Часові показники довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у робітників «Шумових» професій при виготовленні і розливі безалкогольних і слабоалкогольних напоїв Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



TIME INDICES OF LONG-LATENT AUDITORY EVOKED POTENTIALS IN THE WORKERS OF "NOISE" PROFESSIONS AT THE PROCESS OF PREPARATION AND BOTTLING OF NON-ALCOHOL

AND WEAK ALCOHOL BEVERAGES

Shydlovska T.V., Shydlovska T.A., Shevtzova T.V., Volkova T.V. Hrechkivska N.V., Yavorovsky O.P., Brukhno R.P.

ЧАСОВ1 ПОКАЗНИКИ ДОВГОЛАТЕНТНИХ СЛУХОВИХ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦ1АЛ1В (ДСВП) У РОБ1ТНИК1В «ШУМОВИХ» ПРОФЕС1Й ПРИ ВИГОТОВЛЕНН1 I РОЗЛИВ1 БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ I СЛАБОАЛКОГОЛЬНИХ НАПО1В

енденц1я до зростання числа оаб з профес1йною приглуху-ватютю зберiгаeться у зв'язку з розвитком нових галузей виробництва i змЫою у струк-турi iснуючих технолопчних процесiв. Провiдним шюдли-вим фактором на пщприем-ствах низки галузей промисло-востi (вугiльнiй, транспортнiй, машинобудiвнiй, харчовiй та iH.) залишаеться штенсивний

'ШИДЛОВСЬКА Т.В., 'ШИДЛОВСЬКА Т.А., 'ШЕВЦОВАТ.В., 'ВОЛКОВАТ.В., 2ГРЕЧК1ВСЬКА Н.В., 3ЯВОРОВСЬКИЙ О.П., 3 БРУХНО Р.П.

1ДУ «1нститут отоларингологií iм. О.С. Коломмченка НАМНУ», 2Нацiональна медична академiя пiслядипломноí освiти iм. П.Л. Шупика, 3НМУ iм. О.О. Богомольця, м. Кшв

УДК 613.644-052:612.85:663.8

Ключовi слова: довголатентн слуховi викликанi потенцiали, робiтники «шумових» професiй, корковий вiддiл

слухового аналiзатора.

ВРЕМЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ДЛИННОЛАТЕНТНЫХ СЛУХОВЫХ ВЫЗВАННЫХ ПОТЕНЦИАЛОВ (ДСВП) У РАБОЧИХ «ШУМОВЫХ» ПРОФЕССИЙ ПРИ ИЗГОТОВЛЕНИИ И РАЗЛИВЕ БЕЗАЛКОГОЛЬНЫХ И СЛАБОАЛКОГОЛЬНЫХ НАПИТКОВ

1Шидловская Т.А.,1Шидловская Т.В.,'Шевцова Т.В., 1Волкова Т.В., 2Гречковская Н. В., 3 Яворовский А.П., 3Брухно Р. П.

1 ГУ «Институт отоларингологии им. А.С. Коломийченко НАМН Украины», г. Киев

2 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев

3 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев

Цель данной работы — исследование функционального состояния коркового отдела слухового анализатора по данным длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов (ДСВП) у рабочих «шумовых» профессий ПАО «Оболонь» с учетом гигиенических условий труда.

Материал и методы. Дана гигиеническая оценка шума, микроклимата и освещенности на рабочих местах операторов. Измерения проводились с помощью шумомера "Larson Davis 800B", шарового термометра «Тензор 41», кататермометра (F564), люксметра типа Ю-116. Проведено исследование временных показателей ДСВП у 37 работников «шумовых» профессий ПАО «Оболонь» (в основном операторов по разливу напитков). Контрольная группа — 15 соматически и отологически здоровых лиц, не имевших контакта с производственным шумом.

