CC BY
8
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.144 УДК 616.316.3/.5:599.323.4 Каценко А.Л.
БУДОВА ЕКСКРЕТОРНИХ ПРОТОК ЕКСТРА- ТА 1НФРАОРБ1ТАПЬНО1 ЗАЛОЗИ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУР1В
Полтавський державний медичний уыверситет
Мета досл'дження. З'ясувати та порiвняти будову екскреторних проток екстра- та iнфраорбiта-льноТ сльозовоТ залози лабораторного щура. Об'ект / методи. Було досл'джено 5 лабораторних щу-р'т сам^в шляхом препарування сльозових залоз, з яких для г'ютолог'чного досл'дження отримали сери тонких парафiнових зр'з'т. Мкропрепарати фарбували гематоксилном та еозином та досл-джували пд свтловим мкроскопом. Результати. Встановлено, що трубчасто-альвеолярн епте-л'альн/ компоненти екстраорбтальноТ залози щур'т усередин часточки розташован навть щль-нше, н/'ж у iнфраорбiтальноТ' залоз!', про що св'дчать дуже вузьк iнтерстицiальнi щлини. Сльозов/ залози лабораторних щур'т мають '¡ндив'дуальну чтко окреслену сполучнотканинну капсулу. Все-редин! i мж часточками е щ/'линопод/'бн/' мiжепiтелiальнi '¡нтерсти^альн'! простори, в яких ми не ви-являемо скупчення л'тоцит'т, як це в'дбуваеться в сльозових залозах людини. В об'ем'! часток як ек-страорбтальноТ, так iнфраорбiтальноТ' залози, мiжепiтелiальнi '¡нтерсти^альн'! простори мс-тять судини геммкроциркуляторного русла, переважно капляри, прекапiлярнi артерюли та пост-каплярн венули. Артероли / венули зазвичай в'зуал'зуються за межами часток у бльш виражених iнтерстицiальних просторах. Висновки. 1. Епiтелiальнi трубчаст/ структури сльозовоТ залози лабораторного щура утворюють складно-розгалужену систему екскреторних проток, в якй в'дсутн'! типов! вставн/ протоки, як б були зв'язуючим компонентом м'ж кнцевим в'дд'лом та системою екскреторних проток. 2. В'дсутн'ють вставних проток призводить до змни вигляду на гiстологiч-них препаратах тубуло-ацинарних сукупностей сльозових залоз щура на користь тубулоальвеоля-рних сукупностей. 3. Серед екскреторних проток сльозових залоз лабораторного щура можна ви-длити: внутршньо-часточков'¡, часточков/ та спiльнi вив'дн'! протоки, по яких видляеться секрет. Спiльнi протоки екстра- та iнфраорбiтальних сльозових залоз, як правило, об'еднуються з утво-ренням Тх загальноТ протоки.
Ключов1 слова: сльозова залоза, морфолопя, екстраорб1тальна, 1нфраорб1тлына.
Зв'язок публжаци з плановими науково-дослiдними працями. Публка^я виконана у рамках науково-домдно)' теми кафедри анатомп людини Полтавського державного медичного унiверситету «Морфо-функцональне вивчення внутрiшнiх органiв людини та лабораторних тварин в рiзних аспектах експериментальноТ медицини», № державний реестрацп 012и108258.
Вступ
В останн роки на кафедрi анатомп людини Полтавського державного медичного ушверси-тету (ПДМУ) проводилося вивчення морфологи сльозових залоз при нормальному Тх функцюну-ванн у зв'язку з поширенням «синдрому сухого ока» та збтьшенням випадмв рiзноманiтноТ ор-б^ально'Т патологи у людини [1,2,3]. Це обумов-лено багатьма причинами, - деяк з них загальы, як для тварин, так i для людей. Аналiз наукових даних вказуе, що й дотепер рiзноманiтнiсть морфогенезу при ураженн оргашв допомiжного апарату ока людини та лабораторних тварин не до кшця з'ясована [1,4,5]. Частково це пов'язано з рiзним трактуванням поняття «норма», що призводить до гiпердiагностики, або шших по-милкам.
