CC BY
29
© Короткий О. Г., Воейков А. I., Фалалеева Т. М., Берегова Т. В., Остапченко Л. I. УДК 615.9+616.12+616.72-002
Короткий О. Г., Воейков А. I., Фалалеева Т. М., Берегова Т. В., Остапченко Л. I.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ П1ДГОСТРОТ ТОКСИЧНОСТ1
ХОНДРОТТИНПРОТЕКТОРА «ДРАСТОП» ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЗАГАЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ ТА ЛЕЙКОЦИТАРНОТ ФОРМУЛИ КРОВ1 У ЩУР1В
Навчально-науковий центр «1нститут бюлопГ» КиГвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка (м. КиГв)
Дослiдження е фрагментом науково-дослщно! роботи Навчально-наукового центру «1нститут бю-логií» Ки1вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка «Доклиническое исследование токсичности и эффективности препарата «Драстоп» (раствор для инъекций)» № державно! реестраци 011411003826.
Вступ. Захворювання кiстково-м'язовоI системи в Укра1ы мають невтiшну динам^ до зростання, про що свщчать данi Держкомстату Укра1ни [1]. Патологи кютково-м'язово! системи займають четверте мюце пiсля хвороб системи кровообiгу, дихання i травлен-ня [4]. Остеоартроз (ОА) значно попршуе життя хво-рих i е серйозною соцiально-економiчною проблемою [13]. У популяцп населення старше 40 рокiв ОА е одыею з найчастiших причин Ывалщизацп та болю [7]. В бвроп у 25% осiб до 70 роюв дiагностовано ОА [5]. Кгмнщисти вважають, що головними причинами тако! статистики е невчаснi постановка дiагнозу та лiкування, а також неефективна реабтгга^я [1]. Разом з тим недостатньо вивчений патогенез ОА також зумовлюе вiдсутнiсть значних успiхiв його лГ кування i привертае увагу вчених до даного питання.
Тривалий час вважалося, що ОА виникае вна-слщок вiкового зношування хряща. На сьогоднi доведено, що головними ланками патогенезу ОА е де-генеративн процеси у хрящовм тканинi, розвиток запалення в синовiальнiй оболонцi та патологiчнi процеси в субхондральнм кiстцi. За цих умов змГ нюеться нормальний метаболiзм хрящово! тканини, катаболiчнi процеси починають переважати над ана-болiчними [9].
Одним iз найважливiших компонентiв матрик-су хряща е протеоглiкани (макромолекули, в яких стержневий бiлок зв'язаний з одыею або кiлькома ланками глкозамЫоглкаыв - ГАГ). ГАГ дтяться на 2 групи: несульфатованi (палуронова кислота, хон-дро!тин) та сульфатован (хондро!тину сульфат i ке-ратану сульфат). Разом з колагеновими волокнами ГАГ забезпечують стмкють хряща до зовншньо! дм.
Препарати, якi використовуються для лiкування ОА, дiляться на 2 основы групи: симптомомодифГ куючi i структурно-модифiкуючi. До першо! належать нестеро'щы протизапальнi препарати, анальгетики, мюрелаксанти, а також кортикостеро!ди. Що ж сто-
суеться структурно-модифiкуючих (базисних, хон-дропротекторних, хондромодулюючих) засобiв, то вони здатн контролювати перебiг захворювання, стаб!тзувати або навiть приводити до зворотного розвитку змiн в тканинах суглоба шляхом корекцiI по-рушеного метаболiзму гiалiнового хряща [6]. Огляд хондропротекторiв трьох поколiнь за рекомендацГ ями до застосування, мехаызмами дiI, побiчними ефектами i протипоказаннями наведено в журналi «Провизор» [10]. До структурно-модиф^ючих хон-дропротекторiв, якi зменшують Ытенсивнють болю, полiпшують функцiю суглобiв та сповтьнюють про-гресування ОА, належать хондро!тинсульфат (ХС) та глюкозамiн - природы компоненти хряща, що входять до складу протеоглкаыв та глкозамЫоглГ каыв хрящово! тканини.
