CC BY
18
DOI: 10.15587/2312-8372.2017.119505
POЗPOБKА МЕТОДУ OЦIНЮВАННЯ 3OH ДIÏ НЕБЕЗПЕKOВИX ФАKТOPIВ ABAPIÏ НА МГСЬКШ АВТOЗАПPАВНIЙ СТАНЦIÏ I3 ЗАСТОСУВАННЯМ ГЕOIНФOPMАЦIЙНOÏ ТЕХНОЛГЧ
Васютинська K. А., Арарш O. O., IBaHOB O. В.
1. Вступ
Hayково-тexнiчнa peволюцiя (НТР) ^отягом XX-XXI cт. cпpичинилa бypxливий pозвиток пpомиcловоcтi, появу новиx гaлyзeй виpобництвa, що пpизвeло до пepepозподiлy тpyдовиx pecypciв i iнтeнcифiкaцiï пpоцeciв ypбaнiзaцiï в ycьомy cвiтi. Загальне ж зpоcтaння чиceльноcтi нaceлeння пpизвeло до конценфування тexногeнниx об'eктiв, в тому чиош потeнцiйно нeбeзпeчниx, y мicтax-мeгaполicax.
Пpоцec фоpмyвaння cиcтeм безпеки значно ycклaднивcя чepeз 2 вaжливi обетавини, якi одночacно пpизвeли до pозшиpeння зон ypaжeння нaceлeння:
1) зpоcтaння чиceльноcтi та щтьност! "таеелення, пошлення його мобiльноcтi, а також збтьшення pозмipiв ypбaнiзовaниx тepитоpiй пpизводиIъ до постшного зменшення вiдcтaнi вiд потенцшно нeбeзпeчниx об'екттв (ПНО) до зони житлово!' забудови;
2) на ПНО накопичеш виcокотокcичнi та пожapовибyxонeбeзпeчнi peчовини y тaкиx кiлькоcтяx, що наошдки aвapiйниx cитyaцiй на u,mx об'ектак можна поpiвнювaти iз нacлiдкaми потужив пpиpодниx кaтacтpоф (зeмлeтpycи, цунам чи yparaen).
Пiдтpимaння стану тexногeнноï безпеки ^шни на пpiоpитeтax безпечно1' житкдяльност! людини, здоpового i безпечного довюлля - одне з нaйвaжливiшиx завдань дepжaви. Важливою ланкою пpоцecy забезпечення тexногeнноï безпеки e пpоцeдypa оцшювання pизикiв нaдзвичaйниx cитyaцiй на ПНО, що закуплено y Зaконi У^шни «^о об'екти пiдвишeноï небезпеки», Постaновi Kaбiнeтy Miнiстpiв Укpaïни «^о щентифжащю та дeклapyвaння безпеки об'eктiв пщвищено1' небезпеки». Цi документи e ошовою для пpийняття звaжeниx yпpaвлiнcькиx prnern.
Внacлiдок збiльшeння чиcлa aвтомобiлiв в Укpaïнi, нacaмпepeд, y вeликиx мiстax, зpоcлa чиceльнiсть aвтозaпpaвниx стaнцiй (АЗС), кшькють якиx cклaдae близько 7000 та постшно збiльшyeтьcя. Знaчнi обоpоти нaфтопpодyктiв на АЗС, якi e легкозаймиетими piдинaми (ЛЗР), зумовлюють по^лення уваги до циx об'eктiв як джepeл пiдвишeноï пожeжовибyxовоï небезпеки. Hоpмaтивнi акти, якi peгyлюють пpоeктyвaння i бyдiвництво АЗС iз забезпеченням пpотипожeжниx i пpотивибyxовиx ноpм, швидко етають зaстapiлими i не ветигають за pинком нaфтопpодyктiв, який динaмiчно pозвивaeтьcя. Оcобливe зaнeпокоeння викликae тeндeнцiя pозмiщeння новиx АЗС y мeжax мюько1' забудови, y iстоpичниx цeнтpax мют iз визначними apxiтeктypними пам'ятками, а також поблизу мicць мacового ^упчення людей (дитячi майданчики, caдово-пapковi mcan^m^, пiшоxiднi зони iз значним потоком людей). 1ншим негативним фактом стало зaгостpeння конкypeнцiï мiж мepeжaми АЗС, як економлять на зaxодax тexногeнноï безпеки, зaстоcовyють бензин низько1' якост!, cкоpочyють поcaди iнжeнepa з безпеки та викоpистовyють нeквaлiфiковaний пepcонaл.
Отже, АЗС е джерелом небезпек, як притаманнi всiм тдприемствам з високими ризиками пожеж та вибухiв. Бiзнесовi iнтереси вимагають розмiщення таких потенцшне небезпечних об'ектiв в щiльно заселених районах урбогенного середовища. Це значно ускладнюе наслiдки можливих надзвичайних ситуацш в процесах експлуатацii станцiй i пiдвищуе рiвень небезпеки населення. Зонування територп розмiщення АЗС за принципом наслщюв дii уражаючих факторiв можливоi аварii е актуальним та своечасним завданням забезпечення екологiчноi безпеки мюта. Визначення межi зон небезпеки з конкретними об'ектами, суспшьними i житловими будiвлями тощо, е необхiдним кроком в розробщ систем дiверсифiкацii та управлшня ризиками.
2. Об'ект досл1дження та його технолог1чний аудит
Об'ектом дослгдження е автозаправна станцш традицшного типу [1], яка розмiщена на територп щщьно заселеного житлового району м. Одеса, Украша. Автозаправна станцш забезпечуе транспортнi засоби моторним паливом i маслом. АЗС складаеться з операторной пiдземних резервуарiв з паливом, аваршного резервуару, резервуару для збирання атмосферних осадiв i технологiчних лююв, паливно-роздавальних колонок (ПРК). На територп АЗС в будiвлi операторно!' розмщет магазин, експрес-кафе та туалет. АЗС також включае мийку i станцш техшчного обслуговування (СТО). Принципова схема АЗС представлена на рис. 1.
Рис. 1. Принципова схема автозаправно1' станцп традицшного типу: 1 - будiвля операторно1'; 2 - туалет; 3 - магазин та експрес-кафе; 4 - паливороздавальш колонки; 5 - колонки для заправки маслом; 6 - шдземш резервуари з паливом; 7 - майданчик для автомобшьно1' цистерни; 8 - станщя техшчного обслуговування; 9 - мийка; 10 - локальш очисш споруди для очищення нафтовмюних стомв; 11 - майданчик для зливу палива з технолопчними люками та колодязями зливових стоюв; 12 - аваршний резервуар
Одним з найбтьш проблемних мiсць та специфiчною особливiстю АЗС е розмiщення технолопчного обладнання на вiдкритих майданчиках в середиш
«спального» району мюта. При такому розмщенш горючi та токсичнi пари, як видтяються, розсiюються повiтряними потоками та !х концентрацii у подальшому знижуються до безпечного рiвня. Вибухи та пожежi на зовнiшнiх установках можливi при аварiйних ситуацiях, пов'язаних з утворенням вибухонебезпечних концентрацiй парiв нафтопродуклв у повiтряному середовищi [2].