Мета дослщження
З'ясувати та порiвняти будову екскреторних проток екстра- та шфраорб^альноТ сльозовоТ залози лабораторного щура.
Матерiали i методи
Вщ 5 лабораторних щурiв сам^в було отри-мано шляхом препарування з кожного боку по 2 сльозовi залозк Матерiал фасовано розчином 12% нейтрального формалша, пюля чого залози вмщен у парафш за традицшною методикою. З
парафшових блош отримано сери тонких псто-лопчних зрiзiв товщиною 4 мкм, як забарвлен гематоксилшом та еозином. Проведено аналiз серш тонких послщовних парафшових зрiзiв як екстраорб^альноТ, так i шфраорб^альноТ сльозових залоз (залоза Гардера буде дослщжена окремо). На основi перших двох залоз виготов-лен двовимiрнi фотореконструкцТТ типових час-точок шдивщуальних сльозових залоз щурiв з метою наступного отримання тривимiрних реко-нструкцiй методом багатошаровоТ пластичноТ реконструкци [3,6,7,8,9].
До цього всi тварини знаходилися в стандар-тних умовах експериментально-бюлопчноТ клшн ки (вiварiй) Полтавського державного медичного ушверситету, згiдно з правилами утримання екс-периментальних тварин, встановлених Директивою бвропейського Парламенту та Ради (2010/63/Еи), наказом Мшютерства освiти i науки, молодi та спорту УкраТни вiд 01.03.2012 р. N0 249 «Про затвердження порядку проведення на-уковими установами дослав, експеримен^в на тваринах» i «Загальних етичних принципiв екс-периментiв на тваринах», прийнятих П'ятим на-цюнальним конгресом з бiоетики (КиТв, 2013).
Добре вщомо, що корекцiя патологи немож-лива без здiйснення докл^чних дослiджень, якi проводять як правило на лабораторних твари-нах, де в експеримент завжди маеться контро-
льна група для порiвняння патологiчних змiн з морфолопчною нормою. Секреторнi органи, зок-рема сльозовi залози лабораторних тварин, таких як щури, е зручним об'ектом (маркером) в експериментальнм морфологiT, для моделюван-ня патологоморфолопчних процесiв (4).
В попереднiх своТх роботах ми спробували зь ставити i узагальнити данi, що були одержанi при вивченнi тривимiрноT оргаызацп залозистого епiтелiю однорiдних за функцюнальним призна-ченням сльозових залоз людини (пальпебраль-на та орбiтальна частки) [6,7,10,11,12]. Саме це вимагае вщ нас зберегти при вивченн сльозових залоз лабораторних щурiв (екзоорбiтальна, ш-
Рис. 1. 1нфраорбтальна сльозова залоза лабораторного щура. Тонкий парафновий зрiз, забарвлення гематоксил-ном та еозином, х 400. 1- кiнцевi вiддiли 2- вивiдна протока.
У межах часточки, дослщжуваних нами залоз лабораторного щура, можна видтити дегалька сукупностей, яга мають сльозовi екскреторн протоки найменшого дiаметру. Вони завершуються кiнцевими розширеннями (рис.1). Порожнини га-нцевих вiддiлiв, як екстраорб^ально'Т так i н-фраорбiтальноT сльозовоТ залози лабораторних щурiв, пов'язанi з порожниною однiеT екскретор-ноТ найдрiбнiшоT за калiбром трубки. Такi найд-рiбнiшi протоки щура, зливаючись, формують протоки бiльшого дiаметру, якi локалiзованi все-рединi об'ему, що займае часточка (рис.2). 1х злиттям утворена протока частки залози. Тага протоки здiбнi нтегрувати рiзну кiлькiсть альве-олярно-тубулярних сукупностей, якi нагадують типовий аденомер (субчасточкову одиницю) сльозових залоз людини.
