CC BY
18
Завершуючи виклад результатiв наших дослвджень, хочемо сказати, що:
• шновацшш технолог! навчання здебiльшого реалiзуються в двох складових — як iнформацiйнi технолог!" i як педагогiчнi технолог"! Часто-густо шформащйш технологи використовують для досягнення тактичних щлей, тобто вони вщграють роль засобу. А от педагопчш технологи осучаснюють спосiб, модертзують, роблять ефек-тивнiшим метод досягнення подальших цшей, використовуються для реалiзацп мак-ромети (стратегiчних завдань). Водночас шформацшш технологи, залежно вiд масштабу сфери 1х застосування, можуть конкурувати iз педагогiчними технологiями. На нашу думку, найбшьш ефективне 1х комплексне застосування, що часто мае сво1м ю-нцевим продуктом нову форму навчання;
• для забезпечення ефективно! самостшно! роботи студентiв необхвдно створити повне методичне забезпечення дисциплши. Щоб воно було максимально доступним для студештв, потрiбно перевести його на електронш носи i застосувати вiдповiдне про-грамне забезпечення;
• дуже ефективним виявилось застосування на стацiонарнiй формi всього багажу методичного, оргашзащйного та матерiально-технiчного забезпечення, розробленого для дистанщйно! форми навчання фiзики;
• завдяки практичному застосуванню експрес-форми навчання студент набувае навичок самостiйного отримування знань, збiльшуе обсяг свого вшьного позалекщйного часу, який може спрямувати на свiй всебiчний розвиток, науково-дослвдницьку роботу то-що.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нацюнальна доктрина розвитку осв1ти Украсим в XXI стол1тп // Педагопчна газета. — 2001. — Ли-пень. — С. 4.
2. Кремень В. Г. Система осв1ти в Укршш. // У книз1 «Неперервна професшна осв1та: фшософ1я, педагопчш парадигми, прогноз»: Монограф1я / В. П. Андрющенко, I. А. Зязюн, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоева, Я. В. Цехмютер, О. В. Чалий / За ред. В. Г. Креме-ня. — К.: Наукова думка, 2003. — 853 с.
3. Осв1тш технологи: Навчально-методичний пошбник / О. М. Пехота, А. З. Юстенко, О. М. Любарська та ш. / За заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: АСК, 2001. — 256 с.
4. Лучицький Р. М. Використання шновацшних технологш для ефективного навчання ф1зики // Науково-педагопчний журнал «Обри». — 1вано-Франювськ: Вид. 1Ф1ППО, 2007. — № 5(25). — С. 34-41.
5. Болотов В. А., Сериков В. В. Компетентносная модель: от идеи к образовательной программе // Педагопка. — 2003. — №10. — С. 8.
6. Огаева Л. С. 1нновацшш аспекти осв1ти дорослих. Зб1рник наукових праць «Педагопчний процес: теор1я 1 практика». — К.: ЕКМО, 2004. — Випуск 2. — С. 199-204.
7. Сисоева С. О. Педагопчш технологи у неперервнш професшшй освт // У книз1 «Неперервна про-фесшна осв1та: фшософ1я, педагопчш парадигми, прогноз»: Монограф1я / В. П. Андрющенко, I. А. Зязюн, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоева, Я. В. Цехмютер, О. В. Чалий / За ред. В. Г. Кременя. — К.: Наукова думка, 2003. — 853 с.
Над1я БАЛИК, Серий МАРТИНЮК, Василь ОЛЕКСЮК
ДЕЯК1 АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ШК1ЛЬНОГО ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ШФОРМАТИКА» ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ МООБЬЕ
У статтi розглянуто технологт розробки школьного електронного навчального курсу «1нформа-
тика» за допомогою системы МОООЬЕ, подано його структуру з характеристикою окремих складових
та особливостями Чх створення.
Одшею з найважливших освгтшх проблем практично в уЫх европейських державах е
створення i розвиток функщонально! й ефективно! системи «освгги протягом усього життя»,
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
23
про що йдеться у декларацiях Болонського процесу, до якого в 2005 рощ приедналася й Укра!-на.
