб за рахунок власних вiдходiв. Перша схема передбачае ю-нування чiтко налагоджено! системи збору i транспортування вiдходiв. Окрiм того, велик кусковi вiдходи е погано транспортабельними i вимагають подрiб-нення безпосередньо на шдприемствьвиробнику цих вiдходiв.

У зв'язку з тим, що в Укра!ш наразi немае тдприемства, яке б займа-лось отриманням енерги шляхом спалювання деревних вiдходiв, то доцшь-нiсть його створення, як на нашу думку, визначаеться такими умовами: ефектившсть отримання енерги шляхом спалення вiдходiв буде вищою, нiж та, що отримувалась при використаннi традицiйного способу; шдприемство не в станi справитись зi зростаючим обсягом отриманих деревних вiдходiв. Запи-шемо данi мiркування у математичному виглядг

• умова наявност1 позитивного економ1чного ефекту вщ зам1ни способу отримання енерги

Е >1 (1)

• умова самозабезпеченост тдприемства деревними вщходами

Кф > Кн, (2)

де: Е - ефектившсть використання обладнання для отримання енерги з деревини; Кф - обсяг вiдходiв, що фактично утворюеться на шдприемствц Кн -обсяг вiдходiв, як необхiднi для отримання достатнього обсягу енерги.

Розглянемо використання ще! моделi на конкретному прикладi. Буде-мо розглядати конвективш сушарки (в яких процес висушування деревини проходить з використанням нагр^ого повггря, що надходить в сушильну камеру), як замiнимо на сушарки, що працюють на водянiй парi, отриманiй при спалюванш вiдходiв деревини.

У цьому випадку використання деревних вiдходiв для сушшня деревини буде ефективним, якщо витрати на цей споЫб будуть меншими, нiж витрати на споЫб сушiння, з яким порiвнюемо. Доцiльнiсть замiни можна розраховувати трьома способами: враховуючи вартiсть нового обладнання, яке необхщно встановити; враховуючи лише вартють сировини, тобто дерев-ш вiдходи, що спалюемо; враховуючи вартють сировини i обладнання. Розглянемо щ варiанти.

1. Розрахунок доцшьност замiни обладнання iз врахуванням лише вартост обладнання. У цьому випадку ефектившсть можна визначати нас-тупним чином:

Е = С- > 1, (3)

с\

де: С - витрати, необхiднi для проведення процесу сушшня в конвективнш сушарцi (будемо розглядати лише вартють енергоресурсу), протягом перiоду, за який плануеться окупити обладнання з врахуванням фактору часу; С\ -дисконтована вартють обладнання, необхiдне для проведення процесу сушшня з використанням вiдходiв деревини.

Для виконання вщповщних розрахунюв введемо таку додаткову вхщ-ну iнформацiю. Щоб знизити рiвень вщносно! вологостi деревини з ф1 до ф2 об'емом V, потрiбно витратити обсяг енерги Qс. - ККД конвективно! су-шарки, - ККД сушарки, що працюе на водянiй парi, утворенш за рахунок енергi!, отримано! внаслщок спалювання деревини. Рее - вартють одиницi еле-ктроенергi!. I - вартють обладнання для спалювання деревини, t - промiжок часу, за який плануеться окупити обладнання (в роках), й - норма дисконту. Тодi вартють сушшня деревини об'емом V з вологост ф до ф2 в конвективнш сушарщ дорiвнюе:

С =

Qc ' Рее

п

де С - вартiсть енергоресурсу, необхiдного для проведення процесу сушшня.

Для визначення доцшьносп замши обладнання необхщно враховувати вартiсть енергоресурсу, що буде витрачений протягом всього часу, за який плануеться окупити обладнання. Таким чином:

1 Q - Р

С1 = ^ с л ее

1 П '

де Qс - обсяг енерги, що буде використано для сушшня уЫх партiй деревини протягом перюду, за який плануеться окупити обладнання:

т ,

Qc = Х Qk, (4)

к=1

де: - обсяг енерги, витрачений на сушшня деревини в конвективнш сушарщ за перюд к; т - кшьюсть перiодiв, протягом яких визначаеться необхщ-ний обсяг енерги для проведення процесу сушшня (у цьому випадку т = t )1.

З економiчно! точки зору, результат буде точшшим, якщо витрати на сушiння деревини продисконтувати на момент визначення доцшьносп замь ни обладнання:

1 т

С = -Рее -XQk '(1 + й)к . П1 к=1

Економiчна вартiсть обладнання становить:

С1 = I-(1 + й).

