CC BY
12
БОТ: 10.15587/2312-8372.2017.109243
РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГ1ЧНИХ П1ДХОД1В ДО ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОЦ1Н-КИ НАСЛ1ДК1В ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ МАСИВ1В НА ОБ'СКТИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Павличенко А. В., Бучавий Ю. В., Федотов В. В., Рудченко А. Г.
1. Вступ
На територи Укра1ни зосереджена значна кшьюсть промислових шдпри-емств рiзних галузей економiки, внаслiдок дiяльностi яких накопичилось понад 30 млрд. т промислових вiдходiв. Щорiчно утворюеться близько 1 млрд. т вщхо-дiв, що розмiщуються в понад 1,5 тис. техногенних масивах, таких як вщвали, шламо- i хвостосховища, i якi загалом займають площу понад 150 тис. га [1, 2].
Переважна бшьшють техногенних масивiв утворилася в результат дiяльностi гiрничодобувних та паливно-енергетичних пiдприемств. А в комплекс з невирь шеним питанням критичного переповнення полiгонiв побутових вiдходiв глобальна проблема вiдходiв набувае в Укра!ш катастрофiчного масштабу [3-5]. Саме тому актуальним е створення методолопчних основ комплексного оцiнювання рь вшв еколопчно! небезпеки об'ектiв розмiщення вiдходiв гiрничих пiдприемств.
2. Об'ект дослвдження та його технологiчний аудит
Об'ектом досл1дження е еколопчна безпека функщонування гiрничих т-дприемств. Рiвень еколопчно! небезпеки гiрничих пiдприемств на рiзних етапах життевого циклу залежить вщ енерго- та ресурсоемностi технологiй, що на них застосовуються, а також ефективност застосовуваних природоохоронних захо-дiв. Видобуток корисних копалин супроводжуеться утворенням значних обсяпв гiрничопромислових вiдходiв, що розмщуються на земнiй поверхнi i е джере-лом комплексного негативного впливу на компоненти довкшля, як на еташ екс-плуатаци тдприемства, так i пiсля його лшвщаци.
Одним з найбiльш проблемних мюць в системних дослiдженнях е недоста-тня кiлькiсть спецiалiстiв, якi можуть бути залученими до комплексно! ощнки екологiчних наслiдкiв багаторiчного розмiщення прничопромислових вiдходiв на земнiй поверхнi. Тому виникае необхщшсть в розробцi ушфжованих методик, використання яких дозволить аналiзувати технологiчнi процеси гiрничих шдприемств та виявляти бiльш небезпечнi з еколопчно! точки зору, на яких утворюеться значш обсяги вiдходiв. Це дозволить своечасно розробляти та впроваджувати технолопчш схеми спрямоваш на зменшення обсягiв утворення вiдходiв, а також !х використання в рiзних галузях економiки.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою досл1дження е визначення закономiрностей змiн екологiчного стану об'екпв навколишнього середовища на територiях, прилеглих до мюць розмщен-ня прничопромислових вiдходiв.
Для досягнення мети були поставлеш наступнi завдання:
1. Розроблення методолопчного тдходу до еколопчно! оцiнки мiсць розмь щення прничопромислових вiдходiв.
2. Дослiдження екологiчних наошдюв розмiщення вiдходiв гiрничих тдпри-емств у породних вiдвалах.
3. Ощнка екологiчного стану територiй, прилеглих до шламосховищ вiдходiв видобутку та переробки корисних копалин.
4. Дослiдження ^нуючих р1шень проблеми
Багаторiчний видобуток корисних копалин на територи Укра!ни супрово-джуеться формуванням багатофакторних впливiв на компоненти навколишнього середовища i виникненням екологiчних ризикiв на рiзних етапах розробки родо-вищ [4]. Стд вiдмiтити, що особливу небезпеку для довкшля формують вiдходи лiквiдованих прничих пiдприемств [5]. В робот [3] для ощнки екологiчного стану територш, прилеглих до мiсць зберiгання вiдходiв, розроблено критерiй еколопч-ного резерву, який визначае фактори ризику виникнення надзвичайних ситуацiй.
В дослiдженнях авторiв [6-9] акцентуеться увага на необхщност вивчення екологiчних ризикiв функцiонування як окремих промислових об'ектв, так i природно-техногенних комплексiв, для забезпечення сталого розвитку техно-генно-навантажених регiонiв Укра!ни.
