CC BY
6
Ключевые слова: крысы Вистар, онтогенез, сердце, левый желудочек + межжелудочковая перегородка, паренхима миокарда.
REGULARITIES OF THE KINETICS OF GROWTH OF THE HEART MASS, LEFT VENTRICLE AND PARENCHYMA OF MYOCARD PRENATAL AND POSTNATAL ONTOGENESIS OF RATS
Zagoruyko Yu. V., Shmulich A. V., Zagoruiko G. E.
Abstract. Wistar rats were used: 15-16 and 20-21 diurnal embryos, newborns, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45 day-old rats. Only 12 age groups. In each age group there were 5-10 individuals, mostly from the same litter For further work, rats with body weight not exceeding 10-15% of the mean value for a group of animals were selected. After anesthesia in the rats, the heart was removed, which was placed in a filter on the ice to stop the heartbeat. The vessels were cut off, the chambers of the heart were released from blood clots. Isolated hearts were weighed (mcor, mg). Then, the atria were removed and the mass of the left ventricular wall was determined with an interventricular septum (ml, mg). From slices of LV of rats of different age half-thin sections were prepared. With microscopy of stained sections (1000x), the volume fraction (relative volume) of myocardial parenchyma (Vvpar, %) was determined using an ocular mesh (No = 225). It is established that the growth mass of the heart mcor = f1 (t) of the rat before and after birth has the form of an elongated letter "S". For 45 days postnatal development of the rat, the heart mass increased 12 times, from 30 ± 5 mg to 360 ± 20 mg. The graph of the kinetics of the growth of the LV mass mlzh = f2 (t) also has the form of an elongated letter "S". For 45 days of postnatal development of rats, the absolute mass of LV increased monotonically 24 times from 11.5 ± 2 mg (newborns) to 279.4 ± 25 mg, and the relative mass of the left ventricle increased by 2 times, from 38.5% to 77.6 %. Morphometric indices mL and Wpar were used to determine the growth kinetics of the absolute mass of the myocardial parenchyma mpar = f3 (t) in the left ventricle of the rat heart of different ages. Calculations were carried out according to the formula: mpar = mt x Wpar. It was found that for 45 days of postnatal development of rats, the mass of myocardial parenchyma in the LV increased monotonically 25 times, from 8.9 ± 2 mg to 223.5 ± 20 mg. Consequently, in the early periods of ontogeny of Wistar rats, monotonous growth of the mass of the heart, left ventricle and parenchyma of the myocardium of the LV is observed.
Key words: Wistar rats, ontogeny, heart, left ventricle (LV), left ventricular parenchyma.
Рецензент - проф. ДубЫн С. I.
Стаття надшшла 10.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-90-95 УДК 632.95.024:591.145:591.366 Раш^вська I. О., Корнута Н. О.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗЕТА-ЦИПЕРМЕТРИНУ В ПРЕ- ТА ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 НА Ф1ЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ЩУРЯТ Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТ та х1м1чноТ безпеки ¡меш академ1ка Л.1. Медведя МЫстерства охорони здоров'я УкраТни (м. КиТв)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ДП «Науковий центр превентивно! токсикологи, харчово! та хiмiчноT безпеки iменi академта Л.1. Медведя Ми шстерства охорони здоров'я УкраТни» за темою «На-укове обгрунтування сучасних нормативних вимог до застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв: прогно-зування вщдалених ефеклв дм (канцерогенно!, му-тагенноТ, тератогенноТ активности репродуктивно! токсичносл, хрошчних штоксикацш)»; № державно! реестраци 0108и007458.
Вступ. На сьогодшшнш день у всьому свт у час-тини дп"ей вщзначаеться порушення фiзичного роз-витку в постнатальному перюдг Серед причин цих порушень може бути вплив рiзних фiзичних, бюло-пчних та хiмiчних факторiв на систему «мати-плщ» [1-4].
Особливе занепокоення викликае вплив хiмiчних речовин, зокрема пестицидiв. Вщомо, що деяк пес-тициди можуть долати трансплацентарний бар'ер, та чинити шкщливу дш на розвиток плоду [5,6].
