CC BY
27
REFERENCES
1. Maio MDi, Gridelli C, Gallo C. Chemotherapy-induced neutropenia: a useful predictor of treatment efficacy? Nat Clin Pract Oncol. 2006;3(3):114-5.
2. Rogowski W, Jereczek-Fossa B, Tomczak-Ha-laburda J. Does the correlation between chemotherapy-induced leukopenia with response in locally advanced breast cancer exist? Reports of practical oncology and chemotherapy. 2003;8(2):264-5.
3. Eskander RN, Tewari KS. Impact of chemotherapy-induced neutropenia on survival in patients with breast, ovarian and cervical cancer: a systematic review. Journal of Hematological Malignancies. 2012;2(3):63-73.
4. Kumpulainen EJ, Hirvikoski PP, Johansson RT Neutropenia during adjuvant chemotherapy of breast cancer is not a predictor of outcome. Acta Oncol. 2009;48(8):1204-6.
5. Shitara K, Matsuo K, Oze I, Mizota A, Kondo C, Nomura M, et al. Meta-analysis of neutropenia or leuko-penia as a prognostic factor in patients with malignant disease undergoing chemotherapy. Cancer Chemother Pharmacol. 2011;68(2):301-7.
6. Cameron DA, Massie C, Kerr G. Moderate neu-tropenia with adjuvant CMF confers improved survival in early breast. Br J Cancer. 2003;89(10):1837-42.
7. Ozols R, Bundy B, Greer B, Fowler J, Clarke-Pearson D, Burger R, et al. Phase III trial of carboplatin and paclitaxel compared with cisplatin and paclitaxel in patients with optimally resected stage III ovarian cancer: a Gynecologic Oncology Group study. J Clin Oncol. 2003;21(17):3194-200.
8. Ishitobi M, Komoike Y, Motomura K, Koyama H. Prognostic significance of neutropeniaon day one of anthracycline- based neoadjuvant chemotherapy in operable breast cancer. Oncology. 2010;78(3-4):213-9.
9. Han Y, Yu Z, Wen S. Prognostic value of chemotherapy-induced neutropenia in early-stage breast cancer. Breast Cancer Res Treat. 2012;131(2):483-90.
10. Moschetta M, Scardapane A, Lorusso V. Role of multidetector computed tomography in evaluating incidentally detected breast lesions. Tumori. 2015;101(4):455-60.
Crana Haginm^a go pega^ii 21.03.2016
УДК 616.33-006-089:615.277:615.849-036.8
M.I. Хворостенко, ДОЩЛЬШСТЬ ПРОМЕНЕВО1 ТЕРАПП
LM. Бондаренко* ТА АД'ЮВАНТНО1 ПОЛ1ХШЮТЕРАП11 ПРИ
К.В. Бщрантков * Х1РУРГ1ЧНОМУ Л1КУВАНН1 РАКУ ШЛУНКА
Ю.М. Хворостенко,
А.В. Прохач
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
кафедра онкологИ та медрадiологii
(зав. - д. мед. н., проф. 1.М. Бондаренко)
вул. Дзержинського, 9, Днтропетровск, 49044, Украша
Нащональна медична академiя пiслядипломноi освiти iM. П.Л. Шутка *,
вул. Дорогожицька, 9, Кш'в, 04112, Укра'та
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of oncology and medical radiology
Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
Shupik National Medical Academy of Postgraduate Education *
Dorogozhitskay st, 9, Kyiv, 04112, Ukraine
e-mail: oncology@dsma. dp. ua
Ключовi слова: рак шлунка, хiрургiчне лiкувння, комбiнований метод, ад 'юванта хiмiотерапiя, вiддалена виживанкть
Key words: gastric cancer, surgical treatment, combined method, adjuvant chemotherapy, remote survival
Реферат. Целесообразность лучевой терапии и адъювантной полихимиотерапии при хирургическом лечении рака. Хворостенко М.И., Бондаренко И.Н., Баранников К.В., Хворостенко Ю.М, Прохач А.В.
