CC BY
15ДОМ1НУЮЧ1 М1КОЗИ TRITICUMAESTIVUM, PANICUMMILIACEUM, SORGHUMBICOLOR ТА IX УРОЖАЙН1СТЬ В ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Столяр С.Г., к. с.-г. н Потшчук Т.В., Рак М.В., Плюшко А.1., Меньшикова 1.В., Теодоришина О.С., Данилишин О.В., Конончук В.М., Гштецький О.О. магктранти Пол1съкий нацюнальний утверситет
DOMINANT MYCOSIS OF TRITICUM AESTIVUM, PANICUM MILIACEUM, SORGHUM BICOLOR AND THEIR YIELD IN POLISY OF UKRAINE
Stoliar S.,
Ph.D. Potiychuk T., Rak M., Plushko A., Menshikova I., Teodoryshyna O., Danylyshyn O., Kononchuk V., Gnitetsky O. undergraduates Polissya National University
АНОТАЦ1Я
Шляхом проведения маршрутного обстеження nociBiB проса поавного, пшениц яро! та сорго упро-довж 2019-2021 рр. визначено !х фггосаштарний стан. Встановлено, що найб№ш поширеними та шквдли-вими хворобами Triticum aestivum: борошниста роса, бура iржа, cептoрioз, кoреневi rarai, Panicum miliaceum е: сажка, бура плямистють, склероспороз, cептoрioз та кoреневi гнилi, , Sorghum bicolor: гельмь нтocпoрioз, антракноз, склероспороз, кoреневi гнилт Дослвджено, що максимального розвитку хвороби досягали у шнщ вегетаци на 71 -ому етат розвитку (фаза молочно -восково! cтиглocтi зерна). Встановлений cереднiй рiвень врoжайнocтi культур, а саме: 1,36 т/га - проса поавного, 1,59 т/га - пшенищ яро! та 6,28 т/га - сорго зернового. Отже, знання особливостей розвитку i бюлогп пoтенцiйнo небезпечних збуднишв хвороб зернових, що призводять до втрат врожаю та попршення його якocтi, мае важливе значення при вирoщуваннi ciльcькoгocпoдарcьких культур та вдосконаленш метoдiв i cпocoбiв обмеження !х розвитку.
ABSTRACT
By conducting a route survey of crops of millet, spring wheat and sorghum during 2019-2021, their phytosanitary status was determined. It is established that the most common and harmful diseases of Triticum aestivum: powdery mildew, brown rust, septoria, root rot, Panicum miliaceum are: smut, brown spot, sclerosporosis, septoria and root rot, Sorghum bicolor, scorneliporosis, helminthiasis. It was studied that the maximum development of the disease was reached at the end of the growing season at the 71st stage of development (phase of milk-wax ripeness of the grain). The average level of crop yield was set, namely: 1.36 t/ha - millet, 1.59 t/ha - spring wheat and 6.28 t/ha - grain sorghum. Thus, knowledge of the peculiarities of development and biology of potentially dangerous pathogens of cereals, which lead to crop loss and deterioration, is important in the cultivation of crops and improve methods and ways to limit their development.
Ключовi слова: просо поавне, пшениця яра, сорго зернове, розвиток мiкoзiв.
Keywords: sowing millet, spring wheat, grain sorghum, development of mycoses.
Постановка проблеми. Зерновиробництво на-лежить до стратепчно важливих галузей аграрно! екoнoмiки Укра!ни. Зерно i продукта його переро-бки вщграють важливу роль у розвитку нащональ-но! економши, становлячи основу продовольчо!
безпеки та визначае стутнь учасп держави в мiж-народному сшвробгтаицта [1].
C^^rarni природно-ктматичш умови та ро-дючi землi дають змогу вирощувати ва культури,
отримуючи високi врожа! для забезпечения внутрь шнiх потреб та формування експортного потенщ-алу кра!ни. Впродовж багатьох рок1в Укра!на пой-дае першi позици серед найбшьших виробник1в i експортерiв зерна в свт [2].
Ввдзначимо, що найвищу питому вагу в струк-турi посiвних площ серед iнших альськогосподар-ських культур займають зерновi (14,9-15,1 млн. га), що становить 45-50 %. Це можна пояснити !х виия-тковим значениям та рiзнобiчним використанням
[3].
Однiею з найпоширешших зернових культур е пшениця озима, поави яко! займають до 7,0 млн. га орних земель. Друге мюце пойдае ячмiнь, а на тре-тьому - кукурудза, площi посiву останньо! збшьши-лися майже в чотири рази (вiд 1,2 до 4,4 млн. га) . Площi шших зернових (жито, тритикале, овес, просо, гречка, сорго, рис) коливаються в межах 1,0-2,1 млн. га. Проте, за даиими БЛО, з кожиим роком посiвнi площi цих культур зростають, що по-яснюеться високим потенцiалом урожайностi зерна та зелено! маси, тдвищеними адаптивними власти-востями до несприятливих умов (зимостiйкiсть, по-сухостiйкiсть, невибагливiсть до Iрунтiв, стшкють до грибкових захворювань) тощо [2, 4].
Однак, в останш роки спостертаеться нестабь льна економiчна ситуащя в Укра!ш, яка негативно вплинула як на розвиток сiльського господарства, так i на виробництво зерна. Часте порушення агра-рiями технологш вирощування культур i недоско-налють й! елементiв (ввдхилення вiд норм та строив йвби, неналежний обробггок 1рунту, низький рь вень внесения мiнеральних i оргаиiчних добрив, не-дотримаиия системи захисту посiвiв ввд шк1дливих оргаиiзмiв тощо ) спонукають до масового поши-рения та розвитку в агроценозах збудник1в хвороб грибно! етюлогп.
Фiтопатогеннi мiкроорганiзми наносять знач-них економiчних збитк1в сшьському господарству. Збудники хвороб постiйно уражують насiния та усi оргаии рослин впродовж вегетаци. Вони порушу-ють нормальний перебiг фiзiологiчних процесiв, що призводить до частково! або повно! загибелi рослин. В уражених фiтопатогенами рослин попршу-еться яшсть насiния та знижуеться урожайнiсть. Втрати валового збору зерна вiд хвороб щорiчно становлять 20-30%, а в ешфгготшш роки до 50% i бiльше [5].
Ефективний захист посiвiв вiд шк1дливих орга-нiзмiв будь-яких сiльськогосподарських культур неможливий без знання особливостей розвитку па-тогенiв упродовж вегетацшного перiоду.
Тому, метою наших дослщжень було ви-вчения домiнуючих грибних хвороб зернових культур (пшенищ, проса, сорго) у Полiссi Укра!ни, що матиме воображения в удосконаленш системи захисту ввд хвороб та отримаиш високих врожа! зерна гарно! якосл.
Методика до^джень. Визначения рiвия по-ширения та розвиток хвороб пшенищ, проса та сорго ввдбувалося впродовж 2019-2021 рр. в умовах навчально-дослщного поля Полюького нащональ-ного унiверситету.
Облiки та спостережения за розвитком хвороб у пойвах здiйснювали за методикою фггопатолоп-чних дослiджень: систематичних вiзуальних обсте-жень, методом ввдбору рослинних проб та облжо-вих дiлянок.
Поширення визначали за формулою 1 :
П = ^ (1)
N 4 '
де П - поширения хвороби;
N - загальна к1льк1сть рослин у пробi;
п - к1льк1сть уражених органiв (рослин), %.
Розвиток визначали за формулою
х Ь)х100
N х К ' )
де Я - штенсивнють розвитку хвороби (бал або ввдсоток);
X ( а хЬ ) - сума добутшв кiлькостi рослин на в1д-поввдний бал або ввдсоток ураження;
К - найвищий бал шкали обл1ку;
N - загальна кшьшсть облшових рослин.
Статистичну обробку отриманих експеримен-тальних даних проводили методом дисперййного та кореляцшного анал1зу за загальноприйиятою методикою та 1з допомогою прикладних комп'ютер-них програм.
Результати до^джень. Щд час обстежень пойв1в дослщжуваних культур з'ясовано, що домь нуючими в агроценозах були грибш хвороби 1 на-бували значного розвитку i шквдливосп впродовж рошв проведения !х облшв. Мониторинг фггосаш-тарного стану агроценоз!в засввдчив, що у пойвах найб!льш розповсюдженими е збудники плямисто-стей листя та кореневих гнилей.
Хвороби пшениця яро! супроводжують культуру впродовж усього вегетацшного перюду - ввд початку проростаиия найния до повно! стиглосл зерна. Захворюваиня сход1в е об'ектом найприскш-лившо! уваги, осшльки саме у цей перюд форму-еться густота стояния рослин, а отже, значною м1-рою, майбутнш урожай.
Зазначимо, щодо хвороб, збудники яких ура-жують рослини пшенищ у ранш фази розвитку належать кореневi гнил1, зокрема звичайна фузарю-зна, офiобольозна, церкоспорельозна; у раиньовес-ияний перiод - сшгова плiсень i склеротинiоз; у перюд в1д сход1в до молочно! стиглост1 зерна - бо-рошниста роса, септорюз; у фенофази трубку-ваиия-молочно-воскова стигл1сть зерна - бура, сте-блова, жовта iржа; у перюд цвтния-молочно-вос-кова стигл1сть зерна - фузарюз колосу, альтернарiоз, гельмштоспорюз, летюча i тверда са-жки, оливкова плiсиява, чорний плямистий i база-льний бактерiози [2, 6].
Даш наших дослвджень свiдчать про те, що на пойвах пшенищ в Полюй найпоширешшими е бура листкова iржа, септорiоз листя, борошниста роса та кореневi гнил1.
Одшею 1з найбiльш шюдливих хвороб пшенищ е бура листкова iржа (Рисс1п1агесопёИаБ1е1е1&Ио1м>.) [4] (рис. 1 а). У по-р1виянш з шшими мiкозами, збудник !! здатний пристосовуватися до р1зних зовн1шн1х умов, фор-мувати агресивнi раси, що характеризуются висо-
кою стшкютю спор до високих температур i в1дно-сно! вологост1 пов1тря. Ця хвороба з'являеться ра-н1ше 1нших, швидко досягае високого ступеня роз-витку. Уред1н1ом1цел1й збудника витримуе морози, як результат, може зимувати на уражених ще з осен1 пос1вах озимих 1 дикорослих тонконогових. Бура 1ржа проявляеться на листках 1 п1хвах спочатку у вигляд1 червоно-бурих подушечок (уредопустул), а згодом чорних з глянцевим блиском (телейтопус-тул). Вони зазвичай розташовуються на верхньому боц1 листшв, р1дше на нижньому 1 н1коли не злива-ються у суц1льну пляму, чим зовн1 в1др1зняються в1д стеблово! 1рж1. Навколо уредопустул можуть утворюватися хлоротичн1 1 некротичн1 плями [3].
Серед плямистостей листя найб1льш пошире-ною хворобою пшениц1 е септор1оз, який здатний уражувати рослини впродовж усього пер1оду веге-тац1!, але найб1льшо! шкоди завдае у фаз1 трубку-вання-колос1ння (Septoria tritici Desm.) або коло-с1ння-цв1т1ння (Stagonospora nodorum (Berk.) E. Castell. & Germano) [1, 4] (рис. 1 в). На листках хвороба проявляеться у вигляд1 плям р1зного кольору (св1тл1, св1тло-бур1, жовт1, бур1) неправильно! фо-рми, як1 розростаючись, зливаються, внасл1док чого листки поступово втрачають зелений кол1р 1 заси-хають. П1зн1ше уражен1 частини св1тл1шають, 1 у центр1 цих плям зявляються чорн1 др1бн1 п1кн1ди. На стебл1 уражуються вузли, а на зеленому колос1 -луски. Зазначимо, що шд час травмування рослин.
стресових факторiв, oniKiB тощо спостерiгаeться посилення розвитку хвороби. Шкiдливiсть септорь озу полягае у зменшеннi асимшяцшно! поверхнi листя, передчасному 1х всиханнi, за раннього ура-ження зменшуеться шльшсть зерен в колой, ламко-стi стебел, недорозвиненостi колосу, передчасному достиганш хлiбiв та зниженш яшсних показнишв зерна, що призводить до втрат врожаю, яш можуть становити понад 40%. 1нтенсивному ураженню та розвитку хвороби сприяють тривала волога i тепла вiтряна погода, загущенi поави, нaдмiрнi дози азо-тних добрив, уражеш пiсляжнивнi рештки тощо.
Щорiчнi втрати врожаю спостерiгaються i вщ ураження пос1в1в пшениц збудником борошнисто! роси (Blumeria graminis (DC.) f. sp. Tritici Speer.) [1, 3] (рис 1 г). 1нтенсивно хвороба розвиваеться почи-наючи з друго! половини травня - початку червня. Збудник уражуе листя, листков1 шхви i стебла, а в роки сильного розвитку хвороби - колосков1 лусо-чки i остюки. Проявляеться у вигляд1 бшого паву-тинного нальоту. Поступово нaлiт стае срим, бурiе. Джерелами iнфекцii е рослинш рештки, дикорослi трави, сходи озимих культур.
За епiфiтотiйного розвитку борошнисто! роси уражаеться вся листкова поверхня, яка передчасно ввдмирае, порушуеться живлення рослин, як насль док, знижуеться продуктивнiсть рослин до 50 %, що викликае знaчнi недобори врожаю [6].
в
а
б
Рис. 1. Основт грибн! хвороби пшениц яро'1 в Полгссг: а - бура листкова iржа; б - стеблова iржа; в -септорюз; г -борошниста роса; д -коренев1 гнил1 (ориггнальне фото)
В Полюй Укрш'ш на пшениц найчастше спо-стерiгаються звичайна (Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker) фузарiозна (збудники гриби роду Fusarium Link.), церкоспорельозна (Cercosporella herpotrichoides Fron.) та офюбульозна (Ophiobolus graminis Sacc.) KopeHeBi гнилi [2] (рис. 1 д). Стль-ним для збуднишв усiх типiв кореневих гнилей е зв'язок з грунтом, широка розповсюдженiсть, здат-нiсть переходити ввд сапрофiтного живлення до паразитного i вiдсутнiсть чггко! сиецiалiзацil в ура-женнi рослин-господарiв [5].
Кореневi гнил1 розвиваються впродовж Bciei веге-таци. Уражують кореневу систему, тдземие м1жвузля, основу i нижне м1жвузля стебла. Основними симптомами прояву е побурiння i деформаця проростюв, утворенням на листках бурих смуг та плям, вщмираиня продуктивних стебел, бшоколосся, пустоколосся, не-повноцiнно розвинений колос та шупл1сть зерна. В ок-ремi роки у авозмнах з високою насиченiстю зерно-вими культурами втрати зерна вщ ураження рослин
збудниками кореневих гнилей можуть перевишувати 30 % [7-9].
Змни клiмату, шо сиостер1гаютъся наразi мають зиачне ввдображення у розвитку агропромислового комплексу Украши. Асортимеит продукци, шо вироб-ляеться у господарствах на територи украшського По-л1сся формуеться за рахунок традицшних культур по-мiрно-коитинеитального клiмату [8, 10]. Одиак, отри-мати висок1 врожа! зернових культур в остаинi роки е досить складно. Основними лiмiтуючими факторами зниження врожайносп е вiдчутнi змши клiматичних умов, а також поширення й шкiдливiстъ комплексу хвороб, серед яких домiиуютъ м1кози. Одним iз важли-вих ршень е розширення иосiвних плош культур, як1 стшю до абiотичних чинникiв, зокрема перспективним у Полiссi е вирошуваиня проса полного та сорго зернового. Ввдзначимо, шо просо иосiвне, як i решта культур уражаеться хворобами (рис.2).
а б в г
Рис. 2. Основнi грибт хвороби проса поавного сажка звичайна; б - склероспороз; в - бура плямистють; г - септорюз (оригтальне фото)
а
Звичайна сажка проса Sorosporium / panici-miliacei Pers. ■ ХВ Of ОБИ ПРОСА Хвороба виявлена у фазi викидання волотi. На ураже-них сажкою рослинах формувалося вздуття замiсть во-лотi, яке вкривалося тонкою свило-бурою плiвкою, яка легко розтрюкувалося. 1з трiщин, якi утворювалися виси-палася чорна спорова маса, а провщш пучки, якi мали ви-гляд тоненьких ниток чорного кольору залишалися не зруйнованими.
Склероспороз Sclerospora graminicola (Sacc.) Schr. Хвороба виявлена у другш половинi вегетаци рослин: на листi бурi плями без контурiв зi слабким бшувато-й-рим нальотом. Уражене листя потовщувалося, листкова пластина розтрiскувалася i з потовщених тканин висипа-лася темно-коричнева маса спор.
Септорюз < Septoria.panici-miliacei Zubina; Хвороба спостертаеться протягом усього перiоду вегетаци культури. Особливо уражувалося листя та його тхви, на яких проявлялися вузьш плями свiтло-сiрого, а згодом буро-йрого кольору з вузькою червонуватого кольору облямiвкою, де формувалися пiкнiди.
Першi прояви хвороби з'явилися на сходах: на листках свггло-зелеш плями, якi поступово бурiли. 1нтенсивно хвороба розвивалася на листi дорослих рослин у виглядi видовжених, елштичних, буруватих плям з облямiвкою. У вологу погоду на плямах формувався йро-бурий на-лiт, листя поступово в'януло та ввдмирало.Уражене зерно формувалося щупле iз почорнiнням зародкового ш-нця насiнини та зниженою схожiстю.
Бура плямисткть, або гель-м1нтоспор1оз {Pvrenophora chaetomioides Sreg . (анаморфа: Helminthosporium panici-miliacei Nisikado))
. Хвороба викликала побуршня i деформацiю пророст--1 шв, якi часто гинули ще до виходу колеоптиле на пове-рхню грунту. При появi сходiв на листках утворювалися oурi смуги та плями. Спостериалося побурiння корене-во1 системи та прикоренево1 частини стебла у виглядi ■ бурих штрихiв.
Коренев! гни л! . (Helmintosnorium sativum ; Pamel., King Bakkel., Fusarium gra-minearum Shwabe) ] ...........................f
Рис. 3. Найбыьш поширенi та шкiдливi хвороби проса в Полiссi (джерело: сформовано на ocHoei результатiв до^джень)
Встановлено, що фггопатогенш мжрооргаш-зми наносять значних економiчних збитшв альсь-кому господарству. Збудники хвороб постiйно ура-жують насшня та всi органи рослин упродовж веге-тацп сорго [11, 12, 13]. Патогени, проникаючи в рослини, порушували фiзiолого-бiохiмiчнi процеси i викликали вiдстaвaння !х росту, зменшення асимь ляцiйноi поверхнi, плямистостi, передчасне заси-хання листя, погiршення розвитку коренево! сис-теми, нальоти, гнилi, що призводило до суттевого зниження врожаю та погiршення його якостi [14, 15]. Мониторинг фiтосaнiтaрного стану aгроценозiв сорго зернового зaсвiдчив, що упродовж 2019-2021
рр. найб№ш поширеними були збудники хвороб грибно! етiологii: Helminthosporium turcicum, Alternaria alternata, Magnaporthe oryzae, гриби роду Fusarium sp., Bipolaris sp., Rhizoctonia sp., Cercospora sorghi, Ascochyta sorghi та iншi.
Мониторинг фiтосaнiтaрного стану aгроценозiв сорго зернового засввдчив, що упродовж 2019-2021 рр. найб№ш поширеними були збудники хвороб грибно! етюлогп: Helminthosporium turcicum, Alternaria alternata, Magnaporthe oryzae, гриби роду Fusarium sp., Bipolaris sp., Rhizoctonia sp., Cercospora sorghi, Ascochyta sorghi та iншi (рис. 4).
Рис. 4. Спiввiдношення хвороб у cmpyKmypi MiK03ie Sorghum bicolor у Полiссi, 2019-2021 рр.
Дослвджено, що основну частку в структур! mí-ko3Íb культури в Полюй склали: гельмштоспорюз (бура плямист!сть) (31 %), звичайна коренева гниль (17 %) i трикулярюз (13 %). Менша частка ризок-тонюзно! та фузарiозноi кореневих гнилей, альтер-нарiозу, церкоспорозу та аскохiтозу - 11, 8, 9, 7 та 4 % ввдповвдно. Першi прояви Helminthosporium turcicum з'явилися у фазi 2-3 листав (спостерта-лися свило-зелеш плями, якi поступово бурiли). 1н-тенсивно хвороба розвивалася на лисп дорослих рослин у виглядi видовжених, елштичних, бурува-тих плям з облжшвкою. У вологу погоду на плямах формувався сiро-бурий налiт, листя поступово в'януло та вiдмирало. Уражене зерно формувалося щупле iз почорншиям зародкового шнця насiнини та зниженою схожютю. Вiдзначимо, що збудник Magnaporthe oryzae розвиваеться за широкого дiа-пазону температури (15-35 °С) i вологосп повiтря (77-82 %). Збудники кореневих гнилий викликали побурiння i деформацш проростков, як1 часто гинули ще до виходу колеоптиле на поверхню грунту. При появi сходiв на листках утворювалися бурi смуги та плями.
Спостерiгалося побурiння кореневоi' системи та прикореневоi частини стебла у вигляд бурих штрихiв.
Отже, сучаснi ктматичш трансформацй' зму-шують сiльськогосподарських виробнишв все час-тiше переглядати концепцп та практичнi пiдходи до формування спектру культур агроценозiв, спромо-жних забезпечувати отримання стабiльних i еконо-мiчно вигвдних урожав у все б№ш жорстких за значениям гiдротермiчного коефiцiенту умовах.
Розвиток мiкозiв залежав ввд грунтово-ктма-тичних умов, сортових особливостей культури та агротехшки вирощуваиия i коливався вiд 1,2 до 35 %.
Встановлено, що стльними домiнуючими Mi-козами пшеницi, проса i сорго е бура плямистють, бура iржа, борошниста роса, септорюз, а також звичайна i фузарюзна кореневi гнилi. Варто вадмиити, що на так1й культурi, як просо спостер^ався значно
менший розвиток хвороб. Даний факт пояснюеться сортовими особливостями культур.
Зазначимо, що хвороби, яК уражують рослини зернових культур у ранш фази розвитку належать кореневi гнилi, зокрема звичайна фузарюзна, офь обольозна, церкоспорельозна; перiод перезимiвлi -снiгова плiсиява i склеротинюз; перiод вiд сходiв до молочноi стиглостi зерна - борошниста роса, септорюз; фенофази трубкування-молочно-воскова стиг-лiсть зерна - бура, стеблова, жовта iржа; перiод цвь тшня -молочно-воскова стиглiсть зерна фузарiоз колосу, альтернарюз, гельмiнтоспорiоз, летюча i тверда сажки, оливкова плiсиява, чорний плямис-тий i базальний бактерiози [4].
Серед плямистостей листя найбшьш пошире-ною хворобою е септорюз та бура плямистють як здатш уражувати злаки впродовж усього вегетацш-ного перiоду.
Посиления розвитку хвороб спостертаеться внаслвдок травмувания рослин, стресових факторiв, опiкiв тощо. Ураженi пюляжиивш рештки, пада-лиця зернових та дикоро^ злаковi трави, загущенi пойви зернових культур надмiрнi дози внесения азотних добрив, тривала волога i тепла виряна погода сприяють iнтенсивному ураженню та розвитку хвороб.
Щорiчнi втрати врожаю спостерiгаються i ввд уражения посiвiв борошнистою росою. У роки ет-фiтотiй борошниста роса завдае значноi шкоди, бо уражуе майже всю листкову поверхию, листя пе-редчасно вiдмирае, порушуеться живлення рослин, продуктивнiсть 1'х знижуеться на 40—50%, що зу-мовлюе значний недобiр урожаю.
Кореневi гнилi це найпоширенiший тип захво-рюваиь, спричинених грунтовими фггопатоген-ними грибами. Основними збудниками е гриби роду Fusarium spp., Helminthosporium spp., Pythium spp. тощо. Спiльним для збуднишв усiх типiв кореневих гнилей е зв'язок з грунтом, широка розпо-всюдженiсть, здатнiсть переходити ввд саирофгт-ного живления до паразитного i вщсутнють строго1' спецiалiзацii в ураженнi рослин-живителiв.
Урожайнють зерна - штегральний показник в ocHOBi якого лежать численш кореляцшш зв'язок мiж рiзними чинниками. Наcкiльки будь-яка кшьш-сна ознака визначае формування врoжайнocтi зале-
жить вiд його значущocтi, варiабельнocтi, бюлопч-но! cпецифiки генотипу рослини та вщ характеру екoлoгiчнoгo навантаження.
Урoжайнicть дocлiджуваних культур представлено у таблиц 1
Таблиця 1
Урожайтсть зернових культур, 2019-2021 рр.
Культура Урожайшсть, т/га
Triticum aestivum 1,59
Panicum miliaceum 1,36
Sorghum bicolor 6,28
Встановлений середнш рiвень врoжайнocтi культур, а саме: 1,59 т/га - пшениц яро!, 1,36 т/га -проса поавного, та 6,28 т/га - сорго зернового.
Отже, знання особливостей розвитку i бюлогп пoтенцiйнo небезпечних збудникiв хвороб зернових (що призводять до втрат врожаю та пoгiршення його якосп) мае важливе значення при вирощу-ваннi ciльcькoгocпoдарcьких культур та вдоскона-леннi метoдiв i cпocoбiв обмеження !х розвитку.
Як результат, запобиання розвитку мiкoзiв не-можливе без використання iнтегрoванoï системи за-хисту рослин, яка базуеться на рацюнальному по-еднаннi oрганiзацiйнo-гocпoдарcьких, агротехшч-них, iмунoлoгiчних, бioлoгiчних, хiмiчних та шших метoдi. Яш включають в себе: вибiр кращих попе-редникiв, уникнення раннiх cтрoкiв ciвби; дотри-мання рекомендованих норм виciву, дотримання ci-вoзмiн; технoлoгiй oбрoбiтку грунту (що забезпе-чить сприятливий водний режим для рослин, знищення бур'янiв-резерватoрiв хвороб); збалансо-ване внесения мiнеральних добрив; використання сорпв cтiйких до хвороб; обробка пociвiв ефектив-ними хiмiчними i бioлoгiчними препаратами та !х cумiшами тощо.
Лiтература
1. Protection of winter spelt against fungal diseases under organic production of phyto-products in the Ukrainian polissia / М. М. Kliuchevych, Yu. A. Nykytiuk, S. H. Stoliar, S. V. Retman, S. М. Vygera. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. Vol. 10(1). P. 267-272. URL: https://www.ujecology.com/arti-cles/protection-of-winter-spelt-against-fungal-dis-eases-under-organic-production-of-phytoproducts-in-the-ukrainian-polissia.pdf.
2. Жемела Г. П. Агроеколопчш чинники полш-шення якocтi зерна озимо! пшенищ. HayKoei працi Полтавсько'1 державноï аграрно'1 академН. Т.4(23). Полтава, 2005. С. 115-119.
3. Balhara M. Bioactive compounds hold up-Bacillus amyloliquefaciens as a potent biocontrol agent. The Nat. Prod. 2011. V. 1. P. 20-28.
4. Власенко В. А. Оцшка адаптивносл сорпв пшеницi м'яко! яро! // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 4. С. 93-103.
5. Bigler F. The role of IOBC for research and implementation of biological and integrated crop protection. J. for Kulturpflanzen. 2010. No. 3. P. 107111.
6. Perez-Garcia, A. Plant protection and growth stimulation by microorganism: biotechnological application of Bacillus in agriculture. Curr. Opin. Biotechnol. 2011. V. 22. P. 1-7.
7. Ключевич М. М., Столяр С. Г. Розвиток хвороб проса в агроценозах Полюся та Люостепу Украши. Сшьське господарство та лгавництво. 2016. № 4. С. 72-79.
8. Species Composition and Noxiousness of Segetal Vegetation in Winter Rye Agrocoenoses in the Central Ukrainian Polissia. M. М. Kliuchevych, S. H. Stoliar, O. Yu. Hrytsenko, S. V. Retman, Н. М. Tkalenko, L. V. Bilotserkivska. Ukrainian Journal of Ecology . 2020. № 10(2), P. 112-117. URL: https://www.ujecology.com/articles/species-composi-tion-and-noxiousness-of-segetal-vegetation-in-winter-rye-agrocoenoses-in-the-central-ukrainian-polissia.pdf.
9. Ключевич М. М., Столяр С. Г. Захист тритикале озимого ввд мiкозiв за оргашчного виробниц-тва фггопродукцп в Полюй Украши. Досягнення Украши i £С в обласп екологи, бюлогп, xiMiï, гео-графи та сшьськогосподарських наук : колективна монографiя. Рига, Латвiя : «Baltija Publishing», 2021. С. 53-70 с.
10. Ключевич М. М., Столяр С. Г. Мшобшта зерна Panicum miliaceum L. в Полка та Лкостепу Украши. Мгкробюлоггчний журнал. 2018. Т. 80. № 4. С. 69-77.
11. Столяр С. Г., Бардш Я. Б. Сорго - культура великих можливостей. Трофологгя (вчення про за-кономгрностг живлення бюти та правильного хар-чування людей) - новтнш мгждисциплтарний напрям в Укратг. матер. I Всеукр. наук.-освггньо-практ. конф., 25-26 кит. 2019 р. Житомир: ЖНАЕУ. С. 93-96.
12. Hammer C.L., Mc Lean G., Champan Scott, Zheng B. Crop desing for specific adaptation in variable dryland production environments. Crop and Pasture Sci. 2014. № 7. Р. 614-626.
13. Minimassom P. Nikiema. Sorghum mutation breeding for tolerance to water deficit under climat change. Journal of Plant Breeding and Crop Science. Vol. 12(3). Р. 192-199. doi: 10.5897/JPBCS2020.0886.
14. Environ В. Morphological, Physiological and Biochemical Impact of Ink Industry Effluent on Germination of Maize, Barley and Soghum. Contam. And Toxicol. 2015. № 5. Р. 687-693.
15. Performance of Grain Sorghum and Forage of the Genus Brachiaria in Integrated Agricultural Production Systems / S. Oliveira, K. Aparecida Costa, E. Seve-riano, A. Da Silva, M. Dias, G. Oliveira, Joâo Victor Costa. Agronomy. 2020. Vol. 10. 1714. Р. 1 - doi: 10.3390/agronomy10111714.
