ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНОГО ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 351.824.1

https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.34

ORCID: 0000-0002-5038-2268

В. Д. Ф1Л1ППОВА

доктор наук з державного управлшня, професор, професор кафедри державного управлшня i мкцевого самоврядування Херсонський нащональний техшчний ушверситет

ORCID: 0000-0002-8476-3341

ДЕРЖАВНА ПОЛ1ТИКА РОЗВИТКУ ВОДНЕВО1 ЕНЕРГЕТИКИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНОГО ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГП

У данш робоmi розглянуто питання зниження енергозалежностi через розвиток альтернативной енерге-тики. Встановлено, що перехiд до зеленог водневоI економiки був закртлений европейською Водневою страте-гieю, яка е складовою правового пiдтрунтя Свропейського зеленого курсу, загальна мета якого зробити Свро-пу клiматично нейтральною до 2050 року. Синхронгзуючи свою полiтику з €С, Украша мае намiр досягти клiматичноi нейтральностi до 2060 року. Для реалгзацИ зазначеног мети Украша та СС уклали меморандум стратегiчне партнерство у сферах «зеленого» водню та бiогазу. Це дасть суттевий поштовху стльному ру& щодо розбудови сталог енергетики, забезпечення енергетичног безпеки та декарботзацп економiки. Украша та СС будуть спшьно розвивати сфери виробництва, торгiвлi, транспортування, зберiгання та використан-ня таких газiв. Меморандум передбачае: обмiн iнформацieю та оцiнками сценарИв i прогнозiв щодо попиту на вiдновлюванi гази; розвиток регуляторного поля; гармонiзацiю сертифiкацiйних документiв вiдповiдно до вимог СС; виявлення та усунення бар'eрiв; розвиток iнфраструктури; мобшзацт фiнансових та iнвестицiй-них iнструментiв; розвиток енергетичних кластерiв в Укра'ш. Доведено, що територiя Украши може стати майданчиком для виробництва водню не тшьки для власних потреб у чистш енергИ, але й для експорту на ринок Свросоюзу. Визначено, що розвиток водневог галузi в Укра'ш потребуе передусiм державног пiдтримки у виглядi гармонгзованого з европейськими нормами законодавства та прозорих правил пiд час отримання необхiдноi дозвшьно'г' документаци. Поряд зi сказаним, розвиток водневог енергетики виступае необхiдним елементом пiслявоeнного вiдновлення кра'ши, що мае вiдбуватися з урахуванням принцитв «зеленог» економi-ки, при цьому позицiонування Украши у новш свiтовiй водневш економiцi мае враховувати насамперед нацiо-нальнi iнтереси.

Ключовi слова: державна полiтика, воднева енергетика, альтернативт джерела енергИ.

This article deals with the issue of reducing energy dependence through the development of alternative energy. It was found that the transition to a green hydrogen economy was enshrined in a European hydrogen strategy, which is a component of the legal basis of a European green course, the overall goal of which to make Europe climatic neutral by 2050. Synchronizing its policy with the EU, Ukraine intends to achieve climate neutrality by 2060. For the realization of this goal, Ukraine and the EU have made a memorandum a strategic partnership in the areas of Green Hydrogen and Biogas. This will give a significant impetus in joint movement to build sustainable energy, ensure energy security and decarbonization of the economy. Ukraine and the EU will jointly develop the spheres ofproduction, trade, transportation, storage and use of such gases. The memorandum provides: exchange of information and evaluations

YU. О. STELMASHENKO

Postgraduate Student Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-5038-2268

V. D. FILIPPOVA

Doctor of Public Administration, Professor, Professor at the Department of Public Administration and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-8476-3341

STATE POLICY OF HYDROGEN ENERGY DEVELOPMENT AS AN ALTERNATIVE ENERGY SOURCE

of scripts and forecasts for the demand for renewable gases; development of the regulatory field; harmonization of certification documents in accordance with EU requirements; detection and elimination of barriers; infrastructure development; mobilization of financial and investment instruments; Development of energy clusters in Ukraine. It is proved that the territory of Ukraine can become a platform for hydrogen production not only for its own needs for pure energy, but also for export to the EU market. It is determined that the development of the hydrogen industry in Ukraine requires, first of all, state support in the form of harmonized with European rules of legislation and transparent rules when obtaining the necessary permits. Along with what is said, the development of hydrogen energy is a necessary element of post -war restoration of the country, which should take place taking into account the principles of the "green" economy, with the positioning of Ukraine in the new world hydrogen economy should take into account, first of all, national interests.