1нтенсивний розвиток шформащйно-комуткацшних технологш шщюе формування тен-денцш штелектуал1заци вЫх вид1в д1яльност1 людей у виробничих 1 невиробничих сферах, 1, перш за все, в систем! освгги. Реал1защя можливостей використання шформащйно-комуткацшних технологш в освггтх щлях вимагае розробки спещальних тдход1в до використання знань 1 технологш створення, опрацювання, збер1гання, передавання ввдомостей 1 даних у сучасних умовах.
Активна роль 1КТ в освт обумовлена ще й тим, що пор1вняно з традицшними навчаль-но-методичними засобами, комп'ютерно-ор1ентоват забезпечують нов1 можливоста, а також дозволяють реал1зувати сучаст педагопчт технологи навчання на вищому р1вт, стимулюють розвиток дидактики та методики [2-4]. Тому метою статл е розгляд основних засад розробки та використання сучасних засоб1в для вивчення курсу «1нформатика (10-11 класи)» у систем1 МООБЬЕ.
Одним з вид1в таких засоб1в е електронний тдручник (ЕП), який може охоплювати знач-т за обсягом матер1алу роздши навчальних курив або й цМ курси, дозволяе комплексно вико-ристовувати 1х для самостшного одержання [ контролю знань тощо.
Електронна книга — загальна назва групи вузькоспещал1зованих цифрових носив, приз-начених для ввдображення текстово! шформаци, подано1 в електронному вигляд1 [1].
Спочатку електронт тдручники створювались для щлей дистанцшного навчання [2]. Згодом вони вдосконалювались [ разом з цим розширилась сфера !х використання. Однак вони не можуть бути щлком самодостаттми дидактичними засобами, оскшьки навчальний матер1ал, поданий в ЕП, чггко окреслений у своему обсяз1 й тому не мае оргатчного зв'язку з шшою ш-формащею, не може вщповкти на багато запитань, яю можуть виникнути в учня [3].
На нашу думку, електронний тдручник — це навчальний програмний заЫб, який може використовуватись як для дистанцшного навчання, так [ для традицшного. ЕП дозволяе прово-дити навчання за традицшною лшшною системою (коли вивчення теми вщбуваеться послвдов-но), а також за нелшшною (за умови використання гшерзмюту).
Щоб виконувати свою основну функщю — забезпечення ефективност навчання, — електронний тдручник повинен ввдповвдати певним вимогам. Основною [ необхвдною складовою частиною електронного тдручника мае бути структурований навчальний матер1ал, що ввдповь дае вимогам чинно! навчально! програми. Необхвдною е [ наявтсть систем керування, модул1в самоконтролю, мультимедшних складових тощо.
Сучасний електронний тдручник, окр1м текстового матер1алу, обов'язково повинен мк-тити добре продуманий граф1чний матер1ал, добирати який необхвдно, керуючись не тшьки ди-зайнерськими задумами, а в першу чергу, пояснювальною метою. Розумне використання графь ки та атмаци дозволить не тшьки привернути увагу, але й залишить у пам'ят учтв бшьш гли-бокий слвд [4].
Бажано, щоб кр1м дидактичного матер1алу в уЫх видах [ формах, електронний тдручник мктив модул1 самоконтролю, завдання, яю б забезпечували зворотний зв'язок, оргатзований або у вигляд1 ппертекстово! структури, або у вигляд1 системи гшермед1а.
Анал1з науково-методично! лггератури дае можливкть видшити наступт особливост електронних тдручниюв.
