CC BY
24
УДК 619:612.1:615.03
Бабчш Я. В., мол. науковий сшвробггаик1, © Процик Я. М., к.с.-г.н., ст. науковий сшвробггаик2, Малик О. Г., д.б.н., професор2
Институт землеробства / тваринництва захгдного регюну УААН 2Державний науково-дослгдний контрольний гнститут ветеринарних препарат1в та кормових добавок
ВМ1СТ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ПЕЧ1НЦ1 ЩУР1В П1СЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗЧИН1В НАТР1Ю Г1ПОХЛОРИТУ, ОТРИМАНИХ НА УСТАНОВЦ1 «СТЕЛ»
Установлено вм1ст показнитв високомолекулярних жирних кислот (лауриновог, м1ристиновог, пентадекановог, пальмтиновог, стеариновог, олегновог, лтолевог, арахгновог, лтоленовог, бегеновог, арахгдоновог) в печтщ быих щур1в тсля п'ятидесятидобового застосування анодних I катодних розчитв натрт гтохлориту ргзних концентрацш, отриманих на установц «СТЕЛ».
Ключовi слова: натрт гтохлорит , щур1, високомолекулярт жирт кислоти (лауринова, м1ристинова, пентадеканова, пальмтинова, стеаринова, олегнова, лтолева, арахтова, лтоленова, бегенова, арахгдонова).
Актуальним питанням сьогодення залишаеться вивчення процеав перекисного окиснення лшдав (ПОЛ). Вважають, що процеси вшьнорадикального окиснення стосуються вЫх без винятку кл^инних структур i модифжують роботу численних систем кл^инного метаболiзму. Найактившшими процесами, що проходять на поверхш клiтинних мембран, е ПОЛ, яю полягають у взаемоди активних форм кисню з ацильними залишками лшщних мембран, лшопротешами низько! густини та вшьними ненасиченими жирними кислотами [ 4 ]. Мiж жирними кислотами i киснем вiдбуваються ланцюговi вшьнорадикальш реакци, якi включають стади шщшвання, розвитку та обриву ланцюга [ 1, 17, 8 ]. Молекулярний кисень, що мктиться у тканинах оргашзму, завдяки сво!м фiзико-хiмiчним властивостям виконуе основну роль у процес утворення вшьних радикалiв. Його можна розглядати як дирадикал з одше! сторони, а з шшо1 - енерпя ковалентного з'еднання у нього нижча, шж енергiя мiж двома атомами [ 5 ]. У його будовi е неспареш електрони, що володшть високою реакцiйною здатшстю. З ними пов'язують окиснювальнi властивост кисню i те, що вш е акцептором електронiв у бюсистемах [ 10 ].
Жива кл^ина перебувае в середовищi, насиченому киснем, який навт за фiзiологiчних умов здатний утворювати активнi форми i викликати окиснення бiологiчних субстратiв - лшвдв, бiлкiв, нукле1нових кислот i полiсахаридiв [ 15 ].
© Бабчш Я. В., Процик Я. М., Малик О. Г., 2009
7
НоЫем активного кисню е також натрш гшохлорит (НГХ) оскiльки, вiн не тiльки моделюе функцiю монооксигеназ печiнки, але дозволяе моделювати молекулярнi механiзми фагоцитозу. Вщомо, що дана функцiя забезпечуе роботу системи ферменту мiелопероксидази, перекису водню i одного iз окиснюваних гало!дов (С1, Br,J) [ 9, 14 ]. Розчин НГХ сприяе виведенню токсичних продукив з кровi та тканин живих органiзмiв за рахунок окиснювальних процесiв [ 2 ]. За токсичшстю його вiдносять до четвертого класу нешкiдливостi. Не виявляе кумулятивних, шкiрно-резорбтивних та сенсибiлiзуючих властивостей [ 7, 3, 6 ].
Проведен дослщження з використанням НГХ не розкривають його повного спектру можливостей i не дають вщповщь на тi питання, якi нас турбують.
Опираючись на дослiдження багатьох вчених у впливi рiзних факторiв на систему антиоксидантного захисту та ПОЛ нами була поставлена мета -визначення найбшьш оптимально! концентраци та терммв застосування НГХ, при яких не було б завдано шкоди живому оргашзму.
