CC BY
16
УДК 330.564:330.59
ДОСЛ1ДЖЕННЯ впливу ФАКТОР1В ДИФЕРЕНЦ1АЦ|| НА РОЗПОД1Л ДОХОД1В НАСЕЛЕННЯ
®2018 СЕМЕНЧЕНКО А. В.
УДК 330.564:330.59
Семенченко А. В. Дослщження впливу факторiв диференщаци на розподiл доход1в населення
Мета cmammi полягае в дотджент впливу фактор'в диферен^ацИ на первинний та вторинний розпод'л доход'в населення та об(рунтуван-Hi перегляду цих фактор'т за стадiями розпод'лу доходiв. Автор вважае, що до перерахованих у роботi фактор'т необхiдно додати таю, що пов'язат 3i станом економ'ши у кран в цлому. Перехiд до со^ально-ринкових в'дносин веде до змн у трудовй, ф'тансово-кредитнш, правовш, швестицшнш, техшчшй, со^ально-побутовй сферах д'тльностi сусп'льства. Демонополiзацiя економки, розвиток рзних форм власностi приводить дозмшурозпод'шьчихв'дносинах. Загальна соцiально-економiчна ситуа^язначною мiрою визначае напрямокiсилудПшшихфактор'т, що впливають на розшарування пра^вниюв за р'внем доход'в. Досягнення поставленоi мети зумовило необхiднiсть виршення завдань, основними з яких е: досл'дження диферен^ацИ доходiв; визначення впливу фактор'ю диферен^ацИ на первинний на вторинний розпод'л доход'в населення; анал'в фактор'т диферен^ацИза стад'тми розпод'лу доход'>в. Ключов'! слова: фактори, диферен^а^я, доходи населення, розпод'л, стратифiкацiя. Рис.: 2. Табл.: 1. Б'бл.: 10.
Семенченко Алша Володими^вна - кандидат економiчних наук, викладач кафедри економ'ши та со^альних наук, Хармвський нацональний еконо-мiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харюв, 61166, Украна) E-mail: alya_semenchenko@ukr.net
УДК 330.564:330.59 Семенченко А. В. Исследование влияния факторов дифференциации на распределение доходов населения
Цель статьи заключается в исследовании влияния факторов дифференциации на первичное и вторичное распределение доходов и обосновании анализа этих факторов по стадиям распределения доходов. Автор считает, что к перечисленным в работе факторам необходимо добавить такие, которые связаны с состоянием экономики в стране в целом. Переход к социально-рыночным отношениям ведет к изменениям в трудовой, финансово-кредитной, правовой, инвестиционной, технической, социально-бытовой сферах деятельности общества. Демонополизация экономики, развитие различных форм собственности приводит к изменениям в распределительных отношениях. Общая социально-экономическая ситуация в значительной степени определяет направление и силу действия других факторов, влияющих на расслоение работников по уровню доходов. Достижение поставленной цели обусловило необходимость решения задач, основными из них являются: исследование дифференциации доходов; определение влияния факторов дифференциации на первичный на вторичный распределение доходов населения; анализ факторов дифференциации по стадиям распределения доходов.
Ключевые слова: факторы, дифференциация, доходы населения, распределение, стратификация. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 10.
Семенченко Алина Владимировна - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры экономики и социальных наук, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: alya_semenchenko@ukr.net
UDC 330.564:330.59
Semenchenko A. V. Researching the Influence of Factors of Differentiation on Distribution of Incomes of Population
The article is aimed at researching the impact of differentiation factors on both primary and secondary income distribution and substantiating of analyzing these factors by the stages of the income distribution. The author believes that the factors listed in the publication should be supplemented with those related to the condition of the country's economy as a whole. The transition to the socio-market relations leads to changes in labor, financial-credit, legal, investment, technical, socio-domestic spheres of activity of the society. Demonopolization of the economy, development of various forms of ownership leads to changes in the distributive relations. The general socioeconomic situation largely determines the direction and strength of other factors influencing the stratification of workers by income level. Achievement of the goal set has stipulated the necessity to solve some problems, the main ones are: studying of the income differentiation; determination of influence of factors of differentiation on the primary on secondary distribution of the incomes of population; analyzing of the factors of differentiation by the stages of the income distribution.
Keywords: factors, differentiation, incomes of the population, distribution,
stratification.
Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 10.
