CC BY
53
№ 6 - 7 червень - липень 2011
документами, зазначивши в них вартість отриманого лому чи цінних відходів. Для списання витрат на виправлення браку чи віднесення їх на винних осіб складають спеціальний розрахунок. Якщо ж брак стався внаслідок поставки недоброякісної сировини і господарський суд виніс рішення про відшкодування збитків постачальником, таку суму списують на цій підставі і відносять на розрахунки за претензіями до нього.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Податковий кодекс України: станом на 7 травня 2011 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2011. - 270 с. — (Бібліотека офіційних видань).
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: за станом на 01.01. 2011 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2011. - 150 с. — (Бібліотека офіційних видань).
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 (зі змінами і доповненнями).
УДК 658
БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПВІДПРИЄМСТВА
Н. М. Пирець, к. е. н., доц., Р. В. Мартинець, студ.
Ключові слова: бюджет, бюджетування, фінансова структура, центр витрат, центр доходів, центр прибутку
Актуальність теми. За умов ринкової економіки, якій притаманні самостійність суб' єктів господарювання, власна відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності, виникає об'єктивна потреба постійного контролю, аналізу й прогнозування змін фінансового стану та оцінки фінансових можливостей підприємства на майбутнє, що реалізується за допомогою інструментів фінансового управління. одним з ефективних напрямків удосконалення системи управління для вітчизняних підприємств є бюджетування.
Вагомий внесок у розроблення теоретичних та прикладних засад бюджетування на підприємстві зробили такі вітчизняні та іноземні науковці: В. Андрієнко, І. Бланк,
Б. Буркінський, Ф. Бутинець, В. Гамаюнов, А. Дайле, М. Данилюк, Р. Дафт, К. Друрі, А. Іонова,
З. Клеменова, О. Кузьмін, В. Лещій, І. Луніна, С. Майерс, Д. Новіков, Г. Партин, Ю. Пасічник, А. Поддєрьогін, О. Попов, М. Романовський, Д. Сігел, О. Терещенко, Д. Хан, Л. Чижевська, А. Шеремет, К. Щіборщ та інші. В опублікованих працях висвітлено погляди авторів на сутність бюджетування та бюджетів, запропоновано різні підходи до класифікації бюджетів, визначено проблеми та позитивні результати упровадження бюджетування на підприємствах тощо.
Метою статті є розробка теоретичних засад впровадження та застосування бюджетування в системі управління підприємством.
Результати дослідження. Спочатку наведемо визначення основних термінів:
Бюджетування - це процес складання бюджетів і контроль за їх виконанням.
Бюджет - це фінансовий план на конкретний період, погоджений з виробничою діяльністю підприємства, мета якого виражена в показниках звітності в грошовому вираженні у взаємозв'язку із зобов'язаннями. [1]
Кінцевим результатом процесу бюджетування є складання 3 форм фінансової звітності:
- Баланс;
- Звіт про фінансові результати;
- Звіт про рух грошових коштів.
Розрізняють такі види бюджетів:
1. За об'єктом бюджетування:
- бюджети (кошториси) на виготовлення окремих виробів;
- функціональні бюджети;
- зведені бюджети.
2. За цільовим призначенням:
- операційні бюджети (бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджет придбання
85
Вісник ПДАБА
матеріалів, бюджет матеріалів, бюджет прямих витрат на оплату праці тощо);
- фінансові бюджети (бюджет капітальних вкладень, бюджет грошових коштів, бюджетний баланс, бюджет зміни власного капіталу тощо).
3. За методами розробки:
- статичний (твердий) бюджет;
- змінний (динамічний) бюджет;
- гнучкий бюджет [3].
4. За терміном:
- бюджет поточної (операційної) діяльності;
- оперативний бюджет;
- змінний бюджет [1].
Проблема формування фінансової структури підприємства або фірми є однією з центральних при постановці бюджетування.
Фінансова структура - це набір сфер фінансової відповідальності, розподілених між структурними підрозділами підприємства або фірми, промовців як об'єкти бюджетування і управлінського обліку [6].
До основної групи структурних підрозділів відносять центри фінансової відповідальності (ЦФВ), в якому виділяють такі типи:
Центр витрат - це підрозділи, які несуть відповідальність за витрати (обслуговуючі виробничі підрозділи, відділи заводоуправління).
Центр доходів - підрозділи, покликані забезпечити реалізацію продукції підприємства (відділи збуту, маркетингу, торгові доми, магазини і т. д.).
Центр прибутку - підрозділ, який може контролювати і нести відповідальність і за продажі, і за витрати, пов'язані з виробництвом продукції (самостійні підприємства, філіали).
Центр інвестицій - підрозділи, що наділяються правом ухвалювати інвестиційні рішення. В більшості випадків такі центри наділяються фінансовими ресурсами або правом їх самостійного залучення [4].