Матер1али 1 методи. Дослiдження проводили на бiлих щурах, яких було вдабрано, по 4 тварини у кл^ку. У дослда використано 28 статевозрiлих щурiв. Було сформовано шють дослiдних груп та сьому контрольну з урахуванням маси тша тварин та стат1 Щурам випоювали анодний та катодний розчини НГХ, отримаш шляхом електролiзу 10%-ного вихiдного розчину NaCl. Розчин НГХ випоювали в концентращях 15, 30 i 60 мг/л. Тварини трьох перших дослщних груп (1, 2, 3) отримували анодний розчин, а - трьох шших (4, 5, 6) -катодний розчин, щурам контрольно! групи випоювали водопровщну воду. Дослщ тривав 50 дiб, через кожш 10 днiв проводили зважування тварин. Кожну 3-ю добу проводили контроль концентраци отриманого розчину ГХН, за допомогою титрометричного методу в присутност 10% йодиду калш i 3 N соляно! кислоти, розчином 0,Ш 5-водневого натрiю тiосульфату .
На 50-й день проводили забш тварин, шляхом декаттаци пiд легким ефiрним наркозом у спецiально вщведеному для цього мiсцi. Для дослщження використовували печiнку щурiв.
Для визначення кшькост окремих високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) використовували газорiдинний хроматограф "С^от-5" (Laboratomi pristroje, Praha).
Вдосконаленим методом визначали концентрацiю ВЖК [ 11, 18 ], шляхом додавання до дослщжувано! проби вщповщно! кiлькостi маргариново! кислоти як внутрiшнього стандарту. Розрахунок вмшту окремих ВЖК за результатами газохроматографiчного аналiзу (хроматограмами), проводили за виведеною формулою [ 12, 13, 16 ], яка включае в себе поправочш коефщенти для кожно! дослiджувано! жирно! кислоти. Останнi знаходили як вщношення площ пiкiв (зокрема висот пшв) маргариново! (внутрiшнiй стандарт) i дослiджувано! кислот при концентраци 1:1 iзотермiчному режимi роботи газорщинного хроматографу.
Результати та обговорення. У таблиц 1, 2 i 3 наведет результата, ям характеризують вмют високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) в печшщ
8
щурiв тсля застосування розчишв НГХ. Проан^зувавши данi вщзначили, що вмiст лауриново! кислоти зростав iз зменшенням концентраци анодних розчишв НГХ, а у тварин, яким випоювали катодш розчини, зауважили певне зростання в групах, де задавали розчини у концентраци 15 та 60 мг/л. Вмкт кислоти був близький до контролю у тварин, яким випоювали катодний розчин у концентраци 30 мг/л. Рiзниця щодо контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин ГХН в концентраци 15 мг/л, становила - мшус 2,311 мг%, 30 мг/л - мшус 1,432 мг%, 60 мг/л - мшус 0,795 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 1,521 мг%, 30 мг/л - мшус 0,134 мг%, 60 мг% - мшус 1,238 мг%. Рiзниця вмюту кислоти, виражена у вщсотках стосовно контролю, становила: в 1 груш - мшус 370,35 %, в 2-й - мшус 229,48 %, в 3-й - мшус 127,40 %, в 4-й - мшус 243,75 %, в 5-й -мшус 21,47 %, в 6-й - мшус 198,39 %.
Таблиця 1.
Вмкт ВЖК в печшщ щу|мв при застосуваннi НГХ ( М ± т, п = 4)
к я НГХ, мг/л Групи тварин ВЖК (код), мг%
V со О Рч лауринова (12:0) м1ристинова (14:0) пентадеканова (15:0) пальмггинова (16:0)
« 15 1 2,935±0,658* 10,399±1,670** 10,192±2,249* 328,697±2,357**
И ч о и 30 2 2,056±0,501* 10,216±0,751*** 7,460±1,047** 319,457±13,608
<С 60 3 1,419±0,254* 5,485±0,897* 7,348±1,434* 345,636±11,900**
« к 15 4 2,145±0,667 8,965±1,032** 6,804±0743*** 344,306±7,797**
и ч о 30 5 0,758±0,131 6,796±0,691** 3,499±0,767 358,492±6,107***
60 6 1,862±0,600 1,344±0,189* 1,891±0,117 267,481±6,221
Вода К 7 0,624±0,047 2,659±0,324 2,119±0,142 285,685±9,442
Примтка: * -р < 0,05, ** - р < 0,01, *** - р < 0,001
Стосовно мiристиновоl кислоти спостер^али зростання И вмiсту iз зменшенням концентраци анодних розчинiв НГХ, i також тваринам, яким випоювали катодш розчини НГХ у концентраци 15 та 30 мг/л. Показник кислоти, вщносно контролю був дещо менший в груш тварин, де випоювали катодний розчин НГХ у концентраци 60 мг/л. Рiзниця щодо контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, становила - мшус 7,740 мг%, 30 мг/л - мшус 7,557 мг%, 60 мг/л -мшус 2,826 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 6,306 мг%, 30 мг/л - мшус 4,137 мг%, 60 мг% -+ 1,315 мг%. Рiзниця вмкту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю,
9
становила: в 1 грут - мшус 291,09 %, в 2-й - мшус 284,20 %, в 3-й -мшус 106,28 %, в 4-й - мшус 237,15 %, в 5-й - мшус 155,58 %, в 6-й -+ 49,46 %.
