CC BY
0до 8 недель встречалось у 80% женщин при гипо-пролактинемии), возникновение раннего климакса (средний возраст составил 46,5±0,8 лет).
Литература
1. Айламазян Э.К., Габелова К.А., Гзгзян
A.М., Потин В.В. Аутоиммунный оофорит (патогенез, диагностика, перспективы лечения) // Акуш. и гин.-2002.-Ы 2.-С.7-9.
2. Вознюк Н.Е., Старикова Л.Г., Хоружая
B.А. Пролактиномы и гиперпролактинемия : Обзор // Вестн. новых мед. технологий, 2000 , N 2. - 97-100 с.
3. Гзгзян А.М. Клиническая характеристика больных с нормогонадотропным гипогонадизмом аутоиммунного происхождения // Вестник Санкт-Петербургского Университета.- 2007.- Вып.1.-
C.23-29
4. Дзеранова Л.К.Беременность, роды и состояние фетоплацентарной системы у больных с ги-перпролактинемией. Материалы Всероссийского пленума Ассоциации акушеров-гинекологов «Современные технологии в профилактике перинатальной и материнской смертности» Москва 2000, стр. 79.
5. Дедов И.И., Воронцов А.В., Владимирова
В.П., Петеркова В.А. Триада (гипоплазия аденоги-пофиза и гипофизарной ножки, эктопия нейрогипо-физа) в МР-томографической диагностике // Пробл. эндокринологии, 2001, N 5. - 13-17 с.
6. Дедов И.И., Мельниченко Г.А. Романцова Т.И. Синдром гиперпролактинемии. - М:2004. -304 с.
7. Овсянникова T.B. Патогенез, клиника, диагностика и отдаленные результаты лечения бесплодия при гиперпролактинемии у женщин: Дис. д-р мед. наук. М 1990; 316.
8. Asa SL, Ezzat S. 1998 The cytogenesis and pathogenesis of pituitary adenomas. Endocrim Rev. 19:798-827.111 Всероссийская научно-практическая конференция "Актуальные проблемы нейроэндо-кринологии" Москва, 6-7 октября 2003 г.
9. Greenman Y., Tordjman K., Stern N. Increased body weight associated with prolactin secreting pituitary adenomas: weight loss with normalization of prolactin levels. Clin Endocrinol Oxford 1998; 48(5): 547-553
10. Clinical characteristics of normogonadotropic ovarian insufficiency / D.A.Niaouri, V.V.Potin, A.M.Gzgzian, H.Huri // IV Baltic Congress of Obstetrics and Gynecology: abstr., 20-22 may,1993.- Turku.-P.59
Сороченко Г.В.
к. мед. н., доцент кафедри дитячо'1 терапевтично'1 стоматологИ та профшактики стоматологгчних захворювань Нацюнального медичного унгверситету 1мет О. О. Богомольця, Кигв, Украша
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗМ1Н НАНОТВЕРДОСТ1 ЕМАЛ1 ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В В ПЕР1ОД ВТОРИННО1 М1НЕРАЛ1ЗАЦП П1Д ВПЛИВОМ Р1ЗНИХ ЗА СКЛАДОМ ЗАСОБ1В ЕКЗОГЕННО1
ПРОФ1ЛАКТИКИ КАР1ССУ
RESEARCHING OF NANOHARDNESS' CHANGES OF PERMANENT TEETH ENAMEL DURING THE SECONDARY MINERALIZATION PERIOD UNDER THE INFLUENCE OF DIFFERENT COMPOSITION FACILITIES OF CARIES' EXOGENOUS PREVENTION
Sorochenko G., Ph.D. in dentistry, Professor assistant, department ofpediatric and preventive dentistry, Bo-gomolets national medical university, Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Методом наноiндентування in vitro вивчено змши твердосп 30 зразшв емат постшних зубiв, яш щойно прорiзалися, пiд впливом рiзних за складом засобiв екзогенно! профiлактики карieсу. Нанотвердють емалi постiйних зубiв в перюд вторинно! мiнералiзацii достовiрно змiнюeться тд впливом дослiджуваних кальцieвмiсного, фторумiсних та комбшованого карieспрофiлактичних засобiв. Характер змш залежить вiд складу профiлактичного засобу, дшянки емалi та глибини дослщження. Пiд дieю дослiджуваних засобiв на поверхш емалi постiйних зубiв ввдбуваеться утворення стiйкого додаткового шару речовини товщиною 15-100 мкм, твердiсть якого знаходиться в межах 1,15-2,73 ГПа. Найвищу штенсившсть приросту нанотве-рдосп незрiлоi' емалi постiйних зубiв було зафжсовано на поверхнi зразкiв та в прилеглих до не! шарах тсля 12-и мiсяцiв застосування сольово! системи для глибокого фторування емалг
