Ефективність акваамінофосфатів мікроелементів при корекції фізіологічних процесів в організмі дубового шовкопряда Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК УДК 638. 244

Трокоз В.О. к. б. н., доцент, (e-mail: [email protected]) Аретинська Т.Б., к. б. н., с.н.с. ©

Нацюнальний уюверситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, м. Кигв

ЕФЕКТИВН1СТЬ АКВААМ1НОФОСФАТ1В М1КРОЕЛЕМЕНТ1В ПРИ КОРЕКЦП Ф1ЗЮЛОПЧНИХ ПРОЦЕС1В В ОРГАН1ЗМ1 ДУБОВОГО

ШОВКОПРЯДА

Жиелення гусениць дубового шоекопряда листям, обробленим азотовмкними фосфатами призводить до помтного покращення гх фiзioлoгiчнoгo стану. Надходження акeаамiнoфocфатie мiкpoелементie у оргатзм дубового шовкопряда викликае посилення процесу диференщацп гемoцитie, ттенсиф^е бюсинтез, обмт i накопичення быка, особливо при використанш акваамтофосфату Цинку-Кобальту.

Ключовi слова: дубовий шовкопряд, живлення, азотовмкн фосфати, гемоцити, обмт бшка.

Важливим фактором у пщтриманш високо! продуктивност й життездатност тварин, зокрема комах е забезпечення !х збалансованим живленням. Попередшми дослщженнями встановлено, що стутнь утилiзацii деяких макро- i мшроелеменив корму гусеницями дубового шовкопряда залежить вщ виду i фiзiологiчного стану кормово! рослини. Найкраще засвоюються макро- i мiкроелементи, якi мiстяться в лиси дуба звичайного, прше - елементи листя граба, а максимальне засвоення гусеницями калш, кальцш, фосфору, мвд i мангану вiдбуваеться при споживанш листя усiх кормових рослин добово! витримки й закономiрно зменшуеться при збiльшеннi строкiв зберiгання корму [1-3]. Саме тому для забезпечення бюлопчно! повнощнност рацiонiв необхiдно застосовувати мшеральш кормовi добавки, склад яких значною мiрою обумовлюе продуктивнiсть дубового шовкопряда.

Уперше в шовкiвництвi з метою тдвищення резистентностi, життездатностi та продуктивност дубового шовкопряда проведено вивчення нових типiв фосфатiв - акваамшопохщних моно- i дифосфатiв металiв-мiкроелементiв [4]. Вибраш для дослiджень акваамiнофосфати за вмютом поживних компонентiв е джерелом мжро— Купруму, Цинку, Кобальту та Шкелю та макроелементiв - Фосфору та Штрогену, кожен з яких iндивiдуально або при певному поеднаннi впливае на процеси под^ клiтин, кровотворення, синтез нукле!нових кислот (ДНК, РНК), формування колагенових волокон, обмiну лiпiдiв, стимулюе в цшому рiст бiологiчних об'ектiв, тобто дiе практично на всi процеси обмiну речовин у живих органiзмах.

© Трокоз В.О., Аретинська Т.Б., 2011

Метою дослщжень було вивчення можливост корекцп фiзiологiчних процеав (стану гемолiмфи та обмiну бiлка) в органiзмi дубового шовкопряда АшНегаеа регпу1.

Матер1ал 1 методи. Для експерименту використовували гусiнь дубового шовкопряда породи Полюький тасар. У дослщному варiантi корм (листя кормових рослин) гусениць 1-У втв обпилювали такими дифосфатакваамiнами (мiнеральна добавка):

- Купруму-Цинку (Си2п-3КНз-2,7И20),

- Купруму-Шкелю (Си№Р20г3КН3-4Н20)

- Цинку-Кобальту (2П2,5СЪ2,5(р04)1,67(Р207)1,25-4>бКНз-10>3Н20).

На 100 г корму використовували 2мг мшерально! добавки. Корм контрольного варiанту обробщ не пiдлягав. У кожному варiантi дослiду було по 10 гусениць одного вшу.

Вiдсоткове сшввщношення гемоцитiв установлювали наприкiнцi 1У в^ гусениць. Гемолiмфу одержували шляхом проколу !х псевдонiжки. Готували мазки гемолiмфи, просушували !х, фiксували гiдролiзним спиртом i фарбували за Романовським-Гiмза. Гемоцитарну формулу встановлювали шляхом пiдрахунку 100 кл^ин в кожному мазку тд мiкроскопом МБИ (об'ектив 90х, окуляр 10х) з використанням масляно! iмерсil. Гемоцити класифiкували за М.1. Сиротшою та Г.С. Чорною [5]. Для аналiзу гемолiмфи гусениць за концентращею загального бiлка вiдбирали проби у гусениць 1У-У вiку. Вмiст загального бiлка визначали за Лоурi [49].

Результати дослщження щодо збагачення корму гусениць акваамiнофосфатами мiкроелементiв свiдчать, що дослiдженi мiнеральнi добавки мають високу бiологiчну активнiсть i покращують iмунобiологiчний потенцiал комах. Використання акваамiнофосфатiв мжроелеменив для збагачення корму сприяе пщвищенню рiвня метаболiзму у гусениць, стимулюе !х рiст, розвиток i шовкопродуктившсть. Живлення дубового шовкопряда листям дуба, обробленим азотовмшними фосфатами в молодших вiках суттево не впливало на сшввщношення рiзних типiв гемоцитiв (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив азотовмпсннх фосфат1в на сп1вв1дношення формених елемент1в

гемол1мфи гусениць дубового шовкопряда, п=10

Вар1ант дослщу (акваамьно-фосфати) Формеш елементи, %

пролей-коцити Макро-нуклео-цити М1кро-нуклео-цити Фаго-цити Еноци-то!ди Еози-ноф1ли мертв1 1 патоло- пчш клггини

Купруму-Цинку 15,1± 2,8 54,5± 3,6 18,0± 2,0 3,0± 0,5* 3,4± 0,7 1,8± 0,5 4,2± 0,2*

Купруму -Шкелю 17,0± 3,0 54,0± 3,2 15,0± 2,6 2,7± 0,5* 3,6± 0,5 1,9± 0,5 5,8± 0,2*

Цинку -Кобальту 12,9± 2,5 58,1± 3,0 20,0± 2,1* 1,7± 0,7* 2,0± 0,6 1,3± 0,4 3,0± 0,3*

Контроль 18,1± 2,4 55,0± 4,0 10,0± 1,5 5,1± 0,5 3,0± 0,5 2,1± 0,5 6,7± 0,4

Примггка: * - р1зниця з контролем достов1рна при р<0,05

Максимальне збшьшення числа мшронуклеоциив вщносно контролю на 10% (при р<0,01) спостер^али при використанш акваамiну Цинку-Кобальту i 8% (недостовiрно) - Купруму-Цинку. Вщносний умiст фагоцитiв, мертвих i патолопчних клiтин у всiх варiантах до^ду достовiрно знизився порiвняно з контрольним варiантом, що свiдчить про стимулящю застосованими добавками неспецифiчного iмунiтету комах ^ як наслiдок, покращення стану !х органiзму. Вмiст пролейкоцитiв у пщдослщних комах мав тенденцiю до зниження i був найменшим при згодовуванш акваамiнофосфату Цинку-Кобальту. Вiдносна кшьюсть макронуклеоцитiв у цьому ж варiантi дещо перевищувала контроль (недостовiрно), а у випадку з iншими добавками - була на рiвнi контролю.

Не спостер^али пiд впливом використаних азотовмюних фосфатiв i суттево! рiзницi мiж дослiдними та контрольним варiантом за вмiстом еозинофiлiв та еноцито1дов у гемолiмфi комах, який був стабшьним i також не залежав вiд виду добавки. Це свщчить про нешкiдливiсть дослiджених препаратiв для гусениць дубового шовкопряда.

Зазначимо, що дослщжеш фосфати мали певною мiрою стимулюючий вплив на стан гемолiмфи комах. Так, у гусениць, яю отримували оброблений корм, пом^но покращився фiзiологiчний стан i посилювався процес диференщаци гемоциив.

Азотовмiснi фосфати виявили незначний, але стимулюючий вплив на вмiст у гемолiмфi гусениць загального бiлка (табл. 4.3).

Таблиця 2

Динамика сумарного бшка гемол1мфи гусениць дубового шовкопряда

залежно вщ впливу азотовмкних фосфат1в, п=10

Вар1ант дослвду (акваамшофосфати) Концентращя бшка, %/% до контролю

шнець IV в1ку початок V в1ку середина V в1ку к1нець V в1ку

Мщ-Цинку 1,09±0,04* 116,6 1,8±0,05* 112,3 2,95±0,09* 113,4 6,10±0,15 105,1

Мщ-Шкелю 1,00±0,08 111,1 1,15±0,03* 109,5 2,80±0,05 107,6 5,90±0,21 101,7

Цинку-Кобальту 1,08±0,05 120,1 1,20±0,03* 114,2 3,05±0,12 117,3 6,20±0,24 106,8

контроль 0,90±0,07 100 1,05±0,02 100 2,6±0,10 100 5,80±0,18 100

Примггка: * - р1зниця з контролем достов1рна при р<0,05

Цей вплив був особливо поманим при живленнi гусениць акваамiнофосфатом Цинку-Кобальту. Наприкшщ четвертого вiку концентрацiя загального бшка у даному варiантi до^ду перевищувала контрольний показник на 20,1% (близько до межi достовiрностi).

Протягом V в^ концентрацiя бiлка в гемолiмфi усiх гусениць поступово збшьшувалася. При цьому пiддослiднi особини протягом усього в^ переважали контрольних або були до них близькими.

Висновки. Живлення гусениць дубового шовкопряда листям, обробленим азотовмшними фосфатами призводить до пом^ного покращення !х фiзiологiчного стану. Надходження акваамшофосфаив мiкроелементiв в органiзм дубового

шовкопряда викликае посилення процесу диференщаци гемоциив, штенсиф^е бюсинтез, обмiн i накопичення бшка, особливо при використання акваамiнофосфату Цинку-Кобальту.

Лггература

1. Копiлевич В. А. Синтез i властивостi твердих акваамiнофосфатiв шкелю(П)-цинку / В.А. Копiлевич, Н.М. Прокопчук, Л.В. Войтенко // Вопросы химии и химической технологии. - 2006. - №6. - С. 25-28.

2. Денисова С.И. Теоретические основи разведения китайского дубового шелкопряда в Беларуси / С.И. Денисова // Минск: УП «Технопринт», 2002. - 233 с.

3. Аретинська Т.Б. Закономiрностi взаемовщношень в системi дерево-комаха на прикладi китайського дубового шовкопряда в Укра!ш та Беларус / Т.Б. Аретинська, В.О. Трокоз, Н.В. Трокоз та ш. //Прюритети науково! ствпращ ДФФД i БРФФД: Матерiали спiльних конкурсних проектiв Державного фонду фундаментальних дослiджень i Бшоруського респ. фонду фундаментальних дослiджень ("ДФФД-БРФФД - 2005"). - К.: Д1А, 2007. - С. 326-339.

4. Трокоз В.О. Динамжа мiнеральних компонент листя кормових рослин в залежност вiд строку !х зберiгання та фiзiологiчнi показники дубового шовкопряда / В.О. Трокоз, Т.Б. Аретинська, Н.М Антрапцева та ш. // Науковий вшник Львiвськоl нащонально! академи ветеринарно! медицини iм. С.З. Гжицького. - Львiв, 2006. - Т. 8, № 4 (31). - Част. 2. - С. 198-204.

5. Сиротина М. И. Анализ гемолимфы вредителей и прогноз массового размножения хвое- и листогрызущих насекомых в лесах СССР / М.И. Сиротина, Г. С. Черная // Лесная промышленность. - 1965. - Т. 5. - С. 137-170.

6. Генсицкий Н.П. Прогнозирование плодовитости непарного шелкопряда метордом тестирования белкового обмена его личинок / Н.П. Генсицкий // Тез. докл. всес. конф. - Красноярск, 1980. - С. 29-30.

Summary

Feed of oak silkworm caterpillars by leave treated with nitrogen-phosphate leads to a marked improvement of their physiological state. Entering of microelements aquaaminophosphates oak silkworm organism causes strengthening of process of hemocytes differentiation, intensifies an albumen biosynthesis, exchange and accumulation, especially at the use of zinc-cobalt aquaaminophosphate.

Рецензент - д.вет.н., проф. Головач П.1.