Аваршш ситуацii на АЗС можуть виникнути при:
- переповненнi резервуарш при зливу нафтопродуктш з автоцистерн;
- роз'еднанш з'еднувальних трубопровод^ м1ж резервуаром та автоцистерною;
- переповненш паливних бакв автомобiлiв;
- пошкодженнi паливно-роздавально1' колонки (ПРК);
- корозшному знос трубопроводiв та резервуарiв.
Потенцiйна небезпека АЗС також обумовлена технолопчним обладнанням, що вiдпрацювало свiй нормативний термш експлуатацii. Пiдвищена пожежна небезпека притаманна як автоцистернам, так й автомобшям, як можуть одночасно заправлятися, що залежить вiд кiлькостi працюючих заправних паливом i маслом постiв (4 - для масла, до 8 - для палива).
Наявнiсть велико1' кiлькостi дизель7 ого пального та бензину у емнюному обладнаннi АЗС створюе небезпеку виникнення пожежi у випадку витоку палива та джерел спалахування. При витоку палива у технолопчному колодязi створюеться небезпека утворення вибухонебезпечних концентрацш паливно-повiтряноi сум^ (ППС), що при наявностi джерела шщшвання може обумовити вибух ще1' сумiшi у технологiчних колодязях i створити умови для подальшого розвитку аварп у пiдземних сховищах.
Таким чином, причинами пожеж та вибухiв на АЗС можуть бути: вщкритий вогонь, юкри, розряди статично1' електрики, грозовi розряди, самоспалахування, самозаймання i пiрофорнi вiдкладення. Початковою подiею аварп на АЗС е витш пожежовибухонебезпечного продукту.
3. Мета та задач1 досл1дження
Мета дослгдження - розробити метод оцшювання зон дii факторiв ураження iз застосуванням геоiнформацiйноi технологи на основi аналiзу сценарiiв розвитку аваршно1' ситуацii на автозаправнiй станци (АЗС).
Для досягнення поставлено1' мети визначеш наступнi завдання:
1. Проанашзувати пожежовибухонебезпечнi фактори на АЗС та можливi сценарii розвитку НС при виникнент авар1йно1' сигуацii на об'екп, i в1дпов1дно до обраного сценарш провести обробку первинних даних, необхдних для подальших розрахункiв.
2. За обраним сценарiем розвитку НС на основi оброблених первинних даних провести розрахунок зон ураження небезпечним фактором, яю виникають внаслiдок розвитку аварп.
3. Обгрунтувати структурнi компоненти геошформацшно1' системи, яка буде використана для нанесення вiдповiдних зон ураження небезпечним фактором на карту мюько1' забудови.
4. Здшснити класифiкацiю об'ектiв «турботи», що потрапили у вiдповiдну зону ураження небезпечним фактором.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
Xapaктepною pиcою вcix тexнiчниx cиcтeм e prom втpaти етатично1' нaдiйноcтi, вна^док чого можуть виникати НС iз значними мaтepiaльними втpaтaми. Вже з кшця 70-x pокiв XX етолпгя y вcьомy cвiтi icнye полггака «пpийнятного» pизикy тexнологiй, яка e п^^уетям тexногeнно-eкологiчноï безпеки, та cпpямовaнa на pозв'язaння eкологiчниx пpоблeм, що пов'язаш з гоcподapcькою дiяльнicтю людини та функцюнуванням тexноcфepи.
За останш pоки пpовeдeнi вaгомi доcлiджeння в гaлyзi методологи визначення тexногeнниx pизикiв для ПНО. Так, y pоботi [3] пpeдcтaвлeнi оcновнi aлгоpитми визначення тexногeнного pизикy пpомиcлового об'eктy iз поpiвнянням мeтодiв iндeкcного та iмiтaцiйного моделювання. Доcлiджeнi методи побудови «Дepeвa вщмов» на пpиклaдi водонarpiвaчiв ТЕЦ дозволяють викоpиcтовyвaти ïx для тexнологiчного обладнання нaвiть в peжимi ноpмaльноï eкcплyaтaцiï. Зacтоcyвaння iндeкciв eкологiчниx pизикiв пошиpeнe aвтоpaми [4] на оцшювання еколопчно1' безпеки тepитоpiaльниx yтвоpeнь чepeз встановлення коpeляцiй мiж об'eктними д^^елами небезпек та eкоcиcтeмaми тepитоpiй.
За оетанш pоки етвоpeно значну кшьюеть гeогpaфiчниx iнфоpмaцiйниx cиетeм (Г1С) еколопчного cпpямyвaння для вiзyaлiзaцiï кpизовиx одтуацш та cцeнapiïв ïx pозвиткy. Втшення ГIС-оpieнтовaного cиетeмного пiдxодy до вiдобpaжeння та aнaлiзy стану зaбpyднeння ypбaнiзовaниx тepитоpiй пiд чac побудови тeмaтичниx кapт виcвiтлeно y pоботi [5]. Там же наведеш peзyльтaти викоpистaння cyчacниx ГIС-тexнологiй для ствоpeння кapтогpaфiчниx моделей зон aтмоcфepного, акустичного та гpyнтового зaбpyднeнь тepитоpiй з метою визначення ïx eкологiчноï якостi на пpиклaдi м. Xмeльницького, Укpaïнa.
Вивчення пpоблeми фоpмyвaння небезпек i pизикiв пpи е^и^ата^' aвтозaпpaвниx cтaнцiй, бензоколонок, нафто^овт: мepeж та iншиx пiдпpиeмcтв нафтогазового комплeкcy пpоводиIъcя як в Укpaшi, так i y в^ому cвiтi. Анaлiз покaзye, що пepeвaжнa бiльшiстъ доcлiджeнь пов'язye небезпеку eкcплyaтaцiï aвтозaпpaвноï етанци з впливами токcичниx cклaдовиx палива на вci компонента довкшля [б-S].
Автоpом pоботи [б] на оcновi оцiнювaння впливiв поллютанлв на повiтpя, гpyнтовi води i ^унти pозpоблeнi cистeми контpолю та yпpaвлiння якiстю довкiлля. Викоpистaний метод оцшок cпiввiдношeння вмiстy aлiфaтичниx та apомaтичниx вyглeводнiв в повiтpi мюта та в зонi впливу бензоколонок дозволяe видiляти на тepитоpiï мюта cмyги небезпеки для нaceлeння, школ, лiкapeнь, iншиx гpомaдcькиx об'eктiв. Ошбливост! бензину як piдкого палива cпpияють витоку лeгколeтючиx оpгaнiчниx cполyк (ЛОС). ïx pозподiлy в повiтpяномy пpостоpi в paйонi АЗС пpиcвячeнa pоботa [V]. Пpовeдeнi доcлiджeння також визначають aтмоcфepнi умови займання yтвоpeниx вна^док витоку xмap бeнзиновиx компонeнтiв з ypaxyвaнням нижнix i вишиx вогнeстiйкиx меж кожного з'eднaння.
