CC BY
11
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.124241
В1ЗУАЛ1ЗАЦ1Я ЗОН Д11 ПОЖЕЖ1 ПРОЛИВУ 13 ВИКОРИСТАННЯМ MAPINFO GIS ДЛЯ РЯДУ АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦ1Й ЖИТЛОВОГО РАЙОНУ ОДЕСИ (УКРА1НА)
Васютинська К. А., Смик С. Ю., 1ванов А. В., Шевчук I. В.
1. Вступ
Негативш наслiдки процешв урбанiзацii для навколишнього природного середовища pÍ3HOMaHÍTHÍ. В цiлому, вони призводять до динамiчних 3míh в сис-TeMi «мюто - навколишне природне середовище». Урбанiзацiя полягае не тшь-ки в зростаннi чисeльностi мюького населення, яке сьогоднi в Украт досягае 68,9 %. Змiни включають неконтрольоване розповзання територп мiст, утво-рення мiських агломeрацiй на мющ природних комплeксiв. Поряд Í3 збшьшен-ням щiльностi населення посилюеться його нeрiвномiрнiсть в мiському простора Урбанiзацiйнi процеси обумовлюють вiдповiднe концентрування об'еклв мiського сeрвiсу, iнфраструктури, транспорту тощо в районах щiльного прожи-вання населення. Нeвiд'емним наслiдком зосередження транспортних засобiв в районах проживання населення е вiдповiднe щiльнe розмщення таких потен-цiйнe небезпечних об'еклв, якими е автозаправнi станцп (АЗС) [1].
Застарш нормативнi акти, як регулюють правила проектування i будiвницт-ва об'ектiв з пiдвищeними вимогами до протипожeжноi та противибуховоi безпе-ки, не враховують сучаснi вимоги до безпекового розмщення автозаправних ста-нцiй в мiському просторi. Як наслщок, цщий ряд АЗС, яю, як правило, належать рiзним власникам, та представляють рiзнi мeрeжi, скупчеш в обмеженому просто-рi, на близьких вiдстанях одна вiд одше^ У випадках, коли на АЗС вщбуваеться аварiйна ситуацiя, що вщносяться до рiвня «В» [2] i розвиток я^' виходять за ме-жi територп автозаправного комплексу, шщшють нeбeзпeчнi подп на автозаправках, мюце розташування яких входить в зони впливу чинникiв аварп.
Отже, робота актуальна для оцiнювання та прогнозування впливу наслiдкiв аварiйноi ситуацп на одиничнiй АЗС на шщшвання небезпечних подiй в групах автозаправних станцш, якi розташованi в зош дп небезпекових факторiв аварп.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е система автозаправних станцш традицшного типу в межах Малшовського району м. Одеса (Украша).
Аналгз потенцтних небезпек, пов'язаних iз особливостями технологи зберь гання i роздавання палива на АЗС та вщповщних сценарпв розвитку аваршних си-туацiй проведений в робот [3]. Подп, якi призводять до виникнення аварп на оди-ничнiй АЗС, пов'язанi як iз порушенням нормального тeхнологiчного режиму АЗС (людський фактор чи вiдмови обладнання), так й з можливими випадками разгерметизування обладнання та порушеннями правил вибухопожеженебезпеки. Пeршi вiдносяться до подiй I типу, а останш - до подш II типу.
Шдвищена пожежна небезпека притаманна як автоцистернам, так й автомобшям, якi можуть одночасно заправлятися, що залежить вщ кiлькостi працюючих заправних паливом i маслом послв [4]. В емнюному обладнаннi АЗС збюерiгаються значнi об'еми бензину i дизельного пального, як створюють джерела виникнення пожежi у випадку ix витоку. При витоку палива у теxнологiчному колодязi створюеться небезпека утворення вибухонебезпечних концентрацiй паливно-повггряно! сумiшi (ППС), що при наявносл джерела iнiцiювання може обумовити вибух ще! сумiшi у теxнологiчниx колодязях i створити умови для подальшого розвитку аварп у пiдземниx сховищах. При збiльшеннi швидкостi наливу нафтопродуклв у емностi може вiдбутися юкровий разряд, який викликае вибух сумiшi парiв та пожежу. Таким чином, початковою подiею аварп на АЗС е вилк чи пролив пожежовибухонебезпечного продукту.
Одним з найбшъш проблемних мгсцъ функцЮвання АЗС, як потенцШне небезпечного об'екту, е !х розташування всередиш житлових кварталiв, бiля ав-томапстралей з великою iнтенсивнiстю руху, поряд з шшими об'ектами шфра-структури. Значну небезпеку представляе собою розмщення декшькох АЗС на обмеженiй територп, в безпосереднiй близькостi один вщ одного.
В якостi об'екта моделювання були обранi 37 АЗС, як розташованi в Ма-линовському району мюта Одеса, та вiдносяться до мереж Укрнафта, WOG, ОККО, Лукойл, Shell, Мавекс, Amic, Катрал АЗС ТОВ. Основш види робiт на АЗС - прийом, збер^ання та роздача (заправка) нафтопродуклв. Розрахунки проводилися для 4 видiв палива (бензин А-80, А-92;А-95 дизельне паливо). См-нюне обладнання АЗС стандартне [5], включае резервуар мiсткостi 40 м (максимально можлива для мюта iз чисельнiстю мешканцiв бшьше 200 тис.) та цис-
3 3
терни мюткютю 15 м та 40 м . Кшькють нафтопродуклв, яка може вилитись на вшьну поверхню внаслiдок аваршно! ситуацп з локальним руйнуванням резервуару i наступним спалахом витоку палива, приймалась згiдно [6].
3. Мета та задачi дослiдження
Мета дослгдження - вiзуалiзувати зони дп теплового випромшювання вiд пожежi проливу внаслiдок аварп на АЗС, а також щентифшувати небезпечш наслiдки для об,ектiв тдвищенно! небезпеки, що знаходяться в межах впливу.
Для досягнення поставлено! мети визначеш наступш завдання:
1. Провести аналiз iмовiрниx сценарпв розвитку аваршно! ситуацп на АЗС для випадюв витоку нафтопродуктiв та визначити найбiльш небезпечнi подп.
2. Для варiанту пожежi пролива ввизначити радiуси дп фактору теплового випромiнювання.
3. Оцшити можливостi застосування геошформацшно! системi MapInfo GIS для вiзуалiзацii зон ураження наслщками аваршно! ситуацй' на АЗС в мюькому просторi.
4. Вiзуалiзувати зони ураження територп Малиновського району тепло-вим випромiнюванням в сценарiяx пожежi проливу на мюьких автозаправних станцiяx iз застосуванням MapInfo GIS.
