CC BY
138
УДК 658.012.32
КРИТЕРП ОЦ1НКИ СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ
Вовк В.А., к.е.н., доцент, Затейщикова О.О., к.е.н., доцент (ХНЕУiM. С. Кузнеця)
В cmammi вивчено теоретичн аспекти щодо критерпв оцтки со^ально'1' eidnoeidaMbHocmi 6i3Hecy, запропонованих А. Керроллом, серед яких: економiчний, юридичний, етичний, фшантротчний. На ocmoei цього, запропоновано охарактеризувати дан критерп по вiдношенню до зацкавлених оаб (cтейкхолдерiв), серед яких: твестори, ак^онери постачальники, cпоживачi, пра^вники, держава та сустльство. Це дозволить здшснити яюсну оцтку наявноcтi та глибини використання со^ально'1 вiдповiдальноcтi на пiдприeмcтвi, а також визначити обсяг заходiв щодо впровадження cоцiальноi вiдповiдальноcтi. Вивчено iноземний доcвiд поеднання економiчного та фiлантропiчного критерпв cоцiальноi вiдповiдальноcтi, вдале поеднання яких, спостер^аеться в cоцiальному пiдприeмництвi, яке на сьогодншнш день в cвiтi набирае обертiв.
Ключов1 слова: сощальна вгдповгдальтсть, економгчна, фтантротчна, етична, юридична вгдповгдальтсть, критери оцшки сощальног вгдповгдальности
КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ БИЗНЕСА
Вовк В.А., к.е.н., доцент, Затейщикова О.А., к.е.н., доцент (ХНЭУим.С. Кузнеца)
В статье изучено теоретические аспекты относительно критериев оценки социальной ответственности бизнеса, предложенных А. Кэрроллом, среди которых: экономический, юридический, этический, филантропический. На основе этого, предложено охарактеризовать данные критерии по отношению к заинтересованным лицам (стейкхолдерам), среди которых: инвесторы, акционеры поставщики, потребители, работники, государство и общество. Это позволит осуществить качественную оценку наличия и глубины использования социальной ответственности на предприятии, а также определить объем мероприятий по внедрению социальной ответственности. Изучено зарубежный опыт совмещения экономического и филантропического критериев социальной ответственности, удачное сочетание которых наблюдается в социальном предпринимательстве, которое на сегодняшний день в мире набирает обороты.
Ключевые слова: социальная ответственность, экономическая, филантропическая, этическая, юридическая ответственность, критерии оценки социальной ответственности.
CRITERIA CSR
Vovk V.A., Associate professor, Zateyshikova O. O., Associate professor (Semen Kuznets Kharkiv National University ofEconomic)
In the article the theoretical aspects regarding criteria for assessing CSR proposed by A. Carroll, including: economic, legal, ethical, philanthropic. Based on this, it is proposed to characterize these criteria with respect to the interested parties (stakeholders), including: investors, shareholders suppliers, customers, employees, society and the state. This will make a qualitative assessment of the presence and depth using social responsibility in the company, as well as determine the extent of measures to improve social responsibility. Studied foreign experience a combination of economic and philanthropic criteria of social responsibility, a good combination of which, there is a social enterprise that today the world is growing.
Keywords: social responsibility, economic, philanthropic, ethical, legal responsibility, criteria for evaluating social responsibility.
Постановка проблеми та и зв'язки з сощально! вщповвдальносп потр1бна повна,
науковими чи практичними завданнями. достов1рна та яюсна ощнка сощально!
Протягом остантх десягир1ч виникла та активно вщповвдальност! Ввдповщно до цього, виникае
розвивасться концепщя сощально! ввдповвдальносп потреба в визначент критерив дано! ощнки та !х
б1знесу, ввдповщно до яко! виршення сощальних харакгеристищ по вщношенню до защкавлених
питань е не лише обов'язком держави, а й кожного сторш. суб'екта господарювання. Для визначення р1вня
© Вовк В.А.,
Затейщикова О.О. Вкник економжи транспорту i промисловост № 48, 2014
Анал1з останн1х досл^жень i публжацш. Питання присвячет проблемi ощнки соц1ально! вадповдальносп висвiтлюються як зарубжними дослщниками, серед яких: Х. Боуен, Е. Карней, А. Керролл, так i вiтчизняними вченими: А.М.Колот, П. Я. Калита, О.А. Гршнова.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Змша тдходу компанiй Украши, до трактування реалiзацп сощально1 вiдповiдальностi, до методiв ведення бiзнесу почалася тшьки в остант роки в основному серед представниюв великого бiзнесу. У зв'язку з цим, единих критерив ощнки сощально! в1дпов1дальност1 суб'екпв бiзнесу в УкраМ поки немае, вони можуть бути рiзними в залежноси ввд ряду факторiв: розмiру компани, виду здшснювано! даяльносп, тому тема дослщження е актуальною.
