CC BY
15UDC 373,5.091.113:005.95(045)
DOI: 10.34671/SCH.SVB.2019.0303.0003
Д1АГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТ1 УПРАВЛ1НСЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТИ
МАЙБУТН1Х КЕР1ВНИК1В ЗАКЛАД1В ЗАГАЛЬНО! СЕРЕДНЬО1 ОСВ1ТИ
© 2019
ORCID ID 0000-0002-8212-7229
Дарманська 1рина МиколаТвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри менеджменту освгга та педагогiки вищо! школи Хмельницька гуман1тарно-педагог1чна академ1я (29000, Украна, Хмельницький, вул. Проскур1вського тдтлля, 139, e-mail: irdar170276@ukr.net)
Анотащя. У статп розглянуто проблему формування управлшсько! компетентносп майбутнiх керiвникiв закладiв загально! середньо! освiти. Розкрито результати дiагностування студенпв другого (магiстерського) рiвня вищо! освгга щодо сформованостi управлшсько! компетентностi. Ддагностичш данi було отримано на основi визначення рiвня обiзнаностi майбутнiх фахiвцiв щодо змiсту ключових управлiнських понять, оцшки потреби у формуванш управлшсько! компетентностi, власно! здатностi до управлшня, сформованостi окремих видiв компетентностей за !х складовими. Представлено педагопчний експеримент, проведений iз метою перевiрки ефективностi педагопчно! системи формування управлшсько! компетентностi майбутнiх керiвникiв закладiв загально! середньо! освгга зi спецiальностi 073 «Менеджмент» у процеа неперервно! професшно! пiдготовки. Методологiчна основа педагогiчно! системи побудована на концепцп наступностi та неперервносл формування управлiнсько! компетентностi майбутшх керiвникiв закладiв загально! середньо! освгга, законах, закономiрностях, пiдходах, загальних i спещальних принципах управлiння. Розроблена педагопчна система реалiзовувалася через впровадження елеменпв структурно-функцiонально! моделi, загальних i спещальних оргашзацшно-педагопчних умов, iнновацiйних технологiй, практичних методiв i прийомГв. 1з метою перевiрки ефективностi створено! педагогiчно! системи, дослГдження охоплювало оцiнювання рГвня сформованосп теоретично! та практично! скла-дових управлшсько! компетентносп майбутнiх керiвникiв заклащв загально! середньо! освгга. На основГ узагаль-нення визначено позитивш та негативш сторони процесу подготовки керГвних кадрiв для сфери освгга. Окреслено прогнозоваш напрями покращення освггаього процесу за умови впровадження педагопчно! системи у процес тдготовки магiстрантiв зГ спецiальностi 073 «Менеджмент».
Ключовi слова: тдготовка, управлшець, управлшська компетентшсть, складовГ управлшсько! компетентности майбутнш керГвник, педагопчний експеримент.
THE DIAGNOSTICS OF SHAPING THE MANAGEMENT COMPETENCE OF THE FUTURE PRINCIPALS OF INSTITUTIONS OF COMPREHENSIVE EDUCATION
© 2019
Darmanska Irina Nikolaevna, candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the department of education management and pedagogy of higher education Khmelnitsky Humanities Pedagogical Academy (29000, Ukraine, Proskurivskoho Pidpillia street, 139, e-mail: irdar170276@ukr.net)
Abstract. The problem of formation of managerial competence of the future managers of comprehensive educational institutions has been studied in the article. The present article gives a detailed analysis of the diagnostics of postgraduates regarding shaping the management competence. The diagnostic data were collected based on determination of a level of awareness of future specialists in terms of the use of key management notions, evaluation of necessity in shaping the management competence, personal managerial skills, shaping individual kinds of competence according to its compounds. The article presents a pedagogical experiment conducted to verify the effectiveness of the pedagogical system of forming the managerial competence of future managers of institutions of general secondary education on specialty 073 «Management» in the process of continuous professional training. The methodological basis of the pedagogical system is based on the concept of succession and continuity of the formation of managerial competence of future managers of institutions of general secondary education, laws, rules, approaches, general and special principles of management. The developed system was implemented through the introduction of elements of the structural-functional model, general and special organizational and pedagogical conditions, innovative technologies, practical methods and techniques. The research covered estimation of the level of formation of the theoretical and practical components of managerial competence of future managers of institutions of general secondary education to check the effectiveness of the created pedagogical system. On the basis of generalizing, positive and negative sides of the process of preparation of managerial personnel for the sphere of education have been determined. The predicted directions of improving the educational process under the condition of introduction of the pedagogical system into the process of training undergraduates in the specialty 073 «Management» have been outlined.
Keywords: preparation, manager, management competence, compounds of management competence, future principal, pedagogic experiment.
