CC BY
11
Посилання на статтю_
Чеботарьов В.А. Деяю аспекти удосконалення управлiння в умовах формування шновацшноТ моделi розвитку економки / В.А. Чеботарьов // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2005 - №4(16). С. 50-54.
УДК 330.341.1:338.242.4
В.А. Чеботарьов
ДЕЯК1 АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Розкриваеться зм1ст трансформацшних перетворень та розробляються методолог1чн1 посилання удосконалення управл1ння соц1ально-економ1чним розвитком на Ыновацмних засадах. Дж. 5.
Ключов1 слова: 1нновац1йно-структурн1 процеси, 1нновац1я, структура, трансформац1я, розвиток.
В.А. Чеботарев
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ УПРАВЛЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ФОРМИРОВАНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ МОДЕЛИ РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ
Раскрывается содержание трансформационных преобразований и разрабатываются методологические посылки совершенствования управления социально-экономическим развитием на инновационных основах. Ист. 5.
V.A. Chebotaryov
SOME ASPECTS OF MANAGEMENT PERFECTION IN CONDITIONS OF FORMING THE INNOVATION MODEL OF THE ECONOMIC DEVELOPMENT
The matter of transformational conversions is exposed. Methodological premises for management perfection in social and economic development on innovation basis are elaborated.
Постановка проблеми у загальному eudi. Формування шновацшноТ моделi розвитку в^чизняноТ економки перед наукою та господарчою практикою ставить цтий ряд питань, котрi мають на мел ТТ адаптування до сучасних умов здшснення докоршних соцiально-економiчних трансформацшних перетворень. Таю умови в принциповому плат не виникали за чаав дм адмшютративно-командноТ економки, для якоТ властивими були наявнють необмежених обсяпв ресурсного потенцiалу (а звщси - ТТ ресурсовитратнiсть) та позаекономiчнi механiзми регулювання вiдтворювальних процеав. Як наслiдок - необхiдне сутнюне удосконалення управлiння соцiально-економiчним розвитком держави. Однак це, у свою чергу, можливо лише за умов, з одного боку, глибинного наукового аналiзу змюту трансформацшних перетворень, а з шшого -
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
1
опрацювання напрямiв формування мiцного iнновацiйного потен^алу сталого економiчного розвитку суспiльства.
Анал'з досл'джень та публ'шацш за даною проблематикою. Сукупнють даних питань певною мiрою знайшла свою розробку у украшськш науцi. Рiзноманiтнi аспекти трансформаци економiчноТ системи на ринкових засадах та обгрунтування шновацшноТ полiтики висв^люються у працях вiдомих вiтчизняних вчених А.Гальчинського, В.Гееця, I.Лукiнова, О. Паламарчука, П. Саблука [1-5]. Разом з тим, бльш детальншого анал'/зу потребують таш аспекти: дослщження змюту трансформацшних перетворень безпосередньо у контекст удосконалення управлшня единим господарчим комплексом краТни на iнновацiйних засадах.
Метою даноТ статт'1 е аналiз змiсту трансформацшних перетворень на сучасному етап з метою опрацювання подальших напрямiв удосконалення управлшня в умовах формування шновацшноТ моделi соцiально-економiчного розвитку.
Викладення основного матер'алу дослiдження. Найбтьш характерною рисою в процес трансформаци в економiцi стало суттеве збiльшення кiлькостi суб'ектiв господарювання. Це було наслiдком переходу до системи, яка засновуеться на рiзноманiттi форм власност та форм господарювання. I, перш за все, саме за цим критерiем, почало здшснюватися структурування економiчних суб'ектiв.
Докорiннi соцiально-економiчнi перетворення об'ективно призвели до рiзноспрямованостi соцiально-економiчних перетворень. Так, цiлком необхщш логiчно обумовленi процеси демонополiзацiТ единого господарчого комплексу у рядi випадмв призвели практично до втрати (або - до довготермшового припинення функцюнування) його окремих галузей: вiтчизняного тепловозо- та стьськогосподарського машинобудування, радiоелектронноТ та легкоТ промисловостi тощо.
Вiдповiдним чином ще бтьшою мiрою зросла ктькють мiжсуб'ектних зв'язкiв у рамках структури у цтому - единого господарчого комплексу краТни. Тобто - не однолшшних, а багатоспрямованих внутрiшньоструктурованих
взаемозумовленостей: сукупност господарчих зв'язкiв взаемоопосередкованого характеру мiж пiдприемствами як одшеТ форми власносп, так i мiж шдприемствами рiзних форм власностi та форм господарювання.
