CC BY
33
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9630 http://nvlvet.com.ua
UDC 618.617.637
Dynamics of cow mastitis disease in conditions of industrial milk production
A.O. Dovbnia, A.V. Berezovskiy, H.A. Fotina
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 05.11.2019 Received in revised form
10.12.2019 Accepted 11.12.2019
Sumy National Agrarian University, Herasima Kondratieva Str., 160, Sumy, 40000, Ukraine. Tel.: +38-050-330-21-90 E-mail: [email protected]
Dovbnia, A.O., Berezovskiy, A.V., & Fotina, H.A. (2019). Dynamics of cow mastitis disease in conditions of industrial milk production. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 171-176. doi: 10.32718/nvlvet9630
The article provides data on monthly monitoring of breast pathologies for lactating cows during 2019. Observations were made on a herd of cows of Holstein breed, the cows were kept free during all season. Cows were kept n premises with a workshop structure of industrial milk production. In this farm, milking of cows was carried out three times in milking rooms with the equipment of the company GEA Farm Technologies models "Yalinka" and "Parallel".
The following six issues were addressed during the monthly monitoring:
determination of the dynamics of indicators characterizing the reproductive status of cows;
- finding out the effect of seasonality on the number of average monthly cow disease for mastitis during the year;
- tracking the degree of disease of cows with mastitis by months after calving lactation;
- determination of the degree of disease of cows with mastitis, depending on the number of their lactation in the farm;
- manifestation of the average monthly number of cow disease for clinical and subclinical mastitis;
- tracking the frequency of each of the four proportion of udders of lactating cows.
The data obtained are summarized in the relevant tables and discussed in the results section of the research, on which the main conclusions are drawn:
- manifestation of breast pathologies in cows varied by season.
The highest was in winter - 14.37%; slightly lower - in summer and autumn (respectively 12.16 and 10.32%); and the lowest (6.41%) - in spring months;
- the highest percentage of udders pathologies of lactating cows was noted in the first, fourth and fifth months of lactation (14.9, 13.7 and 11.43%, respectively);
- the highest percentage of mastitis was observed in young cows from the first to the third lactation (respectively 18.0; 26.4 and 20.7%);
- the clinical form of mastitis most often was observed in winter months (92.1%). In spring, its percentage decreased (up to 72.2%) and increased slightly in summer (up to 83.1%), while in autumn there was a significant reduction of this pathology to 49.9%;
- consideration of frequency of impression of each share of udder of cows, shows that the majority of pathologies (57.1%) were found on the posterior lobes.
Key words: cows, lactation, calving, mastitis, udder, seasonality.
Динамжа захворювання кор1в на мастит в умовах промислового виробництва молока
А.О. Довбня, А.В. Березовський, Г.А. Фотша
Сумсъкий нацюналъний аграрний утверситет, м. Суми, Украта
У cmammi наведено дат помкячного монторингу патологш молочног залози лактуючих Kopie впродовж 2019 року. Спосте-реження проведено на стадi ко^pie голштитзованог породи, як весь сезон безприе 'язно перебували e примщеннях з цеховою структурою промислоеого виробництва молока. В даному гoспoдаpстei догння кopie проеодилося триразово e догльних залах на облад-нанш компани GEA Farm Technologies мoделi "Ялинка " та "Паралель ".
В хoдi щом^ячного монторингу розглядались так шкть питань:
- визначення динамки показнитв, що характеризують репродуктивний стан кopie;
- з 'ясування впливу сезoннoстi на ктьюсть середньомкячних захворювань кopie на мастит впродовж року;
- eiдслiдкoeуeання ступеня захворювання кopie на мастит за мкяцями тсля гхньог отельног лактаци;
- визначення ступеня захворювання кopie на мастит залежно eiд номера ЧхньоЧлактаци в гoспoдаpстei;
- прояву середньомкячноЧ кiлькoстi захворювань кopie на ^тчний та суб^ычний мастит;
- eiдслiдкoeуeання частоти ураження кожног з чотирьох доль витен лактуючих кopie.