ДИАГНОСТИКА СФОРМИРОВАННОСТИ УПРАВЛЕНЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ РУКОВОДИТЕЛЕЙ УЧРЕЖДЕНИЙ ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ
© 2019
Дарманская Ирина Николаевна, кандидат педагогических наук, доцент кафедры менеджмента образования и педагогики высшей школы Хмельницкая гуманитарно-педагогическая академия (29000, Украина, Хмельницкий, ул. Проскуровского подполья, 139, e-mail: rdar170276@ukr.net)
Аннотация. В статье рассмотрена проблема формирования управленческой компетентности будущих руководителей учреждений общего среднего образования. Раскрыты результаты диагностирования студентов второго (магистерского) уровня высшего образования по сформированности управленческой компетентности. Диагностические данные были получены на основе определения уровня осведомленности будущих специалистов по содержанию ключевых управленческих понятий, оценки потребности в формировании управленческой компетентности, собственной способности к управлению, сформированности отдельных видов компетенций по их составляющим. Представлен педагогический эксперимент, проведенный с целью проверки эффективности педагогической системы формирования управленческой компетентности будущих руководителей учреждений общего среднего образования по специальности 073 «Менеджмент» в процессе непрерывной профессиональной подготовки. Методологическая Научен вектор на Балканите. 2019. Т. 3. № 3(5) 13
Darmanska Irina Nikolaevna
THE DIAGNOSTICS OF SHAPING .
основа педагогической системы построена на концепции преемственности и непрерывности формирования управленческой компетентности будущих руководителей учреждений общего среднего образования, законах, закономерностях, подходах, общих и специальных принципах управления. Разработанная педагогическая система реализо-вывалась через внедрение элементов структурно-функциональной модели, общих и специальных организационно-педагогических условий, инновационных технологий, практических методов и приемов. С целью проверки эффективности созданной педагогической системы, исследование охватывало оценивание уровня сформированное™ теоретической и практической составляющих управленческой компетентности будущих руководителей учреждений общего среднего образования. На основе обобщения определены положительные и отрицательные стороны процесса подготовки руководящих кадров для сферы образования. Определены прогнозируемые направления улучшения образовательного процесса при условии внедрения педагогической системы в процесс подготовки магистрантов по специальности 073 «Менеджмент».
Ключевые слова: подготовка, управленец, управленческая компетентность, составляющие управленческой компетентности, будущий руководитель, менеджер, педагогический эксперимент.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. З огляду на внутршш та зовшшш про-цеси перебудови та реоргашзацп освпньо! сфери кра!ни, сучасна система загально!' середньо! освгга потребуе впровадження шновацш, що вплинуть на яшсть надання освгтшх послуг. Головним суб'ектом вщповвдальносп у даному процеа виступае керiвник закладу загально! середньо! освгга, ввд прийнятих ршень якого залежить яшсть побудови освинього середо-вища. Саме тому перед закладами вищо! освгга сто!ть завдання подготовки висококвалiфiкованого фахiвця, здатного реагувати на новаци, такого, що володiе управлiнською компетентнiстю, складовими яко! е етич-на, комушкативна, конфлiктологiчна, психологiчна, загальногалузева, економiчна, правова, предметно-методична, дiагностична, навчальна, шформацшна, технiчна компетентностi, компетентностi саморозвит-ку та продуктивно! дiяльностi. Це вимагае врахуван-ня компетентнiсного подходу у шдготовщ слухачiв магiстратури зi спещальносл 073 «Менеджмент» галузi знань 07 «Управлшня та адмшютрування».
Аналгз остантх дослгджень та публ1кац1й, в яких розглядалися аспекти ц1е! проблеми. Низка науковщв управлшську компетентшсть розглядають як сукупшсть знань, умiнь, навичок i особистiсних якостей керiвника (Л. I. Даниленко [1], В. М. Лугова [2], Д. О. Сершов [2], О. I. Шапран [3] та ш.).
Дiагностикою подготовки майбутнiх керiвникiв зай-мались так! науковцi, як Г. В. Сльникова [4], В. I. Маслов [5] та ш.).
Формулювання ц1лей статт1 - проанал!зувати результата д!агностики сформованосп управлшсько! ком-петентносп слухач!в другого (мапстерського) р!вня вищо! освгга з! спешальносп 073 «Менеджмент».
Постановка завдання. Провести д!агностування сформованосп управлшсько! компетентносп мапстранпв з! спешальносп 073 «Менеджмент», результата якого сприятимуть створенню педагопчно! системи та ор-гашзацшно-педагопчних умов удосконалення процесу подготовки майбутшх кер!внишв заклад!в загально! середньо! освгга.
Методи дослгдження. При проведенш дослщження використовувалися так! методи: емшричш (спостере-ження, анкетування, тестування, !ндивщуальш та гру-пов! беади, анал!з освиньо! д!яльносп слухач!в другого (мапстерського) р!вня вищо! освгга); статистичш (коре-ляц!йного, факторного, дисперс!йного анал!з!в, л!н!йно! модел! оцшки значущосп дослвджуваних показнишв, розрахунку коефiцiентiв кореляцп «тау Кендалла», дис-персшного анал!зу Фрвдмана, факторного анал!зу за методом головних компонент з отаптах» обертанням, рейтингових оцшок).