Key words: state policy, hydrogen energy, alternative sources of energy.

Постановка проблеми

24 лютого 2022 року розпочався зворотнш ввдлж часу не лише до вшськово! перемоги Укра!ни над росш-ським загарбником, але й до !! енергетично! незалежносп. Завдяки цш кривавш вшш, цшшсть вщновлюваних джерел енерги трансформувалась з бшьш еколопчно! на безпекову та економiчну. Ще тв року назад, вщновлю-ваш джерела енерги вважались свгговою стльнотою, в першу чергу, шструментом боротьби з неввдворотною змшою ктмату та скорочення виквдв вуглецю. Сьогодш, впрова, сонячна, бю, мала пдро та воднева енергетики е запорукою енергетично! безпеки та незалежносл держав, а l! собiвартiсть е значно нижчою за викопне паливо [1]. Б№ш широке впровадження альтернативних джерел енерги залежить ще ввд бiльш ефективних технологiй використання вщновлюваних джерел енерги та реструктуризаци електроенергетики. Щоб використати альтерна-тивну енерги в повнiй мiрi, людству ще належить вигадати найкращi ршення для зберiгання енерги. Ученi наго-лошують, що складнiсть та масштабнють зазначеного питання вимагае найактившшо! учасп в його вирiшеннi держави - политичного iнституту, надiленого найбiльш значними важелями впливу на виробничий та невиробни-чий сектори споживання енерги. У свою чергу, в умовах укра!нського сустльства iз постiйною змшою владного становища полiтико-адмiнiстративних елiт та !хньою помiтною орiентацiею на виршення передусiм поточних питань, забезпечення сталосп державного управлiння у сферi енергоефективносп значною мiрою визначаеться коректним окресленням i належним закрiпленням його засад. Обмежешсть матерiально-фiнансових ресурсiв Укра!нсько! держави надае особливо! ваги саме правовим та оргашзацшним засадам державного управлшня в цiй сферi. Водночас суперечливють iндивiдуальних, групових та загальних штереав у вiтчизнянiй енергетицi загалом i сферi енергоефективностi зокрема зумовлюе вщмшносп розумiння не тiльки змiсту, а й самого значения цих засад, мехашзму !хньо! об'ективацi! в повсякденнш правотворчiй, правореалiзацiйнiй та оргашзацшнш дiяльностi суб'ектiв публiчно! влади. Однак дослвдження означено! проблеми науковою стльнотою помино ввд-стае ввд суспшьних потреб» [2, с. 12-13].

AH^i3 останшх досл1джень i публiкацiй

Тема ефективного використання альтернативних джерел енерги е дуже актуальною, тому вона висвплюеться в роботах багатьох дослвднишв: А. Конеченкова, Н. Лукашук, Л. Маланчук О. та Н. П'ятщ З. Мельник та багатьох шших експертiв та вчених. Разом з тим, питання використання ввдновлюваних джерел енерги та реструктуризаци електроенергетики потребуе додаткового наукового осмислення.

Формулювання мети дослщження

Виходячи з вищесказаного, метою нашо! статтi е теоретичний аналiз можливостей та спроможностей реалi-заци державно! полiтики Укра!ни у новш свiтовiй водневiй економiцi в межах розвитку джерел альтернативно! енергi!.