Схожу закономiрнiсть, як i щодо мiристиновоl кислоти зауважили i вщносно вмкту пентадеканово! кислоти. Вiдзначали зростання вмюту кислоти у тварин, iз зменшенням концентраци розчинiв НГХ, а у грут щурiв, де задавали катодний розчин НГХ у концентраци 60 мг/л показник був незначно знижений. Рiзниця щодо контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, становила - мшус 8,073 мг%, 30 мг/л -мшус 5,341 мг%, 60 мг/л - мшус 5,229 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 4,685 мг%, 30 мг/л -мшус 1,380 мг%, 60 мг% - + 0,228 мг%. Рiзниця вмкту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - мшус 380,98 %, в 2-й -мшус 252,05 %, в 3-й - мшус 246,77 %, в 4-й - мшус 221,09 %, в 5-й -мшус 65,12 %, в 6-й - + 17,76 %.
Таблиця 2.
Вмкт ВЖК в печшщ щу|мв при застосуваннi НГХ ( М ± т, п = 4)
к я НГХ, мг/л к ® с я ВЖК (код), мг%
V со О Рч ^ & о та г" « 1-1 Н стеаринова (18:0) оле!нова (18:1) лшолева (18:2) арахшова (20:0)
« 15 1 548,021±1,637** 323,61±50,77*** 450,82±3,584** 12,609±0,741***
И ч о и 30 2 620,635±3,648*** 367,14±12,955*** 459,25±2,212*** 5,442±0,647
<С 60 3 720,577±6,071*** 317,95±18,233* 415,81±13,865 5,970±0,543
« к 15 4 604,584±1,752*** 386,87±9,619*** 509,54±3,299*** 3,729±0,546
и ч о 30 5 643,214±1,971*** 414,58±4,658*** 483,79±2,782*** 8,079±1,103
60 6 708,219±7,807*** 356,57±9,349*** 382,36±3,382*** 5,365±0,357
Вода К 7 565,801±3,155 262,30±2,125 426,89±4,103 4,794±0,892
Вмкт пальм^иново! кислоти був збiльшений у вЫх групах тварин з незначними коливаннями рiзницi, а у грут, де випоювали катодний розчин у концентраци 60 мг/л вш був незначно зменшений. Рiзниця стосовно контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, становила - мшус 43,012 мг%, 30 мг/л - мшус 33,772 мг%, 60 мг/л -мшус 59,951 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 58,621 мг%, 30 мг/л - мшус 72,807 мг%, 60 мг% -+ 18,204 мг%. Рiзниця вмюту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно
10
контролю, становила: в 1 грут - мшус 15,05 %, в 2-й - мшус 11,82 %, в 3-й -мшус 20,98 %, в 4-й - мшус 20,52 %, в 5-й - мшус 25,48 %, в 6-й - + 6,37 %.
Таблиця 3.
