CC BY
31
УДК 619:616. 995.132.8:636.4:612.12:547.441
Шмаюн С.С., кандидат ветеринарних наук © Бглоцерюеський нацюнальний аграрный утеерситет
ДИНАМ1КА Р1ВНЯ МАЛОНОВОГО Д1АЛЬДЕГ1ДУ У ПОРОСЯТ ЗА
АСКАРОЗНО1 ШВАЗП
Наведено дат та гх анал1з стосоено змт концентрацп малоноеого дгальдеггду е кроег свиней за аскарозног ¡неазп. Встаноелено, що ¡нтенсиетсть процеае пероксидного окиснення лтдге за аскарозу поросят залежить е1д дози еееденого теаринам ¡неазтного матер1алу, а також е1д стадп розеитку хеороби.
Ключовi слова: аскароз сеиней, аскарозна ¡неаз1я, сеиш (поросята), малоноеий д\альдег\д, пероксидне окиснення л\тд1е.
Особливктю аскарозу свиней, як i бшьшосп гельмiнтозiв, е рiзноманiтнiсть клмчних проявiв - вщ безсимптомного (субклмчного) переб^у до найтяжчих проявiв з летальним наслщком. Це пояснюеться складшстю взаемовщносин у системi "паразит-хазя!н", розумiння яких е необхiдним для бшьш рацiонального проведення заходiв боротьби з даним гельмштозом.
На сьогодш деякi аспекти паразито-хазя!нних вiдносин за аскарозу, в тому чи^ й патогенетичш його особливостi, залишаються не достатньо з'ясованими, що призводить до зниження ефективност оздоровчих заходiв i досить високо! частоти повторного виникнення та розвитку захворювання.
Зокрема, мало вивченими [4, 12] е питання впливу аскарозно! швази на рiвень окиснювальних та антиоксидантних реакцiй у свиней, а саме -сшввщношення ПОЛ-АОЗ (пероксидне окиснення лшдав-антиоксидантний захист), який характеризуе стутнь розвитку патолопчних процесiв при гельмiнтозах [2, 3].
Як вщомо, основою порушення прооксидантно-антиоксидантно! рiвноваги е посилення вiльнорадикальних процеЫв з надлишковою продукцiею активних форм кисню (АФК) та подальшим розвитком оксидативного стресу [2, 3, 11, 13]. У цьому випадку надмiрна продукцiя АФК долае захисну функцш антиоксидантних механiзмiв клiтини i стае сильним патогенним чинником, тддаючи окисненню та порушуючи функци таких бюлопчних макромолекул, як ДНК, бiлки, вуглеводи, лшщи. Субстратом АФК частiше е ненасичеш лiпiди мембран, якi тддаються процесу пероксидного окиснення лiпiдiв (ПОЛ).
Серед рiзних класiв реакцiй лшщного обмiну процеси ПОЛ не тшьки вiдiграють важливу роль у нормальнш фiзiологi! й бiохiмi! клiтини, але й виступають як унiверсальна неспецифiчна ланка механiзмiв розвитку рiзних патолопчних сташв [5]. Зокрема, кiнцевi продукти ПОЛ, включаючи ненасиченi альдегiди, в тому чи^ й малоновий дiальдегiд (МДА) та iншi метаболiти володшть сильними цитотоксичними та мутагенними властивостями [8, 9, 10].
© Шмаюн С.С., 2010
345
На нашу думку, для оцшки стану системи ПОЛ-АОЗ за аскарозу свиней важливим е визначення в кровi концентраци метаболтв ПОЛ, зокрема кшцевого метаболiту - малонового дiальдегiду, кiлькiсть якого корелюе iз загальною iнтенсивнiстю лшопероксидаци в оргатзм^ Такий пiдхiд дасть можливкть розробити бiльш ефективнi методи боротьби з хворобою, яю передбачають проведення комплексно! етютропно-патогенетично! терапи з корекщею антиоксидантного статусу органiзму тварин.
Мета роботи - дослщити динамiку рiвня малонового дiальдегiду в сироватцi кровi поросят за експериментально! аскарозно! швази.
