CC BY
12
„¡зання дсрсвини зростае, зносостшкють р1зця шдвищуеться. Цьому значиою лирою сприяе той факт, що при проникненш р1зця в структуру деревини вщбувасть-ся процес пружноУдеформацп, волокна деревини натягуються, стискуються, згру-повуються, а потш пщ д1ею р1зця ршуться. При подальшому збшьшешн швидко-СТ1 р!зання волокна не встигають стискуватися \ згруиовуватися, вони вщразу ие-оер1заються I вщповщно покращуеться процес р1зання. ^ 1з х10'\ мг/км
□ 700-800 Ш 600-700 В 500-600
■ 400-500
□ 300-400
□ 200-300
■ 100-200 Н 0-100
V, м/с
Р, н
Рис. 3. Д'юграми ттенсивноспй зношування 1з для стал1 У8 з комплексным покриттям залежно ей) питомого наванпшжешш Р / швидкоспй ришшя V
Вщомо, що при р1занш деревини вщбуваються складш процеси, утворю-еться зона деформацп, вщбуваеться вщокремлення стружки 1 и деформування, виникають сили, ям долають тертя елемештв стружки 1 р1зця собою 1 об деревину. У цих процесах велику роль вщ1грае порода \ волопсть деревини, напрям р1зання, товщина стружки, стушнь затупления р1зця, швидмсть р1зання 1 подача, стушнь натиску на деревину перед р1зцем, форма леза р1зця (площа контакту) 1 т.д. Вплив кожного з перерахованих фактор1в на процес точшня важко визначити, тому переважно оперують сумарною силою, яку необхщно прикласти для подо-лання вс1х опор1в, що виникають при р1занш деревини.
На ЕОМ проведена оптимпащя режимних параметр1в шляхом ¡терацш, яка показала, що найменше значения ¡нтенснвност1 зношування простежусться при значенш швидкосп р1зання V = 9 м/с 1 питомому навантаженш Р = ЮН.
При збшьшенш швидкосп р1зання процес точшня деревини покращуеться, ¡нтенсившсть зношування ¡нструменту з комплексним покриттям зменшуеться { вщповщно продуктившсть деревообробки шдвищуеться.
УДК674.815-41 Доц. В.В. Шостак, д.тм. - УкрДЛТУ
РЕМОНТОПРИДАТШСТЬ ЕЛЕКТРИЧНО! ЧАСТИНИ Л1НН ПРЕСУВАННЯ ДЕРЕВНОСТРУЖКОВИХ ПЛИТ
Встановлено. то трнва-нсп. вшновлення тлчастшш елсктричних машин мае розпо-Д'л Гшдснка-Всйбулла, а шдчастини елсктричних апаратт мае експоненшалышн розпо-Д'л. Визначет ¡мошриосп в 1 дм он кожней з шдчасгин та 1.мошршсть одночасно! вшмови обох шдчастип.
Doc. V. Shostak - USUFWT Maintainability of an electrical part of a line of pressing particle boards
Is established, that the duration of restoring of a part of electrical machines is subordinated to a distribution law Gnidenko-Vejbull, and the part of electrical meanses is subordinated to an exponential distribution law. The probabilities of refusals of each of parts and probability of a simultaneous refusal of both parts are defined.
У лж1ю формування i пресування деревостружкових плит (ДСП), як об'ект нашйносп, включеш двоступенев! сепаратори, зм!шувач1 стружки з клеем, фор-мувальш машини, холодний i гарячий преси з етажерками, транспортери, верстат для обр1зування плит за форматом та ¡нше обладнання. Робота лiHiT проходить у безперервному пульсуючому режим1 з великими динам1чними навантаженнями. Перюдично лж1ю зупиняють для проведения профклактичних ремонтних заход1в. Але незважаючи на профшактики щозмши вщбуваються вщмови обладнання, на усунення яких затрачаеться багато часу i коитв. 3 метою визначення показниюв надшност1 обладнання для виготовлення ДСП проведен! експлуатацшш дослщ-ження надшност1 його мехашчноУ та електричноУ частин. 1нформашю збирапи протягом двох рок1в. За цей перюд було зареестровано 22 профшактичш ремонтт заходи i два каштальш ремонти. У кожному м1жремонтному nepiofli безперервно реестрували напрацювання на вщмову, тривалють вщновлення, причину вщмови, трудом¡стк1сть вщновлення, кшынсть бракованоТ продукщУта ¡н. У Ц1Й робот! на-водяться результата дослщження ремонтопридатносп електричноУ частини обладнання. Характерними вщмовами електричноУ частини була втрата працездатносп кшцевих вимикач1в та автомате (32,3 i 30,2 % вщ вщмов електричноУ частини). Значна кшькють вщмов була викликана самовьпьним включениям електромуфт i пробивания ¡золяцГУ котушок електромагнтв (14,8 %). Вихщ з ладу електродви-ryiiie, трансформатор1в та ¡нших електричних машин становив до 16,8 % ycix вщ-мов електричноУ частини.