виробничий шум, який впливае на оргашзм пра^вниюв рiзних профеай у поеднанш з шшими факторами виробничого сере-довища i трудового процесу [1-4]. Тому дослщження впливу шуму на оргашзм пра^вниюв (у т.ч. на слуховий аналiзатор) з урахуванням особливостей технологи в окремих вироб-ництвах е актуальними, Тм при-свячеш численш роботи [5, 6].

Вщомо, що тривала дiя виробничого шуму не лише негативно впливае на слух, але й може викликати iншi шкiдливi наслщки. Зокрема, тд впливом шуму можуть виникнути розла-ди центральноТ нервовоТ i сер-цево-судинноТ систем. Також у результат дм шуму високоТ Ытенсивност можуть виникати змши у нейроендокриншй та iмуннiй системах [2-5].

Результаты исследований. Установлено, что в соответствии с "Гигиенической классификацией труда...", утвержденной приказом Министерства здравохранения Украины № 248 от 08.04.2014 г., по уровням шума на отдельных рабочих местах условия труда операторов по разливу относятся к классам условий труда 3.1 (вредные 1 степени) и 3.2 (вредные 2 степени); по показателям температуры воздуха - к классам условий труда 2 (допустимые), 3.1 (вредные 1 степени) и 3.2 (вредные 2 степени); по показателям тяжести и напряженности трудового процесса - к классам условий труда 2 (допустимые) и 3.1 (вредные 1 степени). В целом условия труда операторов по разливу относятся к классу вредности 3.2. (вредные 2 степени). При анализе ЛПП компонентов Р1, Ы1, Р2, Ы2 длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов (ДСВП) при ипсилатеральной стимуляции тоном 1 кГц в основной группе по сравнению с контрольной выявлено достоверное (Р<0,01) удлинение ЛПП компонента Ы2ДСВП у рабочих «шумовых» профессий.

Выводы. У рабочих «шумовых» профессий ПАО «Оболонь», подвергающихся воздействию повышенных уровней постоянного широкополосного шума с превышением ГДР на средних и высоких частотах (500-8000 Гц), наблюдается достоверное (Р<0,01) удлинение ЛПП компонента Ы2ДСВП по сравнению с контрольной группой. Это свидетельствует о дисфункции корковых структур слухового анализатора у обследованных рабочих. Ключевые слова: длиннолатентные слуховые вызванные потенциалы, рабочие «шумовых» профессий, корковый отдел слухового анализатора.

© Шидловська Т.В., Шидловська Т.А., Шевцова Т.В., Волкова Т.В., Гречювська Н.В., Яворовський О.П., Брухно Р. П. СТАТТЯ, 2016.

-ф--

Дослщження, проведенi Т.А. Шидловською i Т. В. Шевцовою, показують, що вже на початко-вих стадiях розвитку професй ноТ СНП в осiб, якi працюють в умовах впливу виробничого шуму, страждае корковий вщ-дiл слухового аналiзатора. Однак робiт, присвячених дií виробничого шуму на цент-ральш структури слухового аналiзатора, за даними довго-латентних слухових викликаних потенцiалiв (ДСВП) у роб^ни-кiв шумових виробництв, недо-статньо. Вiдсутнi також дослщ-ження щодо стану центральних вщдТтв слухового аналiзатора у роб^ниюв харчовоТ проми-словостi, зокрема у роб^ниюв «шумових» професiй пщпри-емств з виготовлення i розливу безалкогольних та слабоалко-гольних напоТв. Тому дослщ-ження часових характеристик ДСВП у таких пращвниюв е доцшьним i актуальним.

Не викликае сумыву i цiннiсть методу реестрацií слухових викликаних потен^атв (корот-колатентних та довголатентних) як об'ективного тесту для оцн ки функцюнального стану кор-кових вщдТшв слухового аналi-затора.