В pоботi [S] не тiльки pозглядaютьcя eмicciï зaбpyднюючиx peчовин в aтмоcфepнe повг^я як джepeло втоpинного зaбpyднeння гpyнтовиx вод та гpyнтiв, але й пpопонyютьcя зaxоди з yпpaвлiння якютю навколишнього cepeдовишa. Kонтpоль eкологiчниx начдив eкcплyaтaцiï зaпpaвочниx стaнцiй зaпpопоновaний на пpиклaдi штату Сан-Паулу, Бpaзилiя.
Токсичш компоненти палива мають несприятливi наслщки для здоров'я людей. Автори [9] дослщжували фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi та фiзiологiчнi фактори ризику в робочому середовишд працiвникiв АЗС. Були визначеш високi значення ризикiв, нещаснi випадки на виробництвi охоплювали 94,1 % пращвниюв АЗС, а 74,2 % вщ загально1' кiлькостi персоналу постраждали вiд контакту палива з очима.
В роботах [10, 11] оцшеш ризики для здоров'я обслуговуючого персоналу заправних станцш на основi токсиколопчних параметрiв половинно1' та 95 % смертности Показане, що очищення аерозольних витокiв зменшуе ризики для здоров'я, але не впливае на загальний ризик раку та ризик зниження тривалост життя внаслiдок раку. В робот [11] проведене моделювання ризиюв для здоров'я методом Монте-Карло у порiвняннi iз загальною ймовiрнiстю ризика. Це дозволило визначити ризик несприятливих наслщюв для здоров'я вщ впливу токсичних ароматичних сполук в умовах станцп технiчного обслуговування в межах до 3 % вщ загально1' кiлькостi населення, що е прийнятним. Вагомi результати проведення ризик-анаизу безпеки складних об'ектiв представленi в робот [12]. Автори справедливо акцентують увагу на суб'ективностi iснуючих вимiрювань оцiнки безпеки нафтогазови пiдприемств. Розроблена штегрована система, в якiй розглядаються визначеш на основi дерева вщмов найважливiшi фактори ризику, серед яких надшнють статичного i динамiчного обладнання, проблеми управлшня. З метою втшення практично1' стратегii безпеки складно1' технолопчно1' системи застосовуеться комплексна оцiнка.
В Укра1ш питання забезпечення екологiчноi безпеки об'еклв транспортування, перекачування та збер^ання нафти та нафтопродуктiв дослiдженi недостатньо. Методолопя моделювання НС на об'ектах нафто- та газотранспортно1' галузей дослщжена в роботах [13, 14], в яких наведеш окремi приклади використання ГIС-технологiй для визначення зон ризиюв при аварiях на магiстральних трубопроводах. Авторами роботи [2, 15] на яюсному рiвнi охарактеризованi наслiдки аварш на АЗС, окресленi проблеми забезпечення !х пожежовибухонебезпеки, зроблений висновок про необхщнють детально1' оцiнки ступеня ризику вщ даних техногенних об'ектiв.
Можна констатувати широке коло нерозглянутих питань щодо мiнiмiзацii ризикiв технологiчних процешв зберiгання нафтопродуктiв та паливних матерiалiв на таких ПНО, як автозаправш станцii (АЗС), в межах мюьких агломерацiй.
5. Методи досл1дження
В робоп використанi методи ризик-аналiзу, метод вiзуалiзацii та геоiнформацiйного моделювання.
Анаиз подiй, що можуть призвести до виникнення аварп (порушення герметичносп технолопчно1' системи), дозволяе роздiлити !х на 2 основш групи: подii 1-о! групи i подii 2-о! групи.
Подii 1-о! групи - подп, якi можуть призвести до порушення нормального технолопчного режиму АЗС, наприклад:
хворобливий наркотичний стан працiвника АЗС;
- знос матерiалiв, деталей обладнання, кршлень, прокладок, сальникiв i т. д.;
- виxiд з ладу зacобiв зaxиcтy вгд статично1' eлeктpики i втоpинниx пpоявiв блиcкaвок;
- нecпpaвнicть диxaльного клапану.
Поди 2-о1' гpyпи - aвapiйнi cитyaцiï поpyшeння ноpмaльного тexнологiчного peжимy АЗС чи стану обладнання, як пpизводять до того, що гepмeтичнiсть тexнологiчноï cистeми може бути поpyшeнa, нaпpиклaд:
- пepeповнeння peзepвyapiв, бaкiв aвтотpaнcпоpтy;
- eкcплyaтaцiя нeгepмeтичного нacоcy ÜPK;
- включення y pоботy нeгepмeтичниx дшянок тpyбопpоводy;
- pоботи з iнстpyмeнтом, що ю^ить i т. д.
Авapiйнi croya^i' можуть мати дeкiлькa стaдiй pозвиткy, пpи поeднaннi пeвниx умов можуть бгш пpизyпинeнi, пepeйти y наступну стaдiю чи пepeйти на бшьш виcокий piвeнь:
- piвeнь «А» - aвapiя, pозвиток яко1' не вводить за мeжi pозглядyвaного тexнолоriчного блоку;
- piвeнь «Б» - aвapiя, pозвиток яко1' виxодиIъ за меж pозглядyвaного тexнологiчного блоку, але обмежена тepитоpieю АЗС;
- piвeнь «В» - aвapiя, pозвиток яко1' виxодиIъ за мeжi, обмeжeнi тepитоpieю АЗС.
Локaлiзaцiя pядy aвapiй можлива лише на пepшиx стaдiяx pозвиткy. Пpи
нeможливостi локaлiзaцiï aвapiï вiдбyвaeтьcя ланцюговий pозвиток -pозгepмeтизaцiя ошовного обладнання та викид з нього iншиx пpодyктiв i т. д., що пpизводить до ефекту «домшо», оcобливо небезпечному пpи вeликиx к^кост^: пожeжовибyxонeбeзпeчниx peчовин на АЗС [15].
В якост! об'eктa моделювання було обpaно конкpeтнy АЗС y мeжax великого мiстa, в якостГ яко1' обpaнa АЗС, яка знaxодитьcя y м. Одeca (Укpaïнa) на вул. Гастелло. Оcновнi види pобiт, яю виконyютьcя на АЗС: пpийом нaфтопpодyктiв (бензин А-SO, АИ-93; дизельне паливо); збepiгaння нaфтопpодyктiв; зaпpaвкa aвтомобiлiв. Пpиймaeмо, що до cклaдy ПНО вxодять peзepвyap мюткють 40 м (зпдно з [1б] мюткють мaкcимaльно можлива для мiстa Гз чиceльнiстю мeшкaнцiв бiльшe 200 rac.) та 1 цистepнa мюткютю 15 м . Xapaктepистикa pозмiшeння ПНО: на cx^ вгд АЗС на вщсташ 40 м pозмiшeнa aвтомaгiстpaль; на зaxiд вщ АЗС на вгдсташ 20 м pозмiшeнa автомийка, а на вгдсташ 40 м - гapaжний коопepaтив. На швдень вгд АЗС на вщсташ 53 м pозмiщeний заклад гpомaдcького xapчyвaння - кaфe-бap. На твшч вгд АЗС на вгдсташ 55 м pозтaшовaний бaгaтоповepxовий будинок. На cxiд вщ АЗС за aвтомaгiстpaллю на вщсташ 70 м pозмiшeнa гaзоpозподiльчa станщя. В якост! aвapiйноï cитyaцiï pозглядaeмо локальне pyйнyвaння peзepвyapy Гз наступним cпaлaxом витоку, що може ^извести до виникнення yдapноï xвилi.