Виклад основного матергалу дослгдження. У межах констатувального експерименту було проведено дослвдження стану сформованосп управлiнсько! ком-петентносп у студента другого (мапстерського) р!в-ня вищо! освгга з! спешальносп 073 «Менеджмент». Констатувальний етап педагопчного експеримен-ту було оргашзовано у листопадi-груднi 2017 р. на
баз! Хмельницько! гумаштарно-педагопчно! акаде-ми, Харшвсько! гуманiтарно-педагогiчно! академп, Черкаського нацюнального ушверситету !меш Богдана Хмельницького, в якому брали участь мапстранти денно! та заочно! форми загальною шльшстю 93 особи.
Також до експериментального дослщження було залучено науково-педагопчних працiвникiв, що забезпе-чують реал!зацш освинього процесу з! спешальносп 073 «Менеджмент» Хмельницько! гумаштарно-педаго-пчно! академп (16 оаб), Харк1всько! гумаштарно-пе-дагопчно! академп (5 оаб), Черкаського нацюнально-го ушверситету !меш Богдана Хмельницького (6 оаб), Житомирського державного ушверситету !меш 1вана Франка (4 особи) та Кам'янець-Подшьського нацюналь-ного ушверситету !меш 1вана Опенка (5 оаб).
З науково-педагопчними прашвниками було проведено бесщи, шд час яких обговорювались питання структурування змюту подготовки майбутшх кер!внишв заклад!в загально! середньо! освгга, виокремлення вид!в практик у шдготовш мапстранпв, вщведення шлько-сп годин на вивчення окремих дисциплш навчального плану, оргашзацп освинього процесу. За результатами опитування нами видшено наступш проблемш питання: необхщшсть структурування змюту тдготовки майбутшх кер!внишв заклад!в загально! середньо! освгга за на-прямами виконуваних обов'язк1в директора; створення мотивацшного середовища серед мапстранпв, що спри-ятиме формуванню зацiкавленостi та штересу до засво-ення освишх дисциплш навчального плану; здшснення подготовки мапстранпв !з використанням !нновац!йних технолог!й, практичних форм ! метод!в; залучення мапстранпв до практично! управл!нсько! д!яльносп.
Метою констатувального експерименту було визна-чення р!вня об!знаност! майбутн!х фах!вщв щодо зм!-сту ключових понять «управлшня закладом освгга», ^<управл!нська компетентшсть кер!вника», «компоненти управл!нсько!' компетентност! кер!вника», оц!нки потреби в формуванш управл!нсько!' компетентност!, власно! здатност! до управлшсько! д!яльносп, визначенню зм!-сту труднощ!в ! фактор!в, що впливають на ефектив-н!сть управл!нсько! д!яльносп, також, шляхом самооц!-нювання мапстранпв визначення р!вня сформованост! окремих вид!в компетентностей за !х складовими. Для реал!зацп цих завдань нами було використано метод пе-дагог!чного анкетування, а отримаш дан! в результат! його проведення були оброблен! вщповвдними методами математично! статистики, кореляцшного, факторного, дисперс!йного анал!з!в, лшшно! модел! оц!нки значу-щост! дослщжуваних показник!в, !з урахуванням вимог науково-методично! л!тератури [6-17].
Обробка даних та визначення оцшки р!вня об!зна-носп, потреби ! здатност! до управлшсько! д!яльносп, сформованост! управл!нсько! компетентност! здшсню-вались в1дпов!дно до лог!ки еташв орган!зац!!' конста-тувального експерименту. На першому етап! зд!йсню-валась обробка первинних даних анкетування - шдра-хунок в1дпов!дей, цифрова !х кодифшащя, визначення в!дсоткового розпод!лу за роздшами анкети по кожному запитанню. На другому етап! проводилась рейтингова оцшка компетентностей, як! на думку мапстранпв ство-
14
Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 3(5)
рюють прiоритетний базис ефективно1 управлiнськоï дь яльностi, труднощiв i факторiв яш впливають на яшсть i результативнiсть роботи керiвника. На третьому етапi визначались основш описовi статистики дослГджуваних показник1в, визначався вид розподшу агрегованих по-казникгв (сукупнiсть вiдповiдей респондентiв у вгдсотко-вому виразi), здiйснювався розрахунок коефщенпв ко-реляцiï «тау Кендалла», дисперсшний аналiз Фрiдмана, коефiцieнтiв конкордацй' Кендалла, проводився фактор-ний аналiзи за методом головних компонент з «varimax» обертанням з метою зменшення розмiрностi вихгдних даних та встановлення найбшьш вагомих факторiв впли-ву на ефектившсть управлiнськоï дiяльностi за результатами педагопчного анкетування магiстрантiв.
Реалiзацiя вище означених завдань вiдбувалась з використанням комп'ютерних математико-статистич-них комплекав IBM SPSS Statistics 23 [6; 10], програми Microsoft Excel 2016, з урахуванням вимог спецiальноï лператури [9].
