CC BY
18
УДК 624.131.543:504.064
БОТ: 10.15587/2312-8372.2018.149799
РОЗРОБКА СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧН1СТЮ ПРИ-РОДНИХ СХИЛ1В ТА ТЕХНОГЕННИХ УКОС1В
Ковров О. С., Колесник В. С.
1. Вступ
Зсувонебезпечнють е важливою складовою екологiчноi безпеки територiй, включаючи техногенну, та геомехашки грунтiв i м'яких порщ, як на регюналь-ному, так i на локальному рiвнях.
Прироrднi схили та штучн укоси, що практично завжди присутт на рiзних територь ях, е джерелами потенцiйноi екологiчноi чи техногенноi небезпеки, надзвичайно1' ситуаци чи катастрофи. Пщ впливом сили тяжiння та техногенних зовнпптх навантажень схили руйнуються, завдаючи значних еколоочних, економiчних та сощальних збиткв. Врахо-вуючи тенденцii змши клiмагу в свiтовому та регюнальному масштабах, iнтенсивнiсть зсувонебезпеки з вщповщними екологiчними наслiдками в природних схилових ландшафтах та в техносистемах з1 складним або штучно створеним рельефом зростае.
Основними факторами впливу на стшюсть природних схилiв та техногенних укосш е клiматичнi та гтдрогеолоичш показники територii, зокрема, кшькють атмосферних опа-дiв та ршень водонасичення переважно м'яких суглинистих порщ, а також к геомехатчт властивосп. Господарська дiяльнiсгъ, промислова та цивильна забудова, сейсм1чн1 впливи виступають часто в рол iнiцiюючих тригерних факторш зсувiв. Анал1з тенденцш поши-рення зсувiв у свт за минуле та поточне стор1ччя свiдчиIъ про тенденщю зростання iх кiлькостi, масштабш та загибел людей через катастроф1чт наслiдки. Щсрчно жертвами зсувiв у свт стае приблизно 9 тисяч ошб [1]. На сьогоднпттнщ день на територй Украши зафiксовано близько 23 тис. зсужв та ]х кiлькiсгъ постшно зростае через перезволоження верхних шарiв нестшких суглинистих, в тому чист, лесових грунт [2]. Сприятлив1 умови для актив1заид1 зсужв склались в межах забудованих мюьких територiй Вшницько1', Днт-ропетровсько1', Донецько!', Закарпатсько1', Iвано-Франкiвськоi, Кигвсько!', Лугансько!', Оде-сько!', Харкiвськоi, Чернiвецькоi та шших областей Украши.
Зсуви штучного або техногенного походження спостер1гаються в укосах устушв та бортах кар'ер1в з видобутку корисних копалин, внаслщок технолоичних операцш вщкршш розробки, при буд1внищш та експлуатаци геотехшчних споруд.
Разом з тим, юнуюч1 методи оцшки зсувонебезпеки природних схишв та техногенних укошв не забезпечують надшне прогнозування моменту виникнення 1 масштаб1в надзвичайно1' ситуаци та впровадження упереджувальних заходiв.
Виходячи з вищевикладеного, розробка системи управлшня зсувонебезпе-чнютю природних схиив та техногенних укошв залишаеться актуальною нау-ковою задачею, виршенню яко! присвячена ця робота.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об 'ектом дослгдження е управлшня зсувонебезпечшстю природних схил1в ! техногенних укос1в, як чинника екологiчноi безпеки та стшкосп геомехашчних систем.