В роботi [10] розроблено контрольш списки для комплексно! оцiнки нега-тивних наслiдкiв впливу техногенних масивiв (хвостосховищ) на компоненти навколишнього середовища. Авторами роботи [11] запропоновано узагальне-ний алгоритм диверсифжащ! технологiй поводження з вiдходами вугiльних шахт, що розмiшуються у породних вiдвалах. Розроблена типолопя териконiв Львiвсько-Волинського вугiльного басейну за ступенем порушення ландшафтiв [12] дозволяе визначати найбшьш ефективнi способи !х рекультивацп.
Бiльшiсть розглянутих робiт дозволяють визначити певнi проблеми форму-вання та експлуатаци техногенних масивiв, але не вирiшують проблему комплексно! ощнки еколопчних наслiдкiв розмщення вiдходiв.
Оцiнка впливу техногенних масивiв на довкiлля е складною науковою задачею, оскшьки негативну дш промислових вiдходiв на компоненти навколишнього середовища важко формалiзувати у виглядi кiлькiсних показникiв. Саме тому для цшей екологiчно! експрес-оцiнки i подальшого монiторингу стану техногенних масивiв можна застосувати напiвкiлькiснi методи бально! експертно! оцiнки з по-дальшим використанням матричного аналiзу.
5. Методи дослщження
Екологiчна небезпека виникае на рiзних етапах формування та подальшо! розробки техногенних масивiв (породних вiдвалiв та шламосховищ). Для ощнки !! рiвнiв рекомендуеться враховувати iнтенсивнiсть та перюдичшсть негати-вних впливiв на компоненти навколишнього середовища та бюту за допомогою матричного методу, запропонованого Л. Леопольдом, а також узагальнено! фу-нкщ! бажаностi Харршгтона.
Оцiнка впливу техногенних масивiв на компоненти довкшля включала наступи етапи:
1. Обгрунтування перелтв (контрольних спискiв) об'екпв навколишнього середовища та видiв впливу на щ компоненти, якi надаш формують у виглядi матриць.
2. Визначення рiвнiв впливу техногенного масиву на компоненти довкшля на рiзних стадiях його експлуатаци, наприклад тдчас розробки, консерваци, рекультиваци i т. д.
3. Визначення сумарних показниюв впливу техногенних масивiв на окремi компоненти та !х аналiз з метою визначення критичних об'екпв впливу, тобто компоненпв довкiлля, якi зазнають найбiльшого впливу.
4. Проведення ощнки наслiдкiв впливу окремого техногенного масиву на довкшля за допомогою узагальнено! функцп бажаностi Харрiнгтона та штерп-ретацiя результатiв оцiнки за допомогою нормалiзованоl порiвняльноl шкали.
6. Результати дослвдження
Як приклад реалiзацil запропонованого методолопчного пiдходу наведемо результати ощнки впливу на довкшля для типового породного вщвалу та шла-мосховища пiд час переробки вiдходiв та шсля завершення !х експлуатацil.
Для складання матриць було обгрунтовано два контрольних списки: пере-лiк видiв впливу техногенних масивiв i перелш об,ектiв довкiлля, що е мшеня-ми впливу. Результати оцiнки впливу типових шламосховищ та породного вщ-валу на компоненти навколишнього середовища шд час та пiсля експлуатаци зведенi до табл. 1, 2.