Отриман дан наведено у eiдпoeiдних таблицях та обговорено в роздш "Результати до^джень ", за якими зроблено основн висновки про те, що:
- прояв патологш молочног залози у кopie piзниeся за сезонами року. НайбЫьш високим eiд був зимою - 14,37%; дещо нижчим -влтку та восени (eiдпoeiднo 12,16 та 10,32%); i найнижчим (6,41%) - у веснян мкящ;
- найвищий eiдсoтoк патологш молочног залози лактуючих кopie eiдзначали на перший, четвертий i п 'ятий мкящ лактаци (eiдпoeiднo 14,9; 13,7 та 11,43%);
- максимальний eiдсoтoк маститу спостеркали у молодих кopie з першо'Ч по третю лактаци (eiдпoeiднo 18,0; 26,4 та 20,7%);
- miтчну форму маститу найчастше спостер^али в зимoei м^ящ (92,1%). Весною eiдсoтoк його знижувався (до 72,2%) та дещо зростав улШку (до 83,1%), а восени eiдбуeалoся значне зменшення щег патологи до 49,9%;
- розгляд частоти ураження кожног дoлi eименi кopie сeiдчить про те, що бтьшкть патологш (57,1%) виявляли на задтх долях.
Ключовi слова: корови, лактащя, отели, мастит, вим 'я, сезонтсть.
Вступ
За поточне десятилитя молочне скотарство в на-шш кра!ш стало розвиватись в основному за рахунок штенсифшацп виробничих процеав, в основ1 яких -процес посиленого виробництва молока i3 застосу-ванням промислових технологш. Проте, за даними Держстатистики Укра!ни станом на початок вересня 2019 року, загальна шльшсть корiв уах форм власно-CTi становила 1,9 млн, при цьому дшне промислове стадо нараховувало лише 448,5 тис. гол. Разом з цим, за поввдомленням аналггишв Асощаци виробнишв молока, динамжа зменшення чисельносп корiв в дер-жавi з кожним мюяцем посилюеться, а найбiльшi темпи скорочення демонструе промислове поголiв'я.
Вщомо, що одною з головних причин передчасно-го вибуття корiв е захворювання репродуктивних оргашв та молочно! залози корiв (Stefanyk & Shpak, 2012; Korol, 2013; Vakkamaki et al., 2017). Серед хвороб молочних корiв особливе мюце займае мастит -запалення молочно! залози, що розвиваеться внасль док впливу мехашчних, термiчних, хiмiчних i бюлоп-чних факторiв. При цьому ця проблема характерна не лише для вичизняного скотарства. Незважаючи на багаторiчний досввд та розробку численних л^валь-них схем, мастит е найпоширешшим захворюванням молочного стада у багатьох кра!нах (Bogush et al., 2009; Dojtc & Obritchauzer, 2010; Berezovskyi et al., 2010; Hulps et al., 2010).
Мета i завдання дослгдження. З'ясувати динам^ захворювання корiв на мастит в умовах промислового виробництва молока.
Для досягнення поставленог мети необхгдно було виргшити п 'ять таких завдань:
- провести аналiз прояву середньомюячно! кшь-косп захворювань корiв на мастит за 2019 рщ
- встановити рiвень захворювання корiв на мастит за мюяцями тсля !хньо! отельно! лактаци;
- визначити рiвень захворювання корiв на мастит залежно вщ кшькосл лактацш в господарствц
- визначити показники прояву середньомюячно! шлькосп захворювань корiв на клшчний та субклшь чний мастит за рщ
- зютавити частоту ураження кожно! з чотирьох доль вимеш.