Проведен анализ эффективности различных методов лечения больных раком желудка. Дополнительные к оперативному вмешательству методы противоопухолевого воздействия - предоперационная лучевая терапия (комбинированное лечение), адъювантная полихимиотерапия - позволили улучшить выживаемость у больных местно-распространенным раком желудка по сравнению с только хирургическим методом. На ранних стадиях рака желудка оперативное вмешательство может быть единственным и окончательным методом лечения. Показатели отдаленной выживаемости при применении рутинных схем лечения (операция и облучение) или адъювантной полихимиотерапии улучшились в 1,5 - 2 раза, были самыми высокими в группе с комбинированной лучевой терапией (5-летняя выживаемость - 25%). Улучшение резекционных методик при раке желудка в сочетании c появлением таргетных, иммуномодулирующих препаратов, возрастающие возможности высокоточного лучевого оборудования также улучшают отдаленные результаты лечения. Таким образом, усовершенствование методов лечения рака желудка требует поиска и применения новых современных режимов системного и комбинированного лечения.
Abstract. Expediency of radiation therapy and adjuvant polychemotherapy in surgical treatment of cancer. Khvorostenko M.I., Bondarenko I.N., Barannikov K.V., Khvorostenko Y.M., Phokhach A.V. The analysis of the effectiveness of different methods of treatment of patients with gastric cancer have been conducted. In additional to surgery methods of antitumor action - preoperative radiation therapy (combination therapy), adjuvant chemotherapy allowed to improve survival in patients with locally advanced gastric cancer as compared with surgical method only. On the early stages of gastric cancer surgery may be the only and final treatment. Indicators of long-term survival in usage of routine treatment options (surgery and irradiation) or adjuvant chemotherapy improved by 1.5-2 times, and were the highest in the group with combined radiotherapy (5-year survival rate - 25%). Improvement of resection procedures in gastric cancer in combination with appearing of targeted, immunomodulatory drugs, increasing possibility of high-precision equipment improve long-term results as well. Thus, improvement of treatment methods of gastric cancer requires search for and application of new advanced modes of systemic and combined treatment.
Рак шлунка е важливою медико-сощальною проблемою. За даними Нащонального канцер-реестру Укра!ни № 16 за 2015 р., захворюванють на рак шлунка становила 24% вщ загально!, смертшсть - 18,2%, i посщае III мюце в структурi онкозахворюваносп. Абсолютна бшьшють хво-рих, близько 70%, починають лшування з III-IV стадiею, що визначае висок показники леталь-носп на першому рощ з моменту встановлення дiагнозу - 59,8% [7].
Основним методом лшування вважаеться хiрургiчний. Незважаючи на розширення об'ему оперативного втручання, вш мае умовно ра-дикальний характер. У 60-70% випадiв, тсля так званих радикальних операцш, протягом року настае генералiзацiя процесу [10]. Невтшш результати зумовлеш мшрометастазами, яю е на момент операци i не виявляються ктшчно, видаленими пухлинними комплексами i дисе-мшащею ракових пухлин шд час операци, в тому чи^ i при лiмфодисекцil [3]. При раншх стащях раку серед радикально прооперованих хворих -це 20-35%, частота метастазування в лiмфатичнi вузли знаходиться в межах 10-20% [4]. Методом молекулярного аналiзу показано, що тсля операци в кровi у 33,3% виявляються пухлинш клггини порiвняно з 8,8% до операци [8]. Пюля оперативного втручання при раку шлунка, який не проростае серозну оболонку, i лiмфодисекцil Д2
в змивах очеревини до початку операци в жодного хворого не виявили злоякюних клггин, тсля операци вони були при Т2а в 27%, Т2в - 46% [5].
Незадовшьш результати хiрургiчного лшуван-ня визначають актуальшсть не тшьки вдоско-налення хiрурriчноl техшки втручання, а й шд-вищення його ефективносп за рахунок адювант-но! i неоадювантно! променево! та медика-ментозно! терапи.
