CC BY
13О 100 200 300 400
Length, mm
Рис. 8. Магнитная индукция в воздушном зазоре синхронной машину с постоянными магнитами с тангенциально закрепленными магнитами
Индукция в воздушно зазоре увеличилась на 0,1 Тл вследствие меньшего воздушного зазора. Кривая индукции при этом имеет менее выраженную синусоидальную форму. Более выраженными стали провалы в кривой вследствие неравномерной проводимости воздушного зазора.
Синхронная машина с постоянными магнитами с радиальным расположением магнитов на роторе обладает более низкими пульсациями по сравнению с конструкцией с тангенциальным расположением магнитов, а также более высоким КПД и низкими массогабаритными показателями.
Список литературы
1. Альтман, А.Б. Постоянные магниты: справочник / А.Б. Альтман, А.Н. Герберг, П.А. Глады-шев. - М.: Энергия, 1980. - 488 с.
2. Осин, И. Л. Синхронные микродвигатели с постоянными магнитами / И. Л. Осин, В. П. Колесников, Ф. М. Юферов. - М.: Энергия, 1976. - 232 с.
3. Топорков, Д. М. Зубцовые пульсации момента в машинах с дробными обмотками и возбуждением от постоянных магнитов: дис. на соискание степени канд. техн. наук: 05.09.01 / Д. М. Топорков - Новосибирск, 2016. - 137 с.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ ЧИННИК1В ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ НА
БЕЗПЕКУ СУДНОПЛАВСТВА
Бичковський Ю.В.
старший викладач кафедри навггацИ i керування судном, Одеського нащонального морського унiверситету, капiтан далекого плавання ORCID ID: 0000-0003-1459-9029
RESEARCH ON THE INFLUENCE OF INDIVIDUAL HUMAN FACTORS ON THE SHIP'S SAFETY
Bychkovsky Yu.
Master mariner
Senior lecturer, Department of Navigation and ship handling, Odessa National Maritime University
Анотащя
Деяш аспекти морського професшного життя можуть стати причиною серйозних стресових ситуацш для моряшв, створюючи реакци, що ставлять тд загрозу !хне ф1зичне здоров'я, благополуччя, а також мо-ральний стан на робочому шсщ. Це однаковою м1рою вщноситься як до моряюв, що здшснюють тривал1 морсьш переходи, так 1 до тих, хто зайнятий у каботажному судноплавств1 або на суднах що курсують в межах внутршшх водних шляхов. Фактор стресу е одним серед основних <<1ндив1дуальних чиннишв люд-ського фактору». Стрес також вливае на стан здоров'я та створюе умови, при яких моряки стають вразли-вими до псих1чних захворювань. Експериментально доведено, що моряки страждають ввд психолопчних проблем бшьш шж представники шших професш. Тому заходи що спрямоваш на формування нових тд-ход1в у сфер1 морсько! освгги 1 розроблення нових метод1в щодо зниження ризишв та уникнення аваршних ситуацш, шляхом оптим1заци процеав навчання 1 тренування моряков в навчальних закладах 1 центрах шдготовки моряков, серед завдань, що мають високий ступень актуальности
Abstract
Certain aspects of professional life at sea can cause severe stress for seafarers, creating reactions that endanger their physical health and welfare as well as their workplace morale. However, this applies both to seafarers engaged in long sea voyages and to those who are engaged in coastal shipping or on ships on the inland waterways. Stress factor is one of the main "individual human factors". Stress also affects health and creates conditions under which seafarers become susceptible to mental disorders. It was experimentally proved that seafarers suffer from psychological problems more than representatives of other professions do. That is why the measures aimed at formulating new approaches in the sphere of maritime education and developing new methods for reducing risks and avoiding accidents by optimizing the processes of training and practicing seafarers in educational institutions and seafarers' training centers, among the tasks that have a high degree of relevance.
Ключовi слова: фактор стресу, людський елемент, безпека судноплавства.
Keywords: stress factor, human element, shipboard safety.
Постановка проблеми.