ABSTRACT
The hardness' changes of 30 enamel's samples of just erupted, permanent teeth were studied by nanoindenta-tion method "in vitro", under the influence of different composition facilities of caries' exogenous prevention. During the secondary mineralization period the enamel's nanohardness is being reliably changing under the influence of investigated calcium, fluoride and combined caries-preventive facilities. The nature of changes depends on preventive facility's structure, enamel's area and the depth of research. Under the influence of the researched facilities on the enamel's surface of permanent teeth is going on a formation of substance's stable additional layer 15-100 microns thick, the hardness of which is within 1,15-2,73 GPa. The highest intensity of immature enamel's nanohardness growth of permanent teeth was recorded on samples' surface and in adjacent layers after 12 months of salt system's usage for deep enamel's fluoridation.
Ключовi слова. Емаль, постшш зуби, нанотвердють, наноiндентування, профшактика карieсу.
Keywords. Enamel, permanent teeth, nanohardness, nanoindentation, caries prevention.
Вступ. Емаль 3y6iB e найб№ш твердою бютка-ниною людського Tina завдяки високому ступеню мiнерaлiзaцil та, як i iншi твердi тканини зуба, за су-часними уявленнями e композицiйною мшерально-оргaнiчною нано-асоцшованою системою [1,2].
Пiдвищення ступеня мiнерaлiзaцil емaлi зyбiв e одним з основних патогенетично обгрунтованих шлямв профшактики кaрieсy, особливо в перiод вторинно! мiнерaлiзaцil, так як в цей перюд карь eсрезистентнiсть твердих тканин зyбiв e найниж-чою. Реал1защя цього напрямку полягае в систематичному мюцевому використaннi зaсобiв профшактики, яш мiстять сполуки кальщю, фосфору, фтору, магнш та !х комбшацп [3-7]. Застосування най-бшьш ефективних зaсобiв сприяе вдосконаленню юнуючих схем первинно! профiлaктики кaрieсy.
Для !х впровадження важливим е вивчення ме-хaнiчних властивостей твердих тканин зуба. Змши значень твердостi емал визнано iнформaтивним ш-льк1сним методом для ощнки li стану [8-11]. Най-бiльш точним, теоретично i експериментально пвд-твердженим методом дослвдження структурно-чут-ливих характеристик мaтерiaлiв е метод на^ндентування. Даний метод е перспективним для дослвдження надкрихких наноструктурних ма-терiaлiв з використанням крайового ефекту i реест-рaцieю крайового сколу при безперервному наван-таженш iнденторa [12, 13].
Тому актуальним е вивчення мехaнiчних властивостей емaлi постiйних зyбiв в перюд вторинно1 мiнерaлiзaцil пiсля застосування рiзних за складом зaсобiв екзогенно1 профшактики кaрieсy.
Мета дослiдження - вивчення in vitro змш на-нотвердосп емaлi постiйних зyбiв в перюд вторин-но! мiнерaлiзaцil пiсля застосування рiзних за складом зaсобiв екзогенно1 профiлaктики кaрieсy.
Матерiали та методи дослщження. Для проведения дослвдження було використано 30 постш-них зyбiв, як1 були видалеш за ортодонтичними по-казаннями (премоляри 10-12-рiчних дiтей, не тз-шше 6 мiсяцiв пiсля прорiзyвaння). Одразу пiсля видалення коренi зyбiв вiдрiзaли ввдступивши 2-3 мм вiд рiвня емалево-цементного з'еднання та вида-ляли залишки м'яких тканин. Отримaиi коронковi сегменти очищували за допомогою циркулярно1 щ-тки та полiрyвaльноl пасти. Пвдготоваш коронковi сегменти пiд час експерименту зберталися зануре-ними у розчин „штучна слина", який виготовлявся за методикою T. Fusayama (1975), в окремих герме-тичних боксах.