Фiзичний розвиток е одним з штегративних показ-нишв стану оргашзму, бюлопчно! зршосп вах його
систем. Пщ фiзичним розвитком розум^ть комплекс морфофункцюнальних властивостей оргашзму, обу-мовлений динамiчним процесом зростання. Спосте-реження за його розвитком у постнатальному перю-дi дозволяють виявити шдивщуальш особливостг Ц1 спостереження включають дослщження зовшшньо-го вигляду, маси тша, лшшних та об'емних розмiрiв протягом втових змш при умовi оптимального за-своення поживних iнгредiентiв i сприятливих умовах навколишнього середовища [7-9].
При впливi рiзноманiтних негативних факторiв, в тому чи^ i пестицидiв, на органiзм, що розвива-еться, його фiзичний розвиток може затримуватися, що в подальшому призводить до непередбачуваних наслщшв, зокрема морфолопчних i функцiональних змiн в органiзмi [10,11].
Вплив пестицидiв, зокрема синтетичних тре-тро'^в, на фiзичний розвиток нащадкiв дослiджено недостатньо, тому це е актуальним завданням токсикологи на сучасному еташ. Головним джерелом шформаци про можливi негативш наслiдки такого впливу е результати, отримаш в експериментах на лабораторних тваринах.
Метою наших дослщжень було з'ясувати вплив у пре- та постнатальному nepioAi одного з представ-нишв групи синтетичних третро'^в - зета-циперме-трину на фiзичний розвиток самиць та самщв щурят.
Об'ект i методи дослiдження. Самицi лшп Wistar Hannover (40 самиць вагою 200-220 г) були отримаш з SPF розплщника ДП «Науковий центр превентивно'!' та регуляторно'' токсикологи, харчово'' та хiмiчно'' без-пеки iменi академта Л.1. Медведя, МОЗ Укра'ни» та роздтеш вiдповiдно до доз зета-циперметрину: 1
трупа - контроль (тваринам вводили дистильовану воду з емульгатором ОП-10 в еквiвалентних ктькос-тях), 2 трупа - 5 мг/кг маси тта, 3 трупа - 12,5 мг/кг маси тта, 4 група - 35 мг/кг маси тта, 5 група - 70 мг/кг маси тта. ^сля розподтення, самиц пройшли перiод а^матизаци в умовах вiварiю. Зета-ципер-метрин вводили перорально за допомогою мета-левого зонда з 6 дня ваптносл по 21 день лактацп вранц в один i той же час. Тварини утримувалися в стандартних умовах вiварiю при вiльному доступ! до води та корму. Експерименти з тваринами проводили вщповщно до вимог комiсií' по бюетищ ДП «Науковий центр превентивно' та регуляторно' токсикологГ'', харчово'' та хiмiчноí безпеки iменi акаде-мша Л.1. Медведя МОЗ Укра'ни». Експериментальн дослiдження було проведено з дотриманням вимог гуманного ставлення до пщдослщних тварин, регла-ментованих Законом Укра'ни «Про захист тварин вiд жорстокого поводження» (№ 3447-IV вiд 21.02.2006 р.) та бвропейською конвенцiю про захист хребетних тварин, як використовуються для дослiдних та iнших наукових цтей (Страсбург, 18.03.1986 р.).
Пкля народження щоденно до 60 дня шсля на-родження (ДПН) у нащадмв вiдмiчали ''х загальний стан; дослщжували прирiст маси тiла приплодiв (на 0, 1, 4 ДПН) та шдивщуальний прирiст маси тта щурят (в експозицшний перiод: на 5, 7, 11, 13, 17, 21 ДПН; та в тсляекспозицшний перюд: на 35, 45, 60 ДПН). Для оцшки фiзичного розвитку iз кожно'' до-слщжувано' групи було вобрано по 20 самщв i самиць. В рiзнi днi постнатального розвитку (з 1 по 35 ДПН) вивчали динамту вщлипання вушних раковин, появи первинного волосяного покриву, прорiзуван-ня рiзцiв, вiдкриття очей, опускання сiм'яникiв та вщ-кривання пiхви.
Статистичну обробку результалв виконували за допомогою 2-шау ANOVA.
Результати дослiдження та Тх обговорення. При
дослiдженнi фiзичного розвитку нащадкiв були вщ-мiченi наступш характернi особливостi.