Викладення основного матерiалу дослiдження

Питання зниження енергозалежностi через розвиток альтернативно! енергетики слщ вiднести до стратегiчно важливих, якi потребують нагального вирiшення для подальшого забезпечення функцiонування енергетичного ринку в будь-якш кра!нi. В нашш державi Енергетичною стратегiею Укра!ни до 2035 р. визначено, що осво-ення альтернативних джерел енерги слщ розглядати як важливий фактор шдвищення рiвня енергетично! безпеки. Необхiднiсть забезпечення енергетично! безпеки держави, незворотне виснаження свггових вуглеводневих запа-сiв, зростаюча цiна на енергоносi!, проблеми еколопчного забруднення навколишнього середовища змушують бшьшють розвинутих кра!н формувати сво! енергетичш стратегi!, спрямованi на розвиток альтернативно! енергетики [3]. За даними Мiжнародного енергетичного агентства, до 2030 р. частка електроенергi!, видобуто! за допо-могою альтернативних джерел, збшьшиться вдвiчi порiвняно iз теперiшнiми показниками, що становлять близько 16% усього виробництва. Те саме стосуеться i використання в1дновлювальних джерел енергi!, яш е актуальним на сьогоднiшнiй день для Укра!ни, адже традицiйнi запаси енерги (нафта, газ, вугшля) е невщновлювальними ресурсами, тобто рано чи тзно вони вичерпають себе [4]. О^м цього, перевагами ввдновлювальних джерел енергi! е !х еколопчшсть (зменшують викиди парникових газiв та не порушують клiматичний баланс), !х вiдновлювальний та невичерпний характер, а також, популярнiсть у розвинутих кра!нах 287 свiту. З огляду на вищесказане, уряд

Укрални розробив енергетичну стратегш до 2035 року, в яклй особливе мЛсце посЛдае розвиток i впровадження альтернативних джерел енергЛл, що лише пЛдтверджуе актуальнiсть та необхiднiсть розвитку вЛдновлювальних джерел енерги.

Л. Маланчук та Н. П'ятка у своему дослЛдженнЛ наголошують, що збройна агресiя РФ проти Украши пЛдви-щила актуальшсть переходу кралн ЕС на альтернативну енергiю. Значна залежнiсть усiх цих кралн вiд РФ - головного iмпортера енергетичних ресурсiв у £С, ставить гострi питання щодо швидкого та ефективного переходу на вЛдновлюванЛ джерела енергИ. Сьогоднi полЛтична, соцiальна та економiчна вразливiсть £вропи е очевидною через li залежнЛсть вЛд вугЛлля, нафти та газу. Ентузiазм щодо iмпорту викопного палива та енергетичних субси-дiй уже е загрозою енергетичнiй безпецi £С, пЛдриваючи економiку i, що найгЛрше, порушуючи права людини, екологiчну, клЛматичну та соцiальну справедливiсть. Слiд вЛдзначити, що крални Евросоюзу вже зробили першi кроки до переходу на альтернативну енергЛю. Пакет «Fit for 55», випущений у липнi та груднЛ 2021 року, включае проекти законодавства £С у галузi клЛмату та енергетики, якi пiдкрiплюють полтгачне зобов'язання блоку скоро-тити викиди парникових газiв не менше нЛж на 55% у 2030 рощ порiвняно з рiвнями 1990 року. Це частина мети Евросоюзу стати клЛматично нейтральним до 2050 року i спонукати решту свiту дiяти вiдповiдно до Паризькол угоди 2015 року щодо боротьби зi змЛною клiмату [5].

Варто зазначити, що в УкрашЛ наразi одним iз перспективних вважаеться проект «Впровадження сучасних технологЛй виробництва «зеленого» водню», яким передбачено виготовлення «зеленого водню» з використан-ням вiдновлювального потенцiалу укралнських гiдроелектростанцiй. Проект направлений на пЛдвищення стЛй-костi i незалежностi енергетичнол системи крални шляхом iмпортозамiщення, виконання зобов'язань, як1 взяла на себе Украша за Рамковою Конвенцiею ООН про змЛну клiмату, Кiотським протоколом, Паризькою угодою, а також Европейським зеленим курсом. Водень можна вважати унiверсальним паливом для транспортних засо-бiв, оскiльки вiн мае абсолютну екологiчну чистоту, може замiнити бензин, дизельне паливо i мазут в усЛх видах теплових двигунiв. Европа вже включила водень в свою «зелену стратегш» безкарбонового майбутнього континенту. Звернути увагу на цей новишй рiзновид пального варто i Украiнi.