Аналiз серп тонких послщовних парафiнових зрiзiв та декомпозицiйний аналiз фотореконст-рукцiй дозволяе зробити висновок про те, що н-дивщуальы сльозовi залози лабораторного щура (екстра- та iнфраорбiтальнi) складаються з багаточисленних часточок, яга мають майже той же принцип устрою, що й часточки сльозових залоз людини. Кожна часточка мае дегалька осьових вивщних внутршньо-часточкових про-
фраорбтальна та Гардерова залоза) той же ме-тодолопчний принцип. У своTх дослщженнях ми виходили з того, що сльозова залоза щурiв, як i людей, е полiмерним органом, що мае свою специфку синтопiчних взаемостосунгав у триви-мiрному просторi. Тому, на початку дослщження, нам було необхщно виявити той рiвень структурно! оргаызацп тканин сльозовоT залози лабораторних щурiв, який би вщповщав поняттю струк-турно-функцiональноT одиницк Для цього треба було вивчити як оргаызацю системи вивiдних проток, так i структуру кровоносного русла окре-моT частки залози так i и в цiлому.
Рис 2. 1нфраорбтальна сльозова залоза лабораторного щура. Формування колекторно/ протоки. Тонкий парафiновий зрiз, забарвлення гематоксилном та еозином, х 100.
ток. 1х розгалуження на всьому протязi оточен секреторними епiтелiальними компонентами у виглядi ганцевих вщд^в та вiдповiдними 1м най-дрiбнiшими термiнальними сльозовими прото-ками(13,14,15,16).
Найбiльш протяжнi та велик за калiбром протоки сльозових залоз щура локалiзованi поза межами аденомерiв (рис.3). Унаслiдок такоT бу-дови на одних гiстологiчних зрiзах ми бачимо лише вiдносно велига просв™ проток та 1х стн-ки, а на iнших - протоки малого калiбру, аж до 1х кiнцевих розширень мiшкоподiбноT форми, яга утворюють скупчення (аденомери часточок).
До елементарного рiвня органiзацiT структури сльозових залоз ми вщнесли ту сукупнють ганце-вих розширень i вiдповiдних ним проток, яку об'-еднуе одна протока, що перша виконуе за током секрету колекторну функцю Такою протокою у щура являеться внутршньо-часточкова протока. У часточц знаходяться дегалька центрально розташованих, стосовно оточуючих i пов'язаних з ними тубуло-альвеолярними елементарними одиницями, внутршньо-часточкових проток.
Вивщы протоки сльозових залоз щура е про-тяжними i розгалуженими трубками, стнки яких з середини вистилае кубiчний епiтелiй. До кубiчно-
Том 21, Випуск 4 (76)
145
го ештелш стшки вивiдних проток по периферп прилягають клiтини м'язового епiтелiю, ядра яких штенсивно забарвленi (рис.3). При дослн дженнi серiй послiдовних пстолопчних зрiзiв залоз щура та ïx фотореконструкцiй, створюеться враження, про те, що K^eBi вiддiли сльозових
залоз не мають окремого морфолопчно чiтко вираженого сполучного сегменту з шшими лан-цюгами вивiдниx проток. Така будова нагадуе будову сльозово!' залози людини. Тобто, вставш протоки в них вщсутш(17,18,19).
Рис 3 1нфраорб1тальна залоза лабораторного щура. Тонкий параф1новий зр1з, забарвлення гематоксилном та еозином. Об'ектив 40, окуляр 7. 1- м/'сце злиття проток. 2- юнцевий eiddrn 3- кровоносна судина (прекаплярна ар-тер1ола). 4- ядра м1оеп1тел1альних кл1тин.
Таким чином, протоки найменшого дiаметру з одного боку пов'язаш з кшцевими розширеннями (альвеолами), а з шшого - iз розгалуженнями центральних внутршньо-часточкових проток другого або третього порядку, дiаметр яких в межах часточки вiзуально в^зняеться незнач-но. Дектька таких центральних внутршньо-часточкових проток в межах часточки, зливаю-чись, утворюють бтьшу, та дуже коротку часто-чкову протоку. Останнi утворюють головну протоку шдивщуально!' залози. У екстраорб^альнш залозi щура вона добре виражена мае велику протяжнюь, у шфраорб^ально!' залози така протока дуже коротка (Рис 4). Сво!'м злиттям вони утворюють сшльну вивщну протоку. Спiльнi ви-вiднi протоки сльозових залоз лабораторного щура вщкриваються гирлами в епiтелiальному вистиланнi склешння кон'юктиви. Враховуючи вище зазначене, можна говорити, що вивщш протоки часточки сльозово!' залози щура утворюють складну розгалужену систему епiтелiаль-них сльозових трубок рiзноï протяжности зовш-шнiй дiаметр i просвiт яких, в межах часточки, вiзуально змшюеться мало.