Робота на флот мае свою специф^ i вва-жаеться одшею з важких професш. Цьому сприяе щдвищений рiвень ввдповщальносп, виснажлива розумова дiяльнiсть, важка фiзична праця, умови реально! загрози для життя i здоров'я, ввдмова ввд багатьох складових психолопчного комфорту. Все це незмшно впливае на рiвень безпечно! експлуата-ци як судна так и судноплавства в цшому. Тому за-вдання, що потребуе виршення це щдвищення рiвню обiзнаностi щодо людського елементу серед моряшв та усввдомлення емоцшних проблем i стре-сового навантаження з яким доводиться стикатися морякам гад час роботи в морi i шляхи подолання наслiдкiв цих проблем.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш, в яких започатковане розв'язання оиисаиоТ проблеми, описання мевир1шеми\ рашше частин за-гальнот проблеми, котрш присвячуеться зазна-чена стаття.
Вивчення питань стресу в професшнш дiяль-ностi моряка та фаз загального адаптацiйного синдрому представлено у [1]. Розумшня сутносп реак-цiй на повсякденш стрес-фактори i надзвичайнi си-туацп, якi надають величезний вплив на рiвень життя i безпеку моряшв на борту судна у [2]. Су-часна методика оцшки рiвню безпеки судна i шляхи його тдвищення та оцiнка ризикiв, як елемент за-безпечення безпеки руху судна у [3-4]. До-слвдження впливу стресу на причини виникнення iнциденгiв на морi, стрес та його зв'язок !х з ба-гатьма вiдомими психологiчними факторами, по-кликаними тривалою iзоляцiею морякiв та специ-фiкою !х професiйноi дгяльносп а також порiвняль-ний аналiз рiвню стресу мiж моряками та пращвниками берегового сектору у [7-11]. Огляд лiтературних джерел за темою дослщження вказуе на той факт, що проблема стресу залишаеться актуальною на шляху забезпечення необхiдного рiвню безпеки судноплавства.
Формування цшей статтi (мета роботи).
Метою дано! роботи е визначення складових фактору стресу, дослщження особливостей впливу стресу на результати дгяльносп осiб як е членами екiпажу морських суден, а також порiвняльного аналiзу результапв отриманих в ходi опитування
щодо ступеню розумiння видiв стресу серед укра!н-ських морякiв та застосування ресурсiв щодо змен-шення юнуючого рiвню стресу пiд час здшснення рейсу.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Стрес, поряд iз захисною функцiею, може приводит i до пошкодження органiзму. Якщо у тварин слщом за мобiлiзацiею (фаза тривоги) настае мо-торна реакцiя, то у людини в сучасних умовах, без-посереднi поведiнковi реакцii по типу агреси або втечi, в б№шосл випадкiв вiдсутнi. Це веде до по-рушення регулювання внутрiшнiх оргашв i, наре-штi, до !х поразки. Вченi видiлили цiлий ряд так званих «психосоматичних» захворювань, яш стрес здатний викликати i посилювати (захворювання серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту та ш.) Яке саме захворювання виникне у людини, залежить ввд уразливостi окремих його оргашв (в оргашзм^ як в ланцюз^ рветься слабка ланка, хоча ва ланки однаково знаходяться тд навантаженням) [1].
Цiлком вiдомо, що для зниження впливу негативного стресу, рекомендовано збшьшувати частку позивного стресу в повсякденнш дiяльностi на борту судна. Дшсно, поняття «позитивний стрес» (eustress) означае «добрий стрес» (походить ввд грецького «ей» що означае добре). Не ва стимули стресу згубш. 1снуе велика кiлькiсть стимулiв, з якими кожна людина взаемодiе щодня, це: смiх, гу-мор; приемш сенсорнi стимули, краса навколо нас, чемшсть; приемнi умови роботи: температура, шум, декор, регулярш перерви, правильне пла-нування; чiтка робоча зона; запобтання вiдволiканню, вiзуальна гармонiя, та шше. «Позитивний стрес» дуже корисний. Деякi переваги нако-пичуються: вiн розрiджуе кров, видiляючи терапев-тичнi гормони; очищае отрути в кровц покращуе можливостi вирiшення проблем; щдвищуе ситу-ацiйну обiзнанiсть; покращуе мотивацш; сприяе кращiй гармонii' мiж членами команди; створюе краще робоче середовище; зменшуе психiчнi та фiзичнi розлади; забезпечуе довговiчнiсть.