Semenchenko Alina V. - PhD (Economics), Lecturer of the Department of Economics and Social Sciences, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: alya_semenchenko@ukr.net
Переход укра!'нсько! економжи до ринкових в1д-носин спричинив pi3Ky сощальну диференща-цш сусшльства. Часто непередбачуваш пере-х^дш процеси до ринково! економжи, як в^бувають-ся в Укра'М, вимагають вивчення стану та перспектив розвитку сощально!' диференщаци та запровадження науково обгрунтованих заходiв щодо и регулювання.
Питання проблем диференщаци доходiв населення в Укра'М та за ii межами, особливостей форму-вання, регулювання доходiв у перех^них економжах активно функщонують та досл^джуються в економiч-нш лиературь Цю проблему вивчали та вивчають таш
украшсьй та зарyбiжнi вчеш, як Е. де Сото, Б. Далла-го, Г. Абадинскита, Д. Богиня, В. Колот, А. Баланда [1], Н. Абакумова [2], В. Мандибура [5], А. Булатова [7].
Мета статт полягае в дотдженш впливу фак-торiв диференщаци на первинний на вторинний роз-подки доходiв населення та обгрунтуванш перегляду факторiв диференщаци за стадiями розподку доходiв.
Для вивчення та визначення ефективних ва-желiв регулювання стратифжацц доходiв населення необх^дно визначити фактори, що впливають на це явище. Украшсью вчеш [1, с. 91] наводять таи фактори сощально! стратифжацц сусшльства: розходжен-
<
о
1= <
=п _а
<С
о
о <
< о_
ня в iндивiдуaльних здiбностях; початковий добробут домогосподарств i iхнi iнвестицiйнi можливосп; ди-ференцiацiя в оплатi квалiфiкованоI та неквалiфiко-вано! працi; демографiчнi особливостi та мобiльнiсть домогосподарств; розвинешсть системи соцiального захисту; попит на квалiфiковану працю; нерiвнiсть мiж мкьким i с1льським населенням.
Ураховуючи соцiально-економiчнi особливостi кра1н перехiдного перiоду, до вищеперерахо-ваних додають ще низку факторiв: приватиза-цiя пiдприeмств; лiбералiзацiя щн, заробiтноI плати, торгiвлi та ринку; лiбералiзацiя фiнансових ринкiв; заробкки в тiньовiй економiцi; податкова реформа; реформа системи сощального захисту; нерiвнiсть в оплатi працi по галузях i регiонах; поширення бедность Автор вважае, що такий перелк факторiв не-достатньо повний. Дослкжуючи фактори впливу на розмiр та вкмшносп в доходах населення, Н. М. Абакумова та Р. Я. Подовалова здшснили таке групуван-ня [2]: 1) соцiально-полiтичнi; 2) сощально-демогра-фiчнi (стать, вiк, витривалкть, наявнiсть таланту i здiбностей); 3) сощально-професшш (професiя, спе-цiальнiсть, освгга, квалiфiкацiя, досвiд i т. п.); 4) со-цiально-статуснi (зайнятий чи незайнятий суспкь-но корисною дiяльнiстю; дитина, учень, найманий робiтник, господар власносй, пiдприемець, фермер, вiльний художник, пенсюнер, iнвалiд i т. п.); 5) сощ-ально-економiчнi (рiд занять чи дiяльностi, вид ви-робництва, умови пращ та ш.). На вiдмiну вiд попере-дньо1, наведена класифiкацiя факторiв, що впливають на диференщащю доходiв, мае соцiальний характер. Це можна пояснити зв'язком уск факторiв iз сощаль-ною полiтикою, соцiальною орiентацiею сусп1льства та окремих соцiумiв.
Сьогоднi оплата працi залишаеться основним джерелом доходу бкьшо!' частини населення (табл. 1), тому необх^дно окремо розглянути мехашзм i факто-
ри 'А диференцiацiI. Такий мехашзм, що дiе в умовах планово! економки, описали М. 6. Рабкша та Н. М. Рь машевська [3, с. 267].
У сучасних умовах механiзм розпод1лу заробгг-но! плати в основному змiнився мало, адже в ринко-вiй економщ, як i у плановiй, кнують тi ж регулятори розпод1льчих вкносин: мiнiмальна та середня заро-бггна плата.
