CC BY
25
: зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопя. - Чершвщ : Вид-во Чернiвецький ДУ iM. Ю. Федьковича. -1998. - Вип. 20. - С. 100-107.
13. Термена Б.К. Видовий склад штродукованих деревних рослин старовинних парюв, скверiв та зелених насаджень Буковини / Б.К. Термена, М.1. Виклюк, Л.О. Бляхарська // Науко-вий вiсник Чершвецького унiверситету : зб. наук. праць. - Чершвщ : Вид-во "Рута". - 2002. -Вип. 145: Бюлопя. - С. 209-218.
14. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - Kyiv, 1999. - 346 р.
Надшшла до редакци 01.04.2016 р.
Решетюк О.В. Биологическая оценка насаждений дендропарка "Нижнестановецкий"
Исследована история создания дендропарка "Нижнестановецкий" в Черновицкой обл., представлен композиционный анализ территории. Проведена инвентаризация древесных насаждений парка, установлены таксономическая и объемно-пространственная структуры дендроценозов, дана оценка современного состояния дендрологических коллекций, общего состояния парка. Проведен комплексный анализ видового и формового разнообразия древесных растений, предоставлена их биологическая оценка. На основе результатов исследований предложены методы оптимизации современной фитоценоти-ческой структуры парка и ассортимент декоративных древесных растений для обогащения внутривидового разнообразия коллекции, повышения эстетической ценности и увеличения декоративности парковых насаждений.
Ключевые слова: дендропарк "Нижнестановецкий", интродуценты, дендрофлора, таксономическая структура, биологическая оценка древесных насаждений, ландшафтная и эстетическая оценки, устойчивость парковых культурфитоценозов, реконструкция.
Reshetiuk O.V. Biological Evaluation of Plantings in the "Nyzhnostano-vetskii" Arboretum
The history of the arboretum Nyzhnostanovetskii Arboretum in Chernivtsi region and how it was created are researched; compositional analysis of its territory is also presented. The inventory of tree plantings of the park was carried out, a taxonomic and objective-spatial structure of dendrocenoz was established, a modern state of dendrological collections and general state of the park was marked. The complex analysis of species and tinned variety of tree plantings were carried out, they were biologically marked. There are methods of optimization modern phytocoenotic park structure and the assortment of decorative tree plantings for enrichment intraspecific variety collections, increasing of aesthetic value and augmentation of decorative park plantings, which are based on the results of researches.
Keywords: the Nyzhnostanovetskii Arboretum, introducents, dendroflora, taxonomic structure, biological evaluation of tree plantings, landscape and aesthetic marks, the stability of park culture phytocoenoz, reconstruction, resistant.
УДК 574.4:581.526.42
ДИНАМ1КА ДЕПОНУВАННЯ ВУГЛЕЦЮ У СТОВБУРОВ1Й Б10МАС1 QUERCUSROBUR L. ПАРКУ "ФЕ0ФАН1Я"
Ю.С. Прокопук1, М.В. Нецветов2
На 0CH0Bi деревно-кшьцево!' хронологи (1795-2014 рр.) ощнено динамшу депону-вання вуглецю у стовбуровш бюмаа вшових дерев Q. robur парку "Феофашя" у Киевь Встановлено тенденщю збшьшення приросту стовбурово'' бшмаси та вщповщно запасу вуглецю у дуба звичайного з вжом. Максимальне нагромадження вуглецю у стовбуро-
1 acnip. Ю.С. Прокопук - 1нститут еволющйно'1 екологи НАН УкраТни, м. Ки'1в;
2 ст. наук. сшвроб. М.В. Нецветов, д-р бюл. наук - 1нститут еволюцiйноí екологГт' НАН УкраТни, м. КиТв
вш деревинi дуба вiдбуваeться у вiцi 190-220 роюв i становить близько 20 кг/рж, що е майже вдвiчi бiльше, нiж у вiцi 60-80 роюв. Вжова дiброва парку "Феофашя" е високо-бiопродуктивною, темпи нагромадження вуглецю у стовбуровiй бiомасi дерев дуба значно зросли протягом останшх десятилить та становлять близько 1,8 т карбону.