5. Виявити небезпечш з позицш ризику каскадних аварiй чи проявлення меxанiзму домiно груп автозаправок, та запропонувати попереджувальнi заходи.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
Проблеми збшьшення аварiй на станцiях заправки транспортних 3aco6iB пальним рiзного типу (бензин, дизельне паливо, газ, зрщжений газ, водень то-що) на фош неконтрольованого зростання щiльностi населення i розвитку мiст дослiдженi майже для вшх частин свiту.
Так, в робот [7] ощнеш ризики пожеж в щшьно заселених районах мюта Кендарi, Iндонезiя. Розроблений метод вiзуалiзащi iмовiрностей пожеж в мюь-ких забудовах на основi геошформацшних систем GIS Grid. Розроблена модель демонструе пiдвищення ризикiв пожеж внаслщок впливу аварiй на артерiальнiй автомапстраи та наявностi горючих матерiалiв в елементах будiвель. Система GIS Grid дозволила виявити в мюькому просторi щiльно заселенi райони з ви-сокими ризиками пожеж. Розроблена модель також враховуе рiвнi небезпек при наявност одночасних пожеж.
Мiнiмiзацiя ризиюв пожеж на автозаправних станцiях, розташованих в гу-стозаселених житлових районах особливо важлива для Китаю, в якому на кь нець 2006 року наичувалось 93.879 бензинових заправних станцш [8]. Основна стратепя, яка обрана краiною - впровадження газу та зрiдженого газу замiсть бензину в якост палива. Так, за 5 роюв кiлькiсть мiських газових заправних станцш зросла в 4,5 раз (з 130 до 712), а середньорiчнi темпи зростання станцш заправки зрщненим газом склала 34,3 %, а газом - 32,2 %. Але в робот також вiдмiченi ризики роботи технолопчного обладнання з пiдвищеним тиском, що може спричинити вибух чи витк газу.
В Японп останнiми роками поширюються транспортнi засоби на паливних елементах, водню. Тож, водень-генерацiйнi станцii стали важливою шфрастру-ктурою мiст. Пбридш гiдро-бензиновi заправнi станцii по сут бiльш безпечнi та компактнi. В робот [9] ощнеш ризики гiбридноi станцп методом HAZID (метод щентифшацп ризикiв - HAZard IDentification), за яким дослщжеш 314 аварiйних сценарпв iз застосуванням бензину та оргашчних хiмiчних гiдридних систем. Найбiльш критичш сценарii включали значний виток горючих речовин, автомобшьне зiткнення та пожежу.
Дослiдження iспанських авторiв [10] присвячеш методологii аналiзу ризи-ку в технолопчних процесах перевантаження та розливу нафтопродуклв. За-пропонований метод HAZOP (Hazard and Operability analysis) для анаизу екс-плуатацiйних характеристик та вщповщних шкiдливих факторiв. Кiлькiсне ощ-нювання ризику аварiй на термшалах перевантаження та сховищ пального розроблений на основi «дерева вщмов» (fault tree analysis - FTA). Анаиз FTA показав, що найбшьш ймовiрною подiею е розлив пального, а людський фактор дуже важливий у всiх сценарiях можливих аварiй. Значення людського фактору та кваифшацп персоналу також вiдмiчаеться в роботi [11] на прикладi управлiння операцiйними ризиками бензинових автозаправних станцш в Кенп.
З метою досягнення пожежно!' безпеки заправних станцш Коре!', яю пра-цюють на зрщженому газi, дослiдженi сценарii факельно1' пожежi, пожежi проливу, а також вибуху за мехашзмом BLEVE (Boiling liquid expanding vapour explosion) [12]. Проведеш для останнього сценарш розрахунки показали, якщо зiнiцiюеться аваршна ситуацiя з витоком 10 т бутану, то наслщками вибуху та
пожежi буде вогненна куля дiаметром 129 м, висотою 97 MeTpiB та тепловий по-TiK iнтенсивностi теплового випромшювання 421 кВт/м2 на вщсташ до 21 м.
Для кожного типу аваршно! ситуацп визначенi рiвнi необхiдного захисту на основi побудовано! матрицi ризику для визначення категорп ризику. Матриця складаеться з частоти та наслщюв кожного iз сценарпв, для яких визначенi неза-лежш рiвнi захисту методом LOPA-аналiзу. Зазначимо, що аналiз рiвнiв надшнос-т засобiв захисту (LOPA - Layer of protection analysis) - це нашвктькюний метод оцiнки ризикiв небажаних подiй чи сценарпв. Метод отримав поширення останнiм часом для аналiзу достатностi захисних заходiв з мiшмiзацп ризикiв.
За останнi роки виник штерес до проявiв ефектiв «домшо», який значно пiдсилюе масштаби аварп, вагу наслщюв, особливо на транспорта В роботах [13, 14] ефекти «домшо» виявлеш для 330 випадюв крупних аварiй на прикладi 1спанп. Показане, що пожежа i вибух мають рiвний вклад в шщшвання першо! поди «домiно». Хоча радiуси дп факторiв пожежi менше, шж вибухiв, пожежi виникають з бшьшою частотою. Але ситуацiя змiнюеться для мехашзму BLEVE. Зафiксовано, що перша подiя, яка зустрiчаеться приблизно в 70 % ви-падкiв аварш BLEVE е вибухом, це справедливо для вшх ступенiв ефекту домь но в рiзних послiдовностях. Пропоршя вибуху до пожежi становить 1,7 до 1. Аналiз статистичних даних, проведених авторами [13], виявив переважну бшь-шiсть аварiй у випадках використання зрщженого газу та рщких вуглеводнiв. В роботi [15] обгрунтована необхiднiсть застосування спецiальних заходiв на реа-гування пожеж, якi розвиваються за механiзмом «домiно». Моделювання тако! ситуацп on-line на основi Petri-net важливе для розроблення ефективно! стратеги подолання надзвичайно! си^ци.
Таким чином, проблеми виникнення i розвитку аваршно! ситуацп на об'ектах транспортування, зберiгання та роздачи пального рiзноманiтного типу (чи iнших легкозаймистих i горючих речовин) вивчаються науковцями рiзних кра!н. В Украiнi такi дослщження обмежуються якiсними оцiнками наслiдкiв аварш на АЗС та роз-робленням окремих засобiв iз забезпечення !х пожежовибухонебезпеки. Так, автор роботи [16] ввдшчае небезпеку для населення i навколишнiх об'ектiв наслiдкiв аваршно! пожеж1 на АЗС iз врахуванням вiрогiдностi вибуху, а також пропонуе ефек-тивнi методи припинення факельного горшня. В роботi [17] встановлена залежнiсть м1ж площею пожеж1 та ктькютю викидiв токсичних продуктiв згорання з використанням !х питомих значень. Для зменшення викидiв обгрунтована ефективнють способу гасiння пiд шар шни та запропонована система пiдшарового пожежогасшня. Проблеми розташування автозаправних станцiй, як потенцшне небезпечних об,ектiв, в мюьких районах з високою концентрацш населення, не вивчеш, тож е дуже важливими для дослiдження.