Тому вибір фінансової структури - це вибір об'єкта бюджетування, від якого в подальшому залежить:
- які види бюджетів використовуватимуться;
- які формати і технології бюджетування доцільно застосовувати;
- якими мають бути порядок консолідації бюджетів структурних підрозділів і система бюджетування;
- яким буде порядок підготовки (регламент) звітів про виконання бюджетів і їх подальшого коректування [6].
Організаційні помилки, які зумовлюють невдале впровадження бюджетного управління:
1. Практика свідчить, що ініціатива з упровадження бюджетного управління виходить з фінансових відділів компаній. Однак без підтримки власників такі ініціативи, як правило, завершуються локальними проектами, які ніяким чином не міняють практику діяльності компанії в цілому. Тому доцільно включати в групу розробників перших осіб підприємства, наприклад, одного із заступників директора, які безпосередньо відповідатимуть за здійснення проекту перед власниками та вищим керівництвом.
2. Неналежна представленість у групі розробників представників напрямів бізнесу компанії, дочірніх підприємств, відділів тощо.
Технічні помилки, які зумовлюють невдале впровадження бюджетного управління:
1. Беззастережне перетворення формальної організаційної структури підприємства на фінансову структуру. Таким чином, перед початком розробки фінансової структури доцільно з’ясувати хто за що відповідає, які має повноваження.
2. Неправильне формування та класифікація центрів фінансової відповідальності та визначення їх керівників. Грамотно побудована фінансова структура передбачає, що керівником центру фінансової відповідальності має бути саме та особа, рішення якої зумовлюють ті чи інші витрати та доходи [2].
У системі бюджетування може виникати ряд проблем. Основні з них такі:
- відсутність відповідального за забезпечення процесу бюджетування на всіх його стадіях;
- відсутність стандартних форм бюджетів;
- невідповідність системи управлінського обліку завданням планування;
- відсутність оперативності у процесі надання інформації;
86
№ 6 - 7 червень - липень 2011
- складність збору фактичної інформації у зв’язку із територіальною віддаленістю підрозділів підприємства [5].
Цей перелік можна розширити, але в будь-якому випадку є підстави стверджувати, що однією із проблем постановки і функціонування системи бюджетування є необхідність координації зусиль певної групи людей.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. Вид. 2-ге, виправл. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.
2. Ґудз С. Типові помилки у постановці бюджетування // Круглий стіл. - 2006. - № 10.
3. Квачан В. Бюджетування // Джерело знань. - 2010. - 23 січня.
4. Квачан В. Центри відповідальності // Джерело знань. - 2010. - 24 січня.
5. Охотнік С. І. Регламентація процесу бюджетування за допомогою стандарту IDEF0 // Круглий стіл. - 2004. - № 10 - 11.
6. Режим доступу: http://toplutsk.com/articles-article_558.html.
УДК 657.1
ОБЛІК СПИСАННЯ ПРОСТРОЧЕНОЇ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Ю. С. Головко, асп., Т. С. Магда, студ.
Ключові слова: кредиторська заборгованість, позовна давність, безнадійна кредиторська заборгованість, інвентаризаційна комісія, акт інвентаризації
Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, визначено наказом Державного казначейства України від 08.05.2001р. № 73 зі змінами, затвердженими наказами Державного казначейства від 19.07.2001 № 122 та від 29.01.2002 № 14.
Списання за загальним і спеціальним фондами державного бюджету кредиторської заборгованості бюджетних установ (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув і яка є наслідком діяльності установи, здійснюється щоквартально.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Строк позовної давності згідно зі статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР становить три роки.
Визначення кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення, проводиться окремо створеною комісією, затвердженою наказом керівника установи, або щорічною інвентаризаційною комісією за допомогою інвентаризації розрахунків. До складу інвентаризаційної комісії неодмінно включається головний бухгалтер або його заступник та працівник бухгалтерії, до функціональних обов’язків якого входить ведення обліку розрахунків.
За результатами інвентаризації розрахунків складається акт довільної форми, в якому зазначаються сума кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною до погашення, назва й адреса кредитора, дата та причини виникнення заборгованості, а також заходи, що застосовувалися для її ліквідації (листи до установи вищого рівня з приводу виділення коштів для погашення даної заборгованості).
Після затвердження керівником установи акт передається за відомчою підпорядкованістю установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання. Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис доходів та видатків.
Установа вищого рівня розглядає подані акти інвентаризації та в разі прийняття відповідного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої установи кредиторської заборгованості за загальним і спеціальним фондами державного бюджету (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув.
Списання простроченої кредиторської заборгованості бюджетної установи за власними надходженнями здійснюється в такому самому порядку, але рішення про списання приймає
87
