принципи та функцп управлшня СПП е основою управлшня i сукупнiстю те-оретичних знань, яю дають змогу синтезувати методи, модет, iнструменти управлiння СПП. Модель управлшня СПП дае змогу структуризувати процес прийняття ршень, приймати бшьш зважен стратегiчнi ршення, надати реко-мендацiï щодо пiдвищення ефективност використання СПП.
Л1тература
1. Юбук Т.М. Методичне упорядкування управлшня стратепчним потенщалом тд-приемства / Т.М. Юбук // Економ1чний проспр. - 2009. - № 23/2. - С. 194-203.
2. Юбук Т.М. Пщпорядковашсть елеменпв стратепчного потенщалу тдприемства / Т.М. Юбук // Регюнальш аспекти розвитку в умовах европейського вибору : матер. II М1жнар. наук.-практ. конф., 19-21 вересня 2010 р. - Омферополь : Вид. центр Кримського ш-ту б1зне-су, 2010. - С. 108-113.
3. Пробо1'в О. Алгоритм ошташзаци стратепчного потенщалу акцюнерних товариств / О. Пробо1'в // Вюник Кшвського нацюнального торговельно-економ1чного ушверситету. - К. : Вид-во КНТЕУ. - 2009. - № 2. - С. 35-41.
4. Чичун В.А. Концептуальш основи стратепчного управлшня потенщалом тдприемства / В.А. Чичун // Менеджмент i маркетинг. - 2010. - № 5. - С. 17-22.
Дуда С.Т., Манчур И.Б. Основные аспекты управления стратегическим потенциалом предприятия в современных условиях
Исследованы основные функции управления стратегическим потенциалом предприятия, выделены основные этапы управления стратегическим потенциалом. Предложена система принципов, на основе которых осуществляется управление стратегическим потенциалом предприятия.
Duda S.T., Manchur I.B. Basic aspects of management enterprise strategic potential in modern terms
Investigated the main features of the strategic potential of the company, highlighted the main stages of the strategic potential. The proposed system of principles on which management made the strategic potential of the enterprise.
УДК 658.155 Ст. викл. H.I. Дуляба, канд. екон. наук;
магктрант Л.В. Миник - Львгвська КА
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУТНОСТ1 ПРИБУТКУ ПВДПРИеМСТВА В Р1ЗНОМАН1ТНИХ КОНЦЕПЦ1ЯХ ЙОГО ФОРМУВАННЯ
Дослщжено походження сутност прибутку в юторичному аспекту а також його трактування з точки зори виконуваних функцш, складу та джерел формування. Зап-ропоновано бачення суп прибутку, обгрунтованого на осжга узагальнення результата дослщження.
Актуальшсть теми. Забезпечення динамжи сталого розвитку тдприемства визначаеться його спроможшстю здшснювати фшансування вщ-творювального процесу на розширенш основь А для цього необхщно, насам-перед, отримувати прибуток, що забезпечуе розширене вщтворення тдприемства, тобто прибуток певноï величини i якостг
З'ясуванню сутносп й природи прибутку значну увагу придшяли представники зарубiжноï економiчноï та фiнансовоï науки.
Вагомий внесок у дослщження економiчноï сутносп прибутку, визна-чення джерел його походження зробили таю вчет-економюти, як А. Бабо,
К. Маркс, Ф. Найт, Д. Ржардо, П. Самуельсон, А. Смгт, Й. Шумпетер, Е. Чем-берлен, Дж. XiKC та iH. У сучасних умовах цьому питанню придiляють особ-ливу увагу вiтчизнянi та зарубiжнi економюти. Зокрема, серед них можна ви-дiлити I.A. Бланка, Н.М. Бондара, О.О. Гетьмана, С.Ф. Покропивного, А.М. Поддерьогша, В.М. Шаповала, Л.1. Шваба та шших.
Але треба зазначити, що як економiсти-класики, так i сучаснi вчеш-економiсти не мають eдностi думок щодо визначення змюту категорп "при-буток", тому теорiя прибутку досi залишаеться незавершеною та мютить в со-бi певш суперечностi.
Мета досл1дження - сформувати комплексне трактування сутностi прибутку тдприемства на основi дослiдження уявлень вчених рiзних еконо-мiчних формацiй.
Виклад основного матер1алу. Для пояснення сутносп прибутку не-достатньо лише констатацп фактiв, необхiдним е здiйснення певних досль джень, якi, своею чергою, потребують концептуально1 основи. Зокрема, важ-ливу роль у цьому вдаграе iсторичний аспект походження сутi прибутку тд-приемства.