5. Методи дослщження
Задiянi методи вiзуалiзацii та геошформацшного моделювання, метод статистич-ного оброблення даних, методи аналiзу, синтезу i узагальнення, методи ризик-аналiзу.
Метод «дерева подш» застосований для визначення ймовiрностей розвитку сценарпв аварй' в залежносп вiд рiзних факторш (наявнють i надiйнiсть систем бло-куванн вари, людський фактор - дп персоналу, метеоумови на момент аварй' та ш.).
Технолопчний аудит одиночно!' АЗС як об'екта моделювання аваршно1' ситуацii представлений в робот [3]. Вiдомi 2 типових сценарпв розвитку аварп на АЗС. Вiрогiднiсть першого сценарiю повного зруйнування емност з повним вивiльненням пожежевибухонебезпечно! речовини внаслiдок природной техно-генно! чи соцiальноi катастрофи, складае величину порядку 10-8. Тому в робот розглядався другий сценарш локального зруйнування обладнання iз витоком легкозаймистих (ЛЗР) та горючих речовин.
6. Результати досл1дження
6.1. Аналз наслщкав аварийно! сигуаци на АЗС за сценар1ем витоку нафгопродукттв
Проаналiзований сценарiй, коли початковою подiею аварii на АЗС е витк пожежовибухонебезпечного продукту. На основi статистичних даних [18], ви-значено, що розвиток аварii може привести до однiеi з наступних подш:
- Подiя А1 - миттеве займання спливаючого продукту з подальшим факе-льним горшням;
- Подiя А2 - стався розлив палива на поверхню, загоряння не вщбулося (спрацювала системи блокування);
- Под1я А3 - системи блокування не спрацювали, сталося загоряння проливу;
- Подiя А4 - паливо, яке випарувалось, утворило парову хмару, вiдбулося и загоряння без утворення надлишкового тиску;
- Подiя А5 - сталася пожежа хмари з утворенням надлишкового тиску;
- Подiя А6 - утворилася «вогняна куля».
Iмовiрностi кожно! промiжноi подii (табл. 1), визначеш за умови, що iмовi-ршсть iнiцiюючоi подii (локальне руйнування обладнання АЗС) дорiвнюе 1.
Серед означених сценарпв, як представленi в табл. 1, найбшьш вiроriдни-ми для реалiзацii е факел, згорання хмари, i горiння проливу.
Таблиця 1
Сгашстичш ймовiрностi рiзних сценарпв розвитку аварш з викидом горючо']' речовини*
Сценарш аварп Iмовiрнiсть
«Вогняна куля» (А6) 0,108
Пожежа - спалах: 0,367
Горшня проливу (А3) 0,1862
Згорання хмари (А4) 0,1689
Згорання хмари з розвитком надлишкового тиску (А 5) 0,0119
Факел (А 1) 0,322
Струмшь рiдини (А 2) 0,129
Пролив рщини 0,074
Прим1тка: * - складено на основi даних [6].
На рис. 1, вщповщно даним табл. 1, представлено «дерево подш» аваршно1' си-туацii на АЗС iз витоком легкозаймистих (ЛЗР) та горючих (ГР) складових палива.
Пролив рщини (0,074)
Без горшня (0,203) Струмшь рщини (0,129)
Локальне руйнування ем-ностi та виток нафтопродуклв (1,0) Пожежа (0,797)
Факел (0,322)
Пожежа-спалах (0,367)
«Вогняна куля» (0,108)
Рис. 1. Схема «Дерева подш» локального руйнування емност з нафтопродук-
тами на автозаиравнш станцп
Саме гориня проливу мстить додатков! фактори небезпек, та може супроводжуватись вторинними подями спалаху та горшня. Мидащя небажаних подй може вщбуватися як в межах самоï АЗС, так й у зонах впливу. Так, у меж пожару можуть потрапити резервуари, якi знаходяться на деякш вщсташ та навпъ належать шшш близько розташован1й АЗС. Ц резервуари з в!рогщтсж> 70 % вибухають у результат! ефекту «BLEVE» (Boiling liquid expanding vapour explosion). Вибух даного типу вщбуваегься за умови витоку перегрiтоï рщини (нагрпш вище температури кипшня при атмосферному тиску) за наступною схемою:
1) охоплення полум'ям резервуару, тдвищення тиску всередиш та нагр!в металу з втратою його мщностц
2) розрив оболонки резервуару, викид речовини та скипання викинугоï речовини;
3) вибух пар!в рщини, яка скипша, !з запалюванням та утворенням «вогияноï кул!».
Як було вщм!чене в робот! [12], сценарш «BLEVE» може проходити тшьки
в автоцистернах, оскшьки пщземш резервуари не можуть нагр!ватися достатньо для його шщшвання. Але цшком можлива ситуащя, коли пожежа розповсю-джуеться на близько розташовану АЗС, коли там вщбуваеться вивантаження пального з вантаж!вки-цистерни до тдземного резервуару або подача до транспортних засоб!в. Така ситуащя е небажаною (небезпечною) под!ею, та може бути першою в послщовносл «домшо» !з залученням шшо!' АЗС.
Пожежа проливу може також вщбуватися поряд !з дифузшним горшням пар!в ЛЗР та горючих речовин у повпр! над поверхнею рщини. Дифузшне горшня - горшня за умов, коли горюча речовина i окисник роздшеш зоною горшня [19].
Таким чином, сценарш витоку паливних речовин !з наслщками пожеж! проливу вщбуваеться за розгалуженою схемою та з шщащею несприятливих ситуа-цш на близько розташованих потенцшне небезпечних об'ектах, якими е АЗС.
6.2 Визначення зон ди теплового випромшювання тд час пожеж1 проливу
Основними вражаючими факторами пожеж! проливу е теплове випромшю-ванн. а г ряч! продукти горшня, вщкрите полум'я та палаюч! нафтопродукти,
токсичш продукти горiння. Основною величиною, яку розраховують при пожежах проливу е штенсившсть теплового випромiнювання д, кВт/м2. У табл. 2 наведенi типовi значення гранично допустимо1' iнтенсивностi теплового випромшювання для рiзних ступенiв ураження людини i матерiалiв.