3 переходом до ринкових вкносин з'явилися новi фактори, що впливають на оплату пращ, а деяк фактори втратили свое значення, тому необмд-но розглянути розподк оплати пращ, враховуючи зга-данi фактори. На нашу думку, вплив факторiв на диференщащю грошових доходiв населення доцiльно роз-глядати за стадiями розпод1лу доходiв. Структурно вплив факторiв на диференцiацiю грошових доходiв населення можна представити таким чином (рис. 1).
На першому рiвнi розподiлу створеного продукту ведбуваеться первинний розподiл доходiв за факторами виробництва - на оплату пращ, дохк вк власностi (дивiденди, высотки, рента), дохiд вiд шд-приемницько!' дiяльностi (прибуток, змiшаний дохiд). На цьому рiвнi основними факторами, що впливають на розподк доходiв, е: макроекономiчнi (сощально-полiтичнi), iнституцiональнi (ршень розвитку шсти-тутiв, що забезпечують дшльшсть всiеi економiчноi системи), соцiально-економiчнi (ВВП, цiни, рiвень безробiття, доходи, витрати), сощально-статусш (власник, пiдприемець, пращвник).
Спочатку вiдбуваеться процес розподiлу вск працiвникiв за категорiями працi, який, у термшах теори ймовiрностi, носить нормальний характер. На розподк населення за якктю пращ дшть таи фактори: розходження в шдивкуальних здiбностях, схильностях, перевагах, наявностi таланту; сощально-професшш (освгга, професiя, спецiальнiсть, рь вень кв^фжацц, досвiд i т. ш.); демографiчнi (стать,
<
О
<
2 ш
Таблиця 1
Динамiка доходiв населення УкраУни у 2012-2017 рр.
Показник Р1к
2012 2013 2014 2015 2016 2017
Доходи - всього, % 106,2 123,1 113,6 111,1 105,3 106,4
Заробта плата 102,6 125,7 115,9 112,1 104,0 107,6
Прибуток та змшаний доход 100,1 124,2 124,1 106,1 107,9 109,0
Доходи вщ власносл, одержанi 122,6 164,4 100,3 109,7 103,3 105,6
Соцiальна допомога та iншi одержанi поточнi трансферти 111,2 116,2 109,4 112,3 106,0 107,2
у тому числк
- соцiальна допомога; 111,0 116,5 110,8 114,2 107,4 102,5
- iншi одержанi поточнi трансферти; 124,9 99,8 97,9 81,4 107,4 109,2
- соцальш трансферти в натурi 108,3 120,2 109,7 116,8 103,5 104,8
- Софально-пол™чы Соцiально-економiчнi
1нституцюнальы Соцiально-статуснi
Розподт населения за якктю прац
V.
через
Перерозподт доход1в
Розподт населения за розм1рами зароб1тноТ прац
/
Розходження в ¡ндивщуальних зд1бностях (схильностях, перевагах, наявносп таланту та ¡н.). Соц1ально-професшш характеристики
(освiта, професiя, спе^альнкть, рiвень квалiфiкацií, досвiд i т. ¡н.). Демограф1чш характеристики (стать, вк, витривалiсть, стан здоров'я i т. ¡н.). Фактори, що пов'язаш з прикладанням прац (сфера зайнятостi, вид виробництва, умови працi та ¡н.). Соц1ально-психолог1чт фактори (впевнен\сть у сво)'х силах, моб\льн\сть псих\ки, особливост\ само\дентиф\кац\1 та розум\ння норм моральност\)
Перерозподт доходiв
Вторинний розподт доход1в
через
Соц1ально-економ1чш фактори
(фiскальна полiтика, бюджетна полiтика, соцiальна полiтика держави). Соц1ально-демограф1чш фактори (вiк домогосподарства, демографiчне наван-таження на працездатне населення (сумарне, з д^ьми та особами пенсшного вiку).
Економ1ко-демограф1чш фактори
(економiчне навантаження на зайняте населення).
Соц1ально-географ1чт фактори
(природно-кл\матичн\ особливост\ м\сця проживання, щ\льн\сть \ характер розселення, нац\ональн\ особливост\)
Рис. 1. Вплив фаю^в диференщацп на первинний та вторинний розподши доходiв населення
вiк, витривалiсть, стан здоров'я i т. iн.); фактори, що пов'язаш з прикладанням працi (сфера зайнятосп, вид виробництва, умови пращ та ш.).