Для перехщних процесiв типовою е особлива швидкють здiйснення процеав соцiально-економiчних перетворень. Так, легалiзацiя шдивщуальноТ трудовоТ дiяльностi, виникнення перших кооперативiв та малих пiдприемств за п'ять-шють рокiв призвели до формування досить розвинених за сферою та обсягами виробництва ринкових структур: промислово-торговельних пщприемств, агропромислових формувань тощо. Безумовно, даний процес супроводжувався наявнютю багатьох негативних рис, але сам факт динамiзму формування та розвитку пщприемництва - незаперечний.
Ще одна вщмшнють трансформацшних перетворень - внутршньоприсутня Тм ймовiрнiсть зворотних змш соцiально-економiчного розвитку у рамках певних часових меж. Дана риса вщбиваеться у введены "ручного" управлшня у регулюванн окремих галузей та сфер економки у конкретно виникаючих обставинах.
Наступною особливютю трансформацшних процеав е надзвичайна невизначенють у здшсненш економiчних перетворень. В тi чи iншi часовi перiоди вона знаходила 0 знаходить) свое "вттення" практично у вах сферах. Це стосуеться пiдходiв у проведеннi реструктуризаци енергетичноТ галузi та
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
peфopмyвaннi aгpapнoï cфepи, змiнi пpинципiв бюджeтнoгo ycтpcю та peгyлювaннi зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi тощо.
Хapaктepнcю ознакою тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв e нaявнicть y ïxньoмy poзвиткy i пpoгpecивниx i peгpecивниx змш. У цiлoмy - eтaп пepexoдy до pинкoвиx вiднocин вiдзнaчивcя piзким cyттeвим пaдiнням виpoбництвa, знижeнням його як якicниx, так i кiлькicниx пapaмeтpiв, кoтpi нe за вама показниками вдaлocя дocягти аж до здогодш.
В yкpyпнeнoмy гpyпyвaннi вищeнaвeдeнi якicнi ознаки тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв в eкoнoмiцi на pинкoвиx зacaдax звoдятьcя y виглядi тaкoï клacифiкaцiï.
Перша. Cyr^e збiльшeння кiлькocтi cyб'eктiв eкoнoмiчниx вiднocин та взaeмoзв'язкiв мiж ними.
Друга. Наявнють piзниx вeктopiв cпpямoвaнocтi coцiaльнo-eкoнoмiчниx пepeтвopeнь.
Третя. Нeoднoлiнiйнicть зв'язш та взaeмoзyмoвлeнocтeй мiж cyб'eктaми eкoнoмiчниx вiднocин та cклaдoвими coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy.
Четверта. Оcoбливa динaмiчнicть змiн, як тpaпляютьcя y xoдi caмoгo пpoцecy пepeтвopeнь.
П'ята. Ймoвipнicть звopoтниx пpoцeciв eкoнoмiчнoгo poзвиткy y paмкax пeвниx чacoвиx мeж.
Шоста. Cтoxacтичнicть poзвиткy coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми.
Сьома. Нaявнicть як пpoгpecивниx, так i peгpecивниx тeндeнцiй poзвиткy coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми.
Таким чином, двoeдинa пpoблeмa, що aнaлiзyeтьcя: дocлiджeння змicтy тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв та oбгpyнтyвaння нaпpямiв фopмyвaння пpoгpecивнoï тeндeнцiï ïxньoгo poзвиткy e зaгaльнoнayкoвoю, вона e типовою для ycix кpaïн пepexiднoï eкoнoмiки.
Надбання cвiтoвoï нayки дають пщстави y якocтi ocнoви oпpaцювaння пepшoï cклaдoвoï пpoблeми, що aнaлiзyeтьcя, cлiд oбpaти тeopiю poзвиткy, а y бтьш кoнкpeтнoмy ïï визнaчeннi - тeopiю cтpyктypнoï тpaнcфopмaцiï. Щодо подальшого aнaлiзy дaниx acпeктiв, то його доцтьно здiйcнювaти y кoнтeкcтi тeopiï cинepгeтики: caмe вона пpeдмeтoм cвoгo дocлiджeння мae poзгляд динaмiчнoгo xapaктepy пpoцeciв poзвиткy cтpyктyp. Що ж cтocyeтьcя дpyгoï ^ладово'! вищeзaзнaчeнoï пpoблeми, то ocнoвoю poзpoбки питань фopмyвaння пpoгpecивниx пepeтвopeнь цiлкoм oбгpyнтoвaнo нeoбxiднo визнати тeopiю iннoвaцiй.