Перша особлив^ть зумовлена тим, що в комп'ютерному гшертекстовому тдручнику ви-користано принцип побудови навчального матер1алу, який забезпечуе не послвдовний, лшш-ний, а довшьний доступ до навчального матер1алу тдручника, тобто надае учнев1 певну свободу вибору складу та послвдовност перегляду матер1алу. Кр1м того, на ввдмшу ввд традицшного тдручника, текст ппертекстового комп'ютерного тдручника не е единим, а складаеться з ок-ремих шформацшних одиниць, яю пов'язат за допомогою пперзв'язкгв. Таким чином, тд час роботи з тдручником текст набувае для учня додаткового вишру: вш одночасно формуеться [ кшьюсно, [ 1ерарх1чно (завдяки гшерзв'язкам), що дозволяе учнев1 самостшно сформувати вла-сну систему зв'язюв м1ж видами знань.
Друга особлив^ть полягае у тому, що використання ппермедшних можливостей сучасних комп'ютерних технологш дозволяе включити до складу тдручника структурт елементи,
24
Науковi записки. Серш: Педагогiка. — 2008. — №7
яю надають можливiсть комплексного викоpистaння y навчанш як тpaдицiйниx видiв навчаль-ноï дiяльностi, так i новик — о^ап^ван^ теоpетичного мaтеpiaлy на динaмiчниx моделяx, пpоведення комп'ютеpного експеpиментy, pозв'язyвaння дом^нщ^кий задач в iнтеpaктивно-му pежимi тощо. Отже, електpоннa фоpмa подання iнфоpмaцiï дозволяе поеднати паучник з дослiдницькою лaбоpaтоpieю, зpобити учня активним учасником пpоцесy навчання, стимулю-вати його пiзнaвaльнy актившсть.
Викоpистaння зaсобiв мyльтимедia в комп'ютеpномy пiдpyчникy дозволяе збагатити пpо-цес навчання наочним високоякiсним iлюстpaтивним мaтеpiaлом — двомipними, об'емними, статичними та динaмiчними зобpaженнями. Kpiм того, може бути pеaлiзовaний звуковий су-^оввд вiдобpaженого на екpaнi мaтеpiaлy та дш учня. Це зумовлюе третю особлж^ть комп'ютеpного гiпеpтекстового пiдpyчникa, яка полягае в тому, що ayдiовiзyaльне подання ма-теpiaлy включае в систему спpиймaння та запам'ятовування обpaзнy та емоцiйнy пам'ять, у якш мaтеpiaл збеpiгaeться довше, нiж у словесно-лопчнш пaм'ятi, i в такий споиб суттево впливае на фоpмyвaння уявлень, якi займають центpaльне мкце в обpaзномy мисленнi та над-xодять як нaйвaжливiший елемент до словесно-лопчного мислення.
Четверта особлж^ть комп'ютеpного гiпеpтекстового пiдpyчникa полягае у забезпечен-нi якiсного звоpотного зв'язку з учнем. Цей зв'язок досягаеться завдяки iнтеpaктивномy xapaR-теpy взаемодп учня iз сеpедовищем комп'ютеpного паучника та нaявностi aвтомaтичноï сис-теми ощнювання знань. Для учня це ствоpюe умови для ефективного самонавчання, самоконт-pолю, сaмокоpекцiï, спpияe тдвищенню його пiзнaвaльноï aктивностi та мотивацп. Haкопиченi дiaгностичною системою стaтистичнi дат ^о xiд навчання дають можливкть виклaдaчевi ана-лiзyвaти, коpигyвaти та пpогнозyвaти навчальний пpоцес.
П'ята особлж^ть комп'ютеpного пiдpyчникa полягае у його ште1рованоста:
• комп'ютеpний пiдpyчник поеднуе piзнi компоненти системи дидaктичниx зaсобiв: посiбник, що мiстить теоpетичний мaтеpiaл; зaдaчi для його опpaцювaння та засво-ення; засоби для пpоведення комп'ютеpного моделювання та експеpиментy; тестов! завдання для piзниx вид1в кошролю якостi знань;
• комп'ютеpний паучник iнтегpye нaвчaльнi pесypси, подaнi в електpоннiй фоpмi, в тому числ! pесypси глобaльноï меpежi Internet. Це забезпечуе можливостi швидко-го поновлення та модифжацл пpедстaвленого у паучнику навчального мaтеpiaлy, динaмiчного збагачення його новим змiстом вiдповiдно до piвня сyчaсноï науки.