Ва коронковi сегменти були довшьно розподь ленi на 6 (4 основних та 2 контрольна) груп по 5 ко-ронкових сегменпв. Емаль зyбiв 1-l основно1 групи (1ОГ) обробляли водорозчинним кремом з вмютом 10 % казе1нфосфопептиду-аморфного фосфату кальцш (СРР-АСР, "TOOTH MOUSSE", GC, Япошя),
2-l ОГ - комбiновaиим засобом, що мiстить гвдрок-сиапатит, фторид (1450 ррм) та ксилгг (HAP-F-X, "Remin Pro®", VOCO, Нiмеччинa), 3-l ОГ - зубною пастою з тдвищеним вмютом фтору (амшофторид та фторид натрш, 5000 ррш F ) (5000 ррш F , "R.O.C.S.® Medical 5000 ppm toothpaste with high fluoride content", WDS, Росiя-Швейцaрiя). Корон-ковi сегменти обробляли двiчi на день з iнтервaлом 12 годин. Кожен зразок виймали з боксу шнцетом, промивали водою, за допомогою пензля наносили зaсiб профiлaктики, витримували протягом 3-х хви-лин, повторно промивали водою та повертали до боксу. Оброку зразшв 1-3 ОГ проводили на початку дослвдження, через 3, 6 та 9 мюящв (4 рази на рш). Тривал1сть кожного курсу аплшацш в 1-й та 2-й ОГ становила - 10 дiб, в 3-й ОГ - 30 дiб.
У 4-й основнiй груш (4ОГ) проводили процедуру глибокого фторування емал1 (ГФЕ, "Ftorcalcit E", Latus, Украша). Методика включала висушу-вання поверхиi коронкового сегменту стислим по-вiтрям, аплшащю рiдини №1 на 60 секунд, насту-пну aплiкaцiю рiдини №2 на 60 секунд без змивання попередньо1 рвдини, промивання водою. Обробку проводили на початку експерименту та через 6-ь мюящв (2 рази на рк).
Емаль зyбiв в контрольних групах (1КГ та 2КГ) не оброблялися шякими л^вально-профшак-тичними засобами. Нанотвердють емaлi постiйних зyбiв 1-l контрольное' групи (1КГ) вивчали на початку дослвдження, уах основних груп (1ОГ-4ОГ) та 2-l контрольно1 групи (2КГ) - через 12-ь мюящв.
Зразки емaлi для дослiджень отримували шляхом повздовжнього (через верхiвки горбков) роз-тину коронкового сегменту за допомогою алмазного диску товщиною 0,2 мм пiд струменем води. Пвдготоваш зразки емал1 фiксyвaли в бакелт та ви-готовляли шлiфи за допомогою шлiфyвaльно-полi-рувального станку (LECO Corporation, USA).
Досл1дження твердосл емал1 постiйних зyбiв методом наношдентування проводилися на прила-дах "Мжрон-гамма" (Украша) та Nano Indenter G200 (Nano Instrument Innovation Center, Oak Ridge, TN, USA) шляхом безперервного впровадження в поверхню твердого вдентера (алмазно1 3-гранной пiрaмiди Берковича) по методу DSI (Depth Sensing Indentation) ввдповвдно до стандарту ISO 14577-4). Результати отримували у виглядi грaфiчних дiaгрaм впровадження (ДВ), що представляють зaлежиiсть сили навантаження P ввд глибини проникиения h (Рис. 1), а також у виглядi цифровое' бази даних. За характерними параметрами ДВ:
hm„P„S, h , на локaльнiй дiлянцi повер-
md^ md^ 7 c 7 j 1
хш за методом Олiверa-Фaрa визначалися значення нaнотвердостi Н [14].
