Особливості гідродинаміки та кінетики фільтраційного сушіння дисперсної кавової сировини Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Науковий lsiciniK, 2000, вип. 10.2

Внснопкн

Проведен! дослщження дозволили виявитм законом1рносп зм'ши показни-юв ремонтопридатност! кшематичноУ тндчастинн обладнання для виробництва ДСП залежно вщ часу експлуатацп 1 виду попередньо виконаного ремонтного заходу.

Встановлено, що тривашсть вщновлення кшематичноУ пщчастини мае роз-подш Гшденка-Вейбулла.

Визначеш законом!рносп дозволяють моделювати тривал1сть вщновлення обладнання л!нн формування 1 пресування ДСП за перюд ремонтного циклу.

Лггература

1. Пижурнп Л.Л., Ро|енГ»л1гг М.С. Исследование процессов деревообработки. - М.: Леси, пром-сть, 1984. - 232 с. _

УДК 66.047 Аспip. I.O. Гузьова; доц. В.М. Атамашок, к.пин.;

проф. Я.М. Ханик, д.тм. -ДУ "Льлыська поттехтка"

ОСОБЛИВОСТ1 Г1ДРОДИНАМ1КИ ТА КШЕТИКИ Ф1ЛЬТРАЦ1 ИНОГО СУШПШЯ ДИСПЕРСНО! KABOBOI СИРОВИНИ

Виявлено особливосл пдродинамжи та кшетики тпд час фшьтращйпого супппня дисперсно! кавовоУ сировини.

Asp. I. Guzeva, doc. В. Atamaniuk, prof. Ya. Ханик - NU "Lvivs'ka Politekhnika"

The peculiarities of hydrodynamics of the wet layers and kinetics of the filtration drying of disperse materials (coffee)

Головною операшею гид час виробництва розчинноУ кави е екстрагування розчинних речовин з шдсмажених кавових зерен. При цьому, шеля вилучення ек-стракту, залшиаються вщходи (коло 70 % вщ вихщноУ сировини). На даний час вони на ряд1 виробництв викидаються, що призводить до забруднення довкшля, тод1 як можлив1 pi3HOManiTni шляхи використання кавового шламу в багатьох га-лузях виробництва:

• вилучення шнних екстракгивних речовин. зокрема жир1в, що широко використо-вуються в иарфумершй, медичшй, харчовш та ннпих галузях иромисловосп.

• використання кавовоУ сировини без вилучення цшних компоненте, як тверде на-ливо, добриво чн корм для тварин.

Однак у Bcix винадках для подал?>шого використання кавового шламу иого необхщно висушувати. Так, з метою екстрагування цшьових компонецпв (жир1в), в основному використовують екстрагенти оргажчпого ноходження. Як вщомо, ¡з вологого матер1алу нроцес вилучення важко реал1зувати i економ1чно невигщно. Тому для подальшоУ переробки шнних вщход!в при виробницта розчинноУ кави Ух необхщно сушити.

Враховуючи (}нзико-х1м1'чш властивост! шламу, можна сказати, що конвек-тивний метод сушшня в барабанних сушарках, в апаратах киплячого шару, а та-кож в умовах пневмотранспорту в даному випадку е малоефективним. Це е при-

3. Техноло! 1я та устаткувяння дерепообробних п1лпригмстп 159

Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет

чиною значних енергетичних затрат, значно! тривалост! процесу 1, в кшцевому результат!, - вщмови вщ подальшоТ переробки твердо!' фачи.

Для розв'язання вищевказаноУ проблеми нами був запропонований фшьтра-цшний метод, який можна також розглядати, як сушшня в цельному шар], коли теплоносш рухасться в напрямку до перфорованоУ реиптки, на якш розм1щений шар.

Було детально вивчено пдродинам1ку 1 к1 нетику процесу фшьтрашиного сушшня. Слщ зазначити, що при дослщженш фшьтрацжного методу сушшня шламу нами були отримаш результата з пдродинамжи 1 кшетики процесу, яю, з одного боку, пщтверджують загальш законом!рносп сушшня дисперсних матерь алт, а з другого боку - виявляють особливосп, яю характерш для даного матер1а-лу. Це пов'язано, насамперед, з формою та розм!рами частин, енерпТ зв'язку воло-ги з матерном та його х1м1чними характеристиками. Зокрема, вщмшш закономь рност1 фшьтрацшного сушшня досшджуваного матер!алу спостер1гаеться при ви-вченш пдродинамжи.

Як вщомо, при фшьтрацшному сушшш \з зменшенням вологост1 швид-юсть руху теплоноая через пористу структуру зростае, а пдравл1чний ошр змен-шуеться. В нашому випадку пдравл1чний ошр зменшуеться, а швидюсть руху те-плонос1я майже не мшяеться. Таке явище може бути пояснене крупнопористою структурою шару, значним об'емним "сщанням" 1 зменшенням висоти пщ час сушшня.

Явище об'емного сщання призводить до зменшення вшьного об'ему, а зме-ншення вологосп - до збшьшення. В результат! — ди цих двох фактор1в, як1 при-зводять до протилежних наслщюв, практично вр1вноважуються.

Залежшсть змши висоти шару, а також залежшсть змши Ар \ га в процеа сушшня в чаа представлен! на рис. 1, з якого випливае, що перепад тиску "зменшуеться вщ 3550 Па до 2650 Па (крива 2), висота шару - вщ 30 мм до 12 мм (крива 3), а швидюсть руху теплоноая залишаеться практично незмшною (крива I).

//, мм Ар, Па со, м/с

0 100 200 300 400 500 600 Рис. 1. Залежшсть змши висоти шару Н (крива 3), ггдравтчного опору материалу Др (крива 2)

I швидкост'1 руху теплоносиг а) (крива 1) в час/ 160 До 125-р|ччя УкрДЛТУ

Науковий ßiciiiiK, 2GGG, вип. 1G.2