CC BY
19
© Гнщь Р. М., Дирик В. Т.
УДК 616.36 - 099: 592.285 - 06. 616.13
Гнщь Р. М., Дирик В. Т.
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ЕНДОГЕННО1ШТОКСИКАЦЙ"
ТА ГЕМАТОЛОГ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В У ЩУР1В
З МОДЕЛЬОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ ЗА ВПЛИВУ ПЕСТИЦИД1В
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького (м. Львiв)
Gnid_roman@ukr.net
Дана робота виконана згщно з планом науково-дослiдноI роботи кафедри терапевтично! стомато-логií ФПДО ЛНМУ iм. Данила Галицького «Еколопя та пародонт. Взаемозв'язок захворювань тканин па-родонта з загальносоматичною патолопею» № державно! реeстрацií 021511000045.
Вступ. Органiзм людини функцiонуе у нероз-ривнiй едностi з навколишым середовищем, що закономiрно привертае увагу науков^в до пробле-ми «еколопя-здоров'я». Антропогеннi чинники ото-чуючого середовища викликають у вiдповiдь деза-даптацю попередньо сформованих бiогенетичних i психофiзiологiчних характеристик органiзму, що призводить до зростання частоти i обтяжуе переб^ низки хвороб [1,2]. Пiдтвердженням тюного зв'язку макроорганiзму та тканин пародонта з факторами зовншнього середовища е висока частота паро-донтиту в еколопчно забруднених регiонах [2,6]. У цьому аспект вивчення несприятливих впливiв до-вкiлля на стан зубоутримуючих тканин належить до прiоритетних наукових напрямюв. У контекстi таких доотджень наукову i практичну значимiсть стано-вить вивчення причинно-наслiдкових зв'язкiв виник-нення та перебiгу захворювань пародонта на фон впливу професiйних шкщпивостей та визначення особливостей надання стоматолопчно! допомоги працюючим [2,4,6].
Питання токсично! дм фосфороорганiчних сполук (ФОС) на оргаызм тварин i людини Ытенсивно ви-вчають вiд початку !х застосування у господарських цiлях, переважно як Ысектицидних препаратiв широкого спектру дм [4,7]. Одним iз найвiдомiших !х представникiв е хлортрифос (СдН11С!3М03Р8) (ХПФ). Цю сполуку, у чистому виглядi i як дючу речовину низки комплексних агрохiмiчних засобiв, унаслiдок низько! вартостi i водночас високо! пестицидно! ефективностi використовують у стьському госпо-дарствi Укра!ни у великих юлькостях, що створюе ризики токсичного впливу ХПФ на органи та тканини тварин i людей [1,4]. Особливо актуальним е дослГ дження первинних токсичних реакцiй оргаызму при хронiчнiй дií низьких доз ХПФ на активнють ензимiв та гематолопчних параметрiв.
Мета дослiдження. З'ясувати вплив рiзноске-ровано! iнтоксикацií щурiв з модельованим паро-
донтитом на ключов1 показники гематолог1чного проф1лю та маркери ендогенно! 1нтоксикацИ.
Об'ект i методи досл1дження. Досл1ди проведено на бтих безпородних щурах-самцях масою т1ла 160-180 г П1д час експерименту вони перебува-ли на стандартному рацюы в1вар1ю. У процес робо-ти використано 80 тварин.
Ус1 етапи експеримент1в затверджен Ком1с1ею
3 б1оетики ЛНМУ 1мен1 Данила Галицького i виконан1 згщно з правилами гуманного ставлення до експе-риментальних тварин та Мiжнародними вимогами щодо гуманного поводження з тваринами вщповщ-но до бвропейсько! конвенцi! про захист хребет-них тварин, як використовуються для дослщних та iнших наукових цiлей (Страсбург, 1986).
УЫх пiдцослiдних тварин було подтено на
4 групи, кожна з яких мютила по 20 щурiв: I група -штакты щурi (контрольна); II група - тварини з мо-деллю пародонтиту. Щурам цie! групи протягом 2-х тижыв, через день, вводили в тканини ясен по 40 мiкролiтрiв (1 мг/мл) лтополюахариду (ЛПС) Е. Coli («Sigma-Aldrich», США) [2]; III група - тварини з модельованим пародонтитом, яким щоденно протягом двох тижыв за допомогою перорального зонду вводили розчинений у олп хлортрифос («Sigma-Aldrich», США) з розрахунку 5 мг/кг; IV група - тварини з модельованим пародонтитом, як знаходились у камеру упродовж 3 годин, з шгаляцмною подачею ХПФ з розрахунку 5 мг/кг.