Зважаючи на те, що хондро!тин сульфат е нероз-галуженим полiсахаридом без фксовано! довжи-ни, а значить i молекулярно! маси [9], поява нового хондропротектора на основi хондро!тин сульфату потребуе всебiчного дослiдження як його ефектив-ностi, так i токсичности адже за рiзноI молекулярно! маси може змшюватися бiодоступнiсть, кумулятивнi властивосД виведення та iн.
Метою дослщження було оцiнити пiдгостру токсичнiсть хондро!тину сульфату натрiю (ХСН), дГ ючо! субстанци препарату «Драстоп», за показни-ками загального аналiзу та лейкоцитарно! формули
у щурiв.
Об'ект i методи дослiдження. Експерименти проведенi з дотриманням мiжнародних принципiв бвропейсько! конвенци про захист хребетних тва-рин, що використовуються для дослщних та шших наукових цiлей [12], у вщповщност до Закону Укра-!ни вiд 21.02.2006 № 3447-IV «Про захист тварин вiд жорстокого поводження» [8] та згiдно з етични-ми нормами i правилами роботи з лабораторними тваринами (Guide for the Care and Use of Laboratory Animals, National Academy Press, Washington DC, 1996) [11].
Доотдження виконан на 80 бтих лабораторних щурах лЫп Wistar масою 180-260 г Доотдження були спрямованi на одержання даних щодо токсично! дм препарату за умови обмежено! тривалостi його вве-дення, яка складала 14 днiв. Забiр кровi здмснювали
на 15-й день пюля початку введення. Доотджуваы дози визначали виходячи з результа^в, отриманих при вивчены гостро! токсичностi ХСН. Згiдно цих результа^в, ХСН вiдноситься до класу практично нетоксичних речовин, так як в дозi 1000 мг/кг вш не викликав летальних випадкiв як в груп мишей, так i в групi щурiв. Отже, дозу 1000 мг/кг ми вважа-емо максимально переносимою при одноразовому введены (_й0). Тому для проведення дослщжень пiдгостроI токсичностi ми обрали 3 дози хондро-протектора «Драстоп», який вводили внутршньоче-ревинно: максимально переносима доза при одноразовому введены (1000 мг/кг), 3/5 _й0 (600 мг/кг) i 1/5 _й0 (200 мг/кг). Щурам контрольно! групи вводили внутршньочеревинно 0,2 мл води для ш'екцм.
Рiвень гемоглобiну в кровi визначали за методом Сал^ кольоровий показник - розрахунковим методом [2]. Швидкють осiдання еритроци^в визначали за методом Панченкова, гематокрит визначали цен-трифужним методом. Мазки кровi забарвлювали за Папенгеймом та в камерi Горяева визначали склад лейкоцитарно! формули [3].
Порiвняння рiзницi мiж контрольними i дослщни-ми показниками проводили за допомогою t-критерiя Стьюдента для незалежних вибiрок.
Результати дослщжень та Ух обговорення. В результат доотджень пщгостро! токсичностi ХСН було встановлено, що в дозах 200, 600 i 1000 мг/кг вш не впливав на концентра^ю гемоглобiну в кровi щурiв, кольоровий показник i гематокрит (табл. 1).
В дозах 200 i 600 мг/кг ХСН не змшював юль-кiсть еритроцитiв в одиницi об'ему (табл. 1). В максимально доотджуваый дозi 1000 мг/кг ХСН не впливав на юльюсть еритроцитiв в одиниц об'ему
у самок та на 3,5% (р<0,05) зменшував даний показник у сам^в.
Що стосуеться ктькост лейкоцитiв в одини-цi об'ему, то вона змшювалася лише у самцiв при введены !м препарату в дозi 1000 мг/кг i при цьому збтьшувалася на 17,7% (р<0,05) (табл. 1). В мен-ших дозах ХСН не змшював юльюсть лейкоци^в в кровi нi у самцiв, ы у самок.
Показовою була швидкють осщання еритроцитiв, яка не змшювалась при введеннi препарату в дозах 200 i 600 мг/кг та зростала при 1000 мг/кг у сам^в i самок на 18,9% (р<0,05) та 18,6% (р<0,05), вщ-повiдно, у порiвняннi з контрольною групою щурiв (табл. 1). Одержан данi можуть свiдчити про роз-виток запальних процесiв в органiзмi щурiв при пщ-гострому введены ХСН в дозi 1000 мг/кг.
