CC BY
11
б1в можуть служити статистичш даш про види дефект1в внроб!в, ям надходять для ремонту на пщприемства побутового обслуговування.
Основш дефекта вироб1в з деревини об'еднаш в групи, близью за своТми конструктивними I технолопчними ознаками. Середньостатистичш даш характе-ризуються такими показниками: пошкодження лакофарбових покритпв - 44,0 % дефеюмв вщ загальноТ Ух юлькостц послабления \ руйнування ишпових з'сднань -25,5 %; поломка деталей, пружин, фурштури - 17,7 %; пошкодження личкованих покритпв ¡з шпону, штучних шпвок \ тканин - 12,8 %.
УДК 674.815-41 Доц. В.В. Шостак, д.тм. - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕМ011Т0НРИДАТП0СТ1 КШЕМАТИЧНО! П1ДЧАСТИНИ ЛШН ПРЕСУВАННЯ ДЕРЕВНОСТРУЖКОВИХ
ПЛИТ
Встановлено, шо тривалкть вшновлення кшематичноТ тдчастини мае розподш Гт-денка-Вейбулла. Визначет закономipnocTi змши показнию'в ремонтопридатност1 залежно вщ виду виконаного ремонту i тривалосп експлуатацм обладнання.
Doc. V.Shostak - USUFWT
Research of maintainability of a kinematic part of a line of pressing particle
boards
Have defined, that the duration of restoring of a kinematic part has distribution Gnidenko-Vejbull. The legitimacies of change of parameters of maintainability are certain depending on a kind of the executed repair and duration of operation of the equipment.
Липя формування i пресування деревностружкових плит (ДСП) включае двоступенев1 пневмосепаратори, зм1шувач1 стружки з клеем, формувалып маши-ни, холодний i гарячий преси, транспортери, верстат для обр1зування плит за форматом та iHiue обладнання. Для дослщження все обладнання лшп подшили на дв! частини: мехашчну i електричну. У мехашчнш частиш окремо розглядали кшема-тичну i гщравл1чну тдчастини. В цж робот1 наводяться результата дослщження кшематичноТ пщчастини.
За трудом¡стк!стю вщновлення Bci вщмови поднялись на три групи склад-Hocri: до першоУ групи належали вщмови, що усувались ремонтом або замшою деталей, розм1щених назови! вузлш i агрега^в (усунення вщмов проводились без розбирання вузл1в), а також непланов1 види техшчного обслуговування. Трудом1-стк1сть цих вщмов становила не бшьше двох людино-годин. До другоТ групи складное™ належали вщмови, що усувалися регулюванням, ремонтом або зам1-ною легкодоступних вузл1в i агрегат1в, а також непланов1 onepanii складних вщцв техничного обслуговування. Трудомютюсть усунення цих вщмов становила не 6i-льше 10 людино-годин. До третьоТ групи складносп належали вщмови, для усунення яких необхщно вщкривати внутршш робоч1 порожнини найвщповщальш-ших вузл1в i агрегате, а також проводити ix розбирання. Трудомктюсть усунення цих вщмов становила понад 10 людино-годин. Дослщження експлуатацшноТ на-дШносп обладнання проводили протягом двох роюв. За цей час було виконано 22
профшактичних ремонтних заходи 1 два кагмталым ремоити. Вщмови \ тривалють вщновления фжсувалн протягом кожноТ змши в журналах техтчного иагляду. За два ремонт!!! цикли зафжсовано 885 вщновлень кшематичноТ шдчастинн.
У табл. 1 наведено дат про мльюсть \ середню трудомктккть вщповлеиня вщмов кшематичноТ шдчастини.
Табл. 1. Розподи в'!дмов кшематичшп шдчастини
Групп складносп ВЩМОВ Кшыасть шдмов Середпя трудом¡стюсть вщнов-лення люднпо-годин Высоток вщмоп
I 570 0,722 64,4
11 272 3,674 30,7
III 43 18,500 4,9
Всього 885 2,493 100,0
Прийнявшн гшотезу, що трнвалкть шдповлення лiiiiY розподшена за законом Гнщенка-Вейбулла, ¡MOBipnicTb невщновлення кшематичноТ шдчастини за-пишемо у виглядк
h.
GM=exP
(1)
де 'в - задана тривалють вщновления; ак- параметр масштабу; Ьк - параметр фо-рми.
ГПсля подвшного логарифмування (1) одержали:
ln[- lnG„(/„)] = bK ln/„ - bK \пак (2)
Використавши замшу у = ]n|— In (jr(/b)]> х = \nte, А = bK одержали р1вняння прямоТу виглядк
У = Ькх-А. (3)
Тобто в систем! координат х ,у залежшсть (1) випрямляеться. Це дозволяе використати цю замшу для знаходження параметр1в закону розиодшу Гшденка-
Вейбулла ак i hK.