Стpyктypa електpонного паучника е фоpмою pеaлiзaцiï його змкту та дидaктичниx фун-кцiй. Тому вapто pозглянyти, на якому piвнi i за paxyнок якиx специфiчниx зaсобiв pеaлiзyють-ся в комп'ютеpномy вapiaтивномy пiдpyчникy основнi дидaктичнi функцп. Зв'язок мiж особли-востями комп'ютеpного пiдpyчникa та pеaлiзaцieю основниx дидaктичниx фyнкцiй пpедстaви-мо у виглядi таблиц! l [ll].
Aнaлiз наведежй таблиц! дозволяе зpобити висновки:
• дидактичш осо6ливост! комп'ютеpного пiдpyчникa впливають на здiйснення всix дидaктичниx функцш, що знaxодить вiдобpaження у специфщ ïx pеaлiзaцiï комп'ютеpним пiдpyчником;
• ^акт^но вс! дидaктичнi осо6ливост! комп'ютеpного пiдpyчникa впливають на pе-aлiзaцiю pозвивaльно-виxовноï фyнкцiï та фyнкцiï самоосвгги;
• у комп'ютеpномy пiдpyчникy з'являеться можливкть pеaлiзyвaти так! фyнкцiï, як пpогностичнa та функция звоpотного зв'язку.
HayRCßi записки. Сеpiя: Педагог!ка. — 2GGB. — №7
25
Дидактичт оœбливостi комп'ютерного тдручника Дидактична функщя Особливостi реал1зацй функцй
Довшьний доступ до навчального мaтерiaлy ¡нформацшна Забезпечення розширеного i поглибленого опанування предметно'1 гaлyзi за рахунок легкого та швидкого доступу до потрiбних фрaгментiв шформаци
Сaмоосвiти Формування в учшв бажання та вмiння самостшно отримувати знання, будувати власну траекгорж навчання; стимулювання навчально-шзнавально'1 мотиваци
Розвивально-виховна Створення умов для стимулювання пiзнaвaльного iнтересy, формування шзнавально'1 активной
Систематизуюча Надання можливостi отримання як загально-го уявлення про змiст та структуру навчального мaтерiaлy, так i про взаемозв'язок його окремих компоненпв
Закршлення Створення умов для усвщомлення i глибоко-го засвоення мaтерiaлy завдяки нaявностi си-стеми зв'язюв
Здшснення дiяльнiсного характеру навчання Розвивально-виховна Орiентaцiя на розвиток логiчного, анал^ичного, конструктивного мислення; стимулювання розумово'1 дiяльностi; формування творчих навичок учня
Зaкрiплення Створення умов для яюсного опрацьовування навчального мaтерiaлy на динaмiчних моделях
Синтезуюча Надання можливост оперування об'еднаними навчальними одиницями
Сaмоосвiти Створення умов для формування активно!' позици в нaвчaннi
Подання навчального мaтерiaлy Трансформацшна Розвивально-вихована Емоцiйно-вирaзне iлюстрyвaння теоретичного мaтерiaлy, що забезпечуе вплив на емоцшно-вольову сферу того, хто навчаеться, сприяе формуванню мотиваци тзнання
Забезпечення яюсного зворотного зв'язку з учнем Корекци та контролю Забезпечення контролю за навчально-пiзнaвaльною дiяльнiстю учня шд час виконання тренувальних задач; резyльтaтiв виконання тестiв
Прогностична Зворотного зв'язку Накопичення статистично'1 шформаци про навчальний процес
Розвивально-виховна Самоосв™ Стимулювання бажання поглибити знання, покращити результати навчання завдяки за-безпеченню шдивщуально!' допомоги, реко-мендацш за результатами тестування
1нтегровашсть компонентiв пiдрyчникa 1нтегруюча та координуюча 1нтегрування знань з рiзних джерел
Iнформaцiйнa Сaмоосвiти Стимулювання навчально-шзнавально'1 aктивностi
Розвивально-виховна Формування навичок сaмоосвiти.