Для дослщжень електричну частину подшили на дв1 складов!: шдчастину електричних машин i шдчастину електричноУ апаратури, прилад1в елемент1в автоматики та електричних провод!в (надал1 електричних апарат!в). За трудом1СТ-KicTbo вщновлення Bci вщмови поднялись на три групи складностг до першоУ групп вщносили вщмови, що усувались регулюванням або замшою елемешчв електричних схем. Трудомюткють цих вщмов складала не больше двох людино-годин. До другоУ групи складност1 вщносили вщмови, що усувались регулюванням, ремонтом або замшою електроапаратури. Трудом ¡стюсть усунення цих вщмов складала вщ двох до десяти людино-годин. До третьоУ групи складности вщносили вщмови, для усунення яких необхщно зшмати i замшювати електродви-гуни, трансформатори та iHLui електричш машини. Трудом1сткють усунення цих вщмов становила бшьше 10 людино-годин. За два ремонтш цикли заф1ксовано 106 вщмов пщчастини електричних машин i 525 вщмов пщчастини електричних апарат1в. Розподш вщновлень за трупами складносп наведено у табл. 1. Середня трудомюткють вщновлення електричних машин в 3,8 рази бьльша вщ трудом1ст-KOCTi вщновлення пщчастини електричних апарат1в.
Враховуючи наявшсть раптових i поступових вщмов для пщчастини електричних машин II| прийняли ппотезу, що тривал1сть вщновлення гщравлЫноУ пщчастини розподшена за законом Гнщенка-Вейбулла. Для цього закону розпод1лу ¡MOBipHicTb невщновлення пщчастини електричних машин запишеться у виглядг
1 Збфнпк науково-техшчннх ираиь
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
де: /в - задана тривашсть вщновлення; а„, - параметр масштабу; Ьы - параметр фсрми.
_Табл. 1. Розподт вгдмов електритт частини
Електричш машини К пектричш апарати
Трупа складносп кшьюсть вщмов середня трудо-м1стмсть люд. год частка вщмов, % кшьмсть вщмов серсдня трудомн СТК1СТЬ, люд.год частка вщмов, %
I 62 0,565 58,45 441 0,367 84.00
II 32 4,50 30,19 82 3.584 15.62
III 12 15,33 11.32 2 10.50 0.38
Всього 106 3,42 100 525 0,908 100,00
Июля подвшного логарифмування (1), отри мал и
1п[- 1п Сем {(„)] = ¿>т ■ 1п /. - Ьы ■ 1п асм . (2)
Використавши замшу У — 1п[- 1пСем(/,)], х = 1п/в, А = Ъем ■ 1п аем, отри-мали р1вняння прямоТу вигляд1
У = Ь,Х - А. (3)
Це означае, що у систем! координат х,у залежшсть (1) випрямлясться, а перетворення (2) дозволяе знайти параметри закону розподшу Гшденка-Вейбулла. Для цього статистичш даж про тривашстъ вщновлення електричних машин роз-били на ам ¡нтервашв (табл.2). Розм1р кожного штервалу вибирали так, щоб Ух натуральш логарифми вщрпнялись на величину 0,5. Оброблення даних проводили за методом найменших квадрат1в.