Нанотвердють емалi постiйних 3y6iB вивчали в пришийковш дiлянцi (на вiдстанi 1,5 мм вш анато-Mi4Hoi' шийки зуба), в дiлянцi екватора та в дмнш щiчного горбка на усю глибину з кроком 50 мкм (перша точка наносилася на вщсташ 10-20 мкм вщ поверхш емалi) при навантаженнi на шдентер в 1 г (10 мН) та швидкостi iндентyвання 0,1 г/сек.
Дослщження виконанi у вiддiлi фiзико-хiмiч-них дослiджень матерiалiв (завщувач ввддшу - ака-демiк НАН Украши Г. М. Григоренко) 1нституту електрозварювання iменi £.О. Патона НАН Украши та 1нституп фiзики твердого тша, матерiалоз-навства та технологш Нацiонального наукового Центру "Харшвський фiзико-технiчний шститут"
(куратор дослiдження - зам. директора, д. техн. н., проф. Бшоус В.А.).
Статистичну обробку результапв лаборатор-них та клiнiчних дослщжень проводили за допомо-гою пакету комп'ютерних програм R-statistics. Вра-ховували середню арифметичну (М) та стандартну похибку середньо! арифметично! (m). Достовiр-нють вiдмiнностей середнiх величин оцiнювали з використанням t -критерш Стьюдента.
Результати та ix обговорення. Результати до-слiдження твердостi незршо! емалi постшних зyбiв пiсля застосування рiзних за складом засобiв екзо-генно! профшактики карieсy методом наношденту-вання представлен в табл. 1.
Таблиця 1.
Нанотвердiсть емалi постiйниx 3y6iB на eTani вторинно"! мшератащТ шсля застосування рiзниx за
Група дослiдження Н (Твердють за Мейером), ГПа
Дiлянка дослвдження
Загальна Пришийкова зона Екватор Горбок
Початок (1КГ) 3,3±0,41 3,15±0,07 3,38±0,22 3,35±0,31
CPP-ACP 12 мiс. (1ОГ) 4,35±0,25* 4,08±0,14* 4,48±0,23* 4,55±0,25*
HAP-F-X 12 мю. (2ОГ) 4,43±0,26* 4,17±0,12* 4,45±0,21* 4,61±0,25*
5000 ррm F" 12 мiс. (3ОГ) 4,22±0,26 3,98±0,12* 4,3±0,21* 4,28±0,23*
ГФЕ 12 мю. (4ОГ) 4,5±0,29* 4,31±0,17* 4,57±0,24* 4,64±0,25*
Контроль 12 мю. (2КГ) 3,41±0,22 3,23±0,05 3,47±0,2 3,46±0,23
* - достовiрнiсть вiдмiнностeй (р<0,05) мор1вмямо з вщмовщними показниками контрольно"! групи
Результати дослвдження свщчать про те, що се-редня нанотвердiсть незршо! емат постiйних зyбiв дорiвнюe 3,3±0,41 ГПа, що в цшому е нижчим за показники твердостi (3,8-4,9 ГПа) для емат постш-них зyбiв в юнак1в та дорослих [9-11]. Це може вка-зувати на недостатнш рiвень мшератзацп емалi постшних зyбiв, як1 щойно прорiзалися.
Товщина досл1джувано! емалi в зон горбка була найбiльшою та коливалася в межах - 1,45-1,81 мм, в зош екватора - 0,67-1,3 мм, в пришийковш зош - 0,26-0,35 мм.
Найб№ше значення нанотвердосп емат вздовж коронки було виявлено в дшянш екватора -3,38±0,22 ГПа. В дшянш горбка аналопчний показ-ник був на 0,9 % меншим та дорiвнював 3,35±0,31 ГПа, в пришийковiй зонi - 3,15±0,25 ГПа (6,8%). Достовiрноl рiзницi м1ж значеннями нанотвердостi шзршо! емат постiйних зyбiв дослiджyваних дм-нок встановлено не було (р>0,05).
Шсля 12-и мюяшв застосування рiзних за складом засобiв екзогенно! профшактики карiесy було встановлено достовiрнi змши загального та локаль-них показнишв нанотвердостi емалi постiйних зyбiв на етат вторинно! мiнералiзацi! (р<0,05).