Таким чином, в результат доотдження загально-го аналiзу кровi не було виявлено суттевих змiн в ге-матологiчних параметрах при введены препарату в дозах 200 i 600 мг/кг. Проте, були виявлеы незначы статистично значущi вiдмiнностi вщ контролю в групi щурiв, яким вводили препарат в дозi 1000 мг/кг.
Аналiз лейкоцитарно! формули кровi щурiв показав, що ХСН в дозах 200 i 600 мг/кг не змшював лейкограму кровi (табл. 2).
В дозi 1000 мг/кг ХСН спричиняв збтьшення вщ-сотку паличкоядерних нейтрофiлiв у сам^в i самок на 84,6% (р<0,05) та 87,5% (р<0,05), вiдповiдно, що може бути проявом розвитку штоксикацп в органiзмi щурiв i/або розвитку печшково! та нирково! недостат-ностк Також зареестровано зростання вiдсотку базо-фiлiв: у самцiв вiн зростав на 300% (р<0,05), а самок -на 85,7% (р<0,05), вщповщно, що може вказувати на розвиток алерпчно! реакцi! за умови 14-денного введення максимально переносимо дози ХСН.
Таблиця 1.
Показники загального анал1зу кров1 у щур1в при вивченн1 пщгостро'Г токсичност1 хондроГтину сульфату натр1ю
Показники кров1 стать Значення даних анал1зу кров1 в залежност1 вщ дози препарату, М ± т
Контроль п = 10 в груш самц1в, п = 10 в груш самок 200 мг/кг п = 10 в груш самц1в, п = 10 в груш самок 600 мг/кг п = 8 в груш самц1в, п = 10 в груш самок 1000 мг/кг п = 5 в груш самц1в, п = 4 в груш самок
Гемоглоб1н, г/л 6 148,2 ± 4,1 146,7 ± 3,6 150,1 ± 2,9 143,4 ± 3,1
? 142,0 ± 2,5 142,1 ± 2,2 139,6 ± 23 143,5 ± 2,2
Ктьюсть еритроцит1в, 1012/л 5,16 ± 0,09 5,20 ± 0,15 5,18 ± 0,11 4,98 ± 0,07*#
? 4,87 ± 0,14^ 4,82 ± 0,13^ 4,70 ± 0,14^ 4,67 ± 0,19^
Кольоровий показник 6 0,86 ± 0,02 0,89 ± 0,01 0,90 ± 0,01 0,87 ± 0,02
? 0,87 ± 0,02 0,85 ± 0,01 0,91 ± 0,02 0,88 ± 0,02
Гематокрит, % 6 47,3 ± 1,3 49,1 ± 1,6 48,5 ± 1,3 45,6 ± 1,3
? 45,8 ± 1,1 45,4 ± 07 46,0 ± 0,9 41,5 ± 08
Ктьюсть лейкоцит1в, 109/л 6 9,2 ± 0,6 10,0 ± 0,4 9,1 ± 0,7 10,8 ± 0,5*
? 9,3 ± 0,6 8,7 ± 05 9,2 ± 0,6 10,2 ± 0,4
Швидк1сть ос|дання еритроцит1в, мм/год. 6 3,9 ± 0,3 4,2 ± 0,3 3,8 ± 0,4 4,7 ± 0,3*#
? 6,8 ± 03 6,4 ± 0,3^ 7,1 ± 0,3^ 8,1 ± 0,4*#^
Примггка: п - кшьгасть тварин в груп1; * - р<0,05 - в1дносно контролю; # - р<0,05 в1дносно тварин, яким вводили хондроТтину сульфат натр1ю в доз1 200 мг/кг; ▲ - р<0,05 - р1зниця м1ж самками I самцями.
Таблиця 2.