Ключов1 слова: вуглецедепонувальна здатнють, деревно-кiльцева хронологiя, стовбурова деревина, вiковi дуби.
Вступ. Дуб звичайний (фиегет гоЬиг Ь.) е одшею з головних люоутво-рювальних i бiопродуктивних порiд-довгожителiв лiсостепу Укра'ни. Старi дуби виконують низку ушкальних функцiй [25]: вони е ядрами консорцш i забез-печують консортiв '1жею i житлом, формують пiд наметом особливi умови, пот-рiбнi для життя багатьох люових трав, у такий спосiб уможливлюючи велике бь ологiчне рiзноманiття люових екосистем [23] та мають високу вуглецедепону-вальну здатнiсть [1, 13]. Значення рiзноманiтних екологiчних функцiй дубiв збiльшуеться з вiком дерев i деревостанiв.
Середня щiльнiсть вуглецю лгав Укра'ши становить Вуглецедепонувальна функщя здшснюеться i в зелених мiських насадженнях. Так, за масштабними та детальними дослiдженнями, щiльнiсть вуглецю зелених насаджень Лос-Анджелеса становить 3,6 кг/м2 [22]. Запас вуглецю у мюьких ль сах Киева становить 3,32 млн т, з яких 0,35 млн т припадае на групу твердолис-тяних порiд, а щiльнiсть вуглецю Киева та обласи, за рiзними джерелами, змь нюеться у межах 10,6-17,5 кг/м2 [1, 5].
Люи i дерева старшого вiку здатнi максимально акумулювати вуглець, транспiрувати спожиту воду та видшяти кисень. Високоповнотш старовiковi деревостани здатнi депонувати близько 4-6 т/га/рш вуглецю [13]. Разом з тим добре вщомий вшовий тренд дуба звичайного - експоненцшне зменшення радь ального приросту стовбура з вiком. Але в мюьких насадженнях за умов догляду та охорони довговiчнiсть дерев може збшьшитися. У зв'язку з цим постае пи-тання щодо депонувально'1 функци найстарiших вiкових дерев в урбашзованому середовищi. На бiльшiй територи широколистяного лiсу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва (ППСПМ) "Феофашя" переважають насадження дуба звичайного, що представлен стиглими та перестшними рослинами [4], вш окремих дерев сягае 300 роюв [10].
Мета роботи - на основi дендрохронолопчного аналiзу оцiнити запас вуглецю у стовбуровш бiомасi вжових гоЬиг ППСПМ "Феофашя" у багатовь ковiй динамiцi.
Матерiали та методи дослщження.
Об'ект досл1дження. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Феофашя" загальною площею 107 га розташований у швденнш частинi Киева. Пе-реважну частину урочища (80 %) вкривають типовi для Правобережного Люос-тепу грабовi дiброви, фiтоценози яких, за сучасними еколого-флористичними пiдходами, вiдповiдають обсягу асощаци Galeobdoloni 1и1еьСагрте1;иш БЬеуеЬук е! а1., 1996 [3]. Цi насадження разом з лками НПП 'Толосивський" та урочища "Лиса гора" е залишком лiсового масиву, що зростав на Придншровсь-кому лесовому плато [12]. Для територи урочища характерний долинно-балко-вий рельеф, середня висота - 167 м н.р.м., найвища точка - 189 м н.р.м. [2]. Грунти переважно сiрi люов^ дерново-опiдзоленi та лучно-болотнi [3].
Збiр первинного дендрохронолопчного матерiалу. Як модельнi обра-но 35 домiнантних, вiзуально непошкоджених дерев старшого вiку, що зроста-ють у межах лiсового масиву ППСПМ "Феофашя". Для кожно'! моделi вимiряно дiаметр на висотi 1,3 м та висоту дерева. Збiр зразюв деревини проведено за за-гальноприйнятими в дендрохронолоп!' методиками [9]. У зимово-весняний пе-рiод 2015 р. вщбирали не менше двох кершв з дерева на висот 1,3 м за допомо-гою бурава Преслера.
