CC BY
22
11. Weber, N.; Thode, H. (2001): Forstreformen in Deutschland - Rahmenbedingungen, Handlungsräume und bisherige Umsetzung. Forst und Holz 56 (4): 124-129 (2001)
12. Weber, N.; Christophersen, C. (2002): The influence of non-governmental organisations on the creation of Natura 2000 during the European Policy process. Journal of Forest Policy and Economics 4: 1-12
УДК 630*453:595.78 В.Л. Мешкова, канд. бюл. наук - УкрЦДШГА, м. Харшв
ДИНАМ1КА ДЕФОЛ1АЦП ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЛИСТОГ-РИЗАМИ ЗАЛЕЖНО В1Д ЛОКАЛЬНИХ УМОВ
Дослщжено динамшу пошкоджень дубових насаджень листогризами на 12 пробних площах на швшчному сходi Харювсько! областi. Встановлено, що на амплiтуду та piBern дeфолiащl впливають лiсорослиннi умови, icropk спалахiв та проведения винищувальних заходiв.
V. Meshkova
Dynamics of oak stands damage by insect-defoliators dependence of local
conditions
Dynamics of oak stands damage by insect-defoliators was studied in 12 sample plots in the northern-east part of Kharkov region. It was stated that forest site conditions, outbreak and control measures history have impact on defoliation level and amplitude.
Пошкодження листового апарату дерев комахами ввдграе значну роль у попршанш стану насаджень, зниженш 'х приросту, а у випадку сильного багаторазового об'!'дання призводить до всихання деревосташв.
Встановлено, що спалахи масового розмноження комах-дефолiаторiв розвиваються у певш перюди циклу сонячно!' активносп, що тдтверджено iсторично-географiчним аналiзом динамiки осередюв шкiдникiв [3, 4]. Незва-жаючи на синхроннiсть перiодiв масового розмноження комах у вщдалених точках Земно!' кулi, ймовiрнiсть !'х виникнення вiдрiзняeться у рiзних областях Укра'ни, що обумовлено, насамперед, клшатичними факторами [5]. При цьому в конкретному насадженш ймовiрнiсть розвитку спалахш окремих ви-дiв комах обумовлена як !'х бiологiчними особливостями та конкурентними взаeмовiдносинами, так i локальними умовами [2, 6].
У цш робоп ми зробили спробу визначити локальш чинники, що зу-мовлюють вiдмiнностi у динамiцi пошкоджень дубових деревосташв листогризами.
Для аналiзу використаш масиви даних з пошкодження дубових насаджень листогризами, одержат у перюд багаторiчних спостережень на пробних площах (ППП), розташованих у напрнш частинi пiвнiчного сходу Хар-кiвськоí областi i закладених М.1. Прокопенко на початку 70-х роюв у Ли-пецькому лiсництвi Данилiвського ДЛГ (ППП 1-3), Куп'янському лкнищш Куп'янського ДЛГ (ППП 4-5) та Жовтневому лкнищш Вовчанського ДЛГ (ППП 6-12). На цих ППП щорiчно враховуеться ршень дефолiацií, стану насаджень та вiдпаду дерев, що дозволило з'ясувати деят закономiрностi впли-
ву пошкоджень комахами на втрати приросту та всихання дерев [1, 7]. Проте зв'язок динамжи дефолiацií на окремих дiлянках з локальними умовами проводиться вперше.
Згiдно з методикою, запропонованою М.1. Прокопенко [7], дефолiацiю окремих дерев на пробних площах оцiнювали у балах, при чому балом 1 ощ-нювали пошкодження листя до 25 %, балом 2 - вщ 26 до 50 %, балом 3 - вiд 51 до 75 %, балом 4 - понад 76 %. Для кожно1 пробно1 площi визначали се-редньо-зважений бал дефолiацií по кожному року, що дозволило побудувати матрицю даних за 28 рокiв по 12 ППП для проведения статистичного аналiзу.
Кластерний аналiз одержано1 матриц дозволив видiлити три групи ППП, що включали ввдповвдно насадження трьох лiсгоспiв - Данилiвського, Вовчанського та Куп'янського. Середнш бал дефолiацií за роки спостережень становить по вах пробах 2,4, при чому його максимальне значення вiдмiчено у Данилiвському лiсгоспi (2,42; вiд 2 до 2,88), а у Вовчанському та Куп'янському воно становить 2,38 (2,08-2,63) та 2,35 (2,13-2,39) ввдповвдно.