Таблиця 2
Типовi гранично допустимi значення штенсивносл теплового випромiнювання _для рiзних ступенiв ураження* ___
Ступшь ураження Типов1 гранично допустим! значення штенсивносп теплового -> випром1нювання, кВт/м
Без негативних наслщюв впродовж тривалого часу 1,4
Безпечно для людини у брезентовому одяз1 4,2
Нестерпний бшь через 20-30 с Отк 1-ого ступеню через 15-20 с Отк 2-ого ступеню через 30-40 с Займання бавовни-волокна через 15 хв 7,0
Нестерпний бшь через 3-5 с Отк 1-ого ступеню через 6-8 с Отк 2-ого ступеню через 12-16 с 10,5
Займання деревини 1з шорсткою поверхнею (волопсть 12 %) при тривалосп опромшення 15 хт 12,9
Займання деревини, пофарбовано'1 масляною фарбою по струганш поверхт, займання фанери 17,0
Примггка: * - складено на основ1 даних [20].
Результати розрахункiв шгенсивносл теплового випромiнювання пожежi розливу проведений для 4 видiв палива (бензину А-80, А-95, А-95, дизельного
3 3
пального) вiдповiдно для резервуару (40 м ) та цистерни (15 м ) за нормативним методом [6], приведет в табл. 3.
Розрахунками визначеш ефективний дiаметр проливу i висоту полум'я. Ро-зраховано кутовий коефщент опромшення, коефiцiент пропускання теплового випромшювання ^зь атмосферу. А також радiуси зон, у яких штенсившсть теплового випромшювання складе вщповщно 17; 10,5; 7 i 1,4 кВт/м .
У зош, в якш iнтенсивнiсть складае 17 кВт/м , вiдповiдно до [20] можливе заго-рання деревини i фанери. Незалежно вiд типу бензину, радус зони складае 215,6 м для резервуару та 144 м для цистерни. Для дизельного пального, як показали розра-хунки, штенсившсть теплового випромшювання 17 кВт/м2 не досягаеться.
Радiуси зони, яка е небезпечною для людини через високу ймовiрнiсть отримання ошюв 1-го та 2-го ступешв (штенсившсть теплового випромшюван-ня складе 10,5 кВт/м ) досягають:
понад 300 м для вшх видiв палива для резервуару; - понад 200 м для цистерни.
Таблиця 3
Результата розрахунюв зон ураження тепловим випромшюванням вщ пожеж проливу шд час руйнування резервуарш (40 м ) та цистерн (15 м), що мютять нафтопродукти
Бензин А-80 Бензин А-92 Бензин А-95 Дизельне паливо
Розрахований параметр Резер- Цис- Резер- Цис- Резе- Ц с- Резе- Цистер-
вуар терна вуар терна рвуар терна рвуар на
Пожежа проливу
Питома масова швидасть вигорання паливаМ, кг/м с 0,06 0,06 0,06 0,06 0,06 0,06 0,04 0,04
Ефективний д1аметр проливу ё, м 87,40 53,52 87,40 53,52 87,40 53,52 87,4 53,52
Висота полум'я Н, м 75,55 53,73 75,55 53,73 75,55 42,47 58,9 41,95
Кутовий коефщент опромшення Гц 0,005 0,004 0,004 0,0,0- 0,005 0,018 0,005 0,004
Середньо поверхнева
густина теплового потоку випромшювання полум'я Е(, кВт/м2 25 25 25 25 25 25 18 18
Коефщент пропускання теплового випромшю- 0,7394 0,6565 0,73" 0,655 0,8 73 0,651 0,75 0,678
вання кр1зь атмосферу у
Радауси зон г, м, при яких
хитенсивнють теплового
випромнювання ц складе: 17 кВт/м2 215,6 144 215,6 144,5 215,6 143
10,5 кВт/м2 272 187 278,3 188 272 184 - -
7 кВт/м2 327 221 328,6 222 328 220 294 200
1,4 кВт/м2 645 458 647 460 655 457 598 420
Рад1уси безпечно! для людини зон (штенсивнють теплового випромшю-
л
вання складе менше 1,4 кВт/м ) дор1внюють:
- 645 м - для бензину А-80;
- 647 м - для бензину А-92;
- 655 м - для бензину А-95;
- 200 м - для дизельного палива.
Найбшьш безпечним з ус1х вид1в палива, яке, в основному, використову-еться на укра!нських заправках, е дизельне паливо, менш безпечними е бензи-ни. Безпечнють бензишв тдвишуеться 1з збшьшенням якост пального, зокре-ма, 1з зростанням октанового числа.
.3. Застосування геошформащино! системи для в1зуал1зацн зон дн фактору пожеж1 проливу
Переваги застосування геошформацшних систем для в1зуашзацп зони такого небезпечного наслщку аваршно! ситуацп на АЗС, як ударно! хвиш, показаш в робот [3]. Там же показана схема архггектури комплексно! геошформацшно! системи з оцшювання наслщюв аварп в конкретних умовах розташування АЗС.
В якосп Г1С для моделювання зон ди фактору пожеж проливу в чинному дос-лщженш було використано геошформацшну систему MapInfo, яка достатньо роз-
повсюджеш, вщносно дешевa, простa в освоeннi. З допомогою MapInfo Professional можш в повному обсязi використовyвaти вс можливостi геоiнформaцiйного гарто-грaфyвaння, a сше, вiдобрaжaти дaнi нa гарт y виглядi крaпок, зaбaрвлениx дiaпa-зонiв, дiaгрaм, рaйонiв тa ш. Тaк сaмо можнa виконaти оперaцiï з геогрaфiчними об'eктaми типу рaйонyвaння, об'eднaння об'eктiв тa бyферизaцiï [21].
MapInfo поeднye перевaги методу обробки iнформaцiï нa основi бaз дaниx (включaючи потужний SQL зaпитiв), тa нaочнiсть кaрт, сxем тa грaфiкiв. В MapInfo поeднaнi ефективнi зaсоби aнaлiзy тa предстaвлення дaниx. Можливос-тi прогрaмного продукту MapInfo таступш:
1. Прямий доступ до фaйлiв, створеним в dBASE aбо FoxBASE, ASCII, шейпфaйл, Lo- tus 1-2-3, Microsoft Excel i Microsoft Access; iмпорт грaфiчниx фaйлiв рiзниx формaтiв; можливiсть створювaти фaйли бaз дaниx з MapInfo.
2. Перегляд дaниx в будь-якш кiлькостi вiкон трьоx видiв: вiкнax Kaрт, Спис-юв i Грaфiкiв. Теxнологiя синxронного предстaвлення дaниx дозволяe вiдкривaти од-ночaсно кiлькa вiкон, що мiстягь одш й т ж дaнi, причому змiнa дaниx в одному з вь кон супроводжусться aвтомaтичною змшою уявлення цж дaниx y вж iншиx вiкнax.
3. «Живий» доступ до вiддaлениx бaз дaниx, Oracle aбо SQL Server; a тип бaгaтошaровиx зшитиx кaрт дозволяс обробляти кшьга кaрт одночaсно. Темa-тичш кaрти дозволяють aнaлiзyвaти дaнi з високою таочнютю, включaючи 3D-^рти, темaтичнi кaрти рaстровиx поверxонь i гарти-призми; можливiсть тдк-лaдaти тд векторнi кaрти рaстровi зобрaження.