Як ми зазначали, в констатувальному педагогiчному експериментi брали участь мапстранти Хмельницько1 гуманiтарно-педагогiчноï академп загальною кшькг-стю 47 осiб, що дозволяе стверджувати про те, що ви-бiрка е достатньо репрезентативною та достатньою для апроксимаци результапв дослiдження на усю генераль-ну сукупнiсть. Згiдно проведених розрахункiв, з урахуванням рекомендацш науково! лтгератури [9] та даних Мiнiстерства освгга i науки Украши щодо загально! кiлькостi магiстрантiв iз спецiальностi «Менеджмент», яка становить орiентовно 10000 оаб, достатньою за кiлькiстю е вибiрка з 47 осiб для отримання результатiв з точнiстю 95,0 %, з похибкою 12 %, а для задано! нами шлькосп анкетованих (47 осiб) довiрчий iнтервал за рГв-нем значущостi 95 % складае ± 12,01 %.
У першому роздiлi анкети було поставлено завдан-ня щодо визначення мапстрантами змiсту визначальних понять управлiнськоï дiяльностi керiвника закладу освь ти, а саме: «управлшня закладом освiти», «управлшська компетентнiсть керiвника», «компоненти управлiнськоï компетентносп керiвника закладу освiти». Як свщчать результати обробки первинних даних абсолютно не ро-зумiють змiсту поняття «управлiння закладом освгга» 27,7 % опитаних; «управлшська компетентшсть керГв-ника» 36,2 %; «компоненти управлшсько! компетентно-стi керiвника закладу освiти» 17,7 %. БГльш поглибле-ний контент-аналiз встановив, що 48,9 % мапстранпв однiею iз змiстоутворюючих ознак усiх трьох понять вважають «мати гарнi вiдносини з колективом», 31,9 % магiстрантiв вважають, що уам трьом поняттям прита-манна ознака «всебiчна розвиненiсть i компетентшсть», а 25,5 % мапстранпв вважають, що провщною ознакою в цих поняттях виступае «органiзацiя i контроль освиньо-го процесу». Усе вищеозначене свiдчить, що мапстран-ти не мають чiткого уявлення про змют цих понять, не виокремлюють якiснi вiдмiннi ознаки кожного iз них, а наведенi ними дефшщп мають фрагментарний i поверх-невий характер гх розумiння. Це достовiрно шдтверджу-еться проведеними розрахунками Q критерш щодо вщ-мiнностей кшькосп вiдповiдей, адже в сукупностi вщпо-вiдi, якi спiвпадали за змютом з усiх трьох питань та пов-ного нерозумiння 1х сутносп, становили загалом 76,0 %, а решта вiдповiдей, якi можна охарактеризувати як хоч фрагментарне, але наближене до правильного розумiння змiсту вищеозначених понять, становить лише 24,0 %, а значення Q критерiю на рiвнi значущостi 1,64 становить -13,8717, що свщчить про достовiрну бшьшють непра-вильних вiдповiдей магiстрантiв, i як наслщок наявнiсть в груш переважно! бiльшостi магiстрантiв, якi не орГен-туються в змiстi та сутносп визначальних понять управ-лшсько! дiяльностi.
Другий i третiй роздши анкети були присвяченi пи-танням щодо оцiнювання магiстрантами потреби у фор-муваннi управлiнськоï компетентностi та власно! здат-ностi до управлшня закладом освгга. Високим рiвнем
потреби щодо формування управлiнськоï компетентносп характеризуеться 40,4 % опитаних, 36,2 % вислови-ли достатнiй рiвень потреби, що в сукупностi становить близько 77,0 % мапстранпв проти 23,0 % якi мають середнш i низький рiвень потреби у формуванн управ-лiнськоï компетентностi. Показник Q критерш на рiвнi значущосп 1,64 становить 8,1118, що дозволяе стверджувати про те, що переважна бшьшють мапстранпв усвiдомлюють значення i необхщшсть формування управлiнськоï компетентносп для здiйснення в майбут-ньому ефективно1 професiйноï дiяльностi. Також слад вiдзначити, що 17 % мапстранпв вважають, що вони мають високий рiвень готовностi i здатностi до управлшня закладом освгга, 38,3 % опитаних вважають, що вони готовi до здшснення управлiнськоï дiяльностi на достатньому рiвнi, i лише 21,2 % студенпв бiльш реа-лiстичне оцiнили сво1 можливостi, адже зазначили, що мають низький рiвень готовносп, або не визначились iз оцiнкою власних можливостей. Значення Q критерш 1,3678 на рiвнi значущосп 1,64 свiдчить, що достовiрно не можливо встановити рiзницю в оцшочних судженнях магiстрантiв щодо гхнъо1 власно1 готовностi до здiйс-нення управлшсько1 дiяльностi, також, заважаючи на результата першого роздiлу анкети доцiльно припусти-ти, що бiльшiсть магiстрантiв не об'ективно оцшюють власнi можливостi i рiвень готовностi до здiйснення управлшсько1 дiяльностi, значно завищуючи власну са-мооцiнку, що в свою чергу вимагае врахування таких особливостей мотивацшно-рефлексивних установ пiд час розробки навчальних технологiй i моделей пiдго-товки майбутнiх керiвникiв закладiв загально1 середньо1 освiти.
