CC BY
15
УДК 334.73.01(477) Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львтська КА
ДЕФОРМАЦ1Я КООПЕРАТИВНИХ СИСТЕМ У КОМАНДНО-АДМ1Н1СТРАТИВН1Й СИСТЕМ1
Проаналiзовано розвиток кооперативних систем у командно-адмшютративнш системi. Встановлено, що кооперативн системи в умовах планово! економжи е не-досконалими. Виокремлено та охарактеризовано типи деформованих кооперативних систем - кооперативш системи з деформованою еконс^чною сферою; кооперативнi системи з деформованою сощальною сферою; кооперативнi системи з деформованою духовною сферою; кооперативш системи з деформованою псштичною сферою.
Ключовг слова: кооперативш системи, командно-адмшютративна система, еко-нс^чна, сощальна, духовна та полiтична деформацiя, тотальна деформащя.
Постановка проблеми. Визначення мюця кооперативних систем у трансформацшнш економщ та !х перспектив передбачае яюсне оновлення тд-ход1в до анатзу кооперацп як едносп техшко-економ1чних, сощально-еконо-м1чних, оргашзацшних та духовних вщносин. Вщродження 1стинно! природи кооперацп спираеться на трактування кооперацп як оргатчно! складово! ринко-во! економ1ки, що покликана протистояти диктату великого б1знесу та посеред-ницьких структур, поеднуючи економ1чну мю1ю захисту штереав учасниюв кооперацп з сощальною мшею вщродження солщарносп та сшвробггаицтва, со-щально! гармошзацп та гумашзму.
Значний досвщ кооперативно! д1яльносл набуло укра!нське населения, сприяючи не лише покращенню матер1ального, але й духовного стану укра!н-щв, !х осв1ченосп, культурносл та нацюнально! самосвщомосл. Внаслщок встановлення в кра!нах планово! економжи з домшуванням державно! власнос-т1, в умовах засилля технократичного пщходу та адмшстративних метод1в уп-равлшня кооперативш системи набули спотвореного вигляду, значною м1рою перетворившись в сощально-полгшчний шструмент держави.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. На сучасному етат тран-сформацшних перетворень у впчизнянш економщ значного розвитку набула теор1я кооперативних систем. У дослщження кооперативних систем вагомий внесок зробили таю вггчизняш економ1сти, як: В. Апопш [3], С.Г. Бабенко [4-6], Г.1. Башнянин [7, 8], С. Д. Гелей [11], Ф.В. Горбонос [12], I. Копич [15], Ю.1. Ту-рянський [19] та шш1 Однак, незважаючи на наявшсть цих всеб1чних досль джень, безл1ч аспектав дослщжувано! проблеми ще не достатньо розглянуто 1 потребують подальшого вивчення та доопрацювання. Це обумовило актуаль-шсть пропонованого дослщження.
Методика досл1дження. Завдання дослщження полягае в комплексному вивчент теоретичних питань деформацп кооперативних систем у командно-ад-мшстративнш систем1 та конкретизацп титв деформацш цих систем.
Результати дослщження. У радянськш економ1чнш лггератур1 суть, мюце 1 роль кооперацп в економ1чнш систем1 характеризувалось передуам за-лежно вщ пашвних виробничих вщносин. Це спричиняло протиставлення сощ-атстично! 1 каттал1стично! кооперацп. Вщповщно яюсно вщр1знялось трактування сощально-економ1чно! природи кооператив1в при каттатзм1 та сощал1з-т. Вважалось, що кооперативи, як д1ють в умовах каттал1зму, е каштал1стич-ними колективними пщприемствами, що отримують прибуток 1 нагромаджують
кооперативну власнють за рахунок додатково! вартосп, яку вони реатзовують у процесi господарсько! дiяльностL При цьому керiвництво кооперативами здшснюють капiталiстичнi шдприемщ, або !хш представники, що тiсно пов'яза-ш з моножшями, буржуазними полiтичними парпями та оргашзащями, з дер-жапаратом. Разом iз тим, пiдкреслювалась докоршна вiдмiннiсть кооперативiв вiд приватних форм внаслщок шдпорядкованосл кньо! дiяльностi забезпечен-ню виробничих або iнших екожмчних потреб сво!х члешв, а не максим1зацц прибуткiв. На основi посилань на класиюв марксизму-ленiнiзму постiйно наго-лошували тезу про нероздiльнiсть сощатзму i кооперацп [10, 14, 18, 20]. Сощ-алiстичну кооперацiю розглядали як потужний засiб об'еднання трудящих, школу самостшного ведения господарства (насамперед селянства) [21, с. 247].
