CC BY
14
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9507 http://nvlvet.com.ua
UDC: 619:636.8:613.25
Some indices of the cats' protein metabolism under the obesity
I. Chala, V. Rusak, D. Feshchenko, L. Kovalyova
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
Article info
Received 03.09.2019 Received in revised form
04.10.2019 Accepted 05.10.2019
Zhytomyr National Agroecological University, Faculty of Veterinary Medicine; Korolyova Str., 39, Zhytomyr, 10024, Ukraine. Tel.: +38-098-274-02-92 E-mail: innachala312@ukr.net
Chala, I., Rusak, V., Feshchenko, D., & Kovalyova, L. (2019). Some indices of the cats' protein metabolism under the obesity. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 36-40. doi: 10.32718/nvlvet9507
Obesity is one of the most widely-distributed metabolic disturbances in cats, herewith the animals' number with a given pathology is constantly increasing. The excess mass and obesity lead to the extreme metabolic disturbances including all the chains of metabolism. The cats belong to wild animals and are characterized by a high level of protein metabolism, herewith they are incapable to keep up with the level of the particular amino acids under their constant introduction into the feeds. The intensity of glucogenesis for which the amino acids are viscous material and are involved into the process of dissemination under the obesity is constantly increasing. It results in increasing the amount of final product of nitrogen metabolism. The paper researches the total protein content as well as that of albumin, ammonia, urine, creatinine and creatine kinase activity of the cats' blood which had the excess mass or obesity. In addition, it has become necessary to determine the content of amino acids cysteine sulfhydryl groups, which essentially contributes to the process of cats' metabolism. To perform the research two groups of cats (female and male) aged 3-7 were formed, the control group consists of 7 clinically healthy animals that corresponds to the BCS 4-5 index according to the nine grading scale, the experimental group consists of 5 animals of the same age and they have BCS - 7-9 index, that testifies to the excess mass and obesity processes. The concentration of the total protein, albumin, ammonia, urine, creatinine as well as of creatine kinase activity of the total and free(nonprotein) sulfhydryl groups was found in the cats' blood. The significant decreasing of the albumin part has been revealed in cats with the excess mass and obesity that causes the liver function disturbances and results in increasing of its protein decomposition. The increasing quality of the ammonia content by 31% and urine by 21% has been revealed in cats of the experimental group, however the individual ranges of given indexes within both control and experimental groups were considerable ones. The creatinine concentration and creatine kinase activity in cats with the obesity increases, that testifies to the destructive processes intensification in the muscular tissues. Sulfhydryl groups of the cysteine are of great importance for the metabolic processes in particular in the processes of detoxication, disease-resistance as well as of antioxidant processes. The total concentration of SH-blood groups made no essential difference in cats of the control and experimental groups, while the concentration of free SH-blood groups of experimental animals was by 31% less than in its control analogues. Thus, the obesity has an essential effects on the protein metabolism that causes the amino acids decomposition processes as well as the accumulation of the metabolic final products andfree sulfhydryl groups reducing.
Key words: cat, obesity, blood, ammonia, urine, proteins, sulfhydryl groups.