Наступним завданням анкети було з'ясування став-лення магiстрантiв до доцшьносп i важливостi формування певних видiв управлiнських компетентностей. Рейтингова оцшка вiдсоткового розподiлу вiдповiдей мапстранпв переконливо свiдчiть, що переважна бшьшють опитаних вважають, що найбшьш прюритетним завданням е формування комушкативно1 компетентносп (14,3 %), другою i третьою за значущють мапстранти вважають етичну (10,4 %) та навчально-шформацшну (10,0 %). Слiд вщзначити, що найнижчий прiоритет ма-пстранти надали дiагностичнiй компетентностi (2,6 %), техшчнш (3,0 %) та економiчнiй (4,3 %), що свiдчить про нерозумшня змiсту i сутностi дiяльностi керiвника закладу освiти за цими напрямами i причиною якого, на нашу думку, е наявнють в переважно1 бiльшостi магi-странтiв педагопчно1 освiти, яка не передбачае наявно-стi грунтовно1 пiдготовки з цимв правових, економiч-них, управлiнських тощо дисциплш. Усе вище наведене дозволяе констатувати необхiднiсть придiлити значно1 уваги щодо включения вiдповiдних навчальних дисциплш i практикумiв до них в модель пщготовки майбут-шх керiвникiв закладiв загально1 середньо1 освгга.
У п'ятому роздГлГ анкети стояло завдання визначення магiстрантiв щодо важливосп i значущостi наявних перешкод гх майбутнiй управлiнськiй дГяльностГ. В цГло-му на розсуд мапстранпв було представлено 27 можли-вих перешкод, яш вiдображали змГст певного напряму, функцй', фактору управлiнськоï дгяльносп. На переваж-ну думку бшьшосп магiстрантiв провГдною перешкодою на шляху до ефективно1 управлiнськоï дГяльносп е вгдсутнГсть практичних умГнь (16,4 %), що на нашу думку вимагае посилення саме практично1 складово1 в процесi пгдготовки магiстрантiв до майбутньо1 профе-сГйно1 дгяльностГ, яку дощльно здiйснювати впродовж усього перюду навчання у виглядГ iнтегрованого курсу, який мае кореспондувати Гз змютом усГх навчальних дисциплГн навчального плану. Другою i третьою за зна-чущютю перешкодами визначено низький рГвень теоретично!' обГзнаностГ (9,1 %) та низький рГвень оволодГння правовою базою (8,5 %). Найменшими перешкодами на думку мапстранпв е неспроможнють швидко реагувати на змГни в законодавствГ (0,6 %), недостатнГй рГвень во-
Darmanska Irina Nikolaevna pedagogical
THE DIAGNOSTICS OF SHAPING ... sciences
лодшня шформацшними технолопями (0,6 %), вщсут-нють прагнення до саморозвитку (0,6 %). Такий розпо-дiл оцшок мапстранпв щодо прiоритетностi перешкод на нашу думку пояснюеться тим, що вони усвщомлюють наявшсть у них певних проблемних питань готовносл до професшно! дiяльностi, а саме: вадсутшсть практичного досвiду, низький рiвень теоретично! i правово! подготовки тощо, з одного боку, а з шшого, наявшсть до-статньо високо! мотивацй' до навчання обумовив низьку оцшку перешкоди вТдсутносп прагнення до саморозвитку. Власне це дозволяе оптимозувати змют навчального плану i навчальних дисциплш, яш мають забезпечити ефективне усунення наявних перешкод до здшснення ефективно! управлшсько! дгяльносп майбутшми керТв-никам закладов освгга.
У наступному роздш анкети мапстрантам пропону-валось визначити о оцшити вагомють факторов, що впли-вають на ефектившсть управлшсько! дТяльностг Було запропоновано п'ятнадцять факторов, як1 необхвдно було проранжувати за п'ятнадцяти бальною шкалою, що була подшена на три яшсш ровно Тз ваговими коефщТентами: велике значення (0,5), достатне значения (0,3), низьке значення (0,2). На думку мапстранпв найбшьш вагомим фактором Тз загальною сумою балов 38,5 впливу на ефектившсть управлшсько! дгяльносп е умшня оргашзову-вати навчальний процес, наступними за значущостю е: володшня методолопею управлшсько! компетентносп (37,7 бали); володшня правовою шформашею з управлшня закладом освгга (36,8 бали); обТзнашсть у мТжна-родному законодавста в галузТ освгга (34,9 бали) тощо. Дещо меншу шльшсть балов надано факторам як от: наявшсть етичних якостей о спшкування з колективом (31,3 бали); здшснення контролю за фшансово-економТчною дгяльшстю (31,9 бали); умшня органiзацiï господарсько! дгяльносп (32,1 бали). Слад ввдзначити, що ус фактори набрали понад тридцять балов о доволо ровноморно роз-подшились в дТапазош 31,3-38,5 балов, що переконливо сводчить про !х вагомють з точки зору мапстранпв.