У часи ново! екожмчно! политики споживчi товариства та кооперативи здшснювали контроль за якютю продукци, укладали прямi угоди з синдикатами щодо безпосереднього продажу продукци без послуг посередниюв тощо. Ко-оперативнi оргашзацп вiдiгравали потужну роль у стабшзацп ринку, подоланнi кризи цiноутворення, забезпеченш населення товарами народного споживання.
Гiперболiзацiя ролi та значення кооперацп, кооперативного руху за часiв ново! екожмчно! полiтики, переважно в полiтицi та теорй, насправдi виявилася розворотом у прямо протилежному напрямi - усуспшьненням, одержавленням одних форм господарсько! дiяльностi та забороною всiх iнших. Заперечення обгрунтованосп приватного iнтересу в економiчнiй дiяльностi, курс на л^ща-щю реально! економiчноl самостiйностi господарських ланок та на злиття в пер-спективi рiзних форм власностi шляхом переростання !х у "загальнонародну" власнють спотворило поняття кооперативних форм дiяльностi. Кооперативну власнiсть трактували як недорозвинену, "нижчу" форму власностi стосовно державно! форми. Такий теоретичний шдхщ лежав в осжга практично! трансфор-мацп сшьськогосподарсько!, споживчо! та житлово! кооперацй. Кооперативний сектор вiдчув на собi як тиск послщовно! нетерпимости так i намагання розши-рити межi колективно! власностi адмiнiстративними методами. Результатом стало знищення одних кооперативних систем i одержавлення iнших. Залиша-ючись кооперативами за формою, за змютом рiзнi види кооперативних тд-приемств перетворились в рiзновид державних, пiдпадаючи пiд прес тотального державного регулювання.
Наслщком тривалого панування адмшютративно! екожмчно! системи стала деформащя кооперативних систем та !х структури. Це зокрема стосува-лось сшьськогосподарсько! кооперацп, адже колгоспи по суп перетворились у специфiчнi державш аграрнi пщприемства, органiзацiя i дiяльнiсть яких будува-лась на принципах, протилежних кооперативним - на порушенш добровшьнос-тi вступу, вщсутносп демократичного управлiння, контролю та защкавленосл членiв у результатах кньо! господарсько! дiяльностi [16, 17]. Внаслiдок цього "колгоспи були схожi на класичний кооператив не бiльше, нiж свиня схожа на !жака" [9, с. 218]. Кустарно-промислова кооперащя дiяла до кшця 1950-х рокiв, але з обмеженими функщями iз заготiвлi другорядно! сировини.
Проблема деформацп кооперативiв була властивою для бiльшостi держав з плановою економiкою. Зокрема в НДР створено в процеа колективiзацil виробничi кооперативи - потужнi сшьськогосподарсью пiдприемства, як пос-
тупово втратили свою кооперативну природу, перетворившись з промисловими та селянськими торговими кооперативами в знаряддя держави. Це саме сталось i з кооперативними касами для ремесла та промислу, що здiйснювали банкiвськi операцп, як стали складовою банювсько! монополп, втративши свою незалеж-нiсть [22].
Поряд iз цим, домiнування технократичного пiдходу та абсолютизащя необхiдностi неухильного пiдвищення рiвня усуспiльнення виробництва зумов-лювали невиправдане зростання рiвня концентрацп кооперативно! дiяльностi та централiзацil !! управлiння. Адмшютративний тип ринку поеднувався з високим рiвнем потенцiйного монополiзму в кооперативнш сферi. Кооперативнi системи здебiльшого втратили свою специф^ та набули спотвореного вигляду, перетворившись на складову пашвно! сощально-екожмчно! системи, нерiдко висту-паючи додатком до державно! власносл та джерелом збагачення управлiнцiв.
Деформацiя економiчноl сфери кооперативних систем насамперед обу-мовлювалась пануванням квазiринкових вщносин. При цьому реальний коопе-ративний сектор як основний регулятор кооперативних процешв та руху ресур-сно-продуктових та грошових (витратних i доходових) потоюв був вiдсутнiй. У цей перюд ринок використовували лише як адмшютративний важшь для формально! "перепровiрки" основних економiчних актiв. Натомють основнi еконо-мiчнi рiшення щодо напрямiв та обсягiв виробництва, цшово! полiтики ухвалю-вали адмiнiстративнi плажга органи апрiорно поза виробництвом.