Пюля камерального оброблення кершв за допомогою програми "АхюУь бюп (Саг17е1вв)" вимiрювали ширину рiчних кшець з точнiстю 0,01 мм з одно-часним вiзуальним контролем фальшивих кiлець або таких, що випали, пiд мк-роскопом (МБС-1). Шляхом перехресного датування рядiв даних iз двох радь усiв для кожного дерева укладали iндивiдуальнi хронологiчнi серп радiального приросту. Якiсть датування та розрахунок стандартних дендрохронолопчних статистичних параметрiв оцiнено з використанням програм "СОБЕСНА [19]" та "Я", пакету "ёр1Я [18]".
Визначення динам1ки депонованого вуглецю. На основi дендрохроно-логiчного анамзу модельних дерев, таблиць ходу росту та люовпорядних мате-рiалiв встановлено динамку депонування вуглецю у стовбуровш бюмас дуба звичайного ППСПМ "Феофашя".
Визначення динамки запасу вуглецю у стовбуровш деревиш Q. тоЬит проведено на основi щорiчноl змiни плошд поперечного перетину, розраховано'! за радiальним приростом вiдiбраних кернiв. Данi люовпорядних матерiалiв що-до спiввiдношення вку i висоти слугували вихiдним матерiалом для визначення динамiки приросту дуба у висоту, яку розраховано за рiвнянням ^=8,5661и(х)-15,11 (Я = 0,901), де: у - висота, х - вiк дерев. Форму стовбура прийнято за ко-нусоподiбну, тому шорiчну змiну об'ему стовбура (V) розраховано за формулою V = хИ /3, де - площа поперечного перетину стовбура ¿-го року; И -висота дерева ¿-го року. Для розрахунюв ф^омаси стовбура використано щшь-нiсть сухо!' речовини для стовбурно!' деревини дуба звичайного -а для визначення маси депонованого в нш вуглецю - коефщент 0,5 [21].
Результати та обговорення. З модельних дерев вдабрано 73 керни, що мютили 10194 рiчних кшець, сформованих з 1795 по 2014 рр. Вк дослщжених дубiв становить 156274 рокiв, 1х середнiй рiчний радiальний при-
1 с\л ±0,848
рют - 1,94 мм, а середня довжина шдивщу-ально!' серп, тобто кiлькiсть датованих кшець окремих дерев - 153 роки. За деревно-кшьцеви-ми хронолопями вкових дерев дуба звичайного (1795-2014 рр.) розраховано динамку стов-бурово!' бiомаси i вiдповiдно депонованого в нш вуглецю. Усередненi значення маси нагро-мадженого вуглецю найкраще описуються поль номiальним трендом, величина вiрогiдностi ап-роксимацп (Я2) становить 0,999 (рис. 1).
Рис. 1. Усереднена динамжа нагромадження вуглецю у сmовбурi гоЪиг ППСПМ "Феофашя " за багаторiчний перюд
Депонування вуглецю впродовж 1795-2014 рр. мае рiвномiрно зроста-ючий характер, що пов'язано iз вертикальним ростом та щорiчним приростом за дiаметром i вщповщно збiльшенням площi поперечного перетину стовбура та нагромадженням його бюмаси. Станом на 2014 р., в одному стовбурi вшового дуба парку "Феофашя" в середньому депоновано 1,8±0'74 т вуглецю. Щорiчне нагромадження вуглецю у стовбурах вжових дерев Q. гоЬиг мае зростаючий тренд (рис. 2). Середш значення щорiчного депонування карбону досягають свого максимуму в 1980-1990 рр. За цей десятирiчний перюд у стовбурi одного дуба в середньому нагромаджено 191 кг вуглецю, що вщповщае близько 1620 кг/рш. Продовж 1990-2000 рр. спостережено деякий спад вуглецедепону-вально!' функци дубiв, середня маса нагромадженого карбону за цi десять рокiв становить 14 кг/рш. Зростаючий тренд знову спостерйаеться протягом 20002014 рр. За цей перюд у середньому було акумульовано 230 кг карбону в стов-буровш бюмас одного дуба, а протягом 1940-1954 рр. - 166 кг вуглецю.