При переходi вiд якостi працi до категорiй за-робiтноi плати форма розподку змшюеться, осккьки формування заробiтноi плати належить до мультипль кативних процесiв. Численш фактори, що визначають якiсть пращ, дготь таким чином, що поява кожного нового посилюе ефект попереднього. Наприклад, освгга та досвiд пращвника, квалiфiкацiя й особливi умови пращ. У цьому випадку при переходi до вищо! категори якостi пращ абсолютний приркт заробiтноi
плати залежить вк вже досягнутого рiвня i вкбува-еться в геометричнiй прогреси. Далi пiд дiею випадко-вих причин, що не мають вкношення до квалiфiкацii (i вiдображаеться в надбавках, доплатах, премшх i т. ш.), утворюеться безперервний розподк працiвникiв за розмiром нараховано1 заробiтноi плати.
Таким чином, розподк доходiв вкбуваеться пiд впливом двох груп факторк: основних (вк-носно стiйких) i постiйних (якiсть працi), та другорядних, що стосуються ткьки окремого випадку (випадковi обставини). У цкому, розподiл заробк-
но! плати е поеднанням закономiрноi диференцiацГi оплати працi з випадковою варiацiею.
На наступному рiвнi вiдбуваеться перерозпо-д1л отриманих доходiв через систему збору подат-кiв з юридичних та фiзичних осiб, сплати внеск1в до фондiв соцiального страхування, сощальних виплат, дотацiй, субсидiй населенню, перерозподГлу доходiв усерединi домогосподарств i формування шдив1ду-ального розпод1лу доходiв населення. Вш формуеться пiд впливом соцiально-економiчних (фiскальна пол1-тика, бюджетна полiтика, соцiальна полiтика держа-ви), соцiально-демографiчних (в1к домогосподарства, демографiчне навантаження на працездатне населення (сумарне, з диъми та особами пенсшного вшу), економiко-демографiчних (економiчне навантаження незайнятого населення на зайняте), сощально-гео-графiчних (природно-кл1матичн1 особливостi мiсця проживання, щiльнiсть i характер розселення, нащо-нальнi особливост1) та iнших факторiв [4].
Грошовi доходи проходять такi стадГ! процесу вГдтворення, як утворення, первинний розпо-д1л, перерозпод1л, формування кiнцевих дохо-д1в, використання наявних доходiв для фшансування кiнцевого споживання та заощадження. Цi стадГ! до-слiджуються на макроекономiчному рiвнi, а характеристики обсяпв та структури доходiв на кожнГй стадГ! будуть характеризувати рiзнi сторони економ1чно! поведiнки домогосподарств: утворення доходiв, формування кшцевих доходiв (податковi та iншi сплати), використання кшцевих доходiв на споживання та на-копичення. На стадГ! утворення та розподiлу первин-них доходiв доходи домашн1х господарств - це, перш за все, оплата пращ найманих пращвнишв, змшаний дох1д домашнiх господарств вiд власно! виробни-чо! дiяльностi та доходи в1д власностi. Усi цi доходи виплачуються домашшм господарствам iз додано! вартосп, створено! в процесi виробництва. На еташ вторинного розпод1лу доходiв первинш доходи домогосподарств перетворюються в наявний дох1д за рахунок отримання трансферта та сплати податкiв. Стадiя перерозподiлу доходiв у натурi та використання скоректованого наявного доходу в натурi перед-бачае взаемодго державних установ i некомерцiйних оргашзацш, що обслуговують населення [5].
До перерахованих факторiв необхiдно додати таи, що пов'язаш зi станом економши у кра!нi в щ-лому. Переход до соцiально-ринкових вiдносин веде до змш у трудовiй, фшансово-кредитнш, правовiй, iнвестицiйнiй, технiчнiй, соцiально-побутовiй сферах дiяльностi суспiльства. Демонополiзацiя економiки, розвиток рiзних форм власностi приводить до змш у розпод1льчих вiдносинах. Загальна сощально-еконо-мiчна ситуацiя значною мiрою визначае напрямок та силу дГ! iнших факторiв, що впливають на розшару-вання працiвникiв за рiвнем доходiв [6, с. 27].
На думку укра!нських учених-економiстiв, для трансформацГйно! економiки Укра!ни регулюван-ня доходiв населення на основi концепцГ! СНР мае важливе значення. Проте сучасний стан шформацш-но-статистично! бази СНР не дозволяе побудувати основш рахунки i дезагрегувати зведенi по сектору населення показники. У сучасному суспiльствi без на-укових знань реально! сощально! структури, характеру розпод1лу цiнностей мiж рiзними групами та сту-пеня нерiвностi мiж ними неможливо зрозумiти, як функцiонуе та розвиваеться суспГльство. Сукупнiсть знань, як1 характеризують саме цi аспекти сощально-го життя, вiдноситься сучасними вченими до теорГ! соцiально'! стратифкацГ!.
