CC BY
17В табл. 4 представлены результаты определения основных минеральных компонентов в слюне экспериментальных животных.
Существенные изменения в минеральном составе ротовой жидкости крыс при моделировании кариеса установлены только для кальция, содержание которого достоверно уменьшилось (Pj < 0,02). Профилактическая обработка зубов озоном с последующим запечатыванием фиссур способствовала сохранению концентрации кальция в ротовой жидкости крыс на уровне нормальных значений (Р >0,1 и Pj < 0,02). Как видно из табл. 4 содержание неорганического фосфора и магния в ротовой жидкости крыс не претерпевало значительных изменений ни при моделировании кариеса, ни после его профилактики. Запечатывание фиссур по общепринятой методике давало промежуточные результаты кариеспрофилактической эффективности между группами КР и КР + обработка озоном + запечатывание.
Выводы. Проведенное экспериментальное исследование показало, что предлагаемый метод профилактики кариеса, при котором для запечатывания фиссур используется повышенная концентрация озоно-кислородной смеси, эффективно предотвращает развитие кариозного процесса у крыс, ноходившихся на кариесогенном рационе. Кариеспрофилактическая эффективность обработки озоном связана, в первую очередь, с его выраженными бактерицидными свойствами, что подтверждено в нашем эксперименте по резкому снижению активности уреазы в ротовой жидкости крыс. Кроме того, предлагаемый метод профилактики предотвращал на фоне кариесогенного рациона повышение активности кислой фосфатазы в пульпе резцов, снижение активности лизоцима в слизистой оболочке щеки и содержания кальция в ротовой жидкости животных, что можно объяснить, на наш взгляд, активирующим стрессовым воздействием на пульпу зубов повышенной концентрации озоно-кислородной смеси.
Список литературы
1. Профилактика кариеса зубов с применением аппликационных средств и фиссурных герметиков [уч. пособие] / [Ю. А. Федоров, В. А. Дрожжина, Н. Е. Абрамова та ш]. - СПб. : СПб МАПО, 1996. - 28 с.
2. Ozone: The Revolution in Dentistry / [ed. by Edward Lynch].- United Kingdom : Quintessence Publ. Co. Ltd., 2004.- 300 p.
3. Коваль А. В. Применение озоно-кислородной смеси для дезинфекции корневых каналов при хроническом гранулезатозном периодонтите / А. В. Коваль // Вюник стоматологи. - 2009. - №4.-С.84-87.
4. КлШчна оцшка застосування герметика Grandio Seal / О. В. Деньга, С. В. Шпак, Н. В. Бушма, О. Г. Латаш // Новини стоматологи.- 2010.- №4.- С. 54-56.
5. Патент на корисну модель № 50284, Украша, МПК (2009) A61C 17/00. Пристрш для введення озону та шших лжарських засобiв при ендодонтичному лжуванш / О. В. Коваль, О. В. Деньга. - № u 2010 00881; заявл. 29.01.10; Опубл. 25.05.2010. - Бюл. № 10.
6. Экспериментальные методы исследования стимуляторов остеогенеза [метод. рекомендации] / [А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, О. В. Деньга и др.].- Киев, 2005.- 50 с.
7. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков [метод. рекомендации] / [А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская и др.]. - Киев, 2007. - 22 с.
REFERENCES
1. Fedorov Ju. A., Drozhzhina V. A., Abramova N. E., Sobo-leva T. Ju., Tumanova S. A., Petrova A. G. Profilaktika kariesa zubov s primeneniem applikacionnyh sredstv i fissurnyh germetikov [Prevention of dental caries using applique tools and fissure sealants]. Saint Petersburg, MAPO, 1996:28.
2. Ozone: The Revolution in Dentistry [ed. by Edward Lynch]. United Kingdom, Quintessence Publ. Co. Ltd., 2004:300.
3. Koval' A. V. The use of ozone-oxygen mixture to disinfect the root canal with chronic granulomatous periodontitis. Visnik stomatologii. 2009; 4: 84-87.
4. Den'ga O. V., Shpak S. V., Bushma N. V., Latash O. G. Clinical evaluation of the use of sealant Grandio Seal. Novini stomatologii. 2010; 4: 54-56.
5. Koval' O. V., Den'ga O. V. Utility model patent № 50284, Ukraine, MPK (2009) A61C 17.00. Device for input ozone and other medications during endodontic treatment. № u 2010 00881; declared 29.01.10; publ. 25.05.2010. Bul. № 10.
6. Levickij A. P., Makarenko O. A., Den'ga O. V., Suk-manskij O. I., Podorozhnaja R. P., Rossahanova L. N. Eksperimen-tal'nye metody issledovanija stimuljatorov osteogeneza [Experimental methods of investigation of stimulants of osteogenesis]. Kiev, 2005: 50.
7. Levickij A. P., Makarenko O. A., Selivanskaja I. A., Rossahanova L. N., Den'ga O. V., Pochtar' V. N., Skidan K. V., Gon-charuk S. V. Fermentativnyj metod opredelenija disbioza polosti rta dlja skrininga pro- i prebiotikov [Fermentative method for the determination of dysbiosis oral screening pro- and prebiotics]. Kiev, 2007: 22.
Поступила 15.02.13
УДК: 616.14-008.12:616.379-008.64
Б. Ю. Комнацький, В. М. Кулигта, д. мед. н.
Вшницький нацюнальний медичний утверситет iM. М. I. Пирогова
ДИНАМ1КА ГЕМАТОЛОГ1ЧНИХ ТА Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ПЕРИФЕРИЧНОÏ КРОВ1 ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ З МОДУЛЬОВАНИМ ШОБЫВАЩЙ-НИМ СТРЕСОМ ПРИ ВВЕДЕНН1 АНЕСТЕЗУЮЧИХ ЗАСОБ1В
В eKcnepuMeHmi на быих щурах з аллоксатндукованим цук-ровим dia6emoM на фот гострого стресу надат результа-ти окремих гематологiчнuх та бiохiмiчнuх показниюв кровi при проведент мкцевого знеболення та застосувант тран-квтзатору Пдазепам 1С. Результати свiдчать про вiдсут-тсть негативного впливу малих доз адреналту у складi анестетиюв на рiвень глюкози. При цьому найефективтша динамта до^джуваних показниюв кровi (вмiст глюкози, К+, загального быку, лейкоцuтiв та ïx спiввiдношення в лей-коцитарнш формулi) встановлена при введенш анестетика з вазоконстриктором в концентрацй 1:200000 i застосу-ваню «денного» транквшзатора Пдазепам 1С. Нормалiзу-ючий вплив Пдазепаму на гематологiчш показники перифе-рuчноï кровi обумовлен його антистресовою дieю. Ключовi слова: аллоксановий дiабет, гострий стрес, тран-квшзатор, мiсцеве знеболення.