Як видно з рис. 1, на пробах у Куп'янському ДЛГ за перюд спостережень чико виражеш три хвилi дефолiацií. На початку 70-х ротв насадження пошкоджував золотогуз, у 1983-1990 рр. панувала глодова листовiйка, у 1991-1994 рр. - зимовий п'ядун, якого потш змiнили листовiйки ранньовес-няного комплексу.
У Данилшському лiсгоспi перша й друга хвилi дефолiацií розвивалися майже у п самi термiни, як у Куп'янському, але вже з 1979 р. пошкодження були значно вишд, а з 1987 до 1994 рр. дефолiацiя змшювалася навколо до-сить високого рiвия (понад 50 %). Проте у 1997 р. тут, як i на ППП у Куп'янському ДЛГ, ршень дефолiацií знизився та його значення навиь були найменшими з уах груп ППП, що розглядаються (рис. 1).
У Вовчанському ДЛГ друга хвиля пошкодження листя почала розви-ватися з 1981 р. за рахунок розвитку спалаху глодово!' листовшки. Пiсля зга-сання спалаху цього шюдника у 1987 р. ршень дефолiацií деревостанiв практично не змiнювався, залишаючись на ршш близько 50 %.
Щкаво зазначити, що спалах глодово1 листовшки розпочався у Вовчанському ДЛГ на рш рашше, нiж у Данилшському, i на 2 роки рашше порш-няно з Куп'янським. Це можна пояснити тим, що внаслщок депресií зелено1 дубово1 листовшки утворилися сприятливi умови для розвитку спалаху гло-дово1 листовiйки, яка до того була присутня в насадженнях у невеликiй кiлькостi. Одшею з вагомих причин депресií зелено1 дубово1 листовiйки були несприятливi погодш умови, зокрема, весиянi приморозки та ввдсутнкть збь гання перiоду в^одження гусениць iз яець та розкриття бруньок на дуб1 Таю погоднi умови яскравiше проявлялися у швшчних районах областi, i тому процес замiни провiдного виду в комплекс листогризiв проходив у порядку Вовчанський (на пiвночi областi) - Данилшський - Куп'янський лiсгоспи (на швденному сходi областi).
4,0 3,0 2,0 1,0 0,0
I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I
^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^
Роки
^^^^"Данилтвський Куп'янський ■ ■ ■ "Вовчанськи
Рис. 1. Динамта дефолiацii деревостатв листогризами на пробних площах за да-ними, усередненими по держл^госпах
Утримання протягом декшькох рокiв високого рiвня дефолiацií дере-востанк у Вовчанському та Данилкському лiсгоспах можна пояснити двома причинами. По-перше, у насадженнях, де знаходилися ППП, неодноразово проводилося авiаобприскування пестицидами (у 1985, 1986, 1988, 1989 рр.). Це призводило до розрiджування фiзiологiчно повнощнно1 популяцií шшдни-ка, яка вщновлювала чисельнiсть у наступному роцi, а також - до зменшення кшькосп ентомофагiв. По-друге, пiсля тривалих спалахк знижувалася резис-тентнiсть деревостанiв.
Зктавлення динамiки дефолiацií з циклами сонячно1 активностi за методом накладення епох [3] показуе, що зростання дефолiацií на гiлцi спаду сонячно!' активностi (СА) характерне для уск районiв спостереження, як i спад у рк -3 (рис. 2). При цьому роки високо! дефолiацií лiсостанiв збiгалися з роками низького ркня СА, а мiнiмум припадав на другий рiк спаду СА, що найбшьш чiтко проявилося на ППП у Куп'янському ДЛГ. Саме там у комплекс листогризiв переважала зелена дубова листовiйка, для динамки
Роки циклу СА
^^^^"Даншлвський ~ Куп'янський ■ ■ ■ Вовчанський
Рис. 2. Динамта дефолiацii дубових деревостатв у рЪних лкгоспах Харювськог' област1 у межах циклу сонячно'i активности (СА)
Тепер роздивимося динамку дефолiацií насаджень на рiзних ППП у межах кожного з лкгоспк.