Цей метод дозволяе досто-вiрно виявити нав^ь незначнi порушення у функцюнуванш центральних вщщтв слухового аналiзатора. Реестра^я довголатентних слухових викликаних потенцiалiв добре себе зареко-мендувала у наукових дослщ-женнях та практична медицинi i широко використовуеться для оцшки функцiонального стану коркового вщдшу слухового

PiBeHb звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (Гц) на лшй' розливу у скляну тару

120 100

анал1затора i тдкоркових иого структур [5].

Мета даноТ роботи полягала у дослщженш функцiонального стану коркового вщдшу слухового аналiзатора за даними довголатентних (коркових) слухових викликаних потен^а-лiв у робiтникiв «шумових» про-фесiИ ПАТ «Оболонь» з ураху-ванням гiгieнiчних умов працк

Матерiал i методи. Пп-ешчна оцiнка умов працi опера-торiв з розливу здiИснювалася шляхом вимiрювання рiвнiв шуму, параметрiв мiкроклiмату, освтпеност^ оцiнки умов прац за показниками важкост та напруженостi працi.

Вимiрювання рiвнiв шуму на робочих мюцях проводили за допомогою приладу "Larson Davis 800B". Температуру та вщносну вологiсть повiтря визначали за допомогою шарового термометра «Тензор 41», швидкють руху повiтря -кульковим кататермометром (F 564). Природне та штучне освiтлення на робочих мюцях пращвниюв вимiрювали за допомогою люксметра типу Ю-116.

Результати вимiрювання рiв-нiв шуму, параметрiв мiкроклi-мату, освiтлення оцшювали вщ-повiдно до дiючих державних саштарних норм.

Нами було проведено до-слiдження функцiТ центральних вщдТшв слухового аналiзатора у 37 пра^вниюв «шумових» професiИ ПАТ «Оболонь», пе-реважно в операторiв з розливу напоТв. Контрольною групою слугували 15 соматично та ото-лопчно здорових осiб, якi не

Рисунок 1

мали контакту з виробничим шумом.

Реестращя довголатентних (коркових) слухових викликаних потенцiалiв проводилася з використанням загальноприй-нятоТ методики за допомогою акустичноТ системи «Eclipse» фiрми «Interacoustics». ДСВП реестрували у вщповщь на тональнi посили тривалiстю 300 мс, штенсивнютю 40 дБ над суб'ективним порогом чут-ливостi з частотою заповнення 1000 Гц та 4000 Гц (час зро-стання i спаду стимулу 20 мс). Частота iмпульсiв становила 500 Гц. Аналiзували стандартну кТпькють вибiрок (32), вщповщь тривалютю 750 мс. Смуга про-пускання фiльтрiв була у межах 2-20 Гц. Викликана електрична активнють рееструвалась у вщповщь на тсилатеральне мо-науральне подання стимулу з частотою заповнення 1 кГц.

При аналiзi отриманих кри-вих брали до уваги латентш перюди компонентiв Р1, N1, Р2 i N2 ДСВП.

Результати та Ух обгово-рення. На пщприемствах з виготовлення та розливу без-алкогольних та слабоалкоголь-них напоТв найчисельшшою категорiею пращвниюв, якi зазнають дiТ шуму, е оператори з розливу напоТв.

Основним обладнанням, яке генеруе шум у цехах з розливу напоТв, е конвеерна л^я з розливу. Як показали нашi дослщ-ження, середнм рiвень шуму на лЫп розливу у скляну тару становить (87,83±0,89) дБА, у металiчну банку - (85±1,51) дБА, у пластикову тару -

80

, 107

95

"87 82

80,83

83,17

______

76,33 ^75,83 78 83 78

84 83

Рисунок 2

Рiвень звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (Гц) на лшп розливу у металеву тару

120 100

74,5

60 -I—73,67-40 20

75 73

.71 _69-

80 60 40 20

к 107

95

87

77,4 76,2 73,.