Матер1али 1 методи досл1джень. Дослщ проведено на вiдлучених поросятах велико! бшо! породи 1,5-мiсячного вiку, роздшених за принципом аналогiв на чотири групи - контрольну i три дослщт (по 10 голiв у кожнш групi). Впродовж двох тижшв поросят витримували на карантинi, тд час якого за тиждень до дослщжень проводили дегельмiнтизацiю препаратом "1вермектин" згiдно настанови по застосуванню. Поросят кожно! групи утримували iзольовано в станках. Умови утримання тварин вщповщали загальноприйнятим зоогiгiенiчним нормам. Тип годiвлi - концентрований, корми згодовувались в сухому виглядi при вiдповiдному доступ до корму та води. Пщдослщш тварини перебували пiд постiйним клмчним наглядом i були клiнiчно здоровими. Поросят першо!, друго! та третьо! дослiдних груп заражали iндивiдуально перорально рiзними дозами iнвазiйного матерiалу (вщповщно, 500, 1000 та 1500 швазшних яець аскарисiв з розрахунку на 1 кг маси тша). Приготування швазшних яець та зараження ними тварин проводили згщно методичних рекомендацш [6]. Тварини контрольно! групи були штактними (не зараженими). Через мкяць тсля зараження, а потiм через кожну недiлю поросят обстежили флотацшним стандартизованим методом Г. А. Котельникова та В. М. Хренова [7] на наявшсть яець аскариЫв. Перед зараженням та на 7-, 14-, 21-, 28-, 35-, 42-, 50-, 60- i 75-у добу тсля зараження вранщ перед годiвлею вщ поросят отримували зразки кровi пункщею орбiтального синуса для лабораторних дослщжень. Вмкт малонового дiальдегiду (МДА) в сироватщ кровi визначали за методом Л.И. Андреевой зi спiвав. (1988) [1]. Отримаш результати опрацювали статистично.
Результати дослщжень та Тх обговорення. На пiдставi проведених дослiджень кровi поросят рiзних груп отримано неоднозначш результати (табл. 1).
Необхiдно вiдмiтити, що перед зараженням концентрацiя МДА у сироватщ кровi дослiдних свиней вiрогiдно не вiдрiзнялася вiд контролю. Проте на 7-у добу тсля надходження в оргашзм поросят рiзних доз швазшних яець аскариав вiдмiчали пщвищення його рiвня порiвняно з контролем на 4,73%, 27,7% (р<0,05) та на 39,9% (р<0,01), вiдповiдно в 1-й, 2-й та 3-й дослщних групах. У подальшому на 14-у добу концентращя МДА у кровi iнвазованих тварин 1-!, 2-! та 3-! груп продовжувала зростати (Р<0,001) i була, вiдповiдно, на 43,3%, 47,3% та 75,5% бшьшою, шж у контролi та досягла максимально! величини (4,88±0,12 мкмоль/л) у 3-й дослщнш групi. Зазначимо, що вищим рiвень М^А був у поросят тих груп, яю отримували бшьшу дозу iнвазiйного матерiалу i, навпаки.
346
Таблиця 1.
Динамика |»вня малонового д1альдег1ду (МДА) у кров1 поросят за _ аскарозноТ швазн, мкмоль/л (М±т, п=10)_
Терм1н досл1джень Групи поросят
контрольна I досл1дна II досл1дна III досл1дна
До зараження 2,94±0,06 2,93±0,07 2,86±0,05 2,88±0,06
7 доба 2,96±0,05 3,10±0,07 3,78±0,14*** 4,14±0,16***
14 доба 2,98±0,04 4,27±0,07*** 4,39±0,09*** 5,23±0,19***
21 доба 3,07±0,11 3,39±0,07* 3,45±0,13* 3,74±0,21*
28 доба 2,99±0,05 3,15±0,09 3,24±0,13 3,37±0,14*
35 доба 2,98±0,09 3,14±0,09 3,20±0,12 3,32±0,15
42 доба 2,93±0,05 3,12±0,10 3,14±0,09 3,20±0,12
50 доба 2,94±0,04 3,18±0,11 3,21±0,14 3,23±0,17
60 доба 2,97±0,05 3,16±0,08 3,21±0,12 3,27±0,14
75 доба 2,98±0,08 3,16±0,10 3,23±0,12 4,18±0,13***
Примггки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р <0,001
В наступт термiни (21-а, 28-а, 35-а та 42-а доба вщ початку зараження) вiдмiчали тенденцш до поступового зниження концентрацi! МДА у вЫх дослiдних поросят i на 42-у добу дослiджень !! показники у 1-й, 2-й та 3-й становили, вщповщно, 3,12±0,10 мкмоль/л, 3,14±0,09 мкмоль/л та 3,20±0,12 мкмоль/л, що е найнижчим рiвнем тсля зараження. Акцентуемо увагу на тому, що водночас цi показники залишалися значно вищими проти значень, яю характеризували рiвень МДА до зараження тварин. Разом з тим, концентращя МДА у дослщних свиней 1-! i 2-! груп на 21-й добу (вщповщно, на 10,4% i 12,4% ), та 3-! групи на 21-у i 28-у добу (вщповщно, на 21,8% i 12,7%) була вiрогiдно бiльшою, нiж у тварин контрольно! групи. Не залишаеться поза увагою й те, що найнижчий рiвень МДА вiдмiчали у 1-й дослщнш групi, у якш поросята отримували найменшу дозу швазшних яець аскарисiв (500 яець /кг маси тша). I, навпаки, найбшьшу концентрацiю МДА реестрували у тварин 3-! дослiдно! групи з максимальною дозою швазшного матерiалу (1500 яець аскариЫв /кг маси тiла).