Сощологи по-р1зному п1дходять до тлумачен-ня поняття «середнiй клас», використовуючи неоднаков! параметри для його видiлення. Як правило, таю параметри як «середнГй рiвень до-ход1в», «усвiдомлення себе як представника саме се-реднього класу» е занадто нечiткими г однобокими.
Очевидно, мае сенс пошук Гнтегрального параметра оц1нки приналежност1 до середнього класу [7].
¡дентифкащя середнього класу одночасно за середшм р1внем доход1в, вищою осв1тою та високим сощальним статусом дае досить низьку цифру - 10% населення кра!ни (рис. 2).
1 - населення, чие мт^ально-майнове становище вщповщае трактуванню середнього класу в УкраТн (приблизно 35%);
2 - населення з високим професмно-осв™м статусом (близько 40%);
3 - населення, яке щентиф^е себе iз середнiм класом (близько 45%);
4 - населення, що вщповщае практично вам крилям середнього класу, тобто утворюе його «ядро» (приблизно 10%).
Рис. 2. Склад середшх верств населення за 2017 р.
Приналежшсть до середнього класу в сучаснГй Укра'М з певними обмеженнями визначаеться за такими ознаками: середш доходи, власшсть (передус1м на нерухом1сть - житло, землю, засоби виробництва), високий р1вень професшно-освиньо! п1дготовки та високий сощальний статус, 1дентиф1кац1я себе як представника середнього класу. Серед характерних
ознак середнього класу - наявшсть у його представ-никiв певних матерiальних цiнностей: приватний будинок або велика квартира, машина, вкеотехнка, побутовi прилади довготривалого вжитку, сучас-нi мебл^ можливiсть раз на рiк вкпочивати всiею сiм'ею; можливiсть отримання яккно! освiти тощо. Якщо 70% новостворених амей за 10 рокiв досягають таких стандартк, то це означае, що в краШ створене шдгрунтя для формування середнього класу [8].
Вумовах сьогодення iснуе велике розмайтя сощ-
альних структур, що дае шдстави для розгляду
та видкення двох варiантiв: суспiльства, в яко-му основним шаром населення е середнш клас, i сощ-ально поляризованого суспкьства, яке мае двi голов-нi соцiальнi групи - багат та бiднi (перше - це евро-пейське суспкьство, а друге - латиноамериканське).
У сучаснш УкраШ мають мiсце такi принципи сощального розвитку, як прагнення побудувати де-мократичну державу iз сощально орiентованою рин-ковою економiкою, яке передбачае формування та розвиток вкповкно! соцшльно! структури, велико: диференцiацii в доходах населення i численного середнього класу [9, с. 157].
Вкомо, що сощальна поляризацiя може спрос-тувати розвиток демократичних засад державного устрою, побудову сощально орiентованоI економки, становлення Украши як стабiльноI мiцноi держави, оскiльки потужними ц наслiдками е:
1) безконтрольнiсть д1й владних структур усiх рiвнiв тод1, коли влада представляе iнтереси в1дпо-в1дних верств населення - сощальна поляризацш обов'язково призводить до того, що в законодавчш та виконавчш владi дом1нують представники або ол1-гархiв, або 61дних;
2) масштабна бкнкть;
3) зосередження капiталiв ! влади у в1дносно нечисленних колах - в1дпов1дно результатами еко-номкного зростання користуеться вельми обмежена частка населення, а економкний спад призводить до значного попршення матерiального становища чис-ленних верств;
4) попршення становища щодо питань корупци -неминуче пришвидшення процесу первинного нако-пичення кашталу не могло здшснюватись 1ншим шляхом, кр1м розподку колишньо! державноi власностi п1д контролем чиновникк [10].
ВИСНОВКИ
Таким чином, стратифкацш населення за рiвнем доходк складаеться п1д дiею макроекономiчних фак-тор1в. Якщо в розвинутих державах велике значення мають шдивкуальш фактори, коли 61льш1сть населення мае однаков! стартовi можливост1 отримання доходк, то в нашш державi значну роль вкдграють макроекономiчнi, коли кнують значнi структурн1 дис-пропорци в економщ та значно обмежений доступ
бкьшост населення до економ1чних факторк вироб-ництва, тобто до можливост отримання доход1в.