Смiт А. розглядав прибуток як дохщ промислового капiталiста, що за-лишився пiсля сплати ренти земельному власнику i вiдсотка власнику грошового капiталу. Прибуток вважали породженням усього авансового капiталу, а його отримання визнавали кiнцевою метою катталютичного виробництва [2]. Теорiя ж прибутку С. Сiсмондi глибоко розроблена, але неоднозначна: вiд визначення прибутку як доходу катталюта, що представляе собою вира-хування продукту пращ робиника, до зведення прибутку до результату про-дуктивностi самого катталу або ототожнення прибутку з винагородою за бе-режливiсть капiталiста.
Дослщивши наукову спадщину сво1х попередникiв, К. Маркс характе-ризуе прибуток як перетворену форму додатково1 вартостi, яка виступае не як результат експлуатацп робочо! сили, а як породження всього авансового капиталу. Вш засвiдчуе, що зростання продуктивно1 сили пращ, сприяючи тд-вищенню оргашчно! будови капiталу, веде до падшня норми прибутку [2]. Пiдходи до трактування прибутку шшими класиками економiчноl думки уза-гальнено на рис. 1.
Трансформащя економiки Укра1ни призвела до появи нових тракту-вань прибутку пiдприемств. В умовах ринково! економiки прибуток е найважлившим показником виробничо! дiяльностi пiдприемства. Вш ство-рюе фiнансову основу для !! розширення, задоволення соцiальних i матерь альних потреб трудового колективу, а тому вивчаеться в уих економiчних дисциплiнах i постiйно привертае увагу практиюв.
Покропивний С.Ф. дае визначення прибутку як частини доходу, що залишаеться тсля вщшкодування ушх витрат на виробничу i комерцшну дь яльнiсть пiдприемств [44]. Проте недолжом цього формулювання е те, що во-но дае лише кшьюсну характеристику прибутку, тодi як саме яюсна характеристика дае змогу зробити висновок про економiчну природу дано! категорп
Автори
Стисла характеристика
Т. Мен
У Петт
А. Смгт
Д. Ржардо
У
у|
"М г
41 к
Вважав, що прибуток е рiзницею мiж продажною i покупною цiною товару
Джерелом прибутку визначав виробництво
Прибуток розглядав у виглядi продукту працi, який привласнюеться власником засобiв виробництва
Ж.Б. Сей
У
Вважав, що прибуток - це складова частина вартосп, яка створюеться працею
Розглядав прибуток як винагороду шдприемця за його промисловi здiбностi
К. Маркс
>
Вiдповiдно до його концепци, прибуток - це надлишок виручки над витратами катталу, який безоплатно привласнюеться власником засобiв виробництва
А. Бабо
X
у
Прибуток розглядав як рiзницю, вщхилення та залишок
П. Саму-ельсон
Визначав прибуток як дохщ вiд фактс^в виробництва, винагороду за пiдприемницьку дiяльнiсть та впровадження нововведень
Рис. 1. Основт концепци економiчноl сутност прибутку [1]
1нший тдхщ до трактування прибутку знаходимо у росшського еко-номюта Д.С. Молякова, що визначае прибуток як частину вартосп додатко-вого продукту [15]. У А.М. Поддерьогша прибуток - це "...частина знову створено! вартосп вироблено! 1 реал1зовано!, готово! до розподшу" [171]. Та-ке трактування акцентуе увагу на реал1зацп вироблено! продукцп винятково за кошти, тобто одразу виключаеться можлив1сть бартеризацп д1яльност1.
Прибуток доцшьно розглядати в таких аспектах:
1) прибуток як економ1чна категор1я;
2) прибуток як фшансовий результат;
3) прибуток як форма грошових нагромаджень;
4) прибуток як джерело економ1чного розвитку;
5) прибуток як джерело сощального розвитку тощо.
Прибуток як економ1чна категор1я - це сукупшсть економ1чних, роз-подшьних, фшансових вщносин, що виникають з приводу створення, розпо-д1лу ! використання частини додано! вартосп, що виступае як збшьшення су-ми кошпв, авансованих на здшснення господарсько! д1яльносп, або як надлишок над використаними в процеш ще! д1яльносп ! пов'язаними з нею вит-ратами виробництва.
Як вже тдкреслювалось, прибуток як результат процесу мае дв1 сто-рони - кшьюсну ! яюсну. Кшьюсна сторона визначаеться як "... сума, на яку
доходи перевищують пов'язанi з ними витрати" [3], а яюсна - як "... вщповщ-нють об'екту його призначенню"[3].