Кров для доогмджень вщбирали пюля припи-нення експериментальних кроюв з хвостово! вени щурiв. Пщ час бiохiмiчних та iмунологiчних дослГ джень використовували сироватку кровi, яку отри-мували шляхом центрифугування кровi при 600 оборотах протягом 30 хвилин при температурi 20°С. Для з'ясування процесiв анемi!, яка, у свою чергу, викликае ппоксичы змiни в органах та тканинах, проводили дослщження гематологiчного гомеос-тазу за допомогою автоматичного гематолопчного аналiзатора «Erma-PCE 210» («ERMA INC.», Япоыя). У кровi експериментальних щурiв тестували вмют еритроцитiв, гемоглобiну та гематокриту.
Стан ендогенно! Ытоксикацп (EI) оцЫювали за показниками сорбцiйно! здатностi еритроци^в (СЗЕ) та середньомолекулярних пептидiв (СМП). СЗЕ визначали методикою, в основi яко! лежать
уявлення про еритроцити, як уывер-сальний адсорбент, який дозволяе оцшити р1вень Е1 за зм1ною сорбцй но! здатност1 еритроцит1в полярного, практично непроникного через !хню мембрану, метиленового синього [3]. Визначення вмюту СМП проводили за методикою Тогайбаева А. А. [5].
Для об'ективно! оцшки ступеня достов1рност1 результат1в досл1джен-ня проведена статистична обробка отриманих даних з використанням загальноприйнятих метод1в вар1а-ц1йно1 статистики за допомогою персонального комп'ютера Pentium II з застосуванням пакета статистичних програм «Statgraphic 2.3» i «Microsoft Excel 2000».
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. На початок дослiдження усi тварини мали штактну слизо-ву оболонку порожнини рота, без патологiчних змш, вiдсутностi кровоточивостi ясен та наявност екс-удату при пальпацп. Патолопчна рухомiсть рiзцiв ниж-ньо! щелепи не визначалась, глибина зубоясенного з'еднання, у середньому, складала 1,0 ± 0,017 мм.
З 1 по 14 день експерименту у вЫх групах щурiв, крiм контрольно!, утворювали модель пародонтиту. На 5-7 добу у яснах вЫх тварин рееструвались кл^ нiчнi ознаки запалення: набряк i гiперемiя слизово! оболонки ясен. На 14 добу у Ill та IV групах запаль-н змiни слизово! оболонки ясен та зубоясенного кршлення збiльшувались: у вЫх тварин з'явилась кровоточивiсть та серозно-гнмы видiлення з зубоя-сенних кишень. У 11 тварин (55%) IV групи, як утри-мувались у камер^ в яку подавалась аерозольна пестицидна сумш, спостерiгали утворення сви1^в у пiднижньощелеповiй дiлянцi. Глибина зубоясенних кишень у щурiв з модельованим пародонтитом за впливу пестицидiв, у середньому, складала 2,70 ± 0,13 мм. Летальний результат був зареестрований у 1 тварини Ill групи (5,0%) та у 2-ох щурiв IV групи (10,0%). Звертало увагу, що у тварин II-III груп вияв-ляли II ступiнь, а у тварин IV групи - Ill ступшь рухо-мостi зубiв.
Синдром ендогенно! iнтоксикацi!, найбiльше роз-повсюджений у клiнiчнiй практицi, спостер^аеться при рiзних патогенетично й етюлопчно вiдмiнних за-пальних процесах i характеризуеться накопиченням токсичних продуктiв метаболiзму. Тому, завданням дослiдження було вивчення стану ендогенно! ш-токсикацi! у органiзмi щурiв з модельованим пародонтитом в умовах рiзного токсикогенного наванта-ження пестицидiв. Серед маркерiв даного синдрому визнаними е середньомолекулярн пептиди (СМП) та сорбцiйна здатнють еритроцитiв (СЗЕ). Динамiка змiн вмюту СМП у перифермнм кровi щурiв та СЗЕ у тварин груп доогмдження представлена у таблицi 1.