Таблиця 1
Матриця впливу типового шламосховища на компоненти довкшля пiдчас/пiсля
експлуатаци
Атмосфер-нi Пдросферт Геомехашчш
Види впливу За-бру-днен ня Пд- Ан-тро- Про- Ви- 1мки, "па-горби Сума впливу
Компоненти довкшля Ви- кид пилу Ви- кид газiв водо-донос-них гори-ри-зон- топлен-ня земель Скид стч-них вод по-ген-на евт-рофь фь кащя сщан дан-ня по-вер-хш Забу-бу-дова на компо-ненти довкшля
тв
По-вгг- Мжрокшмат 1/1 0/0 2/1 2/2 1/1 2/2 0/0 0/0 0/0 8/7
ря-ний ба- Хiмiчний склад 2/1 1 /1 2/1 1/1 1/1 2/2 0/0 0/0 0/0 9/7
сейн
Во- дни Поверхневi води 1/1 0/0 3/2 2/2 2/2 3/2 1/1 1 /1 1/1 14/12
й баба-сейн Пiдземнi води 2/1 0/0 3/2 2/2 2/2 2/2 2/2 1 /1 1/1 15/13
Зе-мна Грунти 1/1 1 /1 2/2 2/2 1/1 2/1 1/1 1 /1 1/1 12/11
по-вер- Змiни ландшафту 1/1 1 /1 2/2 1/1 2/2 2/2 2/2 2/2 1/1 14/14
хня
Надра 0/0 0/0 2/2 0/1 2/2 0/0 1/1 3/1 0/0 8/8
Бю- Флора 2/2 1 /1 2/2 2/2 2/2 1/1 1/1 1 /1 1/1 13/13
та Фауна 2/2 1 /1 2/2 2/1 1/1 2/2 1/1 2/2 1/1 14/13
Сума за видами впливу 12/10 5/5 20/16 14/14 14/16 16/14 9/9 1 1 /1 0 66 107/98
Примiтка: характеристики впливу визначено за методом експертно! оцiнки: 0 -
вплив вщсутнш; 1 - вплив незначний; 2 - вплив середнш; 3 - вплив сильний.
Як видно з табл. 1, тд час експлуатаци техногенних масивiв у виглядi шла-мосховищ найуразливiшими виявляються пiдземнi i поверхневi води, а також фа-
уна на прилеглш до шламосховищ територи, а пiсля ïx експлуатацiï - флора i фауна, а також шдземш води. Найбiльш небезпечними видами впливу на компоненти навколишнього середовища при експлуатаци шламосховищ е забруднення водо-носних горизонтiв i антропогенна евтрофiкацiя поверхневих водойм. Таким чином, сумарний вплив на об'екти довкiлля при експлуатацiï шламосховищ ощню-еться в 107 башв, а пiсля ïx експлуатацiï - 98 башв.
Таблиця 2
Матриця впливу типового породного вщвалу на компоненти довкшля пiд-__час/пiсля експлуатаци __
Види впливу Атмосфер-нi Пдросферт Геомехашчш Сума впливу на компо-ненти довкшля
Ви- кид пилу Ви- кид газiв За-бру-днен ня водо-донос-них гори-ри-зон-т1в Пщ-топлен-ня земель Скид CTÎ4- них вод Ан-тро-по-ген-на евт-рофь фь кащя Про-сiдан дан-ня по-вер-xнi Ви- ïm^, па-горби Забу-бу-дова
Компоненти довкшля
Повь тря-ний ба-сейн Мшрокль мат 1/0 1 /0 1/0 1/1 1/1 1/1 0/0 0/0 1/1 7/4
Хiмiчний склад 3/2 2/1 0/0 ' 0/0 0/0 1/0 0/0 0/0 1/1 7/4
Вод-ний ба-сейн Поверxневi води 2/1 1 /0 г 3/2 3/2 3/2 3/2 2/1 2/1 1/1 20/12
Пiдземнi води 1/0 0/0 2/1 2/1 1/1 1/1 2/1 2/1 1/1 12/7
Земна пове-рхня Грунти 2/1 1 /0 2/1 1/1 1/1 1/1 2/1 2/1 2/1 14/8
Змши ландшафту 1/1 1 /0 3/2 2/2 1/1 2/1 2/1 3/1 3/2 18/11
Надра 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 1/1 2/1 0/0 4/2
Бюта Флора 1/1 1 /0 2/1 2/1 2/1 2/1 1/1 2/1 3/2 17/9
Фауна 1/1 1 /0 2/1 2/1 1/1 2/1 1/1 2/1 3/2 16/9
Сума за видами впливу 14/7 8/1 15/8 13/9 10/8 13/8 11/7 16/7 15/11 115/66
За результатами ощнки впливу техногенних MacrnÏB у виглядi породних вiдвалiв (табл. 2) було встановлено, що найбшьш уразливими виявляються по-верхневi води, ландшафт i флора на прилеглш до вiдвалiв територiï, пiсля ж ïx експлуатацiï - ландшафт, шдземш води, а також флора i фауна. Найбшьш небе-зпечними видами впливу на компоненти навколишнього середовища при екс-плуатацiï породних вщваив е геомеxанiчнi змiни рельефу, а також забруднення водоносних горизонтв i атмосфери. Сумарний вплив на об'екти довкшля при експлуатаци техногенних масивiв у виглядi породних вiдвалiв ощнюеться в 115 балiв, а тсля завершення ïx експлуатацiï, значно менше - в 66 балiв.