Вмкт ВЖ] К в печшщ щу|мв при застосуванш НГХ ( М ± т, п = 4)
к я НГХ, мг/л Групи тварин ВЖК (код), мг%
V со О Рч лшоленова (18:3) бегенова (22:0) арах1донова (20:4)
« 15 1 40,524±1,036*** 55,762±1,545*** 671,809±6,886***
И ч о и 30 2 35,787±2,159*** 31,267±1,518* 616,172±1,869***
<С 60 3 27,634±2,318** 36,435±1,175*** 628,010±1,446***
« к 15 4 17,518±0,967* 34,767±1,231** 680,128±1,206***
и ч о 30 5 25,460±1,582*** 36,417±0,986*** 660,302±1,104***
60 6 32,383±1,473*** 22,616±1,135 542,207±1,367**
Вода Контроль 7 13,200±0,847 24,773±1,256 525,963±2,567
Щодо вмкту стеариново! кислоти спостерiгали тенденцiю до збшьшення iз пiдвищенням концентраци розчитв НГХ, а у групi де випоювали анодний розчин у концентраци 15 мг/л - зменшення. Рiзниця щодо контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, становила - + 17,780 мг%, 30 мг/л - мшус 54,834 мг%, 60 мг/л -мшус 154,776 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 38,783 мг%, 30 мг/л - мшус 77,413 мг%, 60 мг% -мшус 142,418 мг%. Рiзниця вмкту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - + 3,15 %, в 2-й - мшус 9,69 %, в 3-й -мшус 27,35 %, в 4-й - мшус 6,85 %, в 5-й - мшус 13,68 %, в 6-й - мшус 25,17 %.
Вщзначали збшьшення вмкту оле!ново! кислоти у вЫх групах тварин iз такою закономiрнiстю, де у групах щурiв випоювали анодний i катодний розчини у концентраци 30 мг/л показник був найвищий, 15 мг/л - тршки нижчий i 60 мг/л - ще нижчий вщносно контрольно! групи. Рiзниця стосовно контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, становила - мшус 61,31 мг%, 30 мг/л - мшус 104,84 мг%, 60 мг/л - мшус 55,65 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 124,57 мг%, 30 мг/л - мшус 152,28 мг%, 60 мг% - мшус 94,27 мг%. Рiзниця вмкту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - мшус 23,37 %, в 2-й - мшус 39,97 %, в 3-й - мшус 21,22 %, в 4-й - мшус 47,49 %, в 5-й - мшус 58,05 %, в 6-й -мшус 35,94 %.
11
Аналiз даних щодо вмюту лшолево! кислоти вказував на И збшьшення у щурiв, яким випоювали анодний та катодний розчини у концентращях 15 та 30 мг/л, а у тварин, яким випоювали розчини у концентраци 60 мг/л -зменшення (незначне, у грут де задавали анодний розчин). Рiзниця стосовно контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, становила - мшус 23,93 мг%, 30 мг/л - мшус 32,36 мг%, 60 мг/л - + 11,08 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 82,65 мг%, 30 мг/л - мшус 59,90 мг%, 60 мг% -+ 44,53 мг%. Рiзниця вмiсту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - мшус 5,61 %, в 2-й - мшус 7,58 %, в 3-й - + 2,6 %, в 4-й -мшус 19,36 %, в 5-й - мшус 13,33 %, в 6-й - + 10,43 %.
Змши вмюту арахшово! кислоти були неоднозначними. Спостер^али збiльшення вмкту кислоти у всiх групах тварин, о^м групи, де випоювали катодний розчин ГХН у концентраци 15 мг/л, де вщзначали незначне И зниження. Щурам, яким випоювали анодний розчин у концентраци 15 мг/л вщзначали досить рiзке збшьшення. Рiзниця стосовно контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, складала - мшус 7,815 мг%, 30 мг/л - мшус 0,648 мг%, 60 мг/л -мшус 1,176 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - + 1,065 мг%, 30 мг/л - мшус 3,285 мг%, 60 мг% -мшус 0,571 мг%. Рiзниця вмкту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - мшус 163,02 %, в 2-й - мшус 13,52 %, в 3-й -мшус 24,53 %, в 4-й - + 22,22 %, в 5-й - мшус 68,52 %, в 6-й - мшус 11,91 %.
Щодо лшоленово! кислоти встановлено закономiрнiсть збшьшення И вмюту iз зменшенням концентраци анодних розчитв НГХ та протилежну залежшсть у щурiв, яким випоювали катодт розчини (вiдносно контролю ус показники були збiльшенi). Рiзниця стосовно контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, складала -мшус 27,324 мг%, 30 мг/л - мшус 22,587 мг%, 60 мг/л - мшус 14,434 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% -мшус 4,318 мг%, 30 мг/л - мшус 12,260 мг%, 60 мг% - мшус 19,183 мг%. Рiзниця вмюту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - мшус 206,82 %, в 2-й - мшус 171,11 %, в 3-й - мшус 109,35 %, в 4-й -мшус 32,71 %, в 5-й - мшус 92,88 %, в 6-й - мшус 145,33 %.
