CC BY
41
УДК 656.073.3:656.86
ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ
М.А. Нефедов, доцент, к.т.н., О.В. Захарцев, аспірант, ХНАДУ
Анотація. Розглядаються питання визначення впливу характеристик потоку замовлень на склад і параметрів процесу виконання замовлень зі складу на сумарні витрати на управління запасами.
Ключові слова: склад, запас, попит, замовлення, стратегія, управління, варіація, витрати, ефективність, ABC-XYZ аналіз.
Вступ
Однією з важливих функцій логістики при організації просування матеріалопотоку в роздрібній торгівлі є управління запасами. Якщо врахувати, що витрати часу на проходження товарів по різних каналах розподілу складають до 93 % загального часу на доставку товарів до кінцевого споживача і грошові втрати на управління запасами при цьому складають до 44 % від загальних [1], то вирішення задачі ефективного управління запасами є актуальним.
Для вирішення цього питання сьогодні широко застосовуються методи, основані на методі, відомому як АВС-ХУ2 метод. Однак існуючі в рамках цього методу моделі і способи вирішення задачі основані на емпіричних передумовах. Це призводить до того, що пошук кращих стратегій управління запасами доводиться провадити в заздалегідь окресленому емпіричним знанням факторному просторі. За таких умов не можна говорити про досягнення головної мети логістики - мінімізації сумарних витрат на просування матеріалопотоку.
Тут слід зазначити, що АВС-ХУ2 метод є синтезом окремих АВС і XYZ методів. Стосовно цих методів можна сказати, що кожен з них базується на окремому частковому критерію вибору стратегії управління запасами і тому застосування кожного з них до одних і тих же умов може привести до одного і того ж рішення лише випадково.
Аналіз публікацій
Розробці теоретичних положень і практиці застосування методів АВС, XYZ та АВС-XYZ присвячено багато робіт, серед яких можна виділити [2, 3, 4, 5, 6, 7]. Загальною рисою всіх зазначених робіт є те, що всі вони вказують на значне підвищення ефективності систем управління запасами при застосуванні зазначених методів. Ця ефективність виражається не тільки в скороченні витрат на управління запасами, а також в підвищенні дисципліни поставок, скороченні випадків відмов в обслуговуванні, упорядкуванні складських операцій тощо.
Однак рекомендації щодо параметрів угрупування товарів, що зберігаються на складі, за номенклатурними групами, що наведені в згаданих роботах, суттєво відрізняються (див. табл. 1, 2). В табл. 1 використані такі умовні позначення: 5Q -відсоток від загальної вартості товарів; 8Ж -відсоток від загальної кількості позицій товарної номенклатури. В табл. 2 критерієм визначення групи товару є коефіцієнт варіації попиту, %).
Таблиця 1 Угруповання товарів (АВС)
Номенклатурна група Пара- метр Літературне джерело
[2] [3] [4] [5]
А 56 60,7 80 65 70
5Ж 14,3 20 15 10
В 56 28,4 15 20 20
5Ж 35,7 30 20 30
80 10,9 5 15 10
8N 50,0 50 65 60
Таблиця 2 Угруповання товарів ( XYZ)
Номенклатурна група Літературне джерело
[6] [7] [8] [9]
X 0 < 20 < 25 < 25 < 10
Y < 50 < 50 < 80 < 25
Z > 50 > 50 > 80 > 25
До того ж, рекомендації щодо практичної реалізації результатів таких угруповань в системах управління запасами містять показники з досить високим рівнем невизначеності, що не дозволяє встановити дійсно оптимальні значення параметрів таких систем.
Таким чином, сьогодні ефективне застосування методу ABC-XYZ аналізу потребує зниження елементу невизначеності та більш обгрунтованого врахування економічних результатів використання тієї чи іншої стратегії управління запасами і встановлення відповідних параметрів цих стратегій.
Мета та постановка задачі
Внаслідок того, що складська система не є початковою або кінцевою ланкою ланцюга постачань вона зазнає значного впливу з боку суміжних ланок - попередньої системи постачання і її транспортної ланки на вході та наступного споживача і його або власної транспортної ланки на виході. Цей вплив виражається в нестабільності потоку замовлень з боку споживача і різної вартості цих замовлень, а також деяким ступенем випадковості виконання замовлень самої складської системи до системи постачання і різною вартістю виконання цих замовлень. При цьому в процесі функціонування складської системи проявляється дія чотирьох випадкових величини - проміжку часу між двома послідовними замовленнями, що надходять на склад, і їхнім розміром; часу виконання замовлення самої складської системи і розміру з яким буде виконано це замовлення. Прояв випадкового характеру цих величин призводить до виникнення, по-перше, відмови в обслуговуванні замовлень, що надходять на склад, по-друге, неможливості прийняття на склад нової партії вантажу внаслідок відсутності вільних площ необхідного розміру. Використання тієї чи іншої стратегії управління запасами
дозволяє регулювати ймовірності виникнення збоїв у роботі складської системи. Однак існуючі аналітичні моделі визначення цих показників не є універсальними і не дозволяють враховувати все розмаїття реальних умов.
Таким чином, потрібно визначити
характеристики взаємозв’язку між
параметрами стратегій управління запасами, а також ступеня впливу зовнішніх для складської системи факторів на витрати на управління запасами і на цій підставі визначити сфери ефективного використання різних стратегій управління запасами.