MapInfo дae можливiсть для зaпитiв рiзноï склaдностi: вiд простиx вибiрок з окремиx фaйлiв до склaдниx SQL-зaпитiв по декiлькоx фaйлax; зберiгae вшта i дозволяс зaпyскaти фaйли aбо URL прямо з ниx. В ПС iœye yнiверсaльний та-бiр зaсобiв мaлювaння i редaгyвaння, a тaкож нaбори готовиx кaрт i функцп для створення своïx гарт.
Сaме метод MapInfo зaстосовaне для вiзyaлiзaцiï зон випромiнювaння y випaд-кax пожеж1 проливу нa юнуючж 33 АЗС Мaлиновського рaйонy Одеси (Укршш).
6.4. Biзyaлiзaцiя зон ypaжeння тeплoвим ви^юмпнюванням в cцeнapiяx пожтж пpoливy на мicькиx aвтoзaпpaвниx cгaнцiяx в мeжax тepигopiï Maлинoвcькoгo paйoнy
Ha кaртy Мaлиновського рaйонy м. Одеси (Укр^'ш) нaнесенi мiсця розтa-шyвaння, якi були кодовaнi в MapInfo iз порiвнянням координaт зaпрaвок з описом вулиць нa гарт StreetInfo. Ha рис. 2 предстaвленi координaти 20 АЗС, оскiльки 12 АЗС знaxодяться нa периферп Мaлиновського рaйонy м. Одеси, дa-леко вщ рaйонiв щiльноï зaбyдови тa об'eктiв iнфрaстрyктyри. StreetInfo - це спецiaльний тип дaниx MapInfo, який використовусться для зберiгaння aдресiв.
Для кожно!' з АЗС проведенi розрaxyнки рaдiyсiв чотирьоx зон, для якиx iнтенсивнiсть теплового випромiнювaння q склaдaлa, вiдповiдно, 17, 10,5, 7 i 1,4 кВт/м (тaбл. 3). Резyльтaти розрaxyнкiв для кожно1' з розтaшовaниx нa територй' Мaлиновського рaйонy АЗС aнaлогiчнi внaслiдок стaндaртного смносного облaднaння тa нормaтивниx лiмiтiв обсяпв зберiгaння пaливa нa aвтозaпрaвкax для мют з чисельнiстю бiльше 200.000 мештанщв. Haземнi резервyaри в цьому випaдкy зaбороненi [5].
Рис. 2. Розташування автозаправних станцш на мат Малиновського району
м. Одеса, Укра!на (масштаб 1:36780)
Розраховат рад1уси ураження тепловим випромшюванням в1зуал1зовано 1з використанням Мар1пЮ на мап Малиновського району виходячи з геопозицп кожно! АЗС, представлено! на рис. 2.
Результати в1зуал1зацп зон ди фактор1в пожеж1 проливу для р1зних штен-сивностей теплового випромшювання представлен на рис. 3. При цьому на-прями проливу рщини вважались р1вноймов1рними. Карта демонструе, що автозаправки покривають територш району досить щшьною мережею та ство-рюють ризики ураження наслщками аваршно! пожеж1 на бшьшш !! частиш
Меж зон ди фактору пожеж проливу, встадавлет для вск АЗС, наочно демон-струють, як об'екти потрапляють у зону високого, середнього та мшшального ураження тепловим випромшюванням. На рис. 3 видно, що у випадку авари з пожежею проливу щд штенсивносп теплового випромшювання вщ 17 до 10,5 кВт/м2 (небезпека спалаху мате-р1атв 1 значних опшв людини [20]) потрапляють р1зноматтт для кожно! конкретно! автозаправки «об'екти турботи». В зони р1зних АЗС входять багатоповерхнев1 будинки, га-ражн кооперативи, школи, лшарня, поштов1 втдшення, мюця вщпочинку, мюця скуп-чення людей (унверсами, торгтвельний центр «Метро». «Шостий елемент») та багато ш-ших сощально важливих об'ектв та об'еклв житлово-комунального господарства мюта.
Рис. 3. Зони ураження тепловим випромш- анням в!д пожеж1 проливу на АЗС, ро-зташованих в межах територп Малиновського району: жовтий тшр - радiус зон д!! для проливу бензину А-95; чорний котр - радус зон дп для проливу бензину А-92; синш тшр - радiус зон дп для проливу дизельного палива (масштаб 1:36780)
Детальне визначення реципiентiв, як! вщносяться до «об'екпв турботи», та к класифь каця представлен! в робот! [3], а вщсташ вщ них до меж територп АЗС приведен! в табл. 4.
Таблиця 4
Протипожежш вщсташ вщ об'екпв мюта до споруд АЗС*_
Мш!мальна вщстань вщ споруд АЗС, м
Найменування об'екта, до якого визначають Титв А ! Б з пщземними Типу В з наземни-
вщстань в!д споруд АЗС резервуарами ми резе рвуарами
мал! середш велик! мал! середш
1 2 3 4 5 6
1. Житлов! та громадськ! будинки 25 40 50 50 80
2. Мюця масового скупчення людей (до зупинки громадського транспорту, меж територи ринку) 30 50 50 50 80
3. Окрем! торгов! палатки, кюски 20 20 25 25 25
4. Гараж! та автостоянки 18 18 18 20 30
5. Очиси канатзащйи, що не вщносяться до АЗС 15 15 15 25 30
6. Виробнич (за винятком указаних у пункт! 8),
адмЫстративш ! побутов! будинки, складсью буд!вл! ! споруди промислових тдприемств I, II 12 12 15 15 20
та Ш-го ступен!в вогнестшкосп
7. Те саме Ша, Шб, IV, 1Уа, 4-го стушив вогнесгiйкосгi 18 18 20 20 25
8. Виробнич! будинки з наявнютю радюакти-вних або шк!дливих речовин 100 100 100 100 100
9. Склади люових матер!ал!в, торфу, волок- 20 20 20 25 25
нистих горючих речовин
Продовження таблиц 4
1 2 3 4 5 6
10. Масиви люу, парив, мюьких сквер1в:
- хвоиних i зм1шаних пор1д 25 25 25 30 40
- листяних порщ 10 10 10 4 15|к 15
Прим1тка: * - складено на ochobí даних [20].
В míctí з населениям бшьш 200.000 мешканщв за нормативом [5] дозволен АЗС типу А i Б з середшми тдземними резервуарами.