Таким чином, мeтoдoлoгiчнi зacaди oпpaцювaння пpoблeмaтики yдocкoнaлeння yпpaвлiння тpaнcфopмaцiйнoю пepexiднoю eкoнoмiкoю в yмoвax фopмyвaння шновацшно'|' мoдeлi poзвиткy мають включати, на нaшy думку, тaкi тpи взaeмoпoв'язaнi окладов^
- тeopiю cтpyктypнoï тpaнcфopмaцiï;
- тeopiю cинepгeтики;
- тeopiю шновацш.
Bиxiдними пocтyлaтaми дocлiджeння тeopiï cтpyктypнoï тpaнcфopмaцiï та тeopiï cинepгeтики e з^ування cyтнocтi поняття "cтpyктypa". Найбтьш aдeквaтним його poзyмiнням ввaжaeмo: cтpyктypa e якicнoю визнaчeнicтю eлeмeнтiв та cyкyпнocтi зв'язкiв мiж ними у paмкax цiлoгo. Cтpyктypa poзкpивae opгaнiзaцiю, apxiтeктoнiкy cиcтeми: ï'ï eлeмeнти, внyтpiшнi зв'язки та фyнкцioнaльнi взaeмoзaлeжнocтi з шшими cиcтeмaми.
Щодо poзвиткy тpaнcфopмaцiйнoï eкoнoмiки, то його гeнeзиc у зaгaльниx pиcax виглядae так.
Стадшнють eвoлюцiйниx змiн, eднicть пpocтopoвиx та чacoвиx пepeтвopeнь, а також пpoгpecивниx та peгpecивниx лiнiй poзвиткy визначають динaмiзм
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2005, № 4(16)
3
структурних трансформацш економГчних систем. Сама ж вона виявляеться у наступному. На першш стадiï еволюцiйнi процеси, що супроводжуються змiною кiлькостi елементiв структури i властивостей вiдносин мiж ними за умови неруйнування порогу стшкосп структури, не викликають ïï якюних перетворень. Надзвичайно важливими, у даному випадку, виступають характер i сила впливу навколишнього середовища на перебГг змiн у рамках структури, а в кшцевому рахунку - на порГг ï'ï стiйкостi.
Складнiсть вищезазначених трансформацшних процеав, ймовiрнiсть при цьому як прогресивних, так i регресивних лшш, безпосереднш вплив даних перетворень на соцГальш, правовi, полiтичнi, культуры, релИйш тощо стосунки обумовлюе необхщнють формування прогресивно'ï спрямованостi розвитку економiчноï структури суспiльства. Обгрунтування прогресивних тенденцш розвитку економiчно'ï системи на нов^шх засадах мае на метi теорiя iнновацiй. При цьому слiд акцентувати увагу на ï'ï наступних принципових положеннях методолопчного характеру.
По-перше. Вважаемо за необхщне визначити вихiдний початок розгортання шновацшно'|' дiяльностi: продукування само'|' Где^ яка лише на наступному етап знаходить свое втiлення у новому зразку (агрегату технологи' тощо). Даний етап розгортання шновацшно' дiяльностi ми визначаемо категорiею "новшество". I лише третш етап: виробниче освоення новшества (його впровадження або використання) е нщо шше як "нововведення".
Таким чином, категорiï "новшество" i "нововведення" виступають як самостшш, причому - опорн категори' теори' шновацш, котрi неприпустимо ототожнювати.
Вищенаведенi змiстовнi ознаки теори' структурно' трансформацiï, теори' синергетики та теори шновацш виступають пщгрунтям аргументаци необхiдностi та правомiрностi введення у науковий о6Гг категорiï "шновацшно-структурш процеси".
Дефiнiцiя даноï категори', на нашу думку, мае бути викладена таким чином. Ыновацшно-структуры процеси - це сукупнють якюно визначених динамiчних перетворень на новГтшх засадах, якГ характеризуются формуванням нових чинникГв функцiонування економiчноï системи та призводять до ускладнення ï'ï взаемозв'язш, виникнення принципово нових взаемозумовленостей складових економiчного розвитку.
