CC BY
28
Spruce trees survive and condition and seed productivity of Finnish origin on seed orchard in Vinnytsya region was carried out. The analysis of the dynamics of ripe cones of Finnish origin formation and local population from 2012 till 2016 was made. The relation between tree condition and intensity of seed productivity is investigated. The climate impact on spruce seed productivity was analysed. We also studied the relation of seed productivity with the following climate parameters: average temperature, average minimum and maximum, the amount of temperature during the growing season, the absolute highs and lows, the amount of rainfall per year and growing season, GTK Selyaninova.
Keywords: seed orchard, spruce, condition, seed productivity.
УДК 574.34:639.123
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ ТА СТАН РЕСУРС1В ФАЗАНА
ЗВИЧАЙНОГО (PHASIANUS COLCHICUS L.) В УКРАШСЬКОМУ
Л1СОСТЕПУ В.П. Новицький1
Дослщжено динамшу чисельност та стан ресурсв ценопопуляцш фазана звичайного у сучасному Люостепу Украши. Встановлено, що упродовж дослщжуваних роюв максимальна щшьшсть фазана звичайного була на початку 2000-х роюв у Правобережнш провшцп (ЛС-2) - 0,70 ос./тис. га. Лiмiти щшьност фазашв у Правобережнш та Лiвобе-режнш (ЛС-3) природно-сшьськогосподарських провiнцiях становили вщповщно 0,240,70 та 0,08-0,59 ос./тис. га, а розмахи мiж крайшми значеннями, своею чергою, становили 66,4 та 85,7 % вщ максимальних. На вiдмiну вiд ЛС-2, де ч^ко простежено здат-шсть мюцево! ценопопуляцн до самовiдновлення, юльюсний стан ценопопуляцп фаза-нiв у ЛС-3 цшковито залежав вiд поповнення угiдь штучно вирощеними птахами.
Ключовi слова: фазан звичайний, динамика чисельносй, стан ресурсiв, Украшський Лiсостеп.
Вступ. Фазан звичайний або кавказький (Phasianus colchicus Linnaeus, 1758) - адвентивний мисливський вид, який в УкраЫ нiколи не мав промисло-вого значения, а жродукувався виключно з цшями спортивного полювання, збагачення фаушстичного рiзноманiття мiсцевих ландшафтов та у зв'язку з гос-подарсько-корисними особливостями трофiки птахнв. Уже протягом 60-х ротв чисельшсть виду тут зросла втрич^ порiвияно до початку 50-х ротв ХХ ст. -вщ 15,3 тис. до 45,6 тис. голiв. У 70-х роках ця цифра становила 74,5 тис. [1]. За офщйними даними, кiлькiсть фазашв на початок ХХ1 ст. в УкраМ становила близько 324 тис. голiв з тенденцieю до зниження чисельностi [2]. Проте, за не-офiцiйними оценками закордонних науковцiв [3], тут гшздиться не бшьше 2330 тис. пар.
У зв'язку зi зазначеним вище, актуальними виглядають питання оцшюван-ня ресурсов та аналiз динамiк чисельностi ценопопуляцiй фазана звичайного у природно-сшьськогосподарських провшщях сучасного Лкостепу Украши. Вар-то зауважити, що в розрiзi агроекологiчного районування подiбнi дослiджения виду у регюш не проводили.
Мета дослщження - дослщити динамiку чисельностi та стан ресурав фазана звичайного у природно-сшьськогосподарських провшщях Украшського Лiсостепу.
1 докторант, с. н. с. В.П. Новицький, канд. с.-г. наук - 1нститут агроекологп i природокористування НААН
Матерiал та методи дослщження. Для проведення дослщжень у po3pi3i природно-стьськогосподарського районування Люостепу Украши вiдбиpали данi статистично'1 звггносл з чотирьох модельних адмiнiстpативних областей за таким принципом: Люостепова Захщна природно-стьськогосподарська провш-ц1я (ЛС-1) - Тернотльська обл.; Лiсостепова Правобережна природно-стьсько-господарська пpовiнцiя (ЛС-2) - Хмельницька, Вiнницька обл.; Лiсостепова Ль вобережна пpиpодно-сiльськогосподаpська пpовiнцiя (ЛС-3) - Полтавська обл. Для формування бази даних чисельностi виду в окремих природно-стьськогос-подарських пpовiнцiях Лiсостепу Украши використано показники форм державно'' статистично'1 звiтностi "2-тп (мисливство)" [4], як готувалися протягом 2000-2014 pp. Державною службою статистики Украши (ДССУ). Математико-статистичне оброблення pезультатiв дослщжень проведено за загальноприйня-тими методиками [5] на ПК з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 та SPSS Statistics 17.0.