Отже, використання MapInfo GIS дозволило встановити, що розмiри зон ди факторiв авари з пожежею проливу майже для вшх АЗС Малиновського району перевищують протипожежнi вiдстанi вщ об'еклв мiста до споруд АЗС. Це створюе перший рiвень небезпеки для населення та важливих об'еклв мюько! iнфраструктури. Другий рiвень асоцшеться з розвитком каскаду аварiй на бли-зько розташованих заправках та синергетичним ускладненням ix наслiдкiв.
6.5. 1дентиф1кащя небезпек каскадного MexaHÍ3My розвитку аварийно!' ситуаци
Одним з найбтьш важливих аспекпв оцшки потенцiйноi небезпеки реатзацп аваршних сценарш на АЗС за розгалуженим сценарiем, е iдеитифiкацiя умов каскадного розвитку авари внаслщок впливу теплового випромшювання пожежi проливу.
Домiно ефекти, що призводять до каскадних подiй, е вщомими причинами важких сценарпв аварiй. За таким несприятливим розвитком авари пожежа на окремш АЗС викликае наслщки, якi iнiцiюють небезпечну подiю на шшш бли-зько розташованiй заправщ. Взагалi, «Ефект домшо» характеризуеться змщен-ням спектра можливих сценарпв аварш в сторону найбiльш несприятливих фа-кторiв i явищ. Так, теплове випромшювання може призвести до перерву наземного обладнання АЗС чи цистерни тд час вивантаження палива, викликати iскру, спалах транспорту, який заправляеться, та iншi небезпечнi поди.
Таю фактори небезпеки виявлеш внаслщок вiзуалiзацii зон ураження для ряду близько розташ-—ани ^зс. ^к видно на рис. 3, юнуе декiлька груп АЗС, для яких на мат геопозицп зон ураження об'еднаш. На практицi це означае, що фактор дп теплового випромшювання на небезпечному рiвнi штенсивност вiд 17 до 10,5 кВт/м охоплюе територiю розташування пожежевибухонебезпечно-го обладнання iншоi АЗС, та шщше небезпекову подiю, яка стае першою в по-дальшiй серп пожеж, вибуxiв, витокiв токсичних речовин тощо.
На рис. 4 представлений укрупнений елемент зони ураження тепловим ви-промшюванням для групи чотирьох АЗС уздовж Овщопольсько1' дороги. Траса вщноситься до об'ектiв критичноi шфраструктури мiста, характеризуеться ви-сокою штенсивнютю руху автотранспорту, серед якого значна частка вантажь вок. На рис. 4 видно, що для кожно!' з 4 АЗС, в зони найбшьшого рiвня випро-мiнювання, до 17 кВт/м2, залучена поверхня шшо1', близько розташовано1' автозаправки. Це створюе ризики розвитку каскаду аваршних ситуацш та катастро-фiчниx наслщюв для населення i мiськоi шфраструктури.
Рис. 4. Зони дп теплового випромшювання для групи чотирьох близько розташова-них автозаправних станцш в район! Овщопольсько! дороги (масштаб 1:36780)
Особливо небезпечним для ескалаци авар!! е подя перегр!вання цистерни !з паль-ним пд час його вивантаження в пщземний резервуар внаслщок зовшшнього теплового випромшювання. У цьому випадку цшком ймов!рна шшдащя мехатзму BLEVE. П!д час вивантаження з вантажвки-цистерни до подземного резервуару або подач! до транспортних засоб!в, р!дке паливо та облако пар!в можуть видтятися з пошкодженого або не-щтьно шд'еднаного трубопроводу, та утворювати басейн витоку. В присутност зовшшнього джерела займання може розвинутися пожежа проливу, пожежа струменю, ви-бух чи !нш! под!!, представлен! в табл. 1 за схемою рис. 1. Тож, вщбуваеться ескалащя авар!!', яка, в свою чергу, може шщшвати !нш! небезпеков! поди на наступнш АЗС.
Також вщмгтимо, що серед перел!чених АЗС офщально не зафжсоване наяв-шсть пбридних станцш !з використанням газу чи зр!дженого газу для заправок автотранспорту. Як вже було показано в роботах [9, 12, 14] механзм BLEVE пере-важне розвиваеться для цих вид!в пального, та з 70 % !мов!ршстю зшщше вибух. З розвитком в Укра!ш ринку автомобшв на газ!, забезпеченням такими транспор-тними засобами украшсько! полщп, розширюеться коло газових автозаправних станцш в мют! Так! заправки, часто знаходяться на територп СТО, автомийок, профшьних магазишв. Вщсутшсть офщшно! шформаци щодо наявност пбридних газове-бензинових заправок та геопозицш газових заправок на маш мюта, ттьки збшьшуе ризики зад!яння мехашзму BLEVE в ланцюгах аваршних подш.
Безпосередне розташування автозаправок уздовж траси може призвести до включення транспортних засоб!в в аваршний сценарш Так, каскадна авар!я може включати под!! !з зпгсненням автомобшв, !х вибухом ! пожежею, а також вибух та пожежу крупногабаритних транспортних засоб!в, особливо у випадках перевезень легкозаймистих та горючих речовин.
Таким чином, взаемне розташування ряду АЗС створюе на територп житлово-го району осередки пiдвищеноi небезпеки для населення, майна, об'еклв шфра-структури. Для управлiння ризиками каскадних аварш необхщно на основi «дерева подш» визначати послiдовностi з найбтьш важкими наслiдками аварiйних ситуацiй для безпеки населення та навколишнього мiського середовища. Доцтьне створення узгодженого порядку часового розподшу завозу нафтопродуктiв вантаж1вками-цистернами, та ix вивантаження в пщземш резервуарi АЗС «групи ризику».
В якосл додаткових теxнiчниx засобiв захисту вщ теплового випромшюван-ня можна запропонувати спецiальнi огорож1 i захисш полоси з високою теплопо-глинальною здатнiстю, якi б роздтяли близько розташоваш АЗС. Такi елементи доповнюють систему протипожежних та противибухових захисних заxодiв тим, що створюють умови шертносл та гасiння теплоти випромшювання.
З точки зору управлшня надзвичайними ситуац1ями аваршна ситуащя на однш з «групових» автозаправок повинна розглядатися як дуже небезпечна; персонал та населення мають бути негайно евакуйованi за межi визначених небезпечних зон.
В цiлому, необxiдне розроблення комплексноi стратегii управлiння ризиками каскадних аварш в системi оргашзацп екологiчноi безпеки мiста.