ДеяК показники бшкового обмшу кчшок за ожиршня
1.В. Чала, ВС. Русак, Д.В. Фещенко, Л.О. Ковальова
Житомирський нацюнальний агроекологiчний утверситет, м. Житомир, Украта
Ожиртня - одне з поширених метаболiчних порушень у кшок, причому ктьюсть тварин з даною патологшю невпинно зрос-тае. Надлишкова маса i ожиртня призводять до глибоких метаболiчних порушень, включаючи уЫ ланки обмту речовин. Кшки е хижаками i характеризуются високим рiвнем обмту бтюв, причому вони не здатт тдтримувати рiвень певних амтокислот на
постшпому рiвнi без регулярного гх надходження з кормами. За ожиртня збшьшуеться ттепсивтсть глюконеогенезу, для якого пластичним матерiалом е амтокислоти, як1 включаються у процес дезамтуваппя, в результатi чого зростае концентращя ктце-вих продуктiв азотистого обмту. Метою роботи було до^джеппя вмкту загального бшка, альбумiпiв, амiаку, сечовини, креа-типту та активпостi креатипктази (КК) кровi кшок, що мали надлишкову масу i ожиртня, також визначали вмкт сульфгiдри-льних груп (¡Н-) амтокислоти цистегпу (Суя), яка вШграе особливу роль в обмiпi речовин кшок. Для до^джепь сформовано двi групи кшок (самщв i самок) втом 3-7рокв, контрольна група складалась з 7 клШчпо здорових тварин, що мали тдекс BCS 4-5 за дев 'ятибальною шкалою, до^дпа група включала 5 тварин аналогичного в1ку i мали BCS - 7-9, що е ознакою падлишково! маси i ожиртня. У кровi тварин визначали копцептращю загального бтка, альбумiпiв, амiаку, сечовини, креатишпу, активтсть КК, загальних та вшьпих (пебшкових) SH-груп. В результатi до^джепь у кшок з падлишковою масою та ожиртпям виявлепо досто-вiрпе змепшеппя частки альбумiпiв, що може бути результатом як порушеппя фупкщй печтки, так i зростаппя розпаду бштв. У тварин до^дпо'Ч групи спостеркалось збшьшеппя вмкту амiаку па 31% та сечовини - па 21%, одпак iпдивiдуальпi коливаппя дапих показпитв у межах як контрольно!, так i до^дпо'Ч груп були зпачпими. У кшок з ожиртпям зростала концентращя креа-типту та активтсть КК, що свiдчить про ттепсифтащю деструктивпих процеЫв у м'язовш ткапит. Сульфгiдрильпi групи амтокислоти Суп вiдiграють важливу роль в обмтпих процесах, зокрема у процеЫ детоксикацИ, iмуппому захистi, аптиоксидап-тпих процесах. Загальпа концентращя SH-груп кровi суттево не вiдрiзпялась у тварин контрольног та до^дпо'Ч груп, тимчасом концентращя вшьпих SH-груп у кровi тварин до^дпо'Ч групи була па 31,3% мепшою, тж у коптрольпих апалогiв. Таким чипом, ожиртня суттево впливае па бшковий обмт, спричипяючи розпад амтокислот, пакопичеппя кпцевих продуктiв обмп i змепшеппя вшьпих SH-груп.
Ключовi слова: тшки, ожиртня, кров, амiак, сечовипа, бшки, сульфг1дрильш групи.
Вступ
Юшки е облтатними хижаками, i тому природно, що 1хнш рацюн мае високий pibeHB тваринного бшка. Також для оргашзму копв характерна висока штенси-вшсть азотного обмшу. Разом з тим вони не спромо-жн тдтримувати вмют окремих амшокислот (АМК) на постшному piвнi (Backlund et al., 2011). О^м зви-чайних амшокислот, що е незамшними для б№шосп тварин i людини, юшки мають тдвищену потребу у швидко дезамшованих АМК цисте!ш (Cys) та арпшш (Arg), а також у сульфокислоп таурин (Vasconcellos et al., 2009).
Упродовж останшх десятилггь у хатшх шшок роз-виток ожиршня та цукрового дiабeту, цих "урбашсти-чних" хвороб-супутнишв, здобув характеру ешзоотп, подiбно до аналопчних проблем у людини (Hoenig, 2012; Hoenig, 2014). Як вшомо, цим патолопям влас-тивi значш змши у мeтаболiзмi. Так, розвиток цукрового дiабeту супроводжуеться дефщитом глюкози у тканинах (Flanagan et al., 2018). Водночас деяш вчеш вважають, що й видовою особливютю шшок е висок потреби у глюкозi для головного мозку, котрий мае поpiвняно велику масу.
Синтез глюкози може вшбуватися дешлькома ме-таболiчними шляхами. У випадку з ожиршням найак-тившше ввдбуваеться глюконеогенез - синтез глюкози з попереднишв невуглеводного походження, насампе-ред з АМК у результата окисного дeзамiнування (Verbrugohe & Bakovic, 2013).
Оpганiзм котiв з piзною iнтeнсивнiстю використо-вуе окpeмi АМК, зокрема Cys, який використовуеться у багатьох бiохiмiчних процесах (Dor et al., 2018). Завдяки наявносп вшьно! сульфидрильно! групи (SH-) Cys входить до складу ферменлв, трипептиду глутатюну, використовуеться для синтезу бiлка во-лосся. Окpiм того, вуглeцeвi залишки Cys легко пере-творюються у тровиноградну кислоту, а вiдтак у глюкозу.
