CC BY
20
Таким чином, отримаш результати свщчать про необхщнють обов'язкового застосування адаптогенних та остеотропних препарапв у про-
цесi ортодонтичного лiкування дтеи i3 зни-женою неспецифiчною резистентнютю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Боловина Я.П. Эффективность комплексного лечения детей 8-12 лет с сужением верхней челюсти и затрудненным носовым дыханием: Авторефер. дис. ... канд.мед.наук. - Волгоград, 2002.- 23с.
2. Деньга О. В. Метод оценки поверхностного заряда плазматических мембран клеток буккального эпителия у детей // Вюник стоматологи. - 1997. -№ 3. - С. 450-452.
3. Деньга О.В., Деньга Э.М., Левицкий А.П. Модифицированный рН-тест смешанной слюны для экспресс-оценки кариесогенной ситуации: [информ. листок]. - Одесса, 1996. - 10с.
4. Деньга О.В., Деньга Э.М. Интегральная экспресс-оценка уровня функциональных реакций в полости рта у детей // Вюник стоматологи. - 2003. -№ 5, Спец. вип. - С. 130-148.
5. Дистель В. А., Сунцов В. Г., Вагнер В. Д. Зу-бочелюстные аномалии и деформации. - М.; Н. Новгород: 2001. - 102с.
6. Куцевляк В.Ф., Денисова Е.Г. Электрофоре-тическая активность клеток буккального эпителия и местный иммунитет полости рта // Вюник стоматологи. - 1999. - №4. - С.54-55.
7. Морфометрические и функциональные особенности челюстно-лицевой области у пациентов с гнатической формой мезиальной оклюзии в возрасте 18-25 лет / Чепик Е.А., Тугарин В.А., Топольниц-кий О.З., Персин Л.С. // Стоматолог. - 2007. - №7. -С.15-22.
8. Ортопедическая стоматология / Аболма-сов Н.Г., Аболмасов Н. Н., Бычков В. А., Аль-Ха-ким А. - Смоленск: СГМА, 2000. - 506с.
9. Хорошилкина Ф.Я. Руководство по ортодон-тии / Под ред. Ф.Я. Хорошилкиной. - М.: Медицина, 1999. - 800 с.,
10. Шахбазов В.Г., Колупаева Т.В., Набоков А.Л. Новый метод определения биологического возраста человека // Лабораторное дело. - 1986. - № 7. - С. 404-406.
11. Stahl F., Grabowsk R.i,.Wigger K . Epidemiological significance of Hoffmeister's genetically determined predisposition to disturbed development of the dentition // J. Orofacial Orthopedics. - 2003. - Vol. 64, N 4. - P. 243.
♦
УДК 612.661-055.25 В.Н. Шевченко
ДИНАМ1КА Ф1ЗИЧНОГО ТА СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ Д1ВЧАТ З 1НВЕРТОВАНИМ ПУБЕРТАТОМ
ДУ «1нститут охорони здоров 'я дтей та тдлтюв АМН Укра'ши» м. Хартв
Ключовi слова: dieuama, твертований пубертат, фiзичний розвиток, статевий розвиток Key words: girls, inverted puberty, physical development, sexual development
Резюме. На старте пубертата при нарушении последовательности появления вторичных половых признаков (инвертированный пубертат -ИП) все основные антропометрические параметры у девочек достоверно ниже аналогичных у их ровесниц с классической схемой пубертата (КП). Погодовой прирост этих параметров при ИП продлен на 2 года, и к 14 годам девочки с ИП догоняют своих сверстниц с КП по массе тела, окружности талии, бедер, ширине таза и опережают по длине тела и ширине плеч. При ИП на 1 год запаздывают сроки начала формирования молочной железы, в 12-14 лет в три раза реже, чем при КП, отмечается наличие менструаций, и задерживается становление ритмичности менструального цикла.