Б. Ю. Комнацкий, В. Н. Кулыгина,
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ДИНАМИКА ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ И БИОХИМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ КРЫС В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО САХАРНОГО ДИАБЕТА С МОДУЛИРОВАННЫМ ИММОБИЛИЗАЦИОННЫМ СТРЕССОМ ПРИ ВВЕДЕНИИ АНЕСТЕЗИРУЮЩИХ СРЕДСТВ
В эксперименте на белых крысах с аллоксаниндуцирован-ным сахарным диабетом на фоне острого стресса предоставлены результаты отдельных гематологических и биохимических показателей крови при проведении местного обезболивания и применении транквилизатора Гидазепам ИС. Результаты свидетельствуют об отсутствии негативного влияния малых доз адреналина в составе анестетиков на уровень глюкозы. При этом наиболее эффективная динамика исследуемых показателей крови (содержание глюкозы, К+, общего белка, лейкоцитов и их соотношение в лейкоцитарной формуле) установлена при введении анестетика с вазоконстриктором в концентрации 1:200000 и применении «дневного» транквилизатора Гидазепам ИС. Нормализирующее влияние Гидазепама на гематологические показатели периферической крови обусловлены его антистрессовым действием.
Ключевые слова: алоксановый диабет, острый стресс, транквилизатор, местное обезболивание.
B. Y. Komnatskyi, V.N. Kyligina
Vinnitsa National Medical University
DYNAMICS OF HEMATOLOGICAL AND BIOCHEMICAL PARAMETERS OF THE PERIPHERAL BLOOD OF RATS IN CASE
OF EXPERIMENTAL DIABETES WITH MODULATED IMMOBILIZATION STRESS WHEN
ANESTHETIC IS INJECTED
Introduction: according to modern data, diabetes has a direct impact on almost all organs and tissues of the oral cavity. Negative emotions and pain may lead to stress, disorganization of the functional systems of organism and accordingly, to the development of dangerous complications.
The purpose of researches was the investigation of the dynamics of individual hematological and biochemical parameters of peripheral blood of rats with experimental diabetes and modulated acute stress and the subsequent injection of tranquilizers in the application of different types of anesthetics. Materials and methods: the experiment was performed on 80 white rats (3 months age) which were randomly divided into 8 groups (10 rats in each group). The first group consisted of intact rats. In all subsequent groups of rats were modeled alloxan diabetes. Rats in III, IV and V groups after modeling of acute stress were injected intraperitoneally with three types of anesthetics (without vasoconstrictors, with epinephrine 1:100000 and 1:200000). A tranquilizer (Gidazepam IC) were injected in other three groups of rats (VI, VII, VIII group), and then was simulated the acute stress and similarly injected three types of anesthetics. For research in each group of rats the blood was drawing back at certain intervals of time: after modeling diabetes, 30 minutes, 1 and 2 hours after of anesthetic. Results and conclusions: injection of anesthetics to rats with combined alloxan diabetes and acute immobilization stress
cause the hypoglycemia, kaliopenia, and decreasing of adaptive reactions of experimental animals with the development of leukocytosis, aneozinofiliya, neutrocytosis, lymphopenia and monotsitopeniya. Within 2 hours there was a significant increase of glucose level in the blood relative to initial with injection of anesthetic without vasoconstrictor and gradual - with the injection of anesthetics with epinephrine 1:100000 and 1:200000. There is absence of the negative effects of low doses of vasoconstrictors in the anesthetics on blood glucose in peripheral blood. These experimental investigations showed positive changes in hematological parameters that characterize the acute stress reaction (white blood cell count, lymphocytes, monocytes, eosinophils and neutrophils), which, in our opinion, are due of anxiolytic and anti-stress effect of the tranquilizer Gidazepam. Due to prevention of stress reaction in diabetic animals hypoglycemia and fluctuations in the blood glucose level are also less expressed. To improve the efficiency of the drug Gidazepam, it should be given within 1 hour before the anesthetic.
Key words: alloxan diabetes, acute stress, tranquilizer, local anesthesia.
Вступ. Необхщнють знеболення при лшуванш найбшьш розповсюджених стоматолопчних захворю-вань завжди привертала увагу лiкарiв стоматолопв. На сьогодш проведення майже уах стоматолопчних процедур супроводжуеться мкцевим знеболенням. Широкий арсенал мкцево анестезуючих засобiв дае можливкть 1х ефективного знеболення. Однак, неви-сока ефектившсть навпъ коректно виконано! анестезп та ускладнення, за повщомленнями авторiв [7], пов'язаш iз захворюваннями внутршшх оргашв i систем, серед яких важливе мкце займае цукровий дiа-бет.
Цукровий дiабет розглядаеться як важке метабо-лiчне захворювання, при якому мае мкце синдром хрошчно! пперглшемп i глюкозурп, як обумовлеш абсолютною або вщносною шсулшовою недостатню-тю, що, в свою чергу призводить до порушення уах видiв обмшу речовин, ураження судин, нейропатп i патолопчним змшам в рiзних органах i тканинах. Зп-дно з сучасними даними, цукровий дiабет чинить пряму дда практично на ва органи i тканини ротово! порожнини [12].
Сучасш уявлення про вагомий вплив стресових факторiв в етюлогп i патогенезi цукрового дiабету, а також тдвищення секрецп ендогенного адренал1ну та шших катехоламшв у 20-40 разiв у випадку розвитку емоцшного стресу [1] спонукало до проведення пода-льших дослщжень щодо впливу стоматолопчних мк-цево знеболюючих препарапв на оргатзм дiабетич-них експериментальних тварин в умовах гостро! стре-сово! реакцп. Адже негативш емоцп i больовий синдром, що супроводжують проведення стоматолопчних машпуляцш, можуть привести до виникнення стресу, дезоргашзацп роботи функцюнальних систем оргаш-зму ^ вщповщно, до розвитку небезпечних усклад-нень [2].