Переход до зеленол водневол економiки був закрiплений европейською Водневою стратегЛею, яка е складовою правового пЛдгрунтя Европейського зеленого курсу, який Европарламент ухвалив в 2020 рощ. Його загальна мета -зробити Европу клЛматично нейтральною до 2050 року, захистити бiологiчне рiзноманiття, екологЛзувати еконо-мiку. Реалiзацiя Водневол стратеги Евросоюзу передбачае виробництво до вже недалекого 2024 року 1 млн тонн електролiзного водню, що потребуватиме встановлення електролiзерiв потужнЛстю 6 ГВт. До 2030 року планну-еться збЛльшити цей показник до 10 млн тонн i, вiдповiдно, встановити електролiзери загальною потужнiстю 60 ГВт. Основи та напрямки розвитку ЕЗК закладенЛ в комюнiке. Синхронiзуючи свою политику з ЕС, Укрална мае намЛр досягти клЛматичнол нейтральностi до 2060 року. Задля пiдтримки розвитку водневол галузi i на виконання схваленол Водневол стратеги, в липнЛ 2020 Европейська Комiсiя утворила «Европейський альянс з чистого водню».

В УкрашЛ Воднева стратегiя поки що на стади розробки, проте «Нацiональна транспортна стратегiя», «Стратегiя розвитку енергетики» та «Дорожня карта широкого впровадження водневол енергетики в Укралш» представляють мiцну стратегiчну основу для политики, спрямованол на збiльшення частки вЛдновлюваних джерел енерги в транспортЛ на основi бiопалива, електроенергп i водню. На рiвнi технiчних норм в Укралш вже регулю-ються такл питання як якiсть водневого палива, основнЛ концепцп щодо безпеки водневих систем та застосування водневих генераторiв з використанням електролiзу води. Але не зважаючи на це, Укрална та ЕС уклали меморандум стратегЛчне партнерство у сферах «зеленого» водню та бЛогазу. Це дасть суттевий поштовх у стльному русЛ щодо розбудови сталол енергетики, забезпечення енергетичнол безпеки та декарбошзацп економiки. Укрална та ЕС будуть спЛльно розвивати сфери виробництва, торгЛвлЛ, транспортування, зберiгання та використання таких газЛв. Меморандум передбачае: о6мЛн шформащею та оцЛнками сценарпв i прогнозЛв щодо попиту на вЛдновлю-ванЛ гази; розвиток регуляторного поля; гармошзащю сертифiкацiйних документiв вЛдповЛдно до вимог ЕС; вияв-лення та усунення бар'ерЛв; розвиток Лнфраструктури; мобшзацш фЛнансових та iнвестицiйних iнструментiв; розвиток енергетичних кластерiв в Укралш [6].

У свою чергу США плануе витратити 47 мЛльйонЛв доларЛв на здешевлення «зеленого» водню. США прагне досягти 100% «чистол» електричнол мереж1 до 2035 року та економiки з нульовими викидами до 2050 року. При цьому наголошуеться, що вЛдновлювальний водень вiдiграватиме в майбутньому важливу роль у скороченнi вики-дЛв у секторах економiки, якл найважче декарбонЛзувати, зокрема у промисловостЛ, хЛмЛчнЛй галузЛ та важкому транспорта

З. Мельник в своему аналЛтичному дослЛдженнЛ зазначае, що для реалЛзацп мети Европи до 2050 року - досяг-нути 13% частки водневол енергп в енергетичному балансЛ союзу наразЛ iснуе декiлька викликЛв. По-перше, потреба в просторЛ. Сонячна та вЛтрова енергiя, пЛд час утворення якол виробляеться водень, бЛльш «роз-сЛяна», нЛж енергЛя викопного палива, i и потрЛбно «збирати» на великЛй площЛ. Саме тому нова урядова

коалщя Шмеччини, яка прийшла до влади в кшщ 2021 року, зарезервувала 2% територи краши для будГвни-цтва вiтрових турбiн. Новi вiтровi i сонячнi електростанцп, а також високовольтш лши електропередач, часто призводять до конфлГклв через 1х вплив на ландшафт, бiорiзноманiття або здоров'я мюцевих мешканцiв. Розташування вiтряних електростанцш на морi, в свою чергу, викликае протести представникiв риболовно! промисловост [8].