MaTepia™ i методи дослiджень
Спостереження за станом молочно! залози молоч-них корiв провели продовж 2019 року в господарствi iз промисловою технологiею виробництва молока, що розташоване в степовш зонi Пiвдня Укра!ни. Основу стада складають корови голштинiзовано! породи. 1х постiйно утримують безприв'язно при цеховш струк-турi виробництва, де функцюнують пiдроздiли: дiйне стадо, раннiй сухостш, пiзнiй сухостiй i родилка. До-!ння проводиться триразово в до!льних залах на обла-днанш компанi!' GEA Farm Technologies моделi "Ялинка" та "Паралель". Його розпочинають щоденно в таш години: перше - о 5:30 ранку, друге - о 13:30 дня та вечiрне - о 21:30. Запуск корiв проводять переваж-но на 222-228-му добу тшьносп. Вiдбiр проб для дiагностики субклшчного маститу (калiфорнiйський тест) проводиться щопонедшка пвд час вранiшнього до!ння.
Результати та Тх обговорення
З даних, що наведено в таблицi 1, видно, що пока-зник середньомюячно! шлькосп лактуючих корiв в даному господарсга досить стабiльний впродовж календарного року. Рiвень його коливання вщ найви-щого (квiтень) до найнижчого (жовтень) не перевер-шував 15%, що сввдчить про належний стан оргашза-цiйно-зоотехнiчного забезпечення. Проте помггао варшючий середньомiсячний вiдсоток сухостiйних ю^в (min - 8,75, max - 16,7%) може вказувати на
перюдичш проблемы i3 заплщнювальною здатшстю кор1в та нерiвномiрнiсть процесу розтелень нетелiв.
Виходячи з аналiзу прояву захворювання корiв на мастит за мiсяцями та сезонами року (табл. 2) варто ввдмггити стабшьшсть в пiдтримцi показника "шль-к1сть фуражних корiв". Разом з цим належить зазна-чити, що поняття "вперше хворГ' та "повторно хворГ'
стосуються не цшого життя корiв, а лише поточного перюду цього (2019) року. На жаль, кнуюча програма статистики хвороб у корiв до категорп "повторно хворГ' - зараховувала i тих тварин, яш впродовж календарного року хворши на мастит третш чи й четве-ртий раз.
Таблиця 1
Рiвень i динамша показник1в, що характеризують репродуктивний стан корiв
Мiсяцi року
Показники
О
щ
м
и §
р
н
и и
р
U С
р
О
р
m
н и
о
*
а
С
[2
U «
у р
[—1
Кiлькiсть дшних корш Кiлькiсть сухостшних корiв
% сухостшних % тшьних корш у стад Отелилось корш (гол) Отелилось нетелш (гол)
1217 181
1262 143
1273 129
1282 123
1244 145
1205 187
1178 209
1181 207
1138 225
1089 218
1112 207
1164 200
12,9 10,2 9,2 8,75 10,4 13,4 15,0 14,9 16,5 16,7 15,7 14,7
54 56 58 62 64 64 64 60 57 49 44 55
105 83 63 58 44 53 87 85 95 104 99 87
83 31 30 25 33 30 41 39 52 36 73 57
% отелень (нетел^ ввд 5,9 2,2 2,1 1,8 2,4 2,15 2,95 2,8 3,8 2,75 5,3 4,1
фуражних
Сервю перюд 132 131 126 123 119 118 119 117 119 124 136 134
М!ж отельний перюд 407 417 404 420 426 415 404 408 413 407 406 406
Таблиця 2
Аналiз середньомюячно! шлькосп захворювань корiв на мастит за 2019 рж
Мгсящ року