Для штерпретаци результатiв оцiнки впливу техногенних масивiв на компоненти навколишнього середовища використовувалася узагальнена функцiя бажаност Харрiнгтона i пiдxiд, запропонований в робот [13].
Функщя бажаностi Харршгтона е одним з ефективних способiв визначення узагальненого вiдгуку впливу промислових об'ектв, в т. ч. техногенних маси-вiв, на компоненти навколишнього середовища. В основi побудови ще1* уза-гальненоï функцiï лежить щея перетворення натуральних значень вiдгукiв (в даному випадку штенсивност впливу техногенних масивiв) в безрозмiрну шкалу бажаност або переваги наслiдкiв цих впливiв. Шкала бажаностi вiдноситься до псиxофiзичниx шкал. Ïï призначення - встановлення вщповщност мiж фiзи-чними i психолопчними параметрами. Тут шд фiзичними параметрами розумь ються можливi вiдгуки, що спричиненi функцiонуванням техногенних масивiв.
Параметри функцiï можуть бути не тшьки статистичнi, а й естетичш, а пiд псиxологiчними параметрами розумшться чисто суб,eктивнi оцiнки дослщни-ком бажаностi (переваги) того чи шшого значення вiдгуку.
Функцiя бажаност Харрiнгтона задаеться наступним рiвнянням:
d=exp [-exp (-y)],
де d - значення бажаност, що змiнюються вщ 0 до 1;
y - значення вщгуку, записанi в умовному масштаб^
За початок вiдлiку вибрано значення 0, що вiдповiдаe значенню бажаностi 0,37. Вибiр саме ще1* точки пов'язаний з тим, що вона е точкою перегину кривой що в свою чергу створюе певнi зручностi при обчисленнях. Те ж саме вiрно для значення бажаност, вiдповiдного 0,63. Вибiр такого рiвняння не е единою можливю-тю. Однак вiн виник в результат спостережень за реальними ршеннями дослдаи-юв i володie такими корисними властивостями, як безперервшсть, монотоннiсть, гладюсть. Симетрично щодо нуля на ос y (y - кодована шкала) розташоваш кодо-ваш значення вiдгуку. Значення на кодованш шкалi прийнятi вiд -3 до 6.
Хоча на практищ, для отримання бiльш точних вiдгукiв впливу доцшьно трохи звузити даний штервал (вiд -2 до 5). Так, наприклад, автори роботи [13] пропонують використовувати мшмальне значення сили впливу техногенного об'екту - 100, що вщповщае -2, а максимальне - 300. Це вщповщае 5 за оригь нальною шкалою абсцис функци Харрiнгтона.
Щоб отpимaти оцшки 3a шкaлою бaжaностi, слщ коpистувaтися розробле-ними тaблицями вщповщностей м1ж вiдносинaми в веpбaльнiй i числовш сис-темaх. В дaному випaдку, для визнaчення веpбaльних хapaктеpистик бaжaностi вплив1в техногенних об'еклв нa нaвколишнe середовище викоpистовувaлaся шкaлa, пpедстaвленa в тaбл. 3.
Таблиця З
Шкaлa хapaктеpистик бaжaностi нaслiдкiв для довкшля вщ впливу техногенних _мaсивiв 3a функщею Хappiнгтонa_
Хapaктеpистикa бaжaностi Зшчення бaжaностi (d)
Дуже добре G-G,2
Добре G,2-G,37
Зaдовiльно G,37-G,63
Погaно G,63-G,8
Дуже погано G,8-1
Результaти визнaчення пapaметpiв i оцшки впливу по функци Хappiнгтонa для техногенних мaсивiв 3ведеш в тaбл. 4.