Нами встановлено, що у штактних тварин I групи вмют СМП у кровi складав 0,45 ± 0,07 ум. од. У тварин II групи, з модельованим пародонтитом, вмют СМП у кровi дорiвнював 0,58 ± 0,06 ум. од., що пе-ревищувало значення у штактних щурiв на 28,88%, р>0,05. У експериментальних тварин Ill групи, у яких модельован пародонтопатогенн явища комбшу-
Таблиця 1.
Вмют середньомолекулярних пептид1в та сорбц1йна здатнють еритроцит1в в кров1 тварин груп дослщження
Показники 1група II група III група IV група
СМП, ум. од. 0,45 ± 0,07 0,58 ± 0,06 * 0,64 ± 0,05 ** ° 0,89 ± 0,04 *** " я
СЗЕ, % 36,50 ± 1,35 29,44 ± 1,26 *** 20,68 ± 1,29 *** °°° 15,59 ± 1,30 *** »»» яя
Примггки: *р > 0,05; **р < 0,05; ***р < 0,01 - достов1рна р1зниця значень стосовно даних I групи тварин. > 0,05; °°р1 < 0,05; °°°р1 < 0,01 - достов1рна р1зниця значень стосовно даних II групи тварин. -р2 > 0,05; "р2 < 0,05 - достов1рна р1зниця значень м1ж Ill та IV групами тварин.
вались з пероральним впливом пестицидiв, вмют СМП у кровi збтьшувався до 0,64 ± 0,05 ум. од., що було на 42,22% вище, ыж у iнтактних тварин I групи, р <0,05 та на 10,34% перевищувало значення у тварин II експериментально! групи, р1 > 0,05. У щурiв з модельованим пародонтитом IV групи, з поедна-ним шгаляцмним впливом пестицидiв, значення СМП у кровi було максимальним та становило 0,89 ± 0,04 ум. од., р2 > 0,05. Отриманий показник був на 97,78% та на 53,44% вище стосовно даних у щурiв I та II груп, вщповщно, р < 0,01; р1 < 0,05.
У результат проведених доотджень встановлено, що у штактних тварин I групи СЗЕ становила 36,50 ± 1,35%, що було на 19,35% бтьше, ыж у тварин з модельованим пародонтитом II групи (29,44 ± 1,26%), р < 0,01. У експериментальних щурiв Ill групи СЗЕ зменшувалась до 20,68 ± 1,29%, що було на 43,35% та на 29,76% менше стосовно даних штактних тварин, р < 0,01 та щурiв II групи, р1 < 0,01. М^мальы значення СЗЕ були дослщжеы у IV груп експериментальних щурiв - 15,59 ± 1,30%, р2 < 0,05, як були нижче на 57,29%, ыж у штактних тварин, р < 0,01 та на 47,05% менше, ыж у тварин з модельованим пародонтитом II групи, р1 < 0,01.
Враховуючи, що стан ендогенно! штоксикацп ви-кликае дисфункци багатьох оргаыв та систем орга-нiзму, нами були вивчен окремi гематологiчнi показ-ники кровi у тварин з модельованим пародонтитом на тл токсикогенного впливу пестицидiв (табл. 2).
Результати дослщжень довели, що максималь-ний вмют еритроци^в у кровi був у щурiв I групи -8,03 ± 0,49 х 10 12/л. У тварин з модельованим пародонтитом концентра^я еритроцитiв у перифермнм кровi зменшувалась до 5,70 ± 0,47 х 10 12/л, що було на 29,02% менше стосовно значень попередньо! групи, р < 0,01. У той же час, у тварин Ill групи до-слщжували подальше зниження даного показни-ка - до 4,72 ± 0,39 х 10 12/л, значення якого було на 41,23% та на 17,20% нижче стосовно даних у щурiв I та II груп, вщповщно, р < 0,01; р, > 0,05. М^маль-ний вмют еритроци^в у перифермнм кровi був встановлений нами у тварин IV тддослщно! групи -4,46 ± 0,43 х 10 12/л, а отримане значення було на 44,46% та на 21,76% менше стосовно даних у штактних щурiв та у тварин з модельованим пародонтитом, р< 0,01; р, > 0,05.
Таблиця 2.