Передоперацiйна променева тератя покращуе показники 5^чно! виживаностi при мюцево-поширеному раку шлунка на 10-12%, сумюна з рiзними за об'емом оперативними втручаннями, включаючи розширену лiмфодисекцiю, i не впливае на частоту ускладнень пiсля операци [1,9]. Метою адювантно! хiмiотерапil е вплив на мшрометастази раку шлунка, як залишилися пiсля хiрургiчного видалення первинно! пухлини i макрометастазiв, головним чином, у лiмфа-тичних вузлах. Дослщження при застосуваннi хiмiотерапil в адювантному режимi свiдчать про необхiднiсть подальшого пошуку оптимальних схем, засобiв та режимiв лiкування [2]. Бiльш вражаючi результати представили дослiдження двох рандомiзованих груп з хiрургiчним i хiмiо-променевим лiкуванням в адювантному режим^ яке покращило результати 3-х i 5^чно! виживаностi - 52% i 35% [2].
Рандомiзованi дослЦдження показали вЦрогЦд-не покращення результатiв лiкування хворих на рак шлунка при застосуваннi передоперацшно1 хЦмютерапп, з доброю переносимiстю [6].
Мета роботи - визначити доцшьшсть до-повнення хiрургичних втручань при раку шлунка променевою терапieю та адювантною хiмiотерапieю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Проведено аналiз загально! виживаностi в трьох групах хворих на рак шлунка: до першо! увiйшло 478 хворих, пролЦкованих лише хiрургiчним методом, до друго! групи - 116 хворих, яким шсля оперативного втручання проведена хiмiотерапiя. Метод лiкування визна-чали залежно вiд результатЦв обстеження до та шсля операци (ендоскотчних, рентгенологiчних, УЗ i КТ-дослiджень, а також даних морфо-логiчного висновку). Третю групу склали 178 хворих, яким до операци застосована перед-операцшна променева терапiя (комбiнований метод). Вона виконувалась усiм хворим, якЦ не мали протипоказань (кровотеча з пухлини в анамнезi, анемiя, виражений астешчний синдром, кахексiя).
Вiк хворих у порiвняльних групах становив вiд 30 до 76 рокЦв, чоловiкiв було бшьше, нiж жiнок. За пстолопчною формою превалювала аденокарцинома.
Згiдно з класифЦкащею TNM, хворих, якi про-лшоваш хiрургiчним методом, з I стадЦею було -156 (32,6%), II - 157 (32,9%), III - 145 (30,3%), IV
- 20 (4,2%); комбшованим методом I ст. -55(30,9%,) II ст. - 86 (48,3%), III - 71 (39,9%), IV
- 21(11,8%); хiрургiчним з хiмiотерапiею - I ст. -18 (15,5%), II - 27 (23,3%), III - 67 (57,8%), IV - 4 (3,4%).
За глибиною швази хворЦ, пролшоваш хiрургiчним методом, суттево вiдрiзнялися. Ы-фшьтращя слизового та тдслизового шару бiльше нiж у 2 рази рЦдше зустрiчалась при ком-бiнованому методi, порiвняно з хiрургiчним (14% i 37%) (р<0,05), i в 1,5 рази при доповненш хiрургiчного методу адювантною хiмiотерапiею (14% i 20,7%) (р<0,05). Проростання пухлиною усiх шарiв шлунка в групi комбiнованого лЦку-вання i хiрургiчного, з хiмiотерапiею, в 20% випадкiв спостерiгали часпше (р<0,05), нiж при хiрургiчному. Аналопчно по вiдношенню до метастатичного ураження лiмфатичних вузлiв. При хiрургiчному методi в 68,8% хворих ме-тастази в лiмфатичних вузлах були вщсутш, на вiдмiну вiд комбiнованого, де вЦдсутшсть метастазiв спостерiгали в 53,9%, а в груш а'дювантно! хЦмютерапн в 45,7% (р<0,05).
Локалiзацiя пухлини у верхньому вiддiлi шлунка часпше зустрiчалася при комбiнованому лiкуваннi (23,6%), в дистальному в 1,5 рази рЦд-ше, нiж у двох других групах, а ураження бшьше шж двох вщдшв шлунка в 4 рази частЦше, нiж при лшуванш iншими методами (р<0,05).