На 50-у добу експерименту у першш дослщнш грут тварин спотерiгали пщвищення вмiсту МДА проти контролю на 8,2% з незначним його зниженням на 60-у та 75-у добу (до 3,16 мкмоль/л ). Дещо шшою була картина в 2-й та 3-й дослщнш групах, де на 50-у та 60-у добу тсля зараження рiвень МДА у кровi поросят поступово зростав i на юнець дослщжень (75-а доба) досяг значень, вщповщно, 3,23±0,12 мкмоль/л та 4,18±0,13 мкмоль/л (р<0,001), що е, вщповщно, вищим на 8,4% i 40,3% вiд контролю та на 12,9% i 45,1% вщ показникiв рiвня МДА, що був у тварин до зараження.
Отримаш дат свщчать про те, що зараження поросят рiзними дозами швазшних яець аскариав призводить до посилення лшопероксидацшних процесiв в !хньому оргатзм^ що пiдтверджуеться пiдвищеним рiвнем малонового дiальдегiду (МДА) у кровi швазованих тварин всiх дослiдних груп проти контролю упродовж перюду дослiджень (75 дiб). Разом з тим необхщно
347
зазначити, що чим бшьша кшьккть швазшних яець аскариав надходила в оргашзм тварин, тим вищою була в ïx KpoBi концентрацiя МДА. Okpîm того, зниження piBM МДА з 21 -ï по 42-у добу дослщу у швазованих поросят 1-ï та 2-ï груп вiдбувалося швидше, нiж у тварин 3-ï дослiдноï групи, яю отримали найбiльшу дозу iнвазiйного матерiалу. На наш погляд, це зумовлено бшьш вираженим патогенним впливом збудниюв аскарозу свиней за рахунок бшьш високос' ïx штенсивност iнвазiï, i, як наслiдок, бiльш глибокими зрушеннями в прооксидантно-антиоксидантнiй системi органiзму тварин та ïï зниженими компенсаторними можливостями.
Необxiдно також вщм^ити, що порiвняно з бшьш шзшми перiодами дослiджень (28-75-а доба), яю припадають на кишкову стадш аскарозноï iнвазiï, найрiзкiшi змiни, супроводжуваш максимальним накопиченням МДА, спостерiгалися у свиней на 7-у, 14-у та 21-у добу тсля зараження, що вщповщае бiльш раннiй мiграцiйнiй фазi аскарозу. Саме в цей перюд, на нашу думку, личинки аскариЫв е найбiльш агресивними та патогенними, проявляють алергiчнi властивостi, чинять токсичний вплив на оргашзм тварин, що вщображаеться на дiяльностi багатьох оргашв i систем органiзму та супроводжуеться дисбалансом у системi ПОЛ-АОЗ. В останньому випадку накопичення МДА у вище зазначених концентрацiяx зумовлене з одного боку проникненням паразита в оргашзм хазяша та запуском вшьнорадикальних процеЫв, що забезпечують його вигнання, а з шшого - виснаженням i декомпенсащею вiльнорадикальниx меxанiзмiв захисту хазяша проти паразита.
Висновки
1. Аскарозна iнвазiя зумовлюе змiни в системi ПОЛ-АОЗ, що супроводжуються активащею лiпопероксидацiйниx процесiв в органiзмi поросят з тдвищенням у ïx кровi концентрацiï МДА.
2. Рiвень лшопероксидацшних процесiв залежить вiд стадiï розвитку аскарозу: в мпрацшнш фазi процеси ПОЛ е бшьш вираженими, шж у кишковш.
3. Iнтенсивнiсть пероксидного окиснення лшвдв за аскарозу поросят перебувае в залежноси вiд дози введеного швазшного матерiалу: чим бшьше iнвазiйниx яець аскарисiв надходить в оргашзм тварин, тим штенсившшими в ньому е процеси ПОЛ.