Загальна нанотвердiсть шзршо! емалi постш-них зyбiв наприкiнцi дослiдження достовiрно зрос-тала пiсля проведення глибокого фторування емалi (4ОГ) на 36,4 % (4,5±0,29 ГПа), застосування крему з вмютом гiдроксиапатитy, фториду та ксилггу (HAP-F-X, 2ОГ) - на 34,2 % (4,43±0,26 ГПа), крему з вмютом казешфосфопептиду--аморфного фосфату кальцю (CPP-ACP, 1ОГ) - на 27,6 % (4,35±0,25 ГПа) (р<0,05). В груш контролю (2КГ) пiсля 12-и мюяшв експерименту аналогiчний показник недо-стовiрно збiльшyвався на 3,3 % (3,41±0,22 ГПа) (р>0,05).
В пришийковш дмнт дослвджувано! емалi постiйних зубiв нанотвердiсть тд впливом глибо-кого фторування емалi (4ОГ) через 12-ь мiсяцiв до-стовiрно збiльшилася до 4,31±0,17 ГПа (36,8 %), крему з пдроксиапатитом, фторидом та ксилтгом (НАР-Б-Х, 2ОГ) - до 4,17±0,12 ГПа (32,4 %), крему з казе!нфосфопептидом-аморфним фосфатом кальцiю (СРР-АСР, 1ОГ) - до 4,08±0,14 ГПа (29,5 %), зубно! пасти з вмiстом 5000 ррм фтору (3ОГ) -до - 3,98±0,12 ГПа (26,3 %) (р<0,05). Вiдповiдний результат в груш контролю (2КГ) становив 3,23±0,05 (зростання на 2,5 %) (р>0,05).
В дмнт екватора незршо! емалi постшних зу-бiв шсля 12-и мюятв застосування глибокого фторування емалi (4ОГ) нанотвердiсть достовiрно зро-сла на 35,2 % (4,57±0,24 ГПа) (р<0,05), крему з вмь стом казе!нфосфопептиду-аморфного фосфату кальцiю (СРР-АСР, 1ОГ) - на 32,5 % (4,48±0,23 ГПа), крему з пдроксиапатитом, фторидом та кси-лттом (НАР-Б-Х, 2ОГ) - на 31,7 % (4,45±0,21 ГПа), зубно! пасти з вмiстом 5000 ррм фтору (3ОГ) - на 27,2 % (4,3±0,21 ГПа) (р<0,05). Аналогiчний показ-ник контрольно! групи (2КГ) недостовiрно зб№-шився на 2,7 % (3,47±0,2) (р>0,05).
В дмнт горбков наприкiнцi експерименту на-нотвердiсть незрiло! емалi тсля проведення глибокого фторування емалi (4ОГ) достовiрно зб№шу-валася на 38,5 % (4,64±0,25 ГПа), тсля застосування крему з пдроксиапатитом, фторидом та ксилттом (НАР-Б-Х, 2ОГ) - на 37,6 % (4,61±0,25 ГПа), крему з казе!нфосфопептидом-аморфним фосфатом кальщю (СРР-АСР, 1ОГ) - на 35,8 % (4,55±0,25 ГПа), зубно! пасти з вмютом 5000 ррм фтору (3ОГ) - на 27,8 % (4,28±0,23 ГПа) (р<0,05). В контрольнш групi (2КГ) результат в цей перюд дорiвнював 3,46±0,23 ГПа (3,3 %) (р>0,05).
Одночасно в уах групах дослiдження було проведено вивчення нанотвердостi незрiло! емалi постiйних зубiв на рiзнiй глибит Протягом до-слiдження вiдмiчалося зб№шення показник1в нанотвердостi на усю дослщжувану глибину. Характер змiн залежав вiд складу застосованого профiлактичного засобу, дослвджувано! дiлянки емалi та глибини. Найбшьш висок1 показники приросту нанотвердосп в усiх дослiджуваних донках емалi вiдмiчалися на поверхнi зразшв та в прилег-лих до не! шарах.