В ад'ювантному режимi хiмiотерапiя проводилась за схемою: 5 фторурацил 425 мг/м2 i лейко-ворiн 30 мг/м2 1-5 дшв або цисплатин 100 мг/м2 у 1-й день i фторурацил 425 мг/м2 1-5 з штер-валом мiж курсами 28 дшв, всього 4-6 курсЦв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Наше дослЦдження не мало рандомiзованого характеру, у зв'язку з чим у групах порЦвняння були суттевi вiдмiнностi за такими прогностич-ними факторами, як глибина проростання пухлиною стiнок шлунка, стадiя, локалiзацiя, величина пухлини. З аналiзу вiддалених резуль-татiв були видалеш хворi з палiативними операцшними втручаннями, померлi в ранньому шсляоперацшному перiодi, хворi, вибулi з-пiд нагляду, померлi вiд iнших хвороб.
При хiрургiчному методi 3-х i 5-тирiчна виживанiсть становила 48,3±2,3% i 39,9±2,2%; при комбiнованому - 43,8±3,7% i 38,2±3,6%; при хiрургiчному з хiмiотерапiею - 38,8±4,5% i 32±4,3% (р>0,05). Медiана виживаностi становила при хiрургiчному методi - 1,9 року, ком-бiнованому - 2,3 року, з ад'ювантною хЦмютера-пiею - 2,2 року. Як видно з наведених даних, застосування додаткових протипухлинних мето-дiв суттево не вплинуло на виживашсть.
Аналiзуючи ефектившсть методу лiкування залежно вiд стадн, слiд зазначити, що додатковi протипухлинш дн дозволили покращити резуль-тати лЦкування при мiсцево-поширеному раку шлунка, порiвняно з хiрургiчним методом. Пюля комбiнованого лiкування 5-рiчна виживанiсть майже в 2 рази була вищою, нiж при хЦрургЦч-ному (26,8% i 14,5%). Застосування хЦмютерапн покращило результати хiрургiчного методу в 1,5 рази, однак щ вiдмiнностi не достовiрнi.
У хворих з раншми формами раку незалежно вiд методу виживашсть майже не вЦдрЦзнялась. Пюля комбшованого методу з 22,2% хворих, якЦ померли в першi 3 роки, по 8,3% припадае на I Ц II роки Ц 5,6% на третш. Пюля хЦрургЦчного методу з 25% померли в перший рЦк - 20,8%. Пюля комбшованого лЦкування у хворих з II Ц III стадЦями пухлинного процесу 3-рЦчна виживашсть на 21% Ц 5-рЦчна на 24% була вищою, шж при застосуваннЦ ад'ювантно1 хЦмютерапн .
Залежно вЦд глибини швазн пухлини, без урахування Цнших прогностичних чинникЦв (метастази в лЦмфатичнЦ вузли, розмЦр пухлини,
локалiзацiя), 5-pÍ4Ha виживанiсть при швазп слизового i пiдслизового шару стшки шлунка пiсля K0M6iH0BaH0r0 методу на 8% була вищою, i на 20% при застосуванш хiмiотерапiï, порiвняно з хiрургiчним методом (69,5%, 57,7% i 45,8%). Жоден метод не вплинув на 3-х i 5^чну виживашсть при iнвазiï серозного шару. При рТ3 при ирурпчному методi вона становила - 38 i 29,8%, при комбшованому - 30,2 i 21,7%, при поеднант хiрургiчного i имютерапп - 32,3 i 26%.
Залежно вiд ураження лiмфатичних вузлiв найвищi рузультати виявились у груш з перед-операцiйною променевою тератею (5-рiчна виживанiсть становила 25%), операщя з адю-вантною хiмiотерапiею - 16,8%, лише операщя -15,9% (р<0,05).
Додатковий вплив до хiрургiчного методу дозволив покращити результати лшування при поеднаннi таких несприятливих чинниюв, як проростання серозного шару i метастазами в лiмфатичнi вузли. 5-рiчна виживашсть досто-вiрно вища пiсля комбшованого методу, нiж пiсля хiрургiчного (25±5,1%, i 10,7±3,0%.) (t=2,38; р<0,02) Пiсля ад'ювантноï хiмiотерапiï -18,2%, порiвняно з хiрургiчним - 10,7%, хоча вщмшносп й недостовiрнi.
ВИСНОВКИ
1. Хiрургiчний метод залишаеться основним засобом лшування раку шлунка. На раншх стадiях захворювання вiн може застосовуватись самостшно, бо не доведено переваг вщ додат-ковоï хiмiо-променевоï терапп.