По-друге, потреба в матерiалах. Для iнфраструктури вщновлювано! енергетики, включаючи вiтровi турбiни, сонячнi панелi та лши електропередач, потрiбнi матерiали, особливо - метали. Поширення вiдновлюваних дже-рел енергп пiдвищуе попит на залiзо, алюмiнiй, мiдь, цинк, хром, марганець. Однак свiтовi запаси деяких руд, зокрема - мiдi, вже виснажуються. Настане час, коли для видобутку мiдi буде потрiбно стшьки електроенергп, води, матерiалiв або землГ, що цей процес завдаватиме неприйнятно! еколопчно! шкоди. £С великою мiрою залежить вiд iмпорту бiльшостi металiв, як1 вiн використовуе для вщновлювально! енергетики. Серед необхщ-них для електролiзу - нiкель, цирконiй i платинова група металiв. У платиновш групi, зокрема, видiляють Гри-дш, один з найрiдкiснiших металiв свггу, за участi якого вiдбуваеться такий рiзновид електролiзу, що найкраще пораеться з коливанням постачання вщновлювано! електроенергп. Якщо вiн стане домiнуючою формою елек-тролiзу, £С в 2030 рощ може знадобитися бiльше iридiю, нiж зараз видобуваеться у всьому свiтi. Крiм металiв, для утворення зеленого водню потрiбна демiнералiзована прюна вода, в пропорцп 9 лирГв води для виробництва 1 кг водню. У багатих на сонце регюнах, яш добре шдходять для виробництва водню, часто не вистачае прюно! води. Ця нестача буде збшьшуватись через вплив клiматичних змш. За цих умов виробникам зеленого водню було б добре закршитися там, де можна використовувати морську воду, при цьому вiдповiдально ставлячись до вщходГв опрiснення [8].

По-трете, потреба в шфраструктурГ. Прогнози щодо того, скшьки зеленого водню знадобиться £С, дуже рГз-няться. Деяш сценарп сввдчать про виробництво 10 мшьйошв тон воднево! енергп - обсягу, якого £врокомГая хоче досягнути до 2030 року, Г якого буде достатньо, щоб задовольнити попит £С. 1ншГ експерти передбачають, що попит зростатиме набагато швидше Г становитиме 70 мшьйошв тонн до 2050 року. Вщсутшсть консенсусу ускладнюе роботу урядГв та приватних операторГв для планування необхщно! шфраструктури для переходу на енерпю зеленого водню [8].

Експерти Нацюнально! академп Наук Украши, наголошують, що для нашо! краши розвиток вгдновлювано! енергетики е одним Гз першочергових завдань для шдвищення енергетично! Г еколопчно! безпеки держави. При цьому у нас е значний природний потенщал для виробництва енергп з вщновлюваних джерел енергп, що також дозволяе виробляти водень. За прогнозами експерпв, при сприятливш державнш полгшщ, Украша здатна виро-бляти 1 млрд кубометрГв вгдновлюваного водню до 2030 року, а до 2040 року цей показник може зрости до 5 млрд кубометрГв (табл. 1, табл. 2) [9].

Таблиця 1

Оцшка енергетичного потенщалу ввдновлювальних джерел енергп УкраТни та еквiвалентного електролiзу «зеленого» водню [9]

Сценарiй ВДЕ Джерело шформаци Потужтсть, ГВт Середньор1чне виробництво електроенергп, млрд кВттод Середньор1чне виробництво «зеленого» водню, млрд кВттод

ВЕС Разом, у тому числ^ 466 1428 317

оншор (IRENA) 320 858 191

офшор (NREL) 146 570 126

СЕС IRENA 71 88 20

Базовий Всього ВДЕ 537 1516 337

ВЕС Разом, у тому числ^ 688 2174 483

оншор (1ВЕ НАНУ) 438 1190 254

офшор (1ВЕ НАНУ) 250 984 219

СЕС (1ВЕ НАНУ) 83 99 22

Оптимiстичний Всього ВДЕ 771 2273 505

Песимктичний Всього ВДЕ (сонце i вггер) Енергетична стратегiя Украши перюд до 2035 р. 25 5,5

Зазначений потенцшно можливий обсяг виробництва «зеленого» водню в Укра1ш розраховано за результатами проведених наукових дослщжень потенщалу генерацп електроенергп впро- та фотоелектричними станщями. За такими прогнозами, територ1я Украши може стати майданчиком для виробництва водню не пльки для власних потреб у чистш енергп, але й для експорту на ринок £вросоюзу.

