CC BY
14
Укрaïнcькuй нeйрoxiрyргiчнuй œypuaë, №4, 2003
83
Проблеми пщготовки Heépoxipypriâ
УДK 616.8-089/007 (075.5)
Cьoгoдeння i nepcneêTèâè нayкoвoï та пpaктичнoï пiдгoтoвки нeйpoxipypгiв
Пoлiщyк M.G.
Kиïвcькa мeдичнa aкaдeмiя пicлядиплoмнoï orai™ ím. П.Л. Шупикя MO3 Укpaïни, м.Kиïв, Укpaïнa
Bipno визнaчeнi Mi^e, кoгo, дe, кoли, cкiльки i як гoтyвaти з нeйpoxipypгiï, гapaнтyвaтимyть якicть пiдгoтoвки фaxiвця, cпpиятимyть пpoгpecoвi нeйpoxipypгiчнoï няуки.
Kлючoвi cлoвa: нeйрoxiрyрг, cneцiaльнicmь, cyбcneцiaльнicmь, niдгomoвкa, nрoгрaмa.
Op^M з нaйбiльш cклaдниx зявдгнь вишр1 шкoли в пicлядиплoмнiй пiдгoтoвцi е цe якicнa пiдгoтoвкa cпeцiaлicтa. Для u^oro cyттeвe знaчeн-ня мяе пiдгoтoвкa лiкapя y кaдpoвoмy нищему нaвчaльнoмy зaклaдi. Зaкiнчyючи BУЗ, випуек-ник пoвинeн пpoйти пiдгoтoвкy ш> пpoгpaмi лiкa-pя зaгaльнoï пpaктики пpoтягoм нe мeншe З poEiß i здaти icпит cпeцiaльнiй roMicn MiRicтepcтвa oxo-poни здopoв'я Укpaïни зя yчacтю пpeдcтaвRикiв Укpaïнcькoï Aco^a^'i Heйpoxipypгiв (УAH).
Укpaïнa цiлecпpямoвaнo й ^yx^^m p^aera-ея дo eвpoпeйcькoï cпiльнoти. Oбiйти вимoги eвpo-пeйcькoгo Coюзy мeдичниx cпeцiaлicтiв (eCMC) дo cтaндapтiв пiдгoтoвки фaxiвцiв нeмoжливo. Ocm^a мeтa eCMC — opгaнiзaцiя тя пoлiпшeн-ня якocтi пiдгoтoвки мeдичнoгo oбcлyгoвyвaння в ^a^ax — члeнax eвpoпeйcькoгo Coюзy (eC). B l975 p. вийшoв зaкoн пpo вшьний oбмiR в Me-дичнм cфepi мпж кpaÏRaми eC, вcтyпae в еилу i зaкoн пpo eвpoпeйcький диплoм для мeдичниx пpaцiвникiв. Бeз тaкoгo диплoмy лiкap нe змoжe oтpимaти лiцeнзiю ня пpaктикy в ^arnax eвpo-пи. Peкoмeндaцiï з гадштовки нeйpoxipypгiв та-peдбaчaють cтaндapти: 5 poкiв нявчяння, зя як нeoбxiднo викoнaти пeвнy peглaмeнтoвaнy кшьшеть oпepaцiй, o^orm пpoгpaмy нявчяння, пpoвecти нayкoвy poбoтy. Kpитepiями для oтpи-мяння eвpoпeйcькoгo диплoмy нeйpoxipypгa е: l) диплoм лiкapя, видяний мeдичним нявчяль-ним зaклaдoм; 2) ^mom пpo зaкiRчeння пщш-тoвки зя фaxoм — нeйpoxipypгiя в ^aírn eвpo-пи; З) лiцeнзiя ня пpaктикy з нeйpoxipypгiï в ^ami пpoживaння; 4) cepтифiкaт пpo зaкiнчeн-ня кypciв з мiкpoнeйpoxipypгiï; 5) 2 етятл, oпyб-лiкoвaRi в мiжнapoдниx нayкoвиx жypнaлax з нeй-poxipypriï; б) 2 дoпoвiдi ня мiжнapoдниx кoнфe-peнцiяx з нeйpoxipypгiï; 7) cepтифiкaт пpo здячу юпиту з нeйpoxipypгiï в eвpoпeйcькoмy roMn-en пo нeйpoxipypгiï пpи eCMC.
Огян тя пiдгoтoвкa нeйpoxipypгiв y евт дe-
тaльнo oбгoвopювaлиея ня мiжнapoднiй кoнфe-peнцiï y Mюнxeнi (^б p.) [l].