76,2 75,8 74,6 74,6

^ ' # > > > ^ ^

78 75 ™3"71

67 -69-

Примтка до рис. 1-3: О— нормативн1 показники;

фактичн1 данi

№ 4 2016 Environment & Health 12

-ф--

0

0

TIME INDICES OF LONG-LATENT AUDITORY EVOKED POTENTIALS IN THE WORKERS OF "NOISE" PROFESSIONS AT THE PROCESS OF PREPARATION AND BOTTLING OF NON-ALCOHOL AND WEAK ALCOHOL BEVERAGES

1Shydlovska T.V., 1Shydlovska T.A., 1Shevtzova T.V., 1Volkova T.V. 2Hrechkivska N.V., 3Yavorovsky O.P., 3Brukhno R.P.

1 State Institution «O.S. Kolomiichenko Institute

of Otolaryngology». National Academy of Medical

Sciences of Ukraine. Kyiv

2P. L. Shupyk National Medical Academy

for Post-Graduate Education. Kyiv

3 Bohomolets National Medical University. Kyiv

Objective. We studied the functional state of the acoustic analyzer cortex region by the data of longlatent auditory evoked potentials (LAEP) of the workers of "noise" professions, employed at the Obolon factory, taking into account the hygienic labour conditions. Methods and materials. We present a hygienic assessment of noise, microclimate, and lighting on the working places of the operators. The measurements were performed with the help of audiometer "Larson Davis 800B", globe thermometer "Tensor41", catather-mometer (F564), luxmeter "U-116". We carried out the study of temporay indices of long-latent auditory evoked potentials in 37 workers of "noise" professions at the Obolon factory (mainly the operators engaged in beverage bottling). The control group consisted of 15 somatically and otologically healthy people not affected the industrial noise.

Results. According to the "Hygienic Classification of

Labour..." № 248 of 08.04.2014, approved by the Decree of the Ministry of Public Health of Ukraine, by the noise levels at different working places the labour conditions of the workers, engaged in beverage bottling, may belong to 3.1 labour conditions class (harmful conditions of the 1-st degree) and 3.2 class (harmful conditions of the 2-nd degree); by the temperature of the air - to 2 (permissible), 3.1 (harmful conditions of the 1-st degree) and 3.2 (harmful conditions of the 2-nd degree) labour conditions classes; by the labour process difficulty and its intensity - to 2 (permissible) and 3.1 (harmful conditions of the 1-st degree) labour conditions classes. As a whole the labour conditions of the operators, engaged in the beverage bottling, may be referred to the 3.2 danger class (harmful conditions of the 2-nd degree). At the analysis of the peak latent periods of P1, N1, P2 and N2 components of the longlatent auditory evoked potentials under ipsilateral stimulation by 1 kHz tone in the main group a reliable increase in length of the peak latent period of the N2 component in the workers of "noise"professions was detected in comparison with the control one. Conclusions. A reliable (P<0.01) increase in the length of the peak latent period of the N2 component of longlatent auditory evoked potentials was observed in the workers of "noise" professions at the Obolon factory, affected the increased levels of permanent, wide-range noise, exceeding MAL at medium and high frequencies (500-8000 Hz), in comparison with the control group. It testifies about a dysfunction of the cortex structures of the acoustic analyzer in examined workers. Keywords: long-latent auditory evoked potentials, workers of "noise" professions, acoustic analyzer

(86,6±1,3) дБА. Максимальний рiвень шуму сягае 91 дБА. За своТми характеристиками шум постмний, широкосмуговий з перевищенням ГДР на середшх та високих частотах 500-8000 Гц. Час його впливу протягом уаеТ робочоТ змши становив 6,5-7,5 годин.

Рiвнi звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньо-геометричними частотами (Гц) на л^ях розливу у скляну, металiчну та пластикову тару наведено на рисунках 1-3.

Як видно з наведених результат, на бшьшосл робочих мюць операторiв з розливу рiвень виробничого шуму перевищував допустимий на 111 дБА.