Як сввдчать результати дисперсшного аналТзу Фрод-мана та значення коефщТенту конкордаци Кендалла (0,10125) висловлеш мапстрантами оцшочш судження з даного роздолу анкети характеризуються низькою мо-рою узгодженосто, що може пояснюватись водсутностю у мапстранпв практичного досвщу та необхвдного ровня знань в сферТ управлшсько! дТяльностг Також слад ввд-значити, що кореляцшний аналТз засввдчив вТдсутшсть наявносп сильних (0,8-1,0) i достатньо сильних (0,6,0,79) достовТрно значущих кореляцшних зв'язк1в мТж окремими факторами, що дозволяе констатувати факт необхТдносп !х врахування як окремих факторних скла-дових, що впливають на оптимальность змосту навчаль-них програм оз передбаченням в них водповодних засобов о методов, програмних технологой в навчальному процесо спрямованих на швелювання !х негативного, або поси-лення позитивного впливу.
Факторний аналоз, водповодно до завдань констату-вального експерименту, використовувався для водбору та ушфшацп шформацп, основним завданням якого е групування дослоджуваних факторов за основними вод-мшностями встановлених в ходТ кореляцшного аналТзу. Це дозволило сформувати агрегатш змшш шляхом ско-рочення виходного масиву даних i отримати !х оптимь зовану структуру, а також встановити то з них, яко най-бшьшим чином в сукупносп впливають на ефектившсть формування компетентностей управлшсько! дТяльносп в майбутшх керТвнишв закладов освгга.
До факторного аналТзу було включено уа п'ятнадцять перемшних, яш були штерпретоваш як чинники впливу на ефектившсть управлшсько! дгяльносп, i як сввдчать результати тесту Kaiser-Meyer-Olkin та крите-рш сферичносп Barletta, вибТрка для проведення факторного аналТзу е прийнятною (КМО: 0,689 - достатня адекватность; p<0,000). Проведений факторний аналТз дозволив виокремити п'ять факторов за даними анкету-16
вання магострантов, яко здойснюють вагомий вплив на ефектившсть управлшсько! дгяльносп Тз сукупною по-яснюваною диспераею 78,43 %. Перший фактор утвори-ли перемшш, як на нашу думку больше характеризують технолопчш управлшсьш процеси Тз внеском до сукуп-но! дисперсп 22,57 %, i яш впорядковаш нами за фактор-ним навантаженням: здшснення контролю за фшансо-во-економТчною дТяльшстю (0,925), володшня навичка-ми створення омоджу закладу освоти (0,908), володоння методолопею управлшсько! компетентносп (0,837), умшня запроваджувати шновацшш системи (0,704), обь знашсть у мгжнародному законодавствТ в галузТ освгга (0.454). Другий фактор Тз внеском до сукупно! дисперсп 16,14 % утворений чинниками, яш бшьшою мТрою характеризують процеси та ефектившсть управлшсько! дояльносто керовника педагогочним о учновським колек-тивами, а саме: умоння органозовувати навчальний про-цес (факторне навантаження 0,901), володшня правовою онформацоею з управлоння закладом освоти (0,894), наявность етичних якостей о сполкування з колективом (0,568). Третой фактор оз внеском до сукупно! поясню-вано! дисперсо! 15,91 % утворили наступно чинники: во-лодшня шформацшними технолопями (0,830) та спро-можность захищати результати онтелектуально! дояльно-сто (0,761), що дозволяе онтерпретувати !х як технологоч-но-шформацшний фактор. Четвертий фактор Тз внеском у 13,64 % до пояснювано! дисперсп утворили наступних три чинники: умшня створити умови з охорони праш у закладТ (0,816), умшня здшснювати контроль за оргаш-зацоею методичною роботи (0,687), умоння органозацо! господарсько! дгяльносп (0,623), що дозволяе його ш-терпретувати як фактор оргашзацшних умшь i навичок. Останнш, п'ятий фактор Тз внеском у сукупну дисперсш 10,17 % утворили два чинники, як от: умшня уникати та розв'язувати конфлжтш ситуацй' (0,922) та наявшсть навичок управлшня виховним процесом (0,547), який доцшьно визначити як комушкативно-виховний фактор. Таким чином, проведений факторний аналоз дозволив виокремити п'ять факторТв, як1 доцТльно врахувати в мо-дело подготовки майбутнох керовников закладов освоти оз прооритетним забезпеченням колькосто навчального часу на дисциплони, яко е проводними за змостом у формуван-ш водповТдних видТв компетентностей управлшсько! дь яльностТ i як1 мають бути узгоджеш зТ змТстом вадповад-них факторов в мору !х значущосто.
