Научная статья на тему 'ДОВГОСТРОКОВІ ФАКТОРИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ'

ДОВГОСТРОКОВІ ФАКТОРИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
12
4
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экономика промышленности
Область наук
Ключевые слова
паливно-енергетичний комплекс / розвиток / декарбонізація / тенденції / фактори / техноценоз / трилема / Grand Transit / fuel and energy complex / development / decarbonization / trends / factors / technocenosis / trilemma / Grand Transit / топливно-энергетический комплекс / развитие / декарбонизация / тенденции / факторы / техноценоз / трилемма / Grand Transit

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Данило Юрійович Череватський, Ігор Альбінович Вольчин

Метою статті є визначення довгострокових факторів і тенденцій розвитку світової енергетики та їх адаптація до українських реалій. Робота містить вступ, три розділи (головні тенденції розвитку світового паливно-енергетичного комплексу; аналіз нинішнього стану паливно-енергетичного комплексу України; довгострокові фактори і тенденції розвитку національного паливно-енергетичного комплексу) та висновки. Обґрунтовано, що сучасні зміни світової енергетики (Grand Transit) обумовлені ідеологією сталого розвитку і мають характер позачергової зміни техноценозу, переходу від використання викопного палива до енергетики на відновлюваних джерелах, переважно вітрової та фотовольтаїчної природи. Разом із тим головними тенденціями Великого переходу є трилемізація і політизація енергетики. Складові трилемізації: енергетична безпека, рівність енергетичного доступу та екологічна сталість. Існують три сценарії розвитку глобальної енергетичної сфери: «незакінчена симфонія»; «сучасний джаз» і «хардрок», які відрізняються за ступенем екологізації та доступністю енергетичних ресурсів. Політичні мотиви стають усе більше значущими на всіх рівнях – від глобального до місцевого, великі актори лобіюють свої інтереси, відзначається активність структур з атомної енергетики, потужних паливних компаній, власників газотранспортних і газорозподільчих компаній. В Україні трансформаційні процеси тривають на тлі низької екологічної придатності та великої зношеності паливно-енергетичного сектору й інфраструктури, політичної та економічної нестабільності. Вимоги декарбонізації створюють виклики самому існуванню вугільної енергетики, яка є основною складовою енергогенеруючого фонду країни, та регіонам розміщення шахт. Як перспективні розглянуто варіанти розвитку водневої/амонійної енергетики у вигляді вертикально інтегрованих енергетико-хімічних систем за участю АЕС і реформованих вугільних ТЕС; енергетичної диверсифікації шахтарських регіонів; створення віртуальних електростанцій базі установок гідродинамічного нагрівання води.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Данило Юрійович Череватський, Ігор Альбінович Вольчин

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LONG-TERM FACTORS AND TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF THE FUEL AND ENERGY COMPLEX OF UKRAINE

The objective of the paper is to define long-term factors and trends in the development of the world energy industry and their refraction to Ukrainian realities. The article consists of an introduction, three sections, namely: the main trends in the development of the global fuel and energy complex, analysis of the current state, long-term factors and trends in the development of the national fuel and energy complex of Ukraine. Conclusions end the paper. As for the world energy sector it is shown that its modern changes – Grand Transit – are due to the ideology of sustainable development and have the character of an extraordinary change in the technocenosis, the transition from the use of fossil fuels to energy from renewable sources, mainly – wind and photovoltaic nature. Along with the major tendencies of the Great Transition, there is also the trilemization and politicization of energy sector. Trilemization components are: Energy Security, Energy Equity and Environmental Sustainability. There are three scenarios for the development of the global energy – Unfinished Symphony, Modern Jazz and Hardrock, distinguished by the degree of greening and the availability of energy resources. Political motives are becoming more and more significant at all levels – from global to local. Major players are lobbying their interests, there is an activity of structures from the field of nuclear energy, powerful fuel companies, owners of gas transportation and gas distribution infrastructure. In Ukraine, transformation processes are taking place against the backdrop of low environmental acceptability and high depreciation of fuel and energy sector facilities and infrastructure, political and economic instability. The requirements of decarbonization create challenges to the very existence of coal energy, which is the main component of the energy generating fund of the country and the regions, where mines are located. Options for the development of hydrogen/ammonia energy in the form of vertically integrated energy-chemical systems with the nuclear power plants and reformed coal-fired thermal power plants are considered as promising; energy diversification of mining regions; the creation of virtual power plants based on hydrodynamic water heating installations.

Текст научной работы на тему «ДОВГОСТРОКОВІ ФАКТОРИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ»

ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1

УДК 338.24:620.9(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.01.005

Данило Юршович Череватський,

д-р екон. наук, завгдувач в1дд1лу 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украни вул. Мари Капшст, 2, м. Кив, 03057, Украша

E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393;

1гор Альбшович Вольчин, д-р техн. наук, заступник директора 1нститут теплоенергетичних технологш НАН Укра'ни вул. Андрiiвська, 19, м. Ки'в, 04070, Украша E-mail: volchyn@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-5388-4984

ДОВГОСТРОКОВ1 ФАКТОРИ I ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ

«... уявть, що ви перебуваете в ne6i в лтаку - i в якийсь момент помiчаете, що кабша тлота порожня, i ц заспокiйливi промови - не бтьше, тж запис, зроблений колись давно. До того ж, ви дiзнаетеся, що аеропорт, де ви сподiвалися приземлитися, ще не тыьки не побудований, але навть заявка на його будiвництво застрягла в якомусь офi-d того закладу, який дае дозвм на будiвництво»

Z. Bauman

Culture in a Liquid Modern World

Метою статт e визначення довгострокових фактор1в i тенденцш розвитку CBiTOBoi' енергетики та ix адаптащя до укра'нських реалш. Робота мютить вступ, три роздши (голов-ш тенденцп розвитку свiтoвoгo паливно-енергетичного комплексу; ан^з нинiшньoгo стану паливно-енергетичного комплексу Укра'ни; дoвгoстрoкoвi фактори i тенденцп розвитку нащонального паливно-енергетичного комплексу) та висновки.

Обгрунтовано, що сучаснi змши св^ово' енергетики (Grand Transit) обумовлеш щео-лoгieю сталого розвитку i мають характер позачергово' змiни техноценозу, переходу вщ використання викопного палива до енергетики на вiднoвлюваниx джерелах, переважно в№ рово' та фотовольта'чно' природи. Разом iз тим головними тенденщями Великого переходу e трилемiзацiя i пoлiтизацiя енергетики. Складoвi трилемiзацii: енергетична безпека, рiв-нiсть енергетичного доступу та еколопчна сталiсть. 1снують три сценари розвитку глобально' енергетично' сфери: «незаюнчена симфошя»; «сучасний джаз» i «хардрок», якi вщр> зняються за ступенем еколопзацп та доступшстю енергетичних ресурсiв. Пoлiтичнi мотиви стають усе бiльше значущими на вах рiвняx - вiд глобального до мюцевого, великi актори лобшють сво' iнтереси, вiдзначаeться активнiсть структур з атомно' енергетики, потужних паливних кoмпанiй, власникiв газотранспортних i газорозподшьчих кoмпанiй.

В Укра'ш трансфoрмацiйнi процеси тривають на тлi низько' еколопчно' придатнoстi та велико' знoшенoстi паливно-енергетичного сектору й шфраструктури, пол^ично' та екoнoмiчнoi нестабiльнoстi. Вимоги декарбошзаци створюють виклики самому iснуванню

© Д. Ю. Череватський, I. А. Вольчин, 2022

вугшьно1 енергетики, яка е основною складовою енергогенеруючого фонду краши, та реп-онам pозмiщeння шахт.

Як перспективш розглянуто ваpiанти розвитку воднeвоï/амонiйноï енергетики у ви-глядi вертикально штегрованих eнepгeтико-хiмiчних систем за участю АЕС i реформова-них вугiльних ТЕС; eнepгeтичноï дивepсифiкацiï шахтарських peгiонiв; створення вipтуа-льних eлeктpостанцiй 6H3i установок гiдpодинамiчного нагpiвання води.

Ключовi слова: паливно-енергетичний комплекс, розвиток, дeкаpбонiзацiя, тенденцп, фактори, техноценоз, трилема, Grand Transit.

JEL: P18; P28

Нормальним станом економши та енергетики, як l! складово!, е шститутщ-ональна рiвновага, коли жоден i3 гравцiв не вважае для себе вигщним витрачати ресур-си на реструктуризацiю вщносин. Навiть неефективнi «правила гри» i застiйнi еко-номiчнi форми можуть iснувати досить до-вго, якщо в цьому прихований iнтерес держави або потужних груп (Норт, 1997, с. 111-112). Але для свгтово! енергетики настав час анормальности час шститущо-нального дисбалансу.

Процеси, що вiдбуваються, отримали вiд Св^ово! енергетично! ради (World Energy Council, WEC) назву Grand Transit, що означае Великий перехщ до енергетично! трилеми (World Energy Trilemma) з такими складовими: енергетична безпека (Energy security), рiвнiсть енергетичного доступу (Energy equity) та еколопчна ста-лiсть (Environmental sustainability)1.

Енергетична безпека - це ефективна оргашзащя поставок первинно! енергп з нацiональних i зарубiжних джерел, надш-нiсть енергетично! шфраструктури та здат-нiсть постачальниюв енергп задовольнити поточний i майбутнш попит. Рiвнiсть енергетичного доступу - доступшсть i справед-ливють щодо енергопостачання населенню. Екологiчна сталють - ефективнiсть пропо-зицп та попиту енергп, а також розвиток пропозицп енергп з вiдновлюваних та ш-ших маловуглецевих джерел.

Першим i досi найбiльшим свiтовим енергетичним ката^змом вважаеться криза, що сталася пiсля Вiйни судного дня (Yom Kippur War, 1973 р.) через введення крашами-членами ОАПЕК (Оргашзащя

1 Energy Trilemma Index. URL: https://trilem ma.worldenergy.org (дата звернення: 12.01.2022).

арабських краш-eKcnopTepiB нафти) нафто-вого ембарго. Зараз тд гаслами декарбош-зацii своeрiдне вугiльне ембарго оголосили найбiльшi банки CBiTy. Bank of America, Citigroup, Morgan Stanley, Wells Fargo та iH. прийняли ршення про вiднесення швести-цiй, що пов'язаш з розвитком вyгiльноi промисловост (вyгiлля - найбiльший за-бруднювач довкiлля) та вyгiльних техноло-гш, включаючи електрогенерацiю, до портфеля заборонених угод, як у випадку незаконно]! вирубки лiсy та використання дитячо' працi2. Пiсля таких акцiй ви^в про «хрестовий похщ» США та Евросоюзу проти вyгiлля виглядае не таким уже рет-роградним3. Справа не тшьки у вyгiллi: тд тиском вимог сталого розвитку людство прагне вiдмовитися вiд каyстобiолiтiв (горючих корисних копалин, що мютять вели-ку кiлькiсть вуглецю) взагалг

Серйознiсть ставлення свiтовоi спшь-ноти до еколопчних проблем i проти-дii змiнам клiматy пiдтверджyють римсь-кий самiт G204 i конференщя COP265 у

2 Крупнейшие мировые банки запретили инвестиции в угольную генерацию и промышленность. URL: https://elektrovesti.net/48214_ krupneyshie-mirovye-banki-zapretili-investitsii-v-ugolnuyu-generatsiyu-i-promyshlennost (дата звернення: 17.01.2022).

3 Тулеев заявил о том, что США и ЕС начали крестовый поход против угля. URL: http://flashsiberia.com/news/tuleev-zayavil-chto-ssha-i-es-nachali-krestovyy-pohod-protiv-uglya (дата звернення: 11.01.2022).

4 G20 Rome leader's declaration. URL: https://www.g20.org/wp-content/uploads/2021/10/ G20-R0ME-LEADERS-DECLARATI0N.pdf (дата звернення: 10.01.2022).

5 End of coal in sight at C0P26. URL: https://ukcop26.org/end-of-coal-in-sight-at-cop26/ (дата звернення: 10.01.2022).

Глазго, яю вщбулися в жoвтнi-листoпадi 2021 р.

Показовим e вислiв функщонера Св> тово' енергетично' ради Г. Девюа (G. Davis): «... Сьогодш ми на пoрoзi ново' ери, коли занепокоення викликають уже не тшьки зниженi в цiнi активи, але й те, який вплив чинять знещнеш ресурси на еконо-мiку окремих кра'н»1.

Grand Transit викликав неузгодже-нiсть у сташ великих актoрiв св^ово' енер-гетики. У разi штенсивно' еколопзаци ене-ргетично' галузi паливнi корпорацп ризи-кують втратити левову частку дoxoдiв. На думку фаxiвцiв росшсько' нафтово' галузi, попри весь ажioтаж навколо енергетики на вщновлюваних джерелах, 75% св^ового енергетичного балансу i в подальшому за-безпечуватиме споживання нафти, газу та вугiлля (Мастепанов, 2017). Саме стрiмке зростання цiн на газ i електрoенергiю ще до початку зими 2021-2022 рр. е наслщком недоощнки «передовим суспшьством» тривалoстi перехщного перioду, своерщно-го Interregnum (Мiжцарiв'я), як казали в античнi часи2.

Свою пoлiтику лoбiюe i МАГАТЕ. У 2016 р. щею оргашзащею був презентова-ний сценарiй «Гармошя», у якому наголо-шено на необхщност введення до 2050 р. 100 ГВт нових ядерних потужностей i до-ведення поставок електроенерги з АЕС до 25%3.

Неоднозначними е i вiтчизнянi прог-нози щодо майбутнього паливно-енерге-

1 Всемирный энергетический совет: Глобальный спрос на энергоресурсы будет снижаться. URL: http://www.ngv.ru/analytics/vsemirnyy_ energeticheskiy_sovet_globalnyy_spros_na_energo resursy_budet_snizhatsya/ (дата звернення: 22.01.2022).