2. Застосування комбiнованого лiкування (операщя та опромшення) або ад'ювантно1' хiмiо-терапiï дозволило покращити вiддаленi результати хiрургiчного лiкування (3-х i 5-тирiчна виживанiсь) у 1,5-2 рази (р<0,05).
3. Комбiноване лiкування було найбшьш ефективним у хворих з мюцево-поширеними формами раку шлунка (5^чна виживанiсь -25±5,1%,), пiсля ад'ювантно1' хiмiотерапiï -18,2%, тодi як при лише хiрургiчному лiкуваннi -10,7% (р<0,05).
4. Доповнення резекцiйних методiв лiкування раку шлунка розширеною лiмфодисекцiею, зростаючi технiчнi можливостi сучасного висо-коточного обладнання для променево1' терапiï, ад ювантна хiмiотерапiя в поеднанш з таргет-ними та iмуномодулюючими засобами повиннi обовязково доповнюватись оргашзацшними заходами щодо раннього виявлення раку шлунка i його своечасного лiкування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. OTgaieHHbie pe3y^bTara KiHHHHecKoro hc-c^egoBaHHH э$$eктнвностн npeg-u ннтpaопepaцнонн-oh nyneBOH TepanuH b K0M6uHup0BaHH0M neneHHH paKa ^e^ygKa / E.A. EepgoB, ro.C. MapgbiHCKHn, B.ro. Cko-ponag [h gp.] // Bonpocbi OHKO^oruu. - 2006. - T. 52, № 5. - C. 515-520.
2. TepaKHH A.A. .neneHue MecTHO-pacnpocipaHeH-Horo paKa ^e^ygKa: porn xuMHOTepanuu / A.A. TepmuH // npaKT. OHKonorua. - 2009. - T. 10, № 1. - C. 36-40.
3. Extended lymph node dissection for gastric cancer: who may benesit? Final results of the randomized dutch Gastric Cancer Group trial / H.H. Hartring, van de C.J. Velde, H. Putter [et al.] // Clin.Oncol. - 2004. - Vol. 22. - P.2069-2077.
4. Gastric cancer: Prevention, screening and early diagnosis / V. Pasechnikov, S. Chukov, E. Fedorov [et al.] // World J. Gastroenterol. - 2014. - Vol. 20, N 38. -P. 13842-13862.
5. Marutsuca T. Mehanisms of peritoneal metastasis after operation for non-Serosa-infasive castric carcinome: an ultrepid Direction sistem for intraperitoneal rree cancer
cells and a prophlactic strategy for peritoneal metastasis / T. Marutsuca, S. Shimada, K. Shimori // Clin. Cancer. -2003. - Vol. 9. - P. 678-685.
6. Perioperative chemotherapy versus surgery alone for resectable gastroesophageal cancer / D. Gannigbam, W.H. Allum, S.P. Stenning [et al.] // N. Engl. Med. -2006. - Vol. 355. - P. 11-20.
7. Sugano K. Gastric cancer: pathogenesis, screening, and treatment / K. Sugano // Gastrointest Endosc. Clin. N. Am. - 2008. - Vol. 18, N 3. - P. 513-22.
8. Surgical maneures enhance molecular detection of ciculating tumorcells duringgastric cancer surgery / F. Miyazono, S. Natsugoe, S. Nakao [et al.] // Ann. Surg. -2001. - Vol. 233. - P. 189-194.
9. The impact of radiotherapy on survival inre-sectable gastric carcinoma: a meta-analysis of literature date / F. Fiorika, F. Cartei, M. Enta [et a.] // Cancer Treat. Rev. - 2007. - Vol. 33. - P.729-740.
10. Yixing J. Multidisciplinary Management of Gastric Cancer / J. Yixing, A.A. Jaffer // Curr Opin Gastroenterol. - 2010. - Vol. 26, N 6. - P. 640-646.
REFERENCES
1. Berdov BA, Mardynskiy YuS, Skoropad VYu. [Long-term results of clinical studies of the effectiveness of pre-and intraoperative radiation therapy in the combined treatment of gastric cancer]. Voprosi oncologii. 2006;52(5):515-20. Russian.