Лейкоцитарна формула KpoBi щурiв при дoслiдженнi тдгостро'Г тoксичнoстi хондроГтину сульфату натрiю
Показники лейкоцитарноГ формули стать Значення даних лейкограми ^oBi в залежност вщ дози препарату, М ± m
Контроль n = 10 в груш самфв, n = 10 в груш самок 200 мг/кг n = 10 в груш самфв, n = 10 в груш самок 600 мг/кг n = 8 в груш самфв, n = 10 в груш самок 1000 мг/кг n = 5 в груш самфв, n = 4 в груш самок
Нейтрофти паличкоядерш, % 6 1,3 ± 0,4 1,5 ± 0,4 2,0 ± 0,3 2,4 ± 0,3*/#
? 1,6 ± 0,3 1,2 ± 0,4 1,9 ± 0,4 3,0 ± 0,3*/#
Нейтрофти сегментоядерш, % 6 22,4 ± 2,8 23,8 ± 3,7 23,5 ± 2,5 28,4 ± 3,5
? 23,9 ± 3,4 24,6 ± 3,9 20,0 ± 3,4 28,5 ± 3,6
Еозинофти, % 6 0,8 ± 0,3 0,5 ± 0,2 0,9 ± 0,3 1,2 ± 0,3#
? 1,2 ± 0,4 1,3 ± 0,4^ 1,5 ± 0,3 1,8 ± 0,3
Базофти, % 6 0,3 ± 0,2 0,5 ± 0,2 0,9 ± 0,3 1,2 ± 0,3*/#
? 0,7 ± 0,3 0,7 ± 0,3 0,5 ± 0,2 1,3 ± 0,2*/#
Моноцити, % 6 4,8 ± 0,5 5,4 ± 0,6 5,1 ± 0,6 5,2 ± 0,6
? 5,2 ± 1,0 5,9 ± 1,0 4,8 ± 1,0 5,5 ± 0,6
ЛНмфоцити, % 6 70,4 ± 2,5 67,6 ± 3,6 66,9 ± 2,6 61,4 ± 3,1*
? 67,4 ± 3,0 66,3 ± 3,9 71,4 ± 2,9 60,0 ± 2,5*
Примiтка: n - к1льк1сть тварин в гругл; * - p<0,05 - в1дносно контролю; # - p<0,05 вщносно тварин, яким вводили хондроТтину сульфат натрю в доз1 200 мг/кг; ▲ - p<0,05 - р1зниця м1ж самками i самцами.
Виявлен змiни супроводжувались зменшенням у сам^в i самок, зростання вiдсотку базоф^в у сам-вiдсотку лiмфоцитiв у сам^в - на 12,8% (p<0,05), цiв i самок, зменшення вщсотку лiмфоцитiв у сама у самок - 11% (p<0,05), що може свщчити про роз- щв i самок. Одержанi данi свщчать про розвиток виток Ытоксикацп та прип-лчення лiмфопоезу. iнтоксикацi! з проявами алерги та запальних проце-Висновки. В результат дослiдження загального Ыв в органiзмi щурiв при пщгострому введеннi ХСН аналiзу кровi не було виявлено суттевих змiн в пара- в дозi 1000 мг/кг.
метрах загального аналiзу кровi та у формулi кровi Перспективи подальших дoслiджень. Попри введеннi ХСН в дозах 200 i 600 мг/кг. Проте, були дальни дослщження пiдгостро! токсичностi хон-виявленi статистично значущi вiдмiнностi вiд контр- дро!тину сульфату натрiю будуть спрямованi на олю в груп щурiв, яким вводили препарат в дозi вивчення бiохiмiчних показникiв кровi щурiв, як ха-1000 мг/кг: зменшення ктькост еритроцитiв та рактеризують функцiональний стан печшки, нирок, збiльшення кiлькостi лейкоци^в у самцiв, зростан- пiдшлунково! залози i серця за умов 14-ти добового ня швидкост осiдання еритроци^в у самцiв i самок, введення хондро!тину сульфату натрiю в дозах 200, збтьшення вiдсотку паличкоядерних нейтроф!тв 600 i 1000 мг/кг.
Л^ература
1. Андрiйчук О. Я. Аналiз стану захворюваностi та поширеностi хвороб юстково-м'язово! системи в Укра!ш та Волинсьюй
областi / О. Я. Андрмчук, I. М. Григус // Проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2010. - № 4. - С. 3-7.
2. Гарбузова В. Ю. Фiзiологiя кровi / В. Ю. Гарбузова. - Суми: Вид-во Сум. ДУ, 2007, C. 26-48, 104-111.