Показники нь е £ С Лютий Березень нь Ё и К Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Фуражне поголiв'я 1398 1405 1402 1405 1389 1392 1387 1388 1363 1307 1319 1364
Випадки маститу 54 66 71 43 45 58 61 43 67 58 42 42
вперше
% до поголш'я 3,86 4,7 5,06 3,06 3,23 4,16 4,39 3,09 4,91 4,43 3,18 3,08
Повторш випадки 129 87 26 29 54 139 93 103 88 85 72 219
маститу
% до поголш'я 9,23 6,19 2,14 1,99 3,75 9,99 6,57 7,50 6,46 6,51 5,46 16,05
Випадки маститу 183 153 101 71 97 197 152 147 155 143 114 261
вього
% до поголiв'я 13,09 10,89 7,2 5,05 6,98 14,15 10,96 10,59 11,37 10,94 8,64 19,13
Добовий надш на 32,1 33,3 33,8 33,4 33,0 29,1 29,5 27,7 26,7 27,2 28,2 29,9
лактуючу корову (л)
Вiдсоток вперше хворих тварин упродовж року корелював з сезоншстю. В зимовий перiод (сiчень, лютий + грудень) загальна к1льк1сть корiв, хворих на мастит, склала 627 голiв. Цей же показник за весняш мiсяцi (березень-травень) становив лише 269 голiв, що в 2,3 разу нижче за попередню зиму. Наступне суттеве середньомiсячне зростання ввдсотка хворих спостерiгалося в червнi (до 14,15%). Найбтш вiрогi-дне пояснения цього: червень був найспекотшшим мюяцем лiта, бiльшiсть днiв його денна температура була в межах 30-37° С. А вже в останш два лигах
тсящ та три осшшх к1льк1сть "вперше хворих" була приблизно рiвною (3,08-4,91% ввд наявного фуражного поголiв'я). Отриманi показники сезонносп масти-тiв дещо нижч^ нiж ранiше спостерiгали бiлоруськi науковщ (Bogush et al., 2001), в яких вони варшвали в межах вщ 6,8 до 21,3%.
Проте загалом, з урахуванням "повторно хворих", сумарний ввдсоток корiв з патолопею молочно! зало-зи суттево рiзнився за сезонами року. Найвищим вш був зимою - 14,37%; дещо нижчим - влiтку та в осш-нiй перiоди (вiдповiдно 12,16 та 10,32%) i найнижчим
(6,41%) - y BecHaHi Micani. npu nboMy cepegHbogo6o-bhh Hagin Ha naKTyroHy KopoBy 6yB gocuTb bhcokhm BnpogoB® Bcboro poKy, mo cBigHHTb npo xopome Ta piBHoMipHe Bcece3oHHe 3a6e3neHeHHa craga KopMaMH. Ane n Ha TaKoMy $om 3a niBpiHHHn nepiog (HepBeHb-nucTonag) Big6ynocb 3HH®eHHa go6oBHx HagoiB nopiB-HaHo 3 nonepegHiM nepiogoM Man®e Ha 15%, aKe Kope-nroBano 3 poctom naTonorii MonoHHoi 3ano3H y cTagi, mo BignoBigHo cnocTepiranoca.
13 aHani3y noKa3HHKiB 3axBoproBaHHa KopiB Ha Mac-tht 3a MicanaMH nicna oTenbHoi naKTami (Ta6n. 3) Bug-
ho, mo HaH6inbmy KinbKicTb naTonorin MonoHHoi 3ano3H naKTyronux KopiB, oKpiM nepmoro Micana naKTami (14,9%), me Big3Hananu Ha HeTBepTHn i n'aTHn Micani naKTami (BignoBigHo13,7 Ta 11,4%). noKa3HHK "Bigco-tok MacTHTy Bnepme" 3 nepmoro no n'aTHn Micanb 3po-cTaB - Big 14,9 go 36,9%. BogHoHac noBTopHi 3axBopro-BaHHa Ha piBHi noHag 90% moMicaHHo BuaBnanu 6e3ne-pepBHo 3 mocToro no ogHHagnaTHn Micanb naKTami BKnronHo. HaHBumi piBHi 3axBoproBaHHa cBi®ooTeneHHx KopiB b pi3HHH Hac BigMinanu n 3apy6i®Hi gocnigHHKH (Erskine et al., 2002; Blum et al., 2017).