Вщомо тдвищення ефективносп знеболення при поеднанш анестетика з вазоконстриктором - дiя на весь спектр чутливих нервових волокон. При цьому, мюцевий анестетик пригшчуе збудливкть тонких нервових волокон, а вазоконстриктор - товстих, мiелi-незованих [13]. На думку одних авторiв [3, 7], вазоко-
нстриктор негативно впливае на оргашзм хворих з цукровим дiабетом завдяки сумарно! дп його високо! ендогенно! та екзогенно! концентрацп, що виявляеть-ся при стресовiй реакцп у зв'язку з стоматологiчними маншулящями. На думку iнших [1] - невелию дози вазоконстриктору в складi мiсцево знеболюючого препарату не можуть викликати метаболiчнi усклад-нення. Разом з тим, враховуючи високий ризик емо-цiйно! напруги i розвитку ускладнень, на наш погляд, рацюнальним е застосування комбiновано! анестезп (транквшзатор Гiдазепам i анестетик) при проведент терапевтичних стоматологiчних втручань та !х експе-риментальне обгрунтування.
Мета даног роботи. Дослщження динамiки окремих гематолопчних та бiохiмiчних показникiв периферично! кровi щурiв за умов експериментально-го цукрового дiабету з модульованим гострим стре-сом та подальшим введенням транквшзатору при за-стосуваннi рiзних типiв анестетикiв.
Матерiали i методи. Дослщи проведено на 6i-лих безпородних щурах масою 100-150 г, яких утри-мували в стандартних умовах вiварiю з дотриманням загальних етичних принцишв проведення експериме-нпв на тваринах, ухвалених нацiональним конгресом з бiоетики (Ки!в, 2000).
Експеримент проведений на 80 бших щурах 3-х мюячного вiку, якi довшьно були роздiленi на 8 груп (по 10 щурiв в кожнш групi). Першу групу складали штактт щури.
Тваринам всiх наступних груп моделювали цук-ровий дiабет, шляхом внутршньочеревного введення розчину аллоксана в 0,1 М цитратному буферi рН 4,0 iз розрахунку 100 мг на кг маси тша протягом 15 дiб. Дана модель дiабету е високо вiдтворюваною i вщпо-вiдае основним клiнiко-патоморфологiчним порушен-ням, яю зустрiчаються при данiй патологи у людини. Тому щурам II групи вiдтворювали експериментальну модель аллоксатндукованного цукрового дiабету.
Щурам III, IV, V груп з експериментальним ал-локсановим дiабетом пiсля моделювання гострого стресу внутршньочеревно вводили три типи анесте-тикiв (без вазоконстрикторiв, з адреналшом 1:100000 та з адреналшом 1:200000). Гострий стрес моделювали за Г. Селье (1960) шляхом iммобiлiзацi! тварин на спит протягом 3 годин.
1ншим трьом групам щурiв (VI, VII, VIII групи) з експериментальним цукровим дiабетом вводили транквшзатор (Пдазепам 1С), тсля чого моделювали гострий стрес та аналопчно вводили три типи анестетиюв.
У кожно! групи щурiв для дослiдження забирали кров через визначет промiжки часу: пiсля вщтворен-ня аллоксанiндукованого дiабету, через 30 хвилин, 1 та 2 години тсля введення анестетика. Визначення концентрацп глюкози, загального бшку, К в сироватщ кровi проводили на автоматичному бiохiмiчному ана-лiзаторi "Cabas Mira". Також визначали абсолютну кь лькють лейкоцитiв в кровi унiфiкованим методом тд-рахунку в камерi Горяева [9]. Лейкоцитарну формулу визначали у пофарбованих за Романовським-Пмзою мазках периферично! кровi [9].
По закiнченню дослщження тварин виводили з експерименту шляхом декаттацп пiд рауш-наркозом.
Результати та гх обговорення. Показники кровi
при введент рiзних анестетикiв у щурiв з модульованим гострим стресом на фот аллоксатндукованого цукрового дiабету (III, IV, V групах) наведет в табл. 1
Наведет у таблиц дат свщчать про визначет закономiрностi у змiнах дослiджуваних показниюв, якi, на наш погляд, пов'язат з одночасним бюлопч-ним впливом пошкоджуючих факторiв (аллоксан i iммобiлiзацiя). Так, в усiх групах щурiв рiвень глюкози в кровi через 30 хв пiсля введення анестетиюв кто-тно знизився бшьше, нiж удвiчi порiвняно з дiабетич-ними тваринами (Р1<0,001) та достовiрно не вiдрiзня-вся вiд штактних (Р>0,05). Отже, вже на початковому етат дослiдженя нами встановлений протилежний характер змш при д^ стресового фактору - ппоглше-мiю, що не збкаеться з даними авторiв [1]. Напевно, це пов'язано з гiперiнсулiнемieю, яка спостерiгаeться при цукровому дiабетi на фонi стресово! реакцп вна-слiдок тдвищено! потреби кттин в пластичних i ене-ргетичних субстратах i мобшзацп усiх захисних систем оргатзму [10, 3]. Дат результати, хоча i тдтвер-джують компенсаторний характер змiн, проте при цукровому дiабетi необхщно оцiнювати як несприятли-вi, оскшьки можуть привести до розвитку ппоглше-мiчного коматозного стану.
Спостереження за експериментальними тваринами протягом 2-х годин виявило поступове, але рiзке збшьшення даного показника. При цьому виявлена наступна ситуащя: при введент анестетика без адре-налiну концентращя глюкози в сироватцi кровi збшь-шувалась з 3,08±0,08 ммоль/л (через 30 хв) до 8,55±0,15 ммоль/л (через 2 години), а з адреналшом 1:100000 - з 3,28±0,11 до 6,42±0,1 ммоль /л, з адреналшом 1:200000 - з 3,2±0,06 до 5,28±0,09 ммоль/л. Таю значт коливання даного показника, особливо вира-женi у щурiв III i IV групи при введент анестетика без адренал^ та з адреналшом в концентрацп 1:100000 також можуть бути небезпечними для орга-тзму.
Отже, отримат нами результати експеримента-льних дослщжень не пiдтвердили данi авторiв [1] про можливiсть спровокувати пперглшемю введенням вазоконстрикторiв в складi анестетиюв при створеннi стресово! реакцп на фот цукрового дiабету. На !х думку, це пов'язано з сумарною дieю ендогенного та ек-зогенного адреналiну. За нашими даними викорис-тання мiсцевоанестезуючого препарату з невеликою дозою вазоконстриктора (1:200000) е засобом вибору при цукровому дiабетi, адже не сприяе рiзким коли-ванням вмiсту глюкози в кровi i можливим усклад-ненням.