Ударна хвиля - це дглянка шльного стиcнeння повiтpя, pозiгpiтого до дeкiлькоx мтьйошв гpaдyciв, що пошиpюeтьcя з надзвуковою швидкютю (335 м/c) в yci стоpони вгд цeнтpy вибyxy [17].
Kiлькiсть нaфтопpодyктiв, яка може вилшжь на вшьну повepxню, пpиймaeтьcя зпдно Гз нaстyпниx пpипyшeнь [1S]:
пpи pозpaxyнкy значень кpитepiïв вибyxопожeжноï небезпеки, як pозpaxyнковий, cлiд виб^ати найбгльш нecпpиятливий вapiaнт aвapiï або rap^
нормально!' роботи апаратв, при якому y вибyxy бере yчaсть найбтьша ктькють речовин i мaтерiaлiв, найбтьш небезпечниx щодо нaслiдкiв вибуку;
- весь вмюг апарата нaдxодить до навколишнього простору (вщповщно 40 i 15 м );
- вщбувасться випаровування з поверxнi рщини, що розлилася. Площу випаровування при розливi на горизонтальну поверxню визнaчaeмо, виxодячи з розрaxyнкy, що 1 л сушшей i розчинiв, якi мiстять 70 % i менше (по маш) розчинниюв, розливасться на площi 0,1 м2, а iншиx рiдин - на 0,15 м2 (l л на 0,15 м2);
- тривалють випаровування рiдини приймaeмо рiвною 3600 с. Метеодаш приймaeмо для м. Одеси (Украша) за мiсяць липень (найбшьш
несприятливий перiод): t=29 °С; швидкiсть вiтрy 3,0 м/с [l9].
6. Результати доcлiдження
б.1. Розрахунок po3MipiB зон ураження ударною хвилею при вибуху eмноcтi з нафтопродуктами на АЗС
Розрахунки проведен! за методикою, визначеною нормативним документом [18]. Maca napiB рщини m, кг, як\ надшшли до навколишнього простору при нaявностi декiлькоx джерел випаровування (поверxня розлшш рiдини, вiдкритi смност тощо), визнaчaeться за формулою:
т = тр+темн+тпер, (1)
де тр - маса рщини, що вииарувалася з поверхш розливу, кг; тшн - маса
рщини, що випарувалася з поверхоиь вщкритих емиостей, кг; тпер - маса
рщини, що випарувалася у навколишиш npocTip у випадку ïï перегр1вання, кг. При цьому, кожну Í3 складових (тр,темн) у формул! (1) визначають з
рiвняння:
m = W-FB-T, (2)
2 2 де W - штенсившсть випаровування, кг/(с-м ); FB - площа випаровування, м ;
т - тривалють надходження napiB JI3P до навколишнього простору, с.
1нтенсившсть випаровування W визначають за довщниковими та експериментальними даними. Для ЛЗР, не нaгрiтиx вище температури оточуючого середовища, у pa3i вщсутност1 даних, допускаеться розраховувати W за формулою:
W = Í0-*-JM-Ph, (3)
де M - молярна маса, г/моль; Рн - тиск насинено!' пари при розрахунковш темперaтyрi рщини, яка розрaxовaнa за довiдниковими даними, кПа, або за формулою:
Рп = 0,133Л0А~С+*, (4)
де А, В,С - константи Антуана (довцщиков1 даш); (: - розрахункова температура рщини, °С.
Виходячи з розглянутого вар1анту аварп, визначаеться маса т, кг, горючих газiв i (або) парiв, що потрапили до атмосфери з технолопчного апарата.
Величину надлишкового тиску АР, кПа, що розвиваеться у раз1 згоряння газопаропов^ряних сумшей, визначають за формулою:
АР
Ро-
0,8 • т°"уз 3-т°<т 57 и») "цг)
0,66
пр
пр
т
Пр
, (5)
де Р0 - атмосфериий тиск, кПа (доиускаеться ириймати таким, що дор1внюе 101 кПа); г - вщстань вщ геометричиого центра газопароповпряно1 хмари, м; т - приведена маса газу або пари, кг, обчислюеться за формулою:
т =
пр
^-■т-г
кОо
, (6)
де (¿;/ - питома теплота згоряння газу або пари, Дж/кг;
2 - коефiцiент участi горючих газiв i парiв у горiннi, який допускаеться приймати р1вним 0,1;
Оо - константа, що дорiвнюе 4,52-106 Дж/кг;
т - маса горючих газiв i (або) парiв, якi надшшли в результатi аварii до навколишнього простору, кг.
Виходячи iз вищенаведених даних, розраховано кiлькiсть ЛЗР, яка потрапила до атмосфери, а також площу розливу, на яку потрапляють даш нафтопродукти. Розрахунок проведено для 3 видiв палива вiдповiдно для
"5 -5
резервуару (40 м ) та цистерни (15 м ) (табл. 1).
Також розраховаш iнтенсивнiсть випаровування та юльюсть парiв рiдини, яка бере участь у вибуху. Оскшьки в нормативах використовують данi для бензину А-72, який вже не використовують для заправок сучасного транспорту, та близюсть показниюв складу та властивостей з бензином А-80, приймаемо параметри бензину А-72 для А-80. Визначено величину надлишкового тиску у радiусi 30 м вщ осередку аварп, яка складае 68,591 кПа для бензину А-80, 67,796 кПа - бензину АИ-93 та 5,466 кПа - для дизельного палива (для резервуарiв мiсткiстю 40 м ). При руйнуванш цистерн щ величин вiдповiдно складають 38,551 кПа; 38,148 кПа та 3,740 кПа. Як видно, найбшьш безпечним при вибуху е дизельне паливо.