У Данилiвському лiсгоспi всi три ППП знаходилися в умовах Б2, мали у рж закладання вiк 55-60 ротв та середнiй дiаметр стовбур1в 21-23 см, зрос-тали за II боштетом. Повнота насаджень вiдповiдно на ППП 1 -3 дорiвнювала 0,63; 0,47 та 0,82 у рш закладання та 0,59; 0,37 i 0,49 у 1999 р. Ус насадження мали склад 10Д, але на ППП1 переважав дуб шзньо!' форми, на ППП2 його було 40 %, а на ППП3 представлений тальки дуб ранньо!' форми.
Середш багаторiчнi значения дефолiацií для ППП 1, 2 i 3 Данилiвсько-го лiсгоспу дорiвнювали 2; 2,4 та 2,88, а максимальш - 4,3; 4,9 та 5 балiв. Найменший рiвень дефолiацií на першш пробi можна пояснити тальки тим, що на нiй зростае дуб пiзньоí форми.
При розгляданш графiкiв динамiки дефолiацií на цих пробах (рис. 3) можна помггити, що на дiлянцi з дубом шзньо!' форми впродовж усiх роюв дефолiацiя найменша, хоча хвилi й коливань значною мiрою збiгаються з ш-шими дшянками.
Роки
- - - ППП1 —— — ППП2 1111113
Рис. 3. Динамта дефолiацn деревосташв на трьох ППП у Данилiвському лiсгоспi
При цьому стушнь пошкодження дерев штдниками на ППП1 у 1983-1991 рр. найбшьший, а перiод високого р1вня дефолiацií досить трива-лий. Цей перюд збiгаeться iз спалахом масового розвитку глодово!' листо-вiйки, а потам зимового п'ядуна, яш при ввдсутноста листя дуба ранньо1 форми живляться на багатьох деревах i чагарниках, переходячи в мiру розпус-кання листя на дуб шзньо1 форми. У перiоди, коли серед штдниюв домшува-ла зелена дубова листовiйка (1974-1976 та 1994-1996 рр.), пошкодження дерев на ППП1 було невисоким (рис. 3).
На ППП2, де дуб шзньо1 форми становив майже половину у складi де-ревостану, крива динамки дефолiацií мае промiжний вигляд мiж й ходом на ППП1 та ППП3, при чому у перюд спалаху глодово1 листовiйки вона практично не вiдрiзняеться вiд ППП3. Не дивно, що внаслщок багаторiчноí дефо-лiацií повнота на ППП3 зменшилася майже у 1,7 раза, що створювало ще сприятливiшi умови для розвитку листогриз1в.
На ППП у Куп'янському ДЛГ, де усi лкотаксацшш показники (р2, 10Д, 50 роюв; дiаметр 19 i 24,7 см, а повнота 0,6 i 0,8 у 1973 i 1999 роках вщ-повiдно) були однаковi, динамша дефолiацií практично не вiдрiзиялася (рис. 4).
4.00 3.50 3.00 2.50 2.00 1.50 1.00 0.50 0.00
-ППП4.........ППП5
Рис. 4. Динамжа дефолiацii деревосташв на двох ПППу Куп 'янському ДЛГ
На ППП у Вовчанському ДЛГ кластерний анал1з дав змогу видшити дв1 групи деревосташв, в яких вщр1зняються як термши розвитку спалах1в, так 1 амплпуда (рис. 5).
Так, на ППП 6-7, розташованих у насадженнях з типом умов зростан-ня Б1-2, спостер1галося дв1 хвит дефол1ацп, перша з яких розтяглася за раху-нок накладання спалаху глодово! листовшки на спалах зелено! дубово!, а друга розвивалася у перюд спалаху зимового п'ядуна. Перюд м1ж максимумами дефол1ацГ! становив 10 рошв.
У той же час на ППП 8-12, розташованих в умовах Б2, у 1979 рощ тс-ля згасання спалаху зелено! дубово! листовшки протягом двох рошв зб1льшення дефол1ацп не спостершалося, що можна пояснити певною резис-тентшстю насаджень до пошкоджень у вологих умовах зростання. Хоча з 1981 р. дефол1ац1я на цих дшянках почала зб1льшуватись, !! високий р1вень тримався недовго. Чисельшсть шщдника та викликана ним дефол1ащя знижу-валися з 1984 р. одночасно з цими показниками на дшянках у сухших умовах, а у 1987 почали зростати. Затримка р1вня дефол1ацп з 1988 р. в умовах Б2 на достатньо високому р1вш могла бути пов'язана або з наслщками обприскування насаджень, або з1 втратою ними резистентност до пошкод-жень комахами.