Для цього статистичш даш про тривалнсть вщновлення кшематичноТ
шдчастини у кожному м'|жремонтному пертд1 розбнвали па дев'ять ¡нтервал1в
(табл.2). Po3Mip кожного штервалу вибирали так, щоб Тх натуральш логарнфмн
вщр1знялися на величину 0,5. Оброблення даних для кожного м1жремонтного пе-
рюду проводили за методом наймешних квадралв. В результат! отримали параме-
три розподшу Гшденка-Вейбулла для Bcix 24 мтремонтних пер!од1в. Перев1реиня
адекватное^ прийнятоТ гшотези виконали за критер1ем Ilipcona. Для числа ступе-
niß свободи m=8-2-l=5, i значимое^ а=0,05 табличне значения критер1ю ГПрсона 2 2 2 Хт = 11,1. Розрахунков! значения Хр лежать в межах хр = 7,2... 10,1. Тобто адеква-
TüicTb прийнято? ппотези пщтверджена. Встановлено, шо основними факторами,
що впливають на величину параметр1в розподЫу ак \ К € вид попередньо вико-
наного ремонтного заходу Р„ i час експлуатацп до м1жремонтного перюду teK.
Вплив Р„ i teK на параметри ак j Ьк виявили за допомогою двофакторного днспе-
рсжного аншизу. Розрахункове значения критер1ю Ф1шера для впливу Р„ на параметр Ьк становить /^^=4,051, а для 1ек Аналопчно для параметра ак значения критер1ю Ф1шера р8,93 \ /г^=86,65. Табличне значения критерм Фшера /^=3,35 для значимосп а=0,05 \ ступешв свободи /¡=2 \ /2=27. Бшыш значения критер1ю Ф1шера вщ табличного показують, що фактори Р„ 1 ¿ек помгг-но впливають на величину
Табл. 2. Приклад оброблення даних для визиачетиг параметров ак г Ьк (третш
мЬк^емоитний^пе^н
1нтервал 1, хв X = 1п/ пш у = \ п[- 1п <?„(/„)
7,5... 12,2 2,5 12 12 0,1818 0,8182 -1,6061
12,3—20,0 3,0 9 21 0,3118 0,6818 -0,9597
20,1...33,0 3,5 12 33 0,5000 0,5000 -0,3665
33,1...55,0 4,0 15 48 0,7273 0,2727 0,2618
55,1...90,0 4,5 8 56 0,8485 0,1515 0,6350
90,1—148,0 5,0 5 61 0,9242 0,0758 0,9479
148,1-245,0 5,5 2 63 0,9545 0,0455 1,1286
245,5—403,0 6,0 1 64 0,9697 0,0303 1,2518
403,1-665 6,5 2 66 1,0000 0,0000 -
Вплив виду попередньо внконаного ремонтного заходу оцшювали за трива-лютю простою в цьому заход! год, для огляду; Ри~12 год, для поточного
ремонту; Рп=96 год, для середнього ремонту). Встановлено, що з1 збшьшенням часу експлуатацн параметр масштабу спочатку зменшуеться, потм зростае (рис. 1). а*
140 120 100 80 60 40 20
о ------
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 Г0Л
Рис. 1. Залежтсть параметра масштабу ак в1д ¡ек: 4- Р„ = 48 год,
и- Рп=12 год; Р„= 96 год
Залежшсть параметра масштабу ак як функщю в1д основних фактор1в ап-роксимовано залежшстю:
ак = 76,89 + 3,44 • 10"2РП - 3,13 • КГ3/*2 + 6,23 • 10"2 +
+ 8,5-Ю-4 Р„ -2,3-10~6Рп)-'ек + + (2,36-10"5 -3,97-10~7Р„ +1,66-10"9^) /;
(4)
де л, - кшыасть вщновлень па ¡птервал!; пы - юльюсть вщновлень В1Д початку \нжремонтного перюду.
Залежшсть параметра (|юрми вщ Рп \ 1 ек мае лнпйний характер (рис. 2). 1Псля оброблення дапих за методом нанмешпнх квадрат1в одержали залежшсть:
Л, = 1,031 -3,048 10"1 Лп ч (|,088 И) 4-4,076-10"7 />„) (5)
Перев!рення адекватное^ р!внянь регресм (4) 1 (5) проводили за критер1ем ГИрсона.
Ь* 1.4
1.3 1.2 1.1 1.0 0.9 0.8 0.7
РгГ'»8 \
♦ □ ^— О.
Рп=72 ч — □ ___
. г РП=96 -
Г°Д
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000
Рис. 2. Залежшсть параметра форма Ьк = Рп, 1ек ) Густина розподшу тривапост1 вщновлення кшематичноТ шдчастини <7К(/В) визначаеться залежшстю:
яЛч=-~1
/>„ -I
-ехр
(6)
Для перших двох-трьох тисяч годин експлуатац!!' обллднання переважають мал1 значения тривалосп вщиовлення /„="60...80 хв (рис. 3), але з часом ексилуа-тацп тривал1сть вщиовлення зростае ! тпсля 6000 год експлу^тацп тривалкть вщ-новлення розпод'шяеться майже р!вном1рно в межах 60...240 :св.