2 It is tempting to blame foreigners for Europe's gas crisis. URL: https://www.economist.com/ europe/2021/10/16/it-is-tempting-to-blame-foreigners-for-europes-gas-crisis (дата звернення: 17.12.2021).

3 Ядерная энергетика для будущего с экологически чистой энергией. URL: https://www.iaea.org/sites/default/files/publications/ magazines/bulletin/bull/bull584_nov2017_ru.pdf

(дата звернення: 11. 12.2021).

тичного комплексу Украши. Навт фахiвцi двох наукових установ НАН Украши (Институту економiки та прогнозування й 1н-ституту теплоенергетичних технологш, бiльш вiдомого як 1нститут вугiльних енер-готехнологiй) мають протилежш уявлення. Першi вважають можливим перевести Укра!ну на переважно вiдновлюванi дже-рела енерги до 2050 р. (Diachuk, Chepeliev, Podolets et al., 2017), другi ж не радiють такiй перспективi (Чернявський, Мiрош-ниченко, 2021).

Метою статт е визначення довго-строкових факторiв i тенденцш розвитку св^ово! енергетики та ix адаптацiя до укра-!нських реалiй.

1 Головн1 тенденцн розвитку св1-тового ПЕК

1.1 Загальна характеристика змш

Пiсля завершення ери вугшля у 1950-х роках дом^ючим ресурсом стала нафта, але на rai суттевого зростання споживання як вугшля, так i природного газу (рис. 1). Останшм часом енергетика на вщновлюваних джерелах настшьки зросла за об-сягами виробництва, що перетворилася на конкурента ядерно! енергетики. У перспек-тивi оч^еться стрiмке зростання споживання природного газу (до 193 ексаджо-улiв, що дорiвнюе 4617 млн т н.е.) i вщ-новлювано! енергетики (115 ексаджоулiв, що дорiвнюе 2748 млн т н.е.). За прогнозами, у 2040 р. споживання первинних енер-гетичних ресурЫв (ПЕР) у цшому сягне 748 ексаджоулiв (1766 млн т н.е.), що на 25% бшьше, шж у 2019 р.4

У питомому вимiрюваннi споживання ПЕР протягом часу зростало нелшшно (рис. 2). Якщо в 1990 р. рiчне питоме зна-чення становило близько 64 ГДж на 1 особу, то у 2019 р. - майже 76 ГДж, тобто за 30 роюв цей показник збшьшився приб-лизно в 1,2 раза. Енергоемшсть же св^ово-

4 Statistical Review of World Energy 2021 | 70th edition. URL: https://www.bp.com/content/dam/ bp/business-sites/en/global/corporate/pdfs/energy-economics/statistical-review/bp-stats-review-2021 -full-report.pdf (дата звернення: 15.01.2022).

• Нафта

Вугiлля —•— АЕС

—•— Вщновлювана енергетика - • - Гiдроенергетика

OLnOLnOLnUSr^OOCnOLnOLnO спспоотнтнтнтнтн^нгмгмгпгп^ слслооооооооооооо тчт-нгмгмгмгмгмгмгмгмгмгмгмгмгм

Роки

Рисунок 1 - Динамика змш структури ресурсно'1 бази CBiTy

Джерело: складено за даними Statistical Review of World Energy 2021 | 70th edition.

80

vS 75 о

.о 70

He

Ci 65

60

55 50 45 40

1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018 2019 2020

Роки

E/N E/GDP

PucyHOK 2 - ^.HHaviiKa JiviiH CBiTOBoro cno'/KHsaHHH nepenHHHx eHepreTHHHHx pecypciB Ta eHeproeMHOCTi BBn

yMoent nosHaneHHa:

E - pinHe cno^HBaHHa nEP, fl®; N - KubKicrb Hace^eHHa, ociö; GDP - b&tobhh BHyrpimmn npogyKT 3a na-pmeTOM KyniBe^bHoi' cnpoMO^HOCTi b цiнaх 2017 p.

ffwepeno: CK^ageHo 3a gaHHMH Statistical Review of World Energy 2021 | 70th edition Ta World Bank Open Data. URL: https://data.worldbank.org.

- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

го ВВП нелшшно зменшувалася - з 6,7 до 4,5 МДж/дол. за паритетом кушвельно! спроможностi у постшних цiнах 2017 р.

Сучасна св^ова енергетика перебу-вае пiд впливом двох факторiв - глобалiза-цп та сталого розвитку (sustainable development)1. Сталий розвиток е гшотетичним фактором, який набув формалiзацii у ви-глядi вiдповiдних 17 глобальних цiлей та iмплементацil в практику через високу в> рогiднiсть ^матичних катаклiзмiв. Зазна-ченi фактори обумовлюють розвиток ви-значених тенденцiй.

1.2 Тенденщя трилем1защ1 енерге-

тики

Незважаючи на вiдсутнiсть однознач-ностi сприйняття само! концепцп сталого розвитку, хоча ш уже понад 30 роюв (Spaiser et al., 2017, p. 468), склався сталий консенсус щодо необхщност встановлення динамiчного балансу мiж трьома основами розвитку цивЫзацп: економiчноl, сощаль-но! та еколопчно1 (Mensah, 2019). Трилема сталого розвитку, як зазначено вище, об-умовила енергетичну трилему: надiйнiсть, доступнiсть для всiх, еколопчшсть.

Серед 17 глобальних цiлей сталого розвитку, яю пiд егiдою ПРООН (UNDP) у 2015 р. прийняли 193 держави свiту, цiль № 7 стосуеться енергетики: «Забезпечення доступу до недорогих, надшних, сталих i сучасних джерел енергп для вах». Кожна п'ята людина в усьому свiтi (840 млн) живе без доступу до електрики (здебшьшого у Субекваторiальнiй Африцi). А ще сотш м> льйонiв мають вкрай обмежений або нена-дiйний доступ до електрики. Близько 3 млрд оЫб залежать вiд традицшно1 бю-маси (дрова та ш.), якi використовують для приготування 1ж1 та опалення. Вiдсутнiсть

1 Концепц1я сталого розвитку розроблена на основ1 доповщ «Наше стльне майбутне» (1984-1987 рр.) Ком1сп Брундтланд (Brundtland Commission), М1жнародно1 незалежно! комюп з навколишнього середовища та розвитку, яку очо-лювала Г. Брундтланд, уповноважена генераль-ним секретарем ООН.

чистого палива в побут щороку забирае

понад 4 млн житпв, 6 1з 10 загиблих - жш-

2

ки та д1вчата .

Людство потребуе все бшьше енергп, проте це негативно впливае на довкшля, тому глобальна цшь № 7 щшьно пов'язана з глобальною щллю № 13 «Боротьба з1 зм> ною кл1мату». Саме на енергетику припа-дае близько 60% загального обсягу глобальних викид1в парникових газ1в, тобто вона i е головною причиною змши кл1мату.

Цш сталого розвитку № 7 i 13 е не тшьки символом боротьби та едност про-тилежностей - це контрапункт енергетич-но! трансформацп св1ту загалом.

Заповнення прогалин у базовому енергетичному забезпеченш потребуе до-даткових 68 ЕДж (ексаджоул1в) у глобальному масштаб^ або ще близько 5 ГДж (пгаджоул1в) на 1 особу в середньому3. Забезпечення гщного р1вня життя (decent living standards) для вах означае, що в деяких бiдних крашах енергоспоживання мае, принаймнi, подво!тися до 2030 р. i потро!-тися до 2040 р. Це е маловiрогiдним, навт якщо все зростання енергп буде спрямова-не виключно на викорiнення паливно! б1д-ностг

Казус полягае в тому, що разом мож-на реалiзувати не бшьше двох цшей, тому трилеми е «неможливими трiйцями» i ви-б1р завжди здiйснюеться за меншим iз трьох зол. Свiтове суспшьство мае вибира-ти з трьох сценарпв: Modern Jazz (сучасний джаз), Unfinished Simphony (незакiнчена симфонiя) або Hard Rock (хардрок)4.

2 Цели в области устойчивого развития. URL: https://www .un.org/sustainabledevelopment/ ru/energy/ (дата звернення: 10.01.2022).

3 Eradicate global poverty, meet climate goals, by avoiding rich-world energy consumption patterns. URL: https://energypost.eu/eradicate-global-poverty-meet-climate-goals-by-avoiding-rich-world-energy-consumption-patterns/ (дата звернення: 11.01.2022).

4 Grand Transition - какой будет энергетика в 2060 г. URL: http://www.technocrats.com.ua/ grand-transition-kakoj-budet-energetika-v-2060-godu.html (дата звернення: 04.01.2022).

Вибiр «симфонп» е ставкою на еко-логiчну чистоту, а «джазу» - на доступ-нiсть енергп. У 2050 р. передбачуване спо-живання первинно! енергп за сценарним втшенням «джаз» мае зрости на 61% (до рiвня 2010 р.), а за сценарiем-антагонiс-том - тшьки на 27%. У результатi без доступу до електроенергп залишаться не 320 млн жителiв планети, як було б за сце-нарiем «джаз», а 530 млн оаб, проте до-вкiлля постраждае менше.

Вiдповiдно до цього Grand Transit у просторi двох «неможливих трiець» (енер-гетично! та глобалiзацiйноl) з великою iмо-вiрнiстю може завершитися «хардроком» з його слабким економiчним зростанням, замкнутiстю в «нащональних квартирах», рiзноплановими економiчними та енер-гетичними моделями, ресурсною автар-юею i байдужiстю до ^матичних прюри-тетiв.

1.3 Тенденцiя позачерговоУ змiни те\ноценоз1в

Згiдно з теорiею техноценозiв (Бада-лян, Криворотов, 2008; Sager, 2016) кнуе домiнуючий енергоресурс i домiнуюча економiка, яка з ним пов'язана. Великобри-танiя - це вугшля та парова машина. Спо-лученi Штати Америки - це нафта та дви-гун внутрiшнього згоряння.

Коли енергоресурс перестае дом^-вати i суб'ект, потужшсть якого заснована на цьому ресурс^ втрачае вплив, вiдпадае i потреба в пщтримщ високого рiвня щн на вiдповiдних ринках, оскiльки зникають економiчнi проблеми i полiтичнi протирiч-чя щодо виявлення суб'екта, який повинен буде заплатити за розвiдку, видобуток i найголовнiше - iнфраструктуру доставки та розпод^ останньо! тонни домiнуючого енергетичного ресурсу.

«Кам'яний вiк, - проголосив у 2000 р. мЫстр нафти Саудiвськоl Аравп Шейх Ахмед Заю Яманi (Sheikh Ahmed Zaki Yamani), - заюнчився не тому, що закшчи-лося камiння. I нафтова ера дшде кiнця не

тому, що сюнчиться нафта...»1. Пророцтво збуваеться. Людство, схоже, дшшло часу впровадження «закриваючих технологш» (Кристиансен, 2004). А на таке здатш тшь-ки впливовi актори постiндyстрiальноi економiки.

Пщ впливом нових поглядiв на жит-тя людство уперше за свою юторш змiнюе техноценоз не тому, що заюнчилися висо-копродyктивнi запаси каустобюлтв, а тому, що так наказано. I вуплля, яке нещо-давно вважалося справжнiм «мостом у майбутне» (Уилсон, 1985), стало такою за-грозою, що Швещя прагне бути першою не те що безвугшьною, а навiть oil-free nation (Шскулова, 2010). Китай, економжа якого мае найпотужшшу вугледобувну га-лузь, наголошуе i на стрiмкомy розвитку енергетики на вiдновлюваних джерелах, i на необхiдностi стрiмкого розвитку вугле-хiмii (Xiaohui, 2017). Таю самi тенденцii властивi росiйськомy Кузбасу, де до вщо-мого висловлювання Д. Менделеева про

нафту, спалювати яку все одно, що топити

2

тч асигнащями, тепер додають i вyгiлля .

На змiнy техноценозам на викопному паливi йде «зелена» енергетика переважно на способi фотовольта1ки i перетворенш енергii повiтряних мас (вiтрy) та потоюв води (гiдро). Iншi новi види «зелено1» ене-ргii (воднева, амоншна, гравiтацiйна тощо) е вторинними. 1х виробляють за допомо-гою первинноi енергii, отриманоi iз засто-суванням тiеi ж енергii в^ру або способом фотовольта1ки.

Таким чином, тд впливом iнститyцi-онального фактора, яким е щеолопя стало-го розвитку, у свт вiдбyваеться позачер-гова примусова змiна техноценозiв: енер-

The Stone Age Did Not End Because the World Ran Out of Stones, and the Oil Age Will Not End Because We Run Out of Oil. URL: https://quoteinvestigator.com/2018/01/07/stone-age/ (дата звернення: 10.01.2022).

2 Перерабатывать, нельзя сжигать. URL: http://newslab.ru/article/704845 (дата звернення: 10.01.2022).

Economy of Industry-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

гетичш джерела в^ро-фотовольта1чно1 природи стають домiнуючими, i е вже кан-дидати на роль економж-домшанив, перш за все Шмеччина - той, хто контролюе «зе-лену» енергетику, диктуе вiдповiднi правила всьому св^. Як варiант, той, хто диктуе правила всьому св^, тепер контролюе «зелену» енергетику.

Дослiдницький проект «Технолопчш, екологiчнi та економiчнi аспекти безвугле-цево! амонiйноï енергетики», виконаний 1нститутом теплових енерготехнологiй НАН Украïни та 1нститутом економiки промисловостi НАН Украши у 2021 р., е певним вщголоском полiтики декарбошза-цiï, зокрема переходу на «зелений» водень як паливо для енергетики. У контекст вщ-мови вiд вугiльноï енергетики розглянуто два варiанти: а) перепрофшювання ТЕС iз вугiльного палива на еколопчно придатнi амонiак або водень; б) лжвщащя iснуючих вугiльних електростанцш i замiна ïx на но-возбудованi «зеленi» електростанцп.