2. Teryakin AA. [Treatment of locally advanced gastric cancer: the role of chemotherapy]. Prakticheskaya oncologiya. 2009;10(1):36-40. Russian.
3. Hartring HH, van de Velde CJ, Putter H. Extended lymph node dissection for gastric cancer: who may
benesit? Final results of the randomized dutch Gastric Cancer Group trial. ClinOncol. 2004;22:2069-77.
4. Pasechnikov V, Chukov S, Fedorov E. Gastric cancer: Prevention, screening and early diagnosis . World J Gastroenterol. 2014;20(38):13842-62.
5. Marutsuca T, Shimada S, Shimori K. Mehanisms of peritoneal metastasis after operation for non-Serosa-infasive castric carcinome: an ultrepid Direction sistem for intraperitoneal rree cancer cells and a prophlactic strategy for peritoneal metastasis. Clin. Cancer. 2003;9:678-85.
6. Gannigbam D, Allum WH, Stenning SP. Perioperative chemotherapy versus surgery alone for resectable gastroesophageal cancer .N. Engl. Med. 2006;355:11-20.
7. Sugano K. Gastric cancer: pathogenesis, screening, and treatment. Gastrointest Endosc Clin N Am. 2008;18(3):513-22.
8. Miyazono F, Natsugoe S, Nakao S. Surgical ma-neures enhance molecular detection of ciculating tu-morcells duringgastric cancer surgeiy.Ann. Surg. 2001;233:189-94.
9. Fiorika F, Cartei F, Enta M. The impact of radiotherapy on survival inresectable gastric carcinoma: a meta-analysis of literature date. Cancer Treat Rev. 2007;33:729-40.
10. Yixing J, Jaffer A. Multidisciplinary Management of Gastric Cancer. Curr Opin Gastroenterol. 2010;26(6):640-6.
Crarra Haginm^a go pega^iï 30.03.2016
♦
УДК 618.19-006:576.3:57.015.3:159.923:616-074-08
РОЛЬ МОЛЕКУЛЯРНЫХ ПОДТИПОВ ОПУХОЛИ В ФОРМИРОВАНИИ ПЕРСОНИФИЦИРОВАННЫХ ПОДХОДОВ К ЛЕЧЕНИЮ РАКА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины» кафедра онкологии и медрадиологии (зав. - д. мед. н., проф. И.Н. Бондаренко) ул. Дзержинского, 9, Днепропетровск, 49044, Украина
КУ «Днепропетровская городская многопрофильная клиническая больница № 4» ДОС
ул. Ближняя, 31, Днепропетровск, 49000, Украина
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of oncology and medical radiology
Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
ME «Dnipropetrovsk City Multidisciplinary Hospital N 4» DRC
Blygnia str., 31, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine
e-mail: oncology@dsma. dp. ua
Ключевые слова: рак молочной железы, молекулярный подтип, гетерогенность, индивидуализация, иммуногистохимическое исследование
Key words: breast cancer, molecular subtype, heterogeneity, individualization, immunohistochemical testing
Реферат. Роль молекулярних шдтишв пухлини у формуванш персошфжованих пiдходiв до лжування раку молочноТ залози. Бондаренко 1.М., Ельхажж М.Х., Чебанов К.О., Прохач А.В., Бондаренко Ю.М.
Одтею з причин, що негативно впливають на успiх лiкування, вважаеться надзвичайна гетерогентсть раку молочно'г' залози (РМЗ). Згiдно iз сучасними класифiкацiями, видшяють 4 молекулярт пiдтипи (МП). В основi подшу на пiдтипи лежить iмуногiстохiмiчне до^дження рецепторiв пухлинних miтин - естрогену (ER), прогестерону (PR), HER2-neu i Ki-67. Вчення про МП пухлини стало основою для iндивiдуалiзацii терапевтич-ног тактики у хворих з РМЗ. Вивчено, що люмiнальний А тип е найпоширетшим i найбшьш сприятливим, для його лкування е високоефективною гормонотератя. Люмтальний В тип, HER2 - позитивний i потршний
И.Н. Бондаренко, М.Х. Эльхажж, К. О. Чебанов , А.В. Прохач, Ю. Н. Бондаренко