Oтжe, пpoблeми тдготовки нeйpoxipypгiв, тя й фaxiвцiв iншиx cпeцiaльнocтeй, як нiкoли cьoгoднi aктyaльнi. Biд тoгo, як пiдгoтoвлeний лiкap-фaxiвeць, зaлeжaтимe нe тiльки здopoв'я i життя нaшиx cпiввiтчизникiв, a й питяння: Чи змoжe випycкRик зняйти poбoтy зя фaxoм? Чи Moœe пpaцювaти пoмiчникoм лiкapя, a мoжливo i мeдceетpи в кpaÏRax eC, a нeзaбapoм i в еюм кpaÏRi, як тiльки У^я^я вcтyпить дo eC.
Oтжe, якi шляки пoвиннi бути нaмiчeнi в пщготовщ нeйpoxipypгa?
Kaфeдpa нeйpoxipypгiï KMAПO ím. П.Л.Шу-пикя е бaзoвoю кaфeдpoю MO3 УкpaÏRи з теля-диплoмнoï пiдгoтoвки нeйpoxipypгiв, a тaкoж вiдпoвiдaльнoю в УAH з цьoгo питяння i тому виетyпae з iнщiaтивoю тя пpocить бaжaючиx взя-ти yчaеть у диекуеп.
B ^б p. в Укpaïнi бyлo 89 нeйpoxipypгiчниx вiддiлeнь, у 2002 p. — 90. B ^б p. кшьшеть нeйpoxipypгiчниx лiжoк cтaнoвилa З917, в 2002 p. — З8Зб, кiлькicть нeйpoxipypгiв — вiдпoвiднo 541 тя б70.
Oтжe, зя 5 porae кiлькicть лiкapiв, якi мя-ють cepтифiкaт нeйpoxipypгa, збiльшилaея ня 129, тoбтo щopiчнo ми випycкaeмo 25—2б жй-poxipypгiв. Гoтyють фaxiвцiв yci, yRiфiкoвaнoï пpoгpaми нeмae. Лiкap-iнтepн, який нe мяе уяв-лeння пpo нeйpoxipypгiю, a чaетo нe зняе, xтo у ^вч^ь^му зaклaдi вш нeйpoxipypгiчний цикл, iqe в iRтepнaтypy з нeйpoxipypгiï. Дie пpaвилo дзвiRкa ня пpecтижнy cпeцiaльнicть. A кaфeдpи дють зя пpинципoм — пoчacoвa зaгpyжeнicть кaфeдpи, вci пoвиннi мяти poбoтy, я те в змoзi нiчoгo змiнити в цм cиcтeмi. Cклaдaeмo poзклaд лeкцiй, пpaктичниx зянять. Яkшo ня кaфeдpi е 10-15 кypеaнтiв, ïm читяють лekцiï, ïx poзпoдi-ляють ня гpyпи, тoбтo cпocтepiгaeтьея етядний пpинцип пiдгoтoвkи, чacтiшe бeз кoнтpoлю знянь.
84
Полгщук M.C.
Заняття закичую^^ o l4-l5 гoдинi, два виxiднi i нiякoгo щoдeннoгo кoнтpoлю за пiдгoтoвкoю. Xiбa щo пpoмiжнi та кiнцeвi юпити. Xтo xoчe щocь знати, xo,o;mb на чepгyвaння, "вapитьcя" в буд-няx нeйpoxipypгiв i щocь зacвoюe в щoдeннiй po-бoтi та на пoмилкax кoлeг.
A якш^ xтocь платить, пpoвeдeмo rne^am-зацю, будь-який цикл за iндивiдyaльним пла-нoм, нeзaлeжнo, чoгo нaвчимo. Ba^n^o щoб була пpoплaтa, oтpимaти cepтифiкaт, а нaвчитьcя на "люд^тому вiвapiю". Piзкo так, aлe цe ripHa гфав-да, i xтocь мутить цe cнaзaти.
Haдзвичaйнo цiкaвi цифpи xipypгiчнoï актив-нocтi у xrop^x, якi пepeбyвaють на лiкyвaннi в нeйpoxipypгiчниx клiнiкax: вoнa cтaнoвилa 32,8% у l996 p. i 38,5% — у 2002 p. За нoзoлoгiчнoю пaтoлoгieю xipypгiчнa aктивнicть вiдпoвiднo така: у xвopиx дитячoгo вжу — 30 i 34,8%, mrrepm-лиx з 4MT — 3l i 35,4%, з cyдиннoю патшюпею — 24,2 i 36,7%, xpeбтoвo-cпиннoмoзкoвoю тpaв-мoю — 46,l i 50,2%, ^и oнкoлoгiчниx зaxвopю-вaнняx — 60,8 i 66,7%.