Пiддослiднi та контрольш щурята народжувались на 20-22,5 добу. Серед приплодiв не спостерiгали мертвонароджених та щурят iз зовнiшнiми аномали ями розвитку.
Пiсля народження i до 4 ДПН оцiнювали розмiр приплоду, число живих та мертвих новонароджених, число особин рiзноí стал. Данi представленi у табл. 1.
Таблиця 1
Як видно з табл. 1. статеве стввщношення щурят в контрольнш та експериментальним групам вiдрiз-няеться: самцiв народжувалось бтьше нiж самиць. Цi данi узгоджуються з даними лiтератури. На 1 ДПН вiдмiчали випадки смертностi новонароджених щурят: по 1-й особин в контрольнш та вах експе-риментальних групах (контроль: 1$; та по в уах експериментальних групах). На 4 ДПН спостеркали смертшсть лише в групi 70 мг/кг. При оцшщ за-гально' кiлькостi живих новонароджених на 4 ДПН, вiдмiчали зниження кiлькостi особин на 2,3 % в грут 70 мг/кг. Проте ц дан вiрогiдно не вiдрiзнялись вiд контролю.
Дослщжували загальний прирiст маси приплодiв у перiод з 0 по 4 ДПН. Маса тта е найпоширешшим параметром вимiрювання для оцшки фiзичного розвитку [8]. В групах 5; 12,5 та 35 мг/кг не спостеркали змш дослщжуваного показника. У щурят групи 70 мг/кг вiдмiчали зниження приросту маси приплоду на 21,1 % у порiвняннi з даними контрольно' групи (контроль: 4,60±0,43; група 70 мг/кг: 3,63±0,19).
На 4 ДПН у вах приплодах залишали рiвну кть-кiсть самиць та самцiв щурят. З 5 по 60 ДПН оцшю-вали шдивщуальний прирiст маси тта щурят в пери од експозицп зета-циперметрином (з 5 по 21 ДПН) та в тсляекспозицшний перюд (з 21 по 60 ДПН). У самиць груп 5; 12,5 та 35 мг/кг не вiдмiчали змш до-слщжуваного показника в ус термши дослщження. У самиць групи 70 мг/кг спостеркали вiрогiдне зниження приросту маси тта на 10,9 % в порiвняннi з контролем ттьки в перюд з 5 по 21 ДПН (контроль: 29,98±0,83; група 70 мг/кг: 26,71±0,77). Данi представлен на рис. 1А.
У самцiв в групах 5 та 12,5 мг/кг прир^ маси тiла залишався без змiн протягом усього перюду досли дження в порiвняннi з контрольною групою. Тодi як у самщв груп 35 та 70 мг/кг вiдмiчали вiрогiдне зниження приросту маси тта в перюд з 5 по 21 ДПН на
Кмьккш показники виживання нащадтв щурiв контрольно! та експериментальних груп
Досл1джуван1 параметри Дози зета-циперметрину, мг/кг
0 5 12,5 35 70
Загальна к1льк1сть новонароджених 92(52^40?) 95(49^46?) 92(50^42?) 94(45^49?) 88(46^42?)
К1льк1сть живих нащадк1в на 1ДПН 91(52^,-39?) 94(48^46?) 91(49^42?) 93(44^49?) 87(45^42?)
1ндекс виживання на 1 ДПН, % 98,91 % 98,95 % 98,91 % 98,94 % 98,86 %
Ктьккть живих нащадк1в на 4ДПН 91(52^39?) 94(48^46?) 91(49^42?) 93(44^49?) 86(44^42?)
1ндекс виживання на 4 ДПН, % 98,91 % 98,95 % 98,91 % 98,94 % 97,73 %
Рис. 1. Приркт маси т1ла щурят в постнатальний перюд (5-60 ДПН). А - перюд експозицГГ зета-циперметрином (5-21 ДПН); Б - перюд вщсутносп експозицГГ зета-циперметрином (21-60 ДПН). Примггка: * - Р<0,05 пор1вняно з контролем; ** - Р<0,01 пор1вняно з контролем.
9,2 % та 12,3 %, вщповщно (контроль: 30,78±0,90; група 35 мг/кг: 27,95±0,78; група 70 мг/кг: 27,00±1,01) (рис. 1А). В перiод вщсутносл експозици зета-ципер-метрином не вiдмiчали змiн приросту маси тiла у самщв групи 35 мг/кг. як у самцiв групи 70 мг/ кг спостер^али не значне зниження цього показника, проте, ц данi не вiрогiдно не вiдрiзнялись вiд контролю (рис. 1Б).