Вiдомо значення ютв К+ в розвитку аллоксано-вого дiабету i стресово! реакцп [3, 8]. В наших досль дженнях, поряд зi змiнами концентрацп глюкози в сироватщ кровi експериментальних тварин, спостерка-ли щентичт коливання вмiсту iонiв калiю. При цьому виявлена аналопчна залежнiсть рiвня даного катiону вiд глюкози в кровь Так, через 30 хв тсля введення анестетику без адренал^ в III грут тварин вмкт К+ в периферичнiй кровi склав 5,26±0,23 ммоль/л, через 60 хв - 7,31±0,17 ммоль/л, а через 120 хв - 9,96±0,16 ммоль/л, в IV грут - вщповщно 5,8±0,24, 5,92±0,1 i 8,63±0,11 ммоль/л, в V грут - 5,21±0,08, 6,44±0,07 i 7,93±0,3 ммоль/л. Можна допустити, що отримана
майже в уах дослщженнях статистично значима рiз-ниця цього катюну кровi вiдносно iнтактних тварин обумовлена негативним впливом поеднано! гостро! стресово! реакцп (пригнiчення секрецп мшералкрти-кощв) i аллоксанiндукованим цукровим дiабетом (порушення внутрiшньоклiтинного метаболiзму i ви-ключення iонних насосiв) [3, 8].
При аналiзi вмiсту бiлка в плазмi кровi експери-ментальних тварин виявлено вагомий вплив iмобш-зацшного стресу на середньостатистичнi показники цього компонента кров^ що збiгаеться з даними Гар-кавi Л. Х. i соавт. [8]. Так в III групi щурiв через 30 хв тсля моделювання стресово! реакцп i введення анестетику без адренал^ рiвень бiлка кровi склав 32,5±0,98 г/л, через 60 хв - 30,5±1,01 г/л, через 120 хв - 45,1±1,32 г/л, що з достовiрнiстю вiдрiзняеться вiд штактних i дiабетичних тварин (ступiнь достовiрностi 99-99,9%). При введеннi анестетика з концентращею вазоконстриктора 1:100000 виявили спочатку iстотне зниження цього показника до 30,7±0,83, потiм - стш-ку тенденщю до суттевого збiльшення. Причому, в останнш пробi вмiст загального бшку в периферичнiй кровi щурiв перевищував такий в iнтактних та дiабе-тичних тварин вiдповiдно на 10,54 i 12,27 %. Можли-во, це обумовлено стимулюючою дiею малих доз ад-реналiну на рiвень бiлка кровi, на що вказують автори [11]. Змiни даного показника в V грут щурiв були iдентичними. Натомiсть, на вщм^ вiд IV спостерiга-ли менш виражене його коливання протягом 2 годин, що вказуе на меншу напругу адаптацiйних механiзмiв метаболiчних процесiв при введеннi анестетика з ад-реналiном 1:200000. В низцi дослiджень [4, 5, 6] пока-занi змiни в iмуннiй системi, як системi швидкого ре-агування при гострiй стресовш реакцп. За результатами даного дослщження iммобiлiзацiя щурiв та введення анестетиюв викликае у дiабетичних тварин III, IV, V групи змiни периферично! кровi, якi характерш для неспецифiчноl адаптацшно! реакцп гострого стресу [8]. При цьому, встановлет лейкоцитоз, а також анеозинофшя, лiмфопенiя i нейтрофiльоз в лейкоци-тарнiй формулi. Середньостатистичнi значення кшь-костi лейкоцитiв в периферичнiй кровi тварин мали стiйку тенденцiю до збшьшення зi збiльшенням часу спостереження. Це тдтверджувало розвиток гострого стресу у експериментальних тварин III, IV, V групи. Шдтвердженням ще! реакцп була вщсуттсть еозино-фiлiв майже в уах дослiдженнях.
Звертають на себе увагу незначнi коливання се-редньостатистичних значень вiдсоткового вмiсту лiм-фоцитiв i сегменто-ядерних нейтрофiлiв, незалежно вщ виду введеного анестетика та термшу спостереження. Так, вмкт лiмфоцитiв в кровi експериментальних тварин VI групи через 30 хв тсля введення анестетика без адренал^ склав 52,8±1,03%, через 60 хв -55,2±1,62%, через 120 хв - 51±0,57%, анестетика з ад-реналшом 1:100000 - вщповщно 57,9±0,25, 51,1±0,78 i 54,5±0,42%, з адреналiном 1:200000 - 53,1±0,78, 56,2±0,41 i 52,5±0,53%, при дост^рносп рiзницi по-казникiв вiдносно штактних та дiабетичних тварин 99,9%. Результати визначення вщсоткового вмiсту се-гменто-ядерних нейтрофiлiв були аналогiчними. При цьому, !х середньостатистичнi значення знаходились у межах вщ 41±1,27 до 43,4±0,45% при введеннi анес-
тетика без адреналшу, вiд 40,3±0,22 до 43,3±0,82% -анестетика з концентрацiею адренал^ 1:100000 i вiд 39,4±0,32 до 42,3±0,69% - анестетика з адреналшом 1:200000 та з високим ступенем ймовiрностi рiзницi вiдрiзнялись вiд груп порiвняння (Р, Р!<0,001).
В той самий час зберталась стiйка тенденщя до збiльшення вiдсоткового вмiсту моноципв в кровi щурiв протягом 2 годин тсля введення анестетика незалежно вщ його виду. За повщомленнями авторiв [3, 4] у хворих на цукровий дiабет, незалежно вщ його типу, кiлькiсть моноципв в периферичнiй кровi шд-вищена. Проте, збiльшення моноцитiв протягом 2-х годин, напевно, можна пояснити тим, що у експери-ментальних щурiв зберiгаеться схильнiсть до форму-вання та регуляцп iмунноl вiдповiдi при iмобiлiзацiй-ному стреа, але, в умовах експериментального дiабе-ту, за нашими результатами i даними лiтератури [4] -недостатня.