TaS^^H 3
PiBeHb 3axBoproBaHHa KopiB Ha MacTHT 3a MicauaMH nicna ixHboi oTenbHoi naKTanii
noKa3HHKH
Micani nicna oTenbHoi naKTauii KopiB
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 >11
266 107 120 244 203 97 85 109 108 106 98 231
14,9 6,0 6,8 13,7 11,4 5,3 4,4 6,5 6,3 5,9 5,5 13,0
266 32 37 89 75 2 5 1 3 5 1 9,1
14,9 29,9 30,8 36,5 36,9 2,1 5,9 0,9 2,8 4,7 1,1 21
0 75 83 155 128 95 80 108 105 101 97 208
0 70,1 68,2 63,5 63,1 97,9 94,1 99,1 97,2 95,3 98,9 90,9
3axBopinn Ha MacTHT Bcboro % MacTHTy naKTyronnx MacTHT Bnepme % MacTHTy Bnepme noBTopHHH MacTHT (ron.) % noBTopHoro MacTHTy_
B nponeci nopiBHaHHa noKa3HHKiB 3axBoproBaHHa KopiB 3ane®Ho Big KinbKocri naKTanin b gaHoMy rocno-gapcTBi BnpogoB® noToHHoro poKy cnocrepe®eHb 3'acoBaHo (Ta6n. 4), mo HannacTime MacTHT cnocrepira-nu y Monogux KopiB nepmux Tpbox naKTami (BignoBigHo
18,0; 26,4 Ta 20,7%). BogHoHac b KaTeropii "% MacTHTy Bnepme" HapocTaHHa npoxoguno Big KopiB-nepBicToK (25,6%) go TpeTboi naKTanii (41,0%). Big HeTBepToi go BocbMoi naKTanii nen noKa3HHK nnaBHo 3HH®yBaBca.
TaS^^H 4
PiBeHb 3axBoproBaHHa KopiB Ha MacTHT 3ane®Ho Big HoMepa ixHboi naKTanii b rocnogapcTBi
HoMepu naKTanii
1 2 3 4 5 6 7+
3axBopino Ha MacTHT Bcboro 320 469 368 264 235 83 35
% MacTHTy naKTyroHHx 18,0 26,4 20,7 14,9 13,2 4,7 1,9
MacTHT Bnepme 82 150 151 88 56 17 6
% MacTHTy Bnepme 25,6 32,0 41,0 33,3 23,8 20,5 17,2
noBTopHHn MacTHTy 238 319 217 176 179 66 29
% noBTopHoro MacTHTy 74,4 68,0 59,0 66,7 76,2 79,5 82,8
MicaHHe cniBBigHomeHHa KinbKocTi KniHiHHHx Ta cy-6KniHiHHHx BHaBneHHx MacTHTiB TaKo® MiHanaca 3ane®-ho Big ce3oHy poKy (Ta6n. 5). npu nboMy noKa3HHK "% KniHiHHoro MacTHTy" HannacTime giarHocTyBanu b 3H-MoBi Micani (Big 94,1 go 89,9%). Horo cepegHin Bigco-tok noMiTHo 3HH®yBaBca BecHoro (go 72,2%), gemo 3pocTaB yniTKy - go 83,1%. 3 HacTaHHaM oceHi BiH gy®e 3HH®yBaBca (go 49,9%), a BignoBigHo 3pocTana (go 45,6-52,4 %) HacTKa cy6KniHiHHHx naTonorin. Цe Mo®e cBigHHTH npo Te, mo MeHm Ta®KHn nepe6ir Ta 3HH®eHHa cHMnroMiB xBopo6u, noB'a3aHo i3 nigBHmeHHaM iMyHHoi pe3ucTeHTHocTi y KopiB cTaga BHacnigoK Kpamoi rogiBni Ta norogu Ua craTHcTHKa TaKo® Mo®e nigTBepg®yBaTH
gocBigneHicTb Ta e^eKTHBHicTb po6oTH onepaTopiB Ma-mHHHoro goiHHa, go o6oB'a3KiB kotphx Hane®HTb BHaB-neHHa KopiB i3 KniHiHHHM MacTHToM.
npu npoBegeHHi nopiBHaHb HacTOTH ypa®eHHa ko®-hoi' 3 HoTupbox gonb BHMeHi (Ta6n. 6) BHgHo, mo 6inb-micTb naTonorin (57,1%) npunano Ha gBi 3agHi goni.
