CC BY
7
B.A. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д£.н., пpoфecop, Haцioнaльнa aкaдeмiя внyтpiшнix cпpaв
Äo npoàëeMè виxiднoï Moâeëi вiтчизнянoгo дepжавнoгo yпpавлiння
У статл розглядаються особливосл вих'щноi модел'1 державного управлння в УкраЫ, розвиток якоi за суча-сних умов обумовлюе значн проблеми управлння -глибоко дисфункцюнальний його розвиток по вщношен-ню до моделей, снуючих у розвинутих кранах.
Ключов'1 слова: ви^дна модель упpaвлiння, караль-но-експропра^йна модель, паразитарний стан ел'пи суспльства, дегенераця правового захисту, «тавро без-державносл», синкретизм влади i елтного бiзнесу.
В статье рассматриваются особенности исходной модели государственного управления в Украине, развитие которой в современных условиях обусловливает значительные проблемы управления - глубоко дисфукнцио-нальное его развитие по отношению к моделям, которые существуют в развитых странах.
Ключевые слова: исходная модель управления, ка-рательно-экспроприационная модель, паразитарное состояние элиты общества, дегенерация правовой защиты, «клеймо безгосударственности», синкретизм власти и элитного бизнеса.
In Article discusses the features of the original model of public administration in Ukraine, whose development in modern conditions leads to significant management problems - deep disfukntsionalnoe its development in relation to the models that exist in developed countries.
Keywords: original model of governance, punitive ek-spropreatsionnaya model parasitic state elite society, degeneration of legal protection «stigma of statelessness», syncretism authorities and business elite.
Постановка проблеми. Пошук ¡сторичних причин суча-сних проблем деградаци державного управлЫня слщ виво-дити з особливостей становлення вихщноТ його модели осо-бливостей формування генотипу чинниюв кризовоУ його де-формацп (по вщношенню до розвинутих моделей управлЫ-ня). Процеси тЫзаци, деградаци соцвльно-економнних процесс, розвиток чинниюв кризовоУ деформацп державного управлЫня обумовлюють необхщнють вивчення сутно-ст сучасних домЫуючих ¡нституцмних впливю, у тому чи^ пос™перських, необхщнють пошуку засобв Ух обмеження.
Необхщнють протиди тЫьовм економщ та корупци знай-шла вщображення у ряд¡ важливих законодавчих, норма-тивно-правових актах держави, таких як Закон УкраУни «Про засади запоб^ання ¡ протиди корупци» (2011), Нацю-нальна антикорупц¡йна стратег¡я на 2011-2015 роки (схвалена Указом Президента УкраУни вщ 21.10.2011 №1001), Указ Президента УкраУни «Про нев¡дкладн¡ додат-ков¡ заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою зло-чинн¡стю ¡ корупцюю» (2003, №84/2003), проект Державно' програми детУзаци економ¡ки, Указ Президента УкраУни «Про першочергов¡ заходи щодо детУзацп економ¡ки та протидГУ корупци» (2005, №1615/2005), постанови КабЬ нету МУстрв УкраУни з питань вщстеження процес¡в тУза-цГУ економ¡ки та розроблення рекомендацм щодо обмеження УУ зростання, ц¡лий ряд вщомчих акт¡в тощо.
Анал13 дослджень та публкащй з проблеми. До вп"-чизняних досл¡дник¡в т¡ньовоУ економ¡ки належать прац В.Д. Базилевича, A.B. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М. Бо-родюка, З.С. Bарнал¡я, A.C. Гальчинського, С.0. Коваленка,
© B.A. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2014
Формування ринкових вiднocин в ÓKpa'rni № 5 (156)/2014
з
1.1. Мазур, В.О. Мандибури, В.М. Поповича, О.В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових, кримЫально-правових, кримЫолопчних аспект¡в протиди т¡ньов¡й економ¡ц¡ зробили вггчизняы вчен¡-юристи.
У той же час у зв'язку з недостатым системним вивчен-ням явища тЫьовоУ економ¡ки, причин и ¡снування та розвит-ку потребують подальшого вивчення, зокрема, тУзацмы властивост¡ первинно'', вихщно'' модел¡ державного упра-вл¡ння, яка у подальших ¡сторичних сво'х метаморфозах мае великий потенц^л т¡н¡зац¡í.
Метою статт! е подальший дискурсивний розвиток вивчення сутност причинного комплексу тУзацмного потен-ц¡алу ¡снуючо'' модел¡ державного управл¡ння, його сучасних декомпозицм, деформац¡йного його генотипу.
Виклад основного матер!алу. Зпдно з Конституцию Укра'ни наша держава визначена як «демократична, со-ц¡альна» [1, с. 4], що накладае на не'' висок зобов'язання в¡дносно стратег¡чних пр¡оритет¡в соцвльно-економнного розвитку. Hатом¡сть реальна економ¡чна модель розвитку ще далека вщ стандарта демократично' та соц¡альноí, а функцп держави в¡др¡зняються в¡д¡рван¡стю, сепаратизмом влади вщ потреб широких верств народу, надлишковою жорстк¡стю фюкально'' та карально'' систем, спадковим потягом, зокрема, до зростання розшарування доход¡в насе-лення. Так, за даними Органвацп економ¡чного ствроб^-ництва та розвитку (ОЕСР), сьогодн¡ у св¡т¡ спостергаеться найб¡льше за останне п¡встол¡ття розшарування населення на багатих ¡ бщних [2]. Тенденц¡я зростання доход¡в багат-ших верств населення та одночасного зубожЫня б¡дних по-силюеться: пером стають ще багатшими, а друп - ще бщнЬ шими, маючи рвний прояв по кра'нах.
В бвропейському Союз¡ л¡дером за швидюстю розмежу-вання населення на багатих та бщних стала Великобритант: 10% Г'' найзаможыших громадян отримують у 12 разв бть-ше доходв, н¡ж 10% найб¡дн¡шого населення кра'ни. Под^-ною е ситуац¡я в 1талп, де сп¡вв¡дношення доход¡в багатих ¡ б¡дних становить 10:1. У ^меччиы, Дани та Швеци - 6:1 (для порюняння: у 1980-х роках воно було 5:1). НайгострЬ ше проблема розшарування населення стать у кра'нах ¡з ринками, що розвиваються. Так, у Бразили, Роси, 1нди та Кита' доходи багатив у 50 раз¡в перевищують доходи бщних [3]. Щодо Укра'ни ОЕСР досл¡дження не проводила, але за екс-пертними оц¡нками цей показник ще прший.
Держава починаеться з освоення абстракци сп¡льного ¡нте-ресу, що п¡дноситься над ¡нтересами приватними ¡ груповими, над ¡нтересом локальних сп¡льнот та окремих людей, як вхо-дять до цих сптьнот. Сп¡льний ¡нтерес - це безпека, захище-н¡сть в¡д зовншых загроз ¡ внутр¡шн¡й порядок у широкому розумЫы слова (неспроможн¡сть забезпечити порядок ¡ спо-нукала новгородцв, якщо судити за л¡тописним свщченням, запросити варязьких княз¡в). Але щоб такий ¡нтерес не лише правителями, а й ширшим колом людей, яю становлять, гово-рячи сучасною мовою, владну елггу. Для цього, своею чергою,
под^них людей у сусп¡льств¡ мае бути достатня ктьюсть, а влада повинна моб¡л¡зувати 'хы енерг¡ю та зд¡бност¡. 1ншими словами, йдеться про мобтвацю особист¡сних ресурса для обслуговування державних потреб, причому в ¡сторичному середовищ¡, де домЫувала арха''чно-колектив¡стська родо-плем¡нна доособист¡сна культура [4, с. 355].
Натомють в УкраУ д¡e довгостроковий (багатов¡ковий) тренд, згщно з яким вих¡д ¡з чергово' економ¡чноí кризи сут-тево пог¡ршуe засади майбутнього розвитку: звужуеться та обмежуеться внутр¡шн¡й сукупний попит населення як осно-ви сучасно'' економ¡ки, Г' стаб¡льного розвитку; стискаеться система самоврядування, в¡дбуваeться надлишкова цен-трал¡зац¡я та паразитарно розростаеться бюрократична вертикаль управлЫня, що все бтьше в¡ддаляe центри прий-няття державних ршень в¡д народу, натом¡сть сучасы про-цеси в розвинутих кра'нах переважно ¡нтенсиф¡кують гори-зонтальн¡ зв'язки; державы ршення мають закритоклано-вий, тЫьовий характер, д¡яльн¡сть державно-владно' систе-ми та аф¡л¡йованих до не' структур набувають тУзуючого тиску, що виводить за меж¡ правового поля дтльнють зрос-таючих контингент¡в членв сусп¡льства тощо. У черговий раз загострюеться стрижнева проблема розвитку укра'нсь-кого сусп¡льства - в¡дсутн¡сть ефективно'' нац¡ональноí ел¡-ти. У зв'язку з ¡снуванням цього тренду виникае потреба по-шуку дискурсивно' вихщно'' матриц¡, вих¡дноí модел¡ у систе-м¡ управл¡ння державою, яка циклнно нагадуе про свое ¡снування суттевими деформац¡йними насл¡дками.
Принцип як вихщний пункт теор¡'' е, своею чергою, першим ¡ найб¡льш загальним визначенням ¡де'. Але вЫ формулю-еться у форм¡ найб¡льш загального та вихщного теоретичного поняття (категори), зм¡стом якого виступае найбтьш загальний закон, що виявляе субстанцюнальне в¡дношення предмету досл¡дження.
У руа едино' субстанцГ' дано'' предметно'' галуз¡ знахо-диться лог¡чна основа еднос^ вс¡х понять (категор¡й) теорГ', що зв'язанТ м¡ж собою Г' вихщним принципом. Iнш¡ принципи теор¡'' виконують методолопчну функц¡ю подальшо'' конкре-тизацп ¡де'', е основою окремих роздов теор¡'', Г' в¡дгалужень.
Метод сходження вщ абстрактного до конкретного перед-бачае п¡сля встановлення предмету науки перехщ до вид¡лен-ня вихщно'' генетично'' й структурно'' «кл¡тинки» предмета дос-л¡дження, а також вибору початкового пункту аналву ¡ викла-дення сутност¡ само'' ц¡e'' «клггинки». На наш погляд, вих¡дна категорт теорР' дисфункцР' державного управл¡ння в краУ повинна бути «клггинкою» предмету, яка в¡дбиваe в¡дношення (взаемозв'язок) загального (загально'' субстанц^') ¡ окремого. Вона за своею структурою являе собою, таким чином, вщно-сну еднють протилежностей, «елементарну конкретн¡сть». Завдяки цьому з вихщно'' категори теори стае можливим ви-ведення бтьш складних, синтетичних понять ¡ законв.
Такою вих¡дною категор¡eю (моделлю) теори державного управлЫня, на наш погляд, як результат науково'' г¡потези, е категор¡я «державне управл¡ння з урахуванням нацюналь-
4
Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 5 (156)/2014
них особливостей УкраУни в умовах трансформацмних процесс». Вона е результатом завершальноУ категори попе-редньоУ економ¡чноУ теорп, але остання стае вих¡дною категорию лише тод¡, коли досягае достатнього ступеня уза-гальнення та поглиблюеться до розум¡ння субстанци. Як за-гальне чи всезагальне тут виступае така сторона (субстан-цт) визначеноУ вих¡дноУ категори, яка присутня в кожному досл¡джуваному явищ¡ дмсност ¡ е визначальним по вщношенню до вах ¡нших сторЫ або властивостей цих явищ.
Особливостями структури вих¡дноУ модел¡ державного управлЫня памlят¡ з послаблення, дегенеративност¡, непов-носпроможност¡ державного управл¡ння, що зрештою приз-вело до занепаду КиУвськоУ Pус¡, була наявн¡сть в¡дношення до жителю краУни як до мешканцв фактично окупованоУ кра'Уни, а самих суб'ектю державного управл¡ння - як окупа-ц¡йного режиму. Це зв'язано з тим, як вщмнае A.B. СвЬ дзинський [4, с. 354-366], що вже рання ¡сторт схщно-слов'янських племен засв¡дчила, що виходячи ¡з внутр¡шн¡х та зовн¡шн¡х особливостей сво'Уми силами виробити структури, потр^ы для ефективноУ державноУ самоорганваци, ц¡ племена були не здатнк Лише поява добре орган¡зованих ¡ войовничих загон¡в з¡ Скандинави стимулювала державо-творч¡ процеси, при цьому центром Ух формування стала Наддыпрянщина завдяки економнному чиннику - дедал¡ б¡льшому освоенню водного шляху «з варяг у греки», який значною частиною йшов Дн¡пром. У результат виникла Ки-У'вська Русь, яка об'еднала ран¡ше розр¡знен¡ племена. Завдяки вигщному географ¡чному розташуванню ¡ войовнич¡й енергп' княз¡в зрештою КиУвська Русь набула нав¡ть форми ¡мперп, але у зв'язку з подальшим все б¡льшим розчиненням скандинавського елементу в слов'янському середови1щ вона постала перед проблемами державотворчого характеру, як стали суттевою складовою генотипу украУнського сус-п¡льства. При цьому перед великим князвством виникала низка принципово нових питань: 1) лептимвацт влади, по-ширеноУ на вс праукраУнськ¡ княз¡вства (всю КиУвську Русь); 2) способи передач¡ ц^'У влади нащадкам; 3) методи збору данини з малих князвств; 4) формування дружини великого князя ¡ його стосунюв з дружинниками; 5) встановлення единих принципа управл¡ння в уай держав¡.
0сновним методом розв'язання зазначених проблем ве-лик¡ княз¡ обрали вмну ¡з зовн¡шн¡ми ворогами з метою роз-ширення п¡двладних територ¡й ¡ Ух грабунку. Найб¡льшою мЬ рою це стосуеться перших княз¡в: Олега, 1горя ¡ особливо Святослава.
Важливою рисою мттаристськоУ пол¡тики держави стало спрямування УУ не т¡льки на зовншых ворог¡в, але й трансля-цт УУ на жител¡в самоУ КиУвськоУ Руа, практикувалося нав¡ть перетворення власних жителю на рабю, яких продавали в ¡ном краУни, а у вмнах м¡ж окремими княз¡вствами чи мж ки-У'вським князем та бунтвними княз¡вствами почали практи-куватися запрошення в якост¡ п¡дмоги ворож¡ КиУвськоУ Pус¡ кочов¡ племена.
Культурне пщнесення КиУвськоУ Pус¡ набуло значно'У сили за Ярослава, однак спроби правовоУ регламентаци життя значно вщставали в¡д тих стандарт¡в, як¡ в розглядувану добу формувалися в Захщнм бвропк Зародки писаного права хо-ча ¡ з'явилися («Руська правда» та ¡н.), але вони стосувалися конкретних оаб ¡ конкретних вчинюв (ситуативний характер закон¡в). Натом¡сть не було Грунту для правовоУ регламентаци стосунк¡в м¡ж абстрактними представниками станв, що в¡др¡зняло руське право вщ того, яке виникало у Захщый eвроп¡, де формувався феодальний устрм. Не склалося та-кож земельне право: земл¡ було багато, а продуктивнють УУ була мала, вона цЫувалася лише селянами, а не в^ськовою ел¡тою, пр¡оритетом якоУ була в¡йськова здобич. Через це стан великих землевласниюв, як на Захода не формувався. Kняз¡ «володти» землею, але не брали участь у землероб-ств¡, «волод¡ння» зводилося лише до права (теж письмово не регламентованого) отримання данини. Збагачення князв та дружини у грабжницьких в^нах вщкривало для них бтьше можливостей, н¡ж за умов миру. 1з загальною слабк¡стю пра-вових засад життя був пов'язаний зокрема такий потужний негативний чинник, як вщсутнють чи, власне, фактичне не-дотримання процедури престолонаслщування за старшинством. Уже Володимир отримав киУвський престол з пору-шенням, унаслщок в¡йськовоl' перемоги над своУми братами. У подальшому в¡йни за киУвський престол, що посилилися пЬ сля Володимира Мономаха, а також мжусобы в^ни м¡ж братами за окрем¡ княз¡вства, призвели до занепаду КиУвськоУ Рус ще до приходу татаро-монголв, ¡, звичайно, неспро-можнють княз¡в об'еднатися для в¡дс¡ч¡ завойовникам стала прямим наслщком внутр¡шнього розбрату.
Пщсумовуючи, можна твердити, що державнють КиУвськоУ Pус¡ хоч в основному склалася, все ж таУла певы недоробки, про як¡ щойно йшлося, ¡ як¡, особливо в екстремальних си-туац¡ях, виявляли слабк¡сть усього державного органвму.
Таким чином, на раных стад¡ях формування держави вщ-булося становлення жорсткоУ карально-ф¡скальноy УУ систе-ми, з високим рвнем позаправових форм д¡яльност¡, в¡дсут-нютю ефективноУ, як¡сноy ел¡ти. У подальшому ця модель по-ст¡йно вщтворювалася, конкретизуючи у певних ¡сторичних умовах розлом ¡нтересв влади та народу.
При дослщжены механ¡зм¡в в¡дтворення вихщноУ матриц¡ державноУ орган¡зац¡y життя за цих умов, зокрема дефор-муючого тУзацмного впливу ¡мперськоУ орган¡зац¡l' на «мале» сусп¡льство особливоУ уваги потребуе анал¡з т¡н¡зац¡й-ного потенцвлу УУ «кадровоУ» пол¡тики, особливий споаб формування м¡сцевоy ел¡ти. Так, набагато простое й ефек-тивн¡ше ¡мперт розширюеться за допомогою розбещення аристократ^'' ¡мперських пров¡нц¡й з моделлю «солодкого життя» власних верх¡в. Для цього використовуеться най-ширший комплекс заходв ¡мперського (пост¡мперського) впливу - осв^ньо-виховних, ¡нформац¡йних, агентурних, культуролог¡чних, рел¡г¡йних, полггичних, ф¡нансових, психо-лог¡чних тощо.
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 5 (156)/2014
5
Cтвopення y 1923 po^ нoменклaтypи - нoвoгo елiтнoгo cтaнy, якиé пoeднaв y мacштaбi кpaïни кaдpи yпpaвлiння в едину, пiдпopядкoвaнy центpaльнié влaдi ™лу, щo не мaлa пpиpoдниx меxaнiзмiв зв'язку iз cycпiльcтвoм, - цеé зв'язoк був oбмежениé coцiaльнoю пaм'яттю лише oднoгo пoкoлiння, це cтвopення не пеpедбaчaлo меxaнiзмiв зaxиcтy тpaдицiéниx цiннocтеé cycпiльcтвa - caм зaxиcт мaв iдеoкpaтичниé xapa^ теp, i^o зaпеpечyвaлo i вciлякo oбмежyвaлo coцiaльнy пaм'ять cycпiльcтвa. Taкa елiтa бyлa пpиpеченa нa швидке пеpеpo-дження y cyrn пapaзитичниé cтaн. Ça циx yмoв ycпaдкyвaння пpaв i пpивiлеïв poзбещye вищi cтaни, вiдбyвaeтьcя дегенеpa-цiя елiти. Biéни i пoтpяciння зaтpимyють цеé пpoцеc, чacткoвo aктивiзyють coцiaльнo знaчyщi пpoяви дiяльнocтi елiти, aле в бiльш cпpиятливиé чac, кoли пocилюютьcя зoвнiшнi зв'язки, пpoцеc виpoдження пpиcкopюeтьcя.
Жopcткиé кapaльнo-зaгapбницькиé xapaктеp мaлa виxiднa мoдель з деpжaвнoгo yпpaвлiння зa paдянcькoí' дoби: кapaль-нo-екcпpoпpiaцiéниé xapaктеp caмoí' pевoлюцií' 1917 poкy, вiécькoвoгo кoмyнiзмy, нaéпoтyжнiшoгo вивoзy кyльтypнo-ic-тopичниx, pелiгiéниx цiннocтеé зa кopдoн, тaк звaнoí' галекти-вiзaцií' cелa paзoм зi знищенням cелянcтвa, нaцioнaльнoí' Ыте-лгенцп, pепpеcié, гoлoдoмopy тoщo. Eкcпpoпpiaцiéниé xapa^ теp мaли i пpoцеcи «вxoдження» вiтчизнянoï екoнoмiки y pи-нoк: пpивaтизaцiя, poздеpжaвлення, iнфляцiя, cтвopення пa-paзитapнoï елiтнoí' екoнoмiки [5, c. 234-271] тощ^.
Ó тi, нa жaль, кopoткi icтopичнi пеpioди величi y^a^^ra^ нapoдy, кoли вдaвaлocя виéти зa oбмежене кoлo виxiднoí' мaтpицi, пoдoлaти «тaвpo бездеpжaвнocтi» (фopмyлювaння Б. Цимбaлicтoгo) i нa чoлi ^aTm пocтaти пpедcтaвникaм cпpaвжньoï нaцioнaльнoí' елiти, тод^ нaвiть зa caмиx не^ пpиятливиx yмoв, ^aTm вдaвaлocя зpoбити нaпpoчyд бaгaтo.
Taк, пoпpи вci ц неcпpиятливi oбcтaвини Ó^a'^^^ Деp-жaвa зa чac Гетьмaнaтy П. Cкopoпaдcькoгo дoмoглacя знaчниx ycпixiв y poзвиткy екoнoмiки, мiжнapoднoí' тopгiвлi, cтaбiлiзyвaлa ф^нзд i нaпoвнилa кaзнy, здoбyлa мiжнapoд-не визнaння ('ff визнaли пoнaд 20 кpaïн cвiтy]. Boнa пpoвaди-лa тяжкi пеpегoвopи пpo делiмiтaцiю кopдoнiв з Pocieю, op-гaнiзoвyвaлa aктивнo дiючy cлyжбy пiдтpимки пpaвoпopядкy тa внyтpiшньoí' безпеки. Bидaтнy poль в ocтaнньoмy вiдiгpaв мiнicтp внyтpiшнix cпpaв Iгop Kicтякiвcькиé.
Але нaéбiльш вpaжaючi дocягнення були здoбyтi y cфеpi кyльтypи, зoкpемa в opгaнiзaцiï нayки i ocвiти. Бyлa yтвopенa Óкpaïнcькa aкaдемiя нayк, вiдбyлocя ви^итта в Kиeвi пеp-шoгo Деpжaвнoгo y^a^^^nD yнiвеpcитетy, a згoдoм дpy-гoгo Ó^a^^^ra yнiвеpcитетy в Kaм'янцi-Пoдiльcькoмy. Пеpедбaчaлocя вiдкpиття yкpaïнcькиx yнiвеpcитетiв в ^ix^x мicтax. Toдi ж ^po^rra» тa Çемcтвo зacнyвaли в Пoлтaвi Icтopичнo-фiлoлoгiчниé фaкyльтет. Çacнoвaнo Деpжaвниé yкpaïнcькиé apxiв, в якoмy мaли бути зocеpедженi дoкyмен-ти icтopiï Ó^a'^, пеpевезенi з apxiвiв Mocкви тa Петpoгpa-дa; зacнoвaнo Haцioнaльнy гaлеpею миcтецтвa, Óкpaïнcькиé icтopичниé мyзеé тa Óкpaïнcькy нaцioнaльнy бiблioтекy, якa зpocтaлa з нaдзвичaéнoю швидкicтю. Haпpикiнцi геть-
мaнcькoï дoби в цié бiблioтецi бyлo вже пoнaд 1 млн. книжoк, cеpед ниx бaгaтo yнiкyмiв, cтapoдpyкiв i т.п. Kiлькicтю тa якН cтю книжoк Haцioнaльнa бiблioтекa мoглa кoнкypyвaти з кpaщими бiблioтекaми 6вpoпи.
Cyчacнa пoлiтичнa тa екoнoмiчнa елiтa, якa пpедcтaвляe iнтеpеcи aдмiнicтpaтивнo-екoнoмiчниx гpyп, пocтaвленa пе-pед пpoблемoю: як гapaнтyвaти cтaбiльнicть тa недoтopкa-нicть бiзнеcy i влacнocтi як вщ нoвиx пеpедiлiв, тaк i нaдмip-нoгo втpyчaння влaди, пoбyдoвaнié нa cинкpетизмy (неpoз-членoвaнocтi] влaди вiд елiтнoгo бiзнеcy. Чacтинa cyчacнoгo елiтнoгo cектopa poзyмie дoвгocтpoкoвi пеpевaги пpaвoвиx гapaнтié нaд cилoвими i гoтoвa гpaти зa пpaвилaми тa вcтa-нoвлювaти цi пpaвилa. Бiзнеc-гpyпи елiтнoгo cектopa, зopi-eнтoвaнi нa зaxiднi pинки, мaють пoтpебy легaлiзaцií' кaпiтa-лiв тa ведення бiзнеcy нa цивiлiзoвaниx зacaдax; зopieнтo-вaнi нa нaцioнaльниé pинoк - пoтpебy y пiдвищеннi плaтoc-пpoмoжнocтi нacелення тa внyтpiшнix cyб'eктiв гocпoдapю-вaння, щo, y cвoю чеpгy, пеpедбaчae oбoпiльнy детiнiзaцiю дoxoдiв елiтниx тa opдинapниx cтpyктyp.
Cеpед виcoкиx деpжaвниx cлyжбoвцiв е пpедcтaвники, здaтнi чинити ornp пpoцеcy cинкpетизaцiï влaди, éono певнo-му oбмеженню тa введенню y кеpoвaне piчище. Cпocтеpiгa-eтьcя тaкoж xoч i cлaбкa, aле пocтiéнa тенденцiя дo oмoлo-дження пocтpaдянcькoí' елiти, пocилення в кoлi нoвoï елiти aнтигiбpидизaцiéниx (aнтиcинкpетичниx] влaдниx тенденцié.
Oтже, caмa лoгiкa екoнoмiчниx тa cycпiльнo-пoлiтичниx пpoцеciв cтвopюe мoжливicть oбмеження пapaзитapниx явищ, вибopy елiти нa кopиcть coцiaльнo ефективнoгo po-звитку, зaбезпечення piвня ^a'^ нa пеpедoвиx пoзицiяx y cвiтoвoмy cпiвтoвapиcтвi.
Висновки
B Ó^aN дie дoвгocтpoкoвиé (бaгaтoвiкoвиé] тpенд, згiднo з яким звyжyeтьcя тa oбмежyeтьcя внyтpiшнié cyкyпниé пoпит нacелення як ocнoви cyчacнoí' екoнoмiки, ïï cтaбiльнoгo po-звитку; cтиcкaeтьcя cиcтемa caмoвpядyвaння, вiдбyвaeтьcя нaдлишкoвa центpaлiзaцiя тa пapaзитapнo poзpocтaeтьcя бюpoкpaтичнa веpтикaль yпpaвлiння, нaтoмicть cyчacнi пpo-цеcи в poзвинyтиx ^a^ax пеpевaжнo iнтенcифiкyють ^и-зoнтaльнi зв'язки, !o вcе бiльше вихляе центpи пpиéняття деpжaвниx piшень вiд нapoдy; деpжaвнi piшення мaють зaк-pитoклaнoвиé, тiньoвиé xapaктеp, дiяльнicть деpжaвнo-влa-днoí' ^стеми тa aфiлiéoвaниx дo не'' CTpy^yp нaбyвaють тУ-зyючoгo тиcкy, щщэ вивoдить зa межi пpaвoвoгo пoля дiяльнicть зpocтaючиx кoнтингентiв членiв cycпiльcтвa тoщo. Ó чеpгoвиé paз зaгocтpюeтьcя cтpижневa пpoблемa poзвиткy yкpaí'нcь-гага cycпiльcтвa - вiдcyтнicть ефективнoí' нaцioнaльнoí' елiти. Ó зв'язку з icнyвaнням цьoгo тpендy виникae пoтpебa пoшyкy диcкypcивнoí' виxiднoí' мaтpицi, виxiднoí' мoделi y cиcтемi yпpa-влiння деpжaвoю, якa циклiчнo нaгaдye пpo œoe icнyвaння cyттeвими дефopмaцiéними нacлiдкaми.
Ocoбливocтями cтpyктypи виxiднoï мoделi coцiaльнoï пaм'ятi з пocлaблення, дегенеpaтивнocтi, непoвнocпpoмoж-
б
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 5 (156)/2014
hoctí державного управлЫня, що зрештою призвело до за-непаду КиУвськоУ Pyci, була наявнють вщношення до жител1в краУни як до мешканцiв фактично окупованоУ краУни, а самих сyбleктiв державного управлЫня - як окyпацiйного режиму.
Важливою рисою мiлiтаристськоУ полiтики держави стало спрямування УУ не ™ьки на зовнiшнiх ворогiв, але й трансля^я УУ на жителiв самоУ КиУвськоУ Pyсi, практикувалося навiть перетво-рення власних жителiв на рабiв, яких продавали в íhixií краУни, а у вмнах мiж окремими князiвствами чи мiж киУвським князем та бунпвними князiвствами почали практикуватися запрошення в якостi пiдмоги ворожi КиУвськоУ Pyсi кочовi племена.
Ó tí, на жаль, коротю кторичы перiоди величi украУнського народу, коли вдавалося вийти за обмежене коло вихщно'У матрицi, подолати «тавро бездержавносто i на чолi краУн постати пред-ставникам справжньоУ нацюнальноУ елiти, навiть за самих нес-приятливих умов, краУн вдавалося зробити напрочуд багато.
Сучасна полiтична та економiчна елiта, яка представляе Ытереси адмiнiстративно-економiчних груп, поставлена перед проблемою: як гарантувати стабтьнють та недоторка-нiсть бiзнесy i власност як вiд нових передiлiв, так i надмiр-ного втручання влади, побудованм на синкретизму (нероз-членованост^ влади вiд елiтного бiзнесy. Частина сучасного елiтного сектору розyмie довгостроковi переваги правових гарантiй над силовими i готова грати за правилами та вста-
HOBnraBa™ öi npaBiina. Ei3Hec-rpynn eniTHoro ceKTopa, 3opi-eHTOBaHi Ha 3axiflHi pi/iHKi/i, MaraTb noTpe6y nerani3aöii KaniTa-niB Ta BefleHHfl 6i3Hecy Ha öiBini3oBaHix 3aca^ax; 3opieHTo-BaHi Ha HaöioHanbHiM p/HoK - noTpe6y y niflBi/ii^eHHi nnaToc-npoMoxHocTi HaceneHHn Ta BHyTpiixiHix cy6'eKTiB rocnoflapra-BaHHn, i^o, cBoera Heprora, nepefl6anae o6oninbHy fleTiHi3aöira floxofliB eniTHix Ta opfli/iHapHi/ix cTpyKTyp.
Cepefl BicoK/x flepxaBHi/ix cnyx6oBöiB e npeflcTaBHi/iKi/i, 3flaTHi Hi/iHi/iTi/i onip npoöecy ci/iHKpeTi/i3aöii Bnafli/i, ioro neBHo-My o6MexeHHra Ta BBefleHHra y KepoBaHe piHi/ii^e. CnocTepira-eTbcn TaKox xoh i cna6Ka, ane nocTiiiHa TeHfleHörn flo oMono-flxeHHfl nocTpaflAHcbKoi eniTi, nocuneHHA b Koni hoboi' eniTi aHTMri6piflM3aöiiHMx (aHTi/ici/iHKpeTi/iHHi/ix) BnaflHi/ix TeHfleHöii/i.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. KoHcwryLiifl yKpaiHi. - K.: yKpa'HcbKa npaBHi/Ha ^yHflaqin, 1996. - C. 4.
2. An Overview of Growing Income Inequalities in OECD Countries: Main Findings / The OECD. - Paris, 2011. - P. 22.
3. Growing Unequal? Income Distribution and Poverty in OECD Countries / The OECD. - Paris, 2008. - P. 122.
4. CBifl3MHcbKuü A. B. CiHepreTiHHa KoHLieniLH KynbTypi / A.B. CBi-fl3MHcbKuü. - flyiLbK: BAT «Boni/HcbKa o6nacHa flpyKapHH», 2009. - 696 c.
5. npefl6opcbKuü B.A. fleTiHi3aqin eKoHoMiKi y KoHTeKcTi TpaHc<£op-MaöiüHux npoqeciB / B.A. npefl6opcbKiü. - K.: KoHflop. - 614 c.
УДК 339.9.138
С.В. ТКАЧУК,
к.е.н., Нацюнальний унверситет харчових технологй
Теоретичн та практичн шдходи до розумшня та класифшацп споживчих потреб
У робот анал1зуються iснуючi пщходи до розумння ка-тегорИ' «потреба», погляди на класифiкацiю потреб та ¿х-ню ieрархiю. Пропонуеться бачення споживчих потреб з урахуванням психолопчних та маркетингових аспектв, а такожíхня класифiкацiя з погляду наявност чи вiдсутно-ст у них аспекту самореалiзацií.
Ключов! слова: потреба, первинн потреби, вторинн'1 потреби, стратегя поведнки, тип особистосл, ключовi фактори здйснення покупки.
В работе анализируются существующие подходы к пониманию категории «потребность», взглядыi на классификацию потребностей, их иерархию. Предлагается видение потребительских потребностей с учетом психологических и маркетинговых аспектов, а также их классификация с точки зрения наличия или отсутствия в них аспекта самореализации.
Ключевые слова: потребность, первичные потребности, вторичные потребности, стратегия поведения, тип личности, ключевые факторы совершения покупки.
The existing approaches to understanding of the category of «need», views on needs' classification, their hierarchy are analyzed. It is proposed to understand consumers' needs, taking into account the psychological and marketing aspects and also their classification, depending on presence or absence of the aspect of self-realization.
Keywords: need, basic needs, secondary needs, behavioral strategy, personality type, key factors of making purchase.
Постановка проблемы. Останым часом маркетинг на-бувае дедал1 бтьшого розповсюдхення не лише на пщпри-емствах, як пропонують матер^льы товари, вЫ охоплюе сферу послуг. На сьогодшшнм день ходне пщприемство не мохе бути орюнтоване суто на виробництво, ¡гноруючи ви-моги, як диктуе спохивач. Особливютю, яка мала мюце ра-н0е, матиме ¡ надал^ е складнють, неоднозначнють та роз-маУття потреб спохивачв, як повинн бути задоволен ви-робником. Вивченням специфки спохивчих потреб присвя-
© С.В. ТКАЧУК, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (156)/2014
7
