CC BY
41
Проанализированы причинно-следственные предпосылки реэмиграции и сформирован социально-демографический профиль Львовской обл. с позиции трудореэмиграци-онных перспектив. Определены преимущества и опасности для региональной экономической системы, указаны целевые детерминации процессов трудовой реэмиграции. Акцентировано внимание на необходимости внедрения стратегии нивелирования слабых мест за счет миграционного фактора. Осуществлен корреляционно-регрессионный анализ для определения влияния факторных признаков на миграционную привлекательность Львовской обл., избраны наиболее значимые из них.
Ключевые слова: трудовая реэмиграция, социально-демографический профиль, факторный анализ, миграционная привлекательность, регион.
Risna R.R., Baraniak I. Ye. The Socio-Demographic Profile of the Lviv Region in Focus Labor Re-Emigration Prospects
The socio-demographic profile of Lviv region taking into account re-emigratory prospects is offered in the article. The cause-effect chain of labor re-emigration processes in the region of Ukraine is highlighted. Potential advantages and threats to regional economic systems are analyzed. The attention is drawn to the need of implementation the strategy of leveling weaknesses due to migration factor. Given the need to determine the impact of different factors on migration attractiveness of Lviv region the correlation and regression analysis is presented in the article. The selective approach should be the most effective way of labor re-emigration regulation from the perspective of the positive determination of the region's socio-economic development.
Keywords: labor re-emigration, socio-demographic profile, factor analysis, migration attractiveness, region.
УДК 338.32.001.76
ДЕРЖАВНА ПЩТРИМКА РОЗВИТКУ 1ННОВАЦ1ЙНО1 1НФРАСТРУКТУРИ В УКРАШ1
А.Р. Стояновський1,3.С. Тимняк2
Встановлено напрями провадження державно! полпнки в шновацшнш сферi щодо формування, розвитку та шдтримки шновацшно! шфраструктури в Укра!ш. Наведено результати аналiзування юнуточого стану розвитку шновацшно! шфраструктури та сформовано особливост функщонування окремих !! елеменйв з огляду на форми державно! шдтримки провадження ними шновацшно! дiяльностi в рамках реалiзацii за-гальнодержавно! та регюнально! шштики в шновацшнш сфер^
Ключовi слова: шновацшна инфраструктура, елементи шновацшно! шфраструктури, шновацшна структура, державна полпнка в шновацшнш сфер^ державна шдтримка розвитку шновацшно! шфраструктури.
Постановка проблеми. Важливим елементом ре^зацл державно!' полгги-ки в шновацшнш сферi е становлення та розвиток мережi своeрiдних адмшс-траторiв ринку шновацш - шновацшних структур, ят входять до складу загаль-нодержавно!' та регюнально!' iнновацшноí шфраструктури. Саме шновацшш структури та !'х елементи, у сучасних умовах господарювання, виступають своерiдними посередниками мiж органами влади, осередками науки та бiзнесу, а також шшими учасниками ринкових вiдносин для побудови "середовища по-розумiння" [11] з метою штенсифжацц iнновацiйних процесш та подолання
1 зав. 6i3Hec-iHKy6aTopa, доц. А.Р. Стояновський, канд. екон. наук - НУ "Львгвська полггехнка";
2 сненiaлiсг бiзнес-iнкyбaгоpa З.С. Тимняк - НУ '^Biscbra нолiгехнiкa"
прибулих MirparniB на 0,63 %. Аналогiчне зростання показникiв зайнятостi населения призведе до посилення pеемiгpaцiйних настро1в у населения на 4,74 %.
Водночас зростання на 1 % середньо1 вapтостi житла за м2 та частки насе-лення iз грошовими доходами нижче прожиткового мiнiмуму ймовipно стане причиною зменшення кiлькостi прибулих на 4,32 % та 0,19 % вщповщно.
Чaстковi коефiцieнти кореляцп, оскiльки i коефiцieнти елaстичностi, шд-тверджують тезу про те, що найбшьший позитивний вплив на зростання реемк-paцiйноí aктивностi населення мають високi показники зaйиятостi населення, а основними дестабшзацшними факторами виступають мaтеpiaльнi, зокрема зростання цiн на нерухомкть. Варто зазначити, що негативна дiя цих чинникiв напряму пiдсилюeться нестабшьним курсом нaцiонaльноí валюти.
Загалом, зпдно з побудованою pегpесiйною моделлю, можна зробити вис-новок, що в pasi зростання значень всiх факторних ознак на 1 % результативна ознака зросте на 0,87 %.