Отже, наступним етапом експериментального до-слщження було вивчення впливу малого транквшза-тора Гiдазепам IС на характер змш показникiв кровi при введент анестезуючих засобiв тваринам з моду-льованою гострою стресовою реакцiею на фот аллок-санiндукованого цукрового дiабету, результати яких наведенi у таблищ. Гiдазепам IС (&ёа7ерат IС) -належить до групи похiдних бенздiазепiнiв. Виявляе дiю "денного" транквiлiзатора та селективного анксь олiтика. Вiдрiзняеться вщ iнших бенздiазепiнiв наяв-нiстю вираженого активуючого ефекту, слабо вира-женою мюрелаксантною дiею. Гiдазепам мае орипна-льний спектр фармакологiчноl активностi, сполучаю-чи анксiолiтичну дiю з активуючою i антидепресив-ними компонентами при малш виразностi побiчних проявiв та низькш токсичностi. Не проявляе снодшну дiю. При пероральному введенi Пдазепам швидко аб-сорбуеться. Пiсля прийому одноразових доз дiя даного транквшзатору позначаеться через 30-60 хв., дося-гаючи максимуму протягом 1-4 год., попм поступово послабляеться. Найбшьша концентрацiя Гiдазепаму вiдзначаеться у печшщ, нирках та жировiй тканинi. Бюлопчна доступнiсть достатньо висока. Гiдазепам застосовують, як "денний" транквiлiзатор, для лшу-вання дорослих та хворих лггнього вiку при невроти-чних, психопатичних астетях, при станi, який супро-воджуеться тривогою, страхом, пiдвищеною роздра-тованiстю, порушенням сну, а також при емоцшнш лабiльностi. Препарат можна застосовувати в амбула-торнiй практищ.
Наведенi данi (табл. 2) свщчать про позитивнi змiни багатьох дослщжуваних показникiв. Так, при використаннi транквшзатора Гiдазепам IС середньо-статистичнi показники вмкту глюкози в кровi та !! динамша протягом 2 годин були краще, нiж в аналоп-чних дослiдженнях без транквiлiзатору. При цьому, через 30 хв тсля введення анестетика без адреналшу рiвень глюкози в кровi експериментальних тварин VI групи склав 4,26±0,07 ммоль/л, через 60 хв -6,07±0,12 ммоль/л, через 120 хв - 6,99±0,09 ммоль/л, VII групи - вщповщно 5,6±0,1, 6,54±0,24 i 7,13±0,08 ммоль/л. Отже, спостерiгали менш виражене падшня рiвня глюкози в кровi та стiйку тенденцiю до досяг
Таблиця1
Димами.:;! гематолопчмих i бiохiмiчних показникш иериферичмоТ кровi щурiв за умов ексиеримемтальмого цукрового дiабету та змодельовамого гострого стресу
при введеннi аместетикiв
№ п/п Групи щур1в Глюкоза, ммоль/л Бшок, г/л К+, ммоль/л Лейкоцити х109 Л1мфоцити % Паличкоядерш, % Сегментоя-дерш,% Еозинофши, % Моноцити, %
I 1нтактт,п=10 3,48+0,33 38,9±0,99 4,58±0,21 3,05±0,13 69,2±0,6 1,7±0,16 24,8±0,64 1±0 3,3±0,27
II Експериментальний цукро-вий д1абет, п=10 7,39+0,46 38,3±1,76 5,59±0,21 2,81±0,14 68,8±0,41 1,4±0,17 26,5±0,61 1±0 2,3±0,27
Р <0,001 >0,05 <0,001 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 - >0,05
Ш Стрес+ анестетик без адрена-лшу, через 30 хв 3,08±0,08 32,5±0,98 5,26±0,23 2,84±0,12 52,8±1,03 1,0+0 41,9±0,73 1,0+0 2,88±0,6
Р >0,05 <0,001 <0,05 >0,05 <0,01 <0,001 <0,01 - >0,05
Р1 <0,001 <0,001 >0,05 >0,05 <0,001 <0,05 <0,001 - >0,05
через 60 хв 3,78±0,06 30,5±1,01 7,31±0,17 3,4±0,13 55,2±1,62 1,5±0,18 41±1,27 0 3,8±0,52
Р >0,05 <0,001 <0,001 >0,05 <0,001 >0,05 <0,01 - >0,05
Р1 <0,001 <0,001 <0,001 <0,01 <0,001 >0,05 <0,001 - <0,05
через 120 хв 8,55±0,15 45,1±1,32 9,96±0,16 3,81±0,09 51±0,57 0 43,4±0,45 1,1±0,11 4,5±0,32
Р <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05 <0,001 >0,05 >0,05 <0,01
Р1 <0,05 <0,01 <0,001 <0,001 <0,01 <0,001 <0,001 >0,05 <0,001
IV Стрес+ анестетик з адреналь ном 1/100000, через 30 хв 3,28±0,11 30,7±0,83 5,8±0,24 3,04±0,08 57,9±0,25 0 40,3±0,22 1,0+0 1,3±0,22
Р >0,05 <0,001 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001
Р1 <0,001 <0,001 >0,05 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,01
через 60 хв 4,07±0,13 37,5±1,54 5,92±0,1 3,72±0,12 51,1±0,78 1,0+0 43,3±0,82 2,1±0,19
Р >0,05 >0,05 <0,001 <0,001 >0,001 <0,001 >0,05 <0,001
Р1 <0,001 >0,05 >0,05 <0,001 <0,01 <0,05 >0,05 >0,05
через 120 хв 6,42±0,1 43±0,94 8,63±0,11 3,52±0,14 54,5±0,42 1,0+0 43±0,31 4±0,27
Р <0,001 <0,01 <0,001 <0,05 <0,001 <0,001 <0,05 >0,05
Р1 <0,05 <0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05 <0,001 <0,001
V Стрес+ анестетик з адреналь ном 1/200000, через 30 хв 3,2±0,06 36,5±0,53 5,21±0,08 3±0,09 53,1±0,78 1,5±0,18 42,3±0,69 - 3,1±0,29
Р >0,05 <0,05 <0,01 >0,05 <0,001 >0,05 <0,01 - >0,05
Р1 <0,001 >0,05 >0,05 >0,05 <0,001 >0,05 <0,001 - <0,05
через 60 хв 3,93±0,09 34±0,67 6,44±0,07 2,93±0,06 56,2±0,41 - 39,4±0,32 1,0+0 3,4±0,28
Р >0,05 <0,001 <0,001 >0,05 <0,001 - <0,001 - >0,05
Р1 <0,001 <0,05 <0,001 >0,05 <0,001 - <0,001 - <0,01
через 120 хв 5,28±0,09 38,1±1,42 7,93±0,3 3,57±0,11 52,5±0,53 1,0+0 41,8±0,52 - 5,5±0,18
Р <0,001 >0,05 <0,001 <0,01 <0,001 <0,001 <0,001 - <0,001
Р1 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05 <0,001 - <0,001
Таблиця 2