Систематизуюча Надання можливост встановити внyтрiшньо- i мiжпредметнi зв'язки мaтерiaлy, що вивчаеться
26
HayKOBi записки. Серiя: Педагогiка. — 2008. — №7
1снують pi3Hi технологiï й шструменти для розробки електронних ресурив [6]. У розроб-леному електронному курсi матерiал кожного роздiлу шкшьного курсу iнформатики розбито на окремi змiстовi модулi (рис. 1). Змктовий модуль складаеться 3i взаемопов'язаного структуро-ваного навчального матерiалу i мктить:
• теоретичний матерiал;
• практичну роботу;
• дидактичнi вправи;
• тести для перевiрки знань.
Рис. 1. Структура електронного курсу «СУБД MS Access»
Теоретичний матерiал мктиться у презентацiях (поданих переважно у схемах та табли-цях) i веб-тдручнику.
Програма, крiм власного формату, дае змогу експортувати електронш тдручники у ви-глядi текстових файлiв, веб-сторiнок, zip-архiвiв.
У разi використання програми еХе iснуе можливiсть вибору стилю стс^нок (рис. 2). Програма дозволяе розподшити тему на по^бну кiлькiсть роздiлiв, яю вщображаються у структурi (гiперзмiстi) пiдручника. Кожен роздш вiдображаеться на окремiй сторшщ. За необхiдностi можна додавати до роздшу пiдроздiли, в яких розкриваються окремi питання. На вкладцi Влас-mueocmi можна задавати властивост створюважи книги. i ■■
Рис. 2. 1нтерфейс програми eXe
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
27
У кожному теоретичному блощ, кр1м тексту, можна розмктити таблиц!, формули, малюн-ки, в тому числ1 ашмоваш, ввдеоролики, що дозволяе «оживити» навчальний матер1ал, зробити його щкавшим i наочшшим. eXe дае можливють працювати з програмами Microsoft Office, тобто вставляти об'екти, створенш за допомогою цих програм (зокрема, текст, електронш таблиц тощо).
Окремо можна використовувати в ЕП «мапчне зображення», яке дозволяе за допомогою «лупи» ближче розгледгги окрем1 детал1 граф1чних рисунюв. Можливе створення також тема-тично1 галере! малюнюв, що дозволить показати, наприклад, цикл фотографш стосовно певно! теми. Передбачено окрем1 блоки для ключових сл1в теми, основних означень, приклад!в, додат-кового матер1алу, не обов'язкового для вивчення. Структурування навчального матер1алу з ви-користанням цих блоюв дозволить чгтюше видшити основне i досягнути кращого розумшня та запам'ятовування учнями теми.
Матер1ал тдручника розбито на лопчш роздши i тдроздши, що дозволяе розмктити на однш сторшщ невелику кшьюстъ матер1алу, що полегшуе процеси сприймання i запам'ятовування (рис. 3).
- Hasiiuo потр|бна мережа?
1стор|я створення иереж| 1нтернет
- Кпасиф|кац|я та йсобливост! р|зних т.
Tononoriï локальних мереж Технолопя кл!ент-оервер
- Прйтоколи мереж 1нтернет
Пакетна передача даних
- Адресацт компютер|в в мереж|
Система доменних ¡мен Шдключення до мереж| 1нтернет Завдання (тести) Висновкн
& ^ Д V
Рис. 3. Структурування навчального матерiалу у програмi еХе
Окрiм текстових блоюв, у яких подано матерiал, обов'язковий для вивчення, е ще блоки «Прочитай», яю мiстять необов'язковi ввдомосп, таю, наприклад, як iсторичнi чи цiкавi факти, найвизначнiшi досягнення за матерiалом теми тощо.
У процес розробки електронного пiдручника для збшьшення iнформативностi навчального матерiалу були дiбранi малюнки, приклади, в тому чи^ й асоцiативнi.