Результати та ix обговорення. За даними Державно'1 служби статистики Украши, представниюв цього аклiматизованого виду офщшно не зафiксовано у Захiдному Люостепу Укра'1'ни (Теpнопiльська обл.), хоча юнуе достатньо шфор-мац11 у ЗМ1 про pегуляpнi випуски птахiв у регют, зокрема останнiми роками. Донедавна вважалося, що для iснування виду в люостеповш зонi нашо'1 держави частково придатними е ттьки найбтьш пiвденнi ii закрайки [6, 7]. Упм, з огля-ду на змши клiмату з початком ХХ1 ст., мисливськi коpистувачi вiдновили ма-совi спроби з штродукцп птахiв в угiддя pегiону (рис. 1, 2).
Рис. 1. ДинамЫа чисельностi та розселення фазана звичайного у Л^остеповш Правобережнш природно-сЫьськоготодарськш провтци, ХХ1 ст.
Анаиз динамки чисельносп т^в у Люостеповш Правобережнш природ-но-стьськогосподарськш провiнцií ушродовж останнiх 15-ти роюв засвiдчив 11 флюктуючий тип (див. рис. 1). Виявлено нестiйку 2-4^чну циклiчнiсть у змь нах чисельносп мiсцевоí ценопошуляцií фазанiв. Загалом, одному-двом рокам шдйому чисельностi слiдували один-три спаду рiзноí iнтенсивностi. Верхнi та нижш плато стабшзацп чисельностi не фжсували, що може опосередковано свщчити про вiдносну чутливiсть виду до впливу низки факторiв довктля. Найбiльшi пiки чисельностi птахiв очевидно провокувалися збiльшенням обся-
гiв довипусюв штучно виpощениx фaзaнiв (2002, 2013 pp.). Упм, мaлi пiки 2006 тa 2009 pp. зa стaбiльноï кiлькостi випущених з дичефеpм ш^в (20052012 pp.) можнa pозглядaти як спpоможнiсть мiсцевоï популяцп до сaмовiднов-лення, зa спpиятливиx умов сеpедовищa. Амплiтyдa коливaнь мiж мaксимaль-ним i мiнiмaльним знaченнями юлькосп нapaxовaниx твapин в yгiддяx ^овш-цй' стaновилa 1,6 тис. ос. aбо 64,8 % вiд мaксимaльного. Тодi як aмплiтyдa коли-вaнь мiж мaксимaльним i мiнiмaльним зтаченнями кiлькостi випущених в упд-дя пpовiнцiï птaxiв стaновилa 0,3 тис. ос. (lim = 0-300 ос.). Тpивaлiсть ^pwfly мiж мaксимaльною i мiнiмaльною чисельнiстю стaновилa 5 pокiв.
Вивчення динaмiки чисельностi птaxiв у Люостеповш Лiвобеpежнiй ^и-pодно-сiльськогосподapськiй пpовiнцiï пpотягом XXI ст. зaсвiдчило ïï стaбiль-но-флюктуючий тип з тенденщею до зpостaння щiльностi ценопопуляци (див. pra. 2). Поpiвняно з Пpaвобеpежною пpовiнцieю, кiлькiсний стaн мiсцевоï ценопопуляци фaзaнiв тут цiлковито зaлежaв вiд поповнення yгiдь штучно в^още-ними птaxaми, що, нapaзi, не зaлишae мiсця для оптимiстичниx пpогнозiв до сa-мостiйного iснyвaння тут виду зa дaноï щiльностi, мiнiмaльнi тa мaксимaльнi знaчення яко'1 стaновили вiдповiдно 36,0 тa 84,5 % вщ лiмiтiв щiльностей птaxiв у ЛС-2. Тому, подaльше збiльшення щтьност фaзaнiв в yгiддяx зaвдяки диче-pозведенню, нa фонi комплексного еколопчного монiтоpингy життeдiяльностi виду, посилення бютехшчних зaxодiв, нa нaше пеpеконaння, зaгaлом мae с^и-яти полiпшенню ситyaцiï.
