CC BY
40
УДК 656.073.3:656.86
ДЕКОМПОЗИЦІЯ ЦІЛЕЙ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ
М.А. Нефьодов, доцент, к.т.н., ХНАДУ
Анотація. Розглядається питання декомпозиції глобальної цільової функції логістичної системи до локальної функції типової ланки ланцюга постачань. Наведено підхід до визначення конфігурації типової ланки ланцюга постачань, що забезпечує проведення матеріалопотоку. Наведено якісні характеристики взаємозв’язку між складовими елементами типової ланки.
Ключові слова: матеріалопотік, інформація, ланцюг постачань, розподільчий центр, транспорт, логістична ланка, витрати, логістичні функції, цільова функція.
Вступ
Сучасний ринок споживчих товарів України характеризується зростанням товарообігу як у грошовому, так і у фізичному вираженні. Цей факт спонукає підприємства-учасників ринку інтенсивно впроваджувати логістичні методи організації просування матеріалопотоку. Власне логістичний підхід лише створює умови, але не забезпечує максимальної ефективності процесу просування матеріало-потоку. Для вирішення цієї проблеми необхідно відповідним чином визначити структуру логістичної системи, настроїти її параметри і призначити стандарти функціонування. Найбільш складною ця проблема представляється в роздрібній торгівлі, по-перше, значної невизначеності попиту, подруге, значної кількості ланок логістиної мережі [1]. Тож задача оптимізації логістичних мереж підприємств роздрібної торгівлі є актуальною.
Аналіз публікацій
Критерій ефективності функціонування логі-стичної системи сформульований достатньо давно - в 1956 році [2], і формулюється як «мінімум суми всіх витрат на просування матеріалопотоку». Однак цей критерій через складність його визначення на практиці залишається більше декларацією, ніж практичним інструментом оптимізації логістичних систем. Тому на практиці використовуються часткові критерії, призначені для оптимізації функціонування окремих ланок логістичних
систем. Наприклад, достатньо давно склався розподіл логістичної системи (в самому глобальному сенсі) на три умовно окремих частини: систему фізичного забезпечення (систему матеріально-технічного постачання), виробничу логістику і систему фізичного розподілу [3].
Разом з цим і зазначений розподіл все ще не вирішує проблеми спрощення моделей логістичних витрат до рівня, що дозволяє аналізувати варіанти їх організації та проектувати нові або реорганізовувати існуючі логістичні системи не прямим перебором безлічі варіантів, а цілеспрямованим пошуком рішення у відомому напрямі [4]. Справедливість цього твердження доводить складність рішення досить простої з точки зору проектування логі-стичної системи задачі визначення кількості складів, що вирішується саме прямим перебором варіантів [5].
Моделювання окремих логістичних процесів показало [6], що аналітичними методами можна знайти лише приблизне рішення; для отримання точного рішення потрібно застосовувати чисельні методи.
З необхідним урахуванням великої кількості варіантів організації логістичних систем і дії некерованих випадкових процесів цей факт приводить до великих витрат машинного часу, навіть при застосуванні потужних комп’ютерів, що тягне за собою великі витрати коштів і робить неможливим оперативне корегування стандартів функціонування
ланок логістичної системи за зміни зовнішніх умов.
Постановка задачі
Критерієм вирішення вказаної проблеми, виходячи з попередніх викладень, має бути легкість трактування результатів моделювання, що безпосередньо залежить від трудомісткості обчислень, яка при розгляданні усіх елементів логістичної системи в комплексі є пропорційною ступеню їхньої загальної кількості. Якщо ж логістичну систему вдається представити у вигляді однакових модулів, які створюють ланцюг постачань (а їх сукупність створює логістичну мережу - основу логістичної системи), то складність задачі дорівнює лише сумі складності ланок ланцюгів постачань однакового рівня. Тому потрібно знайти таку методику визначення типових ланок ланцюгів постачань-модулів логістичної системи, що адекватно відображають розподіл логістичних функцій в логіс-тичній системі у сукупності із усіма зв’язками між елементами логістичної системи, таку, що дозволяє через опис однієї ланки створити опис усієї логістичної системи шляхом комбінування кількості і взаємозв’язків цих ланок.
Рішення задачі
Логістична система як інструмент проведення матеріалопотоку представляється сукупністю логістичних ланцюгів, які, за наявності інтеграційних зв’язків між ними, являють собою ланцюги постачань [7], тому саме ланцюги постачань є саме тим об’єктом логісти-чної системи, що забезпечує необхідні властивості логістичної системи і підлягає аналізу на предмет ефективності логістичної системи.
Попри те, що структура логістичної системи і відповідно сукупність логістичних функцій і операцій, що виконуються, а також географічна розосередженість її ланок іноді сягає величини континентів, можна стверджувати, що згадані логістичні операції (окрім транспортних) локалізовані територіально внаслідок територіальної локалізації її ланок. Окрім того, хоча комбінації логістичних функцій в ланках ланцюга постачань відрізняються, і взагалі за набором логістичних операцій кожна ланка може бути унікальною, перелік логістичних функцій і операцій є обмеженим [8, 9]. До того ж територіальна ло-
калізація ланки зовсім не обов’ язково пов’язана з поштовою адресою. У разі необхідності ланкою ланцюга постачань може вважатися навіть одне робоче місце [3, 6].
Таким чином, потрібно визначити основні ланки логістичної системи максимальної концентрації однотипних логістичних функцій, які потенційно допускають виконання всього комплексу таких операцій.