Гематолопчш показники перифершно'Г KpoBi щурiв за впливу пестицидiв
Показники 1група II група III група IV група
Еритроцити, 1 х 1012/л 8,03 ± 0,49 5,70 ± 0,47 * 4,72 ± 0,39 4,46 ± 0,43
Концентрац1я гемоглобшу, г/л 130,40 ± 10,43 120,30 ± 12,15 ** 100,88 ± 12,02 ** о 97,00 ± 10,66 *** о ■
Гематокрит, % 38,10 ± 3,01 32,16 ± 3,20 ** 26,54 ± 2,93 *** ° 21,60 ± 3,18
Примiтки: *р < 0,01; **р > 0,05; ***р < 0,05 - достс^рна рiзниця значень стосовно даних I групи. °р1 > 0,05; °°р1 < 0,05 - достс^рна рiзниця значень стосовно даних II групи. ■р2 > 0,05 - достс^рна рiзниця значень миж III та IV групами.
Звертало увагу, що у IV експериментальнм груп1 к1льк1сний вм1ст еритроцит1в у кров1 був на 5,51% нижче стосовно даних у тварин III п1дцослщно1 групи, р2 > 0,05.
Концентрац1я гемоглоб1ну у кров1 щур1в з модельо-ваним пародонтитом знижувалась на 7,75% у пор1в-нянн1 з даними у ¡нтактних тварин (120,30 ± 12,15 г/л проти 130,40 ± 10,43 г/л, вщповщно, р > 0,05). У щур1в з модельованим пародонтитом, як1 зазнавали перо-рального впливу пестицид1в, вмют гемоглоб1ну у кров1 становив 100,88 ± 12,02 г/л, що було на 22,64% нижче, н1ж у ¡нтактних тварин, р < 0,05, та на 16,15% менше стосовно даних у щур1в II групи, р, > 0,05. Найбтьше зниження концентрацп гемоглоб1ну у кров1 дослщжу-вали у тварин IV групи - 97,00 ± 10,66 г/л. Отримане значення було значно нижче стосовно даних у I та II пд-дослщних групах: на 25,62% та на 19,37%, вщповщно, р < 0,05; р, > 0,05. Концентрац1я гемоглоб1ну у тварин IV групи, у яких пародонтопатогенн1 явища поедну-вались з ¡нгаляцмним впливом пестицид1в, була на 3,85% менше стосовно даних у щур1в III групи, де мо-дельований пародонтит комб1нувався з пероральним введенням пестицид1в, р2 > 0,05.
Концентрац1я гематокриту у щур1в з модельованим пародонтитом II групи суттево не вщр1знялась
в1д даних у ¡нтактних тварин (32,16 ± 3,20% та 38,10 ± 3,01% вщповщно, р > 0,05). Однак у щур1в III та IV груп, як зазнавали токсикогенного впливу пести-цид1в, концентрац1я гематокриту значно зменшувалась: до 26,54 ± 2,93% у Ш-1й, р < 0,05 та до 21,60 ± 3,18% у IV групах дослщження, р < 0,01, стосовно даних у ¡нтактних тварин, а процент-не зниження, вщповщно, становило 30,35% та 43,31%. Слщ зауважити, що значення проанал1зованого показника у щур1в III групи було на 17,48% нижче, р, > 0,05 та у IV пщдослщнм груп1 - на 32,83% менше, р, < 0,05, стосовно значень у тварин II групи з модельованим пародонтитом. У той же час, суттево! р1зниц1 значень даного показника не виявляли у III та IV експериментальних групах, р2 > 0,05.
Висновки. Таким чином, у щур1в груп доотджен-ня вмют СМП у кров1 збтьшувався, що свщчило про наростання запальних процеЫв у оргаызм1 тварин, а особливо за впливу пестицид1в та неспроможнютю ел1мЫувати негативний вплив токсикант1в [1]. Пор1в-няння величин СЗЕ м1ж групами довело, що за впливу пестицид1в, значення цього показника зменшува-лись, тобто ця ел1мшацмна спроможнють оргаызму не спрацьовувала та була недосконалою, особливо у тварин IV групи, як зазнавали ¡нгаляцмного впливу пестицид1в. З великою ймов1рнютю, можливо при-пустити, що у тварин бтьш яскраво виражен ане-м1чн1 процеси у оргаызм!, що, у свою чергу, сприяе виникненню ппокси у органах та тканинах тварин та може викликати ¡нтенсифкацю запальних процеЫв у тканинах пародонта [4].