Рис. 2. Динамша чисeльнoсmi тарoзсeлeння фазана звичaйнoгo у Лiсoсmeпoвiй Лiвoбeрeжнiй природно-сЫьськогосподарськш провтци, ХХ1 ст.
Виявлено нестшку 2-3^чну циклiчнiсть у зм^х чисельностi мiсцевого yгpyповaння фaзaнiв. Зaгaлом, одному-двом pокaм пiдйомy чисельносп омду-вaв один piк стаду. Як i у ЛС-2, стшю нижнi тa веpxнi плaто стaбiлiзaцiï чисель-ностi не фiксyвaли, тайменший покaзник поточно'1 xвилi вiдpaзy су^оводжу-вaвся, у нaстyпномy pоцi, почaтком pостy iншоï. Амплiтyдa коливaнь мiж мaк-симaльним i мiнiмaльним зтаченнями кшькосл нapaxовaниx твapин в упддях пpовiнцiï стaновилa 0,9 тис. ос. aбо 543,4 % вiд мaксимaльного. Тодi як aмплiтy-дa коливaнь мiж мaксимaльним i мiнiмaльним зтаченнями кшькост випущених в yгiддя пpовiнцiï птaxiв стaновилa 1,9 тис. ос. (lim = 0-1940 ос.). Тpивaлiсть пе-piодy мiж мaксимaльною i мiнiмaльною чисельнiстю стaновилa 12 pокiв.
Для бшьш об'ективного аналiзу кiлькiсного стану мкцевих ценопопуляцiй фазана звичайного варто розглянути динамiку !х щiльностi в окремих провшщ-ях, що дасть змогу наочно оцiнити та порiвняти чисельтсть виду у перерахунку на одиницю площi рiзних за розмiрами територш (рис. 3). Протягом дослщжу-ваних рокiв максимальна щiльнiсть виду спостер^алася на початку 2000-х ро-юв у Правобережнiй провшцп - 0,70 ос./тис. га. Ампттуда коливань мiж мак-симальним i мiнiмальним значеннями щiльностi птахiв у мисливських угщдях регiону становила 0,47 ос. Лiмiти щiльностi фазанiв у Правобережнiй та Лiвобе-режнiй провiнцiях становили вщповщно 0,24-0,70 та 0,08-0,59 ос./тис. га, а роз-махи мiж крайтми значеннями, своею чергою, становили 66,4 та 85,7 % вщ максимальних.
1,001
0,75-
я 1-4
о К 0,50-
И
6
О 0,25-
0,00-
т
I I
Л .
1
I
ЛС -2
ЛС -3
111111111 111
гФ ОЙ4 ^ ^ ОЙ V V V
1 #
Ф01 ^
£ Л Л
ч V ч .
# # #
^ Р1К
Рис. 3. Щтьтсть населення фазана звичайного у природно-стьськогосподарських провтщях ЛЬсостепу Украти, ХХ1 ст.
У зв'язку з тим, що офщшна оптимальна щшьшсть виду не визначаеться для лкостепових лкомисливських зон Украши через ктматичну непридатнiсть територiй для iснування виду, на думку розробнишв чинно! нормативно-право-во! бази [8], не маемо можливосп провести об'ективний порiвняльний анатз чисельностi птахiв. Утiм, з огляду на повсюднi, рiзноí успiшностi, намагання користувачiв iнтродукувати птахiв у мiсцевi угiддя, спираючись на вдалий за-кордонний досвiд, зокрема пiвнiчних вщносно нашо! держави кра'ш Свропи, та демонстращю Правобережно! лкостепово! ценопоиуляцп до самостшного на-рощування (2006, 2008-2010 рр.) чисельност у ХХ1 ст. (див. рис. 1), вважаемо за потрiбне розширити чинну шкалу [8] класифшацп мисливських угiдь згiдно з класом боштету, як мiнiмум для угруповань фазана Пiвденного i Центрального Лкостепу Украши.