3. Данилова Л. А. Справочник по лабораторным методам исследования / Л. А. Данилова. - СПб.: Питер, 2003. - 736 с.
4. 1ванова К. А. Кжшкочнструментальний аналiз переб^у та л^вання коморбщност остеоартрозу та дислодемп: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.12 «Ревматолопя» / К. А. 1ванова. - К., 2015. - 16 с.
5. Коваленко В. М. Коморбщнють i шляхи рацюнально! фармакотерапп в ревматологи: думка спещалюта / В. М. Коваленко //
Укр. ревматол. журнал. - 2014. - № 2 (56). - С. 12-13.
6. Куприненко Н. Современные хондропротекторы: от клинической фармакологии до практической медицины [Електронний
ресурс] / Н. Куприненко // Новости медицины и фармации. - 2007. - № 19 (227). - Режим доступу до журн.: http://www. mif-ua.com/archive/article/4045.
7. Остеоартрит у кардиологического больного: как это происходит / А. В. Наумов, О. Ю. Шевцова, А. Л. Верткин [та ш.] //
Cardiology. - 2014. - № 1 (8). - С. 121-131.
8. «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 2006. - № 27. - С. 230.
9. Проценко Г. О. Алгоритм дiагностики та лкування хворих на остеоартроз / Г. О. Проценко // Укра!нський ревматолопчний
журнал. - 2009. - № 3 (37). - С. 91-95.
10. Хондропротекторы [Електронний ресурс] // Провизор. - 2013. - Вып. 03. - Режим доступу до журн.: http://www.provisor. com.ua/archive/ 2013/N03/osteoartroz-4Hondroprotektory.php?part_code=155&art_code= 8181.
11. Life Sciences C.I. Guide for the Care and Use of Laboratory Animals // Laboratory Animals. - 1996. - Vol. 66, № 4. - 248 p.
12. Rozemond H. Laboratory animal protection: the European Convention and the Dutch Act. / H. Rozemond // Vet. Q. - 1986. -Vol. 8. - P. 346-349.
13. Volpi N. Chondroitin sulphate for the treatment of osteoarthritis / N. Volpi // Curr Med Chem. - 2005. - Vol. 4, № 3. - Р. 221-234. 86 В^ник проблем бюлот i медицини - 2016 - Вип. 1, Том 1 (126)
УДК 615.9+616.12+616.72-002
ДОСЛ1ДЖЕННЯ П1ДГОСТРОТ ТОКСИЧНОСТ1 ХОНДРОТТИНПРОТЕКТОРА «ДРАСТОП» ЗА ПОКАЗ-НИКАМИ ЗАГАЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ ТА ЛЕЙКОЦИТАРНОТ ФОРМУЛИ КРОВ1 У ЩУР1В
Короткий О. Г., Воейков А. I., Фалалеева Т. М., Берегова Т. В., Остапченко Л. I.
Резюме. Хондро1тину сульфату натрiю (ХСН), активна субстан^я препарату «Драстоп», в дозах 200 i 600 мг/кг при 14-ти денному введены не змшював показники загального аналiзу i лейкоцитарно! фор-мули кровi у щурiв. В дозi 1000 мг/кг ХСН у сам^в зменшував кiлькiсть еритроцитiв i збiльшував кiлькiсть лейкоцитiв; у сам^в i самок вiн збiльшував швидкють осiдання еритроцитiв, вiдсоток паличкоядерних ней-трофiлiв i базофiлiв, а вщсоток лiмфоцитiв зменшував.
Ключовi слова: пщгостра токсичнiсть, хондро!тину сульфату натрiю, загальний аналiз кровi, лейкоци-тарна формула.
УДК 615.9+616.12+616.72-002
ИЗУЧЕНИЕ ПОДОСТРОЙ ТОКСИЧНОСТИ ХОНДРОИТИНПРОТЕКТОРА «ДРАСТОП» ПО ПОКАЗАТЕЛЯМ ОБЩЕГО АНАЛИЗА И ЛЕЙКОЦИТАРНОЙ ФОРМУЛЫ КРОВИ У У КРЫС
Короткий А. Г., Воейков А. И., Фалалеева Т. М., Береговая Т. В., Остапченко Л. И.