За результатами опитування, приведеного на рисунку 1, встановлено стутнь розумiння «позитивного стресу» серед укра!нських морякiв.
ЧИ ВИКОРИСТОВУСТЕ ви позитивный СТРЕС В ПОВСЯКДЕНШЙ дгяльносп?
100 926
(86.2
^^ 80.8
I I
Щ 192
20-30 роив ------------------------
30-50 рокш —-
бшьш 50 POKIE
■Hi •'Так
Рисунок 1. Розумтня позивного впливу стресу серед укратських моряюв [5]
Отримаш результата можна вважати неза-дов1льними, так як менше 20% моряшв старшого поколшня вщповши ствердно на дане питання, в той час як серед молодого поколшня - трохи бшьше 7% тдтвердили розумшня 1 використання "позитивного стресу" в повсякденнш робота Це вказуе на один з багатьох невикористовуваних ресурс1в щодо виконання зменшення юнуючого стресу тд час ви-конання рейсу.
Сл1д також тдкреслити, що р1вень стресу може бути занадто малим, або занадто великим. За-надто малий стрес породжуе завдання або операцш яка мае низький прюритет; низький мотивацшний р1вень; виконуеться повторно без зворотного зв'язку. Коли стресу занадто мало, люди або члени ешпажу можуть: ставати самовдоволеними; не тдозрюють про стимул; низьке навантаження може попршити продуктивнють за 20-30 хвилин; моряки не вживають необхвдних заход1в безпеки. Люди реагують, а не передбачають.
Занадто великий стрес викликае завдання або операци яш: вище н1ж здатнють команди справ-лятися з ситуащею; це р1дко 1 «незнайоме» для команди; це прюритет 1 важливо; це виходить за меж! знань та досвщу члешв команди. Занадто багато стресу впливае на результати д1яльност1 людей та члешв ешпажу: створюеться тунельний з1р 1 фокус звужуеться; здатнють робити висновки про те, що вщбуваеться навколо судна зменшуеться; ситу-ацшна об1знашсть втрачаеться; не помггно те, що помггао людям, як зазнали меншого стресу; вини-кае плутанина; людина закрита для обговорення р1зних вар1анпв; часто реал1зуе перший розгля-нутий вар1ант; виконуються шстинктивш реакцп;
вдивщ повертаеться до минулого досвщу для аль-тернативи, що нагадуе ршення, знайдене для под1бно! проблеми в минулому; найкращу альтернативу можна не помггати; гшерактившсть по-ведшки; компульсивний розлад 1 близький до пашки; особливо в надзвичайних ситуашях, коли надходить суперечлива шформащя; розсше увагу; обмежуе концентрацш; переважае "групове мис-лення"; протягом тривалих стресових перюд1в команда перекладае свою мету ввд виршення проблем до досягнення консенсусу у сво!х ршеннях; координашя команди швидко попршуеться; члени команди працюють у «зош аварп».
Наряду з1 зб1льшенням площ1 сумарного стресу для стресу, пов'язаного 1з завданням (Рис. 2), дуже важливим для забезпечення загально! безпеки судноплавства е питання збереження власно! спро-можшсть людини справлятися з1 стресовим наван-таженням. Працюючи на судш, каштан не мае мож-ливостей для ввдбору моряшв з великим р1внем стресостшкосл. Тому, щд час виконання рейсу, дуже велике значення мае здатнють моряка тдтри-мувати свою стресостшшсть на максимальному р1вш протягом необхщного терм1ну. Для цього на сьогодшшнш день в1дом1 цший ряд способ1в, яш не вимагають присутносп спешального обладнання чи примщення. Однак використання цих способ1в допомагае моряку шдтримати свою стресостшшсть на максимальному р1вш протягом тривалого часу. Як украшсьш моряки розумшть щ способи, достат-ньо подивитися на таблицю 1, де зведеш ввдповщ на це питання.