Формування цтей статти Визначити критерп оцiнки сощально1 вщповщальносп бiзнесу по вiдношенню до защкавлених сторiн.
Виклад основного матерiалу
до^дження. Компашя, яка прийняла рiшення вести бiзнес на засадах сощально1 вадповадальносп, не може обмежуватися лише перюдичними пожертвами на суспiльно кориснi насамперед, е основним економiчним осередком сустльства, та несе вiдповiдальнiсть за
цш. Як в будь-як1й оргашзацп, так i в контекстi соцiального тдприемництва, яке засноване на соцiальнiй вадповадальносп, переглядаеться вся дiяльнiсть компанп, починаючи з найму та оплати пращ пращвнишв i зак1нчуючи полiтикою прийняття рiшень - пiдхiд повинен бути системним. Йдеться про дiяльнiсть компанп в цiлому - про способи ведення справ, швестування коштiв i побудови вiдносин з партнерами. Тому найбшьш доцiльним вважаеться формування критерпв для всiх зацiкавлених сторiн сощально1 вiдповiдальностi.
Також пропонуеться визначити критерп сощально1 вiдповiдальностi бiзнесу на основi моделi оцiнки корпоративно1 сощально1 дiяльностi, яка була запропонована А. Керроллом (СагшП, 1991). У нш за основу береться загальна сощальна вiдповiдальнiсть компанп, розроблена вiдповiдно до чотирьох критерпв: економiчного, юридичного, культурно-етичного та фiлантропiчного (рис.1)[1].
Перший критерш оцiнки загальног сощально1 вiдповiдальностi - и економiчна вiдповiдальнiсть. Будь-яка комерцiйна органiзацiя,
виробництво необхiдних йому товарiв i послуг, а також максимiзацiю прибутку акцiонерiв.
Ф1дантроп1чна вщповщальшсть (покращення добробуту сустльства)
Етична вiдповiдадьнiсть (сдiдування моральним принципам) Юридична вiдповiдадьнiсть
(пщпорядкування закону) Економ1чна"в^ (отримання прибутку)
Рис. 1. Структура сощально! вiдповiдальностi запропонована А. Керроллом
В Укрш'т, у бшьшосп вииадк1в, еконотчта вадповдальтсть ф1рми зводиться винятково до максишзацд прибутку. Однак, як показуе практичний досввд зах1дних крахи, використання принципу отримання економ1чно1 вигоди, як единого обов'язку компанИ перед сустльством, е украй негативним наслщком для оргашзацп [1].
Розглянемо докладшше юридичну вщповщальшсть. Життед1яльшсть будь-якого сучасного сустльства регулюеться правилами, законами 1 обмеженнями, яким зобов'язаш слщувати i комерцiйнi оргашзацп. Щд юридичною вiдповiдальнiстю розумiеться необхiднiсть виконання для оргашзацп встановлених сустльством правил, досягнення И економiчних
цiлей у рамках закону. Оргашзацп, як1 сввдомо порушують закон, заслуговують найменшо1 ощнки за даним критер!ем.
Етична вщповщальшсть. Етично вiдповiдальна поведiнка компанИ означае сустльно корисн1 ди, як1 не передбачеш законами або не вщповщають прямим И економiчним iнтересам. Як неетичш оц1нюються рiшения, що дозволяють людин1 чи вс1й оргашзацп одержувати вигоди за рахунок суспiльства.
Фшантрошчна вiдповiдальнiсть. Прийняття на себе вщповщальносп перед сусп1льством, носить для оргашзацп добровшьний характер i пов'язане з бажанням компанИ зробити св1й внесок у його розвиток. Як правило, маються на уваз! р1зн1
дп фiлантропiчного характеру, яких hîxto не вимагае, i яш не приносять компанИ' ввдчутно'' вигоди.
Характеристика критерИ'в оцгнки
В табл. 1 пропонуеться охарактеризувати кожен критерш соцiальноï вiдповiдальностi по вiдношенню до кожно'' з зацiкавлених сторiн (стейкхолдерiв).