Розглянемо бiльш докладно кожну 3i сторiн прибутку. Кiлькiсна сторона в економiчнiй лiтературi представлена двома тдхо-дами у визначеннi прибутку, як результату дiяльностi пiдприeмства. Перший шдхщ, так званий "витратний", представниками якого е Л.М. Бадалов, I.A. Кац, О.1. Лученок, дае таке визначення прибутку. Прибуток - "... переви-щення вартостi над витратами виробництва" [3]. Пiд витратами представники даноï групи розумiють собiвартiсть виробленоï продукцп або ж наданих пос-луг "... виражет в грошовiй формi поточнi витрати на виробництво i збут продукцiï" [3]. На наш погляд, варто зазначити той факт, що такий пiдхiд до визначення витрат мае деяю недолiки:
• по-перше, це формулювання припускае лише витрати на виробництво i збут вироблено1 продукцп, тобто не враховуеться група витрат невиробничого характеру, а саме щ витрати в сучасних умовах безпосередньо впливають на подальший розвиток i функцiонування тдприемства;
• по-друге, в умовах посилення ролi iнвестицiй у дiяльностi тдприемств, акти-вiзацiï iнвестицiйноï полiтики тдприемства одночасно здiйснюють виробни-чу й швестицшну дiяльнiсть. У цих умовах значення витрат на фiнансування каттальних вкладень в окрему групу i застосування загальноприйнятоï методики оцшки ефективностi ïх використання не дае змоги об'ективно i комплексно оцшити ефективнiсть дiяльностi тдприемства;
• по-трете, у рамках цього тдходу основний наголос робиться на дослвдженш операцiйноï дiяльностi тдприемств, у той час коли реали сучасноï економжи потребують додаткового посилення уваги до фiнансовоï дiяльностi. Представники другого, "ресурсного", шдходу, який теж характеризуе
юльюсну сторону, визначають прибуток пiдприемства як "... досягнення ви-робничоï цiлi з найменшими витратами коштiв." До прибiчникiв цього тдхо-ду належать Л.1. Aбалкiн, В.М. Рибiн та iншi [3]. Кiлькiсним значенням результату дiяльностi е маса прибутку тдприемства.
Зютавивши обидва пiдходи, можна зробити деяю висновки:
1. "Витратний" шдхщ робить основний наголос на операцшнш дiяльностi пiдприемств, при цьому не береться до уваги роль процесу реалiзацiï ви-робленоï продукцiï та не враховуеться вплив ресурсiв на кшцевий результат.
2. Кiлькiсть, величина та структура ресуршв пiдприемства залежить вщ його економiчного потенцiалу, його можливостей. Варто звернути увагу на той факт, що ресурси за своïм характером статичш, а ïх динамiчнiсть залежить вiд суб'ективних чинниюв, у той час, як витрати динамiчнi за своïм характером, тобто залежать вщ об'ективних чинникiв. Як наслщок, дослiдження ресурсiв бiльш сприятливе, тому що можливiсть помилки значно менше, а сама економiчна категорiя "ресурси" бiльш проста в сприйнятл, порiвняно з категорiею "витрати".
Таким чином, для детального та достовiрного дослщження прибутку, необхiдно уточнити його економiчну сутнiсть на основi окреслення еволю-цiйно-iсторичного шляху формування наукових поглядiв вiтчизняних i зару-бiжних вчених стосовно його трактування (рис. 2).
Компенсацшш Функцюнальш
Прибуток Прибуток
е платою виникае через
шдприемцю недосконалють
за ризик, за ринку,
його послуги, слабгасть
за вкладений конкуренци
у виробництво iможливiсть
каштал, пщприемств
а також утримувати
за виконання монопольш
оргашзацшно- переваги, що
економiчних досягаються,
функцш. зокрема,
шляхом
упровадження
шновацш.
Факторш
Прибуток е результатом взаемоди одного (пiдприемництва або кашталу), кiлькох (працi, землг кашталу) або Bcix фaкторiв виробництва.
Трудова Психологiчнa
Прибуток е Прибуток е
перетвореною психолопчним
формою фактором, тобто
додатково1 пiдприемцi зарази
вартосп, що виробництва й
створюеться нагромадження
вирахуванням жертвують сво1м
з продукту добробутом,
прaцi утримуються в
роб^нигав повсякденному
на користь використaннi
пiдприемця коштiв на
(неоплачена особисте
праця споживання, i
найманих завдяки цьому
прaцiвникiв). отримують
прибуток.
Теори прибутку
Рис. 2. Основт теори прибутку та ix стисла характеристика [2]
Висновки. На основ1 анал1зу праць в1тчизняних та заруб1жних вче-них-економ1спв ми дшшли висновку, що прибуток - це узагальнюючий по-казник, який характеризуе р1вень ефективносп використання виробничого потенщалу тдприемства, вказуе на позитивний результат його д1яльносп, визначае ефективтсть та рентабельшсть господарсько! д1яльност1 тдприемства, забезпечуе його стадий розвиток та е джерелом матер1ального добробуту тдприемства, його пращвниюв i держави загалом.