Таким чином, в сльозовш залозi щура мож-ливо видтити такi трубчастi епiтелiальнi компо-ненти, як мають вiдношення до виведення сльози iз частки, а саме: часточкова протока (коротка). Центральш внутрiшньо-часточковi протоки та Тх коаксiальнi розгалуження, аж до термшальних сльозових проток: термшальш сльозовi протоки (дуже коро™, мають най-менший внутрiшнiй i зовшшнш дiаметр), що пе-
Рис 4. Екстраорб1тальна залоза лабораторного щура. Тонкий параф1новий зр1з, забарвлення гематоксил1ном та еозином, х 400. 1- внутршньочасточкова сльозова протока. 2- секрет у просв1т1 протоки. 3- кровоносна судина (артерола).
реходять в кiнцевi вщдти(3,4).
Висновки
1. Епiтелiальнi трубчаст структури сльозово!' залози лабораторного щура утворюють складно-розгалужену систему екскреторних проток, в якш вщсутш типовi вставш протоки, як б були зв'язуючим компонентом мiж кшцевим вщдтом та системою екскреторних проток.
2. Вiдсутнiсть вставних проток призводить до змши вигляду на пстолопчних препаратах тубу-ло-ацинарних сукупностей сльозових залоз щура на користь тубулоальвеолярних сукупностей.
3. Серед екскреторних проток сльозових за-лоз лабораторного щура можна видтити: внут-ршньо-часточков^ часточковi та сптьш вивiднi протоки, по яких видтяеться секрет. Спiльнi протоки екстра- та шфраорб^альних сльозових залоз, як правило, об'еднуються з утворенням !'х загально!' протоки.
Перспективи подальших дослiджень
Плануеться на основi вивчення та аналiзу по-слiдовниx серш гiстологiчниx зрiзiв сльозових залоз лабораторного щура, графiчниx та плас-тичних реконструкцш, даних морфометрiï систем екскреторних проток та ланок ГМЦР, знайти той м^мальний рiвень структури сльозових залоз лабораторних щурiв, що вщповщав би поняттю структурно-функцiональна одиниця.
Лтература
1. Hryn VH, Svintsytska NL, Sherstiuk OO, et al. The use of morphological study technique for investigation of labial and palatine glands. Wiadomosci Lekarskie. 2017; 5: 934-7.
2. Katsenko AL, Sherstiuk OA, Svintsytska NL, et al. General 10. biological patterns of the structure of human major and minor lacrimal glands and under-researched aspects of their 11. morphology. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2019; 2: 229-34. 12
3. Katsenko AL, Sherstiuk OA, Ustenko RL. Morfologiya sleznykh i gardernykh zhelez laboratornykh krys [Morphology of the lacrimal and garderian glands of laboratory rats]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2018; 4 (64): 132-37. (Russian). 13
4. Katsenko AL. Sherstyuk OO, Lytovka VV et al. Strukturna orhanizatsiya zalozistikh komponentiv ekstraorbital'noyi ta infraorbital'noyi sl'ozovikh zaloza laboratornoho shchura [Structural organization of glandular components of extraorbital and infraorbital lacrimal glands of laboratory rats]. Visnyk problem 14. biolohiyi ta medytsyny. 2020; 2 (156): 259-262. (Ukrainian)
5. Sherstiuk OA, Lytovka VV, Katsenko AL, et al. Structural organization of the orbital lobe of the human Lacrimal gland. Teoriya ta praktyka suchasnoyi morfolohiyi: chetverta vseukr. 15 nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastyu, m. Dnipro, 4-6 lystop. . 2020 r. Dnipro, 2020. S. 123-124.