Варiант а - розгляд двох конкуру-ючих за видами палива проектiв (амонш-на лiнiя - ах; воднева лЫя - а2); варiант б -мегапроект б1 - лжвщащя iснуючоï вугшь-ноï ТЕС ^зичне закриття, усунення нега-тивних еколопчних та соцiальниx ефектiв) з монопроектом б2 - побудова сонячних електростанцш вiдповiдноï потужностi на замiну виведеним з експлуатаци.

Теплота згоряння амошаку становить 18,6 МДж/кг, що менше показника вугiлля (20-26 МДж/кг). Тобто тдприемствам у разi переходу на амоншне паливо знадо-биться бшьший обсяг енергоноспв. Масова теплота згоряння водню, навпаки, суттево бiльша, шж в антрацитового палива, i становить 119,83 МДж/кг1. Це дае можли-вшть пiдприемству зекономити на масi палива, але через малу густину водню

(0,0899 кг/м3) його зберкання потребува-тиме потужного господарства газгольдерiв або крiогенниx сховищ. На вiдмiну вiд водню, густина амошаку за температурою 27 °С становить 0,715 кг/м3.

Цша на «зелений» амошак, за даними компанiï Argus, на сьогодш складае 1196 дол./т2. Такi цiни бiльш нiж удвiчi пе-ревищують цiну звичайного «Ырого» амо-нiаку, отриманого з використанням природного газу. Проте, як вважають експер-ти, iснують пщстави для iстотного скоро-чення витрат при виробництвi «зеленого» амiаку завдяки технолопчному прогресу та масштабуванню проекив, як це вщбуваеть-ся в секторi вiдновлюваноï енергетики з використанням енерги вiтру та сонця, де витрати скоротилися на 80% за останш 10 рокiв. Розрахункову щну амонiаку прий-нято 1 дол./кг.

Щодо цiн на водень, то усталених по-глядiв не iснуе. Найбiльш дешевою про-дукцiею е водень, отриманий за технолоп-ею Термоxiмiчного розкладання води з використанням енерги високотемпературного ядерного реактора, що зараз вважаеться найбшьш перспективною. За даними (Синяк, 2017, с. 53-54), при продуктивност випуску водню 35-50 т на добу можна за-безпечити вартють продукцiï вiд 3 дол./кг Н2. Електролiзне виробництво водню знач-но поступаеться за вартiсними показника-ми: вiд 7-8 дол./кг Н2 при роботi на елект-роенерги вiд енергосистеми до 9-13 дол./кг при отриманш електроенергiï вiд в^ро-енергетичноï установки. Найдорожчою прогнозуеться цша водню, отриманого iз застосуванням електрики вщ фотоелект-ричних перетворювачiв, - 35-50 дол./кг.

Разом iз тим уряд США вважае 1 дол./кг можливою цшою «зеленого» вод-

1 Удельная теплота сгорания топлива и горючих материалов. URL: http://thermalinfo.ru/eto-interesno/udelnaya-teplota-sgoraniya-topliva-i-goryu chih-materialov#teplota-sgoraniya-gazoobraznogo-topliva (дата звернення: 15.01.2022).

2 Argus рассчитал стоимость зеленого ам-

миака. URL: https://www.argusmedia.com/ru/press-releases/2021/green-ammonia-prices-double-that-of-regular-supplies (дата звернення: 20.12.2021).

ню вже в 2030 р.1 Вщповщно до нещодав-нього масштабного дослщження перспектив воднево! економши, здшсненого Energy Transitions Commission, до 2030 р. «зелений» водень коштуватиме менше 2 дол. / кг у бшьшост регюшв свiту .

Найбшьш суттевою проблемою вод-нево! (амонiйноï) енергетики е велика енер-гоемнiсть процесiв отримання вiдповiдного ресурсу. За даними (Сибикин, 2017, с. 45) виробництво 1 т амошаку методом елект-ролiзу потребуе 12-14 тис. кВтгод. елект-ричноï енерги. У роботi (Амiнов, Байрамов, 2016, с. 62) йдеться про 53660 кВтгод./т во-дню, а в джерелi (Синяк, 2017, с. 53-54) -про 55-60 тис. кВтгод./т. 1з такими витра-тами електроенерги процес переходу на амонiйне/водневе паливо для вироблення вторинноï електроенергiï може просто стати неращональним.

За американськими даними витрати на виведення з експлуатаци типовоï вугiльноï електростанцiï потужнiстю 500 МВт становлять до 15 млн дол. за ви-рахуванням брухту. Зазвичай графш пе-редбачено на 18-30 мкящв3.

Якщо розраховувати на так звану схему «вiртуальноï труби», тобто поставку паливних ресурсiв ззовнi, то вугшьнш ТЕС класу «Криворiзька» (компанiя «Дшпро-енерго»), щоб виробити 24 ПДж (Петаджо-уль = 1015Дж) на р1к, знадобиться 3,6 млн т амошаку, або 0,3 млн т водню на зазначе-ний перюд. Через високу вартють палива

1 Правительство США нацелено снизить стоимость «чистого водорода» до $1/кг до 2030 г. URL: https://renen.ru/pravitelstvo-ssha-natseleno-sni zit-stoimost-chistogo-vodoroda-do-1-kg-do-2030-g/ (дата звернення: 13.01.2022).

2 Зеленый водород будет конкурентоспособен по стоимости с серым до 2030 г. без углеродного налога. URL: https://renen.ru/zelenyj-vodorod-budet-konkurentosposoben-po-stoimosti-s-serym-k-2030-g-bez-uglerodnogo-naloga/ (дата звернення: 10.01.2022).

3 Coal Power Plant Post-Retirement Options. URL: https://www.powermag.com/coal-power-plant-post-retirement-options/ (дата звернення:

10.01.2022).

(1 дол./кг амошаку i 7 дол./кг водню) щни на електроенергш для усунення економiч-них збитюв у процес «зеленого» переходу мають бути суттево пщвищеш Ану1тет рiчного грошового потоку (за умов NPV=0), необхщний для покриття швести-цiй у водневий проект, мае бути бшьшим 253 млн дол.; за умов швестицшного проекту iз закриттям вугшьних ТЕС i побудо-вою фольта!чних потужностей 1м на замь ну - 10106 млн дол. (проблема полягае в низькому значенш коефiцiента викорис-тання встановлених потужностей станцш). Для цього цiни на електроенергш мають становити понад 0,66 i 1,03 дол./кВтгод. вiдповiдно. У випадку проекту з переве-дення вугшьних ТЕС на амоншне паливо (умовно вшьного вiд iнвестицiй) цша на електроенергiю мае бути вище 0,56 дол. / кВтгод. Прогнозш (до 2030 р.) тарифи на електроенергш: вщ 0,05 дол./кВтгод. за оптимштичним сценарiем до до 0,15 дол./ кВт год. за песимютичним (Синяк, 2017, с. 49), що далеко вщ згаданих показникiв.

З шшого боку, доцiльно вiдзначити, що як великий споживач-регулятор виробництво «зеленого» водню/амошаку може мати позитивний вплив на роботу енерго-мереж загалом. Для цього потрiбнi лише електроенергiя, вода та пов^ря, а водень та амошак е не тiльки енергоресурсом, але i цiнною хiмiчною сировиною. Конверсiя «зайвои» електроенергii в енергосистемi в хiмiчну енергiю водню/амонiаку дозволить стабшзувати частоту енергомережi та по-збавитися рiзких змiн навантаження в будь-який час доби та будь-яку пору року. Для щорiчного виробництва 180 млн т амонiаку «зеленим» способом потрiбно за-безпечити постачання 7,8-9,4 ЕДж (21602620 млрд кВт год.) електроенерги. Св> тове виробництво електроенерги у 2020 р. становило 96,6 ЕДж (26826 млрд кВтгод.)4. Таким чином, «зеленим» амош-

4 Global Energy Review 2021. URL: https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2021 (gara 3BepHeraa: 24.12.2021).

аком можна компенсувати в середньому 10% коливань навантаження в енерго-системь

Grand Transit ставить не лише енерге-тичнi, але i багато шших питань щодо його реалiзацii. До 2050 р., наприклад, трансфо-рмацiйний процес спричинить споживання, як мшмум, 2 млрд т сталi (сонячнiй енер-гетицi знадобиться близько 566 млн т, а в^оенергетищ - 1129 млн т)1. Щоб перехiд був «зеленим», сталь теж мае бути «зеленою», що дуже проблематично через до-рожнечу «зеленого» водню.

Для розмщення об'ектiв вiтровоi та сонячноi генерацii тiльки США потрiбнi земельш вiдводи, площа яких дорiвнюе те-риторii штатiв Калiфорнiя та Вашингтон, разом. Протяжшсть нових лiнiй електро-передач у сiльськiй мiсцевостi США в десять разiв перевищить периметр Землi (Bryce, 2021). Тобто е сумшви щодо мож-ливост фiзичноi реалiзацii тотальноi «зе-ленои) енергетики. Натомiсть випуск i про-сування нових зразкiв енергообладнання, оргашзащя сектору альтернативноi енергетики та ш. уже сьогоднi мають об^ понад 4 трлн дол. (Стаджи, 2021).

1.4 Тенденц1я пол1тизащ*1 енерге-тичноУ сфери

Полiтичнi мотиви стають усе бiльш значущими на вЫх рiвнях - вiд глобального до мюцевого. Свiтова енергетична рада визнае неможливкть реалiзацii сцена-рш «незакiнчена симфонiя» без пiдтримки квазюв^ового уряду2. I вибiр певним чином зроблено: Паризьку угоду (СОР 21) з ^мату 2015 р. можна вважати iмплемен-тацiею «незакiнченоi симфонii» - вже 21 вересня 2016 р. вона була ратифшована

Кибовская А. Переходим на зеленый: возможности и риски энергетической трансформации. URL: https://gmk.center/posts/perehodim-na-zelj onyj -vozmozhnosti-i-riski-energeticheskoj -transformacii/ (дата звернення: 12.01.2022).

2 World Energy Scenarios/ 2016. URL: https://www.worldenergy.org/publications/entry/worl d-energy-scenarios-2016-the-grand-transition (дата звернення: 10.01.2022).

195 вищими нацiональними органами, хоча вiрогiднiсть досягнення запланованих результат експертами вважаеться невеликою (Weizsaecker, 2018; Родрiк, 2014). Д. Родрк (D. Rodrik) обгрунтував парадокс або трилему глобалiзацii (The Globalization Paradox): на рiвнi нацiональноi держави неможливо поеднати демократiю, еконо-мiчну глобалiзацiю та необмежену автоно-мiю. Гiперглобалiзацiя можлива тiльки в разi створення ^i чи iншоi форми свь тового уряду (глобальний федералiзм) або вщмови вiд демократii в окремих державах на користь технократичноi ел^и, яка буде пристосовувати свою пол^ику до вимог свiтового ринку, а не до оч^вань грома-дян. Перший варiант за Родрiком е нереа-лiстичним, другий - аморальним.

Силу «старих» акторiв продемонст-рували результати Конференцii COP 26 -через протидш Китаю та 1ндп вона майже не закiнчилася фiаско - прагнули поетапно вiдмовитися ввд споживання вугiлля, а до-мовилися лише скоротити використання

3

вугшьного палива поетапно .

Однак потужш державнi субсидii та наднацюнальна пiдтримка е фактором, що робить неймовiрний енергетичний бiзнес привабливiшим за звичайний. У розрахун-ку на одиницю корисного результату (екса-джоуль) сонячш панелi отримали в США дотацш у 253 рази бiльше, шж атомна ене-ргетика, а в^ряки - у 158 разiв бшьше. У Нiмеччинi на субсидii вщновлюванш енер-гетицi витрачаеться близько 28 млрд евро на рш (Стаджи, 2021). До того ж, виробни-ки «зелено].'» енергп працюють тд повним державним захистом вiд будь-яких ризикiв,

COP 26 takeaways: Some progress in climate pact but much more needed, activists say. URL: https://www.euronews.eom/2021/11/14/cop26-take aways-some-progress-in-climate-pact-but-much-more-needed (gara 3BepHeHHa: 28.12.2021).

COP26: Governments adopt Glasgow Climate Pact after watering down language on coal. URL: https://www.euronews.com/green/2021/11/13/cop26-latest-new-draft-deal-released-as-climate-negotiations-drag-on (gara 3BepHeraa: 28.12.2021).

властивих ринковш економiцi: i'x продyкцii гарантуеться 100-вiдсотковий збут за фж-сованою (тдвищеною) цiною навiть якщо збуту немае (такi прецеденти мали мюце i в Украiнi).

Окреме джерело доxодiв - торгiвля скороченнями викидiв вуглецю i дерива-тивами, випуск вiдповiдниx фiнансовиx iнстрyментiв. Торгiвля викидами у 2018 р. досягла 164 млрд дол., у тому ж рощ емiсiя «зелених боцщв» становила 167 млрд дол. (у 2012 р. i'x випуск не перевищив 2 млрд дол.).

Наступне джерело - «прибутковий» збiр вуглецевого податку, нового виду опо-даткування, що останнiм часом усе бшьше просуваеться Свiтовим банком. Обсяг збо-рiв з yсiеi планети може перевищити 5 трлн дол. на рж

На нащональному рiвнi розвиток економшо-пол^ичних систем дедалi бшь-ше нагадуе армрестлiнг: хто кого дотисне i що вiзьме гору - State Capture (захоплення держави) чи Business Capture (захоплення бiзнесy). Тут простежуеться i проблема ко-рупци, яка на тлi змiни теxноценозiв здатна стати важливим феноменом декарбошзацп (Sovacool, 2021).