Висновки. Упродовж дослщжуваних рокiв максимальна щiльнiсть фазана звичайного спостер^алася на початку 2000-х роюв у Правобережнiй провшцп (ЛС-2) - 0,70 ос./тис. га. Ампттуда коливань мiж максимальним i мiнiмальним значеннями щшьносп птахiв у мисливських угщдях регюну становила 0,47 ос. Лiмiти щiльностi фазанiв у Правобережнiй та Лiвобережнiй провiнцiях становили вщповщно 0,24-0,70 та 0,08-0,59 ос./тис. га, а розмахи мiж крайнiми значеннями, своею чергою, становили 66,4 та 85,7 % вщ максимальних. На вщмшу вiд ЛС-2, де ч^ко простежено здатнiсть мюцево! ценопоиуляцп до самовщновлен-
ня, кшьккний стан ценопопуляцií фазанiв у ЛС-3 цшковито залежав вiд попов-нення угiдь штучно вирощеними птахами.
Лггература
1. Насимович А. А. Охотничьи животные - использование, воспроизводство и охрана / А. А. Насимович, А.Н. Шубникова // Природные ресурсы Русской равнины в прошлом, настоящем и будущем : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Либра- Лтар", 1976. - 380 с.
2. Межжерин С.В. Животные ресурсы Украины в свете стратегии Устойчивого развития / С В. Межжерин. - К. : Изд-во "Логос", 2008. - 282 с.
3. Birds in Europe. Population estimates, trends and conservation status. BirdLife International. Oxford, 2004. - 374 p.
4. Мошторинг чисельност1, розселення та добування мисливських вид]в тварин. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://biomon.org/cadastre/2tp-hunting. - Назва з екрану.
5. Лакин Г.Ф. Биометрия : учеб. пособ. / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
6. Шарлемань Н. Фазан на Украине / Н. Шарлемань // Охота и охотничье хозяйство : сб. науч. тр. - 1957. - № 2. - С. 27.
7. Курочкин С.Л. Аклиматизация фазана на юге Украины и Молдавии / С.Л. Курочкин // Разведение и создание новых популяций редких и ценных видов животных : сб. науч. тр. - Ашхабад, 1982. - С. 131-136.
8. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К. : Вид-во Держкомлюу Украши, 2002. - 113 с.
Надтшла доредакцп 21.12.2016р.
Новицкий В.П. Динамика численности и состояние ресурсов фазана обыкновенного (Phasianus colchicus L.) в Украинской Лесостепи
Исследована динамика численности и состояние ресурсов ценопопуляций фазана обыкновенного в современной Лесостепи Украины. Установлено, что в течение исследуемых лет максимальная плотность фазана обыкновенного наблюдалась в начале 2000-х годов в Правобережной провинции (ЛС-2) - 0,70 ос./тыс. га. Лимиты плотности фазанов в Правобережной и Левобережной (ЛС-3) природно-сельскохозяйственных провинциях составляли соответственно 0,24-0,70 и 0,08-0,59 ос./тыс. га, а размахи между крайними значениями, в свою очередь, составили 66,4 и 85,7 % от максимальных. В отличие от ЛС-2, где четко наблюдалась способность местной ценопопуляции к самовосстановлению, количественное состояние ценопопуляции фазанов в ЛС-3 полностью зависело от пополнения угодий искусственно выращенными птицами.
Ключевые слова: фазан обыкновенный, динамика численности, состояние ресурсов, Украинская Лесостепь.
Novytskyi V.P. The Population Dynamics and the State of the Resources of the Common Pheasant (Phasianus Colchicus L.) in the Ukrainian Forest-Steppe
The population dynamics and resource status of pheasant populations common in the modern forest-steppe of Ukraine are investigated. During the studied years the maximum density of the common pheasant were observed at the beginning of 2000th on the right Bank of the province (BOS-2) - 0,70 ind./ha. Limits to the density of pheasants in the right Bank and left Bank (LS-3) natural and agricultural provinces were respectively 0,24-of 0.70 and 0.08 and 0.59 ind./thousand hectares, and ranges between the extreme values, in turn, amounted to 66.4 and 85.7 % of the maximum. In contrast to the LS-2, where the capacity of local cenopo-pulations to heal itself is clearly observed, the quantitative state of the cenopopulations of pheasants in the PM-3 is completely dependent on the replenishment of the land farmed birds.