Cxhh (ушс) e гeoмopфoлoгiчним oб'eктoм (гeooб'eкгoм), який yтвopивcя пpиpoдним aбo штучним шляxoм i мae пeвнi гeoмeтpичнi (виcoтa та кут нaxилy) ^yR^m (^oato-piднicть, шapyвaтicть) та фiзикo-мexaнiчнi влacтивocтi (зчeплeння та кут внyтpiшньoгo тepтя). Пpиpoдним cxилoм e будь-який eлeмeнт яpyжнo-бaлoчнoï мepeжi. Пpиклaдoм штyчнoгo утосу e бopтa Eap'epffi, ropo.am вiдвaли та насипи, щo yтвopюк>тьcя в тexнoлo-гiчниx пpoцecax ви^жт!' poзpoбки кopиcниx кoпaлин, пpи цивтьшму бyдiвницгвi то-щo. На щ гeooб'eкги впливae низка пpиpoдниx (кшмат, гeoмepфoлoгiя, вoлoгoнacичeння) та тexнoгeнниx (статичт та динaмiчнi нaвaнгaжeння, ceйcмiчнi впливи) чинникiв. Ц впливи пopyшyкть стшмсть cxEniß та yкociв i пiдвишyкть piвeнъ зcyвoнeбeзпeки.
Одними з найбшьш пpoблeмниx мicцъ e вiдcyтнicтъ кoмплeкcнoгo пiдxoдy пpи вивчeннi зcyвiв та нeдocтaтнiй oбcяг лaбopaтopниx дocлiджeнъ фiзикo-мexaнiчниx влacтивocтeй м'якиx cyглиниcтиx ropw та Ipyнтiв.
Тoмy oцiнкa i пpoгнoз cтiйкocтi пpиpoдниx cxилiв та тexнoгeнниx yкociв в мiнливиx гeoклiмaтичниx yмoвax e ключoвим eлeмeнтoм у^авлшня ïx зcyвo-нeбeзпeчнicтю. для зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï та тexнoгeннoï бeзпeки.
3. Мета i задачi дослщження
Мета дошдження голяш: в пiдвишeннi дocтoвipнocтi пpoгнoзy piвнiв зcyвoнeбe-зпeки пpиpoдниx cxnniß i тexнoгeнниx угасш та eфeктивнocтi yпpaвлiння ïx cтiйкicтк для зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï та тexнoгeннoï бeзпeки peгioнiв i лoкaлъниx тepитopiй.
Для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти виpiшeнo наступи задачi до^джень:
1. OбIpyнтyвaти oцiнoчнy шкалу зcyвoнeбeзпeчнocтi пpиpoдниx cxилiв i тexнoгeнниx yкociв для пoдaлъшoгo у^авлиня ïx cтiйкicтю.
2. Рoзpoбити cиcтeмy yпpaвлiння зcyвoнeбeзпeчнicтю пpиpoдниx cxилiв i штyчниx yкociв з нeoднopiднoю cтpyктypoю в мiнливиx гeoклiмaтичниx yмoвax в peгioнaльнoмy та лoкaлънoмy кoнтeкcтi.
4. Досл1дження iснyючих piL н. проблеми
Останшм чacoм poзвитoк зcyвiв в peгioнax Укpaïни мш: кaтacтpoфiчнi тeмпи, ШO пoв'язaнo зi значними eкoнoмiчними i coцiaлъними збитками. Тoмy сучасш дocлiджeння зcyвниx явищ в пpиpoдниx лaндшaфтax та гeoтexнiчниx cиcтeмax cпpямoвaнi на пiдвишeння дocтoвipнocтi oцiнки ciimocn cxилiв та poзpoбкy дie-вж зaxoдiв мoнiтopингy i yпpaвлiння зcyвoнeбeзпeчнicтю. Oтжe, oбгpyнтyвaння i впpoвaджeння eфeктивниx cиcтeм yпpaвлiння зcyвoнeбeзпeчнicтю пpиpoдниx cxk^ та тexнoгeнниx yкociв е важливим ^и^адним нaпpямкoм нayкoвиx дocлi-джшь в гaлyзi eкoлoгiчнoï та тexнoгeннoï бeзпeки peгioнiв та дepжaви в ц^му.