Ожиршня призводить до штенсифшацп окислення АМК, зменшення частки м'язово! тканини i подаль-шо! гшодинамп тварини. Зростання розщеплення
АМК обумовлюе збiльшeння кiлькостi пpодуктiв азотистого обмшу: азоту сечовини, амiнного та амо-нiйного, кpeатинiну (Okada et al., 2017).
Метою дано! роботи було дослвдити показники залишкового азоту та концентраци сульфгвдрильних груп у сироватщ кpовi кiшок з надлишковою масою та ожиршням.
MaTepia™ i методи дослщжень
Дослвдження проводились на базi навчально-науково-виробничо! клiнiки дpiбних тварин i кафедри паразитологи, ветеринарно-саштарно! експертизи та зооппени ЖНАЕУ. Були вщбраш двi групи к1шок вiком 3-7 рошв piзноl статi й породи. Контрольна група складалась з 7 клшчно здорових тварин, котpi проходили дiагностичнe обстеження перед щеплен-ням. Досл1дна група включала 5 шшок, як мали надлишкову масу тша i ожиpiння.
Кондици тша шшок оцшювали згвдно зi шкалою BCS (body condition score) (Okada et al., 2017). 1ндекс BCS контрольно! групи становив 3 за п'ятибальною шкалою i 4-5 за дев'ятибальною, що вiдповiдае вдеа-льнш масi тварин. BCS к1шок дослвдно! групи становив вiдповiдно - 4-5 i 7-9, що свщчить про ожиpiння.
Кров для бiохiмiчних дослiджeнь брали з шдшшр-но! вени пepeдплiччя (v. cephalica antebrachii) з до-триманням правил асептики i антисептики. Викорис-товували як цшьну кров, що ввдбирали у вакуумш пpобipки iз стабiлiзатоpом ЕДТА, так i сироватку. У цiльнiй кpовi визначали загальну концeнтpацiю вшь-них (небшкових) сульфгвдрильних груп з реактивом Еллмана, для чого бiлки сироватки осаджували 5% розчином трихлороцтово! кислоти, зразки центрифу-гували та видели бeзбiлкову частину сироватки (Meshchyshen & Hryhorieva, 2002).
У сиpоватцi кpовi визначали вмiст загального бш-ка, альбумшв, сечовини та кpeатинiну, актившсть креатинк1нази (КФ 2.7.3.2) бiохiмiчним натвавтома-тичним аналiзатоpом Chem-7, реактиви лшп DAC, концeнтpацiю амiаку - ферментативним методом (зпдно з настановою до набору peактивiв) за допомо-
гою набору реагенпв Reagent Set (Ammonia, NHTI -A7553-85). В основ1 ферментативного методу лежить взаемод1я ам1аку з а-кетоглутаровою кислотою за наявносп НАДФН2, у результат реакцп утворюеться глутамшова кислота i окиснена форма НАДФ+, кон-центращя останнього продукту прямо пропорцшна кiлькостi амiаку, що приеднався до а-кетоглутарату. Окислений НАДФ+ зменшуе оптичну сорбцш за I = 340 нм.
Одержат результати опрацьовували Microsoft Excel 2016 з визначенням критерiю Стьюдента.
Результати та ïx обговорення
Надлишкова маса тша у к1шок часто призводить до змщення метаболiзму у бiк гшерплкеми, а в умо-вах обмежених запаав вуглеводiв - до штенсивного глюконеогенезу. В результатi, внаслiдок дезамшуван-ня АМК бiлкiв, утворюеться амiак, який утилiзуеться переважно у печшщ в орнiтиновому циклi. Оск1льки у шшок ожирiння часто супроводжуеться певними по-рушеннями функцiй печiнки та нирок, важливим е визначення не тшьки концевого продукту утилiзацiï амiаку - сечовини, а й штенсивносп ïï накопичення у кровi (Keller et al., 2017). Результати експерименталь-
них дослщжень деяких показник1в бшкового обмiну в к1шок наведенi в таблищ
Як видно з таблищ, умют загального бiлка сирова-тки кровi кiшок в обох групах суттево не вiдрiзнявся i перебував у референтних межах. Разом з тим спосте-рйалась статистично достовiрна рiзниця мiж вмiстом альбумiнiв (АЛБ). Так, у к1шок контрольно! групи частка ще! фракцп становить 51,78%, а у тварин дослано! групи - лише 25,22%. Як вщомо, АЛБ е резервом АМК i синтезуються печiнкою; зменшення 1х частки може бути наслщком зниженням синтезу бш-к1в печшкою тварин з ожирiнням або зростанням iнтенсивностi катаболiзму АЛБ.