В результат! одержали параметри закону розподшу Гшденка-Вейбулла аем =69,129 \ Ьем =2,113. Адекватшсть отриманих результате перев1ряли за критер1ем Шрсона. Для числа ступешв свободи т=6-2-1=3 1 значущосп ###=0,05 табличне
2
значения критер1ю ГПрсона Хт=7,8. Розрахункове значения критер1Ю Шрсона 2
Хр=5,99. Тобто адекватшсть прийнятоТ ппотези шдтверджена.
Табл. 2. Оброблення даних для втначення параметры / ЬСЛ
1нтервал, хв X = 1п/в п, по. рМ У = 1п[-1пСе„У
_7.5...12,2 2,5 2 2 0,019 0.981 -3,961
3,0 6 8 0,076 0.924 -2,545
3,5 18 26 0,245 0,755 -1,269
__ЗЗЛ^.55,0 4.0 28 54 0,509 0.491 -0.341
4,5 34 88 0,830 0,170 0.572
5.0 16 104 0,981 0,019 1,378
Л18-1...245.0 5.5 2 106 1.000 0.000 -
Середшй час вщновлення електричних машин у хвилинах визначаеться таким чином:
'олопя та >'С1аткування деревообробних пширнсмств 117
т.... -а... Г
1+-
де г|
1 + — — знак гамма - функцм для величины . ni
\ )
(4)
1сля постановки acv
i Ьем одержали eeAt = 61,2 хв.
iMOBipHicTb вщновлення електричних машин визначаеться
\Ь„
\асм;
(5)
3i зб1льшенням задано"! тривалост1 вщновлення електричних машин ÎMOBip-HicTb вщновлення зростае (рис. 1). Рем(1.) 1,00
0,80 0,60 0,40 0,20 0,00
¿'.„(t.)
/ - -1
/
0
20
40
60
80
100 120 t. х в
Рис. 1. IMoeipuicmb вШшвлення працездатност/ електричних машин: Р(', ) -статистична залежнкть; ^„,(0 - теоретична крива
Потж вщновлень шдчастини електричних апарат1в за два ремонтш цикли склав 525 bUmob. Сума тривалост1 вщновлень за цей перюд була 17880 хв. Серед-шй час вщновлення авем = 34,057 хв. 1нтенсившсть вщновлень uieï шдчастини цем = 1,7617 1/год. Враховуючи раптовий характер вщмов пщчастини електроапарат1в прийняли ппотезу про експоненщапьний закон розподщу тривалост1 вщновлень електричних апарат1в |2|, для якого iMOBipuicTb вщновлення шдчастини електричних апарат1в запишеться:
РМ^-е-^'. (6)
Адекватжсть прийнятоУ ппотези перевфяли за критер1ем ГПрсона. Для числа ступен1в свободи т=1 1-1-1=9 i значущост1 а = 0,05 табличне значения крите-
piio FtipcoHa становить Х7=16,9. Розрахункове значения критер1ю П1рсона склало Х/-= 7,5. Що гндтверджуе адекватшсть прийнятоТ ппотези. Густина розпод1лу тривапосп вщновлень шдчастини електричних anapaTie (рис. 2) визначаеться за залежшстю
118
)6ipiiiiK науково-гехн1чн их ираШ»
Науковий вниик, 2001, вип. 11.4
(7)
100 120 140 160 180 200 Рис. 2. Гуспиша ротодшу тривалост! в1диовлеиь шдчастиии електричних шшрчпйв, прилад1в, систем автоматики / проводи: (¡са (/„)- статистична залежнкть; Ц,0 (/„ )-
теоретична крива
Протягом експлуатацП' лЫУ формування 1 пресування деревостружкових плит зареестровано 618 напрацювань на вщмову електричноТ частини. Пщчастину електричних машин вщновлювали 106 разш, а пщчастину електричних апарат!в 525 разт. Сума цих вщновлень становить 631. Тобто частина вщмов вщбуваеться одночасно для обох пщчастин.
1мовфшсть вщмови тшьки електричних машин И7ем визначиться
IV =
гг ем
(8)
Де: ^ем ~ кшьмсть вщмов електричних машин, Яел( = Ю6; Пема — кщыисть одно-часних вщмов електричних машин \ електричних апарат1в, Пема = 13; Пе - юль-кють вщмов електричноУ частини. Пюля розрахунюв №ем=0,\505. 1мов1ршсть вщмови ткпьки ищчастини електричних апарат1в
п — п
(9)
ш — еа
" ем
(Ю)
де Пеа - кшьюсть вщмов електричних апарат1В. Шсля розрахунмв IVса = 0,8285.