Обговорення та висновки. Анaлiз фактор1в формування трудово1 реемк-paцií можна значно розширювати. Визнaченi у робоп особливостi демоввдтво-рення населення Львiвщини дають змогу обгрунтувати вaжливiсть повернення наших громадян з метою часткового швелювання демогpaфiчних втрат. Зменшення частки молодi обгрунтовуе нагальну потребу стимулювання pеемiгpaцií мешкaнцiв pегiону, ят здобувають освiту за кордоном. Пpоaнaлiзовaнi негатив-нi тенденцií соцiотpудових аспекпв, таких як економiчнa aктивнiсть, зайняткть i безpобiття населення, а також проблемнкть pозpивiв у piвнi оплати пращ, мо-жуть наштовхнути на думку, що за таких обставин стимулювання трудово!' ре-емiгpaцií е неможливим. Проте за умови врегульованосп, а саме: застосування селективного, поетапного шдходу регулювання мiгpaцiйних пpоцесiв iз залу-ченням pеемiгpaнтiв у сфери, ят вiдзнaчaються позитивними тенденцiями роз-витку i пiдвищениям р1вня оплати пращ, а також потребують шдприемницького потенщалу; пiдтpимки бiзнесу та самозайнятосп pеемiгpaнтiв - трудова реемк-ращя може здiйсиювaти значний позитивний вплив на розвиток регюну.
Лiтература
1. International Migration Report 2015. Highlights / Department of Economic and Social Affairs. - New York, United Nations, 2016. - Pp. 34-42.
2. Програма зайнятост населення Львшсько! област на 2013-2017 роки, затверджена Розпорядженням Голови Львшсько! обласно! державно! адмшстрацн вiд 1.04.2013 р., № 148/0/5-13. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.dcz.gov.ua/lviv/file/link/33044/-file/Rozp_148_d.doc.
3. П'ятковська О.Р. Трудова реемкрацш: особливосп, фактори та роль у розвитку малого бiзнесу в Укра'М / О.Р. П'ятковська // Вюннк Национального ун1верситету "Львшська полтех-нжа". - Сер.: Економiчна. - Львш : Вид-во НУ "Львшська полiтехнiка". - 2012. - № 725. -С. 193-199.
4. Чорний Р.С. Емкрацш як фактор зростання неконтрольованого просторового трудопо-тенцiйного балансування / Р.С. Чорний // Сощально-екож^чш проблеми сучасного перiоду Украши. Територiальнi мкрацшш системи: теорiя i практика : зб. наук. праць / НАН Украши; вiдп. ред. В С. Кравщв. - Львш : Вид-во 1РД. - 2013. - Вип. 3 (101). - С. 56-65.
Надтшла доредакцп 25.09.2016р.
Рисна Р.Р., Бараняк И.Е. Социально-демографический профиль Львовской области в фокусе трудореэмиграционных перспектив
мiчноí шдсистеми, вiдповiдно до особливостей господарювання в умовах вгг-чизняно1 промисловостi - може бути найбшьш ефективним. Фактично цей шд-хiд передбачае штенсифжацда зусиль центральних i регiональних оргашв влади, спрямовану на створення сприятливих умов для формування, розвитку та шдвищення ефективностi роботи шновацшних структур.
Економiчний розвиток окремих держав, 'х регiонiв, а також досягнення ними конкурентних переваг, в кнуючих умовах господарювання значною мiрою залежить вiд швидкостi появи на ринку нових iнновацiйно-активних суб'ектiв господарювання. Саме суб'екти шноващйно!' дiяльностi, створюючи конкуренты переваги для власного бiзнесу, залучають до цього процесу науковий, еко-номiчний, кадровий, виробничий потенцiал регiону i держави загалом, забезпе-чуючи, при цьому, !'х економiчний розвиток. Своею чергою, надзвичайно важ-ливою е участь оргашв влади у створенш не просто сприятливих умов для ш-тенсифжацп iнновацiйних процесш на державному та регюнальному рiвнях, а й сприяння становленню та розвитку мережi адмшктраторш ринку iнновацiй -iнновацiйних структур, як входять до складу загальнодержавно!' та регюналь-но!' iнновацiйноí шфраструктури, одним з основних завдань яких е створення середовища сприяння шновацшнш дiяльностi для суб'ектш iнновацiйноí дяль-ностi, що реалiзують в !'х межах iнновацiйнi проекти.