Додатковим чинником, який впливае на пра^вниюв, е нагри ваючий мiкроклiмат у теплий перюд року. На робочих мюцях на лнТ розливу у металiчну тару температура пов^ря становить (28,1±0,9)-(31,9±1,37)°С; на робочих мюцях на лшп розливу у пластикову тару - (26,73±0,61)-(27,73±0,45)°С; на лши розливу у скляну тару - (22,7±0,91)-(22,9± 0,56)°С. Отже, температура пов^ря на окремих робочих мюцях перевищувала допустимi значення у теплий перюд року на 0,7-4,9°С. Вщносна вологють пов^ря перевищувала норма-

тивы величини на окремих робочих мюць на 1-4%. Швид-кють руху пов^ря на уах обсте-жених робочих мюцях вщповща-ла нормативним величинам. Показники освтеност на робочих мюцях перебувають у межах нормативних величин.

Оцшка тяжкост i напружено-ст роботи показала, що опера-тори працюють у три змши. Тривалють одые'Т змши становить 8 годин. Кпькють та тривалють перерв вщповщають нормативним вимогам. До 70% часу змши робочi працюють стоячи. У вимушешй позi пра-щвники перебувають до 12% тривалост змши (поза з нахи-лом тулуба вперед на 20-30°). На бшьшосл робочих мюць пра^вники перемщують ван-тажi масою 1-2 кг. На окремих робочих мюцях пра^вники пщ-шмають та перемщують ванта-жi масою до 30 кг 5-10 разiв протягом змши i проходять 0,3-1 км.

Таким чином, зпдно з "Пп-еычною класифка^ею пращ за показниками шкщливост та небезпечност факторiв виробничого середовища, важкост та напруженост трудового про-цесу", затвердженою наказом МОЗ УкраТни № 248 вщ 08.04 2014 р., за рiвнями шуму на окремих робочих мюцях умови

пращ операторiв з розливу належать до клаав умов пращ 3.1 (шкiдливi 1 ступеня) та 3.2 (шкiдливi 2 ступеня); за показниками температури пов^ря -до клаав умов пращ 2 (допустимО, 3.1 (шкiдливi 1 ступеня) та 3.2 (шкiдливi 2 ступеня); за показниками важкост та напруженост трудового проце-су - до клаав умов пращ 2 (допустим^ та 3.1 (шкiдливi 1 ступеня). Загалом умови пращ операторiв з розливу належать до класу шкщливост 3.2. (шкiдливi 2 ступеня).

Реестращя ДСВП з аналiзом часових характеристик проводилась у роб^ниюв «шумових» профеай з початковими сен-соневральними порушеннями слуховоТ функци. За даними суб'ективноТ аудюметрп, в обстежених пращвниюв було виявлене пщвищення поропв слуху до тоыв високочастотноТ дшянки конвенцюнального дiа-пазону частот (4-8) кГц та уах частот доотджуваного розши-реного дiапазону частот (9-16 кГц). Обстежеш оператори з розливу мали достовiрно (Р<0,01) пщвищеш пороги слуху на тони вщ 8 кГц до 16 кГц порiвняно з особами контрольно'!' групи. Так, у дшянщ 8 кГц пороги слуху на тони в обсте-жених роб^ниюв становили

-$--

(19,86±3,99) дБ; 9 кГц -(36,78±3,39) дБ; 10 кГц -(38,22±4,35) дБ; 11 кГц -(49,68±5,89) дБ; 12 кГц -(52,95±3,75) дБ; 14 кГц -(55,92±3,46) дБ; 16 кГц -(60,18±4,92) дБ вiдповiдно.

Часовi показники ДСВП, якi характеризують функцюналь-ний стан коркового вiддiлу слухового аналiзатора операторiв, наведено у таблицк

Як видно з даних таблицу при порiвняннi ЛПП компонент Р1, N1 ДСВП в умовах тсилате-ральноТ стимуляцií тоном 1 кГц суттевоТ рiзницi в основнш групi порiвняно з контрольною не вщзначалося (Р>0,05). Однак спостерiгалося досто-вiрне (Р<0,01) подовження ЛПП компонента N ДСВП у робочих «шумових» професiй.