1790 1840 1890 1940 1990 0 25 50 75 100125 150 175 200
Роки
Рис. 2. Щор1чна динамжа нагромадження вуглецю у стовбуровт 6юмас1 Q. гоЬиг
ППСПМ "Феофашя"
Рис. 3. Залежшсть щоргчного нагромадження вуглецю у стовбуровш бюмаа Q.
гоЬиг в'к) в1ку
Вуглецедепонувальна здатшсть збшьшуеться протягом онтогенезу вжо-вих дерев Q. гоЬиг парку "Феофашя" (рис. 3). Найкраще свою вуглецедепону-вальну функщю, нагромаджуючи близько 20 кг/рж, виконують дерева у вщ 190-220 роюв, що е майже вдвiчi бшьше, шж дерева у 60-80 роюв. Така тенден-щя тiсно пов'язана зi значними об'емами стовбурово"! деревини дерев старшого вжу. Залежнiсть приросту бiомаси дерева вщ вiку е питанням, яке штенсивно вивчають протягом останнiх роюв. У широколистяних лiсах спостережено за-гальну тенденцiю до зменшення приросту бюмаси з вшом [18]. Нашi досль дження дещо не узгоджуються з цiею закономiрнiстю, що пов'язано з ощненням вуглецедепонувально"! здатностi окремих модельних домшантних дерев, а не деревостану загалом. Якщо врахувати, що модельш дерева е бiльш життездат-ними, довговiчними порiвняно з шшими деревами деревостану, можна припус-тити, що зменшення приросту ф^омаси дослщжених дерев спостерiгатиметься пiзнiше.
Зниження нагромадження бюмаси з вшом можна пояснити юлькома причинами [18]: зменшенням плошд листово"! поверхнi у масштабах деревостану [20] та дерева [24]; падшням гiдравлiчноl провiдностi стовбура та продихо-во"! провiдностi листя iз збiльшенням висоти дерева [17]; зменшенням доступности поживних речовин [27]; менш ефективним поглинанням свiтла стиглими
деревостанами [22]; зменшенням тургорного тиску, що лiмiтуe пружнiсть кль тин та зменшуе прирiст депонованого вуглецю [29].
Однак зв'язок кшькоси нагромаджено! фiтомаси та вшу залежить i вiд бюлопчних особливостей самого деревного виду. Так, у бука люового (Fagus sylvatica L.) спостережено зниження приросту фггомаси з вжом, коли у дуба скельного (Quercus petraea (Matt.) Liebl.) прирГст фггомаси з вiком залишаеться стабiльним [18]. Цг ввдмшноеи пов'язаш, головним чином, з регуляршстю пло-доношення бука люового, яке потребуе використання вуглецю та вуглеводГв для продукування насшня та анатомо^зюлоичними особливостями функць онування деревини розияно-судинних та кшьцево-судинних рослин.
Навесш у кшьцево-судинних порвд унаслвдок зимових заморозив пере-важна частина судин ранньо! деревини емболГзована [18], що позначаеться на пдравл1чнш проввдноеи стовбура. Це компенсуеться утворенням судин ранньо! деревини до розпускання листя [26, 28], що частково забезпечуеться завдяки пластичним матерГалам, нагромадженим у деревиш минулого сезону [14]. Саме тому фшсащя карбону у стовбурнш деревиш кшьцево-судинних рослин е пот-рГбною умовою забезпечення ксилогенезу на початку сезону вегетаци. Розсь яно-судинш породи, таю як бук, е менш чутливими до зимово! емболГзацй', !х гГдравлГчна проввдшсть частково зберГгаеться Гз року в рш, i тому судини почи-нають утворюватись шсля розпускання листя, тобто залежтсть цих порвд вГд запасу карбону та вуглеводiв менша [15].