Загальна криза адмшютративно! економiки викликала потребу в пере-оцiнцi ролi кооперативно! власносп та колективних форм господарювання у формуваннi сучасно! сощально-екожмчно! системи, усвщомлення необхщнос-тi створення рiвноправних умов для !х розвитку. Велик нада щодо стимулю-вання екожмчних реформ покладали на розвиток кооперативно! власносп зав-дяки активiзацil ринку, створенню можливостi самореалiзацil для тдприемли-вих людей, посиленню зв'язку мiж lхнiм добробутом та економiчною активню-тю. Зростало розумiння того, що "без розвитку кооперативного сектору в еконо-м^ не може бути майбутнього" [20, с. 48]. З'явилась щея: в1дтворити дiяль-нiсть кооперацп на якюно новому рiвнi: висококультурно!, широко iнтегрованоl як внутрiшньосистемно, так i з пiдприемствами державного сектору [1, с. 32].
У травш 1988 р. було ухвалено Закон "Про кооперацю в СРСР", зпдно з яким кооперативи розглядали як едино допустиму форму органiзацil приватного бiзнесу. Втiм намагання використати кооперативний сектор як плацдарм "пе-ребудови" планово! економiки для переходу до ринку загалом успiху не мало. На практищ 1де! розвитку кооперацп поступилися iдеям розвитку орендних в1д-носин, регiонального госпрозрахунку тощо [2]. Кооперативи, що виникали як придатки до державних тдприемств, досить часто використовували для збагачення керiвного корпусу внаслщок привласнення результата господарсько! дь яльностi шляхом використання державних засобiв виробництва. Таким чином, новоствореш кооперативи поступово вростали в пашвну адмiнiстративно-ко-мандну систему, набуваючи спотворених рис.
Внаслiдок, виступаючи кооперативними за формою, деформоваш коопе-ративш системи стали переважно квазi-, тобто натвкооперативними, часом перетворившись на приватш за змiстом структури. Проблема актуалiзувалась через орiентацiю державно! политики на розвиток великого приватного бiзнесу та
вщсутшстъ реально! тдтримки кооперативного сектору економ1ки. У 19902000-х роках недостатне врахування в процеа реформування генетично! приро-ди кооперативних систем спричинило !х спотворення як специф1чно! економ1ч-но! структури та деформувало в певних напрямах. Внаслщок цього укра!нська кооперащя набула псевдокооперативних форм, що насамперед виразилось в надтрнш економ1зацп кооперативних систем. Пщ впливом стихшних ринкових процешв кооперащя значною м1рою тдпала тд вплив ринкових критерпв, коли провщну роль у функцюнувант вщграе отримання прибутку, а приватт ште-реси е вищими за громадсью. Але це загрожуе !й повним виродженням.
Вщповщно, Закон СРСР "Про кооперацю" не тшьки не вщродив 1стин-но! природи кооператив1в, але й створив умови для виникнення псевдокоопера-тив1в, яю використовували для легал1зацп б1знесу, який на той час було заборонено, 1 отримання прибутюв [4, с. 28]. У юнщ 1980-х роюв у постсощал1стичних економжах через оргашзащю кооператив1в вщбувалось становлення приватно! власносп. Кооперативи горбачовсько! перебудови мали виразт риси приватних тдприемств, стали своерщною формою легал1зацп пщприемницько! д1яльносл та первинного нагромадження кошпв псевдокооператорами. Чисельшсть найманих пращвниюв на цих тдприемствах часто перевищувала кшьюсть чле-шв кооператив1в. Члени кооперативу при цьому виступали як власники, а 1нод1 як тдприемщ, а основт виробнич1 функцп виконували наймат пращвники. Тага ж тенденцп були характеры для кооперативного сектору шших кра!н Схщно! Свропи (1 Китаю).
Отже, тривале панування командно-адмшстративно! системи деформу-вали ва сфери кооперативних систем. З позицш деформацш в економ1чному, социальному, духовному та полггачному аспектах можна виокремити чотири типи деформованих кооперативних систем з деформованою: 1) екожмчною сферою; 2) сощальною сферою; 3) духовною сферою; 4) полггачною сферою [13, с. 212].