Перспективи подальших досл1джень. Пла-нуеться вивчити динамку ¡мунолопчних показниюв сироватки кров1 у щур1в з експериментальним пародонтитом на тл токсичного впливу пестицид1в та дослщити корегуючий вплив л1кувально-профтак-тичного комплексу на гематолопчы, ¡мунолопчы та б1ох1м1чн1 параметри кровк
Л1тература
Андрейчин С. М. Сучасн1 уявлення про метабол1чну енцогенну 1нтоксикац1ю / С. М. Андрейчин, Т. О. Голомша // Ыфекцшш хвороби. - 2012. - № 1. - С. 84-87.
Запальш захворювання пародонта / Т. Д. Заболотний, А. В. Борисенко, Т. I. Путн. - Льв1в: ГалДент, 2013. - 205 с.
Карпищенко А. И. Медицинские лабораторные технологии и дигностики / А. И. Карпищенко. - СПб: Интермедика, 1999. -656 с.
Курлянский Б. О. Общая токсикология / Б. О. Курлянский, В. А. Филатов. - М.: Медицина, 2002. - 608 с.
Тогайбаев А. А. Способ диагностики эндогенной интоксикации / А. А. Тогайбаев, А. В. Кургузкин // Лабораторное дело. -1988. - № 9. - С. 22-24.
Bandrivska N. N. Clinical symptomatology of inflammatory parodontal disease / N. N. Bandrivska, Y L. Bandrivsky // УкраУнський медичний альманах. - 2008. - № 4. - С. 19-21.
Chlorpyrifos-induced alteration of hematological parameters in Wistar rats: ameliorative effect of zinc / S. Ambali, A. Abubakar, M. Shittu [et al.] // Research Journal of Environmental Toxicology. - 2010. - N 2. - P. 55-66.
УДК 616.36 - 099: 592.285 - 06. 616.13
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ЕНДОГЕННОТ ШТОКСИКАЦП ТА ГЕМАТОЛОГ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В У ЩУР1В З МОДЕЛЬОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ ЗА ВПЛИВУ ПЕСТИЦИД1В Гнщь Р. М., Дирик В. Т.
Резюме. Доотджено динамку показниюв ендогенно! ¡нтоксикацп (середньомолекулярних пептид1в, сорбцмно! здатност еритроцит1в) та гематолопчних параметр1в (вмют еритроцит1в, гематокриту, гемоглобГ ну) у щур1в з експериментальним пародонтитом на модел1 токсичного ураження пестицидами. Встановлено,
що пероральний та шгаляцмний вплив пестицидiв викликають прогресування патологiчного процесу у паро-донтi та обумовлюють виснаження компенсаторних можливостей органiзму, що проявляеться у дисбаланс маркерiв ендогенно! iнтоксикацi! i зсувом гематологiчних показниюв у бiк анемi!.
Ключовi слова: пародонтит, ендогенна штоксика^я, пестициди, еритроцити.
УДК 616.36 - 099: 592.285 - 06. 616.13
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЭНДОГЕННОЙ ИНТОКСИКАЦИИ И ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ У КРЫС С МОДЕЛИРОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ В РЕЗУЛЬТАТЕ ВОЗДЕЙСТВИЯ ПЕСТИЦИДОВ
Гнидь Р. М., Дырык В. Т.
Резюме. Исследована динамика показателей эндогенной интоксикации (среднемолекулярных пептидов, сорбционной способности эритроцитов) и гематологических параметров (содержание эритроцитов, гематокрита, гемоглобина) у крыс с экспериментальным пародонтитом на модели токсического поражения пестицидами. Установлено, что пероральное и ингаляционное влияние пестицидов вызывают прогресси-рование патологического процесса в пародонте и обусловливают истощение компенсаторных возможностей организма, что проявляется в дисбалансе маркеров эндогенной интоксикации и сдвигом гематологических показателей в сторону анемии.
Ключевые слова: пародонтит, эндогенная интоксикация, пестициды, эритроциты.