6. Sherstiuk OO, Svintsytska NL, Piliuhin AV. Skorochuval'ni elementy vyvidnykh protok sl'ozovoyi zalozy lyudyny [Contractile 16 elements of the excretory ducts of human lacrimal gland]. Visnyk 16. problem biolohiyi i medytsyny. 2009; 4: 140-2. (Ukrainian).
7. Sherstiuk OA, Svintsytska NL, Piliuhin AV. Morfolohycheskaya 17 kharakterystyka vyvodnykh protokov sleznoy zhelezy [Morphological characteristics of the excretory ducts of lacrimal 18. gland]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2009; 3: 188-90. (Russian). 18.
8. Sherstiuk OO, Bezkorovayna IM, Kononov BS, et al. Mikroskopichna budova orbital'noyi chastky sliznoyi zalozy lyudyny zriloho viku [Microscopic structure of the orbital lacrimal gland of a mature person]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2016; 4 (133): 318-20. (Ukrainian). 19.
9. Sherstiuk OA, Piliuhin AV, Deinega TF, et al. Anatomicheskiye i stereomorfologicheskiye osobennosti sleznykh i malykh slyunnykh zhelez cheloveka [Anatomical and stereomorphological features of the human lacrimal and minor salivary glands of the person]. Poltava, 2017. 148 p. (Russian).
Реферат
СТРОЕНИЕ ЭКСКРЕТОРНЫХ ПРОТОК ЭКСТРА- И ИНФРАОРБИТАЛЬНОИ ЖЕЛЕЗЫ ЛАБОРАТОРНЫХ КРЫС. Каценко А.Л.
Ключевые слова: слезная железа, морфология, экстраорбитальная, инфраорбитальная.
Цель исследования. Выяснить и сравнить строение экскреторных протоков экстра- и инфраорби-тальной слезной железы лабораторной крысы. Объект и методы. Были исследованы 5 лабораторных крыс самцов путем препарирования слезных желез, из которых для гистологического исследования получили серии тонких парафиновых срезов. Микропрепараты окрашивали гематоксилином и эозином и исследовали под световым микроскопом. Результаты. Установлено, что трубчато-альвеолярные эпителиальные компоненты экстраорбитальной железы крыс внутри дольки расположены даже плотнее, чем в инфраорбитальной железе, о чем свидетельствуют очень узкие интерсти-циальные пространства. Слезные железы лабораторных крыс имеют индивидуальную четко очерченную соединительнотканную капсулу. Внутри и между дольками есть щелевидные межэпителиальные интерстициальные пространства, в которых мы не обнаруживаем скопления липоцитов, как это происходит в слезных железах человека. В объеме частиц как экстраорбитальной, так и инфраорбитальной железы, межэпителиальные интерстициальные пространства содержат сосуды геммикроциркуля-торного русла, преимущественно капилляры, прекапиллярные артериолы и посткапиллярные венулы. Артериолы и венулы обычно визуализируются за пределами частиц в более выраженных интерсти-циальных пространствах. Выводы. 1. Эпителиальные трубчатые структуры слезной железы лабораторной крысы образуют сложно-разветвленную систему экскреторных протоков, в которой отсутствуют типичные вставные протоки, которые были бы связующим компонентом между концевым отделом и системой экскреторных протоков. 2. Отсутствие вставных протоков приводит к изменению вида на гистологических препаратах тубуло-ацинарных совокупностей слезных желез крысы в пользу тубуло-альвеолярных совокупностей. 3. Среди экскреторных протоков слезных желез лабораторной крысы можно выделить: внутричастичные, дольчатые и совместно выводные протоки, по которым выделяется секрет. Общие протоки экстра- и инфраорбитальных слезных желез, как правило, объединяются с образованием их общего протока.
Summary
STRUCTURE OF EXCRETORY DUCTS OF EXTRA- AND INFRAORBITAL GLAND OF LABORATORY RATS Katsenko AL
Key words: lacrimal gland, morphology, extraorbital, infraorbital.
The aim of the study. To find out and compare the structure of the excretory ducts of the extra- and infraorbital lacrimal gland of the laboratory rat. Object and methods. Five male laboratory rats were examined
Svintsytska NL, Hryn VH. Morfofunctional structure of the skull: study guide. Poltava, 2016. 172 p.