1з подальшим просуванням вщновлю-вано' енергетики у вщносини держави i бiзнесy все бшьше входить мшцева та ре-гюнальна влада: сyспiльнi запаси нiмбiзмy скорочуються. Нiмбiзм - вiд NIMBY (Not In My Back Yard - не на моему задньому двор^. Починаючи з 2015 р. у рiзниx штатах США було внесено понад 300 закошв, що забороняють або обмежують установ-лення в^ряюв, оскшьки вони генерують загрозливi для здоров'я людей, тварин та птах1в шум i вiбрацii (Bryce, 2021).

«Кiнцева» конфiгyрацiя «зелено'» економши через складностi залежить не лише вщ «об'ективно'» доцiльностi, але i вiд впливовостi («вагомостi») того чи ш-шого учасника.

Група вчених iз Великобританii, Hi-дерландiв та ФРН опубл^вала вiдкритий

лист прем'ер-мшютру Великобританп Б. Джонсону з приводу воднево! стратеги. Водень, як зазначають автори листа, е нее-фективним джерелом енергп з опалення будiвель. Проте iснуюча газова галузь, га-зотранспортнi та газорозподшьш пщпри-емства з величезною шфраструктурою за умов упровадження теплових насоЫв на змiну газовим котлам у будинках може пе-ретворитися на «втрачений актив», що обумовлюе шщатившсть газорозподiльних компанiй стосовно просування водню в житловi будинки1. I друга сторона, а за нею - група з 23 европейських газових ш-фраструктурних компанiй iз 20 кра!н-членiв GC теж мае вагомi аргументи: не-достатне розширення генеруючих по-тужностей на rai попиту, який зростае, в умовах виведення потужностей «традицш-них» електростанцш (вугiльних, атомних) з експлуатац^! здатне спричинити гостру кризу. Використання ж юнуючо! газово! iнфраструктури для транспортування та розподiлу водню не потребуватиме таких масштабних змiн в електроенергетищ3.

В адептiв викопного палива е сво! аргументи. Так, у доповвд «Нова енерге-тична економжа: вправа в мапчному мис-ленш» (Mills, 2019) Манхеттенського iн-ституту полiтичних дослiджень (це визна-ний у свт Think tank) зазначено, що будiв-ництво однiеl нафтово! або газово! сверд-ловини за вартютю дорiвнюе приблизно будiвництву двох в^рових турбiн. Однак турбiни виробляють на годину енергiю,

1 Open letter to Prime minister Boris Johnson about Hydrogen Strategy. URL: Open Letter to Prime Minister Boris Johnson about Hydrogen Strategy - The Centre For Sustainable Road Freight (csrf.ac.uk) (дата звернення: 12.01.2022).

2 Gas infrastructure companies present a European Hydrogen Backbone plan. URL: Gas infrastructure companies present a European Hydrogen Backbone plan - Gas for Climate 2050 (дата звернення: 09.01.2022).

3 Дискуссии вокруг водорода: газовики против электроэнергетиков. URL: https://renen.ru/ diskussii-vokrug-vodoroda-gazoviki-protiv-elektro energetikov/ (дата звернення: 05.01.2022).

Economy of Industry-

е^валентну 0,7 бар нафти, а на родови-щах у Саудiвськiй Аравн середнiй дебiт свердловин перевищуе 200 бар нафти на годину.

У 2020 р. державна нафтогазова компашя Саудiвсько! Аравн Saudi Aramco та 1нститут економiки енергетики Японн (IEEJ) у партнерствi з компашею SABIC, щоб розкрити потенцiал вуглеводшв як на-дiйного та доступного джерела низько-вуглецевого палива, продемонстрували ви-робництво та вiдвантаження i3 Саудiвсько! Арави до Японн «синього» (виробленого з природного газу) амiаку. Проект розгляда-еться великими нафтовими компашями як технологiчний прорив у напрямi диверси-фшацн виробництва та декарбошзацн енер-гетики.

Газовi компанн Росн рiшуче роблять ставку на «синш» водень i прагнуть схи-лити на свш бiк великих захщних спожи-вачiв енергоресурсiв (Конопляник, 2021).

Атомне лобi активно просувае план розвитку ядерно! енергетики. У кра'нах Схщно! та Центрально! Свропи до 2030 р. ринок атомних технологш може сягнути 23 трлн дол.1 У цьому зацiкавлений амери-канський енергетичний гiгант - компашя Westinghouse.

Американцi продемонстрували свою актившсть i в Укра!нi. У вересш 2021 р. посадовцi Енергоатому та американсько! NuScale обговорили можливiсть замши в Укра'ш вугiльних теплоелектростанцiй невеликими модульними атомними реакто-рами2. I це, в принцип^ реально: у 2020 р. у промислову експлуатацiю введено першу в ютори плавучу атомну теплоелектростан-

1 US lures Eastern Europe with nuclear power, $23tln clean energy market. URL: https://www.eurac tiv.com/section/energy/news/us-lures-eastern-europe-with-nuclear-power-23tln-clean-energy-market/ (gara

3BepHeHHa: 20.01.2022).

2 EHeproaroM i aMeprnaHCbKa NuScale raa-HyMTb 3aMiHHTH TEC mb^hmh aTOMHHMH peaKTopa-mh. URL: EHeproaroM i NuScale BHBnaTb mo^^h-BiCTb 3aMiHHTH TEC m&ihmh aTOMHHMH peaKTopaMH - hobhhh yKpai'HH, TEK - LIGA.net (gara 3BepHeHHa: 20.01.2022).

цiю «Академiк Ломоносов» потужшстю 70 МВт3, а в недалекому майбутньому таке саме мае намiр повторити китайська ядерна державна корпоращя CNNC4.

Компанii TerraPower, PacifiCorp ого-лосили про початок демонстрацiйного проекту ядерного реактора Natrium на майдан-чику вугiльноi електростанцii Naughton у Вайомiнгу (м. Кеммерер). TerraPower була створена засновником Microsoft Б. Гейтсом для розроблення та впровадження шнова-цiйних технологiй атомноi енергетики. Енергетична компашя PacifiCorp належить вщомому професiйному iнвестору В. Баф-фету. Йдеться про енергосистему майбут-нього, у якш передовi ядернi технологи «забезпечать добре оплачувану роботу та еколопчно чисту енергiю на довп роки»5.

На тлi зазначених колiзiй вiрогiдним може виявитися «помiрний» сценарш енер-гопереходу - 68% усiеi вироблено!' у 2050 р. електроенергн припадатиме на аль-тернативну енергетику, ще 10% - на АЕС (Mills, 2019). Тобто новий техноценоз буде не таким уже одюзно в^ро-фотоволь-таiчним.

2 Анал1з нишшнього стану ПЕК Укра'ши

2.1 Загальш характеристики змш

Наприкiнцi iснування СРСР (1990 р.) споживання ПЕР економшою Украiни досягало 11,3 ЕДж (270 млн т н.е.). За перiод з 2000 по 2012 р. витрати паливно-

Рос1я устшно застосувала технологш,

вщ яко! в1дмовилися американца URL: https://zikua.tv/blogs/rosiia_uspishno_zastosuvala_te khnolohiiu_vid_iakoi_vidmovylysia_amerykantsi_96

9929 (дата звернення: 22.01.2022).

4 В этом году КНР приступит к строительству первой национальной плавучей АЭС. URL: https://novostienergetiki.ru/v-etom-godu-knr-pristu pit-k-stroitelstvu-pervoj -nacionalnoj -plavuchej -aes/ (дата звернення: 21.01.2022).

5 Билл Гейтс получил от правительства США более полутора миллиардов долларов на строительство малого быстрого реактора Natrium в Вайоминге. URL: https://www.atomic-energy.ru/ news/2021/11/17/119515 (дата звернення: 25.01.2022).

енергетичних ресурав по Укра!ш були в> дносно стабiльними i з ймовiрнiстю 0,95 становили 5,7-5,8 ЕДж (137±2 млн т н.е.) на рж Фiнансово-економiчна криза 2009 р. зумовила падшня попиту до 4,7 ЕДж (113 млн т н.е.), тобто виявилася хоча i не такою катастрофою для нащонально! еко-номжи, як на початку 1990-х роюв, але суттевим випробуванням. Поди ж, зумов-ленi полiтико-збройним протистоянням на сходi кра!ни, викликали падiння попиту на паливо до 4,2 ЕДж. Кожна криза була жор-стюшою за попередню (Амоша, Залознова, Череватский, 2017).

Пщ впливом комплексу причин структура ресурсно! бази кра!ни почала змшю-ватися досить давно, але тенденщя замь щення природного газу вугшлям стала найбiльш вираженою останнiм часом. I це, незважаючи на важке становище в^чизня-но! вугiльно! галузi та екологiчнi проблеми в тепловiй енергетицi, зумовленi приед-нанням Укра!ни до енергетично! ствдруж-

ностг За революцiйним сценарieм, розроб-леним групою науковцiв з 1нституту економiки та прогнозування НАН Укра'ни пiд егiдою Фонду Г. Бьолля (Diachuk, Chepeliev, Podolets et al., 2017), ситуацiя мае змiнитися на користь розитку енер-гетики на вщновлюваних джерелах (рис. 3).

Попри складш економiко-полiтичнi явища, Укра!на i зараз залишаеться потуж-ною енергетичною державою. У 2020 р. у кра'ш вироблено 0,54 ЕДж (149021,5 млн кВтгод.) електроенерги, що на 51% забез-печено атомними станщями (АЕС), 26,6% надали тепловi електростанцп (ТЕС) зi складу генеруючих компанш, 9,8% - теп-лоелектроцентралi (ТЕЦ), когенерацшш установки та блок-станцп на тдприемст-вах, 3,7% - гщроелектричш (ГЕС) та гщро-акумулюючi (ГАЕС) станцп, альтернативнi джерела - 7,3%, а iмпорт склав 1,5% (Чер-нявський, Мiрошнiченко, 2021).

Газ

-А— Вуплля -АЕС

--Вiдновлювана

енергетика .......Гiдроенергетика

Нафта

1980 1990

2000

2010 2020 Роки

2030 2040

2050

Рисунок 3 - Динамика змш структури ресурсно'1 бази Укра'ши

Джерело: складено за даними Statistical Review of World Energy 2021 | 70th edition та прогнозами (Diachuk, Chepeliev, Podolets et al., 2017).

Протягом тридцяти роюв (рис. 4) пи-томе споживання ПЕР у розрахунку на 1 особу нелшшно зменшувалося з 220 ГДж у 1990 р. до 99 ГДж у 2020 р., а питоме споживання за той самий перюд у розра-

хунку на 1 дол. США за паритетом кутве-льно! спроможност в щнах 2017 р. - з 14,0 до 12,3 МДж, проте процеси змш мали па-раболiчний характер.

240

го

о 220 200 cl 180

CL 160 Ш

i= 140

о:

^ 120

2 100 х

X о

и 60

80

15

14 I ч

13 1Г 12 f

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

11

10

9

8

7

6

СО со ■о I-

и

ш о !_ CL CU X

E/N E/GDP

1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018 2019 2020

Роки

Рисунок 4 - Динамика змш споживання первинних енергетичних ресурав та енерго-емносл ВВП Украни

Умовн1 позначення:

E - pi4He споживання ПЕР, Дж; N - кшьшсть населення, oci6; GDP - валовий внутрiшнiй продукт за паритетом кутвельно!' спрoмoжнoстi в щнах 2017 р.

Джерело: складено за даними Statistical Review of World Energy 2021 | 70th edition та World Bank Open Data.

2.2 Основш проблеми в^чизняно-го ПЕК

За характеристикою, наведеною у схваленш розпорядженням Кабшету Mrni-стр1в Укра!ни вiд 4 серпня 2021 р. № 907-р «Стратеги енергетично! безпеки»1, енерге-тична шфраструктура кра!ни е зношеною та характеризуеться високими втратами енерги пiд час виробництва, транспорту-вання i споживання, ввдсутшстю енерго-ефективних змiн, а структура та характеристики генеруючих потужностей не вщпов> дають потребам Об'еднано! енергетично! системи Укра!ни й штересам спoживачiв у забезпеченнi доступною та яюсною елект-рoенергiею.

Зношешсть електричних мереж ста-новить понад 50% !х загального обсягу, а в рoзрiзi окремих кoмпанiй - понад 70%, у комунальнш сферi - 70%; близько 40% теплових пунктiв перебувають в аваршно-му станi, 15,8% загально! прoтяжнoстi теп-

1 Стратегия енергетично! безпеки. Схвалена розпорядженням Кабiнету Miнiстрiв Укра!ни ввд 4 серпня 2021 р. № 907-р. URL: https ://zakon.rada.gov.ua/laws/show/907-2021 -%D1%80#Text (дата звернення: 14.11.2021).

ломереж е аваршними, iз 309 тис. км газо-рoзпoдiльних мереж строк експлуатаци сплив для 18,5 тис. км, ще щонайменше 15 тис. км мереж перебувають в аваршно-му станi.

Понад 44% енерги втрачаеться пщ час перетворення та транспортування до кiнцевoгo споживача (у той час як у £С середнш показник становить 32%).

Висока частка iмпoртoваних енерго-ресурсiв у структурi паливно-енергетич-ного комплексу знижуе рiвень енергетично! безпеки. У 2020 р. iмпoртoваний газ становив близько 30% сукупного споживання природного газу в Укра!ш. Укра!на стала на 85% залежною вщ iмпoрту нафто-прoдуктiв. При цьому частка нафтопродук-тiв, вироблених у Росшськш Федерацi! або з росшсько! сировини (передусiм у Респуб-лщ Бiлoрусь), у структурi iмпoрту пере-вищуе 80%. Укра!на у 2020 р. iмпoртувала нафтoпрoдуктiв iз Росшсько! Федераци та Республiки Бiлoрусь на суму понад 2,4 млрд дол. США. Незадовшьний рiвень диверсифiкацi! джерел i маршрутiв поста-чання та вщсутшсть створено! системи за-паав нафтoпрoдуктiв робить Укра!ну враз-

ливою у випадку цiлеспрямованого припи-нення поставок нафтопродукив.