З точки зору розподілу логістичних функцій поміж функціональними елементами ланцюга постачань у логістичній системі особливо виділяється складська підсистема, як місце, де матеріалопотік на шляху від виробника до кінцевого споживача зазнає найбільшої кількості перетворень. Тому саме складська підсистема є найбільш адекватним прототипом типової ланки ланцюга постачань. Виходячи з цієї передумови, можна представити типову ланку ланцюга постачань наступним чином (рис. 1).
Зовнішнє середовище
Транспорт <-> Складська система О <-* Транспорт
- матеріальний потік;
-С- - інформаційний потік
Рис. 1. Схема типової ланки ланцюга постачань
Наведене на рис. 1 уявлення щодо типового елемента логістичної системи, з певної кількості яких шляхом їх послідовного розташування (з урахуванням масштабу діяльності) можна відтворити ланцюг постачань, має один недолік. Він полягає в тому, що таким способом не завжди вдається відтворити шляхи проходження інформаційних потоків. Це відбувається внаслідок того, що в деяких логістичних системах (а саме в системах, що «штовхають» матеріалопотік) їх інформаційні підсистеми організовані таким чином, що частка інформаційних потоків обминає суміжні ланки ланцюга постачань і прямує безпосередньо до головного елементу інформаційної підсистеми. Але для логістичних систем, що «витягують» матеріалопотік, до яких відносяться майже всі логістичні системи доставки споживчих товарів, таке уявлення є коректним, тому що в таких системах інформаційний потік (принаймні оперативної інформації) послідовно прямує суто між суміжними ланками ланцюга постачань паралельно матеріалопотоку.
Внаслідок того, що складська підсистема не є початковою або кінцевою ланкою ланцюга постачань, вона зазнає значного впливу з боку суміжних ланок - попередньої системи постачання та її транспортної ланки на вході й наступного споживача та його або власної транспортної ланки на виході. Цей вплив виражається в нестабільності потоку замовлень з боку споживача та різній вартості цих замовлень, а також, всупереч удаваній детермінованості, - якоюсь мірою випадковості виконання замовлень самої складської системи до системи постачання і різною вартістю виконання цих замовлень.
При цьому у складській підсистемі виділяють чотири випадкових величини: проміжок часу між двома послідовними замовленнями, що надходять на склад, та їх розмір (які є наслідком роботи наступного складу в ланцюзі постачань); час виконання замовлення самої складської системи і розмір, з яким буде виконано це замовлення (які є результатами роботи попереднього складу - швидкості формування замовлення, наявності продукції в необхідній кількості і помилок при формуванні замовлення, а також наявності рухомого складу необхідної вантажності і відхилення строків доставки вантажу від стандартів функціонування логістичної системи). Прояв випадкового характеру цих величин приводить до періодичного виникнення, по-перше, відмов в обслуговуванні замовлень, що надходять на склад, по-друге, неможливості прийняття на склад нової партії вантажу внаслідок відсутності вільних площ необхідного розміру.
Згадані параметри є результатом прямої та опосередкованої взаємодії всіх ланок ланцюга постачань, тому наведена модель типової ланки ланцюга постачань здається адекватною для систем доставки споживчих товарів.
Висновок
Отже, на сьогодні існує проблема створення моделей витрат логістичної системи, які були б адекватними і забезпечували необхідну точність розрахунків та прийнятну для практичного використання трудомісткість. Запропонований в роботі підхід дозволяє визначити типовий структурний елемент логістичної системи, визначення умов оптимального функціонування якого дозволяє визначити умови оптимального функціонуван-
ня всієї логістичної системи. При цьому адекватна локалізація ідентичних логістич-них функцій логістичної системи дає змогу спростити моделі показників функціонування кожного з її складових елементів і забезпечує прийнятну складність трактовки результатів аналізу, а врахування наявних зв’язків типового елемента із зовнішнім середовищем і суміжними ланками ланцюга постачань - достатню точність цих моделей. З цього випливає можливість розробки формалізованого алгоритму аналізу або синтезу логістичної системи та цілеспрямованого пошуку оптимальних її параметрів, що має-базуватися не на суб’єктивних уявленнях експертів, а на точних чисельних оцінках.
Література
1. Барри Берман, Джоэл Р. Эванс. Розничная
торговля: стратегический подход. - М.: Вильямс, 2GG7. - 11S4 с.
2. Howard T. Lewis, James W. Culliton, and
Jack D. Steele. The Role of Air Freight in Physical Distribution. Boston: Division of Research, Graduate School of Business Administration, 195б.
3. Основы логистики / Под ред. Л.Б. Миро-
тина и В.И. Сергеева. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 2GG с.
4. Д. Уотерс. Логистика. Управление цепью
поставок. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 503 с.
5. Бауэрсокс Д.Д., Клосс Д.Д. Логистика: ин-
тегрированная цепь поставок: Пер. с англ. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2GG1.
- 64G с.
6. Модели и методы теории логистики / Под
ред. В.С. Лукинского. - СПб.: Питер, 2GG7. - 44S с.
7. Achieving logistics excellence through supply
chain synthesis / Tompkins associates: Supply Chain Excellence. - NC Worldwide Central Campus, 2GG3. - 11 p.
S. R. Ballou. Business Logistics Management. -New York: Prentice Hall, 1992. - 47S p.
9. Геттинг Б. Международная производственная кооперация в промышленности: Роль логистики в усилении конкурентоспособности хозяйственных структур. -М.: Дело, 2GGG. -21б с.
Рецензент: А.В. Бажинов, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 1 жовтня 2GGS р.