Summary. At the onset ofpuberty in disorders of sequence in appearance of secondary sexual characters (inverted puberty - IP) all the main anthropometric parametres in girls are significantly lower as compared to similar parametres in age-matched girls with classic puberty pattern (CP). Annual increase in these parametres in IP is 2 years longer, and by the age of 14
years such girls catch up with age-matched CP girls in body weight, weist and tights circumference, pelvis width and lag behind, regarding height and shoulders width. In IP, terms of mammary gland formation lag behind for about a year, at the age of 12-14 years menstruation onset is observed 3 times less frequently, and formation of menstrual cycle rhythm is delayed.
В останш десятилотя розтзнавання ендо-кринзалежних порушень репродуктивно! систе-ми покращилось не тшьки серед дорослого населення, але i серед дггей. Одним iз прикладiв успiхiв у педiатрil е науковi вiдкриття в етюлогп, патогенезi i розробцi ранньо! профшактики мета-болiчних порушень при передчасному пубархе у дiвчаток (початок статевого розвитку з лобкового обволосшня у вщ до 8 роюв) [4, 6]. Данi про швертований пубертат, тобто машфестаци iзольованого пубархе у фiзiологiчнi термiни (812 роюв), в лiтературi вкрай недостатш [5].
Ранiше нами вивчена частота швертованого пубертата серед дiвчаток 8-12 роюв, яка складае в середньому 7,6% [2].
У свгт доведеного високого ризику транс-формацп iзольованого пубархе в синдром поль юстозних яечникiв з його грiзними метаболiч-ними зрушеннями абсолютно очевидна необхщ-нiсть всебiчного подальшого вивчення синдрому «швертованого» пубертата [3].
Метою нашо! роботи було вивчення 6^чно! динамши показникiв фiзичного i статевого розвитку у дiвчаток з швертованим пубертатом.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Простежена вiкова динамiка основних антро-пометричних показникiв i показникiв статевого розвитку у 66 дiвчаток з швертованим пубертатом (1П - основна група), яким на початку
160 155 150 145 Ц 140 135 130 125 120
дослщження було 8-12 роюв. У динамщ 6-pi4-ного спостереження вивчались довжина i маса тiла, шдекс маси тiла (1МТ), обвiд тали (ОТ), обвщ стегон (ОС), сшввщношення обводу тали i стегон (ОТ/ОС), ширина плечей - Distantia tuberculum majus (ШП), ширина тазу - Distantia trochanterica (ШТ), спiввiдношення ширини плечей i тазу (ШП/ШТ)). Порiвняння проводилося з результатами аналопчного обстеження 371 дiвчинки з класичним початком пубертату (КП -контрольна група).
Достовiрнiсть розбiжностей показникiв у порiвнюваних групах визначалась iз застосу-ванням критерив Стьюдента (t) та кутового пе-ретворення Фiшера (ф).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено (рис.1), що по довжинi тша дiв-чинки з 1П у 8 роюв вiдстають вiд перевюниць iз КП у середньому на 6,4 см - (125,0±3,05) см. i (131,4±1,44) см. вiдповiдно (р<0,05). За перiод з 8 роюв до 14 рокiв довжина тша при 1П збшь-шуеться на 27,6%, при КП - тшьки на 18,4% (Рф<0,05). У результат прискорення в порiв-няннi з КП приросту довжини тiла в дiвчаток з 1П значення цього параметру в 12-13 роюв зрiв-нюються iз значеннями дiвчаток з КП, а в 14 роюв стають достовiрно бiльшими - (159,5±0,5) см i (155,6±1,79) см вiдповiдно (р<0,05).
*
Довжина тiла
8 9 10 11 12 13 14
роки
" " " 1нвертований пубертат Класичний пубертат
Рис. 1. Вжова динамiка довжини тша у дiвчат з iнвертованим пубертатом та класичним пубертатом
Примака:* - Р<0,05
09/ Том XIV/ 2
133
У дiвчаток з 1П швидшими темпами збшь-шуеться i маса тiла (рис.2) - з 8 роюв до 14 роюв при 1П маса тiла подвоюеться, а при КП збiльшуеться лише на третину (надбавка маси тша при 1П- +100,9%, при КП - +31,4%; Рф<0,03) i до 14 роюв вже на 4,5 кг перевищуе середню
масу тша при КП. Така вшова динамша довжини i маси тiла приводить до значного збшьшення 1МТ в основнш групi (на 23,5% - з (14,9±0,5) кг/м2 до (18,4±1,1) кг/м2) i деякого його зни-ження (з (18,7±0,8) кг/м2 до (17,4±0,5) кг/м2) у контрольнiй груш.