Майже всi енергоблоки теплових електростанцiй i теплоелектроцентралей вщпрацювали свiй парковий ресурс, е тех-нологiчно застарiлими. Генеруючi потуж-носи, що працюють i3 використанням ву-гiлля, е одними з найбшьших забрудню-вачiв довкiлля, перебувають на межi граничного ресурсу та фiзичного зносу i по-требують замiщення бiльш сталим еколо-пчно чистим виробництвом енерги. Поточ-ний незадовшьний технiчний стан палив-но-енергетичного комплексу, низький р> вень енергоефективност формуе виклики перед Украшою, пов'язаш iз спроможшс-тю виконувати мiжнароднi зобов'язання та адаптуватися до амб^них iнiцiатив GC, зо-крема шщативи Свропейсько! Комюи «Свропейський зелений курс». Запровад-ження GC концепцп «вуглецевого вщбит-ку» (carbon footprint) буде вимогою щодо можливостi включення економжи Украши в загальний ланцюг виробництва в £С. У перспективi можливе запровадження меха-нiзмiв обмеження доступу до кредитного фшансування окремих комерцшних проек-тiв, якщо визначенi еколопчш вимоги не будуть дотримуватися.

По-перше, рiвень шкiдливих викидiв перевищуе не тшьки нормативи GC у 5-30 разiв, але i чиннi нормативи Украши, зо-крема, викиди твердих частинок золи, що утворюються при спалюванш вугiлля, у 2034 рази. Станом на початок 2014 р. замши потребували енергоблоки ТЕС сумарною потужшстю близько 12 млн кВт (понад 40% загально! потужност ТЕС) (Чорно-усенко, 2014). По-друге, модершзащя не-можлива нi за вартктю заходiв, нi за тер-мшами 1х реалiзацil. По-трете, така потуж-на модернiзацiя взагалi е недоцшьною через глибоку зношенiсть фоцщв електроге-нерацп.

За радянських чаав пiдвищення еко-лопчно1 придатностi украшсько! вугшьно1 енергетики передбачалося шляхом сутте-вого скорочення частки вугшля у паливнiй базi ТЕС на користь природного газу i за-Економжа npoMucnoeocmi

18

мши донецького вуплля бшьш чистим твердим паливом iз Кузбасу. Переважна бшьшють шахт Донбасу пiдлягала лшвща-цп (Стырикович, Синяк, 1986, с. 52).

Паливна полiтика, яка була задекла-рована як «газова пауза», лише останшм часом через дорожнечу iмпортного природного газу i за пол^ичними мотивами була згорнута.

У 2011 р. Укра!на стала членом Енер-гетичного ствтовариства, взявши на себе таким чином зобов'язання щодо дотриман-ня умов членства цiе! органiзацi!. Згщно з договором Енергетичного спiвтовариства Укра!на до кiнця 2017 р. мала привести вс великi (потужнiстю понад 50 МВт) спалю-вальнi установки (ВСУ) до вимог Директи-ви 2001/80/СС1 про обмеження викидiв за-бруднюючих речовин (пилу, оксиду азоту та дюксиду сiрки) в атмосферу. На сьогод-нiшнiй день в Укра!ш налiчуеться близько 140 таких установок, 37 з яких е енерго-блоками теплових електростанцш За обся-гами викидiв забруднюючих речовин саме ТЕС займають найгiршi позици.

Усвiдомлення неможливостi реалiза-цi! вимог Енергетичного ствтовариства до юнця 2017 р. спонукало Мiнiстерство енер-гетики та вугшьно! промисловостi Укра!ни до розроблення Нацiонального плану скорочення викидiв вiд великих спалювальних установок (НПСВ)2. Це дозволило тепло-енергетичним пiдприемствам працювати тсля 31.12.2017 р. у правовому полг Метою НПСВ е поступове скорочення викидiв забруднюючих речовин вщ iснуючих великих спалювальних установок. Шсля завер-шення термiну дп Нацiонального плану

1 Directive 2001/80/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2001 on the limitation of emissions of certain pollutants into the air from large combustion plants. Official Journal of the European Communities. L 309. 27.11.2001. P. 121. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/PDF/?uri=CELEX:32001L0080&qid=1549359 344413&from=EN (дата звернення: 11.11.2021).

2 Нацюнальний план скорочення викидiв вщ великих спалювальних установок URL: http ://mpe .kmu. gov.ua/minugol/doccatalog/document ?id=244996332 (дата звернення: 10.01.2022).

Economy of Industry-

мають вщповщати вимогам Директиви 2010/75/СС1 по викидах забруднюючих ре-човин. НПСВ встановлюе обмеження рiч-них граничних обсяпв викидiв дiоксиду сiрки, оксидiв азоту та пилу за принципом, згщно з яким викиди наступного року не можуть бути бшьше за викиди минулого. Укра!на виконувала сво! зобов'язання що-до дотримання граничних обсягiв викидiв забруднюючих речовин протягом 20182021 рр. тшьки за рахунок суттевого змен-шення (до 40%) виробництва електроенер-гi! на вугiльних ТЕС через падшня виро-бiтку та споживання електроенергп, викли-каного подiями на сходi Укра!ни та скоро-ченням сировинно! бази вугiльно! тепло-енергетики. З 01.01.2018 р. на ТЕС Укра!ни не було почато спорудження жодно! установки очищення димових газiв вiд дюкси-ду сiрки та оксидiв азоту. Насамперед, це пов'язано з вщсутшстю фiнансових меха-нiзмiв реалiзацi! природоохоронних захо-дiв НПСВ. При збереженш iснуючого стану через невиконання НПСВ у 2026 р. ма-ють бути зупинеш всi енергоблоки ТЕС.

Малозатратна модершзащя ТЕС, яка включае реконструкцiю котлоагрегатiв, модернiзацiю турбоагрегатiв, зам^ елект-рофiльтрiв, потребуе вкладення швестицш в обсязi близько 600 дол./кВт встановлено! потужностi. Реалiзацiя таких заходiв може подовжити термiн експлуатацi! енергобло-кiв до 15-20 рокiв i пiдвищити !х ККД на 35%. Однак цього недостатньо для виконан-ня вимог Енергетичного ствтовариства та Директиви 2010/75/СС. Необхiдно на кожному енергоблощ спорудити нову систему газоочищення, капiтально реконструювати або замшити котельне та турбогенераторне обладнання для роботи в маневрених режимах за правилами европейсько! енерго-

1 Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control). Official Journal of the European Communities. L 334. 17.12.2010, P. 17-119. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/ ?uri=0J:L:2010:334:FULL&from=EN (дата звер-нення: 11.10.2021).

мережi Е№^0-Б. Реалiзацiя таких проек-ив потребуватиме швестицш в обсязi до 1200 дол./кВт встановлено! потужност (Вольчин, Дунаевська, Гапонич та ш, 2013). Виходячи з цього постае питання про доцшьшсть розвитку i подальшо! екс-плуатацi! вiтчизняного сектору теплово! енергетики як тако!.

У «Стратеги енергетично! безпеки» зазначено, що атомно-промисловий комплекс Укра!ни досi критично залежить вiд ресурсiв, технологiй i послуг постачальни-кiв iз РФ. Власш уранодобувнi пщприемст-ва перебувають у кризовому фiнансовому станi та потребують значних iнвестицiй для збiльшення видобутку. Атомнi елект-ростанцi! потребують продовження здшс-нення заходiв щодо забезпечення безпеч-ностi !х функцiонування, невщкладно! мо-дернiзацi!, зокрема з метою покращення технiчних характеристик, та прийняття р> шень щодо будiвництва нових енергобло-кiв.

Нафтогазовий комплекс демонструе стагнацiю та падшня виробництва, хоча обсяги розвщаних покладiв вуглеводнiв в Укра!нi е достатшми для зменшення iмпор-ту мшерально! сировини та забезпечення внутрiшнього ринку.

Iснуючi енергоблоки атомних елект-ростанцш мають виводитися з експлуатацi! у зв'язку iз завершениям строку експлуата-цi!. Однак iснують складнощi з «молоди-ми» атомними станщями, оскшьки Укра!на залишаеться суттево залежною вщ поста-чання ядерного палива з РФ, яке все ще задовольняе понад 50% обсягу потреб укра!нських атомних електростанцiй.

Певною загрозою енергетичнiй без-пецi кра!ни е iмпорт електроенергi! з Рес-публiки Бiлорусь та РФ, який з початку 2021 р. перюдично перевищував 1 ГВт по-тужноси, що призводить до зменшення обсяпв виробництва електроенергп впчиз-няними пщприемствами.

У цiлому паливно-енергетичний комплекс не використовуе шноваци та новi технологi!, уже зараз iснуе дефщит квалi-фiкованого персоналу, i ця тенденщя погiр-

шуеться у зв'язку з мiграцieю трудових ре-сурсiв. Знижуеться здатнiсть забезпечувати проектнi, пусконалагоджувальнi, сервiснi послуги для пщприемств паливно-енерге-тичного комплексу вах форм власностi силами компанiй Укра!ни.

Частина пiдприемств паливно-енерге-тичного комплексу, зокрема вугшьш шахти та окремi тепловi електростанци, розташо-ванi на тимчасово окупованих територiях. Продовження режимiв функцiонування таких пiдприемств або порушення регламен-тiв !х закриття пщвищуе ризик виникнення техногенних катастроф.

Зростання обсяпв виробництва елек-троенерги з вщновлюваних джерел енерги, як зазначено у «Стратеги енергетично! безпеки», вiдбувалося без компенсуючих заходiв щодо пiдвищення гнучкост Об'еднано! енергетично! системи Укра!ни. В Укра!ш недостатньо потужних систем накопичення енергi! для покриття пiкових навантажень. У структурi виробництва електроенергi! з вщновлюваних джерел енерги вiдбувся стрiмкий розвиток виробництва електроенергi! з енерги сонячного випромiнювання, яка характеризуеться ви-сокою варiативнiстю виробництва. Станом на початок 2021 р. обсяг потужностей вщ-новлювано! енергетики в Укрш'ш становив 7737 МВт. Швидке зростання частки вщ-новлюваних джерел енерги, висока залеж-нiсть вщ погодних умов i низька маневре-нiсть такого виду виробництва ускладню-ють процес прогнозування попиту та про-позицi! на ринку електроенерги, що при-зводить до проблем балансування системи, запровадження вимушених обмежень планово! роботи учасниюв ринку. Додатковим навантаженням е вимога щодо оплати за «зеленим» тарифом уах обсяпв електроенерги з вщновлюваних джерел, не прий-нято! системою через вимоги забезпечення операцшно! безпеки.

Таким чином, головними рисами ни-шшнього стану ПЕК Укра!ни е:

1) критична зношешсть основних ге-неруючих фондiв та енергетично! шфра-структури;

2) низька екологiчна придатнiсть пщприемств паливно-енергетичного комплексу;

3) хрошчний дефiцит, велика частка iMropTy i вiдсутнiсть диверсифiкацii поста-чальниюв палива, економiчна та техноло-пчна неефективнiсть вiтчизняноi паливо-добувноi промисловость

3 Довгостроков1 фактори i тенден-цй* розвитку нацiонального ПЕК

Фактори, за якими розвивався втиз-няний паливно-енергетичний комплекс, з часом змшювалися кардинально. За часiв СРСР домiнуючими були фактори якостi вугшьних родовищ (велика глибина заля-гання i невелика потужнiсть пластiв, великий вмшт сiрки у вугшл^, а також сощаль-нi та полпичш мотиви. Саме вони обумо-вили рiшення про вiдмову вщ мiсцевого вугiлля з переходом на вугшля з Кузбасу й атомну енергiю, а як палiатив - упровад-ження газовоi паузи, тобто розширеного споживання природного газу. Лжвщаци ж вугiльноi промисловостi Донбасу завадили спочатку соцiальнi, а потiм пол^ичш фактори, зокрема розпад СРСР. Останне акту-алiзувало, незважаючи на негативш еконо-мiчнi моменти, фактор збереження вугшь-ноi промисловостi як гаранта енергетичноi незалежностi краши.

Сьогодш розвиток вiтчизняного па-ливно-енергетичного комплексу обумов-люе фактор дефщиту маневрових потужностей i вугiлля, оскiльки регулюючi фун-кци переважно виконують вугiльнi ТЕС, а також пол^ичш фактори забезпечення еколопчних вимог сталого розвитку та ев-ропейсько!' iнтеграцii.

З урахуванням цих факторiв визначе-но такi тенденци: бiльш щiльна iнтеграцiя енергосистем з £С; екологiзацiя енергетики.

3.1 Тенденщя мгжнародноУ штег-рацй* енергосистем Укра'ши та СС

На Свразшському континентi дiють три синхроннi зони: СЕС/ОЕС, UCTE та NORDEL (Юдина, 2009). Захщна синхронна зона (UCTE) включае енергосистеми

23 кра!н континентально! Свропи, що вхо-дять до Союзу з координацп передачi елек-троенергп. З липня 2003 р. синхронно з UCTE працюе Захiдна енергосистема Укра-!ни (так званий «Острiв Бурштинсько! ТЕС»). До Схщно! синхронно! зони (СЕС/ОЕС) входять енергосистеми кра!н СНД (за винятком Вiрменi!' та Туркменп, енергосистеми яких функщонують парале-льно з енергосистемою 1рану) та Балти (Естошя, Латвiя, Литва). Пiвнiчна синхронна зона (NORDEL) поеднуе енергосистеми кра!н Пiвнiчно! Свропи - Швецп, Но-рвеги, Фiнляндi! та захщно! частини Дани.

Ц об'еднання розвивалися незалежно одне вiд одного, проте згодом розпочали посилювати зв'язки. Зараз мiж NORDEL та UCTE, а також мiж NORDEL та СЕС/ОЕС створено зв'язки постшного струму, яю забезпечують можливiсть торгiвлi електро-енерпею.

