CC BY
10
4. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. - К.: Наук. думка, 1985. - 192 с.
5. Кучерявий В.П. Еколопя. - Льв1в: Свгг, 2000. - 500 с.
6. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть П. Фитоме-лиорация. - М.: Информация, 1991. - 288 с.
7. Сорока М.1. Флора судинних рослин Укршнського Розточчя. - Льв1в: Препринт, 2002. - 154 с.
8. Kornas J. Geograficzno-historyczna klasyfikacja roslin synantropizacja szaty roslinnei/ Mat. Sympozjum w Nowogrodzie. Mat. Zakl. Fitosoc. Stos. - Warszawa, Bialowiera, 1968. № 25. - S. 33-41.
9. Fijalkowski D. Synantropy roslinne Lubelszczyzny. - Warszawa - Lodz: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1978. - 260 s.
УДК 630*587.5 Доц. М.П. Горошко, канд. с-г наук; доц. С.1. Миклуш,
канд. с-г наук; О.Г. Часковський, канд. с-г наук - УкрДЛТУ
ДИСТАНЦ1ЙН1 СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА Г1РСЬКИМИ ТЕРИТОР1ЯМИ БАСЕЙНУ ВЕРХНЬО1 ТИСИ
Описано метод застосування дистанцшних Mei^iB спостережень для мошторин-гу рeгiону Карпат. Виявлеш особливостi лiсового вкриття схилiв Карпат та наведено основнi елементи моделювання прсько'1 територп на основi супутникових знiмкiв.
M.P Horoshko, S.I. Mylklush, O.H. Chaskovskyy - USUFWT Remote sensing of the territory of Upper Tysa river
Described a method of application of remote sensing of supervision for monitoring region of Carpathians. The revealed features of wood shelter of slopes of Carpathians also are given basic elements of modeling of mountain territory on the basis of satellite snapshots.
Глобальш проблеми сьогодення вимагають нових шдход1в для оцшки навколишнього середовища. Звичайна числова оцшка не завжди може правильно описувати реальну ситуащю. Вимагае нових шдход1в виршення проблеми отримання достовiрноi шформаци про стан люових насаджень. Ви-рубування лшв на схилах Карпат без урахування особливостей мюцевост i породного складу насаджень призводить до зниження водорегулюючих фун-кцш люових масив1в. Захисш i водорегулююч1 властивост лшв можуть бути оцшеш на основ1 детального анал1зу просторового розмщення лшв, ix кшь-юсного та яюсного складу, характеру рельефу й штенсивносл люогоспо-дарськоi д1яльност1.
Об'ектом дослщжень е прсью тeриторii, як частково належать до Кар-патського природного заповщника. Постiйнe спостереження за великими те-риторiями, заповiдними зокрема, потребуе застосування матeрiалiв дистан-цiйного спостереження. Перспективними для спостережень за великими те-риторiями е супутниковi знiмки, як вдосконалюються i покращуеться 1'хня просторова i спектральна роздiльна здатнiсть.
При оцшщ ландшафтiв гiрськиx тeриторiй за матeрiалами дистан-цiйниx дослiджeнь важливе значення мае попередне опрацювання зтмюв. Геометричне коригування за полiномом нижчих порядюв, здeбiльшого, не дае бажано!" точностi, а коригування за полшомом 3-го i вищих порядкiв при-
Науковий вкник, 2003, вип. 13.1
датне тшьки для частин територи дослщжень, KOTpi вкритi значною кiлькiстю контрольних точок (30 i бiльше). Найпридатшшим методом для коригування знiмкiв прсько! територи е орторектифiкацiя - коригування зтмюв на основi висотно! моделi мiсцевостi. Сучаснi пакети програм для опрацювання зобра-жень мають модуль для орторектифжаци.
Попри вiзуальну ощнку лiсового вкриття важливим е спрощення зобра-ження, його класифiкацiя на предмет ознак, як е корисними для анашзу. З метою дешифрування лiсових насаджень найпридатнiшим е метод за контроль-ними пробними площами, знятими за допомогою GPS-спостережень. За озна-ками пробних площ проводиться контрольована класифiкацiя зображення.
Завжди постае питання, як краще проводити класифжащю? Пошксе-льно чи попередньо утворивши однорiднi частинки насаджень, тобто провь вши сегментацiю. Досвiд показуе, що найкращим виходом е поеднання двох методик, використовуючи видiлення люових територiй (так звано! люово! маски), попередньо сегментувавши зображення на однорщт сегменти.
Для ощнки лiсових насаджень басейну Верхньо! Тиси використанi су-путниковi знiмки Landsat-6, зробленi наприкшщ серпня 1993 р. Наведенi зшмки мають достатнi характеристики для достовiрного проведення дослщ-жень лiсового покриву.
Зшмки прсько! територи за допомогою радюметричного калiбрування опрацьованi з метою усунення затшень вiд гiрських хреб^в Карпат. Для ще! операцн використана програма ER-Mapper.
Оскiльки територiя дослщжень гiрська, то найкращим методом геоме-тричного коригування е орторектифiкацiя на основi цифрово! моделi мюце-вость Цифрова модель мiсцевостi створена за допомогою топографiчно! ка-рти масштабу 1:100000. Для орторектифжаци використано спещальний до-датковий модуль до програмного забезпечення ER-Mapper - OrtoWarp, при-значений для коригування супутникових зтмюв.