UDC 616.36 - 099: 592.285 - 06. 616.13
DYNAMICS OF INDICATORS OF ENDOGENOUS INTOXICATION AND HEMATOLOGICAL PARAMETERS IN RATS WITH SIMULATED PERIODONTAL DISEASE AT THE INFLUENCE OF PESTICIDES
Gnid R. M., Dyryk V. T.
Abstract. The human organism functions in unity with environment, which appropriately attracts to the problem of "ecology-health" attention of scientists. In this aspect, the studying of unfavorable influences of environment on the state of tooth tissue is among the priority scientific directions.
The question of toxic action of organophosphorus compounds (OPhC) on the organism of animals and people have been intensively studied from the beginning of their use in economic purposes, mainly as insecticide preparations of wide spectrum of action. Especially actual is research of primary toxic reactions of organism at the chronic exposure of low doses of chlorpyrifos on the activity of enzymes and hematological parameters.
The purpose of our work is to find out the influence of differently directed intoxication of rats with simulated periodontitis on the maim indicators of hematologic profile and markers of endogenous intoxication.
Materials and research methods. The experiments were conducted on white outbred rats-males weighing 160180 g. During the experiment they were kept on the standard ration of vivarium. In the process of work 80 animals were used. An experimental animals were divided into 4 groups.
In the blood of experimental rats tested the content of erythrocytes, hemoglobin and hematocrit. The state of endogenous intoxication (EI) was estimated by indicators of sorption ability of erythrocytes (SZE) and midmolecu-lar peptide (MMP). SZE determined by methodology which is based on ideas about erythrocytes as an universal adsorbent, which help to estimate the level of EI after the change of sorption ability of erythrocytes polar, practically impermeable through their membrane, methylene blue. The definition of content of MMP conducted with using the method of Togaybayev A. A.
For the objective estimation of degree of reliability of the research results the statistical processing of the obtained data is conducted with the use of generally accepted methods of variation statistics.
Results of research and their discussion. At the beginning of research all animals had intact mucous membrane of the oral cavity without pathological changes, absence of bleeding gums and the presence of exsudate is at palpation. The pathological mobility of mandibular incisors was absent, the depth of dental gingival connection, in average, in rats was 1.0 ± 0.017 mm.
From 1 to 14 day of the experiment in all groups of rats except control, had formed a model of periodontitis. The depth of periodontal pockets in rats with simulated periodontal disease because of the influence of pesticides, in average, amounted to 2.70 ± 0.13 mm. The lethal result was registered in one animal of III group (5.0%) and in two rats of IV group (10.0%). It was paid attention that II degree showed II-III groups, and degree mobility of the teeth was in animals of III-IV group.
The dynamics of changes in the content of medium molecular peptides in the peripheral blood of rats and sorption ability of erythrocytes in animals of research groups are presented in table 1. We studied individual hematological parameters of blood of animals with simulated periodontitis on the background of the toxicogenic impact of pesticides, presented in table 2.
The minimum content of erythrocytes in the peripheral blood was set by us in animals of the IV experimental group - 4.46 ± 0.43 x 10 12/l, and the obtained values were on 44.46% and on 21.76% less relative to the data in intact rats and animals with simulated periodontitis, p < 0.01; p1 > 0.05.
The most decrease of concentration of hemoglobin in the blood (97.00 ± 10.66 g/l) was found in the animals of IV group. The obtained value was significantly lower relative to the data in I and II experimental groups: 25.62% and 19.37% respectively, p < 0.05; p1 > 0.05.
The concentration of hematocrit in rats with simulated periodontitis of II group did not differ significantly from the data in intact animals (32.16 ± 3.20% and 38.10 ± 3.01%, respectively, p > 0.05).
Conclusions. Thus, in rats of research groups the content of midmolecular peptide increased in the blood that had testified the increase of inflammatory processes in the organism of animals, and especially at the influence of pesticides and inability to eliminate the negative influence of toxicants. The comparison of size of sorption ability of erythrocytes proved between groups that at the influence of pesticides, the values of this indicator decreased, so this elimination possibility of organism didn't work and was imperfect, especially in animals of IV group, which tested inhalation influence of pesticides.
Keywords: periodontal disease, endogenous intoxication, pesticides, erythrocytes.
Рецензент - Скрипшкова Т. П.
Стаття надшшла 03.02.2016 року