липання вушних раковин (2-4 ДПН), появи первинно-го волосяного покриву (5-6 ДПН), прорiзування рiз-щв (6-9 ДПН), вiдкриття очей (13-14 ДПН), опускання ам'янимв (22-23 ДПН) та вщкривання пiхви (31-35 ДПН).
Аналiз динамiки фiзичного розвитку самиць та самщв щурят дозволив видiлити наступш характерн1 особливостi.
У самиць груп 5; Таблиця 2. 12,5 та 35 мг/кг та сам-
Середш значення термiнiв фiзичного розвитку нащадшв щурiв контрольно! та цiв груп 5 та 12,5 мг/кг
експериментальних груп не вiдмiчали затримку
розвитку в порiвняннi з даними контрольно! групи. У самиць групи 70 мг/кг спостеркали вщставання розвитку за показниками вщли-пання вушних раковин, прорiзування рiзцiв та вiдкривання шхви, що супроводжувалось по-довженням термЫв спостереження. У сам-цiв груп 35 та 70 мг/ кг спостер^али подо-вження термiнiв фiзич-ного розвитку за показниками вщлипання вушних раковин, прори зування рiзцiв, вщкрит-тя очей та опускання ам'янишв. Усереднен1 дaнi по показникам фiзичного розвитку у нащадмв обох статей предстaвленi в табл. 2.
Для пщтвердження вiдстaвaння розвитку нащадмв обох статей в групах 35 та 70 мг/кг ми ствставили вщсоток щурят цих груп з контролем i групами 5 та 12,5 мг/кг по термшам фiзичного розвитку.
При дослщженш динaмiки вiдлипaння вушних раковин вiдмiчaлaсь затримка у !х вiдлипaннi у самиць та самщв лише в дозi 70 мг/кг. На 2 ДПН у 85 % контрольних самиць вщбулося вщлипання вушних
Дослщжуваш параметри Дози зета-циперметрину, мг/кг
0 5 12,5 35 70
Самиц1
В1длипання вушних раковин, доба 2,15±0,08 2,10±0,07 2,25±0,10 2,30±0,11 2,65±0,11***
Поява волосяного покрову, доба 5,40±0,11 5,30±0,11 5,55±0,11 5,45±0,11 5,55±0,11
Прор1зування р1зц1в, доба 6,70±0,15 6,65±0,13 6,85±0,13 6,85±0,15 7,45±0,17***
В1дкриття очей, доба 13,85±0,08 13,80±0,09 13,90±0,07 13,85±0,08 13,85±0,08
Вщкривання п1хви, доба 32,65±0,21 32,85±0,18 32,95±0,18 33,15±0,20 34,00±0,18***
Самц1
Вщлипання вушних раковин, доба 2,05±0,05 2,05±0,05 2,20±0,09 2,25±0,10 2,65±0,15***
Поява волосяного покрову, доба 5,55±0,11 5,50±0,11 5,50±0,11 5,60±0,11 5,60±0,11
Прор1зування р1зц1в, доба 6,60±0,15 6,50±0,14 6,70±0,16 7,25±0,22* 7,90±0,22***
Вщкриття очей, доба 13,70±0,11 13,70±0,11 13,85±0,08 14,00±0,00** 14,00±0,00**
Опускання с1м'яник1в, доба 22,25±0,10 22,30±0,11 22,25±0,10 22,50±0,11 22,75±0,10***
з контролем.
Таким чином, змши шдивщуального приросту маси тiлa нащадшв вiдбувaлися в перiод експозици зета-циперметрином. В перюд вщсутносл надхо-дження тестово! субстанци зберiгaлaся тенденцiя до зниження приросту маси тта ттьки у сaмцiв щурiв.
Одночасно з дослщженням маси тiлa оцiнювaли так параметри фiзичного розвитку нaщaдкiв як: вщ-
раковин, тод! як у rpyni 70 мг/кг лише у 35 % тварин. Завершення TepMiHy вщлипання вушних раковин у самиць вiдмiчали на 3 ДПН (контроль: у 15 %; група 70 мг/кг: у 65 %) (рис. 2).
