CC BY
18
Висновок. Отримаш результати вказують на високий piBeHb генетич-но! мiнливостi всерединi страдчансько! популяци. Використання для щенти-фшаци та диференщаци гаплотипiв сосни мультиплексно! полiмеразно-лан-цюгово! реакци на основi хлоропластних мiкросателiтних послiдовностей де-монструе високу ефективнiсть такого аналiзу i можливiсть його використання для шших генетико-селекцiйних дослiджень
Лiтература
1. Гончаренко ГГ., Силин А.Е. Популяционная и эволюционная генетика сосен Восточной Европы и Сибири. Минск: Технология. - 1997. - 192 с.
2. Dzialuk A., Burczyk J. Molekularne markery DNA jako narz^dzie badawcze genetyki drzew lesnych. Sylwan 8. - 2001. - 76-83.
3. Dzialuk A., Burczyk J. PCR-multiplex of six chloroplast microsatellites for population studies and genotyping in Pinus sylvestris. Silvaea Genetica 53. - 2005. - 5-6.
4. Prus-Glowacki W., Stephan B.R. Genetic variation of Pinus sylvestris from Spain in relation to other european populations. Silvae Genetica 43. - 1994. - 7-14.
5. Robledo J.J., Collada C., Alia R., Gil L. Genetic structure of montane isolates of Pinus sylvestris L. in Mediterranean refugial area. Journal of Biogeography 32. - 2005. - 595-605.
6. Vendramin G.G., Lelli L., Rossi P., Morgante M. A set of primers for the amplification of 20 chloroplast microsatellites in Pinaceae. Molecular Ecology 5. - 1996. - 595-598.
7. Vendramin G.G., Anzidei M., Medaghiele A., Sperisen C., Bucci G. Chloroplast microsatellite analysis reveals the presence of population subdivision in Norway spruce (Pices abies K.). Genome 43. - 2000. - 68-78.
8. Excoffier L., Laval G., Schneider S. Arlequin ver. 3.0: An integrated softwarepackage for population genetics data analysis. Evolutionary Bioinformatics Online 1: - 2005. - 47-50.
9. Smith J.S.C., Chin E.C.L, Shu H., Smith O.S., Wall S.J., Senior M.L., Mitchell S.E., Kre-sovich S., Ziegele J. An evaluation of the utility of SSR loci as molecular markers in maize (Zea mays L.): comparisions with data from RFLPs and pedigrees. Theor. Appl. Genet. 95. - 1997. - 163-173.
УДК 634.174. Сан. лтар С. О. Грицюк - СЕС Франшвського р-ну м. Львова;
проф. I.I. Даценко д-р мед. наук - nbsiscbK^ медичний ушверситет
M. Данила Галицького
ДЕЯК1 РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНОГО МОН1ТОРИНГУ ЗА СТАНОМ ЯКОСТ1 ВОДИ БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ДН1СТЕР
Розглянуто питання комплексного мошторингу за станом якосп води басейну р. Дшстер, яка забезпечуе не тшьки водопостачання населення Львiвськоi област та промислових ii об'екпв, але й впливае на еколопчну безпеку регюну. Для уникнення значного забруднення водного середовища запропоновано ефективну систему захо-дiв охорони поверхневих вод, яка полягае у суворому облшу джерел забруднення, недопущення скидання неочищених чи недостатньо очищених спчних вод, впровад-ження сучасних систем ефективного 1х очищення та знезараження.
Health-officer S.O. Grycyuk - sanitary-epidemiology station of
Frankivs'k district of L'viv; prof. I.I. Dacenko - L'viv medical university
of the name of Daniel Galyc'ki
Some results of the complex monitoring on the state qualities of water
of river basin Dnistr
The questions of the complex monitoring are examined on the state qualities of water of river basin Dnistr, which provides not only water-supply of population of the Lvov region
104
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.1
and industrial its objects but also influences on ecological safety of region. For avoidance of considerable contamination of water environment the effective system of measures of guard of superficial waters, which consists in the severe account of sources of contamination, non-admission of upcast of unrefined or it is not enough cleared flows waters introduction of the modern systems of effective their cleaning and disinfecting, is offered.
Ржа Дшстер мае велике народногосподарське значення. Вона вико-ристовуеться для водопостачання населення та промислових об'екив, вщпо-чинку, риборозведення, а також для скидання i вщведення промислових i гос-подарсько-побутових стних вод. Вздовж берепв ржи в межах територи Львiвськоï област розташовано 47 господарств, дiяльнiсть яких прискорюе замулення i забруднення р. Дшстер. У межах границь прибережних водоохо-ронних зон ржи знаходяться господарськ подвiр,я, тваринницьк ферми, лгг-ш табори для худоби, склади мшдобрив, городи, в багатьох мюцях земельнi площi розорюються аж до сaмоï рiки. Тому комплексний мониторинг за станом якостi води басейну р. Дшстер е актуальним не тшьки для водопостачання населення та промислових об'еклв, але й для екологiчноï безпеки регюну.