Проаналiзувавши свиовий досвiд державно! пiдтримки створення та фун-кцiонування iнновацiйних структур [3, 4], встановлено найбшьш вживаш важе-лi державного стимулювання iнновацiйноí дшльносп у кра'нах бвропи, Азií та Швшчно1 Америки. За результатами дослщження з'ясовано, що в основному, використовують три найбiльш вживаних стимули (важел^ реалiзацií сприятли-во1 державно1 полггики в iнновацiйнiй сферi, а саме:
• фшансова пiдгримка з державного та мкцевого бюджетiв, спрямована на створення та розвиток шновацшно'' шфраструктури, а також на тдтримку ре^за-цн прiоритетiв iнновацiйного розвитку держави та и репошв;
• сприятлива кредитна, податкова та митна полiтика вiдносно учасник1в шновацшних процесiв - суб'eктiв шновацшно'' дiяльностi;
• пiдготовка кадрiв, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення та передача шформа-цн громадськост та учасникам ринку, а також мiжнародне спiвробiтництво в iнновацiйнiй сферг
В Украíнi зазначенi важелi реалiзацií сприятливо1 державно1 пiдтримки ш-новацшно1 дiяльностi також використовують досить ефективно, зокрема у [8, ст. 3] подано основi принципи державно1 полиики в iнновацiйнiй сферi, серед яких:
• визначення державних прiоритетiв шновацшного розвитку;
• формування нормативно-правово'' бази у сферi шновацшно'' дiяльностi;
• створення умов для збереження, розвитку i використання вiтчизняного науко-во-техшчного та iнновацiйного потенцiалу;
• забезпечення взаемодй науки, освiти, виробництва, фшансово-кредитно!' сфери у розвитку шноващйно'' дiяльностi;
• сприяння iнновацiйнiй дiяльностi та тдтримка пiдприeмництва у науково-ви-робничш сферi шляхом використання ринкових механiзмiв;
• пiдтримка м1жнародно'1 науково-технолопчно! кооперацн, трансферу техноло-гiй, захисту вичизняно!' продукцн на внутрiшньому ринку та и просування на зовнiшнiй ринок;
• здшснення фшансово! шдтримки, сприятливо! кредитно'1, податково! i митно!
полiтики у сферi шновацшно! дiяльностi;
• сприяння розвитковi шновацшно! шфраструктури;
• iнформацiйне забезпечення суб'eктiв шновацшно1 дiяльностi;
• шдготовки кадрiв у сферi шновацшно1 дiяльностi.
Отже, наведенi вище принципи передбачають фiнансову шдтримку, реаль зацiю сприятливо! податково!, митно! та кредитно! полиики, державне сприяння у сферi пiдготовки кадрiв, iнформацiйне забезпечення, мiжнародне сшвро-бiтництво. Окрш цього, органи влади як на державному, так i на мiсцевому рiв-нях можуть сприяти iнновацiйному розвитку, в частиш створення нових, та шд-вищення ефективностi господарювання iснуючих суб'ектш iнновацiйно! дiяль-ностi. Проте вщповвдно до норм чинного законодавства органи влади мають об-меженi повноваження щодо створення нових, а також шдтримки та управлiння дiяльнiстю кнуючих суб'eктiв господарювання. Окрш цього, державна шд-тримка окремих суб'ектш господарювання створюе на ринку неконкурентнi та неринковi умови та вiдповiдно до стандарпв СОТ е неприйнятною.
Фактично, iнновацiйнi структури повиннi виконувати функцп своерiдних адмiнiстраторiв iнновацiйно!' дiяльностi у межах окремих адмшктративно-тери-торiальних одиниць. Звичайно, ефективнiсть процесу господарювання само! ш-новацiйно! структури мае ощнюватися з урахуванням ефективностi дiяльностi !! учасникiв (партнер1в), проте це не мае бути единий критерiй оцшки ефектив-ностi !х роботи.