^acTKoBo ne, HaneBHe, Mo®Ha noB'a3aTH i3 ixHiM Mo®nHBHM TpaBMaTH3MoM nig Hac ne®aHHa. TpaBMH 6yBaroTb 3anogiaHi iHmHMH TBapuHaMH, aKi Bci e 6e3-npuB'a3HHMH. OKpeMi eBemyanbHi TexHiHHi HenonagKH goinbHoro o6nagHaHHa, Ha gyMKy pagy aBTopiB, TaKo® b 3HaHHin Mipi Mo®yTb npoBoKyBaTH 3apog®eHHa MacTHTy (Klimov et al., 2013; Tse et al., 2016; Barkova, 2018).
Таблиця 5
Анал1з середньомюячно! шлькосп захворювання кор1в на клшчний та субклшчний мастит за 2019 piK
нь ий нь u нь Травень Червень Липень нь е нь е Й е д а п Грудень
Показники u ES С ти з u р 5T M Ë и К рп е С с е р е В т в о * то с
Всього хворих на 183 153 101 71 97 197 152 147 155 143 114 261
мастит (гол)
Клшчний
мастит (гол.) 171 136 83 47 71 185 121 111 74 68 62 246
Клшчний
мастит до хворих (%) 93,4 88,9 82,1 60,9 73,6 93,9 79,8 75,7 47,6 47,6 54,4 94,1
Субклшчний
мастит (гол.) 12 17 18 24 16 12 31 38 81 75 52 15
Субклшчний
мастит до хворих (%) 6,6 11,1 7,9 39,1 26,4 6,1 20,2 24,3 52,4 52,4 45,6 5,9
Таблиця 6
Аналiз поpiвнянь частоти ураження кожно!' з чотирьох доль вименi
Передня л1ва Передня права Сумарно двi передт
Випадки 406 Випадки 355 Випадки 761
Задня л1ва Задня права Сумарно двi задт
Випадки всього 543 Випадки всього 470 Випадки всього 1013
Проте mini автори схильнi до думки, що вищий вiдсоток ураження клiнiчно вираженим маститом заднiх чвертей пов'язаний з тдвищеною, поpiвняно з пеpеднiми чвертями, пpодуктивнiстю, а отже i чутли-вiстю до несприятливих фактоpiв зовшшнього сере-довища (Baidevliatov & Baidevliatova, 2019).
Висновки
1. Сумарний ввдсоток коpiв з патологieю молочно1 залози суттево piзнився за сезонами року. Найвищим вiд був зимою - 14,37%; дещо нижчим - влику та в осiннiй перюди (вiдповiдно 12,16 та 10,32%) i найни-жчим (6,41%) - у весняш мiсяцi.
2. Найвищий вщсоток патологiй молочно1 залози лактуючих коpiв, окpiм першого мiсяця лактацiï (14,9%), ще вiдзначали на четвертий i п'ятий мюящ лактацiï (ввдповвдно 13,7 та 11,4%). Показник "% маститу вперше" системно зростав з першого по п'ятий мюяць - ввд 14,9 до 36,9%. Водночас повторш захворювання на piвнi понад 90% виявляли безперервно з шостого по одинадцятий мiсяць шсля родово1 лактацiï включно.
3. Щодо загальноï кiлькостi хворих, максимальний ввдсоток маститу спостеpiгали у молодих коpiв з пер-mï по третю лактацп (вiдповiдно 18,0; 26,4 та 20,7%). При цьому у категорп "% маститу вперше" наростан-ня даного показника проходило ввд коpiв-пеpвiсток (25,6%) до коpiв третьо1' лактацiï (41,0%). Вiд четвер-toï до восьмо1' лактацiï цей показник плавно знижува-вся.
4. Клiнiчну форму маститу найчастше дiагносту-вали в зимовi мiсяцi (92,1%). Його вщсоток помiтно
знижувався весною (до 72,2%) та дещо знову зростав улику (до 83,1%). З настанням осеш ввдбувався знач-не зменшення ще1' форми патологiï (до 49,9%), а вщ-поввдно зростала (до 45,6-52,4%) частка субклшчних вiдхилень.