Враховуючи кризову екологiчну ситуaцiю в Захщному регiонi Укра-ïни, вщповщно до розпорядження заступника Головного державного саштар-ного лiкaря Укрaïни за №5-02-30\249 вiд 29.04.92 р., протягом тривалого пе-рiоду здiйснюеться програма мониторингу за станом якостi води басейну р. Дшстер на територи Львiвськоï область Щоквартально у встановлених створах1 (.№1 - Туркiвський р-н, №2 - Стaросaмбiрський р-н, №3 - Микола-1'вський р-н, №4 - Жидaчiвський р-н, №5 - м. Сaмбiр) постiйного спостере-ження на р. Дшстер проводиться вiдбiр та дослщження проб рiчковоï води.
Нижче наводяться деяк опрaцьовaнi та узагальнеш нами результати лабораторних дослщжень за сaнiтaрно-хiмiчними, саштарно-мжробюлопч-ними, радюлопчними показниками, якi було проведено протягом 2000-05 рр. Зпдно з цими даними, в уЫх створах за органолептичними показниками [1, ст. 190; 2, ст. 65] переважно вода р. Дшстер вщповщае вимогам якост питно1' води в ус сезони року. Наприклад, запах води протягом зазначеного перюду становив 0-2 бали, за винятком створу №4, де у 2-му квартал 2005 р. цей по-казник сягав 5 башв; показник рН визначався в межах 6,5-7,2. Колiрнiсть води тшьки у 2-му квартал 2005 р. у створi №4 становила 60°, а в шших створах вона не перевищувала 20°. Прозорють становила вiд 14,5 до 30,5 см.
За бшьшютю хiмiчних показниюв [2, ст. 66] яюсть води змiнювaлaсь у створах №1, 2 у незначних межах, за винятком створiв № 3, 4 i 5. Зокрема, роз-чинний кисень знаходився у межах 4,8-12,16 мг/дм , за винятком створу №4, де у 2-му квартал 2005 р. його об'ем зменшувався до 2,1-3,1 мг/дм3. Окисшсть становила 2,8-10,4 мг/дм , за винятком створiв №4 i 5, де спостер^алось тдви-щення даного показника вщповщно до 39,2 мг/дм i 64,0 мг/дм. Щшьний зали-шок не перевищував 911 мг/дм о^м створу №4, де у 3 квaртaлi 2005 р. його значення становило 1211 мг/дм3. Загальна твердють становила в межах 3,5-7,2 мг екв./л, за винятком створiв №4 i 5, в яких у 2-му кварташ 1'хш значення
1 Створ - мюце ввдбирання проб води
1. Лiсове та садово-паркове господарство
105
збiльшувалися вщповщно до 8.0 i 10,0 мг екв./л. Бiологiчне споживання кисню (БСК) протягом зазначеного перюду спостерiгалося найнижчим тшьки у 1-му кварталi у створах №1, 2 i 5, коли вони становили 0.96-4,16 мг О2/дм .
Стосовно якост води р. Днiстер, то у 1-му та 3-му кварталах протягом зазначеного перюду спостер^алося збшьшення бюлопчного споживання кис-ню до 7,35 мг О2/дм у створах №3 i 4, зменшення розчинного кисню - до
33
3,2 мг/дм , збшьшення окиснюваност - до 64,0 мг/дм , сухого залишку - до 1382 мг/дм3, перевищення гранично допустимо! концентрацй по солях важких металiв (свинцю, марганцю) - у створi №4 у 1-му кварталi у 2001 р. Отрутохь мжати, нафтопродукти, феноли та синтетичнi поверхнево-активш речовини у водi були вщсутт або визначалися у обсягах, що не виходили за межi норм. Вмют радiонуклiдiв цезiю-137, стронцiю-90 у водi створiв №4 i 5 не переви-щував середнiх фонових концентрацш, характерних для водоймищ Львiвськоl областi. Проте лабораторнi дослiдження стосовно сашгарно-мжробюлопчних показникiв свiдчать про значне господарсько-фекальне забруднення, особливо у створах №3, 4 i 5, де шдекс ЛКП1 збiльшувався вщ 24000 до 500000 (рис. 1). О^м того, у створах №1, 2 тшьки у 1-му кварталi шдекс ЛКП визначався в межах 3000-6000. Патогенш бактерй видiлялися у 14 пробах рiчковоl води, небезпечш для здоров'я людини гельмiнти видшялися у 45 пробах.