Резюме. Хондроитина сульфата натрия (ХСН), активная субстанция препарата «Драстоп», в дозах 200 и 600 мг/кг при 14-ти дневном введении не изменял показатели общего анализа и лейкоцитарной формулы крови у крыс. В дозе 1000 мг/кг ХСН у самцов уменьшал количество эритроцитов и увеличивал количество лейкоцитов; у самцов и самок он увеличивал скорость оседания эритроцитов, процент палочкоядерных нейтрофилов и базофилов, а процент лимфоцитов уменьшал.
Ключевые слова: подострая токсичность, хондроитина сульфата натрия, общий анализ крови, лейкоцитарная формула.
UDC 615.9+616.12+616.72-002
SUBACUTE TOXICITY STUDY OF CHONDROITIN SULFATE SOLUTION IN TERMS OF THE OVERALL ANALYSIS AND BLOOD LEUKOCYTE COUNTS IN RATS
Кого1к1у O. G., Voyeykov А. I., Falalyeyeva Т. M., Beregova Т. V., Ostapchenko L. I.
Abstract. Introduction. Chondroitin sulfate, the active substance of chondroprotectors, is no fixed length polysaccharide, and hence the molecular weight. So the emergence of a new chondroprotectors from chondroitin sulfate requires thorough research as its effectiveness and toxicity, because in different molecular weight can vary bioavailability, cumulative properties, output and others.
Objective. The aim of the study was to evaluate the subacute toxicity of chondroitin sulfate sodium (CHSS), the active substance of new chondroprotector «Drastop», on indicators of global blood analysis and leukocyte formula in rats.
Methods. Experiments conducted in accordance with international principles of the European Convention for the Protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes, according to the Law of Ukraine of 21.02.2006 № 3447-IV «On protection of animals from cruelty».
The studies were performed on 80 white laboratory Wistar rats weighing 180-260 g. Research has focused on obtaining data on the toxicity of CHSS for a limited duration of its administration, which was 14 days. Fence biomaterial performed on the 15th day after the start of CHSS administration. The studied doses were determined based on the results obtained in the study of acute toxicity CHSS. According to these results, CHSS belongs to the class of practically non-toxic substances, as well as CHSS in dose of 1000 mg/kg didn't cause deaths in groups of mice and rats. Thus, we believe that the dose of 1000 mg/kg is the maximum tolerated for a single injection (LD0). Therefore, for subacute toxicity studies we chose three doses, the maximum tolerated dose for single injection (LD0) - 1000 mg/kg, 3/5 LD0 (600mg/kg) and 1/5 LD0 (200mg/kg). The level of hemoglobin in the blood was determined by Sali, color index - by calculation method. Erythrocyte sedimentation rate was determined by Panchenkov, hematocrit was determined by centrifugation method. Blood smears were stained by Papenheym, and in Goryayev camera we determined the composition of leukocyte formula.
Comparing the difference between control and experimental parameters was performed using Student t-test for independent samples.
Results. CHSS in the doses of 200 and 600 mg/kg did not influence on parameters of global analysis of blood. But in dose 1000 mg/kg CHSS caused slight but statistically significant reduction in the number of erythrocytes and the increase in the number of leukocytes in males. Also it increased erythrocyte sedimentation rate in males and females. CHSS in the doses of 200 and 600 mg/kg did not change leukocyte blood formula. At a dose of 1000 mg/ kg CHSS caused the increase of percentage of banded neutrophils in males and females by 84,6% (p<0,05) and 87,5% (p<0,05), respectively. Also it was registered the increase in the percentage of basophils, in males it grew by 300% (p<0,05) and in females - by 85,7% (p<0,05), respectively. The percentage of lymphocytes decreased in males - by 12,8% (p<0,05), and females - 11% (p<0,05), respectively.
Conclusions. As a result of research of global analysis of blood it was not discovered substantial changes in haematological parameters at introduction of CHSS in doses 200 and 600 mg/kg. However, it was found the development of intoxication and inflammation in the group of rats which were treated by CHSS in a dose 1000 mg/kg.
Keywords: subacute toxicity, chondroitin sulfate sodium, global blood analysis, leukocyte formula.
Рецензент - проф. ДубШШ С. I.
Стаття надшшла 21.01.2016 року