Zhaboyedov HD, Kiryeyev VV. Syndrom "sukhoho oka". Klinika. Diahnostyka, likuvannya. [Dry eye syndrome. Clinic. Diagnosis, treatment]. Mystetstvo likuvannya. 2004; 1(007): 36-41. (Russian). Kuznyetsova NYU. Suchasni metody doslidzhennya ta vidnovlennya funktsiyi slezootvodyashchykh shlyakhiv: Dys. ... kand. med. nauk / HOUVPO "Sankt-Peterburz'kyy derzhavnyy universytet" (Spbhmu). Zbirnyk referativ NDR i DKR. 2006; 5(8): 52. (Russian).
Pilyuhin AV, Tikhonova LO, Rohulya VA et al. Strukturna orhanizatsiya ekskretornykh protok sliznoyi zalozy lyudyny [Structural organization of the excretory ducts of the human lacrimal gland]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2008; 4-5: 81-83. (Russian).
Dass S. Vinay, Jung D. Kim, Tatsuhiko Asai, et al. Absence of 4-1BB Gene Function Exacerbates Lacrimal Gland Inflammation in Autoimmune-Prone MRL-Faslpr Mice. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. Oct 2007; 48: 4608 - 4615.
Driss Zoukhri, Amanda Fix, Joseph Alroy, Claire L. Kublin. Mechanisms of Murine Lacrimal Gland Repair after Experimentally Induced Inflammation. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2008; 49: 4399 - 4406.
Levin F, Mirani N, Liegner JT, Langer PD. Canalicular Adenoma of the Lacrimal Gland. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2007; 48: 35906.
Obata H. Anatomy and histopathology of the human lacrimal gland. Cornea. 2006; 25(10 Suppl 1): 82-89. Maryinak DK, Katsenko AL, Sherstiuk OO et al. Lacrimal glands structure components of the laboratory rat. 3rd International Translational Medicine Congress Of Students And Young Physicians : book of abstracts congr., Oscon, Croatia 19th - 20th March, 2021. Oscon, 2021. P. 36.
Sherstyuk OA, Svintsyts'ka NL, Pilyuhin AV et al. Skorochuval'ni elementy ekskretornykh protok pal'pebral'noyi chastochky sl'ozovoyi zalozy lyudyny [Contractile elements of the excretory ducts of the palpebral lobe of the human lacrimal gland]. Biolohiya ta ekolohiya. 2016; 2(2): 94-98. (Ukrainian).
Том 21, Випуск 4 (76) 147
by dissecting the lacrimal glands, from which a series of thin paraffin sections were obtained for histological examination. Micropreparations were stained with hematoxylin and eosin and examined under a light microscope. Results. It was found that the tubular-alveolar epithelial components of the extraorbital gland of rats inside the lobe are even denser than in the infraorbital gland, as evidenced by very narrow interstitial fissures. The lacrimal glands of laboratory rats have an individual well-defined connective tissue capsule. Inside and between the lobes there are slit-like interpithelial interstitial spaces, in which we do not detect an accumulation of lipocytes, as occurs in the lacrimal glands of man. In the volume of lobes such as the extraorbital and infraorbital glands, the interpithelial interstitial spaces contain vessels of the hemicrocirculatory tract, mainly capillaries, precapillary arterioles and postcapillary venules. Arterioles and venules are usually visualized outside the lobes in more pronounced interstitial spaces. Conclusions. 1. The epithelial tubular structures of the lacrimal gland of the laboratory rat form a complex-branched system of excretory ducts, in which there are no typical intercalated ducts, which would be the connecting component between the terminal section and the excretory duct system. 2. The absence of intercalated ducts leads to a change in the appearance on histological specimens of tubulo-acinar aggregates of the lacrimal glands of rats in favor of tubuloalveolar assemblages. 3. Among the excretory ducts of the lacrimal glands of the laboratory rat, the following can be distinguished: intra-lobular, lobular and common excretory ducts, through which the secret is produced. The common ducts of the extra- and infraorbital lacrimal glands, as a rule, combine to form their common duct.
