CC BY
48«ДИДАКТИЧНА КАРТА» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ УМІНЬ ПІДЛІТКІВ
Беземчук Л. В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. Розкривається сутність творчих умінь підлітків в контексті складових змісту музичної освіти. Розглянуто взаємозв’язок музичного досвіду, музичної грамотності, музично-творчого розвитку в системі формування творчих якостей учнів основної школи Виділяється інтелектуальний емоційний та діяльнісний показники поетапного конструюванняпроцесу навчання школярів на підставі творчості. Визначається роль «дидактичної карти» як ефективного засобу конструювання змісту музичної освіти в основній школі на основі сприймання, створення, виконання мистецтва
Ключові слова: зміст музичної освіти, творчий компонент змісту освіти, дидактична карта, творчі уміння Аннотация. Беземчук Л.В. «Дидактическая карта» как средство формирования творческих умений подростков. Раскрывается сущность творческих умений подростков в контексте слагаемых содержания образования. Рассматривается взаимосвязь музыкального опыта, музыкальной грамотности, музыкальнотворческого развития в системе формирования творческих качеств учащихся основной школы Выделяется интеллектуальный эмоциональный, деятельностный показатели поэтапного конструированияпроцесса обучения школьников на основе творчества Определяется роль «дидактической карты» как эффективного способа конструирования содержания музыкального образования в основной школе в условиях восприятия, творчества, исполнения искусства
Ключевые слова: содержание музыкального образования, творческий компонент содержания образования, дидактическая карта, творческие умения
Annotation. Bezemchuk L.V. « Didactic map » as a means of formation of creative skills of teenagers. The
essence of creative skills of teenagers is discussed in the context of the components of the music education content. The interconnection of musical experience, musical grammar, musical and creative development in the system of forming creative abilities of secondary school pupils is considered. It is distinguished intellectual, emotional and actional criteria of stage-by-stage construction of schoolchildren teaching process on the base of creativity. It is defined the role of «didactic cord» as an effective mean of the construction of the musical education content in secondary school on the base of accepting, creating and performance of art.
Key words: content of music education, creative component of education content, didactic cord, creative skills. Вступ.
У контексті проблем модернізації та систематизації освіти слід враховувати загальнопедагогічні положення відомих дидактів В.Лозової, Г.Троцко, П.Москаленка, А.Хуторськогота інших щодо взаємоєдності змістових складників у навчанні. Для усвідомлення змісту музичної освіти як системи необхідно орієнтуватись на реалізацію сучасної мети музичного навчання - формування духовно освіченої особистості, учня-творця. Структурна єдність компонентів змісту музичної освіти на основі творчості [1; 2; 3] зумовлена наступними етапами навчання:
1. Пізнання та емоційне опанування реальної дійсності засобами музики.
2. Перенесення отриманих знань та досвіду в площину життєтворчості людини, що віддзеркалено в художньомузмісті музичного мистецтва.
3. Діяльність щодо сприймання, створення, виконання освітніх творчих продуктів засобами музичного мистецтва [3].
На рис. 1 представлено етапи розгортання компонентів змісту музичної освіти, що засвоюються учнями в навчальній діяльності.
Етапи розгортання змісту музичної освіти в навчальному процесі Компоненти змісту музичної освіти
1. Етап ознайомлення з фрагментом змісту музичної освіти. Музичний досвід (досвід пізнавальної діяльності). Сприймання музичного твору, його загальна оцінка
2. Етап застосування змісту музичної освіти в навчальній практиці. Музична грамотність (досвід здійснення відомих способів діяльності). Поглиблене сприймання та виконання музичного твору.
3. Етап використання змісту музичної освіти в життєвій практиці. Музично-творчий розвиток (досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності). Самовиховання, самореалізація, пропаганда морально-естетичних цінностей засобами музичного мистецтва
Рис. 1. Етапи розгортання компонентів змісту музичної освіти в навчальному процесі
Етапи розгортання компонентів змісту музичної освіти в навчальному процесі включають: музичний досвід, музичну грамотність, музично-творчий розвиток Саме досвід творчої діяльності, втілений в особливих інтелектуальних процедурах, та досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, з якою взаємодіє людина в тій чи іншій формі (сприйняття, відтворення, перетворення), відіграє важливу роль у розкритті змісту музичної освіти.