Таблиця 1
Результати розрахунюв зон ураження ударною хвилею вщ руйнування
3 3
резервуарiв (40 м ) та цистерн (15 м ), що мютять легкозаймистi речовини
Розрахунковий Бензин А-80 Бензин АИ-93 Дизельне паливо
параметр Резервуар Цистерна Резервуар Цистерна Резервуар Цистерна
Згорання ППС з утворенням ударно! хвил1
Маса ЛЗР, яка
потрапила до навколишнього 28880,0 10830,0 30100,0 11287,5 34160,0 12810,0
середовища т, кг
Площа проливу ЛЗР F, м2 6000 2250 6000 2250 6000 2250
Тиск насичено'1 пари ЛЗР Рн, кПа 3,9714 3,9714 3,9304 3,9304 .,0156 0,0156
1нтенсившсть
випаровування ЛЗР W, кг/с м2 3,91510-5 3,915 10-5 3,895 •10-5 3,895 10-5 2,21910-7 2,21910-7
Маса пар1в р1дини, яка бере участь у вибуху тпащв, кг 845,73 317,15 841,28 315,48 4,79 1,80
Питома теплота
згоряння пар1в 44239 42239 43641 43641 43419 43419
ЛЗР 0зг, кДж/кг
Приведена маса пар1в р1дини тпр, кг 827,75 310,41 812,26 304,60 4,60 1,73
Величина
надлишкового тиску АР, кПа (рад1ус 30 м) 68,591 38,551 67,796 38,148 5,466 3,740
Рад1ус зони
руинувань r, м: повних (100 кПа) 24,65 17,81 24,50 17,70 4,41 3,18
сильних (50 кПа) 35,70 25,80 35,48 25,64 6,40 4,62
середшх (30 кПа) слабких (10 кПа) 48,3. 102,94 34,93 74,45 48,01 102,30 34,71 73,99 8,67 18,53 6,27 13,40
6.2. Застосування геошформацшних технолог1й для визначення р1вня техногенноУ безпеки ПНО у межах м1сько1 територй'
Для вiзуалiзацii зон ураження небезпечними факторами внаслщок аварiйноi ситуацii на АЗС в межах мюько1' територii застосованi методи геошформацшного моделювання. ГIС-технологii мають певнi переваги -наочнють i доступнiсть шформацп, якi дозволяють адекватно оцiнювати ситуащю та швидко приймати вiдповiднi управлшсью рiшення з мiнiмiзацii наслiдкiв аварш. Вiдмiтимо, що межi застосування Г1С методу залежать вiд точностi розрахункових моделей, як використовуються для визначення сценарпв розвитку аварiйних ситуацiй. Також вщмггимо важливу рису Г1С -багатошаровють тематичних карт, що дозволяе в межах одше!' карти комбшувати рiзнi показники для отримання поглиблено!' iнформацii.
Наприклад, накладати iзолiнii значень ризику (шдивщуального, колективного, соцiального) на карту щшьност населення.
Тож, вважаемо доцiльним створення комплексноi Г1С, яка дозволяе на певнш територii мiського простору оперувати з ушма видами ПНО, обираючи i розраховуючи для них будь-який сценарш розвитку НС чи аварп залежно вiд конкретноi ситуацii. Запропонована архiтектура комплексноi Г1С, яка представлена на рис. 2.
Блок тдготовки первинних даних
к
Пвдсистема введения 1 обробки шформаци
Пщсистема анал1зу 1 верифжаци отриманих даних
Операцшний блок
Пвдсистема вибору сценарш 1 модел1 НС
»
1нформативний блок
Подсистема виведення розрахункових дани
Шдсистема в1зуал1заци даних на Г1С
Щдсистема управлшня отриманим сценар1ем
Рис. 2. Схема архггектури комплексно!' геоiнформацiйноi системи з оцшки техногенно!' безпеки потенцшне небезпечного об'екту
Всю сукупнiсть шформацн, яка вводиться до блоку тдготовки первинних даних i е необхiдною для прогнозування наслiдкiв аварiй та катастроф, можливо розподiлити на три групи:
- iманентнi характеристики ПНО, до складу яких, поряд iз шшими, вiдносяться й властивостi сильнодшчих отруйних речовин;
- характеристики району розташування об'екта; клiматичнi характеристики.
1нша частина iнформацii Г1С (наприклад, розташування населених пунклв вiдносно об'екта, що вивчаеться) використовуеться на стадii анаизу рiвня небезпеки, адже величина шкоди при аварii залежить вiд взаемного розта ува!ня реципiентiв ризику та мюця аварii.
Варто вщм^ити, що на KapTi мають бути розмiщенi yci ПНО, як 3aHeceHÍ до Державного реестру ПНО i контролюються органами Державно! служби Украши з надзвичайних ситyaцiй (ДСНС), що зменшуе час на пошук об'екта. Iмaнентнi характеристики ПНО беруться з вщповщних даних оpгaнiв ДСНС, кеpiвникiв пiдпpиемств, а також шших вiдомчих оpгaнiв. Клiмaтичнi характеристики атмосфери на момент сценарш беруться iз даних Украшського гiдpометеоpологiчного центру.
Шсля того, як пеpвиннi дaнi введет у систему, обираеться можливий сценарш розвитку iз запропонованих опеpaцiйним блоком. Сценарп, якi пропонуються, розглядаються зпдно iз затвердженими вiдомчими органами шструкщями та методиками !х розрахунку. Очевидно, що комплексна Г1С може включити в себе вже обpобленi та aлгоpитмiзовaнi вapiaнти, якi е наявними у тепершнш час. Для шших сценарпв повинна бути проведена aлгоpитмiзaцiя та обробка на ЕОМ iз написанням вiдповiдноi програми. Розрахункова тдсистема представляе собою програму, написану на основi алгоритму розрахунку моделi, яка у свою чергу мае за основу затверджену розрахункову методику. Очевидно, що шсля обрання сценарш розвитку поди, може знадобитись певна кшьюсть додатково! шформаци, необхщно! для розрахунку.
1нформативний блок передбачае виведення розрахункових даних за запитом користувача в скороченш або розширенш табличних формах. Також у цьому блош користувач мае змогу працювати iз електронними картами, на якш пiсля задання конкретного ПНО та розрахунку сценарш вже буде вщображено тематичну шформацш (зони ураження тощо).
За основу пропонуеться брати розроблеш GoogleMaps. Зпдно iз apхiтектypою Г1С (рис. 2), на тематичнш кapтi будуть зображеш ПНО, зона дп уражуючих фaктоpiв (ударно! хвилi) та iнфоpмaтивне табло. На табло вщображаеться загальна шформашя - зона високого, середнього, низького ризику; опис можливих загроз для людини у кожнiй зонi, а також можливi руйнування бyдiвель i майна. Передбачене використання у Г1С хмарних технологш з метою прискорення розрахунюв, а також з метою максимально оперативного оновлення шформаци.
В якост Г1С для моделювання зон техногенних ризиюв було використано геошформацшну систему Quantum GIS версп 2.18.2 - це високотехнолопчна модель вiзyaлiзaцii з вiдкpитим iнфоpмaцiйним кодом, що розповсюджуеться на умовах GNU General Public License. QGIS е проектом Open Source Geospatial Foundation (OSGeo) [20].
Даш pозмipiв зон iз використанням Г1С QGIS 2.18.2 було нанесено на карту з метою виявлення об'еклв, що шддаються ураженню (рис. 3).
Умовн1 позначення:
| - сел1тебна зона
1ЯЯ - газорозподшьча станщя
Ж
-¡Г;*- - вибух ППС з утворенням ударно!' хвил
Меж1 зон, у яких значення надлишкового тиску складае:
I-1 - 100 кПа
'-' - 50 кПа
'-' - 30 кПа
55
^^втомойка Престиж
фКристалл
\___
- 10 кПа 0 Масштаб 1 52500 (в 1 см 25 м)
А
ч
и___J
Картограф1чш дат: © Google, 2016
Рис. 3. Вiзуалiзацiя зон ураження ударною хвилею вщ аварii на автозаправнiй станцп на картi мiста Одеса, Украша, iз застосуванням Quantum GIS
6.3. Класифжащя об'ект1в «турботи», що потрапляють у зони ураження ударною хвилею
При можливосп виникнення i розвитку аварiйноi ситуацii на ПНО дуже важливим для прийняття зважених управлшських ршень необхщно класифiкувати об'екти «турботи», як1 потрапляють у зони високого, середнього та низького ризику.