Рис. 2. Динамша вiдлипання вушних раковин у самиць та самщв щурят.
Рис. 3. Динамiка прорiзування рiзцiв у самиць та самщв щурят.
У самцiв на 2 ДПН у 95 % контрольних щурят вщ-булося вщлипання вушних раковин, тод! як у грут 70 мг/кг у 55 % самц!в. Завершення термшу вiдлипання вушних раковин у 5 % самщв контрольно!' групи спо-стерiгали на 3 ДПН, в грут 70 мг/кг на 3 ДПН вщми чали ïx вщлипання у 35 % щурят i ттьки на 4 ДПН у останшх 10 % самц!в (рис. 2).
При дослщженш появи первинного волосяного покрову у самиць та самц!в щурят вах експериментальних груп у порiвняннi з контрольною групою не вщмнали вфогщних змш у термшах.
У самиць групи 70 мг/кг та у самц!в груп 35 та 70 мг/кг вiдмiчали затримку у прорiзуваннi рiзцiв. Як видно з рис. 3, у самиць на 6 ДПН у 40 % контрольних щурят вiдмiчали прорiзування рiзцiв. Завершення термшу Ух прорiзування у самиць ще!' групи вщбулося на 8 ДПН. У самиць групи 70 мг/кг на 6 ДПН лише у 10 % тварин спостер^али прорiзування рiзцiв. Завершення термшу прор!зуван-ня у щурят ще!' групи вiдмiчали на 9 ДПН. Таким чином, прорiзування рiзцiв у самиць групи 70 мг/кг було подовжено на одну добу.
У сам^в на 6 ДПН у 50 % щурят контрольно!' групи вщбулося прорiзування р!з-
ц!в, тодi як в грут 35 мг/кг - у 25 % тварин, а в грут 70 мг/кг - ттьки у 10 % сам^в. Повне прорiзування р!з-ц!в у самц!в контрольно!' групи вiдмiчали на 8 ДПН. Як i у самиць, у самщв спостер^али затримку терми шву!'х прорвуванш на одну добу (група 35 мг/кг: 10 %; група 70 мг/кг: 30 %).
При дослщженш динамти вщкриття очей у самиць вах експериментальних груп у порiвняннi з контрольною групою не вiдмiчали вiрогiдно!' рiзницi у термшах. У сам^в спостерiгали вщставання термiнiв !'х вiдкриття в дозах 35 та 70 мг/кг. У контрольних сам^в вщкриття очей починалось на 13 ДПН i закшчувалось на 14 ДПН (13 ДПН: 30 %; 14 ДПН: 70 %). Тод! як в групах 35 та 70 мг/кг початок i завершення !'х вщкриття спостер^али ттьки на 14 ДПН.
До параметрiв фiзичного розвитку на-щадшв вщносять такий параметр як стате-ве дозрiвання. Для самиць це вщкривання пixви, для самц!в - опускання сiм'яникiв. При дослщженш термiнiв статевого дозр!-вання вiрогiднi змiни вiдмiчали у самиць та самщв тiльки в дозi 70 мг/кг.
У самиць контрольно!' групи та груп 5; 12,5 та 35 мг/кг початок вщкривання тхви вiдмiчали на 31 ДПН, тодi як в грут 70 мг/ кг ттьки на 33 ДПН. Завершення термшу вщкривання тхви у контрольно!' групи та груп 5; 12,5 та 35 мг/кг вiдмiчали на 34 ДПН. У самиць групи 70 мг/кг завершення термшу спостер^али на 35 ДПН.
У самщв на 22 ДПН у 75 % контрольних щурят вщбулося опускання ам'яниюв, тодi як в грут 70 мг/кг ттьки у 25 % самщв вiдмiчали !'х опускання. Даш представлен! на рис. 4.
Таким чином, вплив зета-циперметрину характеризуемся дозовою залежшстю: дози 5 мг/ кг та 12,5 мг/кг не викликають затримку Ф!зичного розвитку нащадшв. Тод! як д!я зета-циперметрину в дозах 35 мг/кг та 70 мг/кг впливае на !'х ф!зичний роз-виток. При вплив! зета-циперметрину вщм!чаеться статева чутливкть щурят: самц! були бтьш чутливи-ми до дм тестово!' субстанцп у пор!внянш з самицями. Затримка ф!зичного розвитку самц!в в дозах 35 та 70 мг/кг вщм!чалась за такими показниками: вщлипання вушних раковин, прор!зування р!зшв, в!дкриття
Рис. 4. Динамша статевого дозрiвання нащадкiв.