Вщповщно до ступеня штенсивносп та широти деформацп доцшьно ви-дшити три типи кооперативних систем. Насамперед це системи з р1вном1рним розвитком ушх сфер. 1х можна квал1фкувати як недеформоваш, або кооперативы системи з нульовим р1внем деформацп. 1х можна визначити як досконат кооперативы системи. Здебшьшого такий тип кооперативних систем е лише концептуальним, суто теоретичним, оскшьки на практищ вони майже вщсутт, навпъ якщо говорити про розвинену ринкову економ1ку. Другим типом кооперативних систем е кооперативы системи, що характеризуються частковою де-формащею - одые! або кшькох, але не вс1х сфер. На вщм1ну вщ недеформова-них (з нульовою деформащею), так! системи достатньо поширеш та е реальни-ми кооперативними системами. Вони представлен квазкооперативними та мультиквазжооперативними кооперативними системами. До третього типу вщ-носять тотально деформоваш кооперативы системи з всеб1чною деформащею вс1х сфер. У таких системах, як по сут е недосконалими, деформоваы вш сфери: економ1чна, сощальна, духовна та полггачна [13, с. 214].
У командно-адмшстративнш систем1 кооперативы системи за сво!м характером були близькими до тотально деформованих. У них недорозвиненою була як економ1чна, так 1 сощальна, духовна та полггачна сфери. Для економ1ч-но! сфери кооперативних систем характерними були монопол1зм з1 сторони дер-
жави, надмiрна економiзацiя розвитку та функцюнування, для сощально-духов-hoï - "розмитiсть" сощально' мети i соцiального iдеалу кооперативного розвитку, для полiтичноï - панування адмiнiстративних методiв управлiння. Недоско-налий характер кооперативних систем в умовах командно-адмшстративно' еко-номiки зумовив потребу ïï реформування у трансформацшний перiод.
Висновки. У командно-адмiнiстративнiй економщ кооперативнi системи функцiонували на основi суспiльноï соцiалiстичноï, тобто державноï влас-ностi. Це в осжга зумовило ïхню деформацiю. На практищ це означало пiдмiну колективних штерешв членiв кооперативних органiзацiй вiдомчими чи держав-ними, в таких умовах сформувалось вiдчуження членiв кооперативу як вщ влас-ностi, так i вщ управлiння. Тим бiльше, проголошений в радянський час курс державноï полiтики на поступове зближення та злиття колективноï власностi iз загальнонародноï зумовив тотальну деформацiю, тобто деформащю в економiч-ному, социальному, духовному та политичному аспектах. Цю специф^ кооперативних систем у командно-адмшютративнш системi необхiдно враховувати в наукових дослщженнях трансформацiйного перюду нацiональноï економжи.
Л1тература
1. Абалкин Л. Возрождение кооперации / Л. Абалкин // Проблемы мира и социализма. -1988. - № 6. - 30-33.
2. Абалкин Л. Потребкооперация должна развиваться не вопреки, а благодаря / Л. Абалкин // Российская кооперация, 2010, 15 июля.
3. Апопш В. Нов1 кооперативш принципи та проблеми 'х застосування в сучасних умовах / В. Апопш, I. Мельник // Укра'нська кооперащя: юторичш та сощально-економ1чш аспекти : зб. статей. - Льв1в. - 1998. - Т. 1. - С. 121-141.
4. Бабенко С.Г. Концептуальш шдходи до розвитку нацюнального кооперативного руху у XXI столгт / С.Г. Бабенко // Нацюнальний кооперативний рух та структурш змши в економщ Украши XXI столптя : зб. наук. праць учасниюв конференци. - К. : Вид-во "Укоопосвпа", 2001. - С. 28-33.
5. Бабенко С.Г. Про типов! деформаци кооперативних систем в перехщних економжах // Вюник Льв1всько1 комерцшно' академи. - Сер.: Економ1чна // Економ1чш методи i модел1 в економщ: теор1я i практика : зб. наук. праць (за матер. друго' М1жнар. економетрично' конференци. - Льв1в : Вид-во "Коопосвпа". - 2001. - Вип. 11. - С. 226-235.
6. Бабенко С.Г. Трансформащя кооперативних систем у перехщнш економщ : монограф1я / С.Г. Бабенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - 332 с.
7. Башнянин Г.1. Економ1чш системи : монограф1я / Г.1. Башнянин. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2006. - Т. 1. - 484 с.
8. Башнянин Г.1. Ринков1 економ1чш системи: проблеми становлення, функцюнально' структуризаци i типолопзаци / Г.1. Башнянин, I.M. Копич, М.П. Слюсарчик. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2001. - 212 с.
9. Бузгалин А.В. Теория социально-экономических трансформаций. Прошлое, настоящее и будущее экономик "реального социализма" в глобальном постиндустриальном мире / А.В. Бузгалин, А.И. Колганов. - М. : Изд-во ТЕИС, 2003. - 680 с.
