CC BY
39ДУХОВНІ ЦІННОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ОСНОВ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Зенченков І.П.
Донецький державний інститут здоров’ я, фізичного виховання і спорту
Анотація. Професійна підготовка майбутніх фахівців з основ здоров’я людини повинна бути направлена на усвідомлене придбання духовних цінностей. Завдяки цім цінностям майбутній фахівець має можливість самореалізації у професійній діяльності. На цей час вже стоїть питання про потрібність виховання студентів, тому що соціальна функція вищої освіти полягає в передачі загальнолюдських цінностей, специфічних професійних навикїв і правил соціального саморегулювання у процесі навчання. У своїй професійній діяльності фахівець з основ здоров’я може проявити свої творчі здібності.
Ключові слова: духовні, цінності, фахівець, здоров’я, творчість, гуманність, знання.
Аннотация. Зенченков И.П. Духовные ценности будущих специалистов основ здоровья человека. Профессиональная подготовка будущих специалистов основ здоровья человека должна быть направлена на осознанное приобретение духовных ценностей. Благодаря этим ценностям будущий специалист имеет возможность самореализации в профессиональной деятельности. Стоит вопрос о необходимости воспитания студентов, так как социальная функция высшего образования состоит в передаче общечеловеческих ценностей, специфических и профессиональных навыков и правил социального саморегулирования в процессе обучения. В своей профессиональной деятельности специалист по основам здоровья может проявлять свои творческие способности.
Ключевые слова: духовные, ценности, специалист, здоровье, творчество, гуманность, знания.
Annotation. Zenchenkov I.P. Spiritual values of future specialists of bases of health of man. Professional preparation of future specialists of bases of health of man must be directed on the realized acquisition of spiritual values. Thanks to these values a future specialist is in a position of self-realization in professional activity. There is a question on necessity of education of students as social function of higher education will consist in transfer of the universal values specific and professional skills and rules of social self-regulation during training. In the professional work the expert on bases of health can show the creative abilities.
Keywords: spiritual, values, specialist, health, creation, humanity, knowledge.
© Зенченков І.П., 2009
Вступ.
У процесі професійної підготовки майбутні фахівців основ здоров’я людини крім засвоєння фундаментальних знань, практичних навичків, повинні розвинутися як особистості, шляхом приєднання до духовних багатств суспільства. Таким чином буде здійснюватися суспільно-значиме призначення вищого навчального закладу - через професійну підготовку фахівців здійснює умови свого існування.
З моменту становлення України як незалежної держави і подальшого її розвитку, соціальна функція освіти вищих навчальних закладів збільшується. На цей час вже не стає питання про по-трібність виховання студентів, тому що соціальна функція вищої освіти полягає в передачі загальнолюдських цінностей, специфічним професійним навикам і правилам соціального саморегулювання у процесі навчання. Тому на кожного майбутнього фахівця покладається завдання усвідомлено реалізувати свої суспільно-професійні й духовні придбання в суспільстві. Для здійснення своєї функції, вищі навчальні заклади повинні створювати та удо -сконалювати процес і умови професійної підготовки [1,2].
Тому для підготовки фахівців нового якісного рівня необхідна сформованість духовних цінностей.
Робота виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’ я, фізичного виховання і спорту.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - визначити сутність духовних цінностей майбутніх фахівців основ здоров’я людини.
Завдання - теоретично розглянути прояв духовних цінностей у діяльності фахівців основ здоров’я людини - знань, творчості, гуманності.
Результати дослідження.
Через вчинки та діяльність людини реалізується духовність і вона постає як відповідальний суб’єкт життєтворчості. Духовність, у свою чергу, проявляється через духовні цінності особистості та через її діяльність.
У коло діяльності фахівця основ здоров’я людини входить: відновлення та корекція фізичного стану людей після травм, проведення різних профілактичних заходів. Фахівці основ здоров’я людини в своєї діяльності повинні бути професіоналами, проявляти гуманне ставлення до людей і мати творчий підхід у своєї роботі.
Щоб бути професіоналом своєї справи, сучасним фахівцям основ здоров’я людини необхідно вміти відчувати настрій хворої людини, її емоційний та внутрішній стан, запити, бажання, тобто своєю душею відчувати її душу. Важливо так будувати професійну діяльність щоб за бажанням якнайкраще виконати оздоровчі заходи, використанням творчих підходів до методів та методик, не втратити здатність жаліти, співчувати, радіти спілкуванню з людьми, вміння бачити красу у звичайних речах.
Як вважає психолог-дослідник А. Маркова, „Професіоналом можна рахувати людину, яка оволоділа нормами професійної діяльності, професійного спілкування і здійснює їх на високому рівні, добиваючись професійної майстерності, дотримуючи професійну етику, слідуючи професійним ціннісним орієнтаціям; який змінює і розвиває свою особу і індивідуальності засобами професії; який прагне внести творчий внесок в професію, збагативши досвід професії; який прагне і уміє викликати інтерес суспільства до результатів своєї професійної діяльності, сприяє підвищенню ваги і престижу своєї професії у суспільстві, гнучко враховує нові запити суспільства до професії” [3, с. 254].
Таким чином, бути професіоналом своєї справи для майбутніх фахівців основ здоров’я людини, це не тільки мати знання та уміння професійної діяльності, але також мати ціннісне ставлення до своєї професії. Ціннісне ставлення до своєї професії - це, перш за все, ціннісне ставлення до знань та їх творче використання в процесі діяльності.
Як вважає В. Сластьонін: „Цінності-знання
- це визначеним образом упорядкована й організована система знань і умінь, що представлена в вигляді педагогічних теорій розвитку і соціалізації особистості, закономірностей і принципів побудови і функціонування навчального процесу” [4, с. 119]. Звідси виходить, що у процесі професійної підготовки майбутні фахівці основ здоров’я людини у повній мірі повинні оволодіти фундаментальними знаннями, мати змогу творити, орієнтуватися в інформації що необхідно для його професіональній діяльності, і це відноситься до „цінності-знання”.
Філософське визначення знань наступне: „Знання - продукт суспільної матеріальної та духовної діяльності людей; ідеальне вираження у знаковій формі об’єктивних форм і зв’язків світу, природного і людського” [5, с.150-151].
Традиційно знання визначають як основні факти науки і теоретичні узагальнення, що з них випливають [6]. Під володінням знаннями розуміють збереження в пам’ яті, розуміння й вміння їх відтворювати й використовувати.
Знання характеризуються чотирма ознаками: структурованість, інтерпретованість, зв’язність, активність [7].
Так, згідно першої ознаки, знання мають структуру, між елементами знань існують певні зв’язки, які характеризують міру осмислення та виявлення основних закономірностей і принципів, які діють у даній галузі. Поняття „структура”, в філософському розумінні визначається як „будова й внутрішня форма організації системи, що виступає як єдність стійких взаємозв’язків між” [6, с.462].
Друга ознака зумовлюється змістом, або семантикою знань, а також тим, що елементи знань пов’язані зі способами їх використання. Третя ознака зумовлюється наявністю ситуативних відносин між елементами знань, які можуть бути пов’ язані між собою в окремі блоки (тематично, семантично або функціонально).
У практиці зустрічаються багато непередбачених обставин, завдяки яких у оздоровчі заходи фахівцям необхідно щось додавати. Тому використання багатьох методів та методик оздоровлення залежить від того, як їх можливо пристосувати до кожної людини. Додавати щось нове для забезпечення процесу оздоровлення залежить від творчого використання знань. Таким чином творчість фахівців основ здоров’я людини можливо більш конкретно визначити як процес створення нових шляхів рішення різних типів оздоровчих завдань Проява творчості в професійної діяльності залежить від того, наскільки сформовані естетичні духовні цінності фахівців основ здоров’я людини.
Таким чином, у своєї професійної діяльності фахівець основ здоров’я може проявити свої творчі здібності. Творчі здібності у діяльності фахівця основ здоров’я людини реалізуються через: находження оптимальних рішень у нестандартних ситуаціях; прагнення на відкриття нового; усвідомлення свого досвіду; створювати нові оригінальні ідеї; вирішувати проблемні ситуації; бачити проблему по новому і удосконалювати процес; прагнення до гармонії і красоти у процесі оздоровчих заходах; прагнення до нових знань. Отже фахівець основ здоров’ я людини повинен бути творчою людиною.