© Беземчук Л.В., 2009
Теоретичні положення досліджень Ю.Васькова, В.Краєвського, І.Лернера, В.Лозової, В.Сластьоніна, Г.Троцкс, А.Хуторськогоз питання вивчення та розробки основ змісту освіти загальноосвітнього навчального закладу [3]; музично-педагогічні погляди Л.Беземчук, Н.Вишнякової Д.Кабалевськощ О.Рудницько} Л.Школяр, Б.Яворського та інших надають теоретичну базу для розробки процесу музичного навчання, в якому творчому компоненту належить роль домінанти.
В роботах Л.Беземчук досліджено вплив творчих процесів на конструювання змісту музичної освіти в основній школі [1; 2; 3]. Ефективним засобом реалізації творчого компонента в сучасних умовах оновлення змісту музичної освіти [2] є «дидактична карта» (таблиця 1). Підґрунтям для її створення стає діяльнісний підхід, що передбачає формування особистості шляхом поетапного засвоєння соціального досвіду засобами музичного мистецтва від наслідування інформації через її перетворення до розвитку творчих умінь, саморе-алізації та самовдосконалення [1].
Таблиця 1
Дидактична карта формування творчий умінь підлітків (фрагмент навчання в основній школі)
* си н о Зміст музичної освіти Види творчої діяльності учнів
Сприймач Створювач
Інтелектуальний компонент Емоційний компонент Діяльнісний компонент Інтелектуальний компонент Емоційний компонент Діяльнісний компонент
1-й ступінь знати Тематику семестрів, принципи структуруван-ня в програмі. Елементи художньогоаналізу (сприймання, виконання, творче опанування музичного твору). Музичну термінологію: • засоби музичної • виразності (мелодію, ритм, темп, гармонію, динаміку, тембр, штрих, регістр, жанр); • музичні інструменти; • музичні форми • (рондо, варіації, соната). Вплив мистецтва на почуттєву сферу людину. Підготовча діяльність до сприймання: • поняття • «установка на сприймання», • концентрація • я уваги на сприймання твору, • «слухання тиші». Поняття «наслідування», «імітація» музичної інформації. Музичне цитування. Принципи розвитку музичного матеріалу Які життєві умови спонукали ко мпо-зитора до написання музичних творів, зокрема-шедеврів. Емоційно-образні характеристики музики. Особливості імітаційної діяльності в творчості композитора. «Цитування» окремих музичних фрагментів.
Уміти Сприймати підготовчу інформацію: вступне слово вчителя, характеристику музичного твору. Розрізняти в музиці людські почутті (любов, поривання, скорботу). Прислухатися до себе під час першого про-слуховування музики. Відчувати вплив музики на себе. Емоційно реагувати на прослуханий твір, а також стримувати свої емоції під час звучання прослу-ховування твору. Визначати на слух музичні інструменти. Виконувати вправи для концентрації уваги (повторення за вчителем). Різними художніми засобами виражати свої переживання від прослуханого твору. Під час проведення мозкового штурму генерувати музичні ідеї на основі музичного матеріалу, що сприймається на уроці. Відчувати емоційний стан композитора під час сприймання його твору. Створити музичну думку голосом чи на інструменті за аналогією з прослуханою на уроці. Створювати музичні привітання.
2-й ступінь знати Етапи аналізу твору (слухання музики, роздуми про неї). Музичні теми прослуханої музики. Інтонаційне осмислення твору (зерно-інтонація). Контрастність у музиці. Алгоритм пошуку художньо-образної структури твору. Поняття «Музичні асоціації» (схожість музичного матеріалу в різних творах). Музично-вербальні, музично-візуальні асоціації. Сутність принципу «емпатії". Чим відрізняються власні емоції від емоцій інших слухачів під час сприймання музичного твору. Чим відрізняються власні емоції від переживань героїв музичного твору. Особливості роботи з алгоритмом визначення художньо-образної структури твору. Поняття «варіативність», «порівняння». Принципи композиторської переробки народної мелодії. Відчувати емоційні зміни, що відбуваються в процесі розвитку музичної думки. Особливості використання різних музичних ідей для створення власного задуму. Особливості етапів втілення творчого задуму. Знаходити музичні приклади втілення складних емоційних переживань у музиці. Підбирати варіанти творів, співзвучних за емоційним змістом та контрастних за ним.