Сучасним пpoблeмaм cтiйкocтi cx^^ та гeoдинaмiки зcyвiв в пpиpoдниx eкocиcтeмax пpиcвячeнo pяд дocлiджeнъ вдам^ вчeниx. Так, в poбoтi [3] висвгт-лeнo peзyлътaти дocлiджeнъ зcyвiв в peгioнaлънoмy кoнтeкcтi з ypaxyвaнням reo-мopфoлoгiчниx та клiмaтичниx ocoбливocтeй тepитopiй. В poбoтi [4] пpeдcтaвлeнo найбтьш вiдoмi клacифiкaцiï з визнaчeння cтiйкиx пapaмeтpiв yкociв на rap'epax. Aлe для пpиpoдниx cxилiв вoнa e нeпpийнятнoю чepeз вiдcyтнicтъ eкoлoгiчнoï cклaдoвoï piвня зcyвoнeбeзпeчнocтi. У ^ащ [5] пpeдcтaвлeнi cyчacнi мeтoди i тд-xoди, якi poзглядaютъ угаси на кap'epax в якocтi cклaднoкoмпoнeнтниx гeoтexнiч-ниx cтpyктyp, якi мають пpиpoднi гeoлoгiчнi та гeoмexaнiчнi влacтивocтi. Однак у
пpeдcтaвлeнiй мeтoдoлoгiï нe вpaxoвyютъcя гiдpoгeoлoгiчнi xaparcrep^rara маси-ву пopiд, шo cyттeвo впливae на ïx мiцнicтъ. У poбoтax [б, V] викoнaнa o^rna стш-кocтi yкociв з викopиcтaнням iмoвipнicниx пiдxoдiв. Heдoлiкoм циx мeтoдiв e o6-мeжeнi мoжливocтi застосування вiдoмиx кpитepiïв pyйнyвaння гipcъкиx ropw, шo викликae cyмнiви шoдo надышст oдepжyвaниx peзyлътaтiв.
Для yпpaвлiння pизикaми зcyвoнeбeзпeчниx cxилiв на вeликиx ^p'epax ви-кopиcтoвyютъcя нaзeмнi paдapи, щo зaбeзпeчye виcoкy тoчнicтъ пpи дocлiджeн-нi cтiйкocтi yкociв в peжимi peaлънoгo часу [S, 9]. Однак викopиcтaння гeoдeзи-чниx paдapiв те дае пoвнoï кapтини дeфopмaцiйниx пpoцeciв, шo вiдбyвaютъcя в мacивi ropÍA в мoмeнт oбвaлeння.
Для цiлicнoï oцiнки cтiйкocтi yкociв нeoбxiднo вpaxoвyвaти нaявнicтъ в ма-cивi тpiщин aбo iншиx пopyшeнъ cyцiлънocтi cepeдoвищa [1G], а тaкoж piвeнъ гpyнтoвиx вoд i вoлoгoнacичeння масиву ropw, шo icтoтнo впливае на кoeфiцi-ент запасу cтiйкocтi [11]. ^й фaктop е ключoвим i шв'язаний зi змiнaми кима-ту, aтмocфepними oпaдaми [12] та iншими пpиpoдними фaктopaми [13], шo сут-тeвo впливае на iнтeнcифiкaцiю пpиpoдниx зcyвiв.
Таким чинoм, peзyлътaти aнaлiзy дoзвoляють зpoбити виcнoвoк пpo тe, щo тeмaтикa пpoгнoзy та yпpaвлiння зcyвoнeбeзпeчнicтю е piзнoплaнoвoю та шт-peбye cиcтeмнoгo пiдxoдy.
5. Методи до^щження
Пpи дocлiджeннi були викopиcтaнi наступи нayкoвi мeтoди:
- мeтoд анаизу iнфopмaцiйниx джepeл i cвiтoвoгo дocвiдy пpи фopмyлю-вaннi нayкoвoï мeти та задач дocлiджeння;
- мeтoди класифшацп для oцiнки cтiйкocтi cxилiв та yкociв;
- мeтoди eкoлoгiчнoï oцiнки та мoнiтopингy для пpoгнoзy та yпpaвлiння зcyвoнeбeзпeкoю в пpиpoдниx гeocиcтeмax та на тexнoгeнниx oб'eктax.