5. Аналiз поpiвнянь частоти уражень кожно1' долi вименi свiдчить, що бiльшiсть цих патологш (57,1%) припало на двi його заднi долi.
Перспектива подальших дослгджень. Визначити види збудник1в при piзних формах маститу та встано-вити 1'хню чутливiсть до складових антимаститних засобiв.
Baidevliatov, Yu.A., & Baidevliatova, Yu.V. (2019). Poshyrennia mastytu ta osoblyvosti urazhennia chvertei molochnoi zalozy u koriv riznykh porid u hospodarstvakh Sumskoi oblasti. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2, 227231. doi: 10.31210/visnyk2019.02.30.
Barkova, A.S. (2018). Vlijanie sovremennyh tehnologij mashinnogo doenija na sostojanie molochnoj zhelezy korov. Veterinarija, 6, 41-45 (in Russian).
Berezovskyi, A.V., Fotina, T.I., & Khomutov, S.L. (2010). Metodychni rekomendatsii shchodo alternatyvnykh metodiv korektsii ta zapobihannia mastytu u koriv. Kyiv (in Ukrainian).
Blum, S.E., Heller, E.D., Jacoby, S., Krifucks, O., & Leitner, G. (2017). Comparison of theimmuneres ponsesasso ciatedwithex perimental bovine mastitis causedby differents trainsof Escherichia coli. Journal of Dairy Research, 84(2), 190-197. doi: 10.1017/S0022029917000206.
Bogush, A.A., Ivanov, V. I., & Borodija, L.V. (2009). Mastit korov i mery ego profilaktiki. Minsk: Belprint (in Russian).
Bogush, A.A., Ivanov, V.I., & Golynec, V.G. (2001). Zabolevaemost' korov mastitami na zhivotnovodche-skih fermah. Veterinarnaja medicina Belarusi, 1, 4142 (in Russian).
Dojtc, A.V., & Obritchauzer, V. (2010). Zdorov'e vymeni i kachestvo moloka: Prakticheskoe posobie. Per. s nemeckogo. Kiev: Artur Medien Ukraina (in Russian).
Erskine, R.J., Bartlett, P.C., VanLente, J.L., & Phipps, C.R. (2002). Efficacy ofS ystemic Ceftiofuras a Therapy for Severe Clinical Mastitis in Daily Cattle. Journal of Dairy Science, 85(10), 2571-2575. doi: 10.3168/jds.S0022-0302(02)74340-3.
Hulps, K., Lam, T.J., & Hogeveen, H. (2010). Costs of mastitis: facts and perception. S. DairyRes, 75(1), 113-120. doi: 10.1017/S0022029907002932.
Klimov, N.T., Mihaljov, V.I., Nezhdanov, A.G., & Pershin, S.S. (2013). Tehnologicheskie parametry mashinnogo doenija i zabolevaemost' korov mastitami. Veterinarija, 8, 37-39 (in Russian).
Korol, S.A. (2013). Osnovni zakhvoriuvannia VRKh na molochnykh fermakh Ukrainy. Ch. 2. Profilaktyka mastytu koriv. Suchasna veterynarna medytsyna, (6), 56-58 (in Ukrainian).
Stefanyk, V.Yu., & Shpak, M.O. (2012). Mastyt u neteliv i koriv-pervistok. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsional-noho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 14, 2(1), 318-329. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvlnu_2012_14_2%281%29_61 (in Ukrainian).
Tse, C., Barkema, H.W., De Vries, T.J., Rushn, J., & Paer, E.A. (2016). Effect of transitioning to automatic milking systems on producers perceptions of farm management and cow health in the Canadian dairy industry. Journal of Dairy Science, 100(3), 2404-2414. doi: 10.3168/jds.2016-11521. https://www.ncbi.nlm. nih.gov/pubmed/28109587.
Vakkamaki, J., Taponen, S., Heikkila, A.M., & Pyorala, S. (2017). Bacteriological etiology and treatment of mastitis in Finnish dairy herds. Acta Veterinaria Scan-dinavica, 59(1), 33. doi: 10.1186/s13028-017-0301-4.