Вага тша
50 45 40 35 30 25 20
46,8
40,4 ^2,3
37,5...- - 97,3 " "39,4
-2,2 33,3 - —~ „ - '34,9 - "32
*
23,3*
10
11 роки
12
13
14
" " " 1нвертований пубертат
■Класичний пубертат
Рис. 2. Вшова динамжа маси тiла у дiвчат з iнвертованим та класичним пубертатом
Прим1тка: * - Р<0,05
До 12 рокiв у дiвчаток з 1П ОС менший, шж у !х перевiсниць з КП (рис.3), з вирiвнюванням значень даного показника в 13 i 14 роюв. ОТ при 1П менше цього показника при КП тшьки в 8 рокiв - (51,7±0,9) см i (57,1±1,0) см вщповщно (р<0,001). При цьому тiльки в 12 роюв сшввщно-шення ОТ/ОБ у дiвчаток з 1П мае достовiрно бiльшi значення, нiж при КП (0,80±0,012 i 0,77±0,004 вщповщно; р<0,05).
Загальновизнаним е той факт, що до сомато-
морфологiчних проявiв гшерандрогени вщно-сяться широкi плечi i формування за рахунок цього атлетичного типу статури. При вивченш вшово! динамiки ШП вiдмiчено, що до 12 роюв цей показник у дiвчаток обох груп однаковий, а в 13 i 14 роюв дiвчинки з 1П мають достовiрно вищi значення ШП (в 13 роюв 1П 33,8±0,4 см i КП 32,8±0,3 см, р<0,05; у 14 рокiв - 34,5±0,29 см i 33,5±0,31 см вщповщно, р<0,05).
Обвiд стегон
85,0 80,0 75,0 70,0 65,0 60,0
83,8
" " " 1нвертований пубертат
■Класичний пубертат
Рис. 3. Вжова динамша обводу стегон у дiвчат з швертованим та класичним пубертатом
Прим1тка: * - Р<0,05
8
9
Зовшшш розм1ри таза в д1вчаток основно! групи мають менш1 значения у пор1внянт з контрольною групою до 12 роюв, а в 13 { 14 роюв досягають значень контрольно! групи.
При вивчент особливостей ф1зичного роз-витку покроково вщ 8 до 14 роюв у д1вчат до початку менструацш встановлено, що за серед-шми значеннями ус1х показниюв д1вчинки 13 -л1тнього вшу при обох вар1антах пубертату май-же шчим не вщр1зняються. Але максимальт значення приросту довжини тша в популяци припадають на 11-12 роюв [1], а в груш д1вчаток з 1П це спостер1гаеться до 14 роюв. Тобто, у д1вчаток з 1П перюд максимального приросту даного показника продовжений на 2 роки. Ана-лопчна ситуащя вщноситься { до шших антро-пометричних показниюв. Це, можливо, 1 пояснюе вир1внювання бшьшосп параметр1в ф1зичного розвитку в 14-р1чних д1вчаток !з класичним { швертованим вар1антами пубертату.
Вщносно статевого розвитку при 1П в1дм1чено зашзнення початку формування молочних залоз (Ма) в пор!внянш з класичною схемою пубертату. Початков! стади Ма при 1П зьявлються в середньому в (11,2±0,17) роюв, при КП - на рш рашше - в (10,4±12) роюв (р<0,01).