Л1тература
1.Андреева Л.И. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тиобарбитуровой кислотой / Л.И. Андреева, Л.А. Кожемякин, А.А. Кишкун // Лаб. дело. — 1988. — № 11. — С. 41-43.
2.Бекиш О.-Я.Л. Свободнорадикальные процессы в системе паразит-хозяин при гельминтозах / О.-Я.Л. Бекиш, В.Я.Бекиш // Вестник ВГМУ. - 2003. - Т.2, №4. - С. 67-76.
3.Бекиш Вл.Я. Оксидативный стресс в организме хозяина при экспериментальном трихинеллезе различных степеней тяжести / Вл.Я. Бекиш // Современные проблемы общей, мед. и ветерин. паразитологии (Тр. IV Международ, науч. - практич. конф.). - Витебск, 2004. - С. 96-99.
4.Гевондян B.C. Влияние тиоловых антиоксидантов (SH-донаторов) на интенсивность свободнорадикальных процессов, миграцию личинок нематод и
348
содержание сульфгидрильных групп / B.C Гевондян // Мед. паразитол. - 1974. -№ 3. - С. 319-323.
5.Попова Э.М. Вшьнорадикальш процеси — бюлопчна та патогенетична роль / Э.М. Попова, Т.А. Сокирко // Ветеринарна медицина Украши. - 1997.-№2. - С. 16-18.
6.Рекомендаци щодо визначення ефективност антгельмштиюв при гельмштозах свиней / Пономар С.1., Артеменко Ю.Г., Артеменко Л.П., Титаренко В.Ф. // Бша Церква.- 2001. - 28 с.
7.Рекомендаци щодо гельмiнтологiчних дослщжень тварин / С.1. Пономар, Н.М. Сорока, О.П. Литвиненко та ш. - Бша Церква , 2008. - 78 с.
8.Babior B.M. Membranotoxic and cytotoxic effect of activated oxygen species / B.M. Babior // Blood - 1984. - Vol. 64, № 5. - P. 959-966.
9.Dfaz-Llera. Hydrogen peroxide induced mutations at the HPRT locus in primary human T-lymphocytes / Dfaz-Llera., A. Podlutsky, A.-M. Osterholm, S.-M. Hou, B. Lambert // Mutat. Res. Gen. Toxic. and Envir. Mutagen, - 2000. - Vol. 469.
- P. 51-61.
10.Dormandy T.I. Cytotoxic effect of lipid peroxidation species / T.I. Dormandy, D C. Wiekens // Chem. Phys. Lipids. - 1987. - Vol. 45, № 2-4. - P. 353-364.
11.Kawanishi Sh. Mechanism of guanine-specific DNA damage by oxidative stress and its role in carcinogenesis and aging / Sh. Kawanishi, Y. Hiraku, Sh. Oikawa // Mutat. Res. Rev. in Mutat Res. - 2001. - Vol. 488. - P. 65-76.
12.Liebau E. Structural and functional analysis of a glutation S-transferase from Ascaris suum / E. Liebau, V. H.O. Ecklet, G. Wildenburg, P. Teesdale-Splite, P.M Brophy., R.D. Walter, K. Henkle-Duhrsen // Biochem. J. - 1997. - Vol. 324. -P. 659-666.
13.Mott J.L., Zhang D, Stevens M., Chang Sh.W., Denniger G., Zassenhaus H.P. Oxidative stress is not an obligate mediator of disease provoked by mitochondrial DNA mutations / J.L. Mott, D Zhang, M. Stevens, Sh.W. Chang, G. Denniger, H.P. Zassenhaus // Mutat. Res. Fund. and Mol. Mech. of Mutagen. - 2001.
- Vol. 474. - P. 35-45.
Summary
Shmayun S.S. Candidate of Veterinary Sciences Bila Tserkva National Agrarian University DYNAMICS OF THE LEVEL OF MALONIC DIALDEHYDE AT THE ASCARIASIS INVASION OF PIGLETS
Data and their analysis concerning the changes of concentration of malonic dialdehyde in pigs blood at ascariasis invasion. It has been established that the intensity of the processes of peroxide oxidation of lipids at ascariasis of piglets depends on the dose of invasion material and also on the stage of the development of a disease.
Key words: ascariasis of pigs, ascariasis invasion, pigs (piglets), malonic dialdehyde, ofperoxide oxidation of lipids.
Стаття надшшла до редакцИ 1.04.2010
349