У наступному i заключному роздш анкети завдан-ням було визначення ровня сформованосто окремих компонентов (складових) видов компетентностей на осново самооцТнювання магТстрантТв. РТвень сформованостТ у себе етики долового сполкування 66,0 % магострантов оцонили на достатньому ровно, 4,3 % на високому о лише 10,6 % магТстрантТв зазначили, що вони не володшть да-ною складовою етично! компетентносто або вона сформована у них на низькому ровно.
Найвищим рТвнем розвитку магТстранти характе-ризували в себе наступно складово здоров'язберогаючо! компетенгаосп: забезпечення проходження обов'язко-вих медичних оглядТв (33,2 бали), ведення документацп з органТзацй' безпечних i нешшдливих умов працТ (31,7 бали) та органозацо! заходов оз охорони працо (28,5 бали).
Мапстранти вважають, що на високому i достатньо-му ровно в них сформовано здатность до визначення на-прямТв розвитку закладу освгга та створення програми дояльносто закладу освоти водповодно до визначено! стра-тегй' розвитку (по 30,9 бали), що е складовими компетентносп продуктивно! дТяльносп.
Щодо складових загальногалузево! компетентностТ, то магостранти вважають, що в них найкращим чином сформованТ умшня щодо оргашзацп контролю за до-триманням норм колективного договору та визначення технологой управлоння закладом освоти з урахуванням особливостей його функцюнування (по 31,5 бали), роз-робки змюту документов, що визначають напрями функ-ц1онування закладу осв1ти (31,1 бали), хоча водночас Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 3(5)
бГльшють слухачiв визначили низький рiвень або повну вiдсутнiсть знань i умiнь з приводу оформления звггао! документацп (27,2 бали). Щодо складових економГчно! компетентностi, то опитаиi визначили, що найкращим рiвнем володiння вони вважають навички оргашзаци роботи бухгалтерп закладу освiти, !дальш (29,6 бали) i вiдповiдно понад 50 % слухачiв вважають, що на достат-ньому i високому рiвиях вмшть визначати змiст штатного розпису пращвнишв закладу освiти, посадових окла-дiв у межах фонду оплати пращ (28,3 бали) та визначати порядок встановлення надбавок, доплат, премш тощо (28,7 бали).
Правова компетентшсть оцшювалась мапстрантами за низкою складових, яш сввдчать про володiния нормативно-правовою базою в сферi освiти. На думку мапстранпв високим рiвнем сформованосп в них е здат-нють до оргашзаци контролю за виконанням пращвни-ками закладу освiти посадових шструкцш (33,4 бали), розробка змюту колективного договору з урахуванням вимог чинно! нормативно-правово! бази (33,2 бали), створення правил внутрiшнього трудового розпорядку закладу освiти (30,9 бали). Менш сформованими в себе магiстраити вважають умшня накладати на працiвникiв стягнення вiдповiдно до чинного законодавства (26,6 бали), обгрунтовувати пгдстави притягнення до кримь нально! вiдповiдальностi учасник1в освггаього процесу (27,2 бали) та створювати накази закладу освiти (27,4 бали).
Щодо предметно-методично! компетентностi, то бiльшiсть мапстранпв визначила, що не мають н1яких труднощiв iз оргаиiзацiею методично! роботи в заклащ освiти (30,9 бали), здшсненням заходiв контролю за виконанням заходiв щодо пгдвищення квалiфiкацi! педаго-гiчних працiвникiв та оргашзащею контролю за методичною роботою (по 29,4 бали).
Визначаючи рiвень сформоваиостi технiчно! ком-петентностi за окремими складовими, переважна бшь-шють магiстрантiв (понад 50 %) переконаш, що в них на високому i достатньому рiвнi сформованi здатшсть до оргаиiзацi! евакуацi! учасник1в освггаього процесу (30,9 бали), забезпечення дотримання учасниками освiтнього процесу вимог iз безпеки працi та органiзацi! i контролю здiйснення заходiв з побутового обслуговування учас-никiв освiтнього процесу (по 30 балiв). Наостанок, мапстранти оцшили рiвень сформоваиостi в себе складових шформацшно! компетентностi, серед яких переважна бiльшiсть вважае, що на високому i достатньому рiвнi вони володiють методами збору, поширення та зберь гання iнформацi! (33 бали), використанням технологiй передачi шформаци (32,8 бали) та методiв доступу до шформаци (32,3 бали).
Узагальнюючи отриманi данi в результатi проведено-го констатуючого експерименту слiд вщзначити, що на думку магiстрантiв в них найкращою мiрою сформованi етична компетентнiсть (33,8 бали), психологiчна компетентшсть (32,9) бали та шформацшна компетентшсть (32,7 бали), а вимагають бшьш поглиблено! подготовки для формування дiагностично! (28,5 бали), економiчно! та комушкативно! (по 28,9 бали), навчально! (29,0 бали) компетентностей, оволодiння навичками саморозвитку i самоосвiти (29,0 балiв).