Таблиця 4
Хappiнгтонa пiдчaс тa шсля
Оцшга впливу техногенних мaсивi
експлуaтaE
Пapaметpи для оцшки впливу об'еклв 3a функщею Хappiнгтонa Шлaмосxовище Вiдвaл
пiдчaс шсля пiдчaс шсля
Кшьюсть ненульових знaчень в Ma-трицях 67 68 66 56
Знaчущiсть уЫх вплив1в, g 1,49 1,47 1,52 1,79
Сумa 3a усiмa впливaми нa об'екти 1G7 98 115 66
Зaгaльнa силa впливу, I 159,7 144,12 174,24 117,86
MimManbrn силa впливу, Imin (при y=-2) 1GG,GG 1GG,GG 1GG,GG 1GG,GG
Maксимaльнa силa впливу, Imax (при У=5) 3GG 3GG 3GG 3GG
Maсштaб y 28,57 28,57 28,57 28,57
Пеpеpaxунок сили впливу до Ma^-тaбу y(-2; 5) G,G9 -G,46 G,6G -1,38
Знaчення 3a шкaлою вш, d G,4G G,21 G,58 G,G2
Хapaктеpистикa бaжaностi зaдовi-льно добре зaдовi-льно дуже добре
В ход1 виконaння роботи було встaновлено, що техногенш мaсиви у вигля-д1 шлaмосховищ i породних вiдвaлiв мaють «зaдовiльнi» хapaктеpистики бaжa-ност для нaвколишнього сеpедовищa при ix експлуaтaцiï. У той 4ac, як шсля експлуaтaцiï для шлaмосxовищ xapaктеpистикa бaжaностi e «доброю», a для по-
родних вiдвалiв - «дуже доброю». Слщ також зазначити, що отриманi результата залежать вiд параметрiв i показникiв вхiдних матриць, якi в свою чергу ощ-нювалися експертами.
ергу оцг ¿f
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Запропонований у робот методологiчний пiдхiд дозволяе отримати узагальнену оцiнку впливу певного техногенного масиву на довюлля та виявляти найбiльш чутливi компоненти навколишнього середовища на рiзних стадiях екс-плуатаци техногенного масиву. Основна перевага дано1 методики полягае в мож-ливост порiвнювати та ранжувати техногеннi масиви за фактором еколопчно1 не-безпеки, а також обгрунтовувати необхiднiсть впровадження природоохоронних заходiв для найбiльш вразливих компонентов довкiлля вiд ïx впливу. Заснований на методах експертно1 оцшки шдхщ доцiльно застосовувати, коли неможливо оперативно отримати повну та точну iнформацiю про компонентний склад техногенного масиву та ощнити його вплив на об'екти довкiлля. О^м того, наявнiсть даних про стан техногенного масиву за результатами спостережень прямими та розрахунковими методами сприятиме пiдвищенню достовiрностi екологiчноï ощ-нки наслщюв впливу вiдходiв на об'екти довкшля.
Weaknesses. Екологiчна небезпека техногенних масивiв залежить вiд бага-тьох факторiв: хiмiчного та мiнералогiчного складу порщ, особливостей фiзико-хiмiчних внутршшх та зовнiшнiх перетворень у поеднанш з клiматичними та гiдрогеологiчними умовами тощо. Характер та iнтенсивнiсть впливу техногенних масивiв на навколишне середовище залежить вiд умов його розташування та об'ектiв, на як спрямовано негативний вплив. В процес накопичення xiмiч-ний склад прничопромислових вiдходiв зазнае серйозних перетворень i не сшвпадае з початковим, що означае також i невщповщшсть попередньо визна-ченому класу небезпеки. Саме тому, дослщження екологiчних наслiдкiв розмь щення промислових вiдходiв потребуе наявност спецiалiзованого обладнання та персоналу, який здатен контролювати концентрацiï забруднюючих речовин на прилеглих територiях.
Для визначення еколопчних наслiдкiв розмiщення техногенних масивiв, у тому числi при рiзних варiантах ïx експлуатацiï, необхiдно залучати шженерно-теxнiчний персонал гiрничиx шдприемств, провiдниx фаxiвцiв добувноï галузi, науковщв, а також представникiв природоохоронних шспекцш. Це в свою чергу шдвищуе точнiсть дослiджень, що проводиться, але збiльшуе вартiсть та тривалють дослiджень.