Знiмки прсько! територи за допомогою радюметричного калiбрування опрацьованi з метою усунення затшень вщ гiрських хреб^в Карпат. У ходi опрацювання усунуто пов^яне свiтло та методом косинуЫв обчислено за-лежностi освiтлення вщ властивостей територи.
Лiсова маска видшена методом попереднього сегментування зображення, що у юнцевому результатi класифжаци призвело до утворення прость ших за конфшуращею дiлянок зображення, що е подiбнiшими до дiйсних контурiв лiсових насаджень.
Видiлена лiсова маска класифжована методом найбшьшо! правдоподiб-ност для всiх частин зображення за тестовими донками, визначеними GPS.
Основш кроки оцiнки лiсового вкриття басейну Верхньо! Тиси, проведено! на основi супутникових знiмкiв LANDSAT-TM, схематично наведено на рис. 1.
Тестовi дiлянки закладенi для основних клаЫв лiсового покриву, що переважають на цш територi!. Це, зокрема, ялинов^ буковi насадження i ви-сокогiрнi луки. Лiсова маска видшена на основi топографiчно! карти i вiзу-альних спостережень. !нформатившсть супутникових знiмкiв дозволяе видь
ляти вкрит i невкритi лiсовою рослиннiстю землi з високою точнiстю. Симу-лящя класифiкованого 3Д зображення супутникового зшмка i класифшовано-го зображення дае змогу стверджувати, що гiрськi схили, що прилягають до мiста Рахiв i рiки Тиса, майже цшком позбавленi лiсовий рослинностi. Луки та iншi не вкритi люово! рослинност землi на симульованому 3Д-зображеннi доходять практично до вершин гiрських хреб^в. Очевидно, що така конфшу-ращя наземного вкриття практично не перешкоджае руху води з гiр, що зби-раються в Тису.
ЬаМ8а1;-ТМ
Орторекти-фiкацiя
-
\
Коригований зшмок прсько! територп Верхньо! Тиси
1
Радiометричне корегування
\
Знiмок Верхньо! Тиси без затшень вiд хреб^в Карпат
Сегментування
\
Попередньо класифiкований знiмок Верхньо! Тиси
1 г
Цифрова карта басейну Верхньо! Тиси
Цифрова модель мсцевосп для територil Верхньо! Тиси
GPS-Тестовi дiлянки
Рис. 1. Схема створення лЬсовог карти для басейну верхньо'1 Тиси на основi супутникового знтка
За матерiалами дистанцшних спостережень можна зробити таю висновки: 1. При моделюванш повеней необхiдно враховувати люовий покрив як запобiжний чинник.
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.1_
2. Для моделювання просторового розмщення вкритих лiсовою рослин-нiстю земель корисним е застосування 3Д моделювання на основi су-путникових зшмюв або карт, створених на 1'хнш основi.
3. Сучасне лiсове вкриття територи Верхньо'' Тиси не е сприятливим для затримки слчних вод, особливо на околицях мюта Рахова i на прилег-лих прських схилах.
4. Для постiйного спостереження за прськими територiями необхiдне широке використання матерiалiв дистанцiйного зондування Земл^ що дають дiйсну картину стану люових насаджень та 1'хнього взаемороз-мiщення.
5. При використаннi супутникових зшмюв для прсько! територи необхщ-не застосування обчислювально'' технiки i програм аналiзу зображень.
6. Застосування для геометричного коректування орторектифжування i сегментування зображення для видiлення люово! маски пiдвищуе точ-нiсть опрацювання супутникових знiмкiв.
Л1тература
1. Книжков Ю.Ф. Основы аэрокосмических методов географических исследований. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 120 с.
2. Крылов Н.А., Сухих В.И., Брейдо М.Д. Интерпретация данных дистанционного зондирования: Зарубежный опыт// Геодезия и картография. - 1985. - №4. - С. 53-58.
3. Bähr Hans-Peter. Digitale Bildverarbeitung: Anwendung in Photogrammetrie u. Fernerkundung/ Hans-Peter Bähr (Hrsg.). - Karlsruhe: Wichmann, 1985. - XVI. - 401 S.
УДК 71.01+725.961.5 Acnip. Х.П. Крамарчук* - НУ '^beiecbrn noRimexmrn"
ВПЛИВ ПРИРОДНО-СТИХ1ЙНИХ ФОРМ НА ТВОРЕННЯ ПОЕТИКИ АРХ1ТЕКТУРНО-ПРЕДМЕТНОГО ДОВК1ЛЛЯ
Розглянуто природне довкшля як фактор формування поетики арх^ектурно-предметного середовища з позицп гармонп й естетики (морфолопчна функцiя при-роди в образ^ та семютично'! складово'! у композицп цiлiсного образу (комушкатив-но-iнформативна функщя природи).
Ключов1 слова: поетика природного довкшля (метапоетика), поетика арх^ек-турно-предметного середовища, бiосемiотична складова образу.
DoctorateKh.P. Kramarchuk-NU "Lvivs'kaPolitekhnika"
Natural forms influence on formation of the architectural
environmental poetics
This article is consider of nature as a factor of poetry forming of architecture surroundings from point of harmony and aesthetics (it's the morphological function of nature in the form) and biosemiotic features in composition of the whole form (it's the communicative-informative function of nature).
Key words: the poetry of nature surroundings (metapoetry), the poetry of architecture surroundings, biosemiotics features of the form.
Наук. KepiBHm: М.В. Даншв, канд. техн. наук - НУ "Л^вська полггехшка"