1нновацшно-структурш процеси являють собою синтезовану еднють новГтнГх та структурних перетворень. Вони виступають як новГтн перетворення, що здшснюються через структурнГ перетворення. I навпаки - вони е перетвореннями структурного характеру, котрГ здшснюються через перетворення на засадах новини.
ДГя шновацшно-структурних процеав - це переструктуризацГя функцюнальних взаемозалежностей мГж елементами попередньоï структури: явища чи об'екта. У економiцi статус структури мае фiрма, галузь, регюн, единий господарчий комплекс краши (або його окремо узятий пщкомплекс).
СлГд пiдкреслити, що функцiонування або розгортання чи розповсюдженють iнновацiйно-структурних процеав призводить до становлення новоï якост структури. Вищезазначена переструктуризацiя виступае як становлення новоï архiтектонiки - оргашзаци структури: системи взаемообумовленостей мГж ï'ï елементами.
Таким чином можемо визначити атрибути категори' "шновацшно-структурш процеси": 1) динамГчний режим перетворень; 2) структурооргашзуючий характер перетворень; 3) становлення ново'ï якост структури.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
Висновки даного дослiдження. Нayкoвo-тeopeтичнa та гocпoдapчo-пpaктичнa aктyaльнicть пpoблeми фopмyвaння шновацшноТ мoдeлi poзвиткy вiтчизнянoï eкoнoмiки за умов вiдcyтнocтi xoчa б бiльш-мeнш пoмiтнoгo пpocyвaння щодо ïï виpiшeння пpoтягoм вжe дocтaтньo тpивaлoвoгo чаевого вимipy виcyвae нeoбxiднicть пoглиблeння мeтoдoлoгiчниx зacaд ï'ï oпpaцювaння. Пeвнoю мipoю цьому бyдe cпpияти ввeдeння у науковий об^ ^emptf "iннoвaцiйнo-cтpyктypнi пpoцecи". Зoкpeмa зaпpoпoнoвaнa кaтeгopiя дозволить удоаконалити клacифiкaцiю пpoтиpiч, якi виникають в eкoнoмiчнoмy життi у paмкax тpaнcфopмaцiйниx пepeтвopeнь, пpoгнoзyвaти oб'eктивнi за cвoïм xapaктepoм як пpoгpecивнi, так i peгpecивнi змiни на eтaпi пepexiднoï eкoнoмiки; визначити opieнтиpи фopмyвaння шновацшно'|' cпpямoвaнocтi poзвиткy тpaнcфopмaцiйнoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми.
Як напрями подальшоУ розробки дaниx питань дoцiльнo видiлити пoглиблeння aнaлiзy змicтy тpaнcфopмaцiйнoï eкoнoмiки та визнaчeння кoнкpeтниx нaпpямiв i мexaнiзмiв yдocкoнaлeння yпpaвлiння шновацшно-cтpyктypними пpoцecaми з мeтoю зaбeзпeчeння cтaлoгo poзвиткy нашого cycпiльcтвa.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гaльчинcький А., Гeeць В., Кiнax А., Ceминoжeнкo В. Iннoвaцiйнa cтpaтeгiя yкpaïнcькиx peфopм. К., Знання Укpaïни, 2002 - 336 c.
2. Гeeць В. Дeякi пopiвняльнi ознаки тpaнcфopмaцiйниx мoдeлeй eкoнoмiки Укpaïни i Pociïll Економка Укpaïни. - 2005. - № б. - С.4-17.
3. Луюнов I. Екoнoмiчнi тpaнcфopмaцiï (нaпpикiнцi ХХ cтopiччя). К., 1997. - 456 c.
4. Палам^чук Г., Палам^чук О. Тpaнcфopмyвaння opгaнiзaцiйниx cтpyктyp в ew^o!^^ Укpaïниll Екoнoмiкa Укpaïни. - 2005. - № 12. - С. 40-46.
5. Саблук П.Т. О^овт нaпpями пiдвищeння poлi aгpapнoï науки в yмoвax тpaнcфopмaцiï aгpoпpoмиcлoвoгo виpoбництвa до pинкoвиx вiднocинII Економка АПК. - 2005. - № 9. - С. 3-9.
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2005, № 4(16)
5