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.148 УДК 616-091
Кока В.М., Старченко I.I., Ройко Н.В., Мустафiна Г.М., Филенко Б.М. МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА М'ЯЗ1В ЯЗИКА ЗА УМОВ КОМБ1НОВАНОГО ВПЛИВУ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Полтавський державний медичний ушверситет
Особливостi структурноï орган'/зацИ язика досить часто стають об'ектом досл/дження в/тчизня-них i зарубiжних вчених. При цьому, бтьшють сучасних наукових робiт присвячен!' вивченню особли-востей будови слизовоУ оболонки язика. Зм/ни, якi в/дбуваються в м'язах язика п/д д/ею тих чи нших несприятливих фактор/в, в б/льшост/ випадк/в описанi недостатньо. Мета роботи: вивчення в експеримент1' морфометричних параметр/в м'яз'/в язика б/лих щур/в в умовах введення в рацюн комплексу харчових добавок (глютамат натрiю, Стриту натрiю, понсо 4R) в динамiцi впродовж 16 тижн/в. Дослiдження виконано на 60 безпородних б/лих щурах. Тварини експериментальних груп до-датково до стандартного рацону, отримували комбiнацiю харчових добавок - глутамат натрiю, понсо R-4, н/трат натрiю протягом 1,4,8,12 i 16 тижн/в. Тварин виводили з експерименту шляхом передозування т/опенталового наркозу. З препарат/в язика виготовляли традиц'йн!' гiстологiчнi мiкропрепарати, якi фарбували гематоксил/ном i еозином. На мiкропрепаратах вимiрювали сп/вв/д-ношення м/ж м'язовою та сполучною тканиною, д/аметр м'язових волокон язика в длянц юнчика, тла i прикореневих в'/дд'тах. Проведеними досл/дженнями встановлено, що введення в рацон лабораторних тварин комплексу харчових добавок (глютамат натрю, нiтриту натрiю, понсо 4R) впродовж одного тижня призводило до збльшення в язиц в/дносноï клькост/ м'язовоУ тканини i до р/знор/дноï змни д/аметра м'язових волокон в длянц верх/вки, тла i в прикореневих в'/дд'тах. Описан змни можуть бути обумовлен/ зм/нами характеру рух/в язика в процес перем/шування уж!, при адаптацИ до зм/'н в рацонi харчування. Починаючи з 4 тижня п/сля додаткового введення в рацон лабораторних тварин комплексу харчових добавок, в м'язових волокнах вс/х в/ддл/в язика спостер/-гались прогресивн атроф!чнi зм!ни, якi проявлялись поступовим зменшенням д/аметра м'язових волокон. При цьому, починаючи з 4 тижня, в язиц експериментальних тварин мало м/сце поступове зменшення в/дносноïклькостi м'язових волокон i збльшення в/дносноïклькостi сполучноУтканини. Ключовi слова: м'язовi волокна, сполучна тканина, язик, xарчовi добавки.
Досл!дження проведено в рамках виконання шц/ативно-пошуковоТ НДР «Законом!рностi морфогенезу орган!в, тканин та су-динно-нервових утвор!в у норм!, при патологи та п!д впливом зовншн/х чинниюв». № держреестрацп 0118U004457.
Особливост структурно! оргашзаци' язика до- дови слизово!' оболонки язика, де змши вщбу-
сить часто стають об'ектом дослщження в^чиз- ваються в його м'язах пщ дiею тих чи шших не-
няних i зарубiжниx учених [1,2,3,4]. Ця обставина сприятливих факторiв, описан недостатньо
обумовлена наявнютю тюного зв'язку мiж його [2,3,4]. У той же час, язик е полiфункцiональним
морфо-функцюнальним станом i змшами, що органом i багато його функцш безпосередньо
вщбуваються у внутршшх органах при розвитку пов'язаш з дiяльнiстю м^в [1,5,6]
патол°пчних процест рЬн°г° ^енезу [5,6,7]. Мета дослщження
При цьому, бтьшють сучасних наукових ро-б^, що присвячен вивченню особливостей бу- Вивчити в експеримент морфометричш па-
раметри м^в язика бтих щурiв в умовах вве-