1мов1ршсть вщновлення кшематично!" пщчастини визначаеться:
Л
"(У
(7)
3 часом експлуатацн 1мов1ршсть вщновлення кшем^тичноУ пщчастини за
час '„ зменшуеться (рис. 4). Це зумовлеио збЬыненням к мов, на усунення яких витрачаеться бшьше часу.
лькост] складних вщ-
ЯюО.) 1.0
0.8
0.6
0.4
0.2
0.0
. tír=2000
_teK=4000 ,t„=6000
О 100 200 300 400 500 600 700
Рис. 3. Густима ÍMoeipnocmi pomodiny mpueaxocmi вщновлення миематично! тдчастини
Середня тривагисть вщновлення кшематичио? пщчастини на \ижремонт-ному nepiofli визначаегься:
= а„ -Г
1+1
(8)
де Г- знак гамма функци. P.,(t.) 1.0
0.9 0.8 0.7 0.6 0.5 0.4 0.3 0.2 0.1 0.0
t„=2000
t„=4000
t„=6000
///
V
ta. хв
0 100 200 300 400 500 600 700 Рис. 4.1Moeipuicmb tiдновлення кшематичио!' тдчастини за час ín
3 ростом часу експлуатацп обладнання середня тривашсть вщновлення kí-нематичноТ тдчастини за nepmi три м1жремонтш перюди спадае, але n¡3HÍine з ростом часу експлуатацп зростае мльюсть i складшсть поступових вщмов i три-вашсть вщновлення Зростае незалежно вщ попередньо виконаних профшактичних ремонтов.
Внснопкн
Проведен! дослщження дозволили виявити законом1рносп змши показни-юв ремонтопридатност! кшематичноУ тпдчастинн обладнання для виробництва ДСП залежно вщ часу експлуатацп 1 виду попередньо виконаного ремонтного заходу.
Встановлено, що тривал1сть вщновлення кшематичноУ пщчастини мае роз-подш Гшденка-Вейбулла.
Визначеш законом!рносп дозволяють моделювати тривал1сть вщновлення обладнання л!нн формування 1 пресування ДСП за перюд ремонтного циклу.
Лггература
1. Пижурни Л.Л., Ро|енГ»л1гг М.С. Исследование процессов деревообработки. - М.: Леси, пром-сть, 1984. - 232 с. _
УДК 66.047 Аспip. I.O. Гузьова; доц. В.М. Атамашок, к.пин.;
проф. Я.М. Ханик, д.тм. -ДУ "Льлыська поттехтка"
ОСОБЛИВОСТ1 Г1ДРОДИНАМ1КИ ТА КШЕТИКИ Ф1ЛЬТРАЦ1 ИНОГО СУШПШЯ ДИСПЕРСНО! КАКОВО! СИРОВИНИ
Виявлено особливосл пдродинамжл та кшетики тпд час фшьтращйпого супппня дисперсно! кавовоУ сировини.
Asp. I. Guzeva, doc. В. Atamaniuk, prof. Ya. Ханик - NU "Lvivs'ka Politekhnika"
The peculiarities of hydrodynamics of the wet layers and kinetics of the filtration drying of disperse materials (coffee)
Головною операшею шд час виробництва розчинноУ кави е екстрагування розчинних речовин з шдсмажених кавових зерен. При цьому, шеля вилучення ек-стракту, залшнаються вщходи (коло 70 % вщ вихщноУ сировини). На даний час вони на ряд1 виробництв викидаються, що призводить до забруднення довкшля, тод1 як можлив1 pi3HOManiTni шляхи використання кавового шламу в багатьох га-лузях виробництва:
• вилучення шнних екстракпшних речовин. зокрема жнр1в, що широко використо-вуються в иарфумершй, медичшй, харчовш та нппих галузях промисловосп.
• використання кавовоУ сировини без вилучення шнних компоненте, як тверде иа-лнво, добриво чн корм для тварин.
Однак у Bcix випадках лля подал?>шого використання кавового шламу його необхщно висушувати. Так, з метою екстрагування цшьових компоненте (жир1в), в основному використовують екстрагенти оргашчпого походження. Як вщомо, ¡з вологого матер1алу процес вилучення важко реал1зувати i економ1чно невигщно. Тому для подальшоУ переробки шнних вщход!в при виробницта розчинноУ кави Ух необхщно сушити.
Враховуючи ф1зико-х1м1чш властивост! шламу, можна сказати, що конвек-тивний метод сушшня в барабанних сушарках, в апаратах киплячого шару, а та-кож в умовах пневмотранспорту в даному випадку е малоефективним. Це е при-