Рішення задачі
При розв’язанні будь-якої задачі логістики її цільова функція залишається незмінною -треба мінімізувати сумарні витрати від виконання логістичних операцій. Щодо рішення задачі підвищення ефективності управління запасами, то глобальну цільову функцію
логістики можна локалізувати до функції «витрати на управління запасами», якщо врахувати зв’язки складської ланки з попередньою, якою є транспорт, і наступною, якою є споживач (замовник) продукції зі складу. В такому разі цільову функцію задачі можна записати таким чином:
Зуз = Зт + Зск + Зсп ® min, (1)
де Зуз - сумарні витрати на управління запасами, грн; Зт - складова транспортних витрат, що включається до витрат на управління запасами, грн; Зск - витрати на управління запасами безпосередньо в складській ланці, грн; Зсп - складова витрат управління запасами, що обумовлена обслуговуванням споживачів, грн.
Складова транспортних витрат є функцією від умов перевезень, техніко-експлуата-ційних параметрів роботи автомобілів, транспортної характеристики вантажу і розміру партії вантажу, що є регульованим з боку стратегії управління запасами параметром.
Витрати на управління запасами безпосередньо в складській ланці складаються з витрат на утримання складу
(Зус), а також витрат, що залежать від терміну зберігання товарів на складі (Ззб) - це витрати на зберігання вантажів на складі [3, 4, 6, 7]. Окремо треба виділити витрати на облік вантажу на складі (Зо), які традиційно включаються до витрат на зберігання вантажу. Але вони не залежать від терміну зберігання безпосередньо, а залежать від обраної стратегії управління запасами. Ці витрати виражаються таким чином:
З = З + З + З
^ск ^ус ^зб ^о*
(2)
Витрати на утримання складу є функцією від загальної площі складу, що є функцією від максимального розміру запасу, який залежить від обраної стратегії управління запасами, та питомих витрат на утримання одиниці площі складу.
Витрати, які пов’язані з обслуговуванням споживачів, окрім складових, що традиційно і цілком природно включаються до витрат на зберігання вантажів, включають також витрати, що пов’язані з втратами від неякісного обслуговування споживачів, головною причиною яких є часткове або повне незадоволення замовлення споживача. Це обумовлено відсутністю на складі необхідної кількості товарів - дефіцитом (Зд). Втрати від дефіциту поділяються на три види: 1 - втрати від самого факту відмови в обслуговуванні; 2 - втрати від неповного виконання замовлення; 3 - втрати, що пов’язані з відсутністю вантажів протягом певного часу. Втрати від дефіциту певного виду можуть бути відсутніми в конкретних складських системах, але в загальному вигляді втрати від дефіциту виражаються співвідношенням
з, = З™+эд:>+З“
(3)
ґз(1) о(2> 0(3) ?
З, ,З, ,Зд - втрати, що пов язані з
дефіцитом першого, другого та третього виду відповідно.
Втрати, пов’язані з дефіцитом будь-якого виду, за певний період часу (Тв, діб) можна розрахувати за формулою
мЗд = рС дЯ з; нЗ2 = Р2 ЧСд2 ЧЄз;
П Зд = рз ЧСд3 ^
де Р\, Р2, Рз - ймовірності дефіциту першого, другого та третього виду відповідно; Сд -втрати (штраф) від однієї відмови в обслуговуванні, грн/відмова; С2- втрати за
недовиконання обсягу замовлення, грн/т; Сд3
- втрати від недовиконання обсягу замовлення протягом певного часу, грн/т-добу; N - кількість замовлень, що надійшла на склад за період Тв, од.; Q3 -загальний обсяг замовлень за період Тв, т; QTд - тонно-доба дефіциту за період Тв, т-діб.
Як слідує з наведених залежностей, цільова функція (1) залежить від значної кількості факторів, які мають різну природу. Тому факторовий простір являє собою гіперпаралелепіпед в загальному випадку поділений на чотири (за кількістю стратегій управління запасами) частини неправильної форми гіперплощинами. Якщо зробити розріз цього гіперпаралелепіпеду, результат може виглядати так, як це показано на рис. 2.
«
а
о
а
%
«
н
я
■Є
<и
о
Рис
Цінність товару
2. Можливі сфери ефективного стосуванн^-стратегій управління _ ------ о о о стратегії
Отж<
за критерієм «сумарні витрати на управління запасами», не співпадають з рішеннями, традиційними для ABC-XYZ аналізу, що основані лише на оцінці окремих параметрів потоку замовлень. Головними за ступенем впливу на витрати на управління запасами зовнішніми факторами є показники
нерівномірності потоку замовлень, що надходять до складської системи, та дисципліна виконання власних замовлень.
Література
1. Keamey A.T. Logistics Productivity: the Compet-
itive Edge in Europe / Chicago, 1994. - P. 39.
2. Ballou R. Business Logistics Management. - New
York: Prentice Hall, 1992. - 478 p.
3. Бауэрсокс Д.Д., Клосс Д.Д. Логистика: инте-
грированная цепь поставок / Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001. - 640 с.
4. Глухов В.В. Математические методы и модели
для менеджмента. - СПб.: Лань, 205. - 528 с.
5. Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поста-
вок. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 503 с.
6. Долгов А.П. Теория запасов и логистический
менеджмент: методология системной интеграции и принятия эффективных решений. -СПб.: СПбГУЭФ, 2004. - 384 с.
7. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес-логистике.
- М.: Филинъ, 1997. - 772 с.
8. Уваров С.А. Логистика. - СПб.: Инвест-НП,
1996. - 235 с.
9. Варфоломеев В.Н., Потаман Н.В. Управление
материальными запасами на автомобильном транспорте. - Харьков: ХНАДУ, 2006. - 116 с.
Рецензент: О.В. Бажинов, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 4 лютого 2008 р.