7. SWOT-аналiз результатiв досл^ ен.
Strengths. Проведена вiзуалiзацiя зон ди фактору пожеж! проливу для ряду АЗС в конкретних умовах мiського простору матиме наступш кориснi властивосл. Отримана карта житлового району мюта з зонами ризику ураження населення та об'екпв навколишнього мюького середовища наслщками аваршно! ситуаци на таких потенцшне небезпечних об'ектах, якими е автозаправт станци. Результата в!зуатзаци зон ди фактору пожеж проливу для кожно! конкретно!' АЗС наочно демонструють геопозицш об'еклв, як! потрапляють у зону високого, середнього та мшмального ураження тепло-вим випромшюванням. Позитивним фактором застосування геошформацшно! системи Streetlnfo е додатков! можливост! вiзуалiзацii взаемного розташування АЗС як джерел негативних вплив!в i потенцшних аварш, та вщповщних ренишентв в конкретних умовах мюько! забудови. Це дозволяе для кожно! аварiйноi ситуаци деталiзувати заходи з мiнiмiзацii ризикв для «об'ектв турботи». Результати вiзуалiзацii представленi одночасно для 20 зафксованих АЗС житлового району, що дозволяе видтити групи автозаправок, для яких можливий каскадний мехашзм розвитку аваршно!' сиIуацii. В!зу-атзоваш та представленi на мапi мюта зони ди фактору пожеж! проливу для близько ро-зташованих АЗС дозволяе щентифкувати умови виникнення шщшючих подш як для самих заправок «групи ризику», так й для критичних об'еклв шфраструктури.
Weaknesses. Для виявлених груп АЗС, де юнують умови каскадного мехашзму аварш, виникае необхщшсть розширення дослiджень в напрямках:
- проведення альтернативних розраxункiв зон ди факторiв ураження при екскалацп аварii;
розроблення «дерева подш» розгалуженого типу;
- моделювання ситуаци !з врахуванням фактору часу, за який тепловий поток небезпечно! iнтенсивностi досягне пожежевибибухонебезпечного обладнання шшо! АЗС.
Складшсть полягае в тому, що для виявлення найбшьш небажаного ланцю. "а в каскад! подш необxiднi як об'ективш ощнки стану теxнологiчного
обладнання, систем захисту, протипожежних 3aco6iB, так й суб'ективш оцшки людського фактору (професiоналiзм персоналу, стресостiйкiсть, та шш^. Вплив багатьох рiзнорiдних факторiв на характер сценарш розвитку аваршно!' ситуацп ускладнюе аналiз причинно-наслiдкових зв'язкiв та моделювання.
Opportunities. Означенi слабк сторони е мотивом для розгорнутих дослщжень механiзму каскадних реакцш та виявлення послодовностей з найбтьш важкими наслщками.
Перспективним е розповсюдження даних дослщження на всi райони дослщжуваного мюга. Зонування мiського простору за зонами ризику ураження наслщками аваршних ситуацш на таких численних небезпечних об'екпв, якими е мереж АЗС, е важливою складовою комплексного управлшня еколопчною безпекою населення. Представлен на платформ ПС небезпечт зони мають бути покладет в основу прийняття ршень щодо планування землекористування та розширення мськл агломераци.
Threats. Використання методiв ризик-аналiзу та побудова «дерева подш» у ви-падках каскадних реакцш розгорнення аваршних ситуацiй вимагае аналiзу значно!' кiлькостi статистичних даних. Але автозаправш станцп проводять комерцшну д1яль-нiсть, е об'ектами приватно!' власносп, та належать кампанiям рiзних кран та форм власност1 Тож, вщкритий доступ навiть до технiчноï шформаци' ускладнений.
8. Висновки
1. Проаналзовано сценарш, коли початковою подею авари на АЗС е витк пожежовибухонебезпечного продукту. Методом «дерева подй» встановлене, що найбтьш вiрогiдними для реатзаци е факел, згорання хмари, i горшня проливу. Горшня проливу мстить додаткв фактори небезпек, та може супроводжуватись вторинними подiями спалаху, горiння та вибуху. Iнiцiацiя небажаних подiй може вщбуватися як в межах сажд АЗС, так й у зонах впливу, iз розгортанням сценарiю «BLEVE» чи дифузшним горшням.
2. Для основних негативних факгсрт пожежi проливу (теплове випромiнювання та гарячих продукти горшня, вщкрите полум'я та палаюч1 нафтопродукти, токсичн1 продукти горiння) визначенi радуси зон ди. Розрахунки iнтенсивностi теплового випромiнювання по-жежi розливу для 4 видв палива (бензину А-80, А-95, А-95, дизельного пального) вщповщно
3 3
для резервуару (40 м ) та цистерни (15 м ) показали наступне. У зон, в якй штенсившсть складае 17 кВт/м2, незалежно вщ типу бензину, радус зони складае 215,6 м для резервуару та 144 м для цистерни. Радуси зони, з штенсивтстю теплового випроЖнювання 10,5 кВт/м2 досягають понад 300 м для вск видiв палива для резервуару, та понад 200 м для цистерни. Небезпечт для людини е вщстат на рiвнi 650 м.
Найбтьш безпечним з утх видiв палива е дизельне паливо, а безпечнiсть бензинiв пiдвищуеться iз зростанням октанового числа.
3. В якост ПС для моделювання зон ди фактору пожежi проливу запропонована ге-оiнформацiйна система MapInfo, яка дае змогу в повному обсязi використовувати всi мож-ливост геошформацшного картографування. 1з використанням MapInfo GIS вiзуалiзованi зони ди факroрiв пожежi проливу для рiзних iнтенсивностей теплового випромшювання.
4. Показано, що автозаправки створюють ризики ураження наслщками ава-рiйноï' пожеж1 на бiльшiй частиш територiю району. Визначенi об'екти, як потрап-ляють у зону високого, середнього та мiнiмального ураження тепловим випромшю-ванням. До них вщносяться багатоповерхневi будинки, гаражнi кооперативи, шко-ли, лiкарня, пошговi вiддiлення, мюця вiдпочинку, мiсця скупчення людей (ушвер-
сами, торпвельш центри «Метро», «Шостий елемент») та багато iнших соцiально важливих об'еклв та об'eктiв житлово-комунального господарства мюта.
Використання MapInfo GIS дозволило встановити, що розмiри зон ди фак-торiв авари з пожежею проливу майже для всiх АЗС Малиновського району пе-ревищують протипожежш вiдстанi вiд них до об'еклв мюта.
5. 1дентифковаш небезпеки каскадного розвитку авари внаслщок впливу теплового випромшювання пожеж1 проливу. Якюно оцiненi фактори, що сприяють «ефе-кту домiно», серед яких найбтьш iмовiрний перегрiв наземного обладнання АЗС чи цистерни пщ час вивантаження палива, та вибух транспорту, який заправляеться.
Iдентифiкованi поди, якi шщшють механiзм BLEVE. В присутностi зовш-шнього джерела займання може розвинутися пожежа проливу, пожежа струме-ню, вибух чи iншi поди, як призводять до ескалацп авари, яка, в свою чергу, може шщшвати iншi небезпековi поди на наступнш АЗС.