я н '§ Самостійно та свідомо сприймати музичний твір під час повторного слухання, визначати його виразні особливості. Стежити за інтонаційним розвитком твору. Осмислювати свої переживання. Порівнювати почутий твір з особистим життєвим досвідом. Набувати емоційного досвіду в процесі сприймання. Стати на позицію героя чи різних дійових осіб твору, що слухається Співчувати герою твору в процесі слухання. Виражати власні почуття від прослуханого твору. Розрізнювати власні емоції, що виникають під час слухання, і емоції інших слухачів. Використовуючи нотний запис, за допомогою вчителя створювати інтонації, аналогічні прослуханим. Набувати асоціативного досвіду. Аналізувати окремі компоненти музичної мови. Відібрати музичні засоби, що найбільш повно розкривають задум автора прослуханої музики. Зробити художній план особистого музичного задуму, використовуючи ці засоби. Створювати позитивні думки. Перевтілювати музичні думки з негативних на позитивні і втілювати їх у належні музичні мелодії. Знаходити негативні емоції в собі і перетворювати їх на позитивні засобами музичного мистецтва. Створювати голосом чи на інструменті музичні фрагменти, «схожі» на вже почуті. Пластично інтонувати музичний твір. Проводити музичні діалоги.
А Я 'Є і? о 5Я СП знання Поняття «інтерпретація». Варіативність і багатозначність слухацьких інтерпретацій. Стильові особливості композиторів, твори яких вивчаються на уроках. Пізнання свого емоційного «Я» в процесі музичного сприймання. Поетапно проводити роботу з алгоритмом визначення худож нього образу музичного твору (робота з ключами-питаннями). Інтонаційно-образні особливості народження музики Поняття іміджу, стилю в музиці та житті. О с обливості композиторської інтерпретації.. Принципи взаємозв'язку людського організму з музичними звуками. Прогнозування музичної інформації. Емоційні характеристики створення власного іміджу. Емоційні характеристики створення музичного іміджу в процесі виконання та створення. Особливості складання музичних фрагментів у стилі автора
Уміти Аналізувати музичний твір: • слідкувати за розвитком • інтонаційного змісту музики; • оцінювати красу та • своєрідність музичних образів; • порівнювати • контрастні твори в процесі їх сприймання. Фіксувати на папері свої почуття з приводу прослуханої музики. Знаходити в собі емоційний відгук на прослуханий музичний твір. Порівнювати свої почуття з емоційним змісто м музики, що звучить в класі. Знаходити зміни в характері твору, фіксувати їх на папері після слухання музики. Створювати варіанти інтонацій на прикладі прослуханої музики. Підбирати якомога більше ключових питань для визначення художньо-образного змісту музичного твору. Створювати свій варіант мелодії на основі прослуханої музики (письмово). Виразити сутність життєвого явища засобами музики. Перетворювати негативні музичні думки на позитивні (спів, гра на інструменті). Зіставити процес драматизації в музиці та житті. Фіксувати момент появлення позитивних та негативних емоцій в собі. Фіксація переходу різних емоційних станів в музичних фрагментах Знаходити свої емоційні помилки в процесі сприймання. Слідкувати за своїми емоціями під час музичних діалогів. Створювати голосом чи на інструменті музичні фрагменти, «схожі» на вже почуті, з деякими змінами мелодії та ритму, спираючись на власний досвід. Виконувати вправу на релаксацію. Створювати музичні діалоги. Створювати музичні діалоги на власні теми.