Таблиця 2

Розподш потенцшного середньорiчного вироб^ку «зеленого» водню, млн.м3 [9]

Область млн. м3 тис. т

Дншропетровська область 24692 2198

Одеська область 22173 1973

Херсонська область 22021 1960

Запор1зька область 21029 1872

Луганська область 20646 1837

Донецька область 20516 1826

Микола!вська область 19032 1694

Харювська область 17517 1559

Автономна Республжа Крим 14314 1274

Юровоградська область 13711 1220

Полтавська область 9818 874

Вшницька область 9055 806

Чершпвська область 8598 765

Кшвська область 8263 735

Сумська область 7570 674

Житомирська область 7515 669

Черкаська область 7138 635

Хмельницька область 7051 628

Льв1вська область 5637 502

Р1вненська область 5409 481

Волинська область 5074 452

Терношльська область 4721 420

1вано-Франювська область 1968 175

Чершвецька область 1753 156

Закарпатська область 1170 104

Разом 286390 25489

Територ1альт води та внутршш водойми 218742 19468

Всього 505133 44957

Висновки

Отже, свiтовий iHTepec до воднево! енергетики в ocTaHHi роки значно вирю, саме i! найчастiше називають енергетикою майбутнього й головним козирем у боротьбi з клiмaтичними змшами. А Укра!ну бачать мало не головним постачальником «зеленого» водню в £вропу. Використання водню дае можливють створення як корот-кострокових, так i довгострокових мшсезонних зaпaсiв енергп в енергосистемах на основi ввдновлюваних джерел енергп. Використання вiдновлювaноi' енерги вiтру та сонячно! енергп для забезпечення цiлих секторiв економiки створюе непереборш проблеми, якщо не доповнюеться воднем. Водень найближчим часом буде грати провiдну роль в штеграци великих обсягiв ввдновлювано! енергп, в секторах транспорту, опалення та охолодження тощо. Водень стане основним енергетичним вектором, який дозволить забезпечити «£вропу з нульовими викидами». «З уах точок зору розвиток воднево! енергетики е не просто джерелом створення альтернативного джерела енерги, а великим полтгичним европейським проектом, який здатний кардинально змшити розклад сил в £врот, - заявив Кулеба. ... Ми не повинн розглядати водню як виключно економiчний проект, поставки водню в £вросоюз - це великий полгтичний проект i дуже серйозний iнструмент европейсько! штеграци» [10]. Для розвитку воднево! гaлузi в Укра!ш необхiднa передусiм державна пвдтримка у виглядi гaрмонiзовaного з европейськими нормами законодавства та прозорих правил пвд час отримання необхiдноi' дозвшьно! документацп. Розвиток воднево! енергетики виступае необхвдним елементом пiслявоенного вщновлення кра!ни, що мае вiдбувaтися з урахуванням принципiв «зелено!» економiки, при цьому позицiонувaння Укра!ни у новш свiтовiй водневiй економiцi мае вра-ховувати насамперед нaцiонaльнi iнтереси.

Список використаноТ лiтератури

1. Конеченков А. Сектор ввдновлювано! енергетики Укра!ни до, пвд час та пiсля вшни. URL : https://razumkov. org.ua/statti/sektor-vidnovlyuvanoyi-energetyky-ukrayiny-do-pid-chas-ta-pislya-viyny

2. Лукашук Н. В. Оргaнiзaцiйно-прaвовi засади державного управлшня у сферi енергоефективносп Укра!ни як предмет наукового осмислення. 36ipHUK наукових праць Нацюнально'1 академИ державного управлiння при Пре-3udeHmoei Украши, 2018. Вип. 1. С. 11-26.

