CC BY
11
(його природного росту) зростае кiлькiсть видiв орштофауни та естетична привабливiсть таких ландшаф^в.
Вплив вшово! структури розглянутих тишв деревостанiв на показники орнiтофауни однаковий як при аналiзi чисельностi, так i кiлькостi видiв. На цей факт вказуе порiвняння рангiв по групах вжу деревостанiв.
У розрiзi груп деревостанiв сукупний вплив поданих показниюв орш-тофауни на естетичну привабливють дозволяе подiлити !х на три групи. До першо! групи (Кть=4) вiднесено березово-сосновi деревостани Полюся. До друго! групи (Ять=3) - буковi деревостани Карпат i твердолистяно-сосновi Лiсостепу. До друго! групи (Ять=2) - чистi сосновi бори Полюся.
Висновки
Змiна типу деревостану е причиною мшливост чисельностi та кшь-костi видiв орнiтофауни. Виявлений зв'язок типу деревостану з деякими по-казниками орнiтофауни е свiдченням впливу на них величини параметрiв основного компоненту люу. Змiна типу деревостану приводить до змши асор-тименту деревних порiд. Саме тому показники орштофауни характеризуются не лише динамiчнiстю, але й мають географiчнi особливостi.
Отже, проведена комплексна ощнка деяких компонентiв лiсу показуе на потенцшш можливостi розглянутих тишв деревосташв у площинi рiзноп-ланового використання не лише деревних ресурЫв. Виявлено, що за кшьюс-тю видiв птахiв деякi деревостани вiдрiзняються бiльше нiж у два рази. Цей факт може служити шдставою для розробки комплексного критерiя для видь лення нових категорiй захисност лiсу з врахуванням певно! рекреацшно! та естетично! привабливостi !х деревосташв.
1снують реальнi передумови наукового шдходу щодо облiку та прогнозу ймовiрноl чисельностi та видового рiзноманiття орнiтофауни через фак-тичнi параметри деревостану. Для оргашзацп мисливського господарства та-кий пiдхiд дозволить попередньо отримати необхщну iнформацiю про видове рiзноманiття фауни та 11 кшькосл. Зрозумiло, що для детальнiшого вивчення ще! проблеми у практичнiй площиш необхiднi глибшi дослiдження за орнгго-фауною.
Для повно! характеристики наявних ресурЫв лiсу оцiнка лише деяких таксацшних показникiв деревостану та орштофауни е недостатньою. Тому продовження дослщжень в напрямку оцiнки величини шших компонентiв ль су вкаже на новi можливостi та види його ресуршв.
Л1тература
1.Анучин Н.П. Лесное хозяйство и охрана природы. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 272 с.
2. Синицын С.Г. Рациональное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1987. - 333 с.
3. Многоцелевое лесопользование. - Каунас: Литсха, 1976. - 128 с.
4. Ильина Л.Н. Географические проблемы биоресурсоведения. - М.: Наука, 1982. - 191 с.
5. Митропольский А.К. Техника статистических вычислений. - М.: Госиздат физ. -мат. литературы, 1961. - 479 с.
6. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоводственной информации. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 272 с.
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.4
УДК 630*165:181 Ю.А. Мельник, Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук;
М.М. Лковий - УкрДЛТУ
ФОРМОВЕ РВИОМАИГГТЯ БУКА Л1СОВОГО НА ЛЬВ1ВЩИН1
Проведено дослщження форм бука люового, якi ростуть на Львiвщинi, визначе-но 1х параметричнi показники. Запропоновано агротехнiку вирощування форм i пер-спективи використання в озеленены.
Ключов1 слова: бук люовий, форма, дуболиста, жовто-строката, трамщальна, плакуча, рожево-облямована, розсiченолиста, темно-пурпурова.
Yu.A. Melnyk, R.M. Grechanyk, M.M. Lisoviy - USUFWT Variety of forms of beech European in Lviv region's
In our work we have mode research of forms of beech European, which growth in Lviv region's, and measured its parametric indexes. Described the geotechnical of grow and perspectives of use in green economy forms.
Key words: beech European, form, oak-leaved, yellow point, pyramidal, weeping, pink-bordered, fern leaved, dark-purple.
Вступ. Озеленения населених пункпв е частиною загально! проблеми охорони довкшля i передбачае виршення ряду планувальних, будiвельно-експлуатацшних i агротехшчних питань iз створення рiзних об'еклв, якi при-значенi для задоволення потреб населення. Озеленений прос^р будь-якого розмiру та типу е полiфункцiональним, i чим бiльшу кiлькiсть функцш вiн виконуе, тим бiльша його роль у системi озеленення. Кожний елемент мюько! системи озеленення виконуе таю основш функци: бере участь в оргашзаци територи та формуванш архiтектурно-художнього вигляду мiста, забезпечуе рекреацшш потреби населення, захищае вiд транспортних та ш. шумiв, вики-дiв газiв i пилу, регулюе режим температури та вологи [4]. Метою ще! роботи було вияснення принцишв i можливостi використання об'екта наших дослщ-жень - бука люового (Fagus sylvatica L.) i його декоративних форм у системi озеленення мюта.