Так, в основнiй грут ЛПП N2 ДСВП становив (284,2±3,1) мс i був достовiрно подовженим порiвняно з контролем, де вщ-повiдне значення склало (251,4±3,1) мс. Це свщчить про дисфункцiю у коркових структурах слухового аналiзатора у дослщжуваних робiтникiв, а також про втягнення у патоло-пчний процес центральних вщ-дiлiв слухового аналiзатора за дií виробничого шуму та Ыших факторiв гiгiенiчних умов пращ на íхнiх робочих мюцях.

Одержанi нами данi узгод-жуються з результатами, от-риманими нами у попередшй роботi (Т.В. Шидловська, Т.А. Шидловська), якi встановили, що на раннiх стадiях розвитку порушень у слуховiй системi за дм шуму зазвичай порушу-еться сприйняття слуху на

Рiвень звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (Гц) на лшп розливу у пластикову тару

тони у дшянц 14-16 кГц висо-кочастотного дiапазону та дiлянцi 4-8 кГц конвенцюналь-ного, а також подовжуеться латентний перюд компонента N ДСВП.

При бТпьш тяжких формах, коли штенсивнють шуму, три-валють впливу або його певнi характеристики обумовлюють подальший розвиток захворю-вання, до патолопчного про-цесу залучаються також iншi структури центральних вщди лiв слухового аналiзатора. З часом порушення тонального слуху стосуються частот мов-ного дiапазону, з'являються ознаки ураження рецептора, а до процесу ураження залучаються i стовбуромозковi структури слухового аналiза-тора, про що свщчать подо-вженi часовi характеристики КСВП, а також пщюрков^ на що вказуе збТпьшення ЛПП Р2 ДСВП [5].

Висновки

1. Встановлено, що пра^вни-ки «шумових» профеай тдпри-емства з виготовлення та розливу напоТв (оператори з розливу) зазнають комбiнованого впливу виробничого шуму, несприятливого мiкроклiмату та несприятливих умов пращ за показниками важкост та напруженостi працi.

2. Провщним шкiдливим фактором виробничого середови-ща операторiв з розливу напоТв у скляну, пластикову i металеву тару е постмний широкосмуго-вий шум з перевищенням ГДР на середнiх та високих частотах (500-8000 Гц). За рiвнями шуму на окремих робочих мю-

Рисунок3

цях (перевищення допустимого рiвня на 1-11 дБА) умови працi операторiв з розливу безалкогольних та слабоалко-гольних напоТв належать до клаав умов працi 3.1 (шкiдливi

1 ступеня) та 3.2 (шкiдливi

2 ступеня).

3. У роб^ниюв «шумових» професм ПАТ «Оболонь», за даними довголатентних слухо-вих викликаних потенцiалiв (ДСВП), спостерiгаеться до-стовiрне (Р<0,01) подовження ЛПП компонента N ДСВП порiвняно з контрольною гру-пою. Це свiдчить про дисфунк-цiю коркових структур слухового аналiзатора в обстежених роб^ниюв, що, очевидно, зумовлене дiею на них комплексу шюдливих та негатив-них чинникiв виробничого середовища.

4. Отримаш данi доповнюють i уточнюють науковi уявлення про патогенез професшноТ сенсоневральноТ приглухува-тостi та дозволяють виршува-ти питання трудовоТ експерти-зи i проведення лкувально-профшактичних заходiв у робiтникiв «шумових» профеай пiдприемств з виготовлення i розливу напоТв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гiгiенiчна оцЫка шуму на робочих мiсцях i характеристика початкових порушень у слуховому аналiзаторi у пра^вни-кiв «шумових» професiй авiа-цмного машинобудування / О.П. Яворовський, Т.В. Шидловська, М.В. Вертеленко, Т. В. Шевцова // Укр. журн. з проблем медицини працк -2008. - № 3 (5). - С. 63-70.