Роки
-Ш-2--Э2
Рис. 5. Динамжа дефолiацii деревосташв на ППП у Вовчанському ДЛГ, згрупова-них за типами умов зростання
Таким чином, проведет дослщження дозволяють зробити висновок, що дефол1ац1я насаджень комахами-листогризами - полщиктчний процес, для якого характерт мшлив1 ампттуда й частота перюд1в наростання. Зна-чення цих показнишв вартоють залежно вщ виду шкщника та реакцГ! дере-
востану, на яку, у свою чергу, впливають лкорослинш умови, кторк попе-редшх cпалахiв шкiдникiв та проведення винищувальних захoдiв.
Лiтература
1. Дунаев О.В., Прокопенко М.1. Всихання дуба залежно вiд пошкодження листя листогризучими шкдниками // Известия Харьковского энтомологического общества.-1998. -T.VI. - Вып.2. - С.132-134.
2. Мешкова В. Л. Динамжа пошкодження листяних порiд протягом спалаху глодово! листовшки. - Лiсiвництво та агролюомелюрадя. -К.: Урожай, 1992.- Вип.84. - С.50-54.
3. Мешкова В. Л. Можливост довгострокового прогнозування динамики чисельност найголовнiших листогризучих шкiдникiв лiсу на територи Укрални // Лiсiвництво та агролюо-мелiорадiя. - К.: Урожай, 1993.- Вип.86. - С.44-48.
4. Meshkova V. Analysis and prognosis of forest insect pests dynamics with the help of computer system "Forest protection" // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe. Proc. First Workshop of the IUFRO WP 7.03.10, (April 21-24, 1998, Ustron-Jaszowiec, Poland). - Warszawa, 1998.- Р.29-35.
5. Meshkova V. Forest pests outbreaks prognosis on the base of climatic factors analysis // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe. Proc. Second Workshop of the IUFRO WP 7.03.10, (April 20-23, 1999, Sion-Chateauneuf, Switzerland).- Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research, Birmensdorf, Switzerland, 1999.- Р.93-100.
6. Meshkova V. The impact of insect - defoliators to the oak decline in Ukraine // Recent advances in oak health in Europe (November 22-24, Warsaw, Poland).- Warsaw, IBL, 1999. -P.23-25.
7. Прокопенко М.1. До питання про визначення шкоди, яко! завдають листогриз)^ шкдники дiбровам / Живництво та агролюомелюрадя. - 1992. - Вип.84. - С.54-59.
УДК 635.9 О. О. Ефремова, Г.М. Павлюк, 1.Г. Мелешко,
Т.В. Ган - Боташчний сад УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ У ЛЬВОВ1 В УМОВАХ КУЛЬТУРИ РОСЛИН РОДИНИ RANUNCULACEAE
Подаш результата штродукци рщюсних B4aîb Anemone narcissiflora L., Anemone laxa Juz., Anemone sylvestris L., Trollius europaeus L, Pulsatilla grandis Wend., Pulsatilla latifolia Rupr. в умовах Львова. Через скорочення ареалiв i повшьне природне вщновлення, особливо важливим е вивчення бюлопчних особливостей розвитку в культурi, способiв ïx розмноження. Даш види можуть бути використаш для рiзних видгв озеленения.
O.O. Yefremova, H.M. Pavljuk, I.G. Meleshko, T.V. Han - Botanical Garden
USUFWT
Introduction some rare specials Ranunculaceae in Lviv
This results of introduction rare specials Anemone narcissiflora L., Anemone laxa Juz., Anemone sylvestris L., Trollius europaeus L., Pulsatilla grandis Wend., Pulsatilla latifolia Rupr. in Lviv conditions. Because less aerial are found and lows natural compensation and growth. So important to study biological specifity development in culture, methods and ways of its division and germination. This specials can be used for different verdure elements.
Метою роботи було вивчення еколого-бюлогкних особливостей рщ-ккних видк, розробка рацюнальних способк ïx розмноження i вирощування.