Кiнцевим продуктом розпаду азотовмiсних сполук е амiак. Однак його концентрац1я у кровi досить низь-ка, оск1льки це надзвичайно токсичний метаболiт. 1снуе спещальний механiзм транспорту амiаку з тканин до печшки за участю глутамшово! кислоти. При збiльшеннi пулу амiаку у тканинах зростае його вихщ у кров у вшьному станi (РаЬ1аск & Zentek, 2018). Концентра^ амiаку в кровi к1шок дослщно! групи незна-чно перевищувала верхню фiзiологiчну межу i була на 31% бiльшою, шж контрольнi значення. Умiст сечовини у кровi дослщних к1шок мав тенденцш до пщ-вищення (+20,95%).
Таблиця
Змши показник1в бiлкового обмшу у кровi к1шок з надлишковою масою тiла та ожирiнням, M ± m
Показник_Контрольна група, n = 7_Дослщна група, n = 5
Загальний бшок, г/л 64,5 ± 7,37 68,2 ± 8,71
Альбумши, г/л 33,4 ± 3,78 17,2 ± 3,85*
Сечовина, ммоль/л 8,3 ± 1,27 10,1 ± 1,48
Креатинш, мкмоль/л 97,9 ± 10,32 122,6 ± 15,43
Креатинкшаза, Од/л 185,2 ± 21,62 265,9 ± 42,70
Амiaк, мкмоль/л 47,7 ± 5,83 62,5 ± 8,25
Примтка: * - рiзниця мiж показниками у тварин контрольна та дослiдноï груп на ршш Р < 0,05
Рiзниця мiж означеними показниками може свщ-чити про неспроможшсть печiнки у повному обсязi утилiзувати амiак. Отже, супутшми симптомами ожи-рiння е гепато- та нефропатп (Marino et al., 2014).
Крш^ем, що характеризуе фшьтрувальну здат-нiсть нирок, е вмют креатинiну. Також креатинiн е показником штенсивносл катаболiзму м'язових бшшв, як1 е резервом АМК у процеа глюконеогенезу. У к1шок дослщно1' групи концентрaцiя цього метаболiту мала тенденщю до зростання (+25,2%), що свщчить про iнтенсивне використання енергетичного резерву м'язiв за ожирiння.
Креатинш е продуктом неферментативного окис-лення креатину, його концентрaцiя залежить вщ енергетичного обмiну. З метою встановлення можливих цитолiтичних процесiв у м'язах хворих шшок ми ви-значали актившсть креатинк1нази (КК, креатинфос-фок1нази). Вказаний фермент локaлiзуеться у скелет-них м'язах, мiокaрдi та головному мозку, однак основна частка його активносл в сироватщ кровi припадае на м'язовий iзофермент (Kawasumi et al., 2018). Таким чином, змша aктивностi КК може свщчити про пору-шення цшсносп м'язових клiтин i розпад бшшв. Ак-
тивнiсть КК у кровi к1шок з ознаками ожирiння була на 45,7% вищою, н1ж у контрольних тварин. Таким чином, збшьшення концентрaцiï креaтинiну i актив-носп КК свщчить про зменшення частки м'язовоï тканини за умов накопичення жиру.
Сульфпдрильш групи (SH-) е складовою частиною Cys (Morris & Rogers, 1978; Nguyen et al., 2002). Юшкам властива тдвищена потреба у Cys для синтезу бшшв волосяного покриву та феромону фелшшу. О^м того, у них вкрай низька актившсть фермент-них систем, як синтезують АМК таурин з Cys (Shulatkina et. al., 2012). При ожиршш важливою е участь Cys у формуванш глутатюну та шдгриманш вторинно1' структури шсул^.
Концентрaцiю загально1' кiлькостi SH-груп визна-чали у цiльнiй кровi, а вшьт SH-групи, як1 представлен переважно вiльним Cys, - у безбшковш чaстинi сироватки кровi (рис. 1).