Таблиця

Латентн перюди пiкiв компонентiв ДСВП в оЫб з СНП - робочих «шумових» професш (основна група) та в осiб контрольной' групи при шсшатеральнш звуковiй стимуляцп тоном 1 кГц, (М±т)

120 ■ 100 ■■ ^ 95

80 60 40 20

82,6 79,4

73,6

74,6 78,4 80 2 80,6 78 75 73 71 69

Група дослщження ЛПП компоненте ДСВП, МС

Р1 N1 Р2

Основна група 54,5±2,9 115,8±3,2 179,2±2,8 284,2±3,1

Контрольна група 50,0±2,5 112,9±2,7 175,9±2,6 251,4±3,1

1|Р 1,18 Р>0,05 0,69 Р>0,05 0,86 Р>0,05 7,48 Р<0,01

0

'Ъ4

, # „<$> ¿§> # #

Примтки: t — коеф1ц1ент достов1рност1 у групах; р>0,05 - недостов1рна рзниця м'ж показниками в основн1й та контрольн1й групах; р<0,01 — достов1рна р1зниця м1ж показниками в основн1й та контрольн1й групах.

№ 4 2016 Еоттошшт & Иеаьти 14

2. ririeHa праци пщручник / Ю.1. Кундieв, О.П. Яворов-ський, А.М. Шевченко та iH.; за ред. Ю.1. Кунаева, О.П. Яво-ровського. - К. : Медицина, 2011. - 904 с.

3. Кунаев Ю.1. Професiйнa зaхворювaнiсть в УкраМ у динамщ довгострокового спостереження / Ю.1. Кунаев, А.М. Нагорна // Укр. журнал з проблем медицини пращ. — 2005. — № 1. — С. 3-11.

4. Профеайна приглухува-тють шумово)' етiологií ^агно-стика, класифкащя, експер-тиза прaцездaтностi, профи лактика): метод. рек. / за ред. Ю.1. Кундieвa, 6.Г 1ванюка. — К., 2001. - 30 с.

5. Шидловська Т. В. Сенсо-невральна приглухувaтiсть / Т.В. Шидловська, Д.1. Забо-лотний, Т.А. Шидловська. - К. : Логос, 2006. - 752 с.

6. Davoodi M. Noise-induced Hearing Loss / M. Davoodi // Intern. J. Occup. Environ. Med. - 2010. - Vol. 1 (3). - 146 р.

REFERENCES

1. Yavorovskyi O.P., Shyd-lovska Т. V., Vertelenko M.V., Shevtsova T.V. Ukrainskyi zhur-nal z problem medyzyny pratsi. 2008 ; 3 (5) : 63-70 (in Ukrainian).

2. Kundiev Yu.I., Yavorovskyi O.P., Shevchenko А.М. et al. Hihiiena pratsi : pidruchnyk [Occupational Hygiene : Manual]. tyiv : Medytsyna; 2011: 904 p. (in Ukrainian)

3. Kundiev Yu.I., Nahorna A.M. Ukrainskyi zhur-nal z problem medyzyny pratsi. 2005 ; 1 : 3-11 (in Ukrainian).

4. Kundiev Yu.I., Ivaniuk Ye.H. (eds.) Profesiina pryh-lukhuvatist shumovoi etiolohii (diahnostyka, klasyfikatsiia, ekspertyza pratsezdatnosti, profilaktyka : metodychni rekomendatsii [Occupational Hypoacusis of Noise Etiology (Diagnosis, Classification, Working Ability Examination, Prevention) : Methodical Recommendations]. tyiv; 2001 : 30 p. (in Ukrainian).