Висновки. Дослiдження динамiки депонованого вуглецю в багатовшо-вш динамщ на основГ дендрохронологiчного аналiзу дало змогу встановити, що вм1ст акумульованого вуглецю у стовбуровш бiомасi вшових дерев Q. robur змiнюеться Гз року в рж, але встановлено тенденщю до ii збiльшення з вжом. Так, дерева дуба звичайного у вод 200 роив i бiльше здатнi максимально депо-нувати вуглець у стовбурнш деревиш - 20 кг/рш. У стовбуровш деревиш одного вшового дуба нагромаджуеться в середньому 1,8±0'74 т вуглецю.
Лггература
1. АльошкiнаУ.М. Акумулящя вуглецю люовими екосистемами (на приклад1 модельних дшянок у заказнику "Люники" м. Ки'в) / У.М. Альошкша, А.А. Жовтенко, 1.Г. Вишенська, В.В. Расевич, С.О. Гаврилов, А.О. Ткачова // HayKOBi записки НаУКМА. - Сер.: Бюлопя та еко-логш. - 2011. - Т. 119. - С. 52-55.
2. ГаврилюкВ.С. Природа Киева та його околиць / В.С. Гаврилюк, 1.О. Речмедш. - К. : Вид-во Кшв. ун-ту, 1955. - 45 с.
3. Гончаренко 1.В. Лiсовa рослиннють урочища Феофaнiя та ii антропогенна трансформащя / 1.В. Гончаренко, О.А. 1гнатюк, Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Еколопя i ноосферологiя : зб. наук. праць. - 2013. - Вип. 24, № 3-4. - С. 51-63.
4. Клименко Ю.О. Ощнка стану попyляцiй основних парко утворюючих видiв у видiлaх вь ково! Querceta roboris парку "Феофaнiя" (м. Кшв) / Ю.О. Клименко, В.В. Мороз, М.М. Дружина, В.В. Кондратьев // Haj^rni доповвд НУБЩ Укра'ни. - 2015. - № 5 (54). [Електронний ресурс]. -Доступний з http://nd.nubip.edu.ua/2015_5/27.pdf
5. Лакида 1.П. Оцiнювaння вуглецедепонувально! функцй' мiських лiсiв Киева / 1.П. Лакида // Науковий вiсник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2009. -Вип. 19.14. - С. 246-252.
6. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины / П.И. Лакида // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. тр. - 2001. - Вып. 56. - С. 86-90.
7. Лакида П.1. Фиюмаса лiсiв Укра'ни : моногрaфiя / П.1. Лакида. - Терношль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
8. Люове господарство Украши: проблеми та перспективи / за ред. акад. НАН Украши 1.Р. Юхновського [М1жв1домча аналiтично-консультативна рада з питань розвитку продуктивних сил i виробничих вщносин]. - К. : [б. в.], 2003. - 178 с.
9. Методы дендрохронологии. - Ч. I. Основы дендрохронологии. Сбор и получение древес-но-кольцевой информации : учебно-метод. пособ. - Красноярск : Изд-во КрасГУ, 2000. - 80 с.
10. Нецветов М.В. Вж та радiальний прирют старовжових дерев Quercus robur парку "Фе-офанiя" / М.В. Нецветов, Ю.С. Прокопук // Украшський ботанiчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 2016. - у друщ.
11. Нецветов М.В. Механическая устойчивость деревьев и кустарников к вибрационным нагрузкам / М.В. Нецветов, Е.П. Суслова // Промышленная ботаника : сб. науч. тр. - 2009. -Вып. 9. - С. 60-67.
12. Падун 1.М. Сучасний стан рослинност урочища Феофашя / 1.М. Падун // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1985. - Т. 42, № 2. - С. 17-20.
13. Черневський 1.Ю. Прщдст старовжових деревосташв та його еколопчне значення / 1.Ю. Черневський, П.Р. Третяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 70-77.
