CC BY
42
№ 6 - 7 червень - липень 2011
- складність збору фактичної інформації у зв’язку із територіальною віддаленістю підрозділів підприємства [5].
Цей перелік можна розширити, але в будь-якому випадку є підстави стверджувати, що однією із проблем постановки і функціонування системи бюджетування є необхідність координації зусиль певної групи людей.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. Вид. 2-ге, виправл. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.
2. Ґудз С. Типові помилки у постановці бюджетування // Круглий стіл. - 2006. - № 10.
3. Квачан В. Бюджетування // Джерело знань. - 2010. - 23 січня.
4. Квачан В. Центри відповідальності // Джерело знань. - 2010. - 24 січня.
5. Охотнік С. І. Регламентація процесу бюджетування за допомогою стандарту IDEF0 // Круглий стіл. - 2004. - № 10 - 11.
6. Режим доступу: http://toplutsk.com/articles-article_558.html.
УДК 657.1
ОБЛІК СПИСАННЯ ПРОСТРОЧЕНОЇ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Ю. С. Головко, асп., Т. С. Магда, студ.
Ключові слова: кредиторська заборгованість, позовна давність, безнадійна кредиторська заборгованість, інвентаризаційна комісія, акт інвентаризації
Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, визначено наказом Державного казначейства України від 08.05.2001р. № 73 зі змінами, затвердженими наказами Державного казначейства від 19.07.2001 № 122 та від 29.01.2002 № 14.
Списання за загальним і спеціальним фондами державного бюджету кредиторської заборгованості бюджетних установ (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув і яка є наслідком діяльності установи, здійснюється щоквартально.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Строк позовної давності згідно зі статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР становить три роки.
Визначення кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення, проводиться окремо створеною комісією, затвердженою наказом керівника установи, або щорічною інвентаризаційною комісією за допомогою інвентаризації розрахунків. До складу інвентаризаційної комісії неодмінно включається головний бухгалтер або його заступник та працівник бухгалтерії, до функціональних обов’язків якого входить ведення обліку розрахунків.
За результатами інвентаризації розрахунків складається акт довільної форми, в якому зазначаються сума кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною до погашення, назва й адреса кредитора, дата та причини виникнення заборгованості, а також заходи, що застосовувалися для її ліквідації (листи до установи вищого рівня з приводу виділення коштів для погашення даної заборгованості).
Після затвердження керівником установи акт передається за відомчою підпорядкованістю установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання. Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис доходів та видатків.
Установа вищого рівня розглядає подані акти інвентаризації та в разі прийняття відповідного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої установи кредиторської заборгованості за загальним і спеціальним фондами державного бюджету (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув.
Списання простроченої кредиторської заборгованості бюджетної установи за власними надходженнями здійснюється в такому самому порядку, але рішення про списання приймає
87
Вісник ПДАБА
керівник установи самостійно, а до відома установи вищого рівня подається інформація про проведення такого списання.
У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відображається такою кореспонденцією субрахунків:
> за коштами загального фонду: Дт субрахунка № 675 Кт субрахунка № 431;
> за коштами спеціального фонду: Дт субрахунка № 675 Кт субрахунка № 432.
Списана за вимогами цього Порядку кредиторська заборгованість, строк позовної давності
якої минув, відображається у формі № 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ» та в пояснювальній записці до річного та квартального фінансових звітів.
Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 675 «Розрахунки з іншими кредиторами» введеться в меморіальному ордері № 6 „Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами” (форма № 9 (бюджет)).
Записи в м/о № 6 здійснюється окремо по кожному кредитору і в розрізі кодів економічної класифікації видатків позиційним методом - за кожною операцією, що підтверджена документом (платіжним дорученням, рахунком-фактурою тощо).
Операції за розрахунками з кредиторами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремому ордері за даною формою. Отримані матеріальні цінності та послуги, за які установа розрахується в майбутньому, або зараховані грошові кошти за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантажені та надані установою в майбутньому, супроводжуються записами в кредит субрахунка 675 „Розрахунки з іншими кредиторами” та дебет кореспондентських субрахунків 2,5,8 - 12 у рядку відповідного кредитора. У графі „Залишок на кінець місяця” за субрахунком 675 розраховується загальний залишок та окремо за кожним кредитором у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Отже, порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, має свої особливості, які треба враховувати у веденні бухгалтерського обліку.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Податковий кодекс України: станом на 7 травня 2011 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2011. - 270 с. — (Бібліотека офіційних видань).
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: станом на 01.01. 2011 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2011. - 179 с. — (Бібліотека офіційних видань).
3. Наказ Державного казначейства України від 08.05.2001р. № 73 зі змінами, затвердженими наказами Державного казначейства від 19.07.2001 № 122 та від 29.01.2002 № 14.
УДК 331.55
ТЕНДЕНЦИИ, ВОЗМОЖНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ДЕМОГРАФИЧЕСКОГО КРИЗИСА В УКРАИНЕ И ПУТИ ЕГО ПРЕОДОЛЕНИЯ
Е. И. Галушко, ст. виклад., Е. И. Краснощек, студ.
Ключевые слова: трудовые ресурсы, трудовой потенциал, демографические факторы, половозрастная структура населения, экономически активное население
Трудовые ресурсы считаются главной производительной силой общества. Численный состав трудовых ресурсов зависит от естественного прироста, половозрастной структуры, а также миграции населения. Численность населения страны в целом и отдельных ее регионах является результатом взаимообусловленного развития всей совокупности процессов общественного развития и в, первую очередь, социально-экономических и демографических.
Трудовой потенциал Украины, как и любой другой страны, является сложной социальноэкономической категорией, главным компонентом которой выступают физические параметры населения [2; 4].
Целью работы является анализ демографических факторов и их роли в развитии производительных сил, изучение демографической ситуации в Украине, в частности, динамики изменения численности населения, его структуры, плотности и форм расселения, а также
88