Пiсля застосування уах дослщжуваних засобiв екзогенно! профшактики карieсу протягом експерименту на поверхш незрiло! емалi постiйних зубiв вiдмiчалося утворення додаткового шару речовини, який, навiть зважаючи на особливосп пiдготовки зразк1в емалi до даного дослвдження (очищення в ультразвуковiй вант, обробка поверхнi 96 % етило-вим спиртом), мiцно утримувався на поверхш та був стшким до ди розчинник1в.
Товщина утвореного шару тсля проведення глибокого фторування емалi (4ОГ) дорiвнювала 80100 мкм, пiсля застосування кремiв з вмютом спо-лук кальцiю (СРР-АСР, 1ОГ) та комбшованого складу (НАР-Б-Х, 2ОГ) - 40-50 мкм, зубно! пасти з вмютом 5000 ррм фтору (3ОГ) - 15-20 мкм.
Нанотвердють додаткового шару на поверхш незршо! емалi постшних зубiв тсля застосування зубно! пасти з вмютом 5000 ррм фтору (3ОГ) -2,47±0,12 ГПа та проведення глибокого фторування емалi (4ОГ) - 2,39±0,1 ГПа була достовiрно вищою за аналопчш показники в групах, де застосовували крем з казе!нфосфопептидом-аморфним фосфатом кальцш (1ОГ) - 1,55±0,05 ГПа та крем з пдроксиапатитом, фторидом та ксилггом (2ОГ) - 1,27±0,06 ГПа (р<0,05) (Рис. 2).
ГО
2,8 2,6 2,4 2,2
■О 2
I-
о
"Et 1,8 &
ä 1,6 I-
1,4 1,2 1
I
1ОГ (CPP-ACP)
2ОГ (HAP-F-X) 3ОГ (5000 ddm F)
4ОГ (ГФЕ)
Рис. 2. Показники нанотвердостг додаткового шару на поверхт незр1ло1 емалг постшних зубгв пгсля застосування ргзних за складом засоб1в екзогенно'1 профшактики каргесу зубгв.
Також було встановлено змши значень на-нотвердосп в рiзних дшянках емалi постiйних зу-6iB, як1 щойно прорiзалися, в залежностi ввд глибини дослвдження (Рис. 3-5).
В пришийковш дмнт незрiлоi емалi постшних зубiв на початку дослщження (1КГ) на ii поверхш (3,09±0,07 ГПа) та на глибиш 50 мкм (3,07±0,03 ГПа) було зафшсовано найменшi показники твердость (Рис. 3) Це може вказувати на те,
що пришийкова зона постшних 3y6iB в перiод вто-ринно! мшератзаци е однieю з найменш мшераль зованих.
Анaлiз отриманих даних вказував на достовь рне зростання нaнотвepдостi незршо1 eмaлi постш-них зyбiв в пpишийковiй дiлянцi на всю дослщжу-вану глибину через 12-ь мiсяцiв в yсiх основних групах (р<0,05). Пiд дiею глибокого фторування eмaлi (ГФЕ, 4ОГ) нанотвердють незршо1 eмaлi пос-тiйних зyбiв на глибинi до 50 мкм ввд повepхнi дос-TOBipHO збшыпувалась на 53,7 % (4,75±0,12 ГПа)
пiсля застосування крему з пдроксиапатитом, фторидом та ксилiтом (HAP-F-X, 2ОГ) - на 46 % (4,51±0,12 ГПа), крему з казешфосфопептидом-аморфним фосфатом кальцш (CPP-ACP, 1ОГ) - на 45 % (4,48±0,11 ГПа), зубно! пасти з вмютом 5000 ррм фтору (3ОГ) - на 38,2 % (4,27±0,09 ГПа) (р<0,05). В груш контролю (2КГ) через 12-ь шсящв експерименту нaнотвepдiсть незршо1 емал1 посту-пово нeдостовipно зменшувалася ввд 3,29±0,1 ГПа на повepхнi до 3,18±0,4 ГПа на глибинi 300 мкм (р>0,05).
Рис. 3. Залежтсть нанотвердостг незр1ло1 емалг постшних зубгв в пришийковш дшянцг eid глибини
досл1дження.