14. Barbaroux C. Analyse et modélisation des flux de carbone de peuplements forestiers pour la compréhension de la croissance de deux espèces feuillues Quercus petraea et Fagus sylvatica / C. Barbaroux // PhD Thesis, University of Paris-Sud, Orsay, France. - 2002. - 178 p.
15. Barbaroux C. Contrasting distribution and seasonal dynamics of carbohydrate reserves in stem wood of adult ring-porous sessile oak and diffuse-porous beech trees / C. Barbaroux, N. Bréda // Tree Physiol. - 2002. - Vol. 22. - Pp. 1201-1210.
16. Bunn A.G. Statistical and visual crossdating in R using the dplR library // Dendrochronologia.
- 2010. - Vol. 28, № 4. - Pp. 251-258.
17. Delzon S. Hydraulic responses to height growth in maritime pine trees / S. Delzon, M. Sartore, R. Burlett, R. Dewar, D. Loustau // Plant Cell Environ. - 2004. - Vol. 27. - Pp. 1077-1087.
18. Genet H. Age-related variation in carbon allocation at tree and stand scales in beech (Fagus sylvatica L.) and sessile oak (Quercus petraea (Matt.) Liebl.) using a chronosequence approach / H. Genet, N. Breda, E. Dufrene // Tree Physiology. - 2010. - Vol. 30. - Pp. 177-192. doi:10.1093/tre-ephys/tpp105.
19. Grissino-Mayer H.D. Evaluating Crossdating Accuracy: A Manual and Tutorial for the Computer Program COFECHA // Tree-Ring Research. - 2001. - Vol. 57, № 2. - Pp. 205-221.
20. Leuschner C. Variation in leaf area index and stand leaf mass of European beech across gradients of soil acidity and precipitation / C. Leuschner, S. Voss, A. Foetzki, Y. Clases // Plant Ecol. - 2006.
- Vol. 186. - Pp. 247-258.
21. Matthews G. The Carbon Contens of Trees / G. Matthews // Forestry Commission. Tech. Paper 4. - Edinburgh, 1993. - 21 p.
22. Niinemets U. Light capture efficiency decreases with increasing tree age and size in the southern hemisphere gymnosperm Agathis australis / U. Niinemets, A. Sparrow, A. Cescatti // Trees. -2005. - Vol. 19. - Pp. 177-190.
23. Nilsson S.G. Densities of large living and dead trees in old-growth temperate and boreal forests / S.G. Nilsson, M. Niklasson, J. Hedin, G. Aronsson, J.M. Gutowski, P. Linder, H. Ljungberg, G. Mikusinski, T. Ranius // For. Ecol. Manage. - 2002. - Vol. 161, № 1-3. - Pp. 189-204.
24. Nock C.A. Large ontogenetic declines in intra-crown leaf area index in two temperate deciduous tree species / C.A. Nock, J.P. Caspersen, S.C. Thomas // Ecology. - 2008. - Vol. 89. - Pp. 744-753.
25. Nowak D.J. Assessing urban forest effects and values, Los Angeles' urban forest / D.J. Nowak, R.E. III Hoehn, D.E. Crane, L. Weller, A. Davila // Resour. Bull. NRS-47. - Newtown Square, PA: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Northern Research Station, 2011. - 30 р.
26. Pérez-de-Lis G. Do changes in spring phenology affect earlywood vessels? Perspective from the xylogenesis monitoring of two sympatric ring-porous oaks / G. Pérez-de-Lis, S. Rossi, R.A. Vázqu-ez-Ruiz, V. Rozas, I. García-González // New Phytol. - 2016. - Vol. 209, Issue 2. - Pp. 521-530. doi:10.1111/nph.13610.
27. Ryan M.G. An experimental test of the causes of forest growth decline with stand age / M.G. Ryan, D. Binkley, J.H. Fownes, C.P. Giardina, R.S. Senock // Ecol. Monogr. - 2004. - Vol. 74. -Pp. 393-414.