За визначенням [21], об'ект «турботи» - рецитенти, на яких негативний вплив аварш створюе небезпеку для життедiяльностi населення та для довюлля i зачiпае iнтереси громадськостi. Головним об'ектом «турботи» е людина. Необхщно визначити загрозу для людини, для чого видшити мюця проживання, пiдприемства й оргашзацп, що потрапляють у зону ураження. Як iншi об'екти «турботи» слщ розглядати:
- соцiально важливi об'екти; елементи екосистеми; майно юридичних i фiзичних осiб.
Як сощально важливi об'екти слiд розглядати:
мюця великого скупчення людей (стадюни, кшотеатри, лiкарнi тощо); природоохороннi об'екти (заповщники, парки тощо);
- зони вщпочинку (рекреацшш зони);
- об'екти культури (музе1', палаци, пам'ятники арх1тектури тощо);
- об'екти життезабезпечення (станцii водопiдготовки, об'екти енергопостачання, об'екти комунального господарства, транспортнi магiстралi тощо);
- мюця розташування органiв мюцевого самоврядування, державно1' адмiиiстрацii й шших органш управлшня життедiяльнiстю.
Як елементи екосистеми, де можливий негативний вплив аварш, слiд розглядати: флору i фауну; атмосферу; водне середовище (ржи, водойми, морська акваторiя); землю, включаючи грунтовi води; iншi об'екти впливу.
Як майно юридичних i фiзичних осiб можуть розглядатися:
- житловi та господарськi будiвлi;
- транспортш засоби;
- дачнi та садовi дiлянки;
- будiвлi, споруди та устаткування шдприемств;
- майно промислових шдприемств, оргашзацш та установ;
- орш землi, домашня худоба й iншi сiльськогосподарськi об'екти;
- сировина та продукти виробництва, у тому числ1 пошви та врожай;
- шше рухоме та нерухоме майно.
К^м цього необхiдно видiлити iншi об'екти «турботи», що потрапляють у зону небезпечного впливу авари.
Залежно вiд надмiрного тиску i швидюсного напору повiтря виникають рiзнi пошкодження у людей i тварин, як за складнiстю ураження подiляються на легю, середi, важкi i дуже важк травми (табл. 2).
Таблиця 2
Характеристика пошкоджень людей i тварин у залежност вiд величини __надмiрного ^ тиску у фронт ударно1" хвилi*_
Величина надм1рного тиску, кПа Пошкодження Характеристика пошкоджень
20-40 Легю травми Вивихи, тимчасове пошкодження слуху, контуз1я
40-60 Середн1 травми контуз1я, пошкодження орган1в слуху, вивихи кшщвок, кровотеч1 з носа 1 вух, розриви барабанних перетинок
60-100 Важк1 травми Важк1 коитузii, переломи к1нц1вок (часто вщкрип), сильн1 кровотечi з носа ! вух
>100 Дуже важк1 травми Переломи к1сток, розриви внутршшх оргаиiв (печiики, селезiики, нирок, легень та 1нших), в1дкрит1 переломи кшщвок, струси мозку, переломи хребта
Примггка: * складено на основi даних [18].
З метою визначення характеру руйнувань i встановлення обсягу рятувальних та iнших невiдкладних робгг залежно вiд надмiрного тиску у фронт ударно1' хвилi, осередок ураження умовно подтяють на чотири зони (табл. 3).
Таблиця 3
Характеристика руйнувань об'еклв, будiвель залежно вiд величини надмiрного __тиску у фронтi ударно1" хвилi*_ _ _ _
Величина надм1рного тиску, кПа Стутнь руйнування Характеристика руйнувань
>100 Зона повних руйнувань Руйнування або сильна деформащя вс1х несучих конструкцш 1 елеменпв споруди, утворення суцшьних завал1в. Пщземт (тдвальш) частини споруд значно менше руйнуються. Повшстю руйнуються житлов1 та виробнич1 споруди. До 90 % тдземних комунально-енергетичних мереж збер1гаються
50-30 Зона сильних руйнувань Руйнування багатоповерхових будинюв виникають при надм1рному тиску 25-30 кПа, малоповерхових буд1вель -25-35 кПа, споруд виробничого типу - 30-50 кПа. Деформуеться бшьша частина несучих конструкцш. Можуть залишатися частково стши 1 перекриття нижшх поверх1в. Утворюються завали
30-10 Зона середшх руйнувань Бшьшють несучих конструкцш збер1гаеться, лише частково деформуеться. Збер1гаеться основна частина ст1н з можливими трщинами в зовн1шн1х стшах 1 провалами в окремих мюцях, але при цьому другорядш та частина несучих конструкцш можуть бути зруйноваш повшстю. Виникають при надм1рному тиску 10-20 кПа для багатоповерхових буд1вель, 15-25 кПа - малоповерхових, 20-30 кПа - виробничих споруд. На комунально-енергетичнш мереж1 деформуються 1 руйнуються окрем1 опори пов1тряних лшш електропередач, пошкоджуються технолог1чн1 трубопроводи
20-7 Зона слабких руйнувань Руйнування вшон, дверей, легких перегородок, поява трщин, в основному в стшах верхшх поверх1в. П1двали й нижш поверхи збер1гаються. Незначн1 руйнування 1 пошкодження на комунально-енергетичнш мережi
5-3 Пошкодження Порушення найб1льш слабких елемент1в буд1вель: карниз1в, перегородок, дверей, в1кон та ш Руйнування склхння на 90 % при надм1рному тиску 5-10 кПа
Примггка: * складено на основi даних [21].
Проведено розрахунок розмiрiв небезпечних зон, у яких можливi повнi (надмiрний тиск понад 100 кПа), сильш (100-50 кПа), середш (50-30 кПа) та слабкi руйнування (10 кПа) об'еклв та будiвель, а також виникають вiдповiднi травми у людей (табл. 2).
Як видно iз результатiв вiзуалiзацii (рис. 3), у зону середшх руйнувань (тиск вщ 30 до 10 кПа) потрапляе частина житлово! забудiвлi (а саме, 2 багатоповерхових будинюв), газорозподтьча станцш, заклад громадського харчування. При цьому у житлових будинках частково деформуеться бтьшють несучих конструкцш, з'являються трiщини в зовнiшнiх стшах i провали в окремих мюцях, при цьому другоряднi та частина несучих конструкцш можуть бути зруйноват повнiстю. На комунально-енергетичнiй мереж1 пошкоджуються технологiчнi трубопровода, що
може викликати ефект «домшо» на газорозподтьчш станцп. У людей, якi потрапляють у цю зону, можуть виникнути легкi травми (контузп, вивихи кшщвок, тимчасова втрата слуху).