6. Pезyльтати доcл1дження
б.1. Обrpyнтyвання cтyпiнчаcтоï шкали pieHie зcyвонебезпечноcтi та в1дпов1дно*1 клаcифiкацiï пpиpодних cхилiß та yKocie
Зcyвoнeбeзпeчнicтъ е фaктopoм eкoлoгiчнoгo та тexнoгeннoгo pизикy. Ви-кopиcтaння вiдпoвiдниx piвнiв та гpaдaцiй cri^ocn пpиpoдниx cxилiв та тexнo-гeнниx yкociв е ключoвим eлeмeнтoм oцiнки та пpoгнoзy ïx зcyвoнeбeзпeчнocтi. Ото^вте гeoтexнiчниx oб'eктiв вiдкpитoï poзpoбки кopиcниx кoпaлин викopиc-тoвyютъcя вiдoмi шкали знaчeнь кoeфiцieнтiв запасу cтiйкocтi для угашв та 6o-pтiв кap'epiв, а тaкoж вiдвaлъниx мacивiв [14]. Для oцiнки cтiйкocтi пpиpoдниx cxилiв така гpaдaцiя piвнiв зcyвoнeбeзпeчнocтi вщсутня. Тoмy, зважаючи на статистику aктивiзaцiï та пoшиpeння зcyвiв в свт та Укpaïнi, виникае ^o6x^-шсть oбгpyнтyвaння пeвнoï шкали piвнiв зcyвoнeбeзпeчнocтi для oцiнки pизикy eкзoгeнниx гeoлoгiчниx пpoцeciв в пpиpoдниx гeocиcтeмax.
Як вiдoмo, кpитepieм oцiнки стану пpиpoдниx cxилiв i тexнoгeнниx yкociв е кoeфiцieнт запасу cтiйкocтi (КЗС), який пpeдcтaвляe вiднoшeння yтpимyючиx Fyтp i зcyвниx Fзcyв сил у cxилi пo пoвepxнi кoвзaння, тoбтo:
КЗC=F /F
КЗC F yтp/-í зcyв.
Можливi тpи cтaни cxиловоï дшянки поpодного мacивy: пpи КЗC>1,0 cxra cтiйкий, КЗC=1,0 вiдповiдae гpaничномy cтaнy в момeнт iнiцiaцiï обвaлeння cxилy чи yкоcy, якe пepexодить в стан обвaлeння (зcyвy) пpи ^C<1,0.
Знaчeння КЗC для cxa^ з м'якиx поpiд можуть вapiювaтиcя в шиpокиx мeжax, ane для пpaктичного зacтоcyвaння цього показника найбтьш доцiльно aнaлiзyвaти pозpaxyнковi знaчeння КЗC на iнтepвaлi [1,0; 2,0]. За умов комплeкcного впливу np^ pодниx та тexногeнниx фaктоpiв нaпpyжeння в cxиni зpоcтaють, що ^изводить до змiн нaпpyжeно-дeфоpмовaного cтaнy машву cxилy. Цi змiни xapaктepизyютьcя шв-ними об'ективними пepeтвоpювaннями в машв^ котpi можуть контpолювaтиcя або cпоcтepiгaтиcя. Сaмe цe i дозволило вcтaновити гpaдaцiю cтaнy cxилy та за^ошну-вати п'ятиcтyпiнчacтy шкалу piвнiв його зcyвонeбeзпeчноcтi (pиc. 1).