1 Необхвдно зауважити, що у вс1х наведених тут формулах суми нумеращя перюдав проводиться ззаду наперед. Тобто, якщо, наприклад, розглядаються 2001, 2002 та 2003 рр., то 2003 р. буде першим перюдом, 2002 - другим, а 2003 - першим. Причина цього - особливосп врахування ефекту часу при розрахунку економ1чно! вартосл.

Перепишемо (3) в такому виглядг

c1 Pee -ÍQk '(I + d) E = C- =-^-— > 1. (5)

Cl ni • i '(1 + d)

Розглянемо умову (2) для цього способу визначення доцшьност вико-ристання деревних вiдходiв для сушiння деревини. Загальний обсяг вiдходiв, що нагромаджуються на деревообробному шдприемств^ можна визначити за такою формулою:

КФ = Уз • b,

де: Уз - загальний обсяг деревини, що використовуеться у виробництвц b -частка вiдходiв, показуе, який обсяг вiдходiв утворюеться при обробленнi певного обсягу деревини. Ця частка залежить вщ виду виробництва. Так, шд час розпилювання колод утворюеться 35 % вiдходiв, при виробництвi двер-них i вiконних блокiв - 31 %, паркету - 30 %, меблiв - 54%, при ремонтно-експлуатацшних роботах на будовах i спорудах - 33 % [1].

Необхщний обсяг деревини - Кн можна знайти, виходячи з обсягу енерги, яку потрiбно затратити для сушiння деревини.

К н

Qc

П2 ' Р2

де: Хд - питома теплота згорання деревини; р2 - густина деревини при вщнос-нiй вологост ф2 [2].

Тодi умову (2) можна переписати у такому виглядi

Уз • ь >—Q—. (6)

П2 ' Áó ' Р2

Тодi модель доцiльностi встановлення обладнання для отримання енерги з деревних вiдходiв на деревообробному заводi можна представити у такому виглядi (5) i (6):

t

ee

Pee 'I Qk '(1 + d )k

k=1

П1 • I '(1 + d)t

t

> 1:

IQ

k

Уз• b >—k=1

П2 ' Дд ' Р2

Наведемо формули для обчислення обсягу енерги QС, яку треба затратити, для того, щоб змiнити рiвень вщносно! вологостi деревини об'емом V з ф1 до Опишемо фiзичнi процеси, якi вiдбуваються з водою та водяною парою при висушуванню деревини водяною парою. Нехай, у системi сушарки е вода при температурi Вода на^ваеться до перетворення 11 в пару, шсля чого пара на^ваеться до температури i подаеться до сушильних камер. Га-

ряча водяна пара передае частину свое! енерги деревиш i охолоджуеться до температури t2. В результат передач1 тепла деревиш проходить процес сушшня деревини [3].

Таким чином можемо сказати, що:

Qc = Qi + Ö2 + Ö3,

де: Qi - енерпя, витрачена на нагр1вання води з температури t1 до кишння; Q2 - енерпя, витрачена на перетворення води в пару; Q3 - енерпя, що витрачена на нагр1вання водяно! пари до температури t1.

Qi = ce • m-(100 - to ),

де: св - питома теплоемшсть води: m - маса води, що необхщна для сушшня

певного обсягу деревини.

Q2 = r - m,

де r - питома теплота пароутворення води.

Q3 = сп - m-(ti -100), де сп - питома теплоемшсть пари [2].

Обсяг пари, який потр1бно для того, щоб з деревини випарувався 1 кг вологи, визначаеться, кг/кг вологи [3]:

1 = 1022 +11

mn =

t1 -12

При зниженш р1вня вщносно! вологост деревини з ф1 до ф2 з не! вихо-

в

дить волога AM , кшьюсть яко! можна визначити таким чином. Вщносна волопсть деревини визначаеться за формулою:

M - M 0

Ф =-0,

M

де: Mo - маса абсолютно сухо! деревини; M - маса деревини при вологост ф.

12 ...