А я 'Є і? о 5Я ■4 и т анз Музичний твір як засіб спілкування між автором, виконавцем та слухачем. Поняття «інтерпретації» у її слухацькомурізнови- ді. Поняття «катарсису» як наслідок впливу музики на людину. Особливості емоційного змісту твору на всіх етапах Використання набутого слухацького досвіду в життєвих ситуаціях Створювати музичні діалоги між учасниками спілкування (музичний твір -учень, музичний твір - учитель). Поняття «самобу-дівництво », особливості самопізнання через музику. Поняття музичної природи та гармонії особистості: «людина, що звучить». Психологічні передумови написання тво-рів-шедеврів світової класики. Поняття «процес» і «результат» творчості. Створити свою особисту інтонацію, свій тон (голосом чи на інструменті)
и іт ім У Розмірковуватипро прослуханий твір у контексті: «музика - особистість - навколишнє середовище», «суспільство-особистість - музика», «навколишнє середовище - музика - особистість -всесвіт». Прислуховуватисядо «музики в собі». Спрямовувати набутий емоційний досвід сприймання музики на вирішення життєвих проблем; керувати своїми емоціями під час слухання музики; перетворювати свої негативні емоції на позитивні, спираючись на музичний досвід. Проводити самостійний, глибокий аналіз почутої музики Використовувати художньо-творчі знання в нестандартних життєвих ситуаціях. Прогнозувати композиторський задум. Створювати музичні фрагменти за особистим задумом. Втілювати в свій музичний задум емоційно-духовний зміст. Допомагати іншим товаришам пережити процес духовних страждань під час спілкування з музикою. Створити імпровізаційну партитуру свого життя. Створювати музичні фрагменти голосом чи на інструменті за своїм творчим задумом Нотний запис за бажанням учнів. Створювати музичні діалоги. Виграти музичну суперечку.
Розвиток творчих умінь школярів здійснюється на основі діяльності по сприйманню-створенню-виконанню змісту музичної освіти в різних варіантах конструювання процесу навчання. Практичні дослідження доводять, що конструювання процесу навчання відповідно творчості сприяє отриманню вищого ступеня розвитку самореалізації, формують особистісно-ціннісне ставлення школярів до світу [1; 2; 3].
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди
Формулювання цілей роботи
Мета роботи - розкрити сутність творчих умінь підлітків в контексті складових змісту музичної освіти та розглянути взаємозв’язок музичного досвіду, музичної грамотності, музично-творчого розвитку в системі формування творчих якостей учнів основної школи Результати досліджень.
Експериментальна практика переконала, що конструювання змісту музичної освіти на підставі розробки творчого компонента залучає підлітків до роботи, яка містить і елементи наслідування, так і елементи особистісного творчого пошуку, розвиває уміння діяти творчо, що в особистісному житті підлітка є дуже важливим. Набування авторських засад у підлітковому віці, що супроводжується отриманням духовного досвіду, який орієнтує школярів на подальший розвиток в позитивному русі, - серйозний показник результативності в навчанні. Підсумкові показники ефективності реалізації творчого компонента в музичному навчанні учнів основної школи розміщено в таблиці 2.
Таблиця 2.
Зведені показники середніх значень особистіснихякостей учнів основної школи (музична грамотність, %).
Особистісні якості Експериментальна група Контрольна група
ПМН * ЗМН* показник динаміки ПМН ЗМН показник динаміки
Оригінальність 7.5 8.1 0.6 8.3 8.2 -0.1
Г нучкість 7.2 7.4 0.2 6.8 6.9 0.1
Швидкість 7.0 7.2 0.2 6.5 6.5 -
Т очність 7.1 7.6 0.5 7.6 7.8 0.2
Інтуїція 6.1 6.4 0.3 6.2 6.5 0.3
Гумор 7.9 8.0 0.1 6.4 6.4 -
Допитливість 7.3 7.8 0.5 6.7 6.8 0.1
Уява 6.4 7.3 0.9 6.2 6.2 -
ПН* початок музичного навчання в основній школі, ЗН* завершення музичного навчання в основній школі
У таблиці надано показники критеріїв вимірювання креативних умінь молодших підлітків. У формуванні музичного досвіду учнів основної школи сприймання характеризується винахідництвом, цілеспрямованістю, аналітичністю. Рівень інтуїтивного світосприйняття змінюється на більш осмислений. Процес вибору засобів для розвитку музичного досвіду, творчих умінь враховує почергове включення в роботу лівої та правої півкулі учнів.