Таблиця 1.
Засоби запобтання впливу стресу серед укранських моряшв (за результатом виконаних спостережень)
з/п Найменування способу % вiдповiдей
1 Не знаю 17,1
2 Сон 20,5
3 Ввдпочинок 29,4
4 Стлкування, вщволжання 32,8
5 Харчування 04,5
6 Заняття спортом 17,1
7 Зв№нення у мiсто 03,7
8 Читання книг 09,7
9 Перегляд фiльмiв 11,8
10 Розваги 04,7
11 Хобi 04,2
12 Медикаментозний 03,4
13 Аутотренiнг 09,7
14 Музика 08,1
15 Курiння 01,8
16 Гарячi напо! 02,4
17 Дихальна гiмнастика 01,8
18 Алкоголь 02,4
19 Водш процедури 00,5
З наведених даних видно, що шяко! серйозно! подготовки щодо опору високому р1вню стресу у украшських моряшв не вистачае. В цшому, вщповвд наближеш до юнуючих сьогодш прийом1в щодо зниження стресу, проте ввдсоток моряков, як1 згадали той чи шший фактор говорить про те, що широкого розумшня в цьому питанш немае. Пози-тивним е пльки один показник - це зниження шль-косп респондента, як вважають вживання алкоголю д1евим засобом боротьби з1 стресом. На
сьогодш вш дорiвнюe 2,4%, а це дуже хороша новина. Це сввдчить про те, що постшна боротьба з використанням алкоголю на морських суднах дае сво! результати.
Так1 результати опитування не викликають здивування, тому, що шд час паралельного опитування на запитання про вивчання фактору стресу, була отримана така картина (Рис. 2).
ЧИ ЗНАИОМИЛИ ВАЗ 3 ПОНЯТТЯМ "СТРЕС" У НАВЧАЛЪНОМУ ЗАКЛАД1 ЧИ ТЦПМ?
98.3
78.7 85.9 ^^
II I
20-30 роив
30-50 роив
■Hi "Так
бшып SO роив
Рисунок 2.
Результати опитування укратських моряюв о проходженш навчання за фактором стресу [5]
Приведет дат викликають занепокоення, з приводу того що достатня шльшсть курав трена-жерно! пiдготовки моряшв базуються на вимогах модельних курав 1МО, таких як 1.21 «Персональна безпека та сощальна ввдповвдальшсть» (Personal safety and Social Responsibilities), 1.39 «Лщерство та робота у складi команди» (Leadership and Teamwork) та 1.40 «Лидерство та навички керiв-ника» (Use of Leadership and managerial skills). У цих трьох модельних курсах 1МО прямо вказуеться на необхiднiсть вивчання iндивiдуальних факторiв
людського елементу пiд час навчання у тренажер-них центрах за напрямами: «Ресурси управлiння ро-ботою нав^ацшного мютка», «Ресурси управлiння роботою машинного вщдшення», «Ознайомлення морякiв з питаннями безпеки», тому в цьому пи-таннi е певнi прогалини якi вимагають конструк-тивних крошв.
Висновки.
Результати отриманi у ходi дослiдження яс-краво сввдчать про суш^ недолiки у плануваннi та
здшсненш шдготовки моряшв у морських навчаль-них закладах Укра!ни. Теж самий недолiк, було визначено тд час анкетування моряков та тд час опитування !х про вивчення цього фактору, протя-гом навчання у морських тренажерних центрах щдготовки. Тому, необхвдно зосередити увагу на щдвищент рiвню пiдготовки як ка^в плавскладу так i квалiфiкацil викладачiв, шляхом включения до програми шдготовки нових навчальних модулiв щодо вивчення iндивiдуальниx факторiв людського елементу.