Димами.:;! гематолопчних i бiохiмiчних показникш иериферичноТ кровi щурiв за умов експериментального цукрового дiабету та змодельованого гострого стресу при введеннi аместетикiв на фош застосування трамквiлiзатору
№ п/п Групи щур1в Глюкоза, ммоль/л Бшок, г/л К+, ммоль/л Лейкоцити х109 Л1мфоцити, % Паличкояде- рт, % Сегментоя-дерш, % Еозинофь ли, % моноцити, %
I 1нтактш,п=10 3,48+0,33 38,9±0,99 4,58±0,21 3,05±0,13 69,2±0,6 1,7±0,16 24,8±0,64 1±0 3,3±0,27
II Експериментальний цукровий д1абет, п=10 7,39+0,46 38,3±1,76 5,59±0,21 2,81±0,14 68,8±0,41 1,4±0,17 26,5±0,61 1±0 2,3±0,27
Р <0,001 >0,05 <0,001 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 - >0,05
VI Транквшзатор+стрес+ анестетик без адреналшу, через 30 хв 4,26±0,07 30,4±1,77 4,77±0,09 2,37±0,04 69,3±0,77 4,6±0,23 21,3±0,75 1,56±0,18 2,2±0,21
Р <0,05 <0,001 >0,05 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,01 <0,01
Р1 <0,001 <0,01 <0,001 <0,01 >0,05 <0,001 <0,001 <0,01 >0,05
через 60 хв 6,07±0,12 38,4±1,95 5,44±0,11 3,05±0,22 76,6±0,86 2,5±0,18 17,8±0,89 1,0±0 3,4±0,28
Р <0,001 >0,05 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 - >0,05
Р1 <0,01 >0,05 >0,05 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 - <0,01
через 120 хв 6,99±0,09 40±0,85 5,87±0,24 3,84±0,08 74,5±0,45 1,0±0 19±0,52 1,6±0,17 4±0,35
Р <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 >0,05
Р1 >0,05 >0,05 >0,05 <0,001 <0,001 <0,05 <0,001 <0,001 <0,001
VI I Транквшзатор+стрес+ анестетик з адреналшом 1/100000, через 30 хв 5,6±0,1 29,2±0,87 4,45±0,1 4±0,13 72,5±0,57 2,5±0,18 19,3±0,47 1,4±0,17 4,3±0,32
Р <0,001 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05 <0,05
Р1 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05 <0,001
через 60 хв 6,54±0,24 46,8±1,2 6,02±0,36 4,05±0,17 72,9±0,55 1,0±0 18,8±0,56 1,9±0,11 4,3±0,35
Р <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05
Р1 >0,05 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,05 <0,001 <0,001 <0,001
через 120 хв 7,13±0,08 42,4±0,91 10,3±0,11 4,08±0,11 70,7±0,5 1,0±0 23,7±0,45 1,0±0 5,4±0,28
Р <0,001 <0,05 <0,001 <0,001 >0,05 <0,001 >0,05 - <0,001
Р1 >0,05 <0,05 <0,001 <0,001 <0,01 <0,05 <0,001 - <0,001
VI II Транквшзатор+стрес+ анестетик з адреналшом 1/200000, через 30 хв 5,16±0,08 26,6±0,45 3,67±0,04 3,97±0,1 68,1±0,37 1,7±0,16 24,9±0,4 1,1±0,11 3,6±0,39
Р <0,05 <0,001 <0,001 <0,001 >0,05 - >0,05 >0,05 >0,05
Р1 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 >0,05 >0,05 <0,05 >0,05 <0,001
через 60 хв 5,43±0,13 32,4±0,88 4,66±0,16 2,31±0,06 71,5±0,28 1,5±0,18 20,5±0,39 1,0±0 4,2±0,38
Р <0,001 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 >0,05 <0,001 - >0,05
Р1 <0,001 <0,01 <0,001 <0,01 <0,001 >0,05 <0,001 - <0,001
через 120 хв 6,01±0,08 36,6±0,5 5,89±0,06 2,88±0,06 73,6±0,32 1,0±0 20,6±0,17 1,6±0,17 5,3±0,16
Р <0,001 <0,05 <0,001 >0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001
Р1 <0,01 >0,05 >0,05 >0,05 <0,001 <0,05 <0,001 <0,001 <0,001
нення початкового рiвня гшерглшемп. Натомкть, в груш щурiв, яким вводили анестетик з адреналшом 1:200000 (VIII група) виявлено поступове збшьшення концентрацп глюкози в кровi протягом 2 годин та не-значне коливання показника (вщ 5,16±0,08 до 6,01±0,08 моль/л). В останнiй пробi даний результат залишався достовiрно нижче, шж у дiабетичних тва-рин (Р1<0,01).
Отже, як i в попередшх дослiдженнях у вiдповiдь на надзвичайний подразник в експериментальних тва-рин з аллоксановим дiабетом розвиваеться гшоглше-мiя. Очевидно гiпоглiкемiя, яка встановлена на 30-й та 60-й хвилинах експерименту, пов'язана з тим, що до цього часу не досягнута терапевтична концентра-щя транквiлiзатору. Виходячи з цих результалв даний препарат найбшьш рацiонально призначати за 1 год. до проведення анестезп.
Незважаючи на введення транквiлiзатору, у екс-периментальних щурiв VII групи виявили рiзко вира-жену гiперкалiемiю та гшерпротешемда в динамiцi спостереження тварин. Можливо, це пов'язано з по-слабленням дп Гiдазепаму через 2 години тсля його введення, а також швидким пiдвищенням рiвня глюкози в кровi щурiв. Мiж тим, як видно з наведених у таблиц даних пiд дiею транквiлiзатору виявлено ана-логiчне коливання рiвня загального бiлку в кровi VIII групи рiвно як i без нього. При цьому даний показник через 2 години експерименту майже дорiвнював зна-ченням штактних та дiабетичних тварин. На нашу думку, отримаш результати е найбшьш сприятливими у порiвняннi з VI i VII групами.
Разом з тим, виявлеш змiни гематологiчних пока-зникiв в дослiджуваних групах тварин (VI, VII, VIII) тдтверджували ефективнють застосування Пдазепа-му при гострш стресовiй реакцп. Про це свщчило сут-теве пiдвищення лiмфоцитiв, моноципв, еозинофiлiв i аналогiчне зниження нейтрофшв (паличко-ядерних i сегменто-ядерних) з високим ступенем ймовiрностi рiзницi показникiв не тшьки вiдносно дiабетичних тварин, а й штактних щурiв контрольно! групи.