Музична грамотність молодших підлітків в основній школі оцінюється за показниками засвоєння умінь та навичок у творчому контексті (див. табл. 2).
Перевірка ключових та часткових знань здійснюється з позиції оригінальності, гнучкості, швидкості, точності мислення, в процесі самостійної інтерпретації музики, комбінування раніше відомих мелодико-ритмічних структур для створення оригінальних музичних задумів.
Наприклад, «допитливість» досліджується на підставі залучення школярів до глибокого аналізу творів, визначення їх жанрової та стилістичної основи, характеристики музичних засобів втілення образу, і використання засвоєних прийомів музичної мови для створення особистісного музичного задуму.
Підвищення потягу до створювальної діяльності учнів (нескладних мелодій, пісень) надає можливість оцінки їх задумів у вигляді гумористичних сюжетів, що також є показником творчого зростання учнів. Динаміку змін школярів показано в (табл. 3). Також за таблицею можна дослідити, як змінювався емоційний, інтелектуальний та діяльнісний компоненти Аналіз позитивних змін свідчить, що всі перелічені показники надають можливість зробити висновок щодо зростання музичного досвіду учнів та підвищення їх творчих умінь.
Таблиця 3
Зведені показники середніх значень особистісних якостей учнів основної школи (музичний досвід, %).
Особистісні якості Експериментальна група Контрольна група
Компоненти ПМН ЗМН показник динаміки ПМН ЗМН показник динаміки
Інтелектуальний 6.9 7.3 0.4 7.1 7.1 0
Емоційний 5.8 6.5 0.7 5.6 5.4 -0.2
Діяльнісний 7.0 7.3 0.3 6.9 6.8 -0.1
Аналіз творчих змін у школярів, які отримано в процесі їх залучення до музично-творчої роботи щодо сприймання - створення - виконання на основі «дидактичної карти» представлено на рис 2.
ВЕ1 ВК1 ВЕ2 ВК2 ДЕ1 ДК1 ДЕ2 ДК2 СЕ1 СК1 СЕ2 СК2 НЕ1 НК1 НЕ2 НК2
Рис. 2. Порівняльний аналіз ступенів творчих проявів учнів експериментальної та контрольної груп.
В, Д, С, Н - ступені творчих проявів учнів (високий, достатній, середній, низький).
В До експерименту,
І | Після експерименту,
| | Експериментальна група (Е1),
Ц Контрольна група (К1);
І І Експериментальна група (Е2),
□ Контрольна група (К2).
Висновки.
Процес формування творчих умінь підлітків стає ефективним завдяки конструювання компонентів змісту освіти на підставі творчості. Реалізація творчого компонента змісту освіти засобами мистецтва сприяє накопиченню музичного досвіду, музичної грамотності, стимулюванню музично-творчого розвитку школярів. Залучення підлітків до діяльності по сприйманню-створенню-виконанню шедеврів музичної творчості, що структуруєтьсявідповідно дидактичних принципів конструювання навчання, підвищує рівень їх са-мовдосконалості та життєтворчості
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування творчих умінь підлітків.
Список літератури
1. Беземчук Л.В. Навчальний предмет як засіб конструювання змісту музичної освіти // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць / За заг. ред. В.Євдокимова та О.Микитюка / ХНПУ імені Г.С. Сковороди - Харків, 2007. - Вип.26. - С. 15-21.
2. Беземчук Л.В. Т ворчий підхід до конструюваннязмісту освіти в умовах модульного навчання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №8. - С. 10-13
3. Беземчук Л.В. Шляхи впровадження творчого компонента в зміст музичної освіти загальноосвітнього навчального закладу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць. / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди - Харків, 2005. - Вип. 22. - С. 11-16.
4. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди - 2-е вид., випр. і доп. - Харків: ОВС, 2002. - 400 с.
5. Масол Л.М., Беземчук Л.В, Очаковська Ю.О., Наземнова Т.О. Вивчення музики в 5-8 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів. - Харків: Скорпіон, 2003. - 128 с.
Надійшла до редакції 24.11.2008р.