28. Sass-Klaassen Ute. Vessel formation in relation to leaf phenology in pedunculate oak and European ash / Ute Sass-Klaassen, Clifton R. Sabajo, Jan den Ouden // Dendrochronologia. - 2011. - Vol. 29. - Pp. 171-175. doi:10.1016/j.dendro.2011.01.002.
29. Woodruff D.R. Does turgor limit growth in tall trees? / D.R. Woodruff, B.J. Bond, F.C. Mein-zer // Plant Cell Environ. - 2004. - Vol. 27. - Pp. 229-236.
Надшшла до редакцп 21.03.2016 р.
Прокопук Ю.С., Нецветов М.В. Динамика депонирования углерода в стволовой биомассе Quercus robur L. парка "Феофания"
На основе древесно-кольцевой хронологии (1795-2014 гг.) оценена динамика депонирования углерода в стволовой биомассе вековых деревьев Q. robur парка "Феофания" в Киеве. Установлена тенденция увеличения прироста стволовой биомассы и соответственно запаса углерода у дуба черешчатого с возрастом. Максимальное накопление углерода в стволовой древесине дуба происходит в возрасте 190-220 лет и составляет около 20 кг/год, что почти вдвое больше, чем в возрасте 60-80 лет. Вековая дубрава парка "Феофания" является высокобиопродуктивной, темпы накопления углерода в стволовой биомассе деревьев дуба значительно выросли за последние десятилетия и составляют около 1,79 т углерода.
Ключевые слова: углерододепонирующая способность, древесно-кольцевая хронология, стволовая древесина, вековые дубы.
Prokopuk Yu.S., NetsvetovM.V. The Dynamics of Carbon Storage in Oak (Quercus Robur L.) Stem Biomass of Theofania Park
Within the last 220 years the dynamics of carbon storage in stem biomass from age-old pedunculate oaks has been assessed using the tree-ring chronology. The study site was an urban forest Theofania Park in Kyiv. In this research we revealed the trend to increase in annual oak stem biomass with the age and respectively increase in the carbon fixation. The maximum carbon storage 20 kg per year occurs in the oak stem at the age of 190-220. An annual value of carbon storage in the stem of old-age oak is almost twice as much as in 60-80 years aged trees. Oak forest of Theofania Park is highly productive and the rates of carbon stocks in the stem biomass of oak trees have considerably grown for the last decades, which constitute about 1.79 tons of carbon per tree.
Keywords: carbon storage, tree-ring chronology, stem wood, age-old oaks.
УДК 630*5
ТАКСАЦ1ЙНА БУДОВА ЛИПОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЗА Д1АМЕТРОМ
О.М. Сошенський1'2
Здшснено статистичний аналiз дослщних даних. Виконано кореляцшний аналiз та дослщжено взаемозв'язки мiж основними таксацшними показниками та параметрами будови дослщних люосташв, на основi чого встановлено закономiрностi розподшу дерев у деревостанах за дiаметром. На основi /3-розподшу опрацьовано математичну модель рящв розподшу дерев за дiаметром та категорiями техшчно! придатность Внаслщок ви-конаних дослщжень побудовано узагальнеш ряди розподшу дерев за дiаметром, що е основою для подальшого розроблення нормативiв товарно! структури деревосташв.
Ключовi слова: ряд розпод^, дiаметр, категори техшчно! придатност^ коеф> щент мшливот, редукцшш числа, середне квадратичне вщхилення.
Закономiрностi таксацшно! будови насаджень е основою розроблення рацюнальних способiв облшу люу. У люовш таксаци найбшьшу увагу придшя-ють вивченню таксацшно! будови деревостанiв за дiаметром, оскiльки за характером розподшу дiаметра дерев опосередковано можна оцшити iншi таксацiйнi
1 acnip. О.М. Сошенський - НУ бюресурсш i природокористування УкраТни, м. КиТв
2 наук. кер1вник: проф. О. А. Прс, д-р с.-г. наук