Нaйвищi значення нaнотвepдостi в дмнщ ек-ватора на початку експерименту (1КГ) було встано-влено на глибин 50 мкм вiд поверхш (3,76-3,86). (Рис. 4) Ознаки найб№шого зростання твepдостi в дiлянцi екватора незршо! емал1 постiйних зyбiв протягом експерименту було зaфiксовaно пiсля проведення глибокого фторування eмaлi (ГФЕ, 4ОГ) на глибиш до 150 мкм ввд поверхш, де досль джуваний показник зростав на 36-41,6 % (5,14-5,23 ГПа) (р<0,05).
Твердють шзршо! емал1 в зон екватора пiсля застосування крему з вмютом пдроксиапатиту.
фториду та ксилiтy (HAP-F-X, 2ОГ) нaйбiльш ште-нсивно достовipно зросла на глибиш до 250 мкм -на 33,8-35,3 % (4,75-5,02 ГПа), крему з вмiстом ка-зешфосфопептиду-аморфного фосфату кальцш (CPP-ACP, 1ОГ) - на глибиш до 100 мкм (26,5-28 %, 4,78-4,87 ГПа), зубно! пасти з вмютом 5000 ррм фтору (3ОГ) - на глибиш до 150 мкм (4,69-4,77 ГПа, 24,4-29,2 %) (р<0,05). В груш контролю (2КГ) шсля 12-и мюяшв експерименту статистично достовip-них вiдмiнностeй показнишв твepдостi нeзpiло! емал1 постiйних зyбiв в дiлянцi екватора встанов-лено не було (р>0,05).
0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 100 110012001300 Глибина, мкм
Рис. 4. .Залежнкть нанотвердостi незрто1 емалi постшних 3y6ie в дiлянцi екватора eid глибини
до^дження.
В дмнщ горбка незршо! емат постiйних зубiв на початку експерименту (1КГ) найбiльшi показ-ники нанотвердостi було виявлено на глибиш до 450 мкм ввд поверхш (3,73-3,9 ГПа). (Рис. 5)
Рис.
5. Залежнгсть нанотвердостг незр1ло1 емалг постшних зубгв в дшянцг горбка eid глибини
дослгдження.
Шд впливом проведеного глибокого фто-рування емалi (ГФЕ, 4ОГ) через 12-ь мiсяцiв нанотвердють незршо! емалi горбков найбiльше до-стовiрно зростала на глибину до 300 мкм (5,05-5,27 ГПа), шд дieю крему з вмiстом идроксиапатиту, фториду та ксилiту (НАР-Б-Х, 2ОГ) - на глибину до 150 мкм ввд поверхш (34-39,4 %, 5,04-5,24 ГПа), крему з вмютом казе!нфосфопептиду-аморфного фосфату кальцiю (СРР-АСР, 1ОГ) - на глибину до 150 мкм (29,5-31,6 %, 4,87-4,95 ГПа), зубно! пасти з вмютом 5000 ррм фтору (3ОГ) - на глибину до 200 мкм (4,75-4,87 ГПа, 26,4-29,5 %) (р<0,05). В конт-рольнш груш (2КГ) протягом дослвдження до-стовiрних змiн значень нанотвердостi незршо! емалi постiйних зубiв в дшянщ горбков не вiдмiча-лося (р>0,05).
Висновки. Таким чином, результата проведеного дослвдження сввдчать про те, що нанотвердють емалi постiйних зубiв, як1 щойно прорiзалися, ста-новить 3,3±0,41 ГПа. Нанотвердють емалi постш-них зубiв в перiод вторинно! мiнералiзацi! достовь рно змiнюeться пiд впливом дослвджуваних кальцieвмiсного, фторумiсних та комбiнованого за-собiв екзогенно! профiлактики карieсу. Характер змш залежить ввд складу профшактичного засобу, дiлянки емалi та глибини дослвдження. Пвд дieю дослвджуваних засобiв екзогенно! профiлактики впро-довж експерименту на поверхш емалi постшних зу-бiв вiдбуваeться утворення стшкого додаткового шару речовини товщиною 15-100 мкм, твердють якого знаходиться в межах 1,15-2,73 ГПа. Найвищу iнтенсивнiсть приросту нанотвердосп незрiло! емалi постiйних зубiв було зафжсовано на поверхнi зразк1в та в прилеглих до не! шарах тсля 12-и мiся-цiв застосування сольово! системи для глибокого фторування емалi.