Opportunities. Результати проведеноï комплексноï оцiнки екологiчного стану об'еклв довкiлля на територiяx розмiщення техногенних масивiв у виглядi породних вiдвалiв та шламосховищ е теоретичною та практичною основою для виршення прикладних задач, а саме:
- планування еколопчно обгрунтованого рiвня техногенного навантаження;
- розробки схем вилучення корисних компоненлв з вiдxодiв;
- розробки способiв рекультивацiï техногенних об'ектiв.
Використання результалв дослiджень дозволить пiдприемству своечасно
виявляти еколопчно небезпечш теxнологiчнi процеси виробництва та зменшу-
вати рiвнi забруднення прилеглих територш. Це в свою чергу дозволить покра-щити умови пращ робггниюв шдприемства, а також зменшить кiлькiсть еколо-гозалежних хвороб населення гiрничопромисловиx мют, що сприятиме шдви-щенню сощально1" вiдповiдальностi пiдприeмства i забезпечення його сталого функцiонування.
Наявнiсть iнформацiï про кшьюсний та якiсний склад вiдxодiв дозволить т-дприемствам збiльшити обсяги ïx уташзацн та зменшити витрати на транспорту-вання та збер^ання вiдxодiв й сплату екологiчного податку за ïx утворення. К^м того, очжуеться зменшення площ земельних дшянок, що вiдводяться пiд розмь щення багатотоннажних вiдxодiв видобутку та переробки корисних копалин.
В роботi обгрунтована можливiсть застосування матриць Леопольда та ло-гiстичноï функцiï Харрiнгтона для комплексноï оцiнки екологiчноï небезпеки типових насипного техногенного масиву (породного вщвалу) та наливного ма-сиву (шламосховища) на рiзниx етапах ïx життевого циклу. Це дозволяе шдпри-емству оперативно виявляти критичш з екологiчноï точки зору теxнологiчнi процеси та своечасно впроваджувати вщповщт природооxороннi заходи. Таю шдходи сприятимуть екологiзацiï гiрничопромисловоï галузi, вдалому прохо-дженню еколопчного аудиту гiрничиx пiдприeмств, отриманню мiжнародниx екологiчниx сертифiкатiв i вiдповiдно освоенню нових ринкiв збуту продукцiï.
Threats. Для реалiзацiï ефективних природоохоронних заxодiв у сферi по-водження з вiдxодами виникае потреба в залучеш в штат пiдприeмства фаxiвця-еколога. Фаxiвець-еколог буде забезпечувати своечасний контроль за обсягами утворення вiдxодiв, обгрунтуванням напрямiв ïx подальшого використання в рiзниx галузях промисловостi, а також розробкою способiв зниження еколопч-но1' небезпеки вiдxодiв.
8. Висновки
1. Розроблено методолопчний пiдxiд до екологiчноï оцiнки мiсць розмiщення гiрничопромисловиx вiдxодiв, який включае наступнi етапи:
- збору, обробки та систематизаци шформацн про обсяги та компонентний склад вiдxодiв;
- складання контрольних списюв екологiчниx наслiдкiв розмiщення вiдxодiв на рiзниx етапах життевого циклу техногенних масивiв;
- проведення екологiчноï ощнки рiвнiв екологiчноï небезпеки техногенних масивiв;
- виявлення компонентiв довюлля, що зазнають найбiльшого негативного впливу мюць розмiщення вiдxодiв;
- розробка природоохоронних ршень та оцiнка ефективностi ïx реалiзацiï.
Реалiзацiя запропонованоï методики дозволить комплексно ощнити екологi-
чнi ризики певних теxнологiчниx ланок гiрничиx шдприемств, розробити шляхи ïx мiнiмiзацiï. Це дозволить зменшити рiвнi забруднення навколишнього середовища, тдвищити комфортнiсть проживання населення на територи гiрничопромис-лових регiонiв.
2. Дослiджено екологiчнi наслщки розмiщення вiдxодiв гiрничиx пiдпри-емств у породних вщвалах. Найбiльш небезпечними видами впливу на компо-
ненти навколишнього середовища при експлуатаци породних в1двал1в е геоме-хатчт змши рельефу, забруднення водоносних горизоилв та атмосфери. Су-марний вплив на об'екти довкшля при експлуатаци техногенних масив1в у ви-гляд1 породних вщвашв ощнюеться в 115 башв, а шсля завершення 1х експлуатаци, значно менше - в 66 бал1в.