На конференци «Перспективи об'еднання енергосистем «Схщ-Захвд» (Резуль-тати ТЕО синхронного об'еднання СЕС/ОЕС з UCTE), яка вщбулася у 2009 р., доведено, що немае нерозв'язних техшчних та iнституцiйно-правових перешкод щодо створення паневропейських ринкiв елект-роенерги. Об'еднання СЕС/ОЕС та UCTE уможливлюе створення найбiльшого у свiтi енергопростору з встановленою потужшс-тю понад 860 ГВт, що включае 12 часових пояЫв, 37 кра!н та майже 900 млн спожи-вачiв електрики. Сдиний Свразiйський простiр - можливють пiдвищення надш-ностi енергопостачання на всш територи, розширення меж i можливостей енергорин-ку. I саме укра!нсью високовольтнi лiнi! передач ЛЕП-750 та ЛЕП-400, якi зараз не дшть, мали виступати штеграторами едино! евроазiатсько! мережi, !! транзитним коридором, а нинi перифершна в зонi UCTE Польща тсля об'еднання - на сто-лицю загально! енергозони (Амоша, Котляренко, 2009).

Утворення паненергетичного евразш-ського простору - техшчно довготривалий i фiнансово витратний проект, а через поль тичну ситуацiю, що склалася в Укра!нi та

Cвропi, - майже неможливий на довгi часи, як i перетворення Укра!ни на потужного континентального транзитера електроенер-ги, втiм i транзитера природного газу вна-слiдок введення в експлуатацш газогону «Швденний потiк-2».

На нацюнальному рiвнi Стратепч-ною метою сьогодення е синхронiзацiя укра!нсько! та европейсько! електромереж зi створенням конкурентного та прозорого ринку електроенергi! вщповщно до вимог европейського законодавства та ринкових практик. Заплановане на 2023 р. приеднан-ня до Е№^0-Е передбачае вiд'еднання Укра!ни вщ загально! електромережi з РФ та Бшоруссю1.

3.2 Тенденц1я екологпацп енерге-

тики

Протягом 20 найближчих роюв Укра-!на залишиться державою з потужною ядерною енергетикою, що не викликае сумнiвiв.

Щодо ТЕС, то еколопзащя енергети-ки, декарбонiзацiя, зокрема вщмова вiд ву-гiлля як палива, може призвести до лжв> дацi! вiдповiдних електростанцiй i поста-вити пiд загрозу енергетичну незалежшсть Укра!ни. У зв'язку з цим пропонуеться оригiнальний захiд, здатний комплексно виршити проблему забезпечення еколопч-но! придатностi iснуючих вугiльних ТЕС ^ бiльш того, залишити !х в експлуатаци на тривалий термiн як енергетичш сховища на водневому паливг 1дея базуеться на тому, що невитрачена електрика е втраченою, тому е сенс створити енергохiмiчну вертикально штегровану систему у складi АЕС, хiмiчного пiдприемства з електролiзного вироблення водню (амонiаку) i ТЕС. Елект-ролiзний спосiб отримання водню е дуже енергомiстким i дорогим, що унеможлив-люе високорентабельну дiяльнiсть як хiмi-чних пiдприемств, що його виробляють,

1 НКРЕКП запровадила екстреш заходи для стабшзацп ринку електроенерги. Дзеркало тижня. 05 лютого, 2022. URL: https://zn.ua/ UKRAINE/nkreku-vvela-ekstrennye-mery-dlja-stabilizatsii-rynka-elektroenerhii.html (дата звернен-ня: 08.02.2022).

так i енергетичних пщприемств, якi вико-ристовують його як паливо. Тому ращона-льною може виявитися 6i3Hec-cxeMa, за якою електроенергiю, вироблену АЕС в перюд нiчного провалу навантаження ене-ргосистеми, безкоштовно подають на xiMi-чне виробництво, розташоване на територп колишньо! вугшьно! ТЕС, щоб отримати в результaтi водень i запасти його у газгольдерах, а в перюд дефщиту електроенерги в енергосистемi переробити водневе паливо на ТЕС i реaлiзувaти електрику як продук-цiю на ринку електроенерги.

Застосування водневого (амоншного) палива робить вугiльнi ТЕС екологiчно придатними, дозволяе залишити 1х у склaдi енергогенеруючого парку вiтчизняного па-ливно-енергетичного комплексу, полшшуе виробничi режими експлуатаци АЕС i пщ-вищуе економiчну ефективнiсть функ-цiонувaння енергетики Укра'ни загалом. Утворення енергоxiмiчниx вертикально штегрованих систем зазначеного виду мо-же стати проривним заходом щодо розвит-ку вщновлювано! енергетики в Укра'ш, зекономити кошти з лшвщацп колишнix вугшьних енергоблокiв i будiвництвa в^-рових i фотовольта'чних електростaнцiй 1м на зaмiну. До того ж, можлива диверсиф> кaцiя розташованих на територп ТЕС xi-мiчниx пiдприемств, перетворення 1х на виробникiв попутно! продукцп у виглядi азотно! кислоти, добрив. Схема за участю АЕС також може виявитися актуальною у випадку в^ових стaнцiй, що не мають по-питу на свою продукцш.

На тлi зазначених способiв побудови енергетичного сектору дещо недоощне-ними слщ визнати крiогеннi енергетичнi технологи, як сьогоднi набувають розвит-ку у Великобританп (Vecchi, Li, Ding, Mancarella, Sciacovelli, 2021). Нaгрiте рщке повiтря при поверненнi в газовий стан роз-ширюеться в 700 рaзiв, що дае йому змогу обертати з'еднану з електрогенератором турбiну. Авторство iде! приписують анг-лшському професоровi китайського поход-ження Ю. Дiну (Yu. Ding) з ушверситету в Лiдсi. Рiдке повiтря - зовам не екзотика,

французька фiрма Air Liquide S.A. веде свiй бiзнес з 1902 р. i поширила його на 80 кра!н св^. Тому дивно, що ранiше ш-хто не здогадався скласти, не кажучи вже про патентування, конструктор iз вiдoмих бiльш як сто роюв деталей. Нiяких викидiв шкщливих речовин в атмосферу, нiяких парникових газiв, а переведення установки зi стану спокою в робочий режим тривае лiченi хвилини. Станцiю можна оснастити так званою вiртуальнoю трубою з достав-ленням рiдкoгo пов^ря (азоту) транспорт-ними засобами. Перший у свт енергоблок на рщкому пoвiтрi на електрoстанцi! Scot-tish&Southern Energy (SSE) у британському мки Слау (Slough), прийнятий в експлуа-тацiю у 2016 р., при потужноси 350 кВт у тковому режимi функцioнував як повно-щнне енергосховище, здатне забезпечити спoживачiв 5 МВттод. електрично! енергi! з ККД системи близько 70%1.

Еколопчно чистий, вщносно деше-вий i малоенергомшткий у вирoбництвi (до 1,2 кВт год./кг прoдукцi!) крioгенний спо-сiб отримання електроенерги iз застосу-ванням рщкого пoвiтря (азоту) в Укра!нi може виявитися достатньо перспективним. Рщке пов^ря (азот) теж може стати ращо-нальним додатком до атомних, сонячних i вiтрoвих електрoстанцiй як робоче тшо енергосховищ i конкурентом водневого палива.

У сферi забезпечення комунального сектору декарбoнiзoваними тепловими енергоресурсами актуальною е децентрал> зацiя виробництва (Бабш, Коберник, Ду-бовський, Рейсiг, 2010). У даному контекс-тi слщ звернути увагу на запровадження електричних термoдинамiчних генератoрiв. Такi системи здатш виступати вiртуальни-ми електрoстанцiями, базою реструктури-зацi! теплоповиробничих кoмплексiв у на-

1 Череватський Д.Ю. Modified Atmosphere Packaging, або Коли настануть гаряч1 дн1 холодно!' енергетики? Дзеркало тижня. № 48, 16-27 грудня 2017 р. URL: https://zn.ua/ukr/energy_market/ modified-atmosphere-packaging-abo-koli-nastanut-garyachi-dni-holodnoyi-energetiki-263541_.html (дата звернення: 23.11.2021).

Economy of Industry-

селених пунктах i на виробничих та агроп-ромислових тдприемствах. Укра!на мае в цьому пiонернi напрацювання: у м. Мос-пiне Донецько! област у 2007 р. успiшно було ре^зовано електрокотельню на ш-новацшних установках гiдродинамiчного нагрiвання води «Термер» вiтчизняного виробництва потужнiстю близько 7 МВт. Розгортання теплоакумулюючого обiгрiву на шчнш електрицi передбачено Енергети-чною стратегiею Укра!ни i мало у великому масштабi розпочатися ще у 2010 р.1,2 Однак у практичному плат не вщбулося жодних зрушень. Хоча i сьогоднi науковщ вiдзначають доцiльнiсть електричних теп-лоагрегатсв (Новiков, Тесленко, Ленчевсь-кий, 2021). Електричш теплогенератори -вагома ввдповщь i на виклик iмпортного газопостачання, i на запити щодо енерге-тичних сховищ. Вiртуальна електростанцiя може виступати балансуючим механiзмом уае! енергетично! системи: регулювати непостiйне вироблення вiдновлюваних джерел енергп та пiковi навантаження, бути шструментом регулювання взаемовщ-носин iз клiентами, а також шструментом маркетингу i реклами для окремого гравця ринку. Вiртуальна електростанцiя описано-го типу виробляе та запасае теплову енер-пю пiд час профiциту енергп в системi й переходить у режим знеструмлення тд час дефщиту електрично! енергп, тобто «до-дае» електрику за рахунок того, що перестае li споживати.

3.3 Тенденщя енергетичноУ дивер-сифнкацп шахтарських perioHie

Декарбонiзацiя як вiдмова вiд вико-ристання вугiлля означае втрати людського

1 Котко В. Чи можна зам1стити газ елект-рикою. URL: https://zn.ua/ukr/energy_market/chi-mozhna-zamistiti-gaz-elektrikoyu-_.html (дата звер-нення: 10.01.2022).

2 Котко В. Централ1зоване теплопостачан-ня на електрищ як ввдповщь на газовий виклик. Дзеркало тижня. № 29, 10-17 серпня 2007 р. URL: https://zn.ua/ukr/energy_market/tsentralizova ne_teplopostachannya_na_elektritsi_yak_vidpovid_ _na_gazoviy_viklik.html (дата звернення: 12.10.2021).

катталу, крах звичного життя i деградацiю вугiльних регiонiв. Укра!на «застрягла» в точцi бiфуркацil: з одного боку, збитковi державнi шахти за економiчними мотивами треба закривати якомога швидше, але в шахтарських мюцевих громадах Волин-сько!, Дшпропетровсько!, Донецько!, Лу-гансько! та Львiвсько! областей проживае близько 850 тис. оЫб.

Велика глибина розробок i розвине-шсть пiдземного простору, що для вугле-видобутку е пасивом, для грав^ацшно! енергетики стае визначальним активом. На закритих шахтах уже будують гщроакуму-люючi електростанцi!. За ощнками експер-тiв, енергетичнi хаби на теренах шахтарських регюшв можуть поширитися вiд США i Канади до Австралi!, Пiвденно! Африки та Китаю. Технолопя енергосхо-вищ Prosper-Haniel розглядается як конкурент енергонакопичувачам Power Wall 1ло-на Маска. У Сврош особливу увагу приве-ртають Нiмеччина, Iспанiя, Укра!на та Польща. Щоправда, такi проекти е катта-ломiсткими - кошторисна вартшть елект-ростанцi! на шахтi Prosper-Haniel у Имеч-чинi (200 МВт) становить близько 500 млн евро, в шпанськш Астурп пропонують той самий метод, але з менш потужними i менш дорогими проектами (20 МВт, 40 млн евро), проте на даному етат й вони для в^чизняно! економiки е непосильними.

Отже, бiльш вiдповiдним укра!н-ським реалiям слiд визнати британський проект Gravitricity з вiдносно дешевими енергетичними сховищами гравiтацiйного типу3. У процесi спуску вантажу пiдйомна машина переходить у генераторний режим iз рекуперацiею енергп в мережу, тобто працюе як електростанщя потужнiстю 12 МВт. Розробники цього проекту для ап-робацп власно! iде! за фшансово! тдтрим-ки уряду Великобританi! обрали шахтнi пiдйоми на закритих шахтах i пiсля устш-них випробувань уже ведуть перемовини про перетворення колишньо! вугiльно!

Gravitricity renewable energy storage. URL: https://gravitricity.com (дата звернення: 05.02.2022).

шахти в чеськш Остравi на енергосховище пoтужнiстю 8 МВт1.

Клiтьoвий тдйом шахти «Бшицька», що простоюе з 2014 р., - це, в принцит, готова ткова електрoстанцiя: в години тк (дефiцит ресурсу в енергосистем^ наван-таженi вагонетки можна спускати пiд землю i накопичувати на рейкових шляхах, щоб у перioд прoфiциту ресурсiв видавати на-гора. Вугледобувне тдприемство на Донбас зазвичай об'еднуе кiлька шахт, i кожна з них мае декшька установок головного пiдйoму та дoпoмiжнi пiдйoми (на по-хилих виробках) - достатньо потужний кластер «зелено!» енергетики.

На виведених з експлуатацп шахтах технoлoгiя Gravitricity може бути розвине-на вiд енергосховищ до пoвнoцiнних елект-рoстанцiй. Достатньо забезпечити регуляр-ний рух вантажiв iз пoверхнi пiд землю, наприклад, спускати вiдвальнi маси для закладення виробленого простору. Кожна шахта мае тд землею десятки кiлoметрiв виробок, придатних для закладки передано! з поверхш породи. Розбирання вiдвалiв, пiдгoтoвка закладних матерiалiв, !х спуск i транспортування пiд землею, погашення виробок i власне закладка виробленого простору - ось рoбoчi мкця для пращв-никiв шахти на роки. За такого пщходу пе-реквалiфiкацi! потребуватимуть лише деякi категорп працiвникiв, наприклад, забшни-ки (рoбoчi очисних вибо!в), частка яких може складати 15-20% персоналу шахти.