Вмкт бегеново! кислоти був збшьшений у вЫх групах тварин, а тим тваринам, яким випоювали катодний розчин НГХ у концентраци 60 мг/л вш був незначно зменшений. Бшьш значне збшьшення вмюту кислоти спостер^али у грут тварин, де випоювали анодний розчин ГХН у концентраци 15 мг/л. Рiзниця стосовно контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, складала - мшус 30,989 мг%, 30 мг/л -мшус 6,494 мг%, 60 мг/л - мшус 11,662 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 9,994 мг%, 30 мг/л -мшус 11,644 мг%, 60 мг% - + 2,157 мг%. Рiзниця вмкту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - мшус 125,09 %, в 2-й -
12
мшус 26,21 %, в 3-й - мшус 47,07 %, в 4-й - мшус 40,34 %, в 5-й -мшус 47,00 %, в 6-й - + 8,79 %.
Також, щодо арахщоново! кислоти спостерiгали збшьшення И вмiсту у всiх групах тварин. Зауважили певну тенденцш збшьшення вмкту кислоти iз зменшенням концентраци анодних та катодних розчинiв НГХ. Рiзниця стосовно контролю в групах тварин, яким випоювали анодний розчин НГХ в концентраци 15 мг/л, складала - мiнус 145,846 мг%, 30 мг/л - мiнус 90,209 мг%, 60 мг/л - мшус 102,047 мг%, у групах тварин, яким випоювали катодний розчин НГХ в концентраци 15 мг% - мшус 154,165 мг%, 30 мг/л - мшус 134,339 мг%, 60 мг% - мiнус 16,244 мг%. Рiзниця вмiсту кислоти, виражену у вщсотках, стосовно контролю, становила: в 1 грут - мiнус 27,73 %, в 2-й - мшус 17,15 %, в 3-й - мшус 19,40 %, в 4-й - мшус 29,31 %, в 5-й - мшус 25,54 %, в 6-й -мшус 3,09 %.
Висновки
1. За умов задавання анодного розчину НГХ нами було встановлено, що вмкт уЫх ВЖК в печiнцi щурiв був збшьшений, окрiм стеариново! кислоти, в грут тварин, де випоювали розчин у концентраци 15 мг/л (незначно зменшений) та лшолево! кислоти, де випоювали розчин у концентраци 60 мг/л;
2. При задаванш катодного розчину НГХ вщзначали збшьшення вмкту уЫх ВЖК в печшщ щурiв, окрiм мiристиновоl, пентадеканово!, пальм^иново!, лшолево! та бегеново! кислот, в групах тваринам, де випоювали розчин НГХ у концентраци 60 мг/л, а також арахшово! - де випоювали розчин у концентраци 15 мг/л;
3. Спостер^али тенденцш збшьшення вмкту лауриново!, мiристиновоl, пентадеканово! та лшоленово! кислот iз зменшенням концентрацi! анодних розчинiв НГХ. Щодо шших кислот, ця тенденщя була неоднозначною, а у випадку iз стеариновою кислотою - протилежною;
4. Зауважили також певну закономiрнiсть збiльшення вмiсту мiристиново!, пентадеканово!, лшолево! та арахщоново! кислот iз зменшенням концентраци катодного розчину НГХ. Щодо шших кислот, ця тенденщя була неоднозначною, а у випадку iз стеариновою та лшоленовою - протилежною.
Л1тература
1. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. - М.: Наука, 1972. - 252 с.
2. ГСТУ 46.009-2002 «Препарати ветеринарш. Методи визначення нешкщливостЬ).
3. Дорофеев В.И. Влияние ионизированной кислой и щелочной воды на некоторых возбудителей инфекционных болезней и микробов сапрофитов //Диагностика, лечение, профилактика инф. и паразитарных заболеваний с\х животных.: сб. научн. тр. / Ставрополь: СХИ. - Ставрополь, 1987. - С.25-29.
4. Евстигнеева Р.П., Волков И.М., Чудинова В.В. Витамин Е как универсальный антиоксидант и стабилизатор биологических мембран. Биологич. мембраны. - 1998. - Т.65, №2. - С.119-135.