У науковш лiтературi розроблено пiдходи до класифшацц iнновацiйних структур, якi подшяють iнновацiйнi структури, виходячи з !х: спецiалiзацi!', типу науково! та виробничо! продукцi! (продукту), видiв дiяльностi, характеру га-лузi нацiонального господарства, ршня охоплення iнновацiйного циклу, об'екта вдосконалення, принцип1в створення [2, с. 25]. Зазвичай прийнято видiляти таю iнновацiйнi структури: державнi iнновацiйнi фшансово-кредитш установи, вен-чурнi компанi! та фонди, зони штенсивного науково-технiчного розвитку (тех-нополiси), соцiотехнополiси, технологiчнi парки, науковi парки, iнновацiйнi центри, бiзнес-iнкубатори (iнновацiйнi, технологiчнi), центри високих шформа-цiйних технологiй, центри трансферу технологш, регiональнi iнновацiйнi клас-тери, бiзнес-центри, консалтинговi центри, iнформацiйнi мережi науково-тех-нiчно! iнформацi! та iн. Однак для переважно! бiльшостi з них у втизняному законодавствi не визначеш як змiстовне наповнення, так i порядок створення, особливостi дiяльностi, мехашзми державного регулювання тощо [12]. Плану-валося, що до 2013 р. в Укра!ш iнновацiйна iнфраструктура буде нараховувати 400 од. [6] з наступним розподшом !! елементiв (табл.).
Щоб проаналiзувати iснуючий стан розвитку мережi iнновацiйних структур, яш можуть провадити iнновацiйну дiяльнiсть, встановлено перелш iннова-цiйних структур, ят внесено до державного реестру зпдно з [7], а також шнова-цiйних структур, як1 внесено до числа елеменпв регiонально! iнновацiйно! ш-фраструктури [6]. На вiдмiну ввд план1в Уряду (див. табл.), за даними МОН Ук-ра!ни, на сьогодш в Укра!нi функцiонуе 12 технолопчних парк1в, 17 наукових парив, 28 шновацшних бiзнес-iнкубаторiв, 26 шновацшних центрiв, 23 iннова-цiйно-технологiчнi кластери, 8 небанювських фiнансово-кредитнi установи,
9 центрш шновацш та трансферу технологш, 49 центров комерцiалiзацií об'ектав iнтелектуальноí власносп, 29 контактних пунктiв "програми Горизонт 2020", а також близько 40 шших структур, ят працюють в iнновацiйнiй сферi.
Табл. Прогнозований Урядом стан розвитку тновацшног тфраструктури УкраШ
Елемент шновацшно! шфраструктури
Бiзнес-iнкубатори (розвитку малого шновацшного 6i3Hecy, при ВНЗ та НАН Украши)
Гехнолог1чн1 парки
Науков1 парки
Центри трансферу (державш, рег1ональн1 та утворен1 за участю великих промислових п1дприемств для потреб малих 1нновац1йних п1дприемств)
Контактш пункти 1з сп1впрац1 з державами-членами €С та 1ншими державами (нацюнальш та рег1ональн1)
Регiональнi центри науки, шновацш та шформатизацн
Демонстрацiйнi центри
Небанювсью фiнансово-кредитнi установи
Венчyрнi фонди
[нновацшно-теxнолоriчш кластери
Громадськi ради обласних адмiнiстрацiй
Спецiалiзованi центри пiдвищення квалiфiкацíi в iнновацiйнiй сферi
[нститути науково-техшчно! та iнновацiйноí експертизи
Пiдроздiли з питань штелектуально! власностi при ВНЗ
Наyково-виробничi та iнновацiйно-iнвестицiйнi комплекси при ВНЗ
Структури, що надають допомогу з тдготовки та впровадження шнова-цiй при ВНЗ
Стрyктyрнi шдроздши, що проводять монiторинг резyльтатiв наукових цослщжень та реалiзyють ix на ринку штелектуально! власностi при НАН Украши
[ншi види iнновацiйниx структур
2
1
1
Висновки та перспективи подальших дослщжень. У шдсумку можна стверджувати, що розвиток шновацшно1 iнфраструктури в Украíнi е недостат-нiм (порiвняно, наприклад з Польщею, íх кiлькiсть е меншою майже в 5 р^в). Серед основних причин недостатнього розвитку елементав шноващйно!' шфрас-труктури видалено такi: недофшансування програми розвитку iнновацiйноí ш-фраструктури [6]; вiдсутнiсть злагоджено!' державно!' полиики щодо розвитку загальнодержавно1 та репонально1 мережi iнновацiйних структур; надмiрний р1вень бюрократизацií процедур створення та функцюнування iнновацiйних структур, зокрема у хода реалiзацií iнновацiйних проектiв íх учасниками.
Лiтература
1. Друкер П. Як забезпечити успiх у бiзнесi: новаторство i тдприемнидгво : пер. з англ. / П. Друкер. - К. : Вид-во "Украша", 1994. - 319 с.
2. Ющенко В.А. Екожмчна енциклопедiя. - У 3-х т. / В.А. Ющенко, С.А. Гальчинський; ред. Б.Д. Гаврилишин. - К. : Вид-во "Академш", 2001. - Т. 1. - 346 с.