Виявлеш фактори небезпеки внаслщок ввуалАзаци зон ураження для ряду близько роз-ташованих АЗС !з використанням MapInfo GIS. Безпосередне розташування автозаправок уз-довж траси може привести до включения транспортних засоб1в в аваршний сценарий.
Таким чином, взаемне розгашування ряду АЗС створюе на територи житлового району осередки пщвишено1 небезпеки для населення, майна, об'еклв шфраструктури. Запропоноваиi заходи з мтам^заид ризикв каскадних аварш, серед яких часовий розподи завозу нафтопроду-кт1в ваитажiвками-цнстериамн, спепiальиi огорож i захнсиi полоси з високою теплопоглина-льною здаттстю, евакуапiя персоналу та мешканцв за межi визначених небезпечних зон.
Лггература
1. Pro zatverdzhennia Metodyky vyznachennia ryzykiv ta yikh pryiniatnykh rivniv dlia deklaruvannia bezpeky obiektiv pidvyshchenoi nebezpeky: Order of the Ministry of Labor and Social Policy of Ukraine No. 637 from December 4, 2002 // Informatsionnyi portal Ukrainy. URL: http://ua-info.biz/legal/basene/ua-cmelgt/index.htm (Last accessed: 11.01.2018).
2. Mykhailiuk O. P., Kravtsiv S. Ya Problemy zabezpechennia pozhezhovybukhobezpeky avtozapravnykh stantsii // Problemy pozharnoi bezopasnosti. 2012. Vol. 32. P. 149-154.
3. Vasiutynska K., Arsirii O., Ivanov O. Development of the method for assessing the action zones of hazards in an emergency at a city filling station using geoinformation technology // Technology Audit and Production Reserves. 2017. Vol. 6, No. 3 (38). P. 29-38. doi: 10.15587/2312-8372.2017.119505
4. Jelnovach A. N., Prokopenko N. V. Analiz ekologicheskih vozdeistvii i riskov pri ekspluatatsii avtozapravochnyh stantsii // Vestnik HNADU. 2014. Vol. 67. P. 78-88.
5. Instruktsiia shchodo vymoh pozhezhnoi bezpeky pid chas proektuvannia avtozapravnykh stantsii: Order of the Ministry of Ukraine for Emergencies and for Protection of Population from the Consequences of the Chornobyl Catastrophe No. 376 from December 6, 2005. URL: http://zakon.rada. gov.ua/go/z0291-06 (Last accessed: 10.01.2018).
6. Grazhdanskaya zashhita oblasti. Vol. 2: handbook / Mazorenko D. Yu. et al. Kharkiv: ID «Drukarnya No. 13», 2007. 540 p.
7. Expert System Development for Urban Fire Hazard Assessment. Study Case: Kendari City, Indonesia / Taridala S. et al. // IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 2017. Vol. 79. P. 12-35. doi: 10.1088/1755-1315/79/1/012035
8. Zhang H. The Research about Fire Prevention of Vehicle Refuelling Stations // Procedia Engineering. 2014. Vol. 71. P. 385-389. doi: 10.1016/i.proeng.2014.04.Q55
9. Preliminary hazard identification for qualitative risk assessment on a hybrid gasoline-hydrogen fueling station with an on-site hydrogen production system using organic chemical hydride / Nakayama J. et al. // International Journal of Hydrogen Energy.
2016. Vol. 41, No. 18. P. 7518-7525. doi:10.1016/i.iihydene.2016.03.143
10. Risk Analysis of a Fuel Storage Terminal Using HAZOP and FTA / Fuentes-Bargues J. et al. // International Journal of Environmental Research and Public Health.
2017. Vol. 14, No. 7. P. 705. doi: 10.3390/iierph14070705
11. Magambo J. O. Operational Risk Management in Petroleum Filling Station in Kenya: A Survey of Nairobi Based Petroleum Filling Stations. Fall. 2016. URL: http://erepo.usiu.ac.ke/handle/11732/3098
12. Park K. Simplified risk assessment on fire hazard of LPG filling station // Korean Journal of Chemical Engineering. 2017. Vol. 34, No. 3. P. 642-650. doi: 10.1007/s11814-016-0325-x
13. The significance of domino effect in chemical accidents / Hemmatian B. et al. // Journal of Loss Prevention in the Process Industries. 2014. Vol. 29. P. 30-38. doi: 10.1016/i.ilp.2014.01.003
14. Hemmatian B., Planas E., Casal J. Fire as a primary event of accident domino sequences: The case of BLEVE // Reliability Engineering & System Safety. 2015. Vol. 139. P. 141-148. doi:10.1016/i.ress.2015.03.021
15. Zhou J., Reniers G. Petri-net based simulation analysis for emergency response to multiple simultaneous large-scale fires // Journal of Loss Prevention in the Process Industries. 2016. Vol. 40. P. 554-562. doi:10.1016/i.ilp.2016.01.026
16. Derevianko I. H. Osoblyvosti pozhezhnoi nebezpeky ta hasinnia pozhezh na avtozapravnykh stantsii: proceedings // Problemy tsyvilnoho zakhystu: upravlinnia, pop-eredzhennia, avariino-riatuvalni ta spetsialni roboty. Kharkiv: Natsionalnyi universytet tsyvilnoho zakhystu Ukrainy, 2014. P. 101-103.
17. Voytovich D. P., Hulida E. M. Emission of toxic combustion products caused by fire at storages of crude oil and petroleum products // Scientific Bulletin of National Mining University. 2015. Vol. 5. P. 91-97.
18. Radchenko Yu. S. Otsenka posledstviy avariy na avtozapravochnykh stantsiyakh // Trudy BGTU. Seriya 4: Khimiya, tekhnologiya organicheskikh veshhestv i biotekhnologiya. 2008. Vol. 4. P. 125-129.
19. DSTU 2272:2006 Pozhezhna bezpeka. Terminy ta vyznachennia osnovnykh poniat. Introduced: July 1, 2007. Kyiv: Ukrainy, 2007. 31 p.
20. NAPB B.03.002-2007. Normy vyznachennia katehorii prymishchen, budynkiv ta zovnishnikh ustanovok za vybukhopozhezhnoiu ta pozhezhnoiu nebezpekoiu Vpershe (zi skasuvanniam NAPB B.07.005-86): Order of the Ministry of Ukraine on Emergencies and Affairs of Population Protection from the Consequences of the Chernobyl Disaster No. 833 from December 3, 2007. Kyiv, 2007. URL: https://dnaop.com/html/32980/doc-HAnE E.03.002-2007 (Last accessed: 16.01.2018).
21. MapInfo Professional. 12.0 USER GUIDE. New York: Pitney Bowes Software Inc., One Global View, Troy, 598 p. URL: http://reference1.mapinfo.com/so^ware/mapinfo_pro/english/12.0/MapInfoProfessio nalUserGuide.pdf (Last accessed: 18.12.2017).