На вщмшу вiд VII групи тварин, при комбшацп знеболюючого препарату Септанест з адреналшом 1:200000 i транквшзатору коротко! дп (VIII група) характер змш вмiсту бiлка та К+ в кровi свiдчив про менш виражене напруження функцп адаптацшних систем органiзму щурiв. На це вказувала нормалiзацiя показника кшькосп лейкоцитiв в периферичнiй кровi дано! групи щурiв через 2 години, який склав 2,88±0,06х109 (Р,Р1>0,05), а також !х спiввiдношення в лейкоцитарнш формулi. При цьому виявлено достовь рне пiдвищення вiдсоткового вмiсту iмунокомпетент-них клiтин кровi: лiмфоцитiв (вщ 68,1±0,37 до 73,6±0,32 %) i моноцитiв (вiд 3,6±0,39 до 5,3±0,16 %) при Р, Р1<0,001. Свщченням позитивного впливу тра-нквiлiзатору Пдазепам було достовiрне зниження по-казниюв паличко-ядерних i сегменто-ядерних нейтрофшв у формулi бшо! кровi через 2 години експерименту як вщносно контрольно! групи, так i дiабетич-них тварин зi ступенем вiрогiдностi рiзницi значень 95-99,9 %.
Висновки. Таким чином, введення анестетиюв щурам з поеднаним аллоксаншдукованим цукровим дiабетом i гострим iммобiлiзацiйним стресом викли-
кають гшоткемда, гiпокалiемiю i зниження адапта-цiйно-пристосувальних реакцiй органiзму експериме-нтальних тварин з розвитком у них лейкоцитозу, ане-озинофшп, лiмфопенil, нейтрофiльозу i моноцитопе-нп. Протягом 2 годин спостерiгалось суттеве збшь-шення рiвня глюкози в кровi вiдносно початкового при введенш анестетика без вазоконстрикторiв i поступове - при введенш анестетиюв з адреналшом 1:100000 i 1:200000. При цьому останш не досягли початкового рiвня i були ютотно нижче таких зi ступенем достовiрностi рiзницi 95-99,9%. Це свщчило про вiдсутнiсть негативного впливу малих доз вазо-констриктору у складi анестетикiв на рiвень глюкози в периферичнш кровi. Найменш вираженi коливання цього показника встановлеш при введенш анестетика з адреналшом 1:200000.
Про вираженють патолопчних змiн пiд дiею iм-мобiлiзацiйного стресу на фош експериментального цукрового дiабету свiдчила гiперкалiемiя, яка досто-вiрно збiльшувалась i досягла максимальних величин через 2 години шсля введення анестетика, найбшьш виражена при введенш мюцево знеболюючого препарату без вазоконстриктора i з таким в концентрацп 1:100000. Це сприяе шдвищенню натрiю в тканинах ^ як наслiдок, менш виражений знеболюючий ефект анестетика. Отже, найбшьш ефективним виявився анестетик з адреналшом 1:200000.
Встановлеш змши гематолопчних показнишв кро-вi, що обумовлеш розвитком гостро! стресово! реакцп, протягом 2 годин спостереження практично не змiнюва-лись, що вказувало на можливi ускладнення i необхщ-нiсть усунення «стресових факторiв» при проведенш мi-сцевого знеболення в стоматолопчнш практицi.
Проведенi експериментальнi дослщження виявили позитивнi змiни гематолопчних показниюв, якi ха-рактеризують гостру стресову реакщю (вмiст лейко-ципв, лiмфоцитiв, моноцитiв, еозинофiлiв i нейтрофь лiв), що, на наш погляд, обумовленi анксiолiтичною та антистресовою дiею препарату Гiдазепам. Нормалi-зуючий вплив транквшзатора Гiдазепам на показники лейкоцитарно! формули свщчить про його позитивну дда на iмун^ систему, яка уражуеться за умов змоде-льовано! гостро! стресово! реакцп на фош експериментального аллоксанового дiабету.
Завдяки попередженню стресово! реакцп у дiабе-тичних тварин також спостершаеться менш виражена гiпоглiкемiя i коливання рiвня глюкози в кровi, особливо в VIII груш при введенш анестетику з адреналь ном 1:200000 у щурiв з модульованим стресом на фо-нi аллоксанiндукованого цукрового дiабету.
З метою пiдвищення ефективносп препарату Гi-дазепам, його слщ призначати за 1 год. до введення анестетику.
Список лтератури
1. Коваль А. В. Успешная анастезия - путь к сердцам наших пациентов. Часть 1 / А. В. Коваль // Современная стоматология. - 2008. - № 3. - С. 21-24.
2. Зорям Е. В. Местные анестетики: безопасность, эффективность и прогнозируемость / Е. В. Зорян, С. А. Рабинович // Новое в стоматологии. - 2004. - № 4. - С. 26-28.
3. Макишев Р. Т. Физиология сахарного диабета / Маки-шев Р.Т. - Астана: ЕНУ, 2007. - 128 с.
4. Хохла М. Р. Вплив препарату, отриманого з екстракту галеги лшарсько! на гематолопчш показники периферично! кров1
щурiв за умов експериментального цукрового дiабету / М. Р. Хохла, Г. Я. Клевета, Я. П. Чайка, М. I. Скибщька // Лабораторна дiагнос-тика. - 2011. - №4. - С. 26 - 29.
5. Бродяк I. Морфофункцюнальш дослщження лейкоципв периферично! кровi за умов експериментального цукрового дiабету у щурiв / I. Бродяк, Н. Сибiрна // Вюник Львiвського унiверситету.
- 2006. - № 42. - С. 117 - 127.
6. &6ipHa Н. Морфофункщональна характеристика iму-нокомпетентних кттин кровi за умов цукрового дiабету 1 типу / Н. Сибiрна, М. Барська, I. Грищук // Вiсник Львiвського унiверситету.
- 2004. - № 35. - С. 77 - 83.
7. Сивовол С. И. Почему "не берет" анестезия? / С.И. Си-вовол // Стоматолог. - 2006. - № 3. - С. 22-23.
8. Гаркави Л. Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Гаркави Л. Х., Квакина Е. В., Уколова М. А. -Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1990. - 224 с.
9. &6ipHa Н. О. Методи дослщження системи кровi / Сибiрна Н. О., Бурда В. А., Чайка Я. П. - Львiв: Центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2006. - 100с.