Таблиця 1
оц1ально'1 в1дпов1дальност1 бизнесу
Стейкхолдери Критерiï соцiальноï вiдповiдальностi
Етичний Юридичний Економiчний Фiлантропiчний
1нвестори, акцiонери Культура ведення дiлових переговорiв Дотримання умов договорiв спiвробiтництва Отримання максимального прибутку Рiшення про решвестування частини прибутку на соцiальнi цiлi
Постачальники та fflmi бiзнес-партнери Культура ведення дшових переговорiв Дотримання умов договорiв спiвробiтництва Випдт умови спiвробiтництва Ствучасть у реалiзацiï благодiйних проектiв
Споживачi Створення служб по врегулюванню етичних претензш Вiдповiдальнiсть виробника за порушення законодавства в галузi стандартизацiï Задоволенiсть за сшввщношенням цiна/якiсть/еколопч-нiсть Ствучасть у реалiзацiï благодiйних проектiв
Працiвники Створення етичного кодексу на пiдприемствi. Створення корпоративно' культури Наявнiсть колективного договору (для оргатзацш з чисельнiстю бiльше 15 омб), вiдображення в ньому додаткових (до встановлених законодавством) зобов'язань роботодавця, вiдповiдальнiсть за порушення в сферi охорони працi тощо Виплата заробiтноï плати в повному розмiрi кожнi твмюяця, в день, встановлений локальним нормативним актом, вщсуттсть заборгованостi; наявнiсть соцiального пакету Ствучасть у реалiзацiï благодiйних проектiв
Держава Створення позитивного iмiджу Виконання зобов'язань угоди, що дiе на вщповщному рiвнi соцiального партнерства; виконання законодавства про податки i збори, про пенсшне забезпечення, законодавство про обов'язкове соцiальне страхування Стабiльнiсть економiчноï ситуацiï в регiонi; налагодженi зв'язки з бiзнесом Ствучасть у реалiзацiï благодiйних проектiв
Сустльство Створення позитивного сприйняття органiзацiï сустльством на основi отримано' iнформацiï про дiяльнiсть компанп, вiдображеноï в нефшансовш звiтностi Створення або видiлення робочих м^ць для працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до встановлено' квоти для прийому на роботу швалщв Можливост для рiзних верств суспiльства стати учасниками благодшних програм; полiпшення екологiчноï ситуацiï в регют
Отже, у ввдповщносп до табл. 1, сощальна вщповщальтсть, що розповсюджуеться на 1нвестор1в та акщонер1в, постачальник1в та 1нших б1знес партнер1в вщносно етичного критерш полягае в наявносп високого р1вня культури ведения дшових переговор1в, створеного завдяки висококвал1ф1кованим спещалютам, що володшть б1знес-етикетом.
Продовженням виконання етичного критерш, запорукою створения мщних зв'язк1в мгж оргашзащею та б1знес-партнерами е виконання правового критерш, а саме: дотримання умов договор1в ствробггаицтва.
Що стосуеться економ1чного критерш, виконання якого е для швесторш та акц1онер1в, одним з найважливших, то отримання максимального прибутку переслщуе дв1 мети: з одного боку - бажання до збагачения, з шшого -можливють ре1нвестування частини прибутку на сощальш цш задля щдвищения суспшьного 1м1джу, вщповщносп б1знесу сощокультурним нормам, знижения ризик1в акц1онер1в щодо диверсиф1кацИ 1нвестицшного портфеля, довгостроковш защкавленосп б1знесу в суспшьному процвиаит [2].
Слщ зазначити, що вдале поеднання економ1чного та фшантрошчного критерш сощально! в1дпов1дальност1 спостериаеться в сощальному шдприемницга, яке на сьогодтшнш день в свт набирае оберлв.
Сощальне тдприемництво перебувае на меж1 традицшного тдприемництва та благодшност! Сощальне тдприемництво бере в^д благодшносп сощальну спрямоваиiсть даяльносп, а ввд бiзнесу - пiдприемницький пiдхiд.
Так, у Великш Британи iснуе нащональна мережева органiзацiя для представництва сощальних тдприемств - Social Enterprise UK. У Social Enterprise UK наводять таю характеристики сощального пiдприемництва: чггка соцiальна i/або природоохоронна мiсiя, зафжсована у керiвних документах; створения б№шосп сво!х доходiв за рахунок торпвлц реiнвестувания б№шо! частини свого прибутку; незалежтсть вiд держави; управлiния тд контролем бiльшостi в iитересах сощально! тси; пiдзвiтнiсть i прозорiсть. Також, понад 50% прибутку соцiальних тдприемств повинно ре^естуватися на досягнення обрано! соцiально! мiсi!.