Головною складовою громадянського суспкьства е потужний i численний середн1й клас, який ви-ступае основою сощально'1 стабкьност в сучасному св1т1. Середн1й клас формуе державний та мкцев1 бю-джети, оск1льки виступае основним платником подат-к1в. В1н визначае споживчу поведшку населення i вну-тршнш ринок кра'ши, через накопичення та участь у ркномаштних системах страхування забезпечуе квес-тиц1йний потенц1ал, завдяки дом1нуванню в громад-ських i пол1тичних орган1зац1ях визначае повед1нку електорату i значною м1рою формуе моральш стандар-ти сусп1льства, шляхом учасп у виборчому процей ви-конуе функцц нос1я демократЦ та пол1тичних свобод.
Тобто, можемо зробити висновок, що наявшсть сформованого середнього класу е головною ознакою демократично! держави з ринковою економкою та розвиненим сучасним суспкьством. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Баланда А. Л. Диферен^афя населення Украши за piBHeM доходiв та и вплив на соцiальну напругу. ВсникБер-дянського yHiBepcumemy менеджменту i бзнесу. 2008. № 4. С. 91-95.
2. Абакумова Н. М., Подовалова Р. Я. Политика доходов и заработной платы : учеб. пособие. М. : Инфра-М, 2002. 224 с.
3. Рабкина Н. Е., Римашевская Н. М. Основы дифференциации заработной платы и доходов населения. М. : Экономика, 2002. 288 с.
4. Мастерство eкономiчного розвитку i тоpгiвлi УкраТни. URL: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
5. Мандибура В. О. Рiвeнь життя населення УкраТни та проблеми реформування мeханiзмiв його регулювання. КиТв : Вища школа, 2008. 165 с.
6. Новков В. М. Формування i прогнозування доходiв населення. Украна: аспекти npat[i. 2002. № 3. С. 25-29.
7. Булатова А. С. Свтова економ^а : пщручник. М. : Економiст, 2004. 366 с.
8. Сутшсть та стратепчш пpiоpитeти дeтiнiзацiТ укра-ТнськоТ eкономiки. URL: http://old.niss.gov.ua/book/tyn_ ekon/10.htm
9. Гончарова С. Ю., Семенченко А. В. Концеп^я
стpатифiкацiТ в умовах трансформацГТ украТнського суспiль-ства. ВсникНТУ«ХП1». 2014. № 45. С. 157-163.
10. Кролевець О. А. Державне регулювання доходГв населення в контексл формування середнього класу : авто-реф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03. Донецьк, 2010. 20 с.
REFERENCES
Abakumova, N. M., and Podovalova, R. Ya. Politika dok-hodov i zarabotnoy platy [The policy of income and wages]. Moscow: Infra-M, 2002.
Balanda, A. L. "Dyferentsiatsiia naselennia Ukrainy za riv-nem dokhodiv ta yii vplyv na sotsialnu napruhu" [Differentiation of the population of Ukraine by the level of incomes and its influence on social tension]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, no. 4 (2008): 91-95.
Bulatova, A. S. Svitova ekonomika [World economy]. Moscow: Ekonomist, 2004.
Honcharova, S. Yu., and Semenchenko, A. V. "Kontseptsiia stratyfikatsii v umovakh transformatsii ukrainskoho suspilstva" [The concept of stratification in the conditions of the transformation of Ukrainian society]. Visnyk NTU «KhPI», no. 45 (2014): 157-163.
Krolevets, O. A. "Derzhavne rehuliuvannia dokhodiv nas-elennia v konteksti formuvannia serednyoho klasu" [State regulation of incomes in the context of the formation of the middle class]: avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.03, 2010.
Mandybura, V. O. Riven zhyttia naselennia Ukrainy ta prob-lemy reformuvannia mekhanizmiv yoho rehuliuvannia [The level of life of the population of Ukraine and the problems of reforming its regulation mechanisms]. Kyiv: Vyshcha shkola, 2008.
Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
Novikov, V. M. "Formuvannia i prohnozuvannia dokhodiv naselennia" [Forming and forecasting incomes of the population]. Ukraina: aspekty pratsi, no. 3 (2002): 25-29.