10. Mason J. W. Emotions as reflected in patterns of endocrine integration / Mason J.W. in Levi L (ed): Emotions: Their Parameters and Measurements - New York: Raven Press, 1975. - pp. 143-181.
11. Кравченко А. Б. Влияние полифенолов винограда на содержание белка в тканях крыс при введении адреналина / А.Б. Кравченко // Природничий альманах. - 2009. - С. 92 - 97.
12. Рабинович С. А. Особенности болевого реагирования пациентов с сахарным диабетом на этапах амбулаторного стоматологического приема / С. А. Рабинович, О. Н. Московец, Е. В. Зорян, Н. А. Демина // Клиническая стоматология. - 2007. - № 1. - С. 6265.
13. Зорян Е. В. Вазоконстрикторы в составе местноанесте-зирующих препаратов: значение и проблемы / Е. В. Зорян, С. А. Рабинович // Клиническая стоматология. - 2006. - №3. - С. 24-26.
REFERENCES
1. Koval A. V. A successful anesthesia - way to the hearts of your patients. Part 1. Sovremennaya stomatologiya. 2008;3:21-24.
2. Zoryan E. V., Rabinovich S. A. Local anesthetics: safety, efficiency, predictability. Novoe v stomatologii. 2004;4:26-28.
3. Makishev R. T. Physiologiya sacharnogo diabeta. Astana: ENU, 2007:128.
4. Khokhla M. R. Kleveta G. Y., Chayka Y. P., Skybit-
ska M. I. Influence of a preparation which obtained from the extract of Galega officinalis on hematological parameters of peripheral blood of rats in case of experimental diabetes mellitus Laboratorna diagnostika. 2011;4:26 - 29.
5. Brodyak I. Morphological and functional researches of peripheral blood leucocytes of rats with experimental diabetes / I. Brodyak, N. Subirna // VisnukLvivskogo Universitety - 2006. - № 42. -pp. 117 - 127.
6. Subirna N., Barska M., Grushyk I. Morpho-functional characteristics of immunocompetent blood cells under conditions of type 1 diabetes. Visnuk Lvivskogo Universitety. 2004;35: 77 - 83.
7. Sivolov S. I. Why "there is no" anesthesia? Stomatolog. 2006;3: 22-23.
8. Harkavy L. H., Kvakina E. V., Ukolova M. A. Adaptation reactions and resistance of the organism. Rostov: Izdatelstvo Rostovskogo Yniversiteta. 1990:224.
9. Subirna N. O., Byrda V. A., Chayka Y. P. Methods of researching of blood system. Lviv: Centr LNU imeni Ivana Franka. 2006:100.
10. Mason J. W. in Levi L (ed). Emotions as reflected in patterns of endocrine integration. Emotions: Their Parameters and Measurements. New York: Raven Press, 1975:143-181.
11. Kravchenko A. B. Effect of grape polyphenols on the protein content in the tissues of rats with injection of adrenalin. Pryrod-nychii almanac. 2009:92 - 97.
12. Rabinovich S. A., Moskovets O. N., Zoryan E. V., Demina N. A. Features of the pain reaction of patients with diabetes at the stages of outpatient dental examination. Clinicheskaya stomatologiya. 2007; 1:62-65.
13. Zoryan E. V., Rabinovich S. A. Vasoconstrictors in the local anesthetic medications: implications and problems. Clinicheskaya stomatologiya. 2006; 3:24-26.
Надшшла 11.02.13
УДК 517.112:612.8:615.462
И. А. Давиденко1, О. Н. Сенников1, к. мед. н., И. А. Селиванская1, к. тех. н., О. Э. Кнава1, С. А. Демьяненко2, д. мед. н.
1ГУ «Институт стоматологии НАМН» 2ГУ «Крымский государственный медицинский университет
МУКОЗОПРОТЕКТОРНОЕ ДЕЙСТВИЕ ПРЕБИОТИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ СТОМАТИТЕ
У крыс воспроизводили стоматит с помощью пчелиного яда или протамина, а также при кишечном дисбиозе. В слизистой щеки установили повышение уровня маркеров воспаления (МДА и эластазы), повышение уровня уреазы (показатель микробной обсемененности) и снижение активности лизоцима (показатель неспецифического иммунитета). Местное применение пребиотических препаратов (экстракт из листьев винограда, Галсодент, мукозин) оказало противовоспалительное и антидисбиотическое действие, аналогичное действию инулина.
Ключевые слова: стоматит, дисбиоз, пребиотики, ферменты.
I. А. Давиденко1, О. М. Сентков1, I. О. Сел1ванська1, О. Е. Кнава, С. О. Дем 'яненко
1ДУ «1нститут стоматологИ НАМН» 2ДУ «Крымський державний медичний ушверситет
МУКОЗОПРОТЕКТОРНА Д1Я ПРЕБ1О ТИЧНИХ ПРЕПАРАТ1В ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ СТОМАТИТ1
У щурiв вiдтворювали стоматит за допомогою бджолиноЧ отрути або протамту, а також за умов кишкового дисбiо-зу. В слизовш щоки встановили тдвищення рiвня маркерiв запалення (МДА i еластази), тдвищення рiвня уреази (пока-зник м^робного обЫментня) та зниження активностi лi-зоцима (показник неспецифiчного iмунiтету). Локальне за-стосування пребiотичних препаратiв (екстракт з листя винограда, Галсодент, мукозин) виявило протизапальну та антидисбютичну дж, аналогiчну дп тулта. Ключов1 слова: стоматит, дисбiоз, пребютики, ферменти.
I. A. Davydenko, O. N. Sennikov, I. A. Selivanskaja, O. E. Knava, S. A. Demjanenko
State Establishment "The Institute of Stomatology of the NAMS" Crimean National Medical University
MUCOSOPROTECTIVE EFFECT OF PREBIOTIC PREPARATIONS AT EXPERIMENTAL STOMATITIS
At pathogenesis of stomatitis the dysbiotic phenomena play the decisive role. Oral dysbiosis appears for different reasons. The preparations of pro-, pre- and synbiotics, antimicrobic preparations of selective effect, adaptogens are used for the prevention and treatment of dysbiosis. To the authors' opinion the most effective antidysbiotic preparations are prebiotics — the substances, stimulating the growth of endogenous probiotic microflora, which plays the most important role in the prevention of organism, including the tissues of oral cavity, from the affection by pathogenous bacteria. The aim of our investigation is the comparative study of mucoseprotective effect of different in contents and effect prebiotic preparations on oral mucous membrane of rats at their local use.