3. Енергетична стратепя Укра!ни на перюд до 2035 року. URL : http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/ publish/article?art_id=245239564&cat_id=245239555

4. Мiжнародне енергетичне агентство (IEA): офщшний сайт. URL :. https://www.iea.org/

5. Маланчук Л.О., П'ятка Н.С. Державне управлшня розвитком альтернативно! енергетики в Укра!ш. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, 2022. Т. 3. №. 99. С. 113-121.

6. Укра!на та £С уклали стратепчне партнерство у сферах «зеленого» водню та бюгазу. URL: https://ecopolitic. com.ua/ua/news/ukraina-ta-ies-uklali-strategichne-partnerstvo-u-sferah-zelenogo-vodnju-ta-biogazu/

7. В США витратять $47 мшьйошв на здешевлення «зеленого» водню. URL: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/ v-ssha-vitratyat-47-miljoniv-na-zdeshevlennya-zelenogo-vodnju/

8. Мельник З. «Зелена» вшбудова Укра!ни: перспективи застосування водню в транспорта URL: https://brdo. com.ua/analytics/zelena-vidbudova-ukrayiny-perspektyvy-zastosuvannya-vodnyu-v-transporti/

9. Атлас енергетичного потенцiалу вiдновлюваних джерел енергп Укра!ни / за заг. ред. С.О. Кудрг Ки!в: 1нсти-тут вiдновлювано!' енергетики НАН Укра!ни, 2020. 82 с.

10. Кулеба про водневе майбутне Укра!ни: «Можемо зайняти мiсце Роси». URL: https://zn.ua/ukr/POLITICS/ kuleba-pro-vodneve-majutnje-ukrajinimozhemo-zajnjati-mistse-rosiji.html

References

1. Konechenkov A. Sektor vidnovlyuvanoyi enerhetyky Ukrayiny do, pid chas ta pislya viyny. URL : https://razumkov. org.ua/statti/sektor-vidnovlyuvanoyi-energetyky-ukrayiny-do-pid-chas-ta-pislya-viyny

2. Lukashuk N. V. (2018) Orhanizatsiyno-pravovi zasady derzhavnoho upravlinnya u sferi enerhoefektyvnosti Ukrayiny yak predmet naukovoho osmyslennya. Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noyi akademiyi derzhavnoho upravlinnya pry Prezydentovi Ukrayiny, Vyp. 1. S. 11-26.

3. Enerhetychna stratehiya Ukrayiny na period do 2035 roku. URL : http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/ publish/article?art_id=245239564&cat_id=245239555

4. Mizhnarodne enerhetychne ahentstvo (IEA): ofitsiynyy sayt. URL :. https://www.iea.org/

5. Malanchuk L.O., P"yatka N.S. (2022) Derzhavne upravlinnya rozvytkom al'ternatyvnoyi enerhetyky v Ukrayini. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, T. 3. №. 99. S. 113-121.

6. Ukrayina ta YES uklaly stratehichne partnerstvo u sferakh "zelenoho" vodnyu ta biohazu. URL: https://ecopolitic. com.ua/ua/news/ukraina-ta-ies-uklali-strategichne-partnerstvo-u-sferah-zelenogo-vodnju-ta-biogazu/

7. V SSHA vytratyat' $47 mil'yoniv na zdeshevlennya «zelenoho» vodnyu. URL: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/v-ssha-vitratyat-47-miljoniv-na-zdeshevlennya-zelenogo-vodnju/

8. Mel'nyk Z. «Zelena» vidbudova Ukrayiny: perspektyvy zastosuvannya vodnyu v transporti. URL: https://brdo.com. ua/analytics/zelena-vidbudova-ukrayiny-perspektyvy-zastosuvannya-vodnyu-v-transporti/

9. Kudri S.O. (ed.) (2020) Atlas enerhetychnoho potentsialu vidnovlyuvanykh dzherel enerhiyi Ukrayiny. Kyiv: Instytut vidnovlyuvanoyi enerhetyky NAN Ukrayiny, 82 s.

10. Kuleba pro vodneve maybutnye Ukrayiny: «Mozhemo zaynyaty mistse Rosiyi». URL: https://zn.ua/ukr/ POLITICS/kuleba-pro-vodneve-majutnje-ukrajinimozhemo-zajnjati-mistse-rosiji.html