Навпь якщо на мiкрoрiвнi проект шахтно! твердoтiльнo! електрoстанцi! зага-лом може виявитися збитковим, то пoтрiб-но рахувати макрoекoнoмiчний ефект, його складову в системi енергопостачання, збе-реження власнику (державi) кoштiв, необ-хщних для фiзичнoгo закриття шахт, запо-бiгання негативним екoлoгiчним i сощаль-ним наслiдкам.

Щоб державнi шахти, яю виводяться з експлуатацi! як пщприемства з видобутку

1 Gravitricity explores Czech coal mine for MW-scale storage. URL: https://renews.biz/73143/ gravitricity-explores-czech-coal-mine-for-mw-scale-storage/ (дата звернення: 10.01.2022).

вугшля, продовжили залишатися в шахтар-ських монопромислових мютах джерелом робочих мiсць, неoбхiднo здшснити !х енергетичну диверсифiкацiю, бажано iз залученням зацiкавлених у цьому енерге-тичних i металургiйних кoмпанiй. Можли-во, дoцiльним буде утворення мiжнарoднo-го кoнсoрцiуму з iнвестування, проекту-вання, побудови та експлуатацi! енергетич-них сховищ. Енергетичнi хаби з електро-станцiями на базi шахт можуть стати чин-ником вщродження Донбасу та розвитку його людського потенщалу, а поштовхом -шахтш пiдйoмнi установки, що генерують електроенергш у прoцесi опускання пiд землю породи з розташованих на поверхш вiдвалiв. Лiквiдацiя ж шахт означае безпо-воротну втрату пiдземних глибин, продукту, який формувався десятил^тями важко! працi велико! кiлькoстi людей (Череват-ський, Новак, 2021).

Висновки

1. Головш дoмiнуючi тенденцi! розвитку ПЕК у свт спричинеш факторами глoбалiзацi! та сталого розвитку:

тенденщя трилемiзацi!. Трилема сталого розвитку цившзацп як баланс еконо-мiчнo!, сoцiальнo! та екoлoгiчнo! складових обумовила енергетичну трилему: надiй-шсть, дoступнiсть для всiх, екoлoгiчнiсть. Цш сталого розвитку № 7 та 13 е не тшьки символом боротьби та едноси протилеж-ностей, - це контрапункт енергетично! трансформацп свiту загалом: людство по-требуе все бшьшо! енергi!, енергетика е найбшьшим забруднювачем дoвкiлля. За-безпечення гщного рiвня життя (decent living standards) для вах означае, що в де-яких бiдних кра!нах енергоспоживання мае, принаймнi, подво!тися до 2030 р. i по-тро!тися до 2040 р., що е малoвiрoгiдним, навiть якщо все зростання енергп буде спрямоване виключно на викоршення па-ливно! бiднoстi. Оскшьки свiтoве суспiль-ство у прoстoрi двох «неможливих трiець» (енергетично! та глoбалiзацiйнo!) мае ви-бирати з трьох сценарпв: Modern Jazz (су-часний джаз); Unfinished Simphony (неза-кiнчена симфoнiя), Hard Rock (хардрок), Grand Transit iз великою iмoвiрнiстю може

заюнчитися «хардроком» з його слабким економiчним зростанням, замкнутiстю в «нацiональних квартирах», рiзнопланови-ми економiчними та енергетичними моделями, ресурсною автарюею i байдужiстю до клiматичних прiоритетiв;

тенденщя позачергово! змiни техно-ценозiв. Згщно з теорiею техноценозiв ю-нуе домiнуючий енергоресурс i домiнуюча економша, з ним пов'язана. Пiд впливом понять 1нституту сталого розвитку люд-ство вперше за всю юторш змiнюе техно-ценоз тому, що таке ршення прийнято урядами бшьшосп кра!н. Енергетичнi дже-рела в^ро-фотовольта!чно! природи стають домiнуючими, i е вже кандидати на роль економш-домшанпв. Незважаючи на сум-нiви щодо можливост само! фiзично! реа-лiзацil широкомасштабно! «зелено!» енер-гетики i негативнi економiчнi наслiдки таких трансформацш, випуск i просування нових зразюв енергообладнання, оргашза-цiя сектору альтернативно! енергетики та ш. уже сьогодш мають обiг понад 4 трлн дол.;

тенденщя пол^изаци енергетично! сфери. «Зелений» транзит викликае пол> тичне протистояння на глобальному, нащ-ональному i мiсцевому рiвнях. Реалiзацiя сценарiю «незакiнчена симфонiя» потребуе участ квазiсвiтового уряду. Здiйснюеться полiтика наднащональних акцiй за тд-тримки енергетики на вщновлюваних дже-релах (податки, субсиди та iн.). 1снують протирiччя мiж державами, нацiональними урядами та регюнальною/мкцевою вла-дою. Наприклад, починаючи з 2015 р. у рiз-них штатах США було внесено понад 300 закошв, що забороняють або обмежу-ють установлення впряюв. Взаемодiя дер-жави та бiзнесу в розвинутих кра!нах пере-бувае у сташ вiд «захоплення бiзнесу» до «захоплення держави», зокрема корупцш-ними заходами. Тривае лобiювання рiзних проектiв i сценарi!в розвитку енергетики -компани традицiйних видiв палива, функ-цiонери iз сектору атомно! енергетики, прихильники водневих технологiй, тепло-вих насосiв та iн. мають власш iнтереси. У результатi найбшьш iмовiрним е «помiр-

ний» сценарш, а не тотальне домiнування впро-фотовольта!чно! енергетики.

2. Визначено такi головш риси ПЕК Укра!ни:

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

критична зношешсть основних гене-руючих фондiв та енергетично! шфрастру-ктури;

низька еколопчна придатнiсть пiд-приемств паливно-енергетичного комплексу;

хронiчний паливний дефщит, велика частка iмпорту i вщсутшсть диверсифiкацi! постачальникiв палива, економiчна та тех-нологiчна неефективнiсть вiтчизняно! па-ливодобувно! промисловостi.

3. Фактори, яю визначатимуть розви-ток ПЕК Укра!ни на наступнi десятилiття:

дефiцит маневрових потужностей i вугiлля, оскiльки регулюючi функцi! пере-важно виконують вугшьш ТЕС;

полiтичнi фактори забезпечення еко-логiчних вимог сталого розвитку та евро-пейсько! iнтеграцi!.

4. Встановлено тенденци, якi обумов-лять розвиток ПЕК Укра!ни на наступнi десятилптя:

замiсть утворення единого пан'евра-зшського енергетичного простору з Укра!-ною як iз потужним транзитером електро-енергi!, що до недавнього вважалося най-бiльш рацiональним сценарiем розвитку мiжнародноl енергетики, палiативним рi-шенням через наслiдки полiтичних проце-ав i протистоянь стае синхронiзацiя укра-!нсько! та европейсько! електромереж ЕКТ80-Е з вiд'еднанням Укра!ни вiд зага-льно! електромережi з РФ та Бшоруссю;

у планi екологiзацi! в^чизняно! енергетики та збереження в експлуатаци рефор-мованих вугiльних генеруючих фондiв пе-рспективним може стати створення вертикально штегрованих систем за участю АЕС (впрових або сонячних електростанцш), хiмiчних пiдприемств з вироблення водню (амошаку) i реформованих вугшьних елек-тростанцiй, що переважно в маневрових режимах працюватимуть на водневому (амоншному) паливi; поширення енерге-тичних сховищ на рщкому повiтрi (азотi); децентралiзацiя теплоенергетичних систем

на основi установок гiдродинамiчного на-^вання води, здатних працювати за схемою вiртуальних електростанцiй;

енергетична диверсифшащя старо-промислових шахтарських регiонiв на засадах перетворення шахт на електростанцп з формуванням потужних енергетичних хабiв.

У перспективi доцшьно детальнiше розглянути питання енергетично! та еко-номiчно! ефективностi воднево! енергети-ки, перспективи фотовольта!чних станцiй i енергетичних сховищ на рiдкому повпрц розробити пiлотний проект щодо вертикально штегровано! системи за участю АЕС, реформовано! вугiльно! ТЕС i хiмiчного пiдприемства з вироблення водню (амоша-ку); визначити економiчну доцшьшсть створення енергетичних хабiв, що викорис-товують рудничнi пiдйомнi установки, в регюнах концентрацi! глибоких шахт.

Л1тература

Аминов Р.З., Байрамов А.Н. (2016). Оценка эффективности получения водорода на базе внепиковой электроэнергии АЭС. Альтернативная энергетика и эколо-гия»(ШЛЕЕ). № 5-6. С. 59-70. Амоша А. И., Залознова Ю. С., Череват-ский Д. Ю. (2017). Угольная промышленность и гибридная экономика. Киев: ИЭП НАН Украины, 196 с. Амоша А. И., Котляренко Д. В. (2009). Украина как транзитер электрической энергии. Стратег1я I мехатзми регулю-вання промислового розвитку: зб. наук. пр. Донецьк: 1ЕП НАНУ. С. 3-9. Бабш М. С., Коберник В. С., Дубовсь-кий С. В., Рейаг В. А. (2010). Децентра-лiзацiя теплопостачання як один з ефек-тивних шляхiв енергозбереження. Нау-ковI пращ НУХТ. № 32. С. 31-35. Бадалян Л., Криворотов В. (2008). Технологический перелом начала века и интересы России. Экономические стратегии. № 3. С. 12-19. Вольчин I. А., Дунаевська Н. I., Гапо-нич Л. С., Чернявський М. В., Топал О. I., Засядько Я. I. (2013). Перспективи впровадження чистих вугшьних

технологш в енергетику Украши. Ки!в: Гнозiс. 308 с.

Конопляник А. (2021). Как не угодить в водородную ловушку. Эксперт. № 4. С. 70-74.

Кристенсен К. М. (2004). Дилемма иннова-тора. Москва: Альпина Бизнес Букс. 239 с.

Мастепанов А. (2017). Что день грядущий нам готовит. Нефть России. Июль-август. 11-19. URL: https://neftrossii.ru/ docs/magazines/NR/2017/NR-2017-7-8.pdf (дата звернення: 10.01.2022)

Новшов П. В., Тесленко О. I., Ленчевсь-кий £. А. (2021). Еколопчна ощнка ущь льнення добових графшв електричного навантаження енергосистеми iз застосу-ванням комплексiв електричних тепло-генераторiв: зб. наук. праць XVII Мж-нар. наук.-практ. конф. «Вугшьна тепло-енергетика: шляхи реконструкци та розвитку (Ки!в, 19-20 жовтня 2021 р.). Ки!в: 1ТЕТ НАН Украши, С. 154-160.

Норт Д. (1997). Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. Москва: Фонд экономической книги «Начала», 180 с.

Пискулова Н. (2010). Развитие мировой экономики: экологический вектор. Мировая экономика и международные отношения. № 12. С. 28-37.

Родрик Д. (2014). Парадокс глобализации: демократия и будущее мировой экономики. Экономическая социология. 15 (2). С. 65-75.

Сибикин Ю.Д. (2017). Основы проектирования электроснабжения объектов. Di-rectmedia.

Синяк Ю.В. (2017). Моделирование стоимости водородного топлива в условиях его централизованного производства. Водородные энергетические технологии: Материалы семинара лаборатории ВЭТ ОИВТ РАН: сб. науч. тр. Москва: ОИВТ РАН. Вып. 1. С. 39-56.

Стаджи Д. (2021). Футуршок. Энергобизнес. № 28 (1221).

Стырикович М. А., Синяк Ю. В. (1986). Исследования дальних перспектив раз-

вития энергетики. Вести Академии наук СССР. № 4. С. 46-54.

Уилсон К. Л. (1985). Уголь мост в будущее. Москва: Недра. 264 с.

Череватський Д. Ю., Новак I. М. (2021). Щодо розв'язання економшо-сощальних проблем шахтарських монопрофшьних мшт: зб. наук. праць XVII Мжнар. наук.-практ. конф. «Вугшьна теплоенерге-тика: шляхи реконструкци та розвитку (Ки!в, 19-20 жовтня 2021 р.). Ки1'в: 1ТЕТ НАН Укра'ни. С. 178-184.

Черноусенко О. Ю. (2014). Стан енергетики Укра!ни та результати модершзаци енергоблокiв ТЕС. Проблеми загальног енергетики. Вип. 4 (39). С. 20-28.

Чернявський М. В., Мрошниченко £. С. (2021). Змши в структурi генерацп елек-троенергп в Укра!ш та перспективи розвитку теплово! енергетики: зб. наук. праць. XVII Мiжнар. наук.-практ. конф «Вугшьна теплоенергетика: шляхи реконструкци та розвитку (Ки!в, 19-20 жовтня 2021 р.). Ки!в: 1ТЕТ НАН Укра!ни. С. 31-38.

Юдина Л. (2009). На пути к объединению. Мировая энергетика. № 4. URL: http ://www. worldenergy.ru/ doc_20_5 9_30 81.html (дата звернення: 11.11.2021)

Bryce R. (2021). Not In Our Backyard. Center of the American Experiment. URL: https://www. readkong. com/page/not-in-our-backyard-rural-america-is-fighting-back-against-2433159 (дата звернення: 10.01.2022)

Diachuk O., Chepeliev M, Podolets R., Try-polska G. and oth. (2017). Transition of Ukraine to the Renewable Energy by 2050. Kyiv: Publishing house "Art Book" Ltd. 88 p.

Mensah J. (2019). Sustainable development: Meaning, history, principles, pillars, and implications for human action: Literature review. Cogent Social Sciences. 5(1). Р. 1653531. DOI: http://dx.doi.org/10. 1080/23311886.2019.1653531

Mills M. P. (2019). The 'New Energy Economy': An Exercise in Magical Thinking: Report. Manhattan Institute.