Адже тільки для людини, яка прагне до творчості, як вважає Я. Пономарьов, характерні оригінальність, ініціативність, висока саморегуляція, висока працездатність і для неї важливо не тільки досягнення мети у праці, але і сам процес [8]. На думку Б. Ананьєва, до творчої людині належать такі властивості, як глибина і гострота мислення, незвичайність постанови питання і його рішення, інтелектуальна ініціатива [9]. В. Петровський до важливих якостей творчої особистості відносить вариативность і гнучкість [10].
У філософському енциклопедичному словнику дається наступне поняття творчості: „.. ..творчістю називають всяке внесення нового, зокрема створення образів в результаті формуючої діяльності духу, творчої фантазії” [5, С.449]. Як відмічає Ш. Амонашвили, сила творчості заклечається не у руках художника, а в його духовному світі [11]. На думку М. Гореликової, творчість зв’язана з активністю людини, з його духовними накопленнями, аль-труїстським початком, виражається в окриленості, натхненні, натхненності [12]. Як пише В. Шадри-ков: „вершиною творчої діяльності стають духовні творіння людини, в яких робиться спроба осмислити роль і призначення людини в історії, його відносини з іншими людьми з позиції добра і зла. В цьому творчому пошуку формується духовність людини як вищий прояв людяності” [13, С.47].
Ш. Амонашвилі, Ф. Василюк, В. Видгоф,
М. Гореликова, Н. Лукин зв’язують творчі цінності з красотою, прекрасним, творчою діяльністю людини як у внутрішньому світі, так і у навколишньому.
В. Козленко перераховує наступні кореляти творчості:
- висока ерудиція, визначувана направленіс-
тю інтересів і забудькуватість на звичайні факти; здібність легко розуміти головне і забувати другорядне; високе запам’ятовування багатозначності, підтекстів;
- цілісність, свіжість, самостійність сприйняття, його спрямованість на рішення задач і проблем; здібність відмічати головне; вміння при сприйнятті не залежати від фіксованої установки; здібність сприйняти неточності, відхилення, незвичність і унікальність властивостей предметів;
- живість, особлива яскравість уяви, незвичайність;
- оригінальність, гнучкість, побіжність мислення;
- висока емоційна збудженість, радість, наповнення емоцій, прагнення домінувати, прагнення бути незалежним, порушення порядку, зняття відчуття страху;
- вигадка, інтуїція, передбачення; фантазія, критичність, висока активність у розумовій діяльності;
- виділення від стандартів у поведінці, оригінальність, ініціативність, впертість, чесність, незалежність, лабільність, критичність, впевненість при невизначеності, висока самооцінка, гордість;
- мотиваційні особливості: прагнення до творчості, до нових знань, до знаходженню нових закономірностей, до духовному росту, до співпраці, схильність до аналізу і синтезу, до розвитку естетичних почуттів [15].
Ціннісне ставлення до знань, проява творчо стих цінностей у професійній діяльності можлива при гуманному ставленні до людини, коли фахівець відчуває що це потрібне для людини. Коли фахівці основ здоров’я людини становлять для себе питання не „Що я можу робити? ”, а питання - „Що я можу зробити для людини, якої потрібна професійна допомога?”, тоді прояв духовних цінностей буде у повній мірі. Духовні цінності повинні проявлятися в професійній діяльності цілісно та в взаємодії, тоді можливо говорити про ціннісне відношення у професійній діяльності. Для цього повинне додати про етичні духовні цінності, про гуманність до людині.
Хвора людина чутко сприймає, а іноді дуже боляче, до себе ставлення, і за цім чітко слідкує. Вона хоче, щоб її поважали, була значуща як повноцінна людина, надавали увагу, співчували, відчувати до себе добре ставлення. І це можливо, коли фахівці з фізичної реабілітації мають гуманістичне ставлення до людини, можуть проявити терпіння, повагу, доброту, співчуття. Все це належить до функцій моралі [14 с. 99]. Згідно з цім, можна зробити висновок, що для діяльності фахівців основ здоров’ я людини потрібне сформованість гуманістичних цінностей.