Якщо в £врот соцiальне пiдприемництво веде свою юторш з кооперативного руху, то у США - зi сфери фшаитропп.
У Gвропi основним вважаеться не прибуток, а мiсiя органiзацi! (особливо в 1талл та Польщi). Тому европейсью соцпiдприемства можуть працювати за рахунок гранив, державних субсидiй, пожертв, при релшйних установах. А в Америщ головним критерiем успiшностi сощального тдприемництва е прибуток [3].
B yKpaim co^anbHe mg^neMHu^reo TaKo® noHHHae po3BHBaTHcb, icHyMTb центрн nigTpHMKH Ta po3BHTKy co^anbHnx nignpHeM^B, cepeg aKHx CoKa^bCbKa areH^a perioHanbHoro po3BHTKy y m. .HbBiB, Aco^a^a «Co^anbHo-eKoHoMiHHi crparerii Ta napTHepcraa» y m. ,3,oHe^K Ta peMicHHHa nanara KpHMy y m. CiM^epononb.
EKOHOMinHHH Ta ^inamponiHHHH KpHTepii co^anbHoi BignoBiganbHocri gna nocraHanbHHKiB Ta iHmnx 6i3Hec-napTHepiB nepeg6aHaK>Tb craopeHHa B3aeM0BnrigHHx yMOB cпiвpо6iтннцтвa. ^,0 CTOcyeTbca OKpeMO ^inamponiHHoro KpmepiK), TO gna TaKux CTenKxongepiB, aK nocraHanbHHKH, cno®HBaHi, пpaцiвннкн Ta gep®aBHi opraHH Bnagn noBHHHa 6ym HagaHa Mo®nHBicTb cniByHacri y peani3a^i 6naroginHHx npoeKTiB. CniBynacTb nonarae y m^opMa^HHrn, nMgcbKin, ^maHCOBin Ta 6ygb-aKin rnmin пigгpнмцi цнх 3a^KaßneHHx CTopiH.
3agoBoneHHa cno®HBaHiB e ogmero 3 ronoBHHx ^nen opram3a^i, TOMy po3B'a3aHHa npererorn, BpaxyBaHHa npono3H^n Ta peKoMeHga^H Big cno®HBaHiB, goTpuMaHHa 3aK0H0gaBCTBa b paMKax eTHHHoro Ta npaBOBoro KpnTepiiB, Typ6oTa npo ix 3gopoB'a 3a paxyHOK BuroTOBneHHa eK0n0riHH0 nncToi пpogyкцii, rHyHKoi цiнoвoi noniTHKH, BHKopncTaHHa пpннцнпiв 3aranbHoro ynpaBniHHa aricrn» (TQM) (eKOHOMiHHHH Kpurepin) e Heo6xigHHM Ta e^eKTHBHHM. Bce Hacrime 3ycTprawTbca BHnagKH 3anyneHHa cno®HBaHiB y peani3a^ro 6naroginHnx npoeKTiB. TaK, b yKpai'Hi, 6narogmm nporpaMH 6i3HecoBux opram3a^H Ta 6naroginHnx $oHgiB 3a ynacTM cno^HBaniB, пpaцiвннкiв Ta iHmnx 6i3Hec-napTHepiB peani3yroTbca y MeTpo Kem eHg Kepi,
EpHCT eHg ^Hr, KniBCTap, AmaH neTpiBKa, npoKTep eHg TeM6n, Цeпгep, Travel Professional Group, MTC, Ehboh, MaKgoHangc.
Сoцianbнa BignoBiganbHicTb aK 6a3oBa цiннicтb, noBnHHa 6ym ^yHgaMeHToM KynbTypn Ta KagpoBoi noniTHKH KoMnami. Цe gieBnn iHCTpyMeHT, aKHH e BaroMHM мoтnвaцiннnм ^aKTopoM gna npaцiвнnкiв Ha mnaxy gocarHeHHa aK oco6ncTnx цineн, TaK i cipaTeriHHHx цineн KoMnaHii [4]. OT®e, co^anbHa BignoBiganbHicTb no BigHomeHHM go nepcoHany, noBHHHa 6a3yBaTncb He TinbKn Ha BHKoHaHHi nepmoneproBux - eKoHoMiHHoro Ta ropngnHHoro KpnTepiiB, ane i CTBopMBara KopnopaTHBHHH «gyx», 3anynaTn nepcoHan go peani3a^i 6naroginHnx npoeKTiB.