Sager J. (2016). The crown joules: Resource peaks and monetary hegemony. Economic Anthropology. 3(1). P. 31-42. DOI: http://dx.doi.org/10.1002/sea2.12042

Sovacool B. (2021). Clean, low-carbon but corrupt? Examining corruption risks and solutions for the renewable energy sector in Mexico, Malaysia, Kenya and South Africa. Energy Strategy Reviews. 38(5). P. 100723. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/ j.esr.2021.100723

Spaiser V., Ranganathan S., Swain R. B., Sumpter D. J. (2017). The sustainable development oxymoron: quantifying and modelling the incompatibility of sustainable development goals. International Journal of Sustainable Development & World Ecology. 24(6). P. 457-470. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/13504509.2016.! 235624

Vecchi A., Li Yo., Ding Yu., Mancarella P., Sciacovelli A. (2021) Liquid air energy storage (LAES): A review on technology state-of-the-art, integration pathways and future perspectives. Advances in Applied Energy. Vol. 3. P. 100047. DOI: 10.1016/j.adapen.100047

Weizsaecker E., Wijkman A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. Springer. 220 p.

Xiaohui Hu (2017). From Coal Mining to Coal Chemicals? Unpacking New Path Creation in an Old Industrial Region of Transitional China. Growth and Changy. 48(2). P. 233-245. DOI: https://doi.org/10.1111/grow.12190

References

Aminov, R. Z., Bairamov, A. N. (2016). Evaluation of the efficiency of hydrogen production based on off-peak electricity from nuclear power plants. Mejdunarodnyi nauchnyi jurnal «Al'ternativnaya energeti-ka i ekologiya» (ISJAEE), 5-6, pp. 59-70 [In Russian].

Amosha, A. I., Zaloznova, Yu. S., & Chere-vatskyi, D. Yu. (2017). Coal industry and hybrid economy. Kiev: IEP NAN Ukrainy, 196 p. [In Russian].

Amosha, A. I., & Kotlyarenko, D. V. (2009). Ukraine as a transit of electricity. Strate-giya i mehanizmi regulyuvannya promis-lovogo rozvitku. Donetsk: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. pp. 3-9 [In Russian].

Babin, M. Ye. Koberny'k, V. S., Dubovsky'j, S. V., & Rejsig, V. A. (2010). Decentralization of heat supply as one of the effective ways of energy saving. Naukovi praci NUXT, 32, pp. 31-35. [In Ukrainian]

Badalyan, L., & Krivorotov, V. (2008). Technological turning point of the beginning of the century and the interests of Russia. Ekonomicheskie strategii, 3, pp. 12-19 [In Russian].

Vol'chy'n, I. A. Dunayevs'ka, N. I., Gapo-ny'ch, L. S., Chernyavs'ky'j, M. V., Topal, O. I., & Zasyad'ko, Ya. I. (2013). Prospects for the introduction of clean coal technologies in the energy sector of Ukraine. Kyiv: Gnozis. 308 p. [In Ukrainian].

Konoplyanik, A. (2021). How not to fall into the hydrogen trap. Ekspert, 4, pp. 70-74 [In Russian].

Kristensen, K. M. (2004). The innovator's dilemma. Moskow: Al'pina Biznes Buks. 239 p. [In Russian].

Mastepanov, A. (2017). What the coming day has in store for us. Neft' Rossii. July-August. pp. 11-19. URL: https://neftrossii. ru/docs/magazines/NR/2017/NR-2017-7-8. pdf [In Russian].

Novikov, P. V., Teslenko, O. I., Lenchevs'-ky'j, Ye. A. (2021). Ecological assessment of compaction of daily schedules of electric load of the power system with the use of complexes of electric heat generators. XVII International scientific-practical conference "Coal thermal power engineering: paths for reconstruction and development" (Kyiv, 19-20 June 2021). Kyiv: Institute of heat and energy technologies of NAS of Ukraine, pp. 154-160 [In Ukrainian]

Nort, D. (1997). Institutions, institutional change and the functioning of the economy. Moskow: Fond ekonomicheskoi knigi «Nachala», 180 p. [In Russian]

Piskulova, N. (2010). Development of the world economy: ecological vector. Miro-vaya ekonomika i mejdunarodnye otnosheniya, 12, pp. 28-37 [In Russian].

Rodrik, D. (2014). The Paradox of Globalization: Democracy and the Future of the World Economy. Ekonomicheskaya soci-ologiya. 15 (2). pp. 65-75 [In Russian].

Sibikin, Yu. D. (2017). Fundamentals of designing power supply facilities. Directme-dia [In Russian].

Sinyak, Yu. V. (2017). Modeling the cost of hydrogen fuel in conditions of its centralized production. Hydrogen energy technologies: Laboratory Seminar Materials VET OIVT RAN. Moskow: VET OIVT RAN. 1. pp. 39-56 [In Russian].

Stadji, D. (2021). Futurshok. Energobiznes. № 28 (1221) [In Russian].

Styrikovich, M. A., & Sinyak, Yu. V. (1986). Research of long-term prospects of energy development. Vesti Akademii nauk SSSR, 4, pp. 46-54 [In Russian].

Wilson, K. L. (1985). Coal bridge to the future. Moskow: Nedra. 264 p. [In Russian].

Cherevatskyi, D. Yu., & Novak, I. M. (2021). Concerning the solution of economic and social problems of mining mono-profile cities. XVII International scientific-practical conference "Coal thermal power engineering: paths for reconstruction and development" (Kyiv, 19-20 June 2021). Kyiv: Institute of heat and energy technologies of NAS of Ukraine, pp. 178-184 [In Ukrainian].

Chernousenko, O. Yu. (2014). The state of Ukraine's energy sector and the results of modernization of TPP power units. Prob-lemy' zagal'noyi energety'ky', 4 (39), pp. 20-28 [In Ukrainian]

Chernyavs'ky'j, M. V., & Miroshny'chen-ko, Ye. S. (2021). Changes in the structure of electricity generation in Ukraine and the prospects for the development of thermal energy. XVII International scientific-practical conference "Coal thermal power engineering: paths for reconstruction and development" (Kyiv, 19-20 June 2021). Ky'yiv: ITET NAN Ukrayiny'. 31-38 [In Ukrainian]

Yudina, L. (2009). On the way to unification. Mirovaya energetika. 4. URL: http://www. worldenergy.ru/doc_20_5 9_30 81.html [In Russian] Bryce, R. (2021). Not In Our Backyard. Center of the American Experiment. URL: https://www. readkong.com/page/not-in-our-backyard-rural-america-is-fighting-back-against-2433159 Diachuk, O., Chepeliev, M, Podolets, R., Try-polska, G. and oth. (2017). Transition of Ukraine to the Renewable Energy by 2050. Kyiv: Publishing house "Art Book" Ltd. 88 p.

Mensah, J. (2019). Sustainable development: Meaning, history, principles, pillars, and implications for human action: Literature review. Cogent Social Sciences, 5(1), pp. 1653531. DOI: http://dx.doi.org/10. 1080/23311886.2019.1653531 Mills, M. P. (2019). The 'New Energy Economy': An Exercise in Magical Thinking: Report. Manhattan Institute. Sager, J. (2016). The crown joules: Resource peaks and monetary hegemony. Economic Anthropology, 3(1), pp. 31-42. DOI: http://dx.doi.org/10.1002/sea2.12042 Sovacool, B. (2021). Clean, low-carbon but corrupt? Examining corruption risks and solutions for the renewable energy sector in

Mexico, Malaysia, Kenya and South Africa. Energy Strategy Reviews, 38(5), p. 100723. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/ j.esr.2021.100723

Spaiser, V., Ranganathan, S., Swain, R. B., & Sumpter, D. J. (2017). The sustainable development oxymoron: quantifying and modelling the incompatibility of sustainable development goals. International Journal of Sustainable Development & World Ecology, 24(6), pp. 457-470. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/13504509.2016.1 235624

Vecchi, A., Li, Yo., Ding, Yu., Mancarella, P., Sciacovelli, A. (2021) Liquid air energy storage (LAES): A review on technology state-of-the-art, integration pathways and future perspectives. Advances in Applied Energy, 3, pp. 100047. DOI: 10.1016/j. adapen. 100047

Weizsaecker, E., & Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. Springer. 220 p.

Xiaohui, Hu (2017). From Coal Mining to Coal Chemicals? Unpacking New Path Creation in an Old Industrial Region of Transitional China. Growth and Changy, 48(2), pp. 233-245. DOI: https://doi.org/10. 1111/grow.12190

Даниил Юрьевич Череватский,

д-р экон. наук, заведующий отделом Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393; Игорь Альбинович Вольчин, д-р техн. наук, заместитель директора Институт теплоэнергетических технологий НАН Украины ул. Андреевская, 19, г. Киев, 04070, Украина E-mail: volchyn@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-5388-4984

ДОЛГОСРОЧНЫЕ ФАКТОРЫ И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ТОПЛИВНО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ

Целью статьи является определение долгосрочных тенденций и факторов развития мировой энергетики и адаптация их к украинским реалиям. Работа состоит из введения, трех разделов (основные тенденции развития мирового топливно-энергетического комплекса; анализ нынешнего состояния топливно-энергетического комплекса Украины; долго-

срочные факторы и тенденции развития национального топливно-энергетического комплекса Украины) и выводов.

Обосновано, что современные изменения мировой энергетики (Grand Transit) обусловлены идеологией устойчивого развития и имеют характер внеочередной смены тех-ноценоза, перехода от использования ископаемого топлива к энергетике на возобновляемых источниках, преимущественно ветровой и фотовольтаической природы. Наряду с отмеченной главными тенденциями Великого перехода являются также трилеммизация и политизация энергетики. Составляюще трилеммизации: энергетическая безопасность, равенство энергетического доступа и экологическая устойчивость. Существуют три сценария развития глобальной энергетической сферы: «неоконченная симфония»; «современный джаз» и «хардрок», отличающиеся степенью экологизации и доступностью энергетических ресурсов. Политические мотивы становятся все более значимыми на всех уровнях - от глобального до местного, великие акторы лоббируют свои интересы, отмечается активность структур сферы атомной энергетики, мощных топливных компаний, владельцев газотранспортной и газораспределительной инфраструктуры.

В Украине трансформационные процессы проходят на фоне низкой экологической приемлемости и высокого износа объектов топливно-энергетического сектора и инфраструктуры, политической и экономической нестабильности. Требования декарбонизации создают вызовы самому существованию угольной энергетики, являющейся основной составляющей энергогенерирующего фонда страны, и регионам размещения шахт.

Как перспективные рассмотрены варианты развития водородной/аммиачной энергетики в виде вертикально интегрированных энергетико-химических систем с участием АЭС и реформированных угольных ТЭС; энергетической диверсификации шахтерских регионов, создания виртуальных электростанций на базе установок гидродинамического нагрева воды.

Ключевые слова: топливно-энергетический комплекс, развитие, декарбонизация, тенденции, факторы, техноценоз, трилемма, Grand Transit.

JEL: P18; P28

Danylo Yu. Cherevatskyi,

Doctor of Economics, Head of Department Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393;

Igor A. Volchin, Doctor of Technics, Deputy Director Institute of Heat and Power Technologies of NAS of Ukraine 19 Andreevskaya Street, Kyiv, 04070, Ukraine E-mail: volchyn@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-5388-4984

LONG-TERM FACTORS AND TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF THE FUEL AND ENERGY COMPLEX OF UKRAINE

The objective of the paper is to define long-term factors and trends in the development of the world energy industry and their refraction to Ukrainian realities. The article consists of an introduction, three sections, namely: the main trends in the development of the global fuel and energy complex, analysis of the current state, long-term factors and trends in the development of the national fuel and energy complex of Ukraine. Conclusions end the paper.

As for the world energy sector it is shown that its modern changes - Grand Transit - are due to the ideology of sustainable development and have the character of an extraordinary change in the technocenosis, the transition from the use of fossil fuels to energy from renewable sources, mainly - wind and photovoltaic nature. Along with the major tendencies of the Great Transition, there is also the trilemization and politicization of energy sector. Trilemization components are: Energy Security, Energy Equity and Environmental Sustainability. There are three scenarios for the development of the global energy - Unfinished Symphony, Modern Jazz and Hardrock, distinguished by the degree of greening and the availability of energy resources. Political motives are becoming more and more significant at all levels - from global to local. Major players are lobbying their interests, there is an activity of structures from the field of nuclear energy, powerful fuel companies, owners of gas transportation and gas distribution infrastructure.

In Ukraine, transformation processes are taking place against the backdrop of low environmental acceptability and high depreciation of fuel and energy sector facilities and infrastructure, political and economic instability. The requirements of decarbonization create challenges to the very existence of coal energy, which is the main component of the energy generating fund of the country and the regions, where mines are located. Options for the development of hydrogen/ammonia energy in the form of vertically integrated energy-chemical systems with the nuclear power plants and reformed coal-fired thermal power plants are considered as promising; energy diversification of mining regions; the creation of virtual power plants based on hydrodynamic water heating installations.

Keywords: fuel and energy complex, development, decarbonization, trends, factors, technocenosis, trilemma, Grand Transit.

JEL: P18; P28

OopMam циmуeaннн:

HepeBaTCbKHH ^ M., BonbHHH I. A. (2022). ^OBrocTpoKOBi ^aKTopu i TeHgeH^i' po3BHT-Ky na^HBHO-eHepreTHHHoro KOMnneKcy yKpai'HH. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. № 1 (97). C. 5-31. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2022.01.005

Cherevatskyi, D. Yu., & Volchin, I. A. (2022). Long-term factors and trends in the development of the fuel and energy complex of Ukraine. Econ. promisl., 1 (97), pp. 5-31. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.01.005

Hadiumna do pedaKu^i'i 12.02.2022 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука