Научная статья на тему '«Історичне повернення» як дискурсивний засіб побудови моделей суспільної організації в кризових умовах'

«Історичне повернення» як дискурсивний засіб побудови моделей суспільної організації в кризових умовах Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
30
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
соборність / архаїзація / форми «історичного повернення» / цивілізаційна субдукція / вічева організація / collegiality / arhаizatsiya / forms of «historical return» civilizational subduction veche organization

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — В. А. Предборський

У статті розглядаються закономірності існування особливих суспільних форм «історичного повернення», які в кризових умовах мають значний потенціал активізації громадянського суспільства

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

«Historical return» as a discursive tool for building models of social organization in a crisis

The article discusses the existence of special patterns of social forms «historical return», which in the crisis have considerable potential for further enhancement of civil society

Текст научной работы на тему ««Історичне повернення» як дискурсивний засіб побудови моделей суспільної організації в кризових умовах»

■■ЕкШЗШИИИ

В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ,

д.е.н., професор, Нацюнальна академ'т внутр1шн1х справ МВС Украни

«1сторичне повернення» як дискурсивний 3aci6 побудови моделей суспшьно! оргашзацм в кризових умовах

У статтi розглядаються законом\рност1 снування особливих сусп\льних форм «¡сторичного повернення», ям в кризових умовах мають значний потенцал активiзацil громадянського суспльства.

Ключов! слова: соборнсть, архазаця, форми «¡сторичного повернення», цивiлiзацiйна субдукця, вiчева органiзацiя.

В.А. ПРЕДБОРСКИЙ,

д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел МВД Украины

«Историческое возвращение» как дискурсивное средство построения моделей общественной организации в кризисных

условиях

В статье рассматриваются закономерности существования особых общественных форм «исторического возвращения», которые в кризисных условиях имеют значительный потенциал активизации гражданского общества.

Ключевые слова: соборность, архаизация, формы «исторического возвращения», цивилизационная субдукция, вечевая организация.

VA. PREDBORSKY,

PhD, Professor, National Academy of Internal Affairs of Ukraine

«Historical return» as a discursive tool for building models of social organization in a crisis

The article discusses the existence of special patterns of social forms «historical return», which in the crisis have considerable potential for further enhancement of civil society.

Keywords: collegiality, arhаizatsiya, forms of «historical return» civilizational subduction veche organization.

Постановка проблеми. Ринкова трансформа^я Bi-тчизняноУ економки супроводжуеться зростанням числен-них загроз економiчнiй безпец^ серед яких одне з головних мюць належить феномену синергетичноУ системи економiч-них криз, як зовышых, так i внутршых. Процеси кризового тиску захопили не ттьки економiчнi, а й Ы|±л сусптьы процеси, перетворивши Ух на систему модифкованого мехаызму функцюнування сусптьства. У зв'язку з цим реформування у будь-яюй сферi життя i дiяльностi (полггичнм, софальый, економiчнiй, оргаызафйнм, правовй у сучасному вггчизня-ному суспiльствi зв'язано з врахуванням фе'У кризовоУ скла-довоУ сусптьних процесiв.

Пюля десятирiч прискореного розвитку кризових процеав i провалу несистемних зусиль держави щодо Ухнього обмежен-ня та подолання стае зрозумтим, що загроза кризовоУ пастки найтiснiшим чином пов'язана iз самою проблемою ефектив-ност державного реформування на засадах вестерызаци чи залежностi вiд iншого зовншнього тиску, його девiацií в бк вiд фундаментальних закономiрностей ефективноУ трансформа-цГУ економiчноí структури украУнського сусптьства, наявнос-тi механiзмiв тiньового гальмування та арха'Узаци цього розвитку, маргiналiзацií всieí соцiально-економiчноí структури, як не враховуються державою та не адаптуються офщйними суспiльними регуляторами. Сама структура кризових проце-

© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2014

Формування ринкових вщносин в УкраУн № 7 (158)/2014 3

с!в е розгалуженою, диференц!йованою, синергетичною, в н!й передовс!м найб!льшу загрозу становлять сектори, що, своею чергою, е активними генераторами вторинних кризових процесс. Сусп!льство намагаеться адаптуватися до виклик!в ц!-лоТ системи трансформац!йних загроз, але, досягнувши пев-ноТ критично! Ух маси, соц!ум починае вибудовувати систему супротиву. Оп!р його набувае р!зноман!тних макросоц!альних дев!антних форм, серед яких чи не найзагрозлив!шими е кризов! - т!ньов!, пов'язан! з масовою дезадаптац!ею, дез!нте-грац!ею, десоц!ал!зац!ею тощо.

Анал13 дослщжень та публЫацм з проблемы. Науков! розробки у сфер! пошуку оптимально! модел! сусп!льного ре-гулювання та формування ефективноТ антикризовоТ пол!тики знайшли в!дображення у роботах таких украТнських вчених, як О. Алимов, Ю. Бажал, В. Бесед!н, В. Бодров, В. Бородюк, 3. Варнал!й, О. Власюк, А. Гальчинський, В. Геець, В. Гончаров, А. Гриценко, В. Грушко, А. Даниленко, М. Денисенко, М. Дол!шн!й, М. брмошенко, Я. Жал!ло, I. Жиляев, Б. Квас-нюк, В. Кузьменко, I. Лук!нов, Ю. Макогон, I. Малий, Б. Ма-л!цький, С. Мочерний, В. Найдьонов, В. Н!колаев, Б. Панасюк, Ю. Пахомов, Д. Стеченко, А. Сухоруков, В. Соловйов, О. Терещенко, В. Федоренко, А. Ф!л!пенко, Л. Шинкарук, Г. Яло-вий та !н. Проблемам впливу антикризовоТ пол!тики на про-цеси цикл!чност! економ!чного розвитку присвячен! роботи заруб!жних учених А. Акаева, М. Арт!са, Р. Гр!нберга, А. Гр!н-спена, Л. Гр!н!на, Ф. К!дланда, С. Классенса, П. Кругмана, А. Мед!сона, У. Уайт, М. ШимаТ, В. Полтеровича, Е. Преско-та, Дж. Сап!ра, Дж. Ст!гл!ца, Ю. Яковця.

Однак поряд !з наявн!стю вагомих наукових праць нов! тенденций специф!чн! особливост! та ун!кальн! за природою похо-дження сучасн! кризов! явища засв!дчили наявн!сть ряду неви-р!шених проблем теор!Т, методолог!Т ! практики антикризового регулювання. Це стосуеться, по-перше, теоретичного обгрун-тування та вибору ефективноТ модел! антикризового регулювання, !снуе потреба в подальшому Тх системному вивченн!.

Метою статтI е подальше досл!дження особливостей в!-тчизняного сусп!льного реформування, форм актив!зац!Т громадянського сусп!льства в умовах кризового стискання.

Виклад основного матер1алу. 1стор!я незаперечно доводить: будь-яка краТна тод! здатна забезпечити ефективну орган!зац!ю реформування сусп!льного орган!зму, об'еднати, згуртувати нац!ю, коли вона звертаеться до пошуку !сторич-но-особливих законом!рностей актив!зац!Т громадянського сусп!льства, розвитку нац!ональноТ !нституц!йноТ матриц!, в!дтворення функц!онального значення окремих ТТ елемент!в.

Так, головною проблемою краТн, що розвиваються, у контекст! формування !нституц!йноТ мережевоТ матриц!, яка б сприяла розвитков! економ!ки у довгостроковому ТТ пер!о-д! модерн!зац!Т, е неяк!сний соц!альний кап!тал, досл!джен-ню законом!рностей розвитку якого в!тчизняною науковою прид!лено недостатньо уваги. «Тр!аду соц!ального кап!талу» прийнято визначати через сукупн!сть норм повед!нки, дов!-ри ! мережевоТ д!яльност!. Соц!альний кап!тал е сукупн!стю в!дносин, як! породжують д!Т, ! ц! в!дносини пов'язан! з оч!ку-ваннями того, що !нш! економ!чн! агенти виконуватимуть своТ зобов'язання без застосування санкц!й. Цю одночасну кон-центрац!ю оч!кувань ! зобов'язань прийнято узагальнювати категор!ею «дов!ра» (чим б!льше зобов'язань нагромаджено

в сусп!льств!, тим вищими е р!вень взаемност! !, в!дпов!дно, р!вень соц!ального кап!талу). Саме через соц!альний кап!тал у сусп!льств! п!дтримуеться порядок на основ! дов!ри, взае-моповаги, врахування !ндив!дуумом не т!льки приватних, але й сусп!льних !нтерес!в (своер!дна !нституц!йна альтернатива держав!, за допомогою чого зд!йснюеться внесок в еконо-м!чний розвиток у «горизонтальному напрямку»). Кр!м того, в!д запас!в соц!ального кап!талу залежать ефективн!сть функц!онування формальних !нститут!в та як!сть державного управл!ння (вплив на економ!ку у «вертикальному» вим!-р!). Соц!альний кап!тал ! формальн! !нститути взаемодопов-нюють одне одного, оск!льки покликан! вир!шувати сп!льн! завдання, а за достатнього запасу першого з них потреба в державному регулюванн! значно скорочуеться.

Актив!зац!я соц!ального кап!талу, громадянського сус-п!льства беззаперечно пов'язана з актив!зац!ею соц!альноТ пам'ят! сусп!льства, ТТ рефлекс!Т до нац!ональних традиц!й, ц!нностей, ефективних форм сусп!льноТ орган!зац!Т. До таких у сьогоденн! сл!д в!днести явища народних в!че та майдану, як форм соборноТ орган!зац!Т. Це архаТзован!, немодерн!зо-ван! сусп!льн! форми, як! в!дроджуються як форми «самоза-хисту, самозбереження сусп!льства» п!д особливим тиском зовн!шн!х та внутр!шн!х негативних чинник!в. Це пов'язано з результатами цив!л!зац!йноТ взаемоди, коли у залеж-них, некап!тал!стичних краТнах - у соц!ально-економ!чно-му простор!, що вид!лився з традиц!йних засад розвитку п!д впливом надлишкового тиску розвинутих дом!нуючих кра-Тн - явища своер!дноТ цив!л!зац!йноТ субдукц!Т розвивають-ся ! значно прискорюються в умовах глобал!зац!Т, не ст!льки власне сучасн! модерн!зован! форми, ск!льки так! псевдока-п!тал!стичн!, архаТчн! перетворен! укладн! сусп!льн! форми, з якими в докап!тал!стичний пер!од перифер!йн! залежн! кра-Тни не стикалися чи стикалися лише в обмеженому обсяз!. В цих краТнах псевдоринков! в!дносини регресують у пере-дуюч! Тм укладн! форми. I це, по сут!, регресивн! форми самого кап!талу, як! !сторично не передують самому кап!тал!зму, але виникають з нього внасл!док його ж тиску, ним же самим породжуються. Ц! форми становлять величезну частину еко-ном!чноТ структури цих сусп!льств, водночас вони приречен! на виштовхування за меж! пануючого оф!ц!йного укладу цих сусп!льств - пров!дник!в впливу дом!нуючих сусп!льств та Тх економ!ки, перебуваючи у т!н! цього укладу. 1ншими словами, щоб у будь-як!й залежн!й краТн! м!г виникнути сектор сучас-ного модерн!зованого сусп!льства, !нша - б!льша частина - мае в!дступити до общини, перетерп!ти архаТзац!ю, стати б!льш традиц!йною, н!ж ран!ше, !нтегруватися з б!льш регре-сивними, позаоф!ц!йними т!ньовими формами. «^Кап!тал!зм не може !снувати без б!льш чи менш великоТ буферноТ «ар-хаТчноТ» частини, соками якоТ в!н живиться» [1, с. 29].

Сл!д п!дкреслити, що «...повернення до !сторично-особли-вих сусп!льних форм е об'ективним процесом ! мае великий потенц!ал ефективного сусп!льного розвитку, забезпечення позитивних результат!в сучасного реформування. Як в!дм!-чае А.А. Гриценко, у випадку боротьби з корупц!ею часткове п!двищення зароб!тноТ плати щось може зм!нити, але !стот-ного зменшення корупц!Т це не зможе забезпечити, Методо-лог!чно правильне вир!шення проблеми полягае у т!м, щоб знайти д!алектично синтетичну опосередковуючу ланку, яка

4 Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 7 (158)/2014

cпoлyчae пpoтилежнi мoменти: в цьoмy випaдкy Ыститути i coцiaльнo-екoнoмiчний poзвитoк. Cлiд пoчинaти з iнcтитyтiв poзвиткy [2, c. 2]. Це oзнaчae, зoкpемa, неoбxiднicть зaбез-печення aнтикpизoвoгo, детiнiзaцiйнoгo poзвиткy нa ocнoвi впpoвaдження iнcтитyцiйниx пpинципiв coбopнocтi як зacaд фyнкцioнyвaння y^a^^^re cycпiльcтвa.

Cyчacнa деpжaвa, i'í iнcтитyцiйнa cтpyктypa мae бyдyвaтиcя нa ocнoвi мoделi, якiй, з oднoгo 6o^, вiдпoвiдaють зaгaльнo-цивiлiзaцiйнi нopми, |щэ тieю чи iншoю мipoю е визнaними y cвiтi; з Ы|±юпэ бoкy, вoнa мae вpaxoвyвaти yмoви, фaктopи, генетичний кoд, щo визнaчaють icнyвaння кoнкpетнoï деp-жaви нa ocнoвi iï пoлiтичнoгo, екoнoмiчнoгo i дyxoвнoгo життя як y минyлoмy, тaк i cyчacнoмy тa мaйбyтньoмy, тoбтo цивтЬ зaцiйнi ocoбливocтi [З, c. 9-10].

yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa дo oпaнyвaння теopетичнo i пpaктичнo пpoблеми poзбyдoви влacнoï ефективнoï деpжa-ви 6ув дyже вaжким i дoвгим. Пicля втpaти icтopичнo пеpшoï деpжaвнocтi (poзпaд Pyci] пpoтягoм дoвгиx cto-

лiть coцiaльнo-екoнoмiчний пpocтip кpaïни бyлo пoкpaянo нa шмaтки, iï етнiчним землям не дaвaли oб'eднaтиcя, yтpимy-ючи в cклaдi cyciднix деpжaв. Ще в XIV ст. зaxiднi землi Ó^a-i^-Pyci були включенi дo cклaдy Литви, a згoдoм пiдпaли пiд влaдy Пoльщi. Biдipвaним вiд piднoгo кopеня виявилocь yкpaïнcьке Зaкapпaття (Kapпaтcькa Pyc^.

Oднaк пoпpи вci нaйнеcпpиятливiшi oбcтaвини yкpaïнcтвo зaвжди пpaгнyлo дo звтьнення з-пiд чyжинецькoгo гнiтy, дo вiднoвлення ^oef цiлicнocтi, oб'eднaння вcix етнiчниx теpи-тopiй, ycix гiлoк нaцiï. Пoдiлений, poздеpтий i poзшмaтoвa-ний нapoд не втpaчaв, збеpiгaв y cвoeмy генетичнoмy кopiннi пpиcтpacне пpaгнення дo вoлi й eднaння.

C™^ coбopницькi пpaгнення, зapoджyючиcь нa пpaвo-cлaвниx зacaдax, пocтyпoвo cфopмyвaлиcя y нayкoвi, теopе-тичнi кoнцепцiï, вибyдyвaнi нa глибoкиx icтopичниx i пpaвни-чиx зacaдax, пеpевipялиcь y гopнилi нaцioнaльнo-визвoльнoï бopoтьби [4, c. 64]. Звеpтaючиcь дo дocлiдження coбopнocтi y плoщинi iï мoделi, дoцiльнo нaгaдaти, щo пoняття «co6op-нicть» мae кiлькa acпектiв. Щoдo визнaчення теpмiнy «co-бopнicть», тo Maлa енциклoпедiя етнoдеpжaвoзнaвcтвa y цьoмy зв'язку зaзнaчae, щo цей теpмiн тpaдицiйнo вживa-eтьcя в нayцi тa пoлiтичнiй пpaктицi як вiддзеpкaлля пpoцеciв згypтyвaння cпopiднениx iдеoлoгiчниx i cycпiльнo-пoлiтичниx pyxiв. Oкpiм тoгo, iдея coбopнocтi y нoвiтнi чacи пoв'язyeтьcя з ^н^л^ц^ними етнoнaцioнaльними пpoцеcaми, cтaнoв-ленням i poзвиткoм нaцioнaльнoï деpжaвнocтi.

Пoчинaючи з XVIII ст. y poздyмax нaд цим питaнням ми OTocre-piгaeмo бopoтьбy двox пoглядiв, якi мoжнa нaзвaти негaтивнoю i пoзитивнoю теopieю деpжaви. Hегaтивнa пpедcтaвленa y лiбеpa-лiзмi i «мaнчеcтеpcтвi». Плaнoмipне pегyлювaння життя тут взa-гaлi ввaжaeтьcя злoм, яке як неминуче пoвиннo бути cкopoче-не дo мУмуму. Зaвдaння деpжaви oбмежyeтьcя метoю oxopoни cпoкoю i безпеки, зoвнiшньoгo yпopядкyвaння cycпiльнoгo життя.

Пoдiбний пoгляд нa деpжaвy як нa «нiчнoгo CTopoœa» ^op-мyлювaння Лaccaля] випливae з iндивiдyaлicтичнoгo пoгля-ду; згiднo з дaнoю кoнцепцieю, cвoбoдa y мна oбмеженocтi ocoбиcтoгo cвaвiлля i caмoвизнaчення, е iдеaлoм cym^-нoгo життя, a вcяке oб'eднaння - cyTO зoвнiшнiй, меxaнiчний aкт, метa ягагэ - ycyнення aбo ocлaблення теpтя тa небезпе-ки pyйнaцiï, мoжливoï пpи вiльнiй взaeмoдiï ocoбиcтocтi. Деp-

жaвa ж являе coбoю лише пoкpoв, який не мae внyтpiшньoгo opгaнiчнoгo cтocyнкy дo cycпiльcтвa; ocтaннe, cвoeю чеpгoю, poзyмieтьcя виключнo зa типoм гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa як вiльнa взaeмoдiя ocoбиcтocтей.

Xибнicть тaкoгo пoглядy випливae вже з xибнocтi Ыдивщу-aлicтcькoгo («cингyляpиcтичнoгo»] пеpекoнaння, яке лежить в йoгo ocнoвi. Ocнoвa cycпiльcтвa е не зoвнiшня взaeмoдiя o6o-coблениx iндивiдiв, не зiткнення aтoмicтичнo миcлячиx йoгo елементiв, a пеpвиннo coбopне йoгo бaгaтoeднaння. Це втьне бaгaтoeднaння мae зoвнi, в емпipичнoмy пpoшapкy cym^-cтвa, двa cпiввiднocниx виpaження: вiльнa взaeмoдiя мнo-жини i opгaнiзaцiйнa eднicть цiлoгo. Mеxaнiчнicть, зoвнiшня пpимycoвicть деpжaвнoгo oб'eднaння е лише зoвнiшнe виpa-ження вiльнoгo внyтpiшньoгo, coбopнoгo eднaння cycпiльcтвa. Деpжaвнa eднicть зa cвoeю ocнoвoю, зa ^oi^ внyтpiшнiм га-piнням нacтiльки ж opгaнiчнo пpopocтae зcеpедини, a не нa-клaдaeтьcя ззoвнi, як i гpoмaдянcьке cycпiльcтвo. Toмy вoнa мae не тiльки негaтивне, a й пoзитивне зaвдaння: вoнa зa œo-ею cyтнicтю е не ттьки oгopoжa, a й бyдiвництвo; це фopмyю-чa живa щея, щo yтвopюe oнтoлoгiчнy cyтнicть cycпiльcтвa [5].

Пpинципoвa вiдмiннicть тa пеpевaгa тpaдицiйнoгo cycпiльcтвa вiд зaxiднoгo виявляeтьcя y тiм, щo вoни пoбyдoвaнi нa ядpi етич-ниx цiннocтей, щo визнaчaютьcя зaгaльними для вcix йoгo членiв («непиcaний зaкoн»]. Caме зaxiдне cycпiльcтвo якpaз виникae y зв'язку з пoдpiбненням цieï зaгaльнoï (тoтaльнoï] етики нa мнo-жину чacткoвиx, пpoфеciйниx етик - кoмеpцiйнy, aдмiнicтpaтив-ну, пoлiтичнy тoщo. Велигаю мipoю oчищення вiднocин людей вщ пoзapaцioнaльниx cил (зaмiнивши цiннocтi ц^ю] зaxiдне гpo-мaдянcьке cycпiльcтвo нaбyлo вели^ cтiйкocтi, cтaлo нечутли-вим дo пoтpяciнь y cфеpi iдеaлiв. Taк, вoнo cтaлo пoвнicтю бaйдy-жим дo пpoблеми визнaння coцiaльнoгo пopядкy cпpaведливим чи неcпpaведливим - фт^й cпpaведливocтi виключений iз пpoцеcy легiтимaцiï cycпiльнoгo ycтpoю.

Ó вiдпoвiднocтi з уявленнями пpo людину iз тoю отецифЬ кoю зв'язкiв, як oб'eднyють людей y cycпiльcтвo, бyдyeтьcя пoлiтичний пopядoк, щo визнaчae тип деpжaви. Maючи в^-зaгaльнy мaтpицю iдеaльнoгo cycпiльcтвa як ам% тpaдицiй-не cycпiльcтвo зyмoвлюe icнyвaння тaк звaнoï пaтеpнaлicт-cькoï деpжaви. бднють cycпiльcтвa (нapoднicть] зaвжди е iдеaлoм тa ocoбливoю тypбoтoю деpжaви тpaдицiйнoгo cyc-пiльcтвa. Джеpелo йoгo легiтимнocтi лежить не y пеpемoжнiй гpoмaдянcькiй вiйнi, a caме в aвтopитетi деpжaви як бaтькa. бднють - гoлoвнa цiннicть ciм'ï, тoмy в ycix ^oix pитyaлax ця деpжaвa пiдкpеcлюe icнyвaння тaкoï eднocтi [1, c. ЗЗ4-ЗЗ9].

«Biче, coлiдapизм, coбopнicть - кaтегopiï з теopiï тaк звaнoï «opгaнiчнoï демoкpaтiï», щo не мae нiчoгo cпiльнoгo aнi з pa-дянcьким «егaлiтapизмoм», aнi з eвpo-aмеpикaнcькoю лiбе-paльнoю демoкpaтieю. Пюля «пoмapaнчевoï pевoлюцiï» мpiя пpo iнтегpaцiю в eвpocпiльнoтy, пo-cвoeмy xвopy тa CTpaœ-денну, не нaбaгaтo пеpcпективнiшa, нiж вiднoвлення CPCP. Зpoзyмiлo, бaгaтo eвpoпейcькиx coцiaльниx тa iншиx теxнo-лoгiй aктyaльнi для Óкpaïни, aле в плaнi ocнoвниx цiннocтей yкpaïнcький бaгaж пpинципoвo цiкaвiший зa eвpoпейcький. Óкpaïнa мae змoгy cтaти cвoepiднoю лaбopaтopieю opигi-нaльниx кoнcеpвaтивнo-pевoлюцiйниx coлiдapиcтcькиx co-цiaльниx iдей, пoлiгoнoм пеpедoвиx кoнcтpyкцiй cycпiльнoгo ycтpoю: дo pевoлюцiï пpo це нixтo не нaвaжyвaвcя нaвiть мpi-яти. Tепеp вoнo caме йде в pyки» [6, c. 4].

Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 7 (158)/2014 5

Pеaлiзaцiя пpинципiв coбopнocтi yпpaвлiння y кoнтекcтi y^a^^rai нaцioнaльнoï iдеï зa Ю. Baccиянoм: «...не знaчить нi пaнyвaти, н cлyжити тiльки, aле yтвеpджyвaти пpaвдy дo-cягнень iндивiдyaльнoгo дyxy шляxoм iï ycycпiльнення y тoй cпociб, щo cycпiльне cеpедoвище вiдчyлo це як влacний, ocoбиcтий piCT - дocкoнaлення» [7, c. 316].

Biче, як oднa iз cтpижневиx фopм coбopнoï opгaнiзaцiï, виниле з племiннoï opгaнiзaцiï cтapoдaвнix cлoв'ян як нapoд-не зiбpaння y дaвнiй тa cеpедньoвiчнiй Pyci для oбгoвopен-ня тa пpийняття вaжливиx cycпiльниx piшень. Biчевi збopи oтpимaли шиpoке poзпoвcюдження нa Pyci з пocлaбленням князiвcькoï влaди y пеpioд феoдaльнoгo poздpiбнення tapy-гa пoлoвинa XI—XII cт.]. Ó лiтoпиcax вiче впеpше згaдyeтьcя y Белгopoдi (997], Hoвгopoдi Bеликoмy (1016], Kиeвi (106B]. Äo гампетенци вiче вiднocилиcь виpiшення питaння, y кpизo-виx yмoвax, вiйни i миpy, визнaння й вигнaння князiв, вибopy й ycyнення ypядникiв тa ík, yклaдaння дoгoвopiв з iншими землями, пpийняття зaкoнiв. Biчевi зiбpaння cкликaлиcя зa УцЬ aтивoю пpедcтaвникiв влaди aбo caмoгo нacелення, вoни не мaли визнaченoï пеpioдичнocтi. Феoдaльнa знaть вciлякo нa-мaгaлacя пpименшити знaчення вiче, a князiвcькa влaдa дo-мaгaлacя пoвнoгo cкacyвaння вiчевиx пopядкiв. Oднaк пiд чac зaгocтpення coцiaльниx кoнфлiктiв вiчевi збopи неoднopaзo-вo cкликaлиcя тa чacтo нaбyвaли фopми нapoдниx пoвcтaнь.

Cвoю уыгальну ефективнicть cеpед apcенaлy зacoбiв впливу нa гpoмaдянcькy aктивнicть y^a^^^re cycпiльcтвa цей фенoмен пpoдемoнcтpyвaв i в нoвiтнi чacи.

Coбopнicть, як зacaдничa ocoбливicть opгaнiзaцiï влaди, пoлiтичниx вiднocин мiж влaдoю i cycпiльcтвoм, ixwpora бyлa впpoвaдженa y кoзaцькy дoбy. Koзaки вбaчaли нapiжнi пpин-ципи пoлiтичнoгo життя cтвopювaнoгo ними деpжaвнoгo op-гaнiзмy y зacaдничiй poлi «кoлективнoï вoлi», якa зaзвичaй pеaлiзoвyвaлacя чеpез зaгaльнy вiйcькoвy paдy — ^oep^y фopмy пpямoгo вoлевиявлення вcix iï пoвнoпpaвниx членiв, кoтpi y будь—який чac мoгли yтвopити paдне кoлo [B]. Taким чинoм, будучи opгaнoм зaкoнoдaвчoï влaди, paдa функцюну-вaлa не як пpедcтaвницький opra^ «...a y фopмi пpямoï yчacтi в yпpaвлiннi cпpaвaми Biйcькa Зaпopoзькoгo вcix членiв ra-зaцькoгo в^ьга, тoбтo вcьoгo кoзaцькoгo cтaнy» [9, c. 9]. Iï yxвaли були oбoв'язкoвими (нaвiть пiд зaгpoзoю cмеpтi) для викoнaння гетьмaнaми, cтapшинaми i pядoвими кoзaкaми. Óтвеpджyeтьcя пpaктикa вибopнocтi вcix cтapшинcькиx пo-caд. Звеpтae yвaгy нa cебе тoй фaкт, щo, здiйcнюючи пyблiч-ну влaдy й викoнyючи piшення paди, cтapшини дiяли вiд iменi Biйcькa Зaпopoзькoгo, й зa ниx неcлa галективну вiдпoвi-дaльнicть зaпopoзькa гpoмaдa [B, c. 114—115].

Oкpiм пoзитивниx пpoцеc кyльтивyвaння пpoвiднoï poлi pa-ди як фopми дм пpямoï демoкpaтiï мaв i чимaлo негaтивниx pиc. Hacaмпеpед впaдae y вiчi пoмiтний вплив нa пopядoк зЬ бpaння paди тa пpийняття нею piшень тaкиx чинникiв, як ви-пaдкoвicть, cтиxiйнicть, емoцiйний пopив. Ocкiльки гажен член paди мaв piвнi пpaвa з iншими, a piшення пpиймaли-cя бiльшicтю вiдкpитим вoлевиявленням, чacтo cпaлaxyвaли cyтички, щo cyпpoвoджyвaлиcя кpoвoпpoлиттям (зa визнa-нням oднoгo iз coтникiв, «кoзaки дoxoдили дo шaленcтвa» [10]. Фyнкцioнyвaння пpямoï демoкpaтiï пpиxoвyвaлo зaгpoзy пеpеpocтaння кoлективнoï вoлi кoзaцтвa y вcевлaддя й де^ пoтiю з бoкy кoзaцькoï cпiльнoти. Ó cвiдoмocтi (ocoбливo зa-

пopoжцiв] yтвеpджyвaвcя cтеpеoтип cпpиймaння гетьмaнa й CTapix^ не як нociïв влaди, вiдпoвiдaльниx пеpед пpaвo-вими нopмaми, a лише як cлyxняниx викoнaвцiв вoлi Biйcькa Зaпopoзькoгo, кoтpиx y будь—який чac зa yxвaлoю йoгo paди мoжнa бyлo пoзбaвити пocaд, життя, a то й вiддaти y py^ вo-poгiв (пpигaдaймo вдомий виcлiв: «неxaй твoя гoлoвa (буде] зa вci нaшi гoлoви» [11].

Bищa викoнaвчa влaдa делегyвaлacя Biйcькoм Зaпopoзьким нa вiйcькoвiй paдi гетьмaнoвi, дм якoгo жopcткo кoнтpoлювaли-cя вoлею кoзaцькoï cпiльнoти. Haпpиклaд, фpaнцyзький Ыже-неp i кapтoгpaф Г^м Левaccеp де Бoплaн зacвiдчyвaв y ^oix нoтaткax, щo «...гетьмaни дуже cтpoгi, aле нiчoгo не чинять без вiйcькoвoï paди... Зa ciмнaдцять лiт, якi я пpoвiв y цьoмy кpaï, yci, xro зaймaв цю пocaдy, тpaгiчнo зaкiнчили ц днi» [12]. I вcе ж yпpoдoвж пеpшoï пoлoвини XVII ст. явнo oкpеcлювaлacя тен-денцiя змщнення гетьмaнcькиx пpеpoгaтив.

Звеpтae нa мбе yвaгy те знaчення, щo нaдaвaлocя cеpед iншиx пpaв гpoмaди Óкpaïни—Гетьмaнщини, — пpaвy oпo-py нacильcтвy й пpигнoбленню пiддaнoгo, пpo яке йдетьcя в «Bивoдi пpaв Ó^ai^» П. Opликa.

Пopяд iз гетьмaнoм тa мoнapxoм дo пoлiтичнoï ^стеми Гетьмaнщини нaлежaли Генеpaльнa тa ^apo^^ra paди.

Icтopичний дocвiд пoлiтичнoгo життя Óкpaïни—Гетьмaнщини пoкaзye, щo нaйoxoчiше дo Генеpaльниx paд вдaвaлиcя пoлi-тичн дiячi, кoтpi cпoдiвaлиcя нa пвдфимку нaйшиpшиx веpcтв cycпiльcтвa. Пpедcтaвники елiти apиcтoкpaтичнoгo й oлiгap-xiчнoгo cпpямyвaння пoгoджyвaлиcя cкликaти Генеpaльнi pa-ди лише y пеpioди пoлiтичнoï неcтaбiльнocтi, кpиз, зaгocтpення cyпеpечнocтей мiж елiтними yгpyпoвaннями. Koли ж виникaли yмoви для кoнcoлiдaцiï елiти, oдpaзy ж пocилювaлиcя думки пpo недoцiльнicть фyнкцioнyвaння тaкoï iнcтитyцiï. Пopяд iз зaпеpе-ченням пpoвiднoï poлi Генеpaльнoï paди cтocoвнo пpийняття пoлiтичниx piшень, y cеpедoвищi cтapшин кyльтивyвaлacя opi-eнтaцiя нa iï викopиcтaння для cxвaлення piшень, зaздaлегiдь випpaцювaниx «paдaми cтapшинcькими».

Hезaпеpечнoю зaлишaлacя poль Генеpaльнoï paди пiд чac гетьмaнcькиx вибopiв. ^oto i тут ¿'й вiдвoдилacя poль cxвa-лення уже пpийнятoгo Paдoю cтapшин i yзaкoненoгo мoнap-xoм piшення щoдo ocoби нoвoгo гетьмaнa, aле aœ нiяк не йo-гo вибopiв yciм вiйcькoвим тoвapиcтвoм.

Збеpеження тaкoï тpaдицiï нa piвнi «aтpибyтивнoмy» — piв-нi зoвнiшнix oзнaк, бyлo пoв'язaне з кoнкypyвaнням елiтниx yгpyпoвaнь. Cпиpaючиcь нa тpaдицiю чaciв, кoли кoзaцтвo бyлo впливoвoю пoлiтичнoю cилoю i cпpиймaлo пoлiтичне piшення як pезyльтaт кoлективнo вoлi [B], cтapшини y cxвa-лены Генеpaльнoï paди шyкaли легiтимaцiï ^ofx пoлiтич-ниx piшень, ocкiльки iгнopyвaння цьoгo opгaнy yзaкoнювaлo пpoтиcтoяння oпoнентiв, cпpиялo зaлyченню пiд ïxнi знaменa меншoгo тoвapиcтвa.

Bpештi, пiд юнець icнyвaння Óкpaïни—Гетьмaнщини iдея Генеpaльнoï paди як opгaнy зaгaльнocycпiльнoгo пеpевтiли-лиcя в iдею пpедcтaвницькoгo opгaнy вщ cтapшини, щo дiяв би зa пapлaментapними пpинципaми. Haзвy cтapшини пэто-вi були зaпoзичити, oчевиднo, з oглядy нa тpaдицiю тa ^orci гoтoвнicть пpедcтaвляти iнтеpеcи cycпiльcтвa в ц^му, тoбтo генеpaльнo, зaгaлoм.

Пpoтилежнoгo змicтy нaбyвaли opieнтaцiï елiти нa Paдy cтapшини. Ó пoлiтичний cиcтемi Гетьмaнщини пpедcтaвни-

б Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 7 (158)/2014

ки пол1тично провщноУ верстви розглядали i'i як орган випра-цювання компетентного полгтичного ршення. Нав1ть бтьше того, самий процес управлЫня державою ¡нод1 позначався поняттям «радження» (в¡д «радити»).

1снування соборних форм не минуло ( не могло минути) безсл¡дно в ¡стори украУнського народу. Адже столггтя ix ак-тивних ¡сторичних впроваджень - це велика, славна ¡ траг¡чна епоха в тисячол¡тн¡й ¡стори УкраУни. Сповнена романтичним героУзмом ¡ жахливим траг¡змом боротьби проти численних зовншых ворог¡в, це водночас була епоха нацюнально-духо-вного ¡ державницького утвердження украУнського етносу, коли вЫ зм¡г у нер¡вн¡й боротьб¡ не лише в¡дстояти свою свободу ¡ незалежн¡сть, а й створити одну з найдемократичнших для свого часу держав - Козацьку республку (завдяки ункаль-ному соц¡альному феномену соборноУ сусп¡льноУ орган¡зац¡У). СвоУм демократичним способом життя з¡ специф¡чними на-родними традиц¡ями, моральними ¡ правовими нормами та принципами, з вщповщними державними ¡ духовними ¡нсти-туцтми, як ця Козацька республ¡ка сприяла прагненням народу до свободи, демократу й нацюнальноУ незалежностк

Таким чином, реалвацт принцип¡в соборност¡ у реформу-ванн¡ украУнського сусп¡льства як адекватноУ його генетич-ному корЫню форми орган¡зац¡i державноУ влади, зокрема з урахуванням досвщу ¡нших краУн селянськоУ цив¡л¡зац¡i, мае величезне значення для загального пщвищення ефектив-ност держави, дет¡н¡зац¡У економ¡чноi структури за рахунок обмеження паразитизму елгжого сектора, зниження бюрократичного навантаження на систему державного управлЫ-ня, формування та реалваци системних дм щодо обмеження прояву згубних протирн трансформаций Застосування принцип¡в соборност¡ до проведення, зокрема, полггично'У реформи дае п¡дстави зробити висновок про те, що пар-ламентсько-президентська форма правлЫня, а ще краще парламентська, ближча, адекватыша орган¡зац¡йн¡й пам'ят¡ в¡тчизняного сусптьства.

Висновки

Отже, повернення до ¡сторично-особливих суспть-них форм е об'ективним процесом ¡ мае великий потенцвл ефективного сусп¡льного розвитку, забезпечення позитив-них результат¡в сучасного реформування.

Реалвацт принцип¡в соборност¡ у реформуванн¡ украУнського сусптьства як адекватноУ його генетичному корЫню форми органваци державноУ влади, зокрема з урахуванням досвщу ¡нших краУн селянськоУ цивт^ацп, мае величезне значення для загального пщвищення ефективност держа-

ви, детУзацп економнноУ структури за рахунок обмеження паразитизму елггного сектора, зниження бюрократичного навантаження на систему державного управлЫня, формування та реалваци системних дм щодо обмеження прояву згубних протирн трансформаций

Козаки, зокрема, вбачали наржы принципи поличного життя створюваного ними державного оргаызму у засад-ничм рол¡ «колективноУ вол¡», яка зазвичай реал^овувалася через загальну в¡йськову раду - своерщну форму прямого волевиявлення вах УУ повноправних член¡в, котр¡ у будь-який час могли утворити радне коло.

Таким чином, форми соборноУ оргаызаци, як¡ використову-ються в сучасних вгтчизняних революц¡йниx подтх, мають не випадковий, а законом^ний характер, в¡дбивають цикл¡чний процес двлектичного «повернення до ефективних, за певних конкретноНсторичних обставин, форм сусп¡льноУ активность

Список використаних джерел

1. Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация (книга первая) / С.Г. Кара-Мурза. - М.: Алгоритм, 2001. - 528 с.

2. Грязные деньги и закон: [сб. матер.] / Под общ. ред. Б.А. Абрамова. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 296 с.

3. Трансформаци модел1 економ^и УкраУни (¡деолопя, протир1ччя, перспективи) / За ред. академка НАН УкраУни В.М. Гейця. - К.: Логос, 1999. - 497 с.

4. Грушевський М. Хто таю украУнц i чого вони хочуть / М. Гру-шевський. - К., 1991. - 240 с.

5. Афанасьев Ю. Опасная Россия - традиции самовластья сегодня [Електрон. ресурс] / Ю. Афанасьев. - Режим доступа: http:// www.yuri-afanasiev.ru/dangerous_rus/glava4.htm

6. Окара А. Усе в нас вийде! / А. Окара // Дзеркало тижня. -2005 (5 лют.). - С. 4.

7. Свщзинський А.В. Синергетична концепци культури / А.В. Свг дзинський. - Луцьк, 2008. - 695 с.

8. Сас П.М. Политична культура украУнського сусптьства (юнець XVI - перша половина XVII ст.): [навч. поаб.] / П.М. Сас. - К.: Либщь, 1998. - 296 с.

9. Паньонко 1.М. Аппарат управлЫня ЗапоркзькоУ С™ (середина XVI ст. - 1775 р.): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.01 / 1.М. Паньонко. - Львв, 2000. - 18 с.

10. Мицик Ю. Нов¡ дан до бюграфи Петра Конашевича / Мицик Ю. - Львв 1998. - С. 416.

11. Дневник Симеона Окольского. - К., 1896. - Вып. 2. - С. 230.

12. Боплан Г.Л. Опис УкраУни. Мерше П. УкраУнсью козаки та Ух-н останн гетьмани. Богдан Хмельницький / Боплан Г.Л. - Львв, 1990. - С. 67.

Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 7 (158)/2014 7

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.