no BigHomeHHM go gep®aBn Ta cycninbcTBa, co^anbHa BignoBiganbHicTb nignpneMcTBa, nepm 3a Bce, noBHHHa 6yTn npo3opoM, ^o gocaraeTbca 3a gonoMoroM cTBopeHHa iHTepHeT-caHTiB 3 aKnx Mo®Ha oTpnMyBaTn iн$opмaцiм npo gianbHicTb KoMnaHii, Bigo6pa®eHy b He^rnaHcoBin 3BiTHocTi. Ba^nuBUMn TaKo® e 6narogiÖHi npoeKTn, go aKnx 3anynaroTbca npegcTaBHHKH nignpneMcTBa, gep®aBn Ta cycninbcTBa.
Buchobku даного docnidweHHn i nepcneumueu nodanbwux poßim y u,bOMy HanpxMKy. TaKHM hhhom, Ha ocHoBi KpHTepiiB co^anbHoi BignoBiganbHocTi, 3anponoHoBaHnx A. KepponnoM,
було охарактеризовано кожен з них по вщношенню до стейкхолдерiв, що дозволяе зд1йснити як1сну оцшку наявностi та глибини використання сощально1 вiдповiдальностi на пiдприемствi, а також визначити обсяг захода щодо впровадження соцiальноï вiдповiдальностi. Перспективами подальших дослщжень е к1льк1сна оцiнка соцiальноï вщповщальностг
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Carroll A. B. 1991. The pyramid of corporate social responsibility: toward the moral management of organizational stakeholders / A. B. Carroll // Business Horizons. — Vol. 34(4). — Р. 43.
2. Сощальна вщповщальшсть : теорiя i практика розвитку : монографiя / [А.М. Колот, О.А. Гршнова та ш.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. - К. : КНЕУ, 2011р.
3. Салш I. Американський та европейський шляхи сощального тдприемництва. Режим доступу до журналу: http://sedc.lviv.ua/text-informacija_pro_sp.html
4. Гршнова О.А. Взаемозв'язок цшностей людини й цiнностей органiзацiï в системi соцiальноï вiдповiдальностi // Черншвський науковий часопис: Збiрник наукових праць. Серiя 1 «Економша управлшня». - №2 (2), 2011. - С.110-117.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Дейнека О.Г. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Сухорукова Т.Г.
УДК 338.242.46
НАЦИОНАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ В СИСТЕМЕ МОДЕЛЕЙ ЖИЗНЕОБЕСПЕЧЕНИЯ
НАСЕЛЕНИЯ
Ляшок Я.А., к.э.н., доцент, и.о. ректора (ГВУЗ „ ДНТУ")
В статье выполнен анализ известных в мировой практике моделей благосостояния населения. Сделан вывод о несостоятельности отечественной системы жизнеобеспечения населения выполнять требования, необходимые для создания благоприятных условий развития человеческого капитала. Выделены основополагающие нормы и стандарты построения национальной модели благосостояния. Проведен анализ благосостояния населения Украины. На основании анализа места национальной модели в системе моделей благосостояния населения сделан вывод о целесообразности формирования собственной модели жизнеобеспечения населения.
Ключевые слова: модель благосостояния, жизнеобеспечение населения.
НАЦЮНАЛЬНА МОДЕЛЬ В СИСТЕМ1 МОДЕЛЕЙ ЖИТТСЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАСЕЛЕННЯ
ЛяшокЯ.О., к.е.н., доцент, в.о. ректора (ДВНЗ "ДНТУ")
У статтi виконано анализ вiдомих у свiтовiй практицi моделей добробуту населення. Зроблено висновок про неспроможнкть вiтчизняноi системи життезабезпечення населення виконувати вимоги, необхiднi для створення сприятливих умов розвитку людського капiталу. Видшено основнi норми i стандарти побудови нацiональноi моделi добробуту. Проведено анализ добробуту населення Украши. На основi анализу мiсця нацiональноi моделi в системi моделей добробуту населення зроблено висновок про доцшьнкть формування власно'1' системи життезабезпечення i.
Ключовi слова: модель добробуту, життезабезпечення населення.
THE NATIONAL LIVELIHOOD MODEL IN THE SYSTEM OF WELFARE
MODELS
Laszok I. О, candidate of economic sciences, associate professor, acting rector ("Donetsk National Technical University ")
The analysis of the models of welfare of population known in world practice is executed. Building a welfare model is based on the fulfillment of certain ethical norms and standards: social justice, equality,
© Ляшок Я.А. Вкник економжи транспорту i промисловост № 48, 2014