СТ1ЙКИЙ ^ИА
З С У В
0 H Е Б Е
3 П Е
4 H
1 С Т Ь
PÍBeMb низький (I)
(вдаутнють дeфоpмaцiй) КЗ01,5
PÍBeMb помпрний (II)
(зpоcтaння нaпpyжeнь)
Piвeнb ceрeднiй (III)
(зони дeфоpмaцiй в cxилi) 1,1<КЗC<1,2
Piвeнb n^Bi^em»! (IV)
(заколи та тpiщини в cxилi) 1,0^^1,1
>iвeнb критичний (V)
(обвaлeння cxилy, зcyв) КЗC=1,0
С Т I Й К I С Т Ь
ЗСУВНИЙ ^ИЛ
Pиc. 1. Зcyвонeбeзпeчнicть та етшкють пpиpодниx cxилiв та укошв
Зaпpопоновaнa aвтоpaми вiдповiднa кnacифiкaцiя зcyвонeбeзпeчноcтi пpиpодниx cxиniв та yкоciв, що от^ает^я на знaчeння КЗC, нaвeдeнa у табл. 1. В peзyльтaтi чиceль-ного модeлювaння вcтaновлeно, що в одноpiдниx yкоcax без повepxонь оcлaблeння еут-тeвi дeфоpмaци пpaктично вiдcyтнi пpи КЗ01,5 [14, 15]. Цй стан мacивy м'якиx поpiд об'ективно xapaктepизyeтьcя як найбтьш стшкий, отжe i piвeнь зcyвонeбeзпeчноcтi «низький», що дозволило вiднecти такий стан до I raacy за зaпpопоновaною шкалою. Зpоc-
тання напружень у схилi (1,2<КЗС<1,5) призводить до виникнення певних деформацш, ршень зсувонебезпечносп «помрний» та вщнесений до II класу зсувонебезпечносп. За умов подальшого зниження мiцнiсних властивостей грунтового чи породного масиву внаслщок навантажень чи змiни вологонасичення в схил зростають напруження та вини-кають окремi зони деформаций. Це дозволило вважати рiвень зсувонебезпечносп як «се-реднш» та вщнести такий стан до Ш класу за шкалою зсувонебезпечносп. Подальший розвиток геомеханiчних деформацш (1,0<КЗС<1,1) призводить до заколiв та утворення трщин в схил1, а це дозволило вважати р1вень зсувонебезпечносп як «тдвищений» та виокремити 11 IV клас. Стан обвалення схилу, при якому КЗС=1,0, запропоновано вщно-сити до максимального р1вня зсувонебезпечносп - «критичний» та вщповщно до V класу.
Таблиця 1
Рiвнi зсувонебезпечносп природних схилiв та укошв за значенням КЗС
Р1вт зсувонебезпечносп Значення КЗС, безрозм1рний Клас зсувонебезпечносп Вид небез-пеки Прим1тка
Низький КЗС>1,5 I Техногенна Використовуеться для техногенних укос1в суцшьних та насипних порщ
Пом1рний 1,2<КЗС<1,5 II Техногенна
Середнш 1,1<КЗС<1,2 III Еколопчна Характеризуе еколопчну небез-пеку вщ зсув1в внаслщок над-звичайно! ситуаци
Пщвищений 1,0<КЗС<1,1 IV Еколопчна
Критичний КЗС=1,0 V Еколопчна
Анал1з запропонованих в [4] рiвнiв стшкосп стосовно робочих укос1в кар'ер1в та вщвал1в з м'яких суглинистих порiд свщчить, що найменш1 значення КЗС знаходяться у межах 1,1.. .1,2. Але, слщ враховувати, що з часом таю укоси мають тенденцiю до руйнування, опливання та розвитку рiзноманiтних зсувних явищ шд впливом зовтш-шх чинник1в, переважно атмосферних опад1в та перезволоження. Кр1м того, визначен-ня фiзико-механiчних характеристик порiд в лабораторних умовах мае певнi недолжи, пов'язат з варiацiею значень зчеплення та кута внутршнього тертя в реальних породах схишв i укошв навiть в межах одного шженерно-геолопчного елементу. Варiацil мiцнiсних властивостей i статистична неоднорiднiсть грунтгв та суглинистих порщ можуть вагомо вплинути на результата лабораторних випробувань, i, як наслщок, на розрахунок величини КЗС схилу. Незважаючи на це, запропонована п'ятистушнчаста шкала зсувонебезпечносп природних схишв i техногенних укосв, залежно вщ значень коефiцiента запасу 1х стшкосп (КЗС) в мiнливих геокл1матичних умовах. Це дозволяе досить достовiрно прогнозувати геомеханiчний стан масиву гiрських порщ та розроб-ляти ефективнi заходи шженерного захисту вiд зсувiв.
6.2. Побудова структури системи управлiння зсувонебезпечшстю природних схилiв та техногенних укосiв
Результати виконаних в робот дослiджень систематизованi у виглядi стру-ктурно-лопчно! схеми, яка базуеться на сучасних методичних шдходах стосовно прогнозу стшкосп природних схилiв i штучних укосiв та управлiння рiвнями 1х зсувонебезпечностi. Це дало можливють побудувати структуру управлiння зсувонебезпечнiстю схилiв та укосiв, наведену на рис. 2.