Rabkina, N. Ye., and Rimashevskaya, N. M. Osnovy differ-entsiatsiizarabotnoyplatyidokhodovnaseleniya [Fundamentals of differentiation of wages and incomes of the population]. Moscow: Ekonomika, 2002.
"Sutnist ta stratehichni priorytety detinizatsii ukrainskoi ekonomiky" [The essence and strategic priorities of the shadow economy of the Ukrainian economy]. http://old.niss.gov.ua/ book/tyn_ekon/10.htm
УДК 323.3(477)
ПОЛ1ТИКА Ф0РМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ: СУТЖСТЬ, ОКЛАДОВ! ТА ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ В УКРА1Н1
©2018
1ГНАТЕНКО Т. С.
УДК 323.3(4771
1гнатенко Т. С. Пол^ика формування середнього класу: сутшсть, c^aAOBi та прюритетш напрями в УкраТш
Метою cmammi е формулювання сутностi полтики формування середнього класу та окреслення ii прюритетних напрямiв в УкраЫ. Визначення передумов, необхiдних для формування i розвитку середнього класу, дало можливсть зробити припущення про синтезований характер полтики формування середнього класу, яка поеднуе в соб'> (як тдсистеми) полтику доход'в, полтику зайнятостi, полтику тдтримки тдприемництва, полтику формування класу власниюв та гумантарну полтику. Розроблено алгоритм виршення проблеми низькоi частки середнього класу в укранському сусп'шьстви Окреслено прюритетш напрями полтики формування середнього класу в УкраМ, як спрямован на створення необ-юдних економiчних, со^альних i правових умов i гарантш для зб'шьшення частки u^iei софльно! групи в укранському сустльстви Перспективою подальших дослiджень у даному напрямi е розроблення стратеги формування середнього класу.
Ключов'! слова: середнш клас, критери 'дентифшацИ, доходи, зайняткть, властсть, полтика формування середнього класу. Рис.: 2. Ббл.: 9.
1гнатенко Тетяна Сергпвна - астрантка, Ушверситет банювсько'1 справи (вул. Андривська, 1, Ки1в, 04070, Украна) E-mail: mail.pismo2017@gmail.com
УДК 323.3(477)
Игнатенко Т. С. Политика формирования среднего класса: сущность, составляющие и приоритетные направления в Украине
Целью статьи является формулировка сущности политики формирования среднего класса и определение её приоритетных направлений в Украине. Определение предпосылок, необходимых для формирования и развития среднего класса, позволило сделать предположение о синтезированном характере политики формирования среднего класса, которая сочетает в себе (в качестве подсистем) политику доходов, политику занятости, политику поддержки предпринимательства, политику формирования класса собственников и гуманитарную политику. Разработан алгоритм решения проблемы низкой доли среднего класса в украинском обществе. Определены приоритетные направления политики формирования среднего класса в Украине, направленные на создание необходимых экономических, социальных и правовых условий и гарантий для увеличения доли этой социальной группы в украинском обществе. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является разработка стратегии формирования среднего класса. Ключевые слова: средний класс, критерии идентификации, доходы, занятость, собственность, политика формирования среднего класса. Рис.: 2. Библ.: 9.
Игнатенко Татьяна Сергеевна - аспирантка, Университет банковского дела (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) E-mail: mail.pismo2017@gmail.com
UDC 323.3(477)
Ihnatenko T. S. The Policy of Formation of the Middle Class: Essence, Components, and Priority Directions in Ukraine
The article is aimed at formulating the essence of policy of formation of the middle class and defining its priority directions in Ukraine. The determination of prerequisites for the formation and development of the middle class made it possible to make an assumption about the synthesized nature of the policy of formation of the middle class, which combines (as its subsystems) the income policy, employment policy, entrepreneurship support policy, policy of formation of proprietary class, and humanitarian policy. The algorithm of solving the problem of low share of the middle class in Ukrainian society has been developed. The priority directions of the policy of formation of the middle class in Ukraine, directed on creation of necessary economic, social and legal conditions and guarantees for increase of a share of this social group in the Ukrainian society are defined. Prospect for further research in this direction is development of a strategy for the formation of the middle class. Keywords: middle class, identification criteria, incomes, employment, property, policy of formation of the middle class. Fig.: 2. Bibl.: 9.
Ihnatenko Tetiana S. - Postgraduate Student, University of Banking (1 An-driivska Str, Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: mail.pismo2017@gmail.com