3. Стрiха М.В. 1нформадшно-аналггичт матерiали МОН до парламентских слухань на тему: "Стратегш шновадшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобалiзадiйних виклиюв" : збiрник / М.В. Стрiха, В.С. Шовкалюк, Т.В. Боровiч та ш.; Укр. ш-т промислово! власнои! - К., 2009. - 39 с.
4. Лапко О. 1нновацшна д1яльшстъ в систем1 державного регулювання : монографш / О. Лапко. - К. : Вид-во 1н-ту економ. Прогнозування НАН Укра!ни, 1999. - 254 с.
5. Махмудов А.Г. Инвестиционная политика и управление : монография / А.Г. Махмудов.
- Донецк : Изд-во "Донбасс", 2000. - 592 с.
6. Постанова Кабшету М1шстр1в Украши вщ 14 травня 2008 р., № 447 "Про затвердження Державно! цшьово! економ1чно! програми "Створення в Укра!ш шновацшно! шфраструктури" на 2009-2013 роки". [Електронний ресурс]. - Доступний з https://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=447-2008-%EF.
7. Про затвердження Положення про Ком1сш з оргашзацГ! д1яльност1 технолопчних паркв та шновацшних структур шших тишв : постанова Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 6 серпня 2003 р., № 1219 // Офщшний вюник Укра!ни. - 2006. - № 48. - С. 71. - Ст. 3199.
8. Про шновацшну д1яльшсть : закон Укра!ни вщ 04 липня 2002 р., № 40-IV // Вщомост1 Верховно! Ради. - 2003. - № 13. - Ст. 93.
9. Osrodki innowacji i przedsi^biorczosci w Polsce. Raport 2010. Pod redakj Krzysztofa B. Matusiaka. Warszawa. 2010. (Publikacja wspolfinansowana przez Uni^ Europejsk^ ze srodkow Europejskiego Funduszu Spolecznego w ramach projektu systemowego "Rozwoj zasobow ludzkich poprzez promowanie wiedzy, transfer i upowszechnianie innowacji" (Program Operacyjny Kapital Ludzki, dzialanie 2.1.3).).
10. Цибульов П.М. Бар'ери на шляху комерщал1защ! результайв наукових дослщжень в Укра!ш / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Наука та шноващ! : наук.-практ. журнал НАН Укра!ни.
- 2009. - Т. 5, № 6. - С. 87-96.
11. Стояновський А.Р. Особливост1 оргашзацГ! мошторингу д1яльност1 шновацшних структур в умовах економ1чних реформ : монографш / А.Р. Стояновський. - Терношль : Вид-во ТНТУ 1м. 1вана Пулюя, АСУ, 2012. - Зареестрована у ДНТБ Укра!ни ввд 09.07.12 р., № 23. - 263 с.
12. Про схвалення Концепцц Державно! цшьово! економ1чно! програми розвитку шновацшно! шфраструктури на 2017-2021 роки: проект розпорядження Кабшету Мш1стр1в Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://goo.gl/Di7j79
13. Стратеги реформування вищо! освпи в Укра!ш до 2020 року: доопрацьований (червень 2015 р.) проект робочо! групи шд головуванням МОН Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з https://goo.gl/dNZ5yI
Надтшла доредакцп 28.09.2016р.
Стояновский АР., Тимняк З.С. Государственная поддержка развития инновационной инфраструктуры в Украине
Сформированы направления государственной политики в инновационной среде относительно создания, развития и поддержки инновационной инфраструктуры в Украине. Приведены результаты анализа состояния развития инновационной инфраструктуры и сформированы особенности функционирования отдельных ее элементов с учетом форм государственной поддержки инновационной деятельности, а также с учетом форм общегосударственной и региональной политики в инновационной среде.
Ключевые слова: инновационная инфраструктура, элементы инновационной инфраструктуры, инновационная структура, государственная политика в инновационной среде, государственная поддержка развития инновационной инфраструктуры.
Stoianovskyi A.R., Tymnyak Z.S. State Support of Innovation Infrastructure in Ukraine
The main directions of the state policy at innovation sphere which are directed to the formation, development and support of innovative infrastructure in Ukraine are identified. The current state analyzis of the development innovation infrastructure is conducted. Some features of the innovation infrastructure subjects through the forms of the state support of innovation are also identified.
Keywords: innovative infrastructure, subjects of the innovation infrastructure, innovative structure, state policy at innovation sphere, government support of innovation infrastructure.