СТРУКТУРА УПРАВЛ1ННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧН1СТЮ ПРИРОДНИХ СХИЛ1В ТА ШТУЧНИХ УКОС1В
Н Я
Анал^ичт дослщження
Лабораторнi дослiдження
Чисельне мо-делювання
□
В
Обгрунтування протизсувних заход!в
ви61р адекватного кри-терiю руйнування для оцшки стшкост схид1в та укошв
1мов1рн1сний шдхщ до визначення стшкосп i граничних параметрiв укошв
Визначення ф'зико-механiчних характеристик порщ
Випробування зразкiв глинистих порщ на розрив
Ощнка стшких параметр1в схишв та укоав в мшливих геокшматичних умовах
Природн1 схили
Техногенш укоси
геожолопчна модель зсувонебезпечностi регюну та яружно-балочноi мережi
Методика управлшня стшшстю внутршшх вадв^в на нахиленш основ1
Експертна ощнка зсу-вонебезпечностi схид1в яружно-бадочно1' мереж!
Методика багатофак-торних номограм для управлiння граничним станом укоав
Екосистемний тдхвд
при лiсотехнiчнiй рекультивацп схид1в та техногенних ландшафтiв
Методика дернових мат!в
Методика мiкротерас
Оuiнка армуючих вла-стивостей кореневих
систем деревинно1' рослинносп на схилах
Рис. 2. Структура управлiння зсувонебезпечнютю схид1в та укос1в
Запропонована, лопчно побудована та апробована на практищ структурна схема управлшня зсувонебезпечнютю поеднуе три модулi: оцiнка, прогноз та управлшня. Кожен з цих модуив базуеться на певному наборi методичних тд-ходiв, що дозволяе виршувати науковi задачi стосовно прогнозу зсувонебезпе-чностi схилiв.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. У порiвняннi з аналогiчними пiдходами стосовно стшкост при-родних схилiв та техногенних укошв запропоновано комплексну методологiю, яка базуеться на результатах аналггичних i лабораторних дослiджень, чисельно-го моделювання та використаннi iнновацiйних протизсувних заходiв. Це дозволяе надiйно управляти зсувонебезпечнютю.
Weaknesses. До слабких сторш запропоновано!' системи управлшня зсувонебезпечнютю слщ вщнести складнощi щодо лабораторного визначення мщш-сних властивостей грунлв та суглинистих порiд. А також !х статистична неод-норiднiсть, що рiзною мiрою впливають на результати розрахунку достовiрних значень КЗС схилу. Тому для надшного iнженерного розрахунку стшкост схи-лiв доцiльно використовувати ймов1ршсно-статисти4ш пiдходи.
Opportunities. Використання запропоновано! системи управлшня зсувонебезпечнютю дозволяе обгрунтовувати стшю параметри геотехнiчних об'екпв (техногенних укосiв) при вщкритш розробцi корисних копалин з урахуванням геометри-чних параметрiв, фiзико-механiчних характеристик, обводнення масиву порiд та зовтшшх навантажень. Для природних схилових ландшафпв використання комплексного пiдходу е ефективним iнструментом визначення умов зсувiв.
Threats. Незважаючи на отриманi цшком достовiрнi результати оцiнки та прогнозу зсувонебезпечносп, вiдповiдальнi державнi структури ставляться до таких дослщжень та впровадження протизсувних заходiв з певним скепсисом через брак цшьових коштiв та невизначенють часових рамок виникнення зсуву. Як правило, фшансування протизсувних заходiв вiдбуваеться на етапi лжвщацп наслщюв надзвичайно! подii чи катастрофи.
8. Висновки
1. Показано, що рiвень зсувонебезпечностi природних схилiв та техногенних укошв визначаеться змшами коефiцiента запасу !х стiйкостi (КЗС), який обумовлений впливом геометричних, геомеханiчних i геокшматичних чинникiв. Це дозволило об-грунтувати п'ятиступшчасту шкалу зсувонебезпечност природних схишв та укосiв з класифiкацiею рiвнiв, класiв i видш небезпеки, що спираеться на значення КЗС.