Моральні цінності можна охарактеризувати як етично-позитивні, як добро. Як вказує М. Горлач: „Моральні цінності виявляються похідними, що відображають більш менш повно, більш менш адекватно те, що є необхідне в самому суспільному бутті, в житті самого суспільства. І в такому значен-
ні мир цінностей вторинний, похідний, несамостійний, залежить від суспільного буття, тобто виступає як суб’єктивний вираз соціального взаємозв’язку”. Також він додає: „Вчинок тільки тоді має цінність, якщо дії людини свідомо направлені волею на досягнення такої мети, яка зачіпає інтереси інших людей або якихось соціальних спільнот” [15 с.130-131].
Тому в професійній діяльності фахівців основ здоров’я людини повинні бути наступні моральні цінності: гуманістичне ставлення до людей, повага, добро, співчуття, терпіння, прояв уваги.
То що саме людина повинна знаходиться у центрі уваги фахівця основ здоров’я людини, то особливе ставлення до формування етичних духовних цінностей. На наш погляд саме сформовані гуманістичні цінності зможуть забезпечити відповідного відношення до людини. Коли вона зможе відчути до себе людяність, співпереживання, милосердя, терпіння, увагу та ін. Саме вони базуються на визнанні цінності кожної людини. Тому формування гуманістичних цінностей - важлива функція професійної освіти майбутніх фахівців основ здоров’я людини.
Висновки.
Таким чином у фахівців основ здоров’я людини повинні бути сформовані наступні духовні цінності - знання, творчість, гуманність.
Так завдяки сформованим духовним цінностям, майбутній фахівець основ здоров’я людини зможе на високому рівні здійснювати професійну діяльність, а саме - повноцінно й творчо використовувати отримані знання на користь людині.
Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Розробка проблематики духовних цінностей майбутніх фахівців основ здоров’я людини здійснюється згідно теми дисертаційного дослідження. Інші проблеми щодо формування духовних цінностей буде розглядатися у наступних статтях.
Література:
1. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования. От деятельности к личности. - М.: Academia, 2001. -304 с.
2. Слепкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2005. - 239 с.: іл..
3. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М., 199б. -309 с
4. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А.Сластёнин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. - 4-е изд. - М.: Школьная Пресса, 2002. - 512 с.
5. Философский словарь // Под ред. И.Т. Фролова. - М.: Политиздат, 19В7.
6. Уинстон П. Искусственный интеллект: Пер. с англ. - М.: Мир, 19В0, 19В0.
7. Гаврилова Т.А., Червинская К.Р. Извлечение и стуктуриро-вание знаний для экспертных систем. - М.: Радио и связь, 1992 г.
В. Пономарёв Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика 197б., - 2В0 с., ил.
9. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. В 2т. / Под ред. А. Бодалёва, Б. Ломова. - Т1., М.: Педагогика, 19В0. -213 с.
10. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъективности Ростов-н-Д.: Феникс, 199б. - 512 с.
11. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Ш.А. Амонашвили. - М.: Изд. Дом Шалва Амонашвили. -1995. - 49б с.
12. Гореликова М.В. Творчество и решение задач духовного
развития личности в образовании / М.В. Гореликова // Инновации и образование. Сборник материалов конференции. Серия «Symposium», выпуск 29. СПб.: Санкт-Петербург философское общество, 2003. - С. 4б-53.
13. Шадриков В.Д. Психология деятельности человека: Учебное пособие / В.Д. Шадриков. - М.: Издательская корпорация «Логос», 199б. - 320 с.
14. Козленко В.Н. Проблема креативности личности // Сб. Психология творчества: общая, дифференциальная, прикладная. Под. ред. Я.А. Пономарёва. - М., 1990. - С. 131-14В.
15. Гсрлач М.І. Вибране: У 3 т. Т. 2. Світ повсякденності. - X.: Факт, 2003. - б39 с.
Надійшла до редакції 09.04.2009 р.