1. Результати дослвджень. Бук лiсовий належить до родини букових (Fagaceae), роду бук (Fagus L.), який називають европейським або зви-чайним. У Захiднiй Сврош бук лiсовий поширений досить широко в багатьох кра!нах вiд Скандинава до Середземного моря i вщ Португали до Укра!ни.
Бук люовий - дерево висотою 30-50 м та дiаметром, який сягае 2-2,5 м, доживае до 300-500 роюв. Стовбур у деревосташ очищений вщ суч-кiв, стрункий, колоноподiбний. Крона яйцеподiбна, пiднята високо. Кора стовбура свггло-Ыра, гладка. Молодi пагони вщ свiтло-коричневих до черво-но-бурих, колшчаст^ опушенi, пiзнiше голi. Бруньки довжиною до 2 см, гос-тр^ покритi коричнево-жовтими лусками. Листки широкояйцеподiбнi або елiптичнi, щiльнi, довжиною 4-10 см, шириною до 6 см, з 5-8 парами жилок, темно-зелеш, блискуч^ по краю вшчасть Прилистки довп, вузькi, рано опа-дають. Бук належить до однодомних, роздшьностатевих листопадних видiв. Цвiте весною одночасно з розпусканням листюв. Запилюеться за допомогою вггру. Плоди - тригранш горiшки з тонкою дерев'янистою оболонкою, по два рщше чотири у кожнш плюсцi. Дозрiвають восени, плюска розтрюкуеться на
2. Лiсоексплуатацiя
83
чотири стулки. Зародок iз складчастими жирними Ым'ядолями. При надземному проростаннi першим починае розвиватися гiпокотiль. Сiм'ядолi разом з брунечкою та шкiркою насшини виносяться на поверхню грунту. Сiм'ядолi стають зеленими фотосинтезуючими [8]. У 1 кг нараховуеться близько 15002000 горшюв.
Зустрiчаеться бук у двох фенолопчних формах: ранньо- та шзньоквь тучою з рiзницею розвитку у два тижш. Зустрiчаються й iншi групи рослин: форми за будовою крони; розмiрами, формою, обрисами та кольором листюв та ш. [2, 3, 6].
1.1. Полiморфiзм бука лiсового. На першому еташ роботи ми провели облж декоративних форм бука лiсового на Львiвщинi (табл. 1) з викорис-танням таких назв таксонiв [7].
Табл. 1. Вiдомiсть обяжу декоративних форм бука ярового на Львiвщинi
№ п/п Украшська назва Латинська назва М1сцезнаходження К-ть, шт.
1. Бук лшовий ф. дуболиста Fagus sylvatica 'Querci-folia' 8сИпеМ. Стрийський парк, м.Льв1в 1
2. Бук лшовий ф. жовто-строката Fagus sylvatica 'Luteo-variegata' парк с.П1дг1рц1, Стрийський р-н, Льв1вська обл. 1
3. Бук лшовий ф. трамвдальна Fagus sylvatica 'Fastigiata' КосИ Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в 1
4. Бук лшовий ф. плакуча, повисла, звисаюча Fagus sylvatica 'Pendula' ЬоМ., F. s. 'Bonnyensis' 81-Шои-Ьои^. Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в; дендропарк УкрДЛТУ, м.Льв1в; Стрийський парк, м.Льв1в; парк, м. Буськ, Льв1вська обл. 1 1 1
5. Бук л1совий ф. ро-жево-облямована Fagus sylvatica 'Roseo-marginata' Иепгу Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в; вул. I. Франка, м.Льв1в, 1 1
6. Бук л1совий ф. роз-с1ченолиста Fagus sylvatica 'LacimaШ' У1§пе1 Ботсад Льв1вський НУ 1м. I. Франка, м.Льв1в; дендропарк УкрДЛТУ, м.Льв1в 1 1
7. Бук л1совий ф. темно-пурпуро-ва Fagus sylvatica 'Purpurea' А11, F. s. 'Atropurpurea' дендропарк УкрДЛТУ, м.Льв1в; Стрийський парк, м.Льв1в; вул. I. Франка, м.Льв1в; парк Снопк1вський, м.Льв1в 1 10 1 5
Бук люовий ф. дуболиста - дуже гарне декоративне дерево з глибоко вирiзаними, вузькими листками, подiбними до листюв дуба. Лопат листюв часто хвиляст^ iнколи слабозубчасть Облiкований екземпляр росте у Стрий-ському парку (м. Львiв). Зустрiчаеться у парках Калшшградсько! областi (Ро-сiя), парку "Софивкка" (м. Умань) [3].
Бук люовий ф. жовто-строката - найбшьше за розмiрами з облжова-них екземплярiв дерево, з досить великими жовто-строкатими листками. Дь аметр бука у парку с. Шдпрщ (Львiвська обл.) становить бшьше 1 м.