Keywords: common pheasant, population dynamics, the status of the resources, the Ukrainian forest-steppe.
УДК 630*[64+23]
АНАЛ1З Л1СОВОГО ФОНДУ ТА ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА КОС1ВЩИН1
О. О. Погрiбний1, В.П. ЛосюК2, В.Я. Заячук3
Проаншизовано лковий фонд Косiвщини за породним складом. Оцшено середню продуктившсть деревостанiв регiону дослiджень. Зiбрано статистичш данi господарю-вання люогосподарських тдприемств Косiвського району за п'ятирiчний перюд. Про-аналiзовано рубки головного користування, рубки догляду та iншi види рубок форму-вання та оздоровления лiсiв у лiсовому фондi регюну дослiджень. Визначено обсяги ль созаготг^ та i'x влив на екосистему. Оцшено люовщновну справу в люах Коивщини. Встановлено причин погiршення саштарного стану лiсiв Косшського району.
Ключовi слова: лкостан, деревостан, тип люу, Косшський район, люовий фонд, саш-тарнi рубки, рубки головного користування, рубки догляду, лiсовi культури.
Вступ. Лiс - це найбiльше надбання та сенс всього життя гуцула. Станк-лав Вiнценз писав: "Нщо так не змiнило обличчя краю, його краевиду, нiщо в такш Mipi не позбавило його давньо'' неприступностi, не перевернуло госпо-дарських занять, звичок, потреб, видаткiв i всього характеру життя людей, нщо так не переорало вск'' гуцульсько'' самобутносп, як оте промислове рубання ль су..." [2]. Виходячи з того, що лiсове господарство Гуцульщини здiйснюеться досить iнтенсивно, доцiльно дати йому об'ективну оцiнку.
Косшський район розмщений на територй' Прикарпаття та Покутських Карпат, а тому лки е невiд'емною частиною його ландшафтов. Площа лiсового фонду Коавщини займае 43,5 тис га, що становить 44,1 % вiд загально'' плошд району [3]. Вiн розподлений мiж трьома користувачами, а саме НПП "Гуцульщина" (7,6 тис. га), ДП "Кутське ЛГ" (16,1 тис. га) та РП "Райагролк" (19,2 тис. га).
Результати дослвдження. Косшщина простягаеться iз передгiрськоí територй' до середньопр'я Карпат з перепадом висот ввд 270 до 1472 м н. р. м., а тому лковий фонд регюну дослвджень вiдзначаеться високою мiнливiстю за видо-вим складом, структурою та типами лкорослинних умов. Найпоширенiшими лками цього регiону е буковi лки (табл. 1), площа яких сягае 19944,5 га, що становить 46,6 % вщ всiеí площi лково!' територй' регiону.
Друге мiсце за площею займають лiси з переважанням смереки европейсь-ко!' (Picea abies Karst.) - 13271 га, тобто 31 % ввд площд всього лкового фонду. Значно меншу площу займають ялиця бiла Abies alba Mill. (7,5 %) та дуб зви-чайний Quercus robur L. (5,8 %). Порiвняно iз попередшми породами, ялицевi та дубовi лки займають значно меншi площi у зв'язку з особливiстю поширення тишв лiсорослинних умов на територй' шдприемств та штенсивнктю антропогенного впливу на них упродовж останнiх столиь. Вiзуальне уявлення про поширення цих деревних порiд на територй' регюну дослвджень дае рис. 1 [1].
Аналiзуючи данi рис. 1, можна зробити висновок, що дубовi лiси поширенi у передкарпатськiй частиш регiону. Вони поступово змiнюються буковими т-
1 наук. сп1вроб. О.О. Погр1бний, канд. с.-г. наук - НПП "Гуцульщина", м. Косгв;
2 наук. сп1вроб. В.П. Лосюк, канд. с.-г. наук - НПП "Гуцульщина", м. Кос1в;
3 доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