очей та опускання ам'янимв. Затримку фiзичного розвитку у самиць групи 70 мг/кг реестрували за параметрами вщлипання вушних раковин, прорiзуван-ня рiзцiв та вiдкривання шхви.
Аналiзуючи отриманi результати можна зробити наступш висновки.
1. Вплив зета-циперметрину в пре- i постнатальному перiодi носить дозозалежний характер та характеризуеться статевою чутливiстю щурят.
2. Зета-циперметрин в дозах 5 та 12,5 мг/кг не впливав на фiзичний розвиток самиць та самщв щурят.
3. При дм зета-ципеметрину у пре- i постнатальному перiодi в бтьш високих дозах (35 та 70 мг/кг) у щурят виникае затримка фiзичного розвитку.
Перспективи подальших дослiджень будуть по-лягати в подальших поглиблених дослщженнях по вивченню впливу пестицидiв на фiзичний розвиток нащадкiв.
Лiтература
1. Kim KH, Kabir E, Jahan SA. Exposure to pesticides and the associated human health effects. Science of the Total Environment. 2017;575:525-35.
2. Rappazzo KM, Warren JL, Meyer RE, Herring AH, Sanders AP, Brownstein NC, et al. Maternal residential exposure to agricultural pesticides and birth defects in a 2003 to 2005 North Carolina birth cohort. Birth Defects Research Part A: Clinical and Molecular Teratology. 2016;106(4):240-9.
3. Ding G, Cui C, Chen L, Gao Y, Zhou Y, Shi R, et al. Prenatal exposure to pyrethroid insecticides and birth outcomes in Rural Northern China. Journal of Exposure Science and Environmental Epidemiology. 2015;25(3):264.
4. Yvanov VP, Korolev VA, Chernousov MY. Praktyka yspolzovanyia ynsektytsydov y akarytsydov v selskokhoziaistvennom proyzvodstve Kurskoi oblasty y ykh vklad v formyrovanye vrozhdennbikh porokov razvytyia. Zdorove naselenyia y sreda obytanyia. 2005;9:9-12. [in Russian].
5. Dewailly E, Forde M, Robertson L, Kaddar N, Laouan SEA, Côté S, et al. Evaluation of pyrethroid exposures in pregnant women from 10 Caribbean countries. Environ. Int. 2014;63:201-6.
6. Madu EP. Teratogenic and embryotoxic effects of orally administered cypermethrin in pregnant albino rats. Journal of Toxicology and Environmental Health Sciences. 2015;7(7):60-7.
7. Falkner F. The physical development of children A Guide to Interpretation of Growth-charts and Development Assessments; and a Commentary on Contemporary and Future Problems. Pediatrics. 1962;29(3):448-66.
8. Ivanko OH, Patsera MV, Kyzyma NV, Krut OS, Shulha AO, Pidkova Via. Fizychnyi rozvytok dytyny: navchal'nyy posibnyk. Zaporizhzhya; 2013. 65 s. [in Ukrainian].
9. Gomes SM, Bernardi MM, Spinosa SH. Pyrethroid insecticides and pregnancy: effect on physical and behavioural development of rats. Veterinary and human toxicology. 1991;33(4):315-7.
10. Svingen T, Ramh0j L, Mandrup K, Christiansen S, Axelstad M, Vinggaard AM, et al. Effects on metabolic parameters in young rats born with low birth weight after exposure to a mixture of pesticides. Scientific reports. 2018;8(1):305.
11. Tkachenko VM, Komisova Tie. Fizychnyi rozvytok nashchadkiv-shchuriv, vynoshenykh v umovakh khronichnoi tiutiunovoi intoksykatsii yikh-nikh batkiv. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2017;2:246-51. [in Ukrainian].
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗЕТА-ЦИПЕРМЕТРИНУ В ПРЕ- ТА ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 НА Ф1ЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ЩУРЯТ
Рашшвська I. О., Корнута Н. О.