Варто також вщмгтити, що практично повнiстю вДд ударно!' хвилi може постраждати не лише АЗС, а й розташована поруч автомийка (20 м), а також сильних руйнувань зазнае гаражний кооператив. Також значна частина автостради шдпадае пiд зону ди ударно!' хвиш, що може викликати значш людськi жертви, коли у годину шк поблизу перехрестя збираеться велика кшьюсть автомобiлiв.
В цiлому, кшьюсть людських жертв може збiльшитися не лише за рахунок персоналу АЗС, а й персоналу автомийки, мешканщв будiвель, випадкових перехожих на вулищ.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiджень
Strengths. Таким чином, запропонована комплексна Г1С у результатi матиме наступнi корисш властивостi:
1) системнгстъ - поеднання ПНО як об'екту впливу з суб'ектами наслщюв НС та рецитентами впливiв в систему взаемопов'язаних елемеилв;
2) ¡нтегралънгстъ - можливiсть системи в рамках запропонованого методу розглядати не лише один сценарш розвитку, а ix сукупнють, а також варiанти ïx розгалуження та перекривання;
3) наочнгстъ (тформативтстъ) - здатнють прийняття зважених, адекватних управлiнськиx ршень'
4) оперативнгстъ;
5) кросплатформмстъ - можливють використання дано! Г1С на рiзниx обчислювальних пристроях завдяки використанню хмарних теxнологiй;
6) вгдкритютъ - забезпечуе гласнiсть та втьний доступ усх защкавлеиих сторш.
Використання методу моделювання розвитку аварiйноï ситуацп на АЗС у
межах мюта-мшьйонника тдвищуе оперативнiсть подання шформаци, дозволяе адекватно прогнозувати розвиток екологiчноï' ситуацiï' в системi управлiння ризиком. Це також позитивно впливае на роботу оргашв ДСНС у забезпеченш теxногенноï' безпеки мюта.
На вщмшу вДд охарактеризованих вище аналопв, розроблений метод дозволяе вiзуалiзувати конкретну територiю мiста, яка охоплюеться негативними факторами наслiдкiв авари. Це дозволяе визначати об'екти «турботи», що потрапляють у вщповщш зони ризику, проводити ïx класифжащю за рДвнями ушкоджень та органiзовувати вщповщш заходи з мiнiмiзацiï' ризиюв в системi управлiння екологiчною безпекою мюта.
Weaknesses. У разi застосування запропонованого методу ощнки наслiдкiв ававрiй на мюькш АЗС, виникае необxiднiсть розробки розрахункових методiв для комбiнацiï' рДзних сценарпв, навiть таких, як рашше не розглядалися. Такий шдхщ буде вимагати розроблення додаткових алгоритмiв обчислення, нових програмних продуклв, можливо, даних дистанцшного зондування та сучасних геошформацшних теxнологiй. Тож, кiнцевий продукт може бути бшьш складним для персоналу в умовах його практичного застосування, що, навпаки, призведе до збшьшення часу оброблення шформаци.
Opportunities. Зважаючи на наявнють високотоксичних речовин на об'ектах АЗС, розвиток рiзноманiтних сценарiiв як для людини, так i для навколишнього середовища, може бути катастрофiчним. Використання ж хмарних технологш дозволяе одночасно використовувати ресурси багатьох ЕОМ, що дозволить у максимально короткий строк надавати достовiрний прогноз щодо особливостей конкретноi ситуацп та масштабiв ii наслiдкiв. Розгалуження дерева подiй та врахування комбшованих сценарiiв вимагае застосування засобiв iнтелектуальноi вiзуалiзацii [22].
Для розроблення бшьш iнформативноi геоiнформацiйноi моделi у перспективi можливе додавання шарiв даних про стан природних компоненлв територii розмщення ПНО. Тож, доцiльно залучати результати ощнок ризикiв пiдтоплення грунтiв, зсувiв, карстiв, пiдвищення рiвня залягання грунтових вод. Серед техногенних факторiв необх'дно враховувати фоновий стан забруднення атмосфери, грунтових вод, грунлв на основi даних монiторингу, а також даш з iнтенсивностi руху автотранспорту в мют' Використання тако!' комплексно!' шформацп та створення вiдповiдних баз даних дасть змогу ощнювати рiвнi природно-техногенно1' безпеки районiв розмiщення ПНО (АЗС - в конкретному випадку) в м'ст' в режимi реального часу.
Threats. Запропонований метод вимагае освплення конкретних технолопчних параметрiв автозапра^ни^ ^та^ 'й, якi, перш за все, проводять комерцшну д'яльнють. Впровадження методу може суперечити б'знес-штересам власник'в, вимагати в'д них додаткових фшансових вкладень на оргашзащю безпекових заход'в. Але безпека мюта як щльно1' урбоекосистеми, безпека кожного мешканця, мае бути абсолютною прерогативою в системах управлшня будь-якою д'яльнютю.
8. Висновки
1. Оброблеш первинш дан', необхщш для анал'зу пожежовибухонебезпечних фактор'в та можливих сценарпв розвитку НС на АЗС. Початковою под'ею аварп на АЗС е вит'к пожежовибухонебезпечного продукту (бензин, дизельне паливо, моторне масло). В'дкритий вогонь, 'скри, розряди статично1' електрики, грозов' розряди, самоспалахування, самозаймання i трофорш в'дкладення, можуть призвести до пожеж та вибух'в.
2. За обраним сценар'ем розвитку НС на основ' оброблених первинних даних визначеш розм'ри територп руйнувань, як' виникають внасл'док розвитку аварп. Розраховаш зони ураження ударною хвилею, у яких можлив' повш (надм'рний тиск понад 100 кПа), сильш (100-50 кПа), середш (50-30 кПа) та слабк' (менш 10 кПа) руйнування об'еклв та буд'вель, а також виникають вщповщш травми у людей.
3. Запропонована архитектура комплексно1' Г1С, яка включае етапи вибору сценарш розвитку надзвичайно1' ситуацп, обробки первинних даних, розрахунку величин та рад'ус'в зон складових параметр'в аваршно1' ситуацп, а також в'зуал'защю зон руйнувань. Г1С використана для нанесення трьох зон ураження фактором ударно1' хвил' на карту мюько1' забудови та подальшого анал'зу сценарпв розвитку аварп на АЗС.
4. Визначет об'екти «турботи», що потрапили у вщповщш зони ризику , серед яких 2 багатоповерхових будинка, газорозподшьча станцiя, кафе-бар, гаражний кооператив, значна частина автостради. Здтснена класифжащя об'ектiв «турботи», що потрапили у зони високого, середнього та низького ризику залежно вщ напорного тиску у фронт ударно! хвилi. Диверсифшащя ризикiв е основою визначення характеру руйнувань i встановлення обсягу рятувальних робiт та iнших заходiв з мiнiмiзацi! наслiдкiв аварiй.
Лiтература
1. Jelnovach, A. N. Analiz ekologicheskih vozdeistvii i riskov pri ekspluatatsii avtozapravochnyh stantsii [Text] / A. N. Jelnovach, N. V. Prokopenko // Vestnik HNADU. -2014. - Vol. 67. - P. 78-88.