3. Зроблена ощнка еколопчного стану територш, прилеглих до шламосховищ в1дход1в видобутку та переробки корисних копалин. Найбшьшу небезпеку для компонента навколишнього середовища при експлуатаци шламосховищ стано-вить забруднення водоносних горизонтов i антропогенна евтрофжащя поверхне-вих водойм. Сумарний вплив на об'екти довюлля при експлуатаци шламосховищ ощнюеться в 107 балiв, а шсля 1х експлуатаци - 98 балiв.
Лiтература
1. Yakovliev, Ye. O. Suchasni faktory natsionalnoi bezpeky Ukrainy pry formuvanni mineralno-syrovynnoi bazy [Text] / Ye. O. Yakovliev // Ekolohiia dov-killia ta bezpeka zhyttiediialnosti. - 2005. - No. 5. - P. 84-91.
2. Gorova, A. The study of ecological state of waste disposal areas of energy and mining companies [Text] / A. Gorova, A. Pavlychenko, O. Borysovs'ka // Mining of Mineral Deposits. - CRC Press, 2013. - P. 169-171. doi:10.1201/b16354-30
3. Vambol, S. Assessment of environmental condition of territories adjoined to wastes storage sites based on environmental reserve criterion [Text] / S. Vambol, V. Koloskov, Yu. Derkach // Technogenic and ecological safety. -2017. - Vol. 2. - P. 67-72. - Available at: \www/URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/techecolsaf_2017_2_12
4. Rudko, H. I. Ekolohichni ryzyky pry rozrobtsi korysnykh kopalyn [Text] / H. I. Rudko // Ekolohiia dovkillia ta bezpeka zhyttiediialnosti. - 2005. -No. 5. - P. 75-84.
5. Pavlychenko, A. V. Environmental hazard of waste dumps of abandoned coal mines [Text] / A. V. Pavlychenko, A. A. Kovalenko // Geо-Technical Mechanics. - 2013. - Vol. 110. - P. 116-123.
6. Statiukha, H. To issue of ecological safety quantitative evaluation at EIA [Text] / H. Statiukha, V. Sokolov, I. Abramov, T. Boiko, A. Abramova // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2010. - Vol. 6, No. 6 (48). - P. 44-46. -Available at: \www/URL: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/3347/3147
7. Kozulia, T. Complex ecological estimation of natural and manmade complexes which basis on MIPS- and risk analysis [Text] / T. Kozulia, D. Yemelianova, M. Kozulia // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2014. - Vol. 3, No. 10 (69). - P. 8-13. doi:10.15587/1729-4061.2014.24624
8. Buhaieva, L. Using system dynamics methods to study the sustainable development of regions of Ukraine [Text] / L. Buhaieva, M. Osmanov, H. Statiukha // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2010. - Vol. 2, No. 10 (44). -P. 22-25. - Available at: \www/URL: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2772/2578
9. Antonets, A. Analysis of information-analytical systems development of environmentally dangerous situation modeling [Text] / A. Antonets, D. Plyatsuk //
Technology audit and production reserves. - 2015. - Vol. 6, No. 2 (26). - P. 8-12. doi:10.15587/2312-8372.2015.56800
10. Nikolaieva, I. O. Development of a checklist for improvement of tailings safety [Text] / I. O. Nikolaieva, D. V. Rudakov // Scientific bulletin of National Mining University. - 2015. - No. 2. - P. 97-103.
11. Kolesnik, V. Ye. Generalized algorithm of diversification of waste rock dump handling technologies in coal mines [Text] / V. Ye. Kolesnik, V. V. Fedotov, Yu. V. Buchavy // Scientific bulletin of National Mining University. - 2012. -No. 4. - P. 138-142.
12. Popovych, V. The typology of heaps of Lviv-Volyn coal basin [Text] / V. Popovych, Ya. Pidhorodetsky, V. Pinder // Scientific Bulletin of UNFU. - 2016. -Vol. 26, No. 8. - P. 238-243.
13. Oleh, T. M. Model' obobshchennoi otsenki vozdeistviia na okru-zhaiushchuiu sredu v proektah [Text] / T. M. Oleh, V. D. Gogunskii, S. V. Rudenko // Upravlinnia rozvytkom skladnykh system. - 2013. - Vol. 15. -P. 53-59.