Цифpи зacтaвляють думати пpo дoцiльнicть нaдмipнoï кiлькocтi так звaниx "нeйpoxipypгiч-ниx" лiжoк, нeйpoxipypгiв, eфeктивнicть вита-pиcтaння бюджeтниx кoштiв, нeoбxiднicть peop-гашзацп cлyжби.
Пpoтe, в цм статп poзгляцaeтьcя нe тiльни cьoгoдeння щцготовки фaxiвцiв, а й майбутне, а tore ошд пepeдбaчити в пpoгpaмax вищиx на-вчaльниx закладв цюго poкy та випycкникiв 2004p.
Oтжe, вiцпoвiцнo дo eвpoпeйcьниx cтaнцapтiв, кшьшсть нeйpoxipypгiв в Укpaïнi дocтaтня. Г>-тувати "вал" нeoбxiцнocтi нeмae. УAH пoвиннa дати MO3 Укpaïни peкoмeндaцiï з пiдгoтoвни нeйpoxipypгa за eвpoпeйcькими cтaндapтaми, iндивiцyaльнo, а нe ш> гpyпax, як цe здiйcню€тьcя cьoгoднi.
Клгнгка та кaфeдpa, дe пpoxoдить гадштов-ку фaxiвeць, пoвиннi бути aкpeдитoвaнi УAH та MO3 У^аши. Bимoгaм дo aкpeдитaцiï нeйpo-xipypгiчнoï клшжи з пiцгoтoвни мoлoдиx нeйpo-xipypгiв пoвиннi бути: l) нeйpoxipypгiчнe вiцдiлeння в бaгaтoпpoфiльнiй лiкapнi з нeвpo-лoгiчним та paдioлoгiчним вiддiлeннями, наявнь cтю aдeквaтнoï cлyжби iнтeнcивнoï тepaпiï та peaнiмaцiï, вiддiлeнням тpaвми, пeдiaтpiï, фун-кцioнaльнoï дiaгнocтики, бiблioтeки, кoнфepeн-цзалу для пpoвeдeння пaтoлoгoaнaтoмiчниx poз-бopiв, пaтoлoгoaнaтoмiчнoï cлyжби. B клшшд псн виннi викoнyвaти ж мeншe 500 oпepaцiй за prn з пpивoдy piзниx зaxвopювaнь: чepeпнo-мoзкoвoï тpaвми, cпiнaльнoï тpaвми, oнкoлoгiчниx та cy-динниx зaxвopювaнь, дитячoï ^TC^n'^ ypaжeння пepифepичнoï нepвoвoï cиcтeми тoщo.
Зaвiцyвaти нaфeдpoю i клiнiкoю нeйpoxipypгiï пoвинeн пpoвiцний пpaктикyючий нeйpoxipypг, вдомий вчeний, пpoфecop. Ha нaфeдpi пoвиннo
бути кiльнa фaxiвцiв з piзниx cпeцiaльнocтeй: дитячoï, cyдиннoï, cтepeoтaкcичнoï, cпiнaльнoï нeйpoxipypгiï, oнкoлoгiчниx зaxвopювaнь та ш. Пoвиннi бути вci yмoви для пpoвeдeння науго-вo-дocлiднoï poбoти: лaбopaтopiï, бiблioтeкa, мoжливicть poбoти в Iнтepнeтi, зал для пpaк-тичнoгo вiдпpaцювaння oпepaтивнoï тexнiки, мoжливicть тpeнiнгy в мiкpoxipypгiï.
Koгo cлiц гoтyвaти? Пpeтeндeнтa на навчан-ня вiцбиpaють за кoнкypcoм. Bимoги кoнкypcy визначае УAH. Oднoзнaчнo, нeйpoxipypг пoвинeн мати зaгaльнoxipypгiчнy пiдгoтoвкy, дoцiльнo чepeз iнтepнaтypy з xipypriï (l-2 poни), знання з заильте'' xipypгiï, тpaвмaтoлoгiï, пoлiтpaвми, iнтeнcивнoï тepaпiï та peaнiмaцiï, здати юпит з xipypгiï на вiдпoвiцнiй кaфeдpi з зaлyчeнням фaxiвцiв УAH.