2. Запропонована та лопчно побудована структурна схема управлшня зсувонебезпечнютю на регюнальному та локальному рiвнях, яка поеднуе три модуле ощнка, прогноз та управлшня. Кожен з цих модулiв базуеться на певному наборi методичних пiдходiв, що дозволяе виршувати науковi задачi стосовно прогнозу зсувонебезпечност схилiв.
Лiтература
1. Petley D. Global patterns of loss of life from landslides // Geology. 2012. Vol. 40,
Issue 10. P. 927-930. doi: http://doi.org/10.1130/g33217.1
2. Нащональна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Украiнi у 2014 рощ / за ред. Бондаря О. I. та iH. Кшв: Гршь Д. С., 2016. 350 с.
3. Инженерная геодинамика Украины и Молдовы (оползневые геосистемы): в 2 т. / под ред. Рудько Г. И., Осиюка В. А. Черновцы, 2012. Т. 2. 744 с.
4. Гальперин А. М. Геомеханика открытых горных работ: Москва, 2003. 473 с.
5. Fleurisson J.-A. Slope Design and Implementation in Open Pit Mines: Geological and Geomechanical Approach // Procedia Engineering. 2012. Vol. 46. P. 2738. doi: http://doi.org/10.1016/j.proeng.2012.09.442
6. Hamedifar H. Role of Probabilistic Methods in Sustainable Geotechnical Slope Stability Analysis. Procedia Earth and Planetary Science. 2014. Vol. 9. P. 132142. doi: http://doi.org/10.1016/j.proeps.2014.06.009
7. Luo N., Bathurst R. J., Javankhoshdel S. Probabilistic stability analysis of simple reinforced slopes by finite element method // Computers and Geotechnics. 2016. Vol. 77. P. 45-55. doi: http://doi.org/10.1016/j.compgeo.2016.04.001
8. Development and application of a pseudo-3D pit slope displacement map derived from ground-based radar / Severin J. et. al. // Engineering Geology. 2014. Vol. 181. P. 202-211. doi: http://doi.org/10.1016/j.enggeo.2014.07.016
9. Osasan K. S., Stacey T. R. Automatic prediction of time to failure of open pit mine slopes based on radar monitoring and inverse velocity method // International Journal of Mining Science and Technology. 2014. Vol. 24, Issue 2. P. 275-280. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijmst.2014.01.021
10. Stability analysis of seismic slopes with cracks / Zhao L.-H. et. al. // Computers and Geotechnics. 2016. Vol. 77. P. 77-90. doi: http://doi.org/10.1016/j.compgeo.2016.04.007
11. Stability analysis of slopes with ground water during earthquakes / Lu L. et. al. // Engineering Geology. 2015. Vol. 193. P. 288-296. doi: http://dx.doi.org/doi:10.1016/j.enggeo.2015.05.001
12. Gariano S. L., Guzzetti F. Landslides in a changing climate // Earth-Science Reviews. 2016. Vol. 162. P. 227-252. doi: http://doi.org/10.1016/j.earscirev.2016.08.011
13. Дифференциация факторов устойчивости техногенно нагруженных лессовых склонов методом математического моделирования фильтрационных процессов / Садовенко И. А., Подвигина Е. О., Загриценко А. Н. // Вюник Оде-ського нащонального ушверситету. Серiя: Географiчнi та геолопчш науки. 2013. Т. 18, Вип. 1. С. 147-154.
14. Influence of watering filled-up rock massif on geomechanical stability of the cyclic and progressive technology line / Kovrov O. et. al. // Mining of Mineral Deposits. 2016. Vol. 10, Issue 2. P. 55-63. doi: http://doi.org/10.15407/mining10.02.055
15. Геомеханическая оценка устойчивости оползневого склона методом конечных элементов / Сдвижкова Е. А., Ковров А. С., Кирияк К. К. // Науковий вюник Национального прничого ушверситету. 2014. № 2. С. 86-92.