Висновки до^дження. Результати дiагностування сввдчать про необхiднiсть створення педагогiчно! систе-ми формування управлiнсько! компетентностi майбутшх керiвникiв закладiв загально! середньо! освгга та !! впро-вадження у практику функцюнування закладiв вищо! освгга, що здшснюють подготовку студентiв другого (мапстерського) рГвня вищо! освгга зГ спецiальностi 073 «Менеджмент».
Перспективи подальших до^джень цього напря-му. АналГз результапв проведеного дГагностування дае можливють стверджувати про необхаднють впровад-ження оргашзацшно-педагопчних умов педагопчно! системи формування управлшсько! компетентносп
майбутшх керГвнишв закладГв загально! середньо! освгга, до яких вгдносимо загальш: 1) створення про-грамного забезпечення спещальносп 073 «Менеджмент» галузГ знань 07 «Управлшня та адмшютрування», що передбачае оволодшня мапстрантами компетентностя-ми, необхщними для реалГзацп управлшських функцш; 2) реалГзащя мГждисциплшарно! штеграцп на рГвнях «бакалавр» - «мапстр» та «мапстр» Гз урахуванням наступносп та неперервностц 3) адаптащя теоретичного програмного матерГалу до практично! управлшсько! дГяльносп, створення умов для власно! самореалГзаци в якосп керГвника, а також спещальш: 1) формування позитивно! мотивацп до необхгдносп формування управлшсько! компетентности створення на цш основГ мотивацшного середовища; 2) формування щннюних орГентирГв у власнш самореалГзаци Гз позицп керГвника закладу загально! середньо! освгга). Тому перспектив-ним напрямом дослгджень е аналГз позитивних i нега-тивних тенденцш впровадження цього процесу у практику функцюнування закладу вищо! педагопчно! освгга.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Даниленко Л. I. Менеджмент iнновацш в ceeimí. Кшв: Штльний eвim, 2007. 120 e.
2. Лугова В. М., Серков Д. О. Мотива^я еаморозвитку та управ-лiнeька компетентшсть керiвнuкiв тдприемства. URL: http://ea.donn-tu.org:8080/jspui/bitstream/123456789/20791/1/84-86.pdf (дата звернен-ня: 19.05.2019).
3. Шапран О. I. Технологи формування управлшськоi ком-пеmенmноemi майбуmнiх керiвнuкiв у euemемi тслядиплом-ног педагогiчноi оeвimu. URL: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/ pedagogika/2014/251-239-29.pdf (дата звернення: 18.03.2019).
4. Сльникова Г. В. Науковi основи адаптивного управлiння закладами таустановами загальног середньог оeвimu: дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.01 / Луганський Нац. пед. ун-т iм. Т. Шевченка. Кшв, 2005. 443 с.
5. Маслов В. I. Концепmуальнi засади побудови змiemу i струк-тури орiенmованоi моделi функ^ональног компеmенmноemi керiвнuкiв навчальнихзакладiв. URL: http://lib.iitta.gov.ua/6925/1/%>D0 %9A %.pdf (дата звернення: 10.05.2019).
6. Бююль А. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. Петербург: пер. с нем., СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2005. 608 с.
7. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика. Для инженеров и научных работников. Москва: Физматлит, 2006. 816 с.
8. Кулинич О. I. Теорiя статистики. Кшв: Знання, 2009. 311 с.
9. Левин Д. М., Стефан Д., Кребиль Т. С., Беренсон М. Л. Статистика для менеджеров с использованием Microsoft Excel [пер. с англ.]. 4-е изд. Москва: Издательский дом «Вильямс», 2004. 1312 с.
10. Наследов А. Д. SPSS: компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. Санкт-Петербург: Питер, 2005. 416 с.
11. Ярыгин О.Н., Коростелев А.А. Системная динамика как основа современной управленческой компетентности. Актуальные проблемы экономики и права. 2014. № 4 (32). С. 196-205.
12. Нажмиддинов А.М. Моделирование управленческой компетентности руководителя образовательного учреждения. Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 2 (23). С. 177-179.
13. Султанова Т.А. Структурно-функциональные и психолого-педагогические механизмы прогнозирования развития школы. Балтийский гуманитарный журнал. 2017. Т. 6. № 1 (18). С. 161-164.
14. ШонМ.З., ЗунгН.Т.Т. Уровень реализации директором процесса управления изменением в школах в г. Хошимине. Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 4 (25). С. 250-253.
15. Kobernyk O.M., Biletska I.O. Monitoring as a part of educational process management in secondary school. Хуманитарни Балкански из-следвания. 2017. № 1. С. 9-12.
16. Коваль Н.Н. Системно-деятельностный научно обоснованный подход к управлению школой. Азимут научных исследований: экономика и управление. 2015. № 2 (11). С. 37-41.
17. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. Москва: Омега-Л, 2007. 567 с.