У будь-який момент користувач може звернутися до вже вивченого матерiалу або перег-лянути змiст попереднiх лекций. Ум лекцл е логiчно завершеними частинами теми. Теоретич-ний матерiал мктить основнi поняття теми. Ця частина навчального модуля мае вигляд конспекту лекцп (рис. 4). У веб-тдручнику та презентацшх наведенi алгоритми виконання основних операцiй з об'ектами, що вивчаються. Крiм того, у веб-тдручнику можна переглянути створенi ввдеоролики, що демонструють виконання основних прижав роботи з програмою, що вивча-еться.
Завдання для практичних робiт розроблеш у чотирьох-шести варiантах з метою диферен-щацп змiсту навчального матерiалу. Блок контролю охоплюе: розв'язування кросвордiв, виконання практичних завдань i процес тестування. У системi МООБЬЕ тести створюються безпо-середньо його внутршшми засобами [3]. У робота розроблено понад 100 тестових завдань, яю охоплюють такi типи запитань:
• вибiр одте1 вiдповiдi з набору запропонованих варiантiв;
• вибiр кiлькох правильних вiдповiдей з набору запропонованих варiантiв;
• вписування — необхщно заповнити пропуски правильним значенням;
• встановлення вiдповiдностi;
• вибiр фрагмента запропоновано1 графiчноl шформацл.
28
Науков! записки. Сер!я: Педагопка. — 2008. — №7
С'Ф*1ГЦ I
Купа ц с гл и нс глас I т рлл,р н Ямцп ц □ г л и и и г чи1 лчшати та г , с с с
алый загишить^я купйи) А ст1кн - не структура. побудмамо ] пег ли Чг.що и л лрушчТп щ ЦСГЛИЧИ ЗЛПИШвТЬСЯ. вЛС ет-НН НС СТОИР Структура нссе но*ий 1МИТ, чО^у яметь. М0КУ 1з чмк {№№ цсг/1 ни мокм побудуьани
Г№П будичон ■ г 4 Склвдсрн - ЦЧ1 I Т ¡К, ОЛС *¥"СТ - рдниц
_1
4]
Рис. 4. Структура веб-п1дручника
Ефективним засобом для перевiрки засвоення основних понять теми е дидактмчнi вправи, створенi за допомогою програми НсЛ Ро1а1;ое8. Вправи створюються за допомогою п'яти блоюв. Кожний блок може розглядатися як самостшна програма:
1. — вiкторина — питання iз множинним вибором вiдповiдi (4 типи завдань);
2. 1С1о/е — заповнення пропускiв;
3. ХМа1;сЬ — встановлення вiдповiдностей (три типи завдань);
4. ГСгс^ — кросворд (рис. 5);
5. 1М!х — ввдновлення послiдовностi.
™ "-'■............им л I..
, . га - л!_
•ШЧ • Чт - ^ л- л .....
Рис. 5. Приклад кросворда, створеного у програм Hot Potatoes
Висновки. На нашу думку, застосування створеного електронного ресурсу допомагатиме учневi у процесi самостайно! пiдготовки до занять, вивчення пропущеного матерiалу, а також для здшснення самоконтролю. Учителi можуть використовувати його для оргашзацп самостш-но! роботи учшв на уроцi, проведення практичних занять, оцiнювання навчальних досягнень.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
29
Л1ТЕРАТУРА
1. E-book — Wikipedia, the free encyclopedia - http://en.wikipedia.org/wiki/E-book.
2. CMipHOBa-Трибульска G. Теоретичнi i практичнi аспекти використання в освт шформатичних засо-6iB Open Source. // Науковий часопис НПУ iMeHi М. П. Драгоманова. Серiя №2. Комп'ютерно-opieHTOBaHi системи навчання: Зб. наукових праць/ Редрада. — К.: НПУ iMem М. П. Драгоманова, 2006. — №4. — С. 13-24.
3. Христочевский С. А. Электронный учебник — текущее состояние // Компьютерные инструменты в образовании. — СПб.: Информатизация образования, 2001, №6. — С. 3-10.