Резюме. Дослщжено фiзичний розвиток щурят, як в пре- та постнатальний перюд пщпадали пщ вплив зета-циперметрину. Самиц лшп Wistar Hannover були експоноваш зета-циперметрином в дозах 5, 12,5; 35; 70 мг/кг з 6-го дня ваптносп по 21-й день лактаци. Фiзичний розвиток нащадмв дослщжували з 0 по 60 день тсля народження. Отримаш дан свщчать, що вплив зета-циперметрину в пре- i постнатальному перюд1 носить дозозалежний характер та характеризуеться статевою чутливiстю. Зета-циперметрин в дозах 5 мг/кг та 12,5 мг/кг не впливав на фiзичний розвиток самщв та самиць щурят. Вплив зета-циперметрину в пре- i постнатальному перюдах в дозах 35 мг/кг та 70 мг/кг викликае затримку фiзичного розвитку нащадмв.
Ключовi слова: пестициди, синтетичш шретрощи, зета-циперметрин, постнатальний перюд, фiзичний розвиток.
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ЗЕТА-ЦИПЕРМЕТРИНА В ПРЕ- И ПОСТНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ НА ФИЗИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ КРЫСЯТ
Рашковская И. А., Корнута Н. А.
Резюме. Исследовано физическое развитие крысят, которые в пре- и постнатальный период подвергались воздействию зета-циперметрина. Самкам линии Wistar Hannover вводили перорально зета-циперметрин в дозах 5, 12,5; 35; 70 мг/кг с 6-го дня беременности по 21-й день лактации. Физическое развитие потомков исследовали с 0 по 60 день после рождения. Полученные данные свидетельствуют, что влияние зета-ципер-метрина в пре- и постнатальном периоде носит дозозависимый характер и характеризуется половой чувствительностью. Зета-циперметрин в дозах 5 мг/кг и 12,5 мг/кг не влиял на физическое развитие самцов и самок крысят. Влияние зета-циперметрина в пре- и постнатальном периодах в дозах 35 мг/кг и 70 мг/кг вызывает задержку физического развития потомков.
Ключевые слова: пестициды, синтетические пиретроиды, зета-циперметрин, постнатальный период, физическое развитие.
INVESTIGATION OF ZETA-CYPERMETHRIN INFLUENCE IN THE PRE- AND POSTNATAL PERIODS ON RAT PUPS PHYSICAL DEVELOPMENT Rashkivska I., Kornuta N.
Abstract. To date, in the whole world, in some of the children there is a disorder of physical development in the postnatal period. Among the causes of these disorders may be the influence of various physical, biological and chemical factors on the "mother-fetus" system. The influence of chemicals, in particular pesticides, causes the spe-
cific concern. It is known that some pesticides can overcome the transplacental barrier and have a detrimental effect on the development of the fetus. Physical development is one of the integrative indicators of the state of the organism, the biological maturity of all its systems. Physical development is understood as a complex of morphofunctional properties of an organism, due to the dynamic process of growth. Observations on its development in the postnatal period can reveal individual characteristics. These observations include the study of appearance, body weight, linear and volumetric dimensions during age-related changes, under the condition of optimal assimilation of nutrients and favourable environmental conditions. Under the influence of various negative factors on a developing organism, including pesticides, its physical development may be delayed and in the future it leads to the unpredictable consequences, in particular morphological and functional changes in the body. The influence of pesticides, on the physical development of the offspring, in particular synthetic pyrethroids, is not sufficiently investigated, which is why it is an urgent task of toxicology at the present stage. Our research was conducted at Wistar Hannover male and female rats, which were exposed in the pre- and postnatal period orally by zeta-cypermethrin at doses 5; 12.5; 35; 70 mg/ kg bw. The offspring physical development was investigated from 0 to 60 postnatal day. The obtained results show that the effect of zeta-cypermethrin in the pre- and postnatal period on male and female rats is dose-dependent and characterized by sexual sensitivity. The exposure with zeta-cypermethrin in pre- and postnatal periods at doses 5 mg/kg and 12.5 mg/kg did not affect on the physical development of male and female rats. The exposure with zeta-cypermethrin in pre- and postnatal periods at doses of 35 mg/kg and 70 mg/kg causes a retardation in the physical development of the offspring.