5. Shydlovska T.V., Zabolot-nyi D.I., Shydlovska Т.А. Sensonevralna pryhlukhuvatist [Sensorineural Hypoacusis]. tyiv : Lohos ; 2006 : 752 p. (in Ukrainian).

6. Davoodi M. Intern. J. Occup. Environ. Med. 2010 ; 1 (3) : 146.

Надйшло до редакцп 14.09.2016

ECOLOGICAL AND HYGIENIC DETERMINATION OF THE DETERIORATION OF POPULATION'S HEALTH IN THE INDUSTRIAL REGION

Biletska E.M., Onul N.M., Holovkova T.A., Antonova O.V.,

Zemliakova T.D.

ЕКОЛОГО-ПГ!БН1ЧНА ДЕТЕРМ1НОВАН1СТЬ ПОГ1РШЕННЯ

ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕНИЯ ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ

умовах техногенного пресингу на людину та середовище ii проживання проблема здоров'я населення зросла до рангу нащонально'( безпеки кра'(ни. Адже згщно з резолющею Генерально'( Асамбле'( ООН саме здоров'я населення визначаеться единим критерь ем дощльност уах без винятку сфер дiяльностi людського ствтовариства [4, 8]. На жаль, здоров'я населення нашо'( кра'(-ни перебувае у критичному стан за рiвнем смертностi та захворюваност^ середньоí очь кувaноí тривалост життя, що, разом з шшими чинниками, обумовлюе депопуляцiю населення кра'(ни [5, 6].

Нинi масштабне антропогенне навантаження довктля створило реальну небезпеку негативного впливу на здоров'я люди-ни, який визначаеться переду-

Б1ЛЕЦЬКА Е.М., ОНУЛ Н.М., ГОЛОВКОВА Т.А., АНТОНОВА О.В., ЗЕМЛЯКОВА Т.Д.

ДЗ «Дшпровсыка медична академiя МОЗ Укра'ши» e-mail: enbelitska@ukr.net

УДК 504 : 614.78 : 369.066.42 :

711.454

K^40Bi слова: техногенне забруднення, мшроелементи, важк метали, здоров'я, кри-тичнi групи населення, вплив.

ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ДЕТЕРМИНИРОВАННОСТЬ УХУДШЕНИЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА Белецкая Э.Н., Онул Н.М., Головкова Т.А., Антонова О.В., Землякова Т.Д.

ГУ «Днепровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»

На основе результатов более чем 20-летних исследований, проведенных на кафедре общей гигиены Днепровской медицинской академии, установлена значительная техногенная нагрузка ксенобиотиками организма человека в условиях промышленных территорий, свидетельством чему является превышение уровня содержания ксенобиотиков в биосубстратах в системе «мать-плод-ребенок» в 1,6-5,0 раз по сравнению с нормативным уровнем. При этом избыточное содержание ксенобиотиков в организме сочетается с дефицитом эссенциальных микроэлементов, что формирует вдвойне неблагоприятную ситуацию и подчеркивает потенциальную опасность даже малых концентраций токсикантов в окружающей среде для здоровья населения.

Установленные нарушения состояния здоровья населения с помощью разработанной нами биокинетической модели в системах "среда-организм-здоровье" и "мать-плод-ребенок"доказали их детерминированность мощным техногенным загрязнением жизнеобеспечивающих сред — атмосферного воздуха, питьевой воды, пищевых продуктов. Такое негативное состояние здоровья населения Днепровского региона научно обосновывает необходимость срочного внедрения управленческих мероприятий на государственном уровне социально-экономического, организационного, медико-профилактического характера на основе разработанной нами концептуальной модели управления риском развития экологически обусловленной патологии у населения промышленного региона. Ключевые слова: техногенное загрязнение, микроэлементы, тяжелые металлы, здоровье, критические группы населения, влияние.

© Блецька Е.М., Онул Н.М., Головкова Т.А., Антонова О.В., Землякова Т.Д. СТАТТЯ, 2016.

-$--