Л1тература
1. Висока O.G. Економiчнa сутшсть прибутку та концепцп його формування / О.С. Ви-сока // Нayковi прaцi КНТУ. - Сер.: Екож^чш науки. - 2010. - Вип. 17. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/npkntu_e/2010_17/stat_17/44.pdf.
2. Проскурш П.В. 1стс^я економiки та екож^чних учень. Економiчнa iсторiя шдустр> ально! цившзацп : навч. поабн. / П.В. Проскyрiн. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 400 с.
3. Хютева О.В. Якють прибутку та його вплив на сталий розвиток торговельного тдприемства : дис... канд. екон. наук: спец. 08.07.05 - економжа торгiвлi та послуг / О.В. Хютева / Донецький держ. ун-т економки i торгiвлi iм. М. Туган-Барановського. - До-нецьк, 2006. - 256 с.
Дуляба Н.И., Мынык Л.В. Исследование сущности прибыли предприятия в различных концепциях его формирования
Исследовано происхождение сущности прибыли в историческом аспекте, а также его трактовка с точки зрения выполняемых функций, состава и источников формирования. Предложено видение сути прибыли, обоснованного на основе обобщения результатов исследования.
DulyabaN.I., MynykL.V. Investigation of the nature of enterprises profit in various conceptions of its formation
Investigated the origin of the nature of profit in the historical aspect and its interpretation from point of vision its executable functions, composition and sources of the formation. A view of the merits of profit, justified on the basis of generalization of research results.
УДК339.747:330.117+658.0(477) Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;
студ. К.Ю. Демченко - Львгвська КА
РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ФУНКЦ1ОНУВАНН1 ШДПРИСМСТВ В УКРАШ1 В УМОВАХ КРИЗИ
Проанашзовано вплив св^ово!' фшансово!' кризи на функцюнування тдприемств в Укршш. Розглянуто питания державжй шдтримки та основш мехашзми i заходи по-долання насладив фiнансовоï кризи на розвиток пiдприемницькоï дiяльностi.
Ключовг слова: шдприемство, держава, фшансова криза, банкрутство, антикри-зовi заходи
Вступ. Процес глобатзацп е одшею з головних характеристик розвитку свiтовоï економiки, що спричиняе тюний взаемозв'язок економiк окремих краïн мiж собою. Мiжнародний обмiн iнформацiею, мiжнародна торгiвля, об-мiн новiтнiми технолопями, туризм, глобалiзацiя фiнансових вiдносин сприяють економiчному розвитку як окремоï краши, так i свiтового суспшь-ства загалом. Проте iнтеграцiя свiтовоï економжи мае i певш негативнi риси, зокрема одшею з них е вплив деструктивних явищ економжи однiеï краши на ситуащю в шшш, що спричиняе так звану ланцюгову реакцiю, яка несприят-ливих наслдав у виглядi кризи.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Свiтова фшансово-еко-номiчна криза та проблеми функцюнування шдприемницьких структур в цих умовах вже привернули увагу багатьох вчених та економюпв - як теоретиюв, так i практикiв, зокрема I.T. Балабанова, В.Й. Бакая, А.П. Градова, А.Г. Гряз-нову, В.А. Забродського, С. Квасова, Д.В. Леонова, Т.Г. Майбороду, В. Пин-зеника, С. Тигшка та iнших.
Постановка проблеми. Практика тдтверджуе, що особливо в кризо-вий та посткризовий перюд все бiльше пiдприемницьких структур потребу-ють термiновоï допомоги з боку оргашв влади. Без втручання держави вийти переможцем тсля фiнансовоï кризи неможливо, тому дослiдження шляхiв подолання наслщюв цього явища для тдприемств Украши безперечно е ак-туальним.
Виклад основного матер1алу. Свггова економiчна криза вщчутно вплинула свого часу на розвиток економжи Украши, торкнулася грошово-кредитноï, фiскальноï та соцiальноï сфери, невпинно попршуючи як стан розвитку економжи усiеï краïни, окремих тдприемств, так i матерiальне становище громадян. Вона розпочалася з кризи шотечного ринку США у 2007 р. i поступово поширилась на всю свиову економ^. Сьогодш ïï негативний вплив ще дои ютотно ускладнюе розвиток бiльшостi галузей економiки i на-шоï краши. У цих умовах невщкладним завданням, що стопъ перед суспiль-ством, е визначення найшвидшого подолання фiнансово-економiчноï кризи та забезпечення розвитку галузей, яю штегроваш в мiжнароднi фшансово-економiчнi процеси. Доведено, що фiнансовi труднощi на пiдприемствах зу-мовлеш поеднанням негативних наслiдкiв кризи, певних дисбаланшв у роз-