Нехай M i M маса деревини при вологост1 ф1 i ф2 в1дпов1дно, M0 -

маса абсолютно сухо! деревини, тод1

1 M 0 2 M 0 M =-—, M = 0

1 - Ф1 ' 1 - Ф2 '

AM7" = M1 - M

В ,л ,,2 M 0 M 0

1-Ф1 1-Ф2

Для того, щоб р1вень вологост деревини знизився з ф1 до ф2, необхщна водяна пара в обсяз1 МП:

в 1

M П = AM - mn

1022 +11

M 0 M 0

л

1 - ф1 1 - ф2

t1 -12

Повернемося до визначення обсягу енерги, необхщно! для сушшня деревини:

йс

св-т

йс = 01+О2+йз; (100-¿0)+ г-т + сп -т ■(¿1 -100);

йс = т ■ [св • (100 - Ц) + г + сп ■ (*1 -100)];

т = М

п ■>

0с

1022 +1

1

V ¿1 -12 У

М 0 М 0

л

1 - Ф1 1 - Ф2

■[св-(100 - ¿0) + г + сп-(1 -100)].

Введемо величину р0 - густина абсолютно сухо! деревини, тобто:

т

р=V'

де: т - маса тша; V - об'ем тiла.

Тодi

0с =

1022 +1

Р0 - V0 Р0 - V0

V ¿1 - ¿2 У V 1 -Ф1 1 -Ф2 У

X

[ -(100 -¿0)+ г + сп -(1 -100)]. (7)

Зауважимо, що за перiод т буде проводитись сушшня рiзних партiй деревини (лзш партп можуть мати рiзнi об'еми i рiзнi початковi та кiнцевi рiвнi вологостi). Нехай, на mдприемствi проводиться т видiв виробництв, вщходи вiд яких використовуються у процес сушiння деревини, а за перюд ? буде висушено п партш деревини. Тодi, виходячи з (4) i (7), 0 - обсяг енерги, що буде використано для сушшня уЫх партiй деревини протягом перюду, за який плануеться окупити обладнання, можна визначити таким чином:

т т п

т т п

0 =Ш 01]к =ш к=1 ]=11=1 к=1 ]=11=1

Р0

0]к ■ К0]к ■

'1022 + ^ А

V ¿1

2У

1

1

1 -Ф] 1 -Ф2

[св -(100 -¿0)+ г + сп -((1 -100)]

X

1]к

X

де: ф{ " - початковий рiвень вологостi 1-1 партil деревини, що шддаеться ви-сушуванню з використанням вiдходiв ]-го виду в к-му перiодi; ф|к - кiнцевий рiвень вологостi м парти деревини, що шддаеться висушуванню з використанням вiдходiв ]-го виду в к-му перюдц р0'к - густина абсолютно сухо! деревини м парти сушiння, що пiддаеться висушуванню з використанням вщхо-дiв ]-го виду в к-му перюдц V(f'k - об'ем абсолютно сухо! деревини м парти

сушiння, що пiддаеться висушуванню з використанням вiдходiв ]-го виду в к-му перiодi. У такому випадку загальну модель економiчноl доцiльностi замi-ни сушильного обладнання можна переписати таким чином:

Рее■ X 0к-(1 + ^ )к

к=1

(1 + ¿1)-П1-1

> 1;

п t ..,

X X

т т ^^

XVз] - Ь > X '=1к=1 ]. ]=1 ]=1П2 -К' р2

2. Розрахунок доцiльностi замiни обладнання iз врахуванням лише вартостi сировини.

У цьому випадку умова забезпеченосп шдприемства вiдходами, необ-хiдними для процесу сушшня, е аналогiчною випадку, у якому враховували лише вартють обладнання (6).

Першу умову базово! моделi економiчно! доцiльностi запишемо таким

чином:

С 2

Ч > 1,

С22

де: С2- вартiсть енергоресурсу, необхщного для сушiння деревини в конвек-тивнiй сушарцi; С|- витрати, як необхiдно здiйснити, для забезпечення процесу сушшня деревини в сушарках, що працюють з використанням вiдходiв деревини.

Умову ефективносп можна переписати у такому виглядг

С12 > С2. (8)

У [5] вже зауважувалось, що економiчна вартiсть деревних вiдходiв, якi використовуються для отримання енерги, може бути додатною, нульовою

або вщ'емною. У цьому контекст С|- альтернативна вартiсть вiдходiв деревини, бо використовуючи !х в процес сушiння деревини, втрачаеться можли-вiсть використання (або невикористання) !х в iнших сферах i вщповщно втрачаеться можливiсть отримання додаткових доходiв (або витрат).