1мов1ршсть одночасноУ вщмови пщсистем електричноУ частини
ш _ пема " ема
пе
Шсля розрахункт IV^ = 0,021.
Внсновки
Проведен! дослщження дозволили виявити закономфносп змши показнм-Рв Ремонтопридатност1 електричноУ частини обладнання л¡и¡V пресування ДСП.
ановлено, и*0 в електричнш частиш доцшьно окремо видшити пщчастину еле-^Фичних машин 1 пщчастину електричних апаралв, прилад1в, систем автоматики Т«нолопя та V
I устаткування деревообробпих пшпрпсмств
19
та проводт. Тривал]сть вщновлення пщчастини електричних машин мае розподщ Гнщенка-Вейбулла, а пщчастини електричних anapaTiB - експоненщальний роз-под1л. iMOBipnicTb вщмови електричних машин в 5,5 рази менша вщ iMoeipHocTi вщмови електрчиних anapaTie. KpiM цього, мають Micue одночасш вщмови пщча-стин електричноУ частини. Визначеш показники ремонтопридатносгп електричноУ частини дозволяють застосувати метод ¡м1тацшного моделювання техшчноУ екс-плуатащУ обладнання лшп пресування ДСП.
.Штература
1. Ермолин H.II., Жернхнн И.П. Надежность электрических машин. - Л.: Энергия, 1976
- 248 с.
2. Ванеев Б.П., Сердюк Л.И., Ванеев В.Д. Надежность асинхронных электродвигателей. -Л.: Техшка, 1983. - 143 с. _
УДК684.001.2 Доц. С.В. Гайда, к.пип. - УкрДЛТУ
ВИЗНАЧЕННЯ СТ1ЙКОСТ1 ТА М1ЦНОСТ1 ВЕРТИКАЛЬНИХ CTIHOK КОРПУСНИХ МЕБЛЕВИХ ВИРОБ1В
Дагться розрахунок мишосп та спйкост1 меблевого виробу. Наводиться детальна методика вишачення стшкосп вертикальних стшок у найбшьш нсбечпечннх перерпах, правильный ni/ifiip ix po^Mipm П1Д час 1'хнього консгруювання та приклади розрахунмв.
Doc. S.V. Gayda — USUFWT
Definition of stability and strength of vertical walls of body furniture
workpieces
The strength calculation of a furniture workpiece is given. The detail technique of definition of stability of vertical walls in most dangerous section, exact guard ropes of their sizes is resulted during their designing and examples of calculations.
Конструювання вироб^в з деревини характеризуемся такими показниками як обгрунтуванням оптимальност! вибору конструкщиного матер1алу, поперечни-ми перер!зами деталей та складальних одиниць, що забезпечують потр1бну мщ-н1сть та надшжсть, застосуванням вщповщних технологш виготовлення тощо. Це насамперед стосуеться корпусних вироб1в, осмльки, у них товщина стшок практично е незмшною (17 мм, рщко 20 мм), а змшюються ширина та висота. Прави-льний nU6ip po3Mipie вертикальних, горизонтальних crrinoK, що визначають лоп-чну будову конструкщУ, гарантуе довгов1чшсть меблевого виробу.
Для вертикапьннх елементт виробш з деревини KpirrepieM nepeeipKit на мщжсть, стшюсть служать граничш значения стискаючих навантажень Рст (рис.) i, виникаюч1 вщ них, панруження аст. Визначити Ух можна за спрощеними формулами:
PCT=7r2EoI/(/il)2(l+^)K3, (1)
а„ = 7ГЕо/ G2(l+</>)K,. (2)
де: 7Г = 3,14; ц - коефщ1ент приведеноУ довжини; Е0 - модуль пружносп при статичному згиш (дод. 2, [1]), МПа; /- довжина елемента (боковоУ стшки); ф - коефш!-ент повзучосп (дод. 6, |1|); К3 - коефщ1ент запасу мщносп: К, = 3; С - гнучмсть:
120 Збфннк науково-техшчннх upau*