4. Ясинский В. Б. Каким должен быть электронный учебник в формате HTML // Электронный журнал «Исследовано в России», 4, 115-129 , 2001. — http://zhurnal.gpi.ru/articles/2001/011.pdf.
5. FrontPage — eXe: eLearning XHTML editor - http://exelearning.org/About.
6. Уваров А. Ю. Об условиях успешного использования цифровых образовательных ресурсов в учебном процессе. — http://tm.ifmo.ru/tm2004/src/439c.pdf.
7. Габрусев В. Ю., Олексюк В. П. Оргашзащя тестового контролю засобами системи управлшня нав-чальними ресурсами Moodle // Наую^ записки Терношльського державного педагопчного ушвер-ситету. Серiя: Педагопка, 2005. — №6. — С. 25-32.
8. Гуржш А. М., Биков В. Ю., Гапон В. В., Плескач М. Я. 1нформатизацп i комп'ютеризацп загальноосв^-шх навчальних закладiв Украши — 20 роюв. // Комп'ютер у школi та сим'!. — №5. — 2005. — C. 3-11.
9. Кухаренко В. М., Сиротенко Н. Г., Молодих Г. С., Твердохлебова Н. G. Дистанцшний навчальний про-цес: Навчальний поабник / За ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка. — К.: Мшетум, 2005. — 292 с.
10. Смирнова-Трибульска G. М. 1нформацшно-комушкацшш технологи в професшнш дiяльностi вчите-ля. Пойбник для вчителiв. Науковий редактор: д. пед. наук, академж АПН Украши, проф, М. I. Жалдак. — Херсон: Айлант, 2007. — 560 с.
11. Башмаков А. И., Башмаков И. А. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем. — М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 2003. — 616 с.
Петро МАЛАНЮК, Леся КАРАБ1Н
ВИКОРИСТАННЯ GPS СЕРВ1С1В НА ПРИКЛАД1 ПРОГРАМИ «ЕЛЕКТРОННА КАРТА ТЕРНОПОЛЯ»
Стаття демонструе uo^:Mmocmi використання cepeicie глобальног системи позищонування (GPS) на пpикладi створення комп 'ютерног програми «Електронна карта Тернополя». Виcвimлюеmьcя можливкть використання вказаних cepвiciв в освтнт та практичтй дiяльноcmi.
Одшею з основних задач на сучасному етат розвитку Украши е модершзащя кнуючих систем управлшня рухомими об'ектами з використанням найсучасшших засобiв супутниково! радiонавiгацii з метою тдвищення просторово! iнформацii та визначення координат мiсцепо-ложення рухомих об'екпв.
За останнi пiвтора десятка роюв став доступним для використання значний потенцiал Глобально! системи визначення мкцеположення (GPS), призначено! для навiгацii та знахо-дження координат рiзних об'екпв, наукових та прикладних дослiджень. Головними факторами бурхливого розвитку GPS е ii всепогоднiсть, оперативнiсть, висока точтсть, малi габарити приймально! апаратури, простота експлуатацп.
Новiтнi геоiнформацiйнi та GPS-технологп дають можливiсть керування навiгацiйними системами, при цьому оперативно забезпечуючи просторово-часовою iнформацiею. Глобальна супутникова система позищювання «Навстар» (NAVSTAR — Navigation Satellite Providing Time And Range) або коротко — GPS (Global Positioning System) дозволяе визначати координа-ти мкцеположення рухомих об'ектiв практично в будь-яюй точп! земно! кулi та в будь-який час, а геошформащйш системи забезпечують вiдображення мiсцезнаходження об'екпв на елек-тронних картах, моделювання та планування транспортних потокiв, мониторинг стану транспортних систем у просторi та часi [1, 7-8].
Сучасна система глобального визначення мкця розташування GPS на базi супутникового визначення координат була створена в юнщ 70-х рокiв. Як i 1нтернет, дана система iз самого потачку проектувалася для военних цшей, але в останнi роки цившьне застосування одержало свiтовий розмах.
30
Науковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2008. — №7