Таким чином, якщо альтернативна вартсть деревних вiдходiв е вщ'ем-ною чи нульовою, то завжди буде мати мюце позитивний економiчний ефект змiни способу сушшня деревини з використання колективно! сушарки, на використання сушарки, що працюе на водянiй парi (у цьому випадку, якби деревш вiдходи не були б використаш у процесi сушiння деревини, то потрiбно було б здiйснити витрати, наприклад, на утилiзацiю цих вiдходiв). У випадку, якщо альтернативна вартсть деревних вiдходiв буде додатною, то позитивний еконо-мiчний ефект буде мати мюце, якщо вартiсть сушшня деревини в конвективнш сушарцi буде бшьшою, нiж альтернативна вартiсть деревних вiдходiв.

Альтернативну вартiсть вiдходiв деревини С2 можна визначити за такою формулою:

С22 = X С22/

1=1

де С2 - загальна економiчна вартiсть альтернативного енергоресурсу (деревних вiдходiв) за перiод I, скоригована на фактор часу. Зауважимо, що для цього випадку т може бути будь-яким натуральним числом.

Нехай за перюд I як енергоресурс було використано 2\ партш дерев-них вiдходiв, тобто

'2 _

с2/ = X [(1+а у-с2ш

И=1

де С2И - економiчна вартiсть конкретно! парти деревних вiдходiв, використано! за перюд I.

С21И = тах V, I = 1р },

де: ,I = 1,р} - надходження чи витрати, якi виникають у разi використання вiдходiв деревини в шших напрямках чи невикористання !х взагалi. До вектора , I = 1, р} не включають величину можливих надходжень чи втрат вiд використання деревних вiдходiв у альтернатив^ щодо яко! проводяться розра-хунки, тобто загальна кiлькiсть альтернативних варiантiв використання деревних вiдходiв становить р+1.

2

С2 = X X [(1 + й)1 ■ тах^И, I = 1,р}

I=1И=1

де (у{и , I = 1, р} показуе набiр доходiв чи витрат вщ альтернативного використання деревних вiдходiв, що могли бути використанi для сушшня парти И в перюд I.

Вартють енергоресурсу, необхiдного для сушшня деревини в конвек-тивнш сушарцi С2 розраховуеться аналогiчно показнику С, тобто умову позитивного економiчного ефекту вiд сушшня деревини з використанням деревних вiдходiв можна записати:

- Рее ■ X [( + а )-0к ] > X X [(1 + а) ■ тах{у|И, I = 1р}

П1 к=1 I=1И=1

Умова забезпеченостi пiдприемства власними деревними вiдходами, необхiдними для проведення процесу сушшня, залишаеться такою самою як i у варiантi 1:

¿X 0

¿VЗJ -Ь] >£- ' =1к=1

1]к

]=1 ]=1П2 - ^д - Р2

3. Розрахунок доцiльностi замши обладнання iз врахуванням вартостi сировини i обладнання.

У цьому варiантi аналогiчно розглядаемо 2 умови: наявност вщповщ-но! кiлькостi деревних вiдходiв i позитивного економiчного ефекту вщ використання цих вiдходiв в енергетичних цшях.

Умова наявностi вщповщно! кiлькостi вiдходiв матиме такий самий вигляд як у випадках 1 i 2:

п т

ХХв

X -ь] >Х

т т

г=1 к=1

]=1 " ]=1^2 -4д -р2

Умову позитивного економiчного ефекту можна записати так:

С 3

С > 1,

с 2+1 - (1+й )

що загалом можна переписати у такому виглядг

I -(1 + й) + С23 < С3, (9)

де: С1 - вартють енергоресурсу, необхiдного для сушiння деревини в конвек-тивнiй сушарцi, скоригована на фактор часу на момент проведення оцшки з врахуванням часу; С2 - сумарна альтернативна вартють вiдходiв, якi будуть

використанi як енергоресурс, скоригована на фактор часу на момент прове-

2

дення оцшки з врахуванням часу. Розраховуеться аналопчно величиш С2 . Перепишемо умову позитивного економiчного ефекту:

I - (1 + й) + X X [(1 + й) • шах^, г = 1Р }]< — Рее- X (1 + й )к - 0к

I=1к=1 П1 к=1

Необхщно зауважити, що у даному випадку аналiзу т > ?. Отже, для даного варiанту визначення доцiльностi використання де-ревних вiдходiв для проведення процесу сушшня деревини можна визначити за допомогою тако! моделi:

I - (1 + й) + X X [(1 + й) ■ шах^, г = 1Р}]< — Рее • XX(1 + й)) - О

I=1к=1 п1 к=1

лк

XX о

XVз - ь > X-г=1к=1

г]к

]=1 ]=1П2 - - р2

Таким чином, наведено вище три методики визначення економiчно! доцшьносп використання деревних вiдходiв для проведення процесу сушшня деревини, мають конкретш випадки свого застосування. Так, наприклад, другий варiант (враховуе лише вартють сировини) доцшьно використовувати для аналiзу в короткому перiодi, коли шдприемство вже володiе вiдповiдною енергозбер^аючою технологiею i необхiдно визначити доцшьшсть замiни енергоресурсу на певний невеликий перюд часу. Третiй варiант (враховуе вартсть сировини i обладнання) використовуеться для аналiзу в довгому пе-рiодi, протягом якого постiйно будуть використовуватись деревш вiдходи для проведення процесу сушшня деревини. Модель, що враховуе при аналiзi лише вартють обладнання, розрахована на довготермiновi перюди i використовуеться паралельно iз багаторазовим використанням моделi, наведено! у другому випадку. Ця ситуащя передбачае, що протягом довготермшового пе-

рюду часу доцшьшсть, що розраховуеться за другою схемою, може змшюва-тись (бути бшьше чи менше 1). До того ж, зауважимо, допускаеться, щоб у випадку 1 тривалють окупност обладнання t була бiльшoю, шж у випадку 3. Друга модель мае деяк переваги пopiвнянo з першою та третьою через вщ-сyтнiсть залежнoстi вiд часу, за який плануеться окупити обладнання.

Лггература

1. Дзюпин О. Енергозбер^аюча технология. Утилiзацiя вiдхoдiв з отриманням тепла// Свгг меблiв i деревини. - 2000, № .1-2 - С. 29-30.

2. Евграфова Н.Н., Каган В.Л. Курс физики для подготовительных отделений вузов: Учеб. пособие. - 3-е изд., испр. и переаб. - М.: Висш. шк., 1984. - 487 с., ил.

3. Сушка древесины. Кречетов И.В. Изд 2-е переработ. доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 440 с.

4. Божок О.П., Вштошв 1.С. Деревинознавство з основами люового товарознавства: Навч. поабник. - К.: НМК ВО, 1992. - 320 с.

5. Прокш А.В. Ефективнють отримання енергп з деревини// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2004, № 14.1. - С. 181-184._

УДК 658.511 Доц. Н.Г. Мщенко, канд. екон. наук;

магктр У.П. Сорока - Львiвська КА

Ф1НАНСОВИЙ АНАЛ1З ЯК МЕТОД Д1АГНОСТИКИ Ф1НАНСОВОГО СТАНУ ШДПРИСМСТВА

Розглядаеться поняття дiагнoстики фшансового стану, завдання, принципи i алгоритм 11 проведення. Подаються групи пoказникiв, якi використовуються при дiаг-нoстицi фiнансoвoгo стану тдприемства.

Doc. N.G. Mitcenko; master Y.P. Soroka - Commercial Academy of Lviv Financial analysis as a method of diagnostic of financial state of enterprise

Considering concept of diagnostic tasks principles and algorithm how it realization. Also are giving a group of indicators what are using when we do the financial diagnostic of enterprise.

Пщприемницька д1яльшсть в Укра1ш здшснюеться в умовах зростаючо! невизначеност ситуацш i м1нливосп економ1чного середовища. Державне регу-лювання зводиться переважно до встановлення норм провадження тако! дiяль-нoстi i розробки системи оподаткування. Все решта визначаеться виробником i споживачем, 1х волею i можливостями, а значною мipoю - складаеться випадко-во. Внаслiдoк цього виникае неясшсть i невпевненiсть в отриманш oчiкyванoгo кiнцевoгo результату, яка часто призводить до кризового стану тдприемств. Однiею з основних причин банкрутства вггчизняних пiдпpиемств, за оцшками дoслiдникiв, е безсистемна фiнансoвo-екoнoмiчна робота чи 11 повна вщсут-шсть, неpoзyмiння 11 неoбхiднoстi в ринкових умовах господарювання.

Розроблення основних засад екoнoмiчнol дiагнoстики здiйснювалася такими вченими, як 1.О. Бланк, В.О. Василенко, Л.О. Ллгоненко, Н.М. Свдою-мова, Г.О. Швиданенко, О.1. Олексюк, П.П. Табурчак, А.С. Вакуленко, а та-кож шшими науковцями в сферах фшансового та стратепчного менеджменту, антикризового управлшня.