У шшок з ожиршням спостерталась тенденцiя до зменшення (-10,2%) загально1' концентрaцiï SH-груп у кров^ порiвняно зi здоровими тваринами (132,0 ± 15,6 i 147,0 ± 16,8 ммоль/л вiдповiдно).
0 50 100 150
■ BLUbHi ■ 3arain>Hi
Рнс. 1. ^H^mpa^a 3araiLHHX i BiiLHHX SH-rpyn y KpOBi KimOK 3 OMpiHHHM, MMOiL/i
ÄHanoriHHa TeHgeHnia npociigKOByBaiacL h BigHoc-Ho KOH^HTpa^i BiiLHHX SH-rpyn i cKiagaia: B gociig-Hifi rpyni - 48,0 ± 6,3, a B KornpoiLHm - 63,0 ± 10,1 MMOJIL/Ji (-31,3%). OTKe, cyTTeBHX 3MiH y 3araiL-HOMy BMicTi SH-rpyn 3a o^npiHHH KimoK He cnocTepira-iocl. BogHonac 3HH^eHHH кoнцeнтpaцii BiiLHHX SH-rpyn, He 3B'ii3aHHX 3 6iiKaMH, 6yia cyireBoio, xona i cTaTHcTHHHo HegocTOBipHoo.
TaKHM HHHOM, y KimoK 3 o^npiHHaM BHHHKae neB-hhh ge^iuHT BiiLHHX SH-rpyn, aK BigirpaoTL Ba^iHBy poiL y npo^cax geTOKcHKauii. Цe HeraTHBHo BniHBae Ha po3bhtok KOMneHcaTopHHX MeXaHi3MiB, aK 3a6e3ne-^yoTL BigHOBieHHa MeTa6oiinHHX nopymeHL, BHKiHKa-hhx HagiumKOBoo Macoo Ta o^npiHHHM.
Внсновкн
HagiumKOBa Maca Ta o^upiHHa y KimoK npH3BogaTL go 3pocTaHHa KaTa6oiinHHX пpoцeciв, ge3aMiHyBaHHa AMK i HaKonuneHHa кiнцeвнх npogyKTiB o6MiHy 6iiKiB, npo ^o cBigHHTL 3MeHmeHa nacTKa AEM i 36iiLmeHa
кoнцeнтpaцia aMiaKy Ta cenoBHHH. nigBH^eHa aKTHB-HicTL KK Ta HaKonHHeHHa KpeaTHHiHy b KpOBi XBopHX KimoK cBigHHTL npo pO3BHTOK gecTpyKTHBHHX 3MiH y M'a3ax i nopymeHHa ^yHK^oHaiLHoi aKTHBHocTi HHpoK. 3HH^eHHa KiiLKocTi 3araiLHHX i BiiLHHX SH-rpyn 3a o^HpiHHa y KOTiB e pe3yiLTaTOM HagMipHoi BTpaTH Cys.
nepcneKmueu noöaßbwux öocnidweub. niaHyoTLca gociig^eHHH BMicTy aMiHOKHcioT Arg i Cys, a TaKo^ BH3HaneHHa pi3HHX ^paK^m iinigiB y KpOBi KimoK 3 o^HpiHHHM Ta nyKpoBHM gia6eTOM.
References
Backlund, B., Zoran, D.L., Nabity, M.B., Norby, B., & Bauer, J.E. (2011). Effects of Dietary Protein Content on Renal Parametrs in Normal Cats. Journal of Feline Medicine & Surgery, 13, 698-704. doi: 10.1016/jfms2011.05.019. Chala, I.V., Zghozinska, O.A., Rusak, V.S., Chuprun, L.O., & Kovalov, P.V. (2018). Zminy stanu hluta-tionovoi systemy krovi kotiv za tsukrovoho diabetu ta ozhyrinnia. Naukovyj visnyk LNUVMB imeni S.Z. G'zhyc'kogo. Serija: Veterynarni nauky, 20(88), 125-130. doi: 1032718/nvlvet8823 (in Ukrainian). Dor, C., Adamany, J.L., Kisielewicz, C., de Brot, S., Erles, K., & Dhumaeux, M.P. (2018). Acquired Urea Cycle Amino Acid Deficiency and Hyperammonae-mic Encephalopathy in a Cat with Inflammatory Bowel Disease and Chronic Kidney Disease. Journal of Fe-
line Medicine & Surgery. Open Reports, 4(2). doi: 10.1177/2055116918786750.