Orc^rni вимoги дo пpeтeндeнтa: заняття в нeйpoxipypгiчниx гypтнax, фiзичнe та пcиxoлoг-iчнe здopoв'я, eнepгiйнicть, cxильнicть дo нау-кoвoгo пoшyкy та узагальтення, здaтнicть пpa-цювати в кoлeктивi, знання aнглiйcькoï мoви, peкoмeндaцiя нeйpoxipypгiчнoгo тoвapиcтвa.
Koнкypc на пocaдy нeйpoxipypгa oгoлoшye нaфeдpa. Пpeтeндeнтiв мoжe бути вщ 5 дo 20, а нaвчaтиcя будуть нe бiльшe 2-3, як пpaвилo, l. Пpeтeндeнтa в^б^атоть УAH i кaфeдpa, нaвiть якщр йoгo нaпpaвляe MO3 Укpaïни чи ^paaran-ня з oxopoни здopoв'я.
Cкiльни гoтyвaти фaxiвцiв i як дoвгo?
Cьoгoднi cлiц чiткo визначити, щo пiцгoтoвкa нeйpoxipypгa пoвиннa бути iндивiдyaльнoю, вoнa пepeдбaчae пocтiйний тpeнiнг, кpiм тeopeтичниx знань з ycix poздiлiв нeйpoxipypгiï, якими тави-тен вoлoдiти мoлoдий нeйpoxipypг, вгн тви^н мати пpaктичнi навички caмocтiйнoï po6oto, а для цьoгo cлiц пocтiйнo тpeнyвaтиcя, тoбтo пpa-цювати у лiжкa xвopoгo, в oпepaцiйнiй, пaтoлo-гoaнaтoмiчнoмy вiддiлi бiля мiкpocкoпa тощр.
Oтжe, на нaфeдpi мoжнa штувати l-2, нe бiльшe 3 мoлoдиx нeйpoxipypгiв. Öe зaлeжить, нacaмпepeд, вщ пoтyжнocтi нлiнiки та дoпoмiж-нж cлyжб, кiлькocтi oпepaцiй.
Яка тpивaлicть пiдгoтoвки нeйpoxipypгa? Бepyчи дo уваги дocтaтню кiлькicть нeйpo-xipypгiв, майбутне вxoджeння в eC, oднoзнaчнo 5 porae, як i в ^a^ax eвpoпи i вiцпoвiц;нo дo вимoг eCMC.
Як гoтyвaти нeйpoxipypгa? Éoro нeoбxiцнo гoтyвaти вiцпoвiцнo дo peкoмeндaцiй пo cтaндap-тax, щo e в кpaïнax esponM, щoб ш> зaкiнчeннi навчання мoлoдий cпeцiaлicт мгг пpaцювaти в будь-як1й кpaïнi eвpoпи. Ocь цi cтaндapти: 5 porab пiц;гoтoвни, тeopeтичнi знання в me^Hy oбcязi нeйpoxipypгiï, викoнaння 600 ornpa^M, з ниx ca-мocтiйнo: 30 — з ^и^иу нeйpoтpaвми, 30 — пyxлини, 50 — шмальни^ 20 — шyнтyвaльниx, 50 — mrnMx (cyдиннi, cтepeoтaнcичнi тoщo).
Сьогодення та перспективу, науковог та практичног пгдготовки ueupoxipypzie
85
Подготовка нейрох1рурпв повинна здшсню-ватися за ушфжованими програмами теоретич-них i практичних знань, незалежно вщ того, де навчаеться молодий фахiвець. Чггко необхiдно визначити графiк та час роботи резидента — не менше 72 год на тиждень в перш 2 роки та 60 год — у наступт три. Програмою повинно бути передбачено освоення мжроскопа, вивчення перспективных напрямкв наукових розробок в мо-лекулярнш нейрохiрургii, геннiй терапii, ней-ронавнацмного обладнання та ш.
Основним в щцготовщ нейрохiрурга е пост-шний тренiнг, доповiдi клiнiчних спостережень, опрацювання лггератури, проведення семiнарiв та журнальних клубiв. Eфективнiсть журналь-них клубiв доведена на кафедрi нейрохiрургii пщ час роботи з клiнiчними ординаторами та астрантами. Лекцii мають орieнтовний напря-мок по проблем! 3 огляду на невелику кiлькiсть резидентав нейрохiрургiв, можна проводити лекцп, семшари для всiх резидентiв на базi ок-ремих кафедр i клшж 1 — 2 рази на рж
При фiнансуваннi наукових розробок не слщ покладатися на державу. Необхщно залучити спонсорiв як за кордоном, де наука на 50% фшан-суеться не за державш кошти, а також за раху-нок рiзних фондiв та мiждержавних програм.