2. Radchenko, Yu. S. Otsenka posledstvii avarii na avtozapravochnyh stantsiiah [Text] / Yu. S. Radchenko // Trudy BGTU. Ser. 4, Himiia, tehnologiia organicheskih veshchestv i biotehnologiia. - 2008. - Vol. 4. - P. 125-129.
3. Boyko, T. Calculation and analysis of predictable technological risk value of industrial objects in stationary operating conditions [Text] / T. Boyko, P. Vavulin // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2014. - Vol. 5, No. 10 (71). - P. 42-46. doi: 10.15587/1729-4061.2014.27981
4. Boyko, T. Using the assessment method of environmental risk of a project in strategic territorial planning [Text] / T. Boyko, I. Dzhygyrey, A. Abramova // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2017. - Vol. 3, No. 10 (87). - P. 10-17. doi:10.15587/1729-4061.2017.101848
5. Popov, V. M. Informatsiina tekhnolohiia pidvyshchennia tekhnohennoi bezpeky rehionu [Text] / V. M. Popov, I. A. Chub, M. V. Novozhylova // Systemy obrobky informatsii. - 2015. - Vol. 12 (137). - P. 181-184.
6. Morales Terres, I. M. Assessing the impact of petrol stations on their immediate surroundings [Text] / I. M. Morales Terres, M. D. Minarro, E. G. Ferradas, A. B. Caracena, J. B. Rico // Journal of Environmental Management. - 2010. - Vol. 91, No. 12. - P. 27542762. doi:10.1016/i.ienvman.2010.08.009
7. Kountouriotis, A. Numerical investigation of VOC levels in the area of petrol stations [Text] / A. Kountouriotis, P. G. Aleiferis, A. G. Charalambides // Science of The Total Environment. - 2014. - Vol. 470-471. - P. 1205-1224. doi: 10.1016/i.scitotenv.2013.10.064
8. De Sousa, T. B. Environmental Impacts Management of a Brazilian Gas station: A Case Study [Text] / T. B. De Sousa // Global Journal of Researches in Engineering: G Industrial Engineering. - 2015. - Vol. 15, No. 3, Version 1.0. - P. 22-32. - Available at: \www/URL: https://globaliournals.org/GJRE Volume 15/4-Environmental-Impacts-Management.pdf
9. Cezar-Vaz, M. R. Risk Perception and Occupational Accidents: A Study of Gas Station Workers in Southern Brazil [Text] / M. R. Cezar-Vaz, L. P. Rocha, C. A. Bonow, M. R. S. da Silva, J. C. Vaz, L. S. Cardoso // International Journal of Environmental Research and Public Health. - 2012. - Vol. 9, No. 12. - P. 2362-2377. doi: 10.3390/ijerph9072362
10. Edokpolo, B. Health Risk Assessment of Ambient Air Concentrations of Benzene, Toluene and Xylene (BTX) in Service Station Environments [Text] / B. Edokpolo, Q. Yu,
D. Connell // International Journal of Environmental Research and Public Health. - 2014. -Vol. 11, No. 6. - P. 6354-6374. doi: 10.3390/ijerphl 10606354
11. Edokpolo, B. Health risk characterization for exposure to benzene in service stations and petroleum refineries environments using human adverse response data [Text] / B. Edokpolo, Q. J. Yu, D. Connell // Toxicology Reports. - 2015. - Vol. 2. - P. 917-927. doi:10.1016/i.toxrep.2015.06.004
12. Zhang, L. An integrated framework of safety performance evaluation for oil and gas production plants: Application to a petroleum transportation station [Text] / L. Zhang, J. Kang, J. Zhang, J. Gao // Journal of Loss Prevention in the Process Industries. - 2016. -Vol. 43. - P. 292-301. doi:10.1016/j.jlp.2016.05.029
13. Verchenov, O. D. Modeliuvannia tekhnohennoho ryzyku dlia nebezpechnykh vyrobnychykh obiektiv hazotransportnykh pidpryiemstv z vykorystanniam HIS tekhnolohii [Text] / O. D. Verchenov, A. A. Verlan, S. V. Volkodav, A. H. Mikhailenko, A. S. Markov, A. V. Yanchuk // Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Heohrafiia. - 2012. - Vol. 25, No. 1 (64). - P. 14-27.
14. Struchkova, G. P. Ispol'zovanie GIS dlia otsenki riska bezopasnosti truboprovodov [Text] / G. P. Struchkova, T. A. Kapitonova, L. E. Tarskaia, P. V. Efremov // Fundamental'nye issledovaniia. - 2014. - No. 5-5. - P. 994-999.
15. Mykhailiuk, O. P. Problemy zabezpechennia pozhezhovybukhobezpeky avtozapravnykh stantsii [Text] / O. P. Mykhailiuk, S. Ya. Kravtsiv // Problemy pozharnoi bezopasnosti. - 2012. - Vol. 32. - P. 149-154.
16. DBN 360-92** Mistobuduvannia. Planuvannia i zabudova miskykh i silskykh poselen [Text]: Order of the State Committee for Construction of April 17, 1992 No. 44. -Introduced: 2017-07-01. - Kyiv: Minrehionbud Ukrainy, 2002. - 6 p.
17. Stebliuk, M. I. Tsyvilna oborona [Text]: Handbook / M. I. Stebliuk. - Kyiv: Znannia, 2006. - 487 p.
18. NAPB B.03.002-2007. Normy vyznachennia katehorii prymishchen, budynkiv ta zovnishnikh ustanovok za vybukhopozhezhnoiu ta pozhezhnoiu nebezpekoiu [Electronic resource]: Order of the Ministry of Ukraine on Emergencies and Affairs of Population Protection from the Consequences of the Chernobyl Disaster from December 3, 2007, No. 833. - Kyiv, 2007. - Available at: \www/URL: https://dnaop.com/html/32980/doc-HAÜE E.03.002-20^
19. DSTU-N B V.1.1-27:2010. Budivelna klimatolohiia. Zakhyst vid nebezpechnykh heolohichnykh protsesiv, shkidlyvykh ekspluatatsiinykh vplyviv, vid pozhezhi [Text]. -Introduced: 2011-11-01. - Kyiv: Ukrarkhbudinform, 2011. - 123 p.
20. QGIS - providna vilna nastilna HIS [Electronic resource]. - Available at: \www/URL: http://www.qgis.org/uk/site/about/index.html
21. Pro zatverdzhennia Metodyky vyznachennia ryzykiv ta yikh pryiniatnykh rivniv dlia deklaruvannia bezpeky obiektiv pidvyshchenoi nebezpeky [Electronic resource]: Order of the Ministry of Labor and Social Policy of Ukraine from December 4, 2002 No. 637 // Informatsionnyi portal Ukrainy. - 2017. - Available at: \www/URL: http://ua-info.biz/legal/basene/ua-cmelgt/index.htm
22. Arsirii, O. Developing of hydro-aerodynamic systems' elements based on intellectual visualization [Text] / O. Arsirii // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2013. - Vol. 3, No. 8 (63). - P. 4-8. - Available at: \www/URL: http://ioumals.uran.ua/eeiet/article/view/14826/12628