13
5. Эрготропики: регуляторы обмена веществ и использования кормов сельскохозяйственными животными / Под ред. д.б.н., проф. И.Г.Пивняка. - М.: Агропромиздат, 1986. - 343 с.
6. Жолобова И.С., Дорошкин В.И. Токсикологические свойства гипохлорита натрия // Материалы 11-ой межгосударственной научно практической конференции «Новые фармакологические средства в ветеринарии» - Санкт-Петербург. - 1990. - С. 81-82.
7. Изучение влияния электролизной воды, используемой для питья и обработки кормов, на клиническое состояние животных / М.Ф. Васильев, Т.А. Дунен, И.В. Никитина и др. // Заключит. отчет Ленинград, вет. ин-та Л.В.И., 1986. - 116 с.
8. Кислородные радикалы в химии, биологии и медицыне / Ерин А.Н., Скрыпин В.И., Прилипко Л.Л., Каган В.Е. // Рига: Медицина, 1988. -С.109-129.
9. Марей Л.Н., Зыкова А.С. Методические рекомендации по санаторному контролю за содержанием радиоактивных веществ в объектах внешней среды. - М.: 1980. - 11с.
10. Минаев Б.Ф. Механизмы активации молекулярного кислорода коферментами оксидаз // Укр. бiохiм. журн. - 2002. - Т.74, №4а(дод.1). -С.65.
11. Одночасне газохроматографiчне визначення окремих етерифжованих i неетерифжованих високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) в бюлопчному матерiалi / Й.Ф. Рiвiс, 1.В. Скорохщ, Б.Б. Данилик, Я.М. Процик //Укр. б^м. журн.-1997.- Т.69, № 2.- С 110-115.
12. Ривис И.Ф., Скороход И.В. Количественный метод определения некоторых высокомолекулярных жирных кислот в растениях, тканях и биологических жидкостях организма сельскохозяйственных животных Доклады ВАСХНИЛ. - 1981. - № 8. -С. 32-35.
13. Ривис И.Ф., Скорохид И.В., Пидлужный А.Б. Количественный метод определения высокомолекулярных жирных кислот в биологическом материале Доклады ВАСХНИЛ. - 1985. № 8. - С.33-35.
14. Шафран М П. //Успехи современ. биологии. 1981. - 92. - С.365-379.
15. Cheraskin E. Antioxidants in health and disease // J. Am. Optom. Asoos. -1996. - V.67 (l). - P. 50-57.
16. Danylic B.B., Rivis I.F., Procyk Y.M. Assay of the results of gas-chromatographic tests //10th Inter. Symp"Advances and application ofchromatography in industry" (June 30-Jule 4, 1996, Bratislava). -Bratislava. - 1996. - P.151.
17. Me Cay P. Metabolic fate in animals of hindered phenalic function // Arch. Rev. Nutrit. - 1985. - 5. - P.323-370.
18. Rivis I.F., Danylic B.B., Procyk Y.M. Simultaneous determination ofcommon, esterified and unesterifled fatty acids // 10th Intern. Symp.: "Advancess andapplications of chromatography in industry" (June 30-Jule
14
HayKoeuù eicnuK ÏÏHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого
Tom 11 № 2(41) Hacmuna 2, 2009
4, 1996, Bratislava). - Bratislava, 1996. - P.152-153.
Summary Babchiy Y.V.1, Procyk Y.M.2, Malyk O.G.2 1State Scientific-Research Control Institute for Veterinary Preparations and
Folder Additives, Lviv 2Institute agriculture and breeding of animals western region, Obroshino village,
Pustomyty distr., Lviv reg. CONTENTS OF HIGH-MOLECULAR FAT ACIDS IN A LIVER OF RATS
AT INFLUENCE OF APPLICATION OF SOLUTIONS TO HYPOCHLORYTE SODIUM, RECEIVED BY INSTALLATION «STEL»
Indicators of the maintenance of high-molecular fat acids (laurynic, myristinic, pentadekanic, palmitic, stearin, oleyinic, linolic, arakhynic, linolenic, behenic, arakhydonic) in a liver of white laboratory rats after ffty-dayly application of anode and cathodic solutions of hypochloryte sodium of different concentration received by installation «STEL» are established.
Cmammx nadiumna do peda^ii 1.04.2009
15