Надзвичайно важливе значення мае пiцготовка нейрохiрургiв з субспецiальностей. В зв'язку з конкуренщею на сфери впливу та появою мож-ливостей профшансувати якiсно надану високок-валiфiковану допомогу вузького спецiалiста, не-обхщно розвивати пiцготовку за субспецiальнос-тями.
Обов'язковим для подготовки нейрохiрурга е подготовка з iнтенсивноi терапii та реанмацп. Cлiд вiдзначити необхiцнiсть проведення окре-мого спецiального курсу iнтенсивноi терапп в нейрохiрургii та лжування хрошчного болю. Ней-роанестезiологiя повинна бути субспещальнютю для всiх анестезiологiв, що працюють в нейро-хiрургiчнiй клшшд.
Cубспецiальнiсть — це природний розвиток фахiвця, оскiльки майстром на ва руки бути не легко в уах роздiлах нейрохiрургii. Пщготовку з субспещальност слiд проводити тiльки тсля завершення пiдготовки з нейрохiрургii протягом 1—2 рокiв у вщдшеннях, вузько спецiалiзованих по тих чи шших питаннях нейрохiрургii, де е для цього всi умови: сшнальна, судинна, дитя-ча, функцюнальна, нейроанестезiологiя, пери-ферична, ендоваскулярна, хiрургiя основи черепа тощо. Для цього необхщно створити про-грами з субспещальноел.
На перiод навчання резидента зараховують на ставку лжаря в клiнiцi, де вгн навчаеться, вш мае 5-6 разiв на мюяць чергувати i працювати
кожного дня (один день вихщний). На цей час клшжа для резидента е його домiвкою.
I останне, надзвичайно важливе питання. Це юпит як контроль якостi знань молодих фахiвцiв.
Кафедральний iспит проводять для постмного контролю знань резидентiв по роздшах програ-ми, а також гад кiнець навчання.
Необхiцно створити контрольш комiсii при УАН для шспектування та оцiнки рiвня пщго-товки асистентiв кафедри та самого педагопчно-го процесу. Доцiльно на кафедру для викладання залучати фахiвцiв, що пройшли пiдготовку в еврот, США та iнших краiнах, де програми подготовки вiцповiдають свiтовим.
При МО3 Украгни поряд з профшьною асоц-iацieю створюеться постiйна комiсiя з прийман-ня iспиту. 1спит приймають 1-2 рази на рж. Доц-iльно залучати представникiв европейсько'1 асо-цiацii, членом якоi е УАН, для прийому iспиту. 1спит двоступiнчастий. Проводиться протягом 24 див. Перша частина — письмово (150-200 за-питань), друга частина — усна. Повторно здава-ти iспит можна не ракше нiж через 1 рж. Обо-в'язковим е штерпретащя клiнiчних даних, вир-iшення ситуацмних задач.
На наш погляд, усний iспит повинен вклю-чати таш роздiли нейрохiрургii: загальна нейро-хiрургiя, нейротравматологiя, нейроонкологiя, судинна нейрохiрургiя, функцюнальна нейро-хiрургiя, дитяча нейрохiрургiя, штенсивна те-рапiя в нейрохiрургii, лжування болю.
Високi вимоги до пщготовки повиннi бути мотивованi вiдповiцною оплатою пращ, яшстю роботи. Eволюцiйнi змши в пiцготовцi молодих нейрохiрургiв повинш привести до революцiй-них змш якостi надання нейрохiрургiчноi допо-моги. Населення Украши достойне лiкуватися у висококвалiфiкованих нейрохiрургiв.
Список лiтератури
Полищук Н.Е., Рассказов С.Ю. Межцунароцная конференция по научной и практической подготовке в нейрохирургии // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н.Бурденко. — 1997.— №4. — С.35-37.
День сегодняшний и перспективы научной и практической подготовки нейрохирургов Полищук Н.Е.
Верно определенные место, кого, как, когда, сколько готовить по нейрохирургии будут гарантировать качество подготовки специалиста, способствовать прогрессу нейрохирургической науки.
Kay today's and prospects of scientific and practical preparation of neurosurgeons Polischuk N.E.
Correctly determined a place, whom, how, when, how many prepare on neurosurgery to guarantee quality of preparation of the expert, to promote progress of neurosurgery science.