Серед д1вчаток 12-14 роюв менструаци вже мали 10% з 1П проти 32% в контрольнш груш (Рф<0,01). Нерегулярт менструаци з менархе зареестровано у 100% д1вчаток з 1П { тшьки у 16,9% серед д1вчаток контрольно! групи (Рф<0,01). Це опосередковано вказуе на те, що до 15 роюв при 1П частка д1вчаток ¿з первинною аменореею може бути вищою, шж при класичнш схем! пубертату, та на в!ропдшсть бшьшо! частоти розлащв менструально! функци в май-бутньому.
Нами проведено анкетування 130 д1вчат { жшок у вщ вщ 15 до 43 роюв. Серед 20-43 лигах опитаних тшьки 30%, а в 15-19 роюв лише половина пам'ятають, в якому вщ! { в якш по-слщовност у них з'явилися вторинт статев! ознаки. Отримат результати ставлять шд сумшв
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
достов1рн1сть вщновлення в памят1 в1ку початку розвитку вторинних статевих ознак !, тим бшь-ше, послщовносп !х появи.
Таким чином, виявлеш особливосп ф1зичного 1 статевого розвитку д1вчаток з 1П { низькою шформатившстю ретроспективного анамнезу визначае актуальшсть створення програми скри-ншгу порушень статевого розвитку, починаючи з дитячого вшу, для своечасно! корекци порушень 1 збереження репродуктивного потенщалу в майбутньому. При цьому важлива шфор-мованють л1кар1в р1зних спещальностей про кл> шчну р!зноманитасть прояв1в порушення статевого дозр1вання дней, що так само сприятиме ранньому виявленню 1 лшуванню д1вчаток з порушеннями функци репродуктивно! системи.
ВИСНОВКИ
1. На початку перюду статевого дозр1вання д1вчатка з швертованим пубертатом вщр!з-няються вщ однолпок ¿з класичною схемою пубертату достов1рно нижчими показниками основних антропометричних показниюв, але мають бшьш! темпи приросту основних пара-метр1в ф1зичного розвитку з продовженням перюду максимального !х приросту на 2 роки. Дефщит маси тша у д1вчаток на старт пубертату е прогностично несприятливим преморбщним фоном для становлення функци репродуктивно! системи.
2. У д1вчаток з 1П на 1 рш затримуеться початок формування молочних залоз 1 в три рази рщше вщм!чаеться наявшсть менструацш у вщ! 12-14 роюв.
3. Низька шформатившсть даних ретроспективного анамнезу, вир1внювання основних показниюв ф1зичного розвитку у д1вчаток до 1314 лпнього вшу, доведена в свповш наущ патолопчшсть ¿зольованого пубархе ще раз тдкреслюють необхщнють залучення дшьнич-них пед1атр1в, шмейних { шкшьних лшар!в до щор1чно! реестраци розвитку вторинних статевих ознак у д1вчаток, починаючи з 8 роюв.
1. Гинекологическая эндокринология детей и подростков / В.Ф. Коколина - М.: 1998. - 287с.
2. Левенец С.А., Шевченко В.Н. Частота инвертированного пубертата среди девочек и их антропометрические характеристики // Здоровье женщины.-2007.- №3.- С. 126-127.
3. Малявская С.И. Изолированное пубархе у девочек // Проблемы эндокринологии.- 2004.- №5.-С.14-17.
4. Шестакова М.В. Устранение инсулинорезис-тентности - основа лечения и профилактики сахар-
ного диабета 2 типа // Рос. мед. журнал.- 2004.- Т. 12, № 23.- С.
5. Шилин Д.Е. Метаболический синдром при гиперандрогении у девочек (лекция) // www.med-links.ru./ art/2486.htm/. - 13.12.2006
6. Insulin Sensitization for Girls with Precocious Pubarche and with Risk for Polycystic Ovary Syndrome: Effects of Prepubertal Initiation and Postpubertal Discontinuation of Metformin Treatment/ Lourdes Ibanez, Carme Valls, Maria Victoria Marcos et al. // Clin. Endocrinol. Metab.- 2004.- N 9.- P.-4331-4337.
09/ Том XIV/ 2
♦
135