Flanagan, J., Bissot, T., Hours, M.A., Moreno, B., & German, A.J. (2018). An International Multi-Centre Study of Weight Loss in Overweight Cats: Differences in Outcome in Different Geographical Locations. Journal PLoS One, 13(7), e0200414. doi: 10.1371/jornal.pone.0200414.
Hoenig, M. (2012). The Cat as a Model for Human Obesity and Diabetes. Journal of Diabetes Science & Technology, 6(3), 525-533. doi: 10.1177/193229681200600306.
Hoenig, M. (2014). Comparative Aspects of Human, Canine and Feline Obesity and Factors Predicting Progression to Diabetes. Journal of Veterinary Science, 1, 121-135. doi: 10.3390/vetsci1020121.
Kawasumi, K., Murai, T., Mizorogy, T., Okada, Y., Yamamoto, I., Suruga, K., Kadokura, K., & Arai, T. (2018). Changes in Plasma Metabolites Concentrations in Obese Dogs Supplemented with Anti-oxidant Compound. Journal of Frontiers in Nutrition, 5, 7480. doi: 10.3389/fnut.2018.00074.
Keller, C., Liesegang, A., Frey, D., & Wichert, B. (2017). Metabolic Response to Three Different Diets in Lean Cats and Cats Predisposed Overweight. BMC veterinary research, 13, 184-191. doi: 10.1186/s12917-017-1107-3.
Marino, L.C., Lascelles, B.D.X., Vaden, S.L., Gruen, M.E., & Marks, S.L. (2014). The Prevalence and Classification of Chronic Kidney Disease in Cats Randomly Selected within Four Age Groups and in Cats Recruited for Degenerative Joint Disease Studies. Journal of Feline Medicine & Surgery, 16, 465^72. doi: 10.1177/1098612X13511446.
Meshchyshen, I.F. & Hryhorieva, N.P. (2002). Metody kilkisnoho vyznachennia SH-hrup u krovi. Buko-vyns'kyj medychnyj visnyk, 6(2), 190-192 (in Ukrainian).
Morris, J.G., & Rogers, Q.R. (1978) Arginine: An Essential Amino Acid for the Cat. Journal of Nutrition. 108(12), 1944-1055. doi: 10.1093/jn/108.12.1944.
Nguyen, P., Dumon, H., Martin, L., Siliart, B., Ferreier, L., Humbert, B., Diez, M., Breul, S., & Biourge, V. (2002). Weight Loss does not Influence Energy Expenditure or Leucine Metabolism in Obese Cats. Journal of Nutrition, 132(6), 1649-1651. doi: 10/1093/jn/132.6.1649S.
Okada, Y., Kobayashi, M., Sawamura, M., & Arai, T. (2017). Comparison of Visceral Fat Accumulation and Metabolome Markers among Cats of Varying BCS and Novel Classification of Feline Obesity and Metabolic Syndrome. Frontiers in Veterinary Science, 4, 17. doi: 10.3389/fvets.2017.00017.
Pablack, N., & Zentek, J. (2018). Effects of Dietary Arginine, Ornithine and Zeolite Supplementation on Uremic Toxins in Cats. Toxins (Basel), 10(5), 206-218. doi: 10.3390/toxins10050206.
Shulatkina, A.V., Peshev, L.P., & Ljalichkina, N.A. (2012). Modifikacii al'buminov i sul'fgidril'nyh grupp krovi u zhenshhin s hronicheskoj venoznoj nedostato-chnost'ju. Sovremennye problemy nauki i obrazovani-
ja, 6. URL: http://www.science-
education.ru/ru/article/view?id=7887 (in Russian).
Vasconcellos, R.S., Borges, N.C., Gongalves, K.N.V., Canola, J.C., de Paula, F.J.A., Malheiros, E.B., Bru-netto, M.A., & Carciofi, A.C. (2009). Protein Intake during Weight Loss Influences the Energy Required
for Weight Loss and Maintenance in Cats. Journal of Nutrition, 139, 855-860. doi: 10.3945/jn.108.103085. Verbrugohe, A., & Bakovic, M. (2013). Peculiarities of One-Carbone Metabolism in the Strict Carnivorous Cat and Role in Feline Hepatic Lipidoses. Journal of Nutrition, 5(7), 2811-2835. doi: 10.3390/nu5072811.