10. Буздалов И.Н. Теория и практика социалистической кооперации / И.Н. Буздалов // Кооперация в странах социализма : сб. статей. - М. : Изд-во "Экономика", 1985. - С. 5-25.
11. Гелей С.Д. Кооперащя i нацюнальне вщродження укра'нсько' державност / С.Д. Гелей // Нацюнальний кооперативний рух та структурш змши в економщ Украши XXI столптя : зб. наук. праць учасниюв М1жнар. наук.-прак. конф. - К. : Вид-во "Укоопосвпа", 2001. - С. 73-82.
12. Горбонос Ф.В. Кооперащя: методолопчш i методичш основи / Ф.В Горбонос. -Льв1в : Вид-во ЛАДУ, 2003. - 264 с.
13. Драбовський А.Г. Деформоваш кооперативш системи: типи та особливосп розвитку / А.Г. Драбовський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.1. - С. 212-216.
14. Кооперативы сегодня и в будущем / отв. ред. и авт. предисл. В.Ф. Яковлев. - М. : Изд-во "Юридическая литература", 1989. - 302 с.
15. Копич 1.М. Проблеми типолопзаци i клюметричного аналiзу систем eK0H0MÎ4H0r0 оцiнювання в перехщних економiках / 1.М. Копич // Вюник Львiвськоï комерцiйноï академи. -Сер.: Економiчна. - Львiв : Вид-во "Коопосвiта". - 1999. - Вип. 6. - С. 23-30.
16. Пантелеймоненко А.О. Становлення i розвиток кооперативних оргашзацш аграрного сектору Украши (друга половина Х1Х - початок ХХ1 ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук / А.О. Пантелеймоненко. - К., 2009. - 19 с.
17. Пантелеймоненко А.О. Становлення коопераци в украшському сел^ юторико-економiчнi аспекти : монографiя / А.О. Пантелеймоненко. - Полтава : Вид-во РВЦ ПУСКУ, 2006. - 227 с.
18. Султанов А.Г. Совершенствование социалистических производственных отношений в деревне / А.Г. Султанов. - Казань : Изд-во казанского Университета, 1970. - 210 с.
19. Турянський Ю.1. Основш типи кашташзацш них ефек™ в контекст перехщних екож^чних систем / Ю.1. Турянський // Вюник Львiвськоï комерцiйноï академiï. - Сер.: Екож^чна. - Львiв : Вид-во "Коопосвгга". - 2005. - Вип. 17. - С. 61-88.
20. Улыбин К. А. Социалистическая собственность без иллюзий и догм / К. А. Улыбин. -М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 64 с.
21. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия. - М. : Изд-во "Советская энциклопедия", 1975. - Т. 2. - 580 с.
22. Zahlen und Fakten der genossenschaftlichen Banken, Waren und Dienstleistungs genossenschafen. - D-G, 1997. - 236 p.
Драбовский А.Г. Деформация кооперативных систем в командно-административной системе
Проанализировано развитие кооперативных систем в командно-административной системе. Установлено, что кооперативные системы в условиях плановой экономики являются несовершенными. Выделены и охарактеризованы типы деформированных кооперативных систем - кооперативные системы с деформированной экономической сферой; кооперативные системы с деформированной социальной сферой; кооперативные системы с деформированной духовной сферой; кооперативные системы с деформированной политической сферой.
Ключевые слова: кооперативные системы, командно-административная система, экономическая, социальная, духовная и политическая деформация, тотальная деформация.
DrabovskiyA.G. The deformation of the co-operative systems in the command-administrative system
The development of the co-operative systems is analyzed in the command-administrative system. Established that the co-operative system in a planned economy is imperfect. The types of the deformed co-operative systems are selected and characterized - the co-operative system of the economic deformation, the co-operative system of the social deformation, the co-operative system of the spiritual deformation, the co-operative system of the political deformation.
Keywords: co-operative systems, command-administrative system, the economic, social, spiritual and political deformation, total deformation.
УДК658.14.01 Доц. С.Т. Дуда, канд. екон. наук;
маастрант Т.1. Павук - Львгвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "КАП1ТАЛ ШДПРИЕМСТВА"
Дослщжено еконс^чну природу та поняття "каттал шдприемства"; запропо-новано авторське тлумачення поняття "каттал шдприемств"; визначено, що управлшня катталом шдприемства, як i весь процес управлшня, охоплюе стратегию i тактику управлiння.
Ключовг слова: каштал, оптимальна структура капiталу шдприемства, управлшня кашталом пiдприемства, вартють капiталу пiдприемства.