Key words: pesticides, synthetic pyrethroids, zeta-cypermethrin, postnatal period, physical development.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 11.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-95-99 УДК 615.9:616.15:615.099 Усенко Т. В.
ЦИТОХ1М1ЧНИЙ СТАТУС ЛЕЙКОЦИТ1В ПЕРИФЕРИЧНО'' КРОВ1 ЩУР1В WISTAR HANNOVER ЗА ВПЛИВУ СУЧАСНИХ ТРИАЗОЛЬНИХ ФУНГ1ЦИД1В
ДП «Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТ та х1м1чно! безпеки iMeHi Л.1. Медведя
Мшктерства охорони здоров'я УкраТни» (м. КиТв)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ДП «Науковий центр превентивно' токсиколог", харчово' та хiмiчно'' безпеки iменi академта Л.1. Медведя МОЗ Укра'ни» за темою «Наукове об^рунтування су-часних нормативних вимог до застосування пестици-дiв i агрохiмiкатiв: прогнозування вщдалених ефеклв дм (канцерогенно', мутагенно', тератогенно' активности репродуктивно' токсичносл, хрошчних шток-сикацш)» № державно' реестраци 0108и007458.
Вступ. Дослщження впливу пестицидiв на систему кровi посщае одне з провщних мкць при 'х ппешчнш регламентацп. Оцшка гематолопчних па-раметрiв е обов'язковою складовою токсиколопч-них дослщжень з виявлення потенцшних ризимв та об^рунтування безпечносл 'х використання для здоров'я людини.
Особливо' уваги в оцшц гематотоксичносл за-слуговують сучасн фунпциди - похщш триазолу, як сьогодш на загальному свпювому ринку е най-поширешшою групою (20,3%) серед усього спектру пестицидiв [1]. У результат проведеного огляду ли тератури було встановлено, що триазоли можуть по рiзному впливати на систему кровк викликати ане-м№ (етоксаконазол, епоксиконазол, дифеноконазол, метконазол, тебуконазол, трилконазол), лейкопешю (дифеноконазол), лейкоцитоз (ципроконазол, епоксиконазол, трилконазол, тетраконазол, тебуконазол, метконазол) та лiмфоцитоз (пенконазол, ципроконазол), тромбоцитоз (тебуконазол) та тромбоцитопе-шю (дифеноконазол, метконазол, трилконазол) та, нав^ь, аплазш мсткового мозку й апластичну ане-
м!ю (гексаконазол) [2]. Поряд з цим, дан дослiджень гематолопчних napaMeTpiB пiсля впливу коназолiв, що наведенi в офщшних документах регулюючих аrенцiй бвропи та США, рiзняться та все ще лишають-ся суперечливими. Тому можна шдсумувати, що на сьоrоднi мехашзми гематотоксично'' дм триазольних фунriцидiв вивчеш недостатньо.
Зriдно керiвних рекомендацiй тесту OECD 408 щодо дослiдження субхрошчно' перорально' токсич-ностi в 90-денному експериментi на rризунах, стандартна (обов'язкова) батарея гематолопчних тестiв поляке у визначеннi концентраци rемоrлобiну, ге-матокриту, кiлькостi еритроцитiв, тромбоцитiв, лей-коцитiв, лейкоцитарно' формули i протромбшового часу [3]. Американська спiльнота токсиколопв-пато-лоriв (Society of Toxicologic Pathologists, USA) подтяе всi методи мошторингу rематотоксичностi на два напрямки: основы (або рутинш), якi майже повною мiрою спiвпадають з вищеописаними пiдходами OECD, та спецiальнi (або проблемы), ям направлен! на дослiдження як периферично' кров! так i оргашв кровотворення з метою поглиблено'' оцшки змш та мехашзм!в токсично' дм х!м!чних речовин [4]. Одними з таких теслв в даному перелту е цитох!м!чн! до-слщження (ЦД).
ЦД дозволяють виявити морфо-функцюнальн! порушення на початкових етапах патолопчного про-цесу: це дае змогу використовувати цитох!м!чн! па-раметри лейкоцилв як високочутливий тест ранньо'' д!атостики токсичних зм!н. З 'х допомогою можна встановити перебудову метабол!зму в кл!тиш та на-буття нею невластивих 'й функц!й нав!ть тод!, коли