Дшча система шдготовки моряшв в загальних рисах ввдповщае потребам судноплавно! галузi, але поряд з постiйним поновленням мiжнародниx ви-мог до забезпечення безпеки судноплавства, водно-час повиннi формуватися i новi вимоги до нав-чально-тренажерно! подготовки рядового i командного складу морських суден, тому повинш змшюватись i подходи до навчання, спектр пропо-нованих навчальних курав i програм.
Список лiтератури
1. Истомина О.А. Профессиональная психология моряка. Владивосток: Мор.ГУ им. адмирала Г.И. Невельского, 2006. - 83 с.
2. Caring for Seafarers' Mental Wellbeing. Г20171 The American club. [Online sourcel Avaiable at: https://www.american-club.com/files/files/seafar-ers_mental wellbeing russian.pdf.
3. Мельник О.М., Бичковський Ю.В. (2021) Сучасна методика ощнки рiвню безпеки судна та
шляхи його тдвищення. Розвиток транспорту № 2 (9).
4. Мельник О.М., Бичковський Ю.В. (2021) Оцшка ризишв як елемент забезпечення безпеки руху судна. Мiжнародна науково-практична конференция «Наука, освгта, суспiльство в умовах гло-балiзацп», 6 липня 2021 р.; тези доп. - С. 44-47.
5. Власш авторсьш дослiдження, виконанi автором публшацп протягом 2017-2020 рошв серед ек1паж1в суден з украшськими моряками.
6. Dik Gragory & Paul Shanahan (2010) The Human Element, A guide to human behaviour in the shipping industry.
7. Quick, J. C., Quick, J. D., Nelson, D. L., & Hur-rell, J. J. (1997), Preventative stress management in organizations. Washington, DC: American Psychological Association.
8. Dr. Martinez de Oses F. Xavier, Ventikos Niko-laos P. (2003) "A critical assessment of human element regarding maritime safety: issues of planning, policy and practice". https://pdfs.seman-ticscholar.org/57ee/74a3fdf168e1273ec891e0c47b90f 13cbb02.pdf
9. Harvey Catherine, Stanton Neville, Zheng Pengjun (2013) "Safety at sea: human factors aboard ship". Transportation research group, faculty of engineering and environment, University of Southampton
10. O.O. Oluseye 1, O.O. Ogunseye 2 "Human Factors as Determinants of Marine Accidents in Maritime Companies in Nigeria". Published 2016. Business Journal of maritime research.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЗАСМОДП БОЙОВО1 ЧАСТИНИ ГРАНАТИ РПГ 13 ЗАХИСНИМ ПРОТИКУМУЛЯТИВНИМ ЕКРАНОМ
Б^ик С.П.
Центральний науково-до^дний тститут озброення та вшськово'1 технжи Збройних Сил Укра'ти,
докторант, канд. техн. наук, с.н.с.
Миронов Я.А.
Центральний науково-до^дний тститут озброення та вшськово'1 технжи Збройних Сил Укра'ти,
старший науковий спiвробiтник Давидовський Л. С.
Центральний науково-до^дний тститут озброення та вшськово'1 технжи Збройних Сил Укра'ти,
старший науковий ствробтник, канд.техн.наук
Сливтський О.А.
Нацюнальний технiчний утверситет Укра'ти «Кш'вський полiтехнiчний тститут iменi 1горя
Сжорського», доцент кафедри, канд.техн.наук, доцент
INVESTIGATION OF THE RPG GRENADE WARHEAD INTERACTION WITH THE SLAT ARMOR
Bisyk S.
Central Research Institute of Weapons and Military Equipment of the Armed Forces of Ukraine, doctoral
student, candidate of technical sciences, senior research associate
Myronov Y.
Central Research Institute of Weapons and Military Equipment of the Armed Forces of Ukraine, senior
research Davydovskyi L.
Central Research Institute of Weapons and Military Equipment of the Armed Forces of Ukraine, senior
research, candidate of technical sciences
Slyvinskyy O.
Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, Docent of Department, candidate of technical sciences, Docent