1ндекс ЛКП
500000 450000 400000 350000 300000 250000 200000 150000 100000 50000 0
□ 1-ий кв.
□ 2-ий кв.
□ 3-ий кв.
□ 4-ий кв.
Створ №5
Створ №3 Створ
№2
4-ий кв. 3-ий кв. 2- ий кв. 1-ий кв.
Рис. 1. Бактерiологiчнi показники якостi води у створах р. Дшстер за 2005р.
Зпдно з нашими спостереженнями, основними джерелами забруднення басейну р. Дшстер на територи Львiвськоl област е об'екти, розташоваш на територи Турювського, Старосамбiрського, Самбiрського, Городоцького, Микола1вського, Пустомитiвського, Сколiвського, Стрийського, Жидачiвсь-кого р-нiв та м. Самбора, Дрогобича, Стрия, Львова. Наприклад, на територи Турювського р-ну р. Дшстер протжае через населенi пункти Вовче, Бережок, Жукоти, Лiмна, де вщзначаеться забруднення господарсько-побутовими сто-
1 ЛКП - лактозо-кишкова паличка
106
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.1
ками вщ шдивщуально! забудови та сшьськогосподарських об'екпв. У неза-довiльному сташ перебувають каналiзацiйнi очиснi споруди, як неспроможнi ефективно очистити стоки, що надходять до них. Вiдчутним джерелом забруднення е р. Стрв'яж - лiва притока р. Дшстер. Нижче створу скиду стокiв Самбiрського цукрового заводу i вод р. Млишвка, яка приймае стоки м. Сам-бора, стан р. Стрв'яж рiзко погiршуеться. Впадання р. Стрв'яж у р. Дшстер спричиняе незначне зменшення концентраци забруднювальних речовин за рахунок процеЫв самоочищення.
Забруднення також надходять через притоки р. Дшстер - рiчки Вере-щицю, Тисменицю, Стрий та Луг, а також через очисш споруди с. Стршки, м. Старий Самбiр, якi працюють зi значними перебоями. Часто викидаються кислi стоки з мiсцевого маслозаводу, що негативно впливае на яюсть очи-щення води. Вiдчутним джерелом забруднення е р. Верещиця - притока р. Дшстер, в яку надходять неочищеш с^чш води швденно-захщного р-ну м. Львова, а також Яворiвського та Городоцького р-iв. У межах Микола'всь-кого району р. Дшстер перетинае землi 10 господарств, населеш пункти яких частково забруднюють рiку стоками.
На територи Сколiвського р-ну забруднення р. Опiр (притоки р. Дшс-тра) здiйснюеться за рахунок прибережних населених пункпв та розташова-них поблизу промислових об'екпв. Спостерiгаеться незадовiльна робота ка-нашзацшних очисних споруд м. Стрия, фактичне навантаження яких сягае до
3 3
40 тис. м на добу при проектному всього 20 тис. м на добу. Фжсуються фак-ти загибелi активного мулу в аротенках, несвоечасно проводиться замша та ремонт обладнання, внаслщок чого с^чш води не знезаражуються. На територи Жидачiвського р-ну р. Дшстер протшае впродовж 46 км i перетинае зем-лi десятюв сiльських господарств та промислових об'екпв. Без очищення скидаються стiчнi води заводу Пол^рафмаш i цукрового заводу, розташова-них на територи м. Ходорова.
Таким чином, для уникнення подальшого забруднення р. Дшстер не-обхщно впровадити ефективну систему заходiв охорони поверхневих вод, здiйснити суворий облж джерел забруднення, забезпечити недопущення ски-дання неочищених чи недостатньо очищених стiчних вод, впровадити сучас-нi системи ефективного 1'х очищення та знезараження. Заходи, яю ми запро-понували, спрямованi на доведення ддачих об'ектiв до iснуючих саштарно-гь гiенiчних вимог. Проведена органiзацiйна та практична робота дала змогу значно зменшити вiдхилення вiдповiдних показникiв вщ нормативних доку-ментiв, а також забезпечила значне зменшення поодиноких випадюв та вщ-сутнiсть спалахiв гострих кишкових iнфекцiй, пов'язаних з чинниками забруднення водного середовища басейну р. Дшстер.
Лгтература
1. Даценко 1.1., Грабич Р.Д. Профшактична медицина. Загальна ппена з основами еко-логи: Навч. поабник. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
2. Загальна ппена: Поабник для практичних занять/ За заг. ред. 1.1. Даценко. - Льв1в: Свгг, 1991. - 304 с.
1. Лкове та садово-паркове господарство
107