Отже, дослiджуванi засоби екзогенно! профь лактики карieсу зубiв можуть бути рекомендованi
для клiнiчного застосування у вадповадш вiковi пе-рюди (5-13 рок1в) на термiн не менше дванадцяти мiсяцiв згiдно шструкци виробника.
Список лiтератури
1. Брик А.Б. Биоминералогические подходы к изучению изоморфных замещений и мест локализации примесей в наноразмерных подсистемах эмали и дентина зубов / А.Б. Брик, В.Л. Карбов-ский, В.В. Радчук, Н.Л. Антощук [и др.] // Мше-ралопчний журнал. - 2008. - 30, №4. - С. 13-21.
2. Чекман 1.С Основи наномедицини / 1.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. - К.: Логос, 2011. - 250 с.
3. Терапевтична стоматолоия дитячого вшу. Т.1. Карieс зубiв та його ускладнення. Л.О. Хоме-нко, Ю.Б. Чайковський, Н.1. Смоляр [та ш.]; за ред. Л.О. Хоменко. - Книга-плюс, 2014. - 432с.
4. Брусницина Е.В. Особенности созревания эмали преждевременно прорезавшихся премоляров / Е.В. Брусницина // Проблемы стоматологии. -2010. - № 5. - С.36 - 40.
5. Махонова Е.В. Обоснование целесообразности использования фторидсодержащих средств гигиены на этапе вторичной минерализации / Е.В. Махонова, Л.Н. Казакова, Н.М. Олейникова, М.А. Погосян // Современные проблемы науки и образования. - 2015. - №1. - С. 15-21.
6. Попруженко Т.В. Профилактика кариеса зубов с использыванием средств, содержащих фториды, кальций и фосфаты: учеб.- метод. пособие / Т.В. Попруженко, М.И. Кленовская. - Минск: БГМУ. - 2010. - 258 С.
7. Камина Т.В. Выбор реминерализирующего препарата - вопрос серьезный / Т.В. Камина // Вю-ник проблем бюлоги i медицини. - 2013. - Вип. 4, Том 1(104). - С. 53-56.
8. Цимбалистов А.В. Новые методические возможности исследования плотностных характеристик твердых тканей зубов / А.В. Цимбалистов,
О.Л. Пихур, Ю.В. Плоткина [и др.] // Российский стоматологический журнал. - 2005. - № 5. - С. 8-9.
9. Ярова С.П. Анализ показателей микротвердости эмали при различном состоянии твердых тканей и глубины микротрещин / С.П. Ярова, И.И.За-болотная // Запорожский медицинский журнал. -2013. - №4(79). - С.117-120.
10. Лебеденко И.Ю. Нанотвердость и модуль Юнга зубной эмали / И.Ю. Лебеденко, С.Д. Атутю-нов, С.А. Муслов [и др.] // Вестник РУДН (серия Медицина). - 2009. - №4. - С. 637-638.
11. Возний В.Б. Мжротвердють емалi та дентину в рiзних зонах на саптальних шлiфах перших верхшх премолярiв у оаб рiзних вжових груп / В.Б. Возний // Укранський медичний альманах. - 2009. - Том 12, №4. - С. 41-43.
12. Швитко Д.Б. Актуальность изучения физико-механических и других свойств материалов, применяемых в стоматологии, методом сканирующей электронной микроскопии / Д.Б. Швитко, А.И. Марахова // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2015. - №5. - С. 435-439.
13. Ищенко А.Я. Оценка механических свойств микроструктурных объектов сварных соединений / А.Я. Ищенко, Ю.А. Хохлова // Автоматическая сварка. - №1. - 2009. - Стр. 44-47.
14. Дуб С.Н. Исследование механических свойств твердых тканей зуба методом наноинден-тирования / С.Н. Дуб, А.В. Борисенко, К.Е. Печко-вский [и др.] // Современная стоматология. -№1(41). - 2008. -- С. 25